www.wikidata.uk-ua.nina.az

Будзан Антін Федорович Антін Федорович Будза н 27 серпня 1911 Лозівка 6 жовтня 1982 Львів священник УГКЦ український мис

Будзан Антін Федорович

Антін Федорович Будза́н (27 серпня 1911, Лозівка — 6 жовтня 1982, Львів) — священник УГКЦ, український мистецтвознавець, кандидат мистецтвознавства з 1959 року, дослідник народного мистецтва й різьблення по дереву в Західній Україні; член Спілки художників України з 1960 року. Чоловік етнографа Катерини Матейко.

Біографія Редагувати

Народився 27 серпня 1911 року в селі Лозівці Збаразького повіту нині Тернопільського району Тернопільської області. Початкову школу закінчив у сусідньому селі Ободівці; від 1923 року — учень Тернопільської української гімназії. З 1933 по 1938 рік навчався у Греко-католицькій богословській академії у Львові. 1937 року, в часи літніх вакацій, брав участь в археологічних розкопках стародавнього Галича, очолюваних професором Ярославом Пастернаком. 1937 року взявся освоювати килимарство під керівництвом досвідченого майстра Дмитра Кравчука (килим роботи А. Будзана зберігається у Музеї етнографії та художнього промислу у Львові). У той час захопився збиранням фольклору, результатом цієї діяльності стали публікації: «Весілля в селі Лозівка», «Прислів'я та приказки с. Лозівка», описував ручні знаряддя праці для землі, фіксував матеріали про місцевих ткачів тощо. У 1938–1939 роках працював у комісії очолюваній професором Гавриїлом Костельником по вивченню феномену стигматиків Степана Навроцького, Насті Волошин та інше.

З приходом радянської влади у вересні 1939 року навчався на історичному факультеті Львівського університету Яна Казимира, працюючи одночасно лаборантом на кафедрі етнографії і етнології. 14 червня 1939 року захистив магістерську роботу з етнології ― «Монографія села Лозівка п. Збараж». На розкопках у Крилосі у липні 1940 року саме Антону Будзану пощастило знайти унікальну пам'ятку ― «золотий колт». Також у той час Антін Будзан співпрацював з музеєм етнографії Наукового товариства імені Тараса Шевченка. З благословення церковної єрархії для кращого дослідження стигматизації у 1941 році за стараннями Антона Будзана та Богдана Казимири до міста Львова переїхав стигматик Степан Навроцький. Вже після початку німецько-радянської війни, коли знову відродила свою діяльність Греко-Католицька Богословська Академія у Львові (у 1939–1941 роках вона не працювала), прийняв пропозицію ректора Йосифа Сліпого попрацювати в музеї Греко-католицької богословської академії у 1942–1945 роках. У 1943 році розпочав свою працю як викладач української мови в Малій Духовній семінарії. 12 липня 1943 року одружився з Катериною Матейко.

11 грудня 1944 року священниче рукоположення звершив над ним Митрополит Йосиф Сліпий. З огляду на початок ліквідаційних заходів УГКЦ з боку радянської влади о. Антін Будзан не отримав жодної парафії, Богослуження звершував вдома і тим самим це його врятувало від переслідувань. Тому він повернувся до другого свого життєвого покликання і захоплення — етнографічної справи.

Антін Будзан завдяки своїм науковим здібностям зумів заочно навчатися з 1947 по 1953 рік в Інституті живопису, скульптури й архітектури ім. І. Ю. Рєпіна в Ленінграді, одночасно працюючи в Національному музеї та Музеї художньої промисловості (з 1951 р. Музей етнографії та художнього промислу) у м. Львові., в якому пропрацював до самої смерті. У 1959 р. він успішно захистив дисертаційну роботу на тему «Народна різьба по дереву в Західних областях України XIX–ХХ ст.» у Московському університеті, отримавши науковий ступінь кандидата мистецтвознавства. Багато років працював у Художній раді з народного мистецтва Львівської організації Спілки художників УРСР (членом СХ СРСР він був з 1960 р.).

Надгробок Антона Будзана.

Антін Федорович був одним із ініціаторів та засновників відділу народних художніх промислів (1979 р.) у Музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР (тепер відділ народного мистецтва Інституту народознавства НАН України).

Помер 6 жовтня 1982 року у м. Львові, похований на Янівському цвинтарі.

Дослідження Редагувати

Антін Будзан є автором численних праць з різьбярства. Розпочав дослідження художнього спадку українських майстрів бісеру працею «Художні вироби з бісеру», яка досі залишається відправною точкою подальших досліджень.

Публікації Редагувати

Книги Редагувати

  • «Різьба по дереву в західних областях України» — Київ: Видавництво АН УРСР, 1960. — 106 с.: іл.;
  • «Довідник по фондах Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР» (1958; у співавторстві);
  • «Різьба по дереву. Роботи різьбярів Юри, Василя та Миколи Шкрібляків. Альбом» (1961);
  • «Українське народне мистецтво. Різьблення та художній метал: Альбом» (1962, у співавторстві);
  • «Історія українського мистецтва» (1969, у співавторстві);
  • «Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва» (1971, у співавторстві);
  • «Бойківщина» (1983, у співавторстві).

Статті Редагувати

  • Резьба по дереву в западных областях Украины // Советская этнография. — М., 1954. — № 2. — С. 1 12—120;
  • Українська народна різьба по дереву // Довідник по фондах Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР. — К., 1956. — Вип. 1. — С. 7—22;
  • Художня різьба по дереву артілі «Гуцульщина» в Косові, Станіславської області // Матеріали з етнографії та художнього промислу. — К., 1956. — Вип. 2. — С. 3—12;
  • Різьбяр М. П. Тимків // Народна творчість та етнографія. — К., 1959. — № 4. — С. 83—90;
  • До історії художньої обробки дерева на Україні // Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. — К., 1961 . — Вип. 6. — С. 58— 66;
  • Секція декоративного мистецтва // Красу в побут трудящих. — Львів, 1963. — С. 73—77;
  • Яворівські різьбярі // Там само. — С. 65—72;
  • Цікава знахідка архітектурної різьби XVI—XVII ст. // Народна творчість та етнографія. — 1963. — К 2. — С. 145;
  • Різьбяр Йосип Станько // Там само. — 1964. — № 1 . — С. 66—67;
  • На піднесенні // Там само. — № 5. — С. 37—45;
  • Різьблення на дереві та рогові // Історія українського мистецтва. — К., 1968. — Т. 3. — С. 355—360;
  • Українська кераміка за 50 років // Народна творчість та етнографія. — 1968. — № 1. — С. 102—103;
  • Сучасний сувенір // Там само. — № 3. — С. 26—31;
  • Яворівські мальовані скрині // Там само. — № 5 . — С. 49—53;
  • Різьба по дереву // Нариси історії українського прикладного мистецтва. — Львів, 1969. — С. 10—11, 35—37, 75—81, 176—183;
  • Різьблення на дереві // Історія українського мистецтва. — К., 1970. — Т. 4. — С. 357—369;
  • Художні роботи Михайла Біласа // Народна творчість та етнографія. — 1971. — № 2. — С. 48—50;
  • Невичерпне джерело художніх традицій // Там само. — 1973. — № 1. — С. 52—58;
  • Українські народні скрині // Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. — К., 1975. — С. 112—116;
  • Художні вироби з бісеру // Народна творчість та етнографія. — 1976. — № 1. — С. 83;
  • Народна кераміка з Миколаєва над Дністром // Там само. — № 6. — С. 94— 97;
  • Народні художні промисли Бойківщини // Народні художні промисли України. — К., 1979. — С. 7—19;
  • Вироби з дерева // Бойківщина: іст.-етногр. дослідж. — К., 1983. — С. 120—122;
  • Господарсько-промислові виробництва // Там само. — С. 128—134;
  • Поселення, садиби, житло // Там само. — С. 159—166;
  • Господарські будівлі // Там само. — С. 169—173;
  • Вироби з бісеру //Там само. — С. 280—281;
  • Різьба по дереву // Там само. — С. 281—284.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Архів оригіналу за 6 січня 2011. Процитовано 23 травня 2012. 
  2. ↑ Михайло Станкевич. Антін Будзан: широчінь інтересів дослідника // Народознавчі Зошити. — 1998. — N 4.
  3. ↑ Світильник істини. Джерела до історії Української Католицької Богословської Академії у Львові. — Торонто-Чикаго, 1983 — ч. 3.
  4. ↑ Михайло Станкевич. Богослов і вчений Антін Будзан (до 90-річчя від дня народження) // Мистецтвознавство'01: Науковий збірник. — Львів: СКІМ, 2002. — С. 157—166.
  5. о. Тарас Бублик. Антін Будзан: штрихи до портрета (до 100-річчя від дня народження) // Мистецтвознавство'11: Науковий збірник. — Львів: СКІМ, 2011. — С. 309—314.
  6. Н. Здоровега. Катерина Матейко зблизька // Народознавчі Зошити, 1996. — N 4. — С. 222—224.
  7. Олена Федорчук. Бісерний декор ансамблю українського народного одягу: стан дослідження проблеми

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Antin Fedorovich Budza n 27 serpnya 1911 Lozivka 6 zhovtnya 1982 Lviv svyashennik UGKC ukrayinskij mistectvoznavec kandidat mistectvoznavstva z 1959 roku doslidnik narodnogo mistectva j rizblennya po derevu v Zahidnij Ukrayini chlen Spilki hudozhnikiv Ukrayini z 1960 roku Cholovik etnografa Katerini Matejko Budzan Antin FedorovichNarodivsya 27 serpnya 1911 1911 08 27 Lozivka Pidvolochiskij rajon Ternopilska oblast SRSRPomer 6 zhovtnya 1982 1982 10 06 71 rik Lviv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Yanivskij cvintar Diyalnist mistectvoznavecAlma mater Ternopilska gimnaziyaNaukovij stupin kandidat mistectvoznavstvaChlenstvo Nacionalna spilka hudozhnikiv UkrayiniU shlyubi z Matejko Katerina Ivanivna Budzan Antin Fedorovich u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Doslidzhennya 3 Publikaciyi 3 1 Knigi 3 2 Statti 4 Primitki 5 LiteraturaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 27 serpnya 1911 roku v seli Lozivci Zbarazkogo povitu nini Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti 1 Pochatkovu shkolu zakinchiv u susidnomu seli Obodivci vid 1923 roku uchen Ternopilskoyi ukrayinskoyi gimnaziyi Z 1933 po 1938 rik navchavsya u Greko katolickij bogoslovskij akademiyi u Lvovi 1937 roku v chasi litnih vakacij brav uchast v arheologichnih rozkopkah starodavnogo Galicha ocholyuvanih profesorom Yaroslavom Pasternakom 2 1937 roku vzyavsya osvoyuvati kilimarstvo pid kerivnictvom dosvidchenogo majstra Dmitra Kravchuka kilim roboti A Budzana zberigayetsya u Muzeyi etnografiyi ta hudozhnogo promislu u Lvovi U toj chas zahopivsya zbirannyam folkloru rezultatom ciyeyi diyalnosti stali publikaciyi Vesillya v seli Lozivka Prisliv ya ta prikazki s Lozivka opisuvav ruchni znaryaddya praci dlya zemli fiksuvav materiali pro miscevih tkachiv tosho U 1938 1939 rokah pracyuvav u komisiyi ocholyuvanij profesorom Gavriyilom Kostelnikom po vivchennyu fenomenu stigmatikiv Stepana Navrockogo Nasti Voloshin ta inshe 3 Z prihodom radyanskoyi vladi u veresni 1939 roku navchavsya na istorichnomu fakulteti Lvivskogo universitetu Yana Kazimira pracyuyuchi odnochasno laborantom na kafedri etnografiyi i etnologiyi 14 chervnya 1939 roku zahistiv magistersku robotu z etnologiyi Monografiya sela Lozivka p Zbarazh Na rozkopkah u Krilosi u lipni 1940 roku same Antonu Budzanu poshastilo znajti unikalnu pam yatku zolotij kolt Takozh u toj chas Antin Budzan spivpracyuvav z muzeyem etnografiyi Naukovogo tovaristva imeni Tarasa Shevchenka 2 Z blagoslovennya cerkovnoyi yerarhiyi dlya krashogo doslidzhennya stigmatizaciyi u 1941 roci za starannyami Antona Budzana ta Bogdana Kazimiri do mista Lvova pereyihav stigmatik Stepan Navrockij 3 Vzhe pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni koli znovu vidrodila svoyu diyalnist Greko Katolicka Bogoslovska Akademiya u Lvovi u 1939 1941 rokah vona ne pracyuvala prijnyav propoziciyu rektora Josifa Slipogo popracyuvati v muzeyi Greko katolickoyi bogoslovskoyi akademiyi u 1942 1945 rokah U 1943 roci rozpochav svoyu pracyu yak vikladach ukrayinskoyi movi v Malij Duhovnij seminariyi 12 lipnya 1943 roku odruzhivsya z Katerinoyu Matejko 4 11 grudnya 1944 roku svyashenniche rukopolozhennya zvershiv nad nim Mitropolit Josif Slipij 1 Z oglyadu na pochatok likvidacijnih zahodiv UGKC z boku radyanskoyi vladi o Antin Budzan ne otrimav zhodnoyi parafiyi Bogosluzhennya zvershuvav vdoma i tim samim ce jogo vryatuvalo vid peresliduvan Tomu vin povernuvsya do drugogo svogo zhittyevogo poklikannya i zahoplennya etnografichnoyi spravi 5 Antin Budzan zavdyaki svoyim naukovim zdibnostyam zumiv zaochno navchatisya z 1947 po 1953 rik v Instituti zhivopisu skulpturi j arhitekturi im I Yu Ryepina v Leningradi odnochasno pracyuyuchi v Nacionalnomu muzeyi ta Muzeyi hudozhnoyi promislovosti z 1951 r Muzej etnografiyi ta hudozhnogo promislu u m Lvovi v yakomu propracyuvav do samoyi smerti U 1959 r vin uspishno zahistiv disertacijnu robotu na temu Narodna rizba po derevu v Zahidnih oblastyah Ukrayini XIX HH st u Moskovskomu universiteti otrimavshi naukovij stupin kandidata mistectvoznavstva Bagato rokiv pracyuvav u Hudozhnij radi z narodnogo mistectva Lvivskoyi organizaciyi Spilki hudozhnikiv URSR chlenom SH SRSR vin buv z 1960 r nbsp Nadgrobok Antona Budzana Antin Fedorovich buv odnim iz iniciatoriv ta zasnovnikiv viddilu narodnih hudozhnih promisliv 1979 r u Muzeyi etnografiyi ta hudozhnogo promislu AN URSR teper viddil narodnogo mistectva Institutu narodoznavstva NAN Ukrayini 4 Pomer 6 zhovtnya 1982 roku u m Lvovi pohovanij na Yanivskomu cvintari 6 Doslidzhennya RedaguvatiAntin Budzan ye avtorom chislennih prac z rizbyarstva Rozpochav doslidzhennya hudozhnogo spadku ukrayinskih majstriv biseru praceyu Hudozhni virobi z biseru yaka dosi zalishayetsya vidpravnoyu tochkoyu podalshih doslidzhen 7 Publikaciyi RedaguvatiKnigi Redaguvati Rizba po derevu v zahidnih oblastyah Ukrayini Kiyiv Vidavnictvo AN URSR 1960 106 s il Dovidnik po fondah Ukrayinskogo derzhavnogo muzeyu etnografiyi ta hudozhnogo promislu AN URSR 1958 u spivavtorstvi Rizba po derevu Roboti rizbyariv Yuri Vasilya ta Mikoli Shkriblyakiv Albom 1961 Ukrayinske narodne mistectvo Rizblennya ta hudozhnij metal Albom 1962 u spivavtorstvi Istoriya ukrayinskogo mistectva 1969 u spivavtorstvi Narisi z istoriyi ukrayinskogo dekorativno prikladnogo mistectva 1971 u spivavtorstvi Bojkivshina 1983 u spivavtorstvi Statti Redaguvati Rezba po derevu v zapadnyh oblastyah Ukrainy Sovetskaya etnografiya M 1954 2 S 1 12 120 Ukrayinska narodna rizba po derevu Dovidnik po fondah Ukrayinskogo derzhavnogo muzeyu etnografiyi ta hudozhnogo promislu AN URSR K 1956 Vip 1 S 7 22 Hudozhnya rizba po derevu artili Guculshina v Kosovi Stanislavskoyi oblasti Materiali z etnografiyi ta hudozhnogo promislu K 1956 Vip 2 S 3 12 Rizbyar M P Timkiv Narodna tvorchist ta etnografiya K 1959 4 S 83 90 Do istoriyi hudozhnoyi obrobki dereva na Ukrayini Materiali z etnografiyi ta mistectvoznavstva K 1961 Vip 6 S 58 66 Sekciya dekorativnogo mistectva Krasu v pobut trudyashih Lviv 1963 S 73 77 Yavorivski rizbyari Tam samo S 65 72 Cikava znahidka arhitekturnoyi rizbi XVI XVII st Narodna tvorchist ta etnografiya 1963 K 2 S 145 Rizbyar Josip Stanko Tam samo 1964 1 S 66 67 Na pidnesenni Tam samo 5 S 37 45 Rizblennya na derevi ta rogovi Istoriya ukrayinskogo mistectva K 1968 T 3 S 355 360 Ukrayinska keramika za 50 rokiv Narodna tvorchist ta etnografiya 1968 1 S 102 103 Suchasnij suvenir Tam samo 3 S 26 31 Yavorivski malovani skrini Tam samo 5 S 49 53 Rizba po derevu Narisi istoriyi ukrayinskogo prikladnogo mistectva Lviv 1969 S 10 11 35 37 75 81 176 183 Rizblennya na derevi Istoriya ukrayinskogo mistectva K 1970 T 4 S 357 369 Hudozhni roboti Mihajla Bilasa Narodna tvorchist ta etnografiya 1971 2 S 48 50 Nevicherpne dzherelo hudozhnih tradicij Tam samo 1973 1 S 52 58 Ukrayinski narodni skrini Materiali z etnografiyi ta mistectvoznavstva K 1975 S 112 116 Hudozhni virobi z biseru Narodna tvorchist ta etnografiya 1976 1 S 83 Narodna keramika z Mikolayeva nad Dnistrom Tam samo 6 S 94 97 Narodni hudozhni promisli Bojkivshini Narodni hudozhni promisli Ukrayini K 1979 S 7 19 Virobi z dereva Bojkivshina ist etnogr doslidzh K 1983 S 120 122 Gospodarsko promislovi virobnictva Tam samo S 128 134 Poselennya sadibi zhitlo Tam samo S 159 166 Gospodarski budivli Tam samo S 169 173 Virobi z biseru Tam samo S 280 281 Rizba po derevu Tam samo S 281 284 Primitki Redaguvati a b Gurkina S V Ukrayinska Greko Katolicka cerkva i Vatikan Sprobi kontaktiv u 1944 1949 rr Arhiv originalu za 6 sichnya 2011 Procitovano 23 travnya 2012 a b Mihajlo Stankevich Antin Budzan shirochin interesiv doslidnika Narodoznavchi Zoshiti 1998 N 4 a b Svitilnik istini Dzherela do istoriyi Ukrayinskoyi Katolickoyi Bogoslovskoyi Akademiyi u Lvovi Toronto Chikago 1983 ch 3 a b Mihajlo Stankevich Bogoslov i vchenij Antin Budzan do 90 richchya vid dnya narodzhennya Mistectvoznavstvo 01 Naukovij zbirnik Lviv SKIM 2002 S 157 166 o Taras Bublik Antin Budzan shtrihi do portreta do 100 richchya vid dnya narodzhennya Mistectvoznavstvo 11 Naukovij zbirnik Lviv SKIM 2011 S 309 314 N Zdorovega Katerina Matejko zblizka Narodoznavchi Zoshiti 1996 N 4 S 222 224 Olena Fedorchuk Bisernij dekor ansamblyu ukrayinskogo narodnogo odyagu stan doslidzhennya problemiLiteratura RedaguvatiBudzan Antin Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Tom 3 storinka 520 Ukrayinski radyanski hudozhniki Dovidnik Kiyiv Mistectvo 1972 S 61 Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 36 Matejko K I Budzan Antin Fedorovich Mistectvo Ukrayini enciklopediya u 5 tomah redkolegiya A V Kudrickij vidp red ta in Kiyiv Ukrayinska enciklopediya imeni M P Bazhana 1995 Tom 1 A V 1995 storinka 259 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 88 ISBN 5 88500 071 9 Kushnir A Nash dushpastir uchitel i vchenij otec Antin Budzan Andrij Kushnir Lviv 1998 22 s Duda I Pavlyuk S Budzan Antin Fedorovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 192 ISBN 966 528 197 6 Pavlyuk S P Budzan Antin Fedorovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Budzan Antin Fedorovich amp oldid 38040595