www.wikidata.uk-ua.nina.az

Брильов Сергій Борисович нагороди і премії ширина опис зображення рос Сергей Борисович БрилёвНародився 24 липня 1972 197

Брильов Сергій Борисович

Брильов Сергій Борисович
рос. Сергей Борисович Брилёв
Народився 24 липня 1972(1972-07-24) (51 рік)
Гавана, Куба
Громадянство  СРСР→ Росія,
 Велика Британія
Діяльність журналіст, телеведучий, громадський діяч
Alma mater Московський державний інститут міжнародних відносин
Знання мов російська, англійська і іспанська
Заклад Всеросійська державна телевізійна і радіомовна компанія
У шлюбі з Ірина Брильова
Діти донька Олександра Брильова (11.08.2006)
Нагороди
Орден Дружби
Медаль «У пам'ять 300-річчя Санкт-Петербурга»
Медаль «У пам'ять 1000-річчя Казані»
ТЕФІ
IMDb ID 11987181
Сайт sergeybrilev.ru
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Брильов.

Брильов Сергій Борисович (нар. 24 липня 1972, Гавана, Куба) — російський журналіст і телеведучий, громадський діяч. Заступник генерального директора телеканалу «Росія» за спеціальним інформаційним проектів, керівник і ведучий програми «Вєсті в суботу», кандидат історичних наук.

Президент асоціації «Глобальна енергія» (з 3 лютого 2020 року), член Президії Ради з зовнішньої та оборонної політики, співзасновник і президент «Інституту Берінга-Беллінсгаузена» (Монтевідео, Уругвай), член Академії Російського телебачення (з 2006 року), колишній член Громадської ради при Міністерстві оборони Росії.

З 31 березня 2022 через «поширення пропаганди» під час російсько-української війни — під санкціями Великої Британії

Біографія ред.

Народився 24 липня 1972 року в Гавані (Куба) в сім'ї співробітників торгпредства. Дитинство і юність провів між Москвою, Еквадором і Уругваєм (де працювали батьки). У школі і студентом грав в аматорському театрі (в московській школі № 109, відомої як «школа Євгена Ямбурга»). Був членом комсомольської організації.

Вперше з'явився на телеекранах в 1988 році, у популярній програмі «12 поверх» як один з її героїв. Один з її співведучих Владислав Флярковський, помітивши «підвішений язик» молодого Брильова, запропонував йому вступати на журналіста замість юриста, як той планував. Вже через 7 років Брильов став працювати в програмі «Вєсті», де Флярковский був одним з основних її провідних.

Освіта: Московський державний інститут міжнародних відносин (1989—1995 рр., міжнародна журналістика). Навчався на одному курсі з відомими журналістами Станіславом Кучером та Олексієм Кондулуковим, але закінчив МДІМВ на рік пізніше від них через академічну відпустку, під час якої в 1990—1991 роках навчався в Інституті іноземних мов Монтевідео (Уругвай). У наступні роки навчався на курсах Бі-Бі-Сі (Велика Британія) та Агентства міжнародного розвитку (США). Намагався вчитися на факультеті менеджменту Вестмінстерського університету (Лондон), але покинув навчальний заклад у зв'язку з завантаженістю на роботі.

Вільно володіє англійською та іспанською мовами.

З 2001 року є громадянином Великої Британії, про що публічно стало відомо в 2018 році[⇨].

Журналістська діяльність ред.

В 1990—1993 роках працював кореспондентом-стажистом у відділі науки і освіти в газеті «Комсомольская правда».

Під час навчання в Уругваї (1990—1991) став регулярним автором місцевих газет «La Republica» і «EI Observador Economico». В цей же час почав свою телевізійну кар'єру: був співавтором програми «СОДРЕ» на П'ятому каналі (Уругвай), де повідомляв про російських старовірів у департаменті Ріо-Негро.

У 1993—1995 роках — спеціальний кореспондент газети «Московські новини» (міжнародний відділ). Писав, головним чином, про Латинську Америку. Став першим кореспондентом, який зміг прибути на Кубу після заборони розповсюдження видання на території країни (під час кризи з біженцями на плотах). Паралельно був московським кореспондентом уругвайської «EI Observador Economico» і аргентинської «La Razon», а також експертом по Латинській Америці Державної Думи Росії. Працюючи в «Московських новинах», став регулярно створювати телевізійні репортажі для програм «Міжнародна панорама» (спільно з Дмитром Якушкіним) і «Формула 730» (де і отримав пропозицію перейти на роботу на телебачення в програмі «Вести»).

З 1995 року працює на телеканалі «Росія».

У 1995—1996 роках — спеціальний кореспондент «Вістей» (у тому числі під час Першої чеченської війни і подій в Будьоновську). У 1995 році, у перерві між відрядженнями в Чечню, закінчив курси Бі-бі-сі в Лондоні.

У 1996—2001 роках — завідувач бюро в Лондоні. Займаючи цю посаду, до 2000 року періодично публікувався в «Независимой газете». У 2001 році погодився на пропозицію голови ВДТРК Олега Добродеєва стати ведучим програми «Вісті», через місяць після цього повернувся в Москву.

Перший ефір на посаді ведучого припав на 11 вересня 2001 року (день терактів у США). Спочатку дебют Брильова був призначений на 17 вересня 2001 року, але перша поява його як ведучого відбулася на тиждень раніше з причини того, що керівництву каналу для синхронного перекладу і коментаря до картинки прямого ефіру терміново був потрібен журналіст, який розуміє англійську мову.   Ведучий вечірніх «Вістей» (2001—2003), «Вістей тижня» (2003—2007), «Вісті в суботу» (з 2008 року). У перервах і паузах ведучий програм «Форт Боярд» (російська сезон 2002 року), «Вісті. Подробиці» (2005—2006), «П'ята студія» (2007—2008), «Пряма лінія з Президентом Російської Федерації В. В. Путіним» (2001—2007), а також «Федерація» (2009—2010, разом з Тетяною Ремезовою), «Лінія Назарбаєва» та проект «І це все?» про Анатолія Чубайса і закінчення діяльності РАО ЄЕС (на каналі «Росія-24»).

Коментував інавгурації Президентів Російської Федерації в 2004, 2008, 2012 і 2018 роках в парі з Катериною Андрєєвою в прямому ефірі «Першого каналу», «Росії», ТВЦ тощо. 9 травня 2005 року також коментував пряму трансляцію з військового параду на Червоній площі, разом з Катериною Андрєєвою, Ігорем Кириловим та Ганною Шатиловою на телеканалах «Першому каналі» і «Росії».

З 7 грудня 2012 року брав участь у щорічних «Розмовах з Дмитром Медведєвим».

З 28 лютого 2015 по 11 вересня 2016 року — автор і ведучий (разом з Тетяною Наумовою) оновленого циклу фільмів «Вісті. Федерація» на телеканалі «Росія-24», що розповідає про економічну ситуацію в суб'єктах Російської Федерації.

Автор сценаріїв і співведучий (з Тетяною Наумовою, Дариною Козловою та Марією Бондаревою) серії передач з рубрики «Без віз» (Монголія, Уругвай, Гренада, Куба, Боснія і Герцеговина).

З 5 по 26 грудня 2015 року заміняв свого колегу, Дмитра Кисельова, як ведучого інтелектуального шоу «Знання — сила», яке виходило на телеканалі «Росія-1» з 19 вересня.

Зміст і стиль телепрограм ред.

Одне з основних напрямів професійної діяльності — ексклюзивні інтерв'ю з першими особами": президентами, прем'єр-міністрами і міністрами закордонних справ.

На прес-конференції президента Росії в 2012 році Брильов цікавився у Володимира Путіна про те, чи буде він давати доручення МЗС про перегляд російсько-американської угоди про усиновлення дітей, а також ставив питання про ризики переходу досягнутої фінансової стабільності в застій.

На державному телебаченні Брильов підняв тему про те, що відбувається навколо Гоголь-центру і режисера Кирила Серебренникова у справі про розкрадання в «Сьомій студії».

Брильов став першим з журналістів, хто запитав Путіна про осіб Олександра Петрова та Руслана Боширова, які підозрюються владою Великої Британії в замаху на життя Сергія Скрипаля та його доньки Юлії в Солсбері.

Після повідомлення про вбивство в ніч на 28 лютого 2015 року опозиціонера Бориса Нємцова змінив план програми і запросив у прямий ефір близьку товаришку і соратницю політика Ірину Хакамаду.

У своїх програмах Брильов регулярно звертається до творчої спадщини Олександра Солженіцина і записує інтерв'ю з Наталією Солженіциною.

Крім політиків і бізнесменів, у програмах Брильова регулярно беруть участь громадські діячі. Однією з його співрозмовниць була лідер правозахисного руху в Росії Людмила Алексєєва.

До числа частих тем Брильова відносяться репортажі з штаб-квартири Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації, інтерв'ю з діючими співробітниками та ветеранами нелегальної розвідки. До їх числа відносяться директор СЗР Сергій Наришкін, ветерани СЗР Андрій Безруков[ru], Гоар Вартанян, Людмила Нуйкіна, Тамара Нетикса і багато інших.

Документальне кіно ред.

є автором і ведучим таких документальних фільмів (за його словами, саме над ними він працює як заступник генерального директора телеканалу «Росія» за спеціальними інформаційними проектами):

  • «Єлизавета: королева-мати, королева сердець» (2000) — до 100-річчя королеви-матері Єлизавети Боуз-Лайон.
  • «Важка нафта» (2011) — про сучасний стан та основні тенденції розвитку нафтової промисловості Росії.
  • «Інше вугілля» (2011) — про новий підхід до багатовікового видобутку вугілля.
  • «Право на право» (2011) — до 20-річчя Конституційного суду.
  • «Карибська криза. Незрозуміла історія» (2012) — фільм-розслідування, розповідає про раніше невідомі подробиці політичного протистояння між СРСР і США у жовтні 1962 року і викликала громадські суперечки.
  • «ЧВС» (2013) — до 75-річчя з дня народження Віктора Черномирдіна (у співавторстві з Павлом Селіним).
  • «Конституційна практика» (2013) — фільм, знятий до 20-річчя з дня прийняття Конституції Російської Федерації.
  • «Думська думка» (2014) — до 20-річчя Державної думи.
  • «Таємниця трьох океанів» (2014) — фільм, присвячений підводному човну Тихоокеанського флоту З-56 та його участі в роки німецько-радянської війни. Володар Гран-прі міжнародного телефестивалю «Людина і море» (Владивосток).
  • «Євген Примаков. 85» (2014) — до 85-річчя Євгена Примакова.
  • «Національна скарбниця Росії» (2014) — історія Алмазного фонду і його найбільш значущих експонатів.
  • «Пхеньян-Сеул. І далі…» (2015) — фільм, що розповідає про подробиці звільнення Корейського півострова Червоною армією у серпні 1945 року (у співавторстві з Мариною Кім).
  • «Михайло Горбачов: сьогодні і тоді» (2016) — до 85-річчя Михайла Горбачова.
  • «Історія тільки починається» (2016) — фільм, знятий до 20-го, ювілейного Петербурзького міжнародного економічного форуму.
  • «Шаймієв. У пошуках Тартарії» (2017) — до 80-річчя Мінтімера Шаймієва.
  • «Чуркін» (2018) — до першої річниці пам'яті Віталія Чуркіна.
  • «Росія-Японія: все тільки починається» (2018) — до візиту в Росію прем'єр-міністра Японії Сіндзо Абе.
  • «Вогняна кругосвітка» (2019) — про перехід криголама «Мікоян» на Далекий Схід через протоку Босфор для роботи в Арктиці, що отримав назву «Вогняний рейс».
  • «Росія-Китай. Все тільки починається» (2019) — про сьогоднішній і завтрашній день російсько-китайських відносин, фільм знятий напередодні ПМЕФ, де головним гостем був голова КНР Сі Цзіньпін.

Художні фільми ред.

Погляди ред.

Виступав на підтримку Володимира Путіна, якого називав єдиним системним лібералом в країні. Разом з тим Брильов негативно відгукувався про його системних (партія «Яблуко», за яку голосував з 1993 року) і позасистемних (Михайло Касьянов, Едуард Лимонов, Гаррі Каспаров) політичних супротивників. При цьому опозиційні політики, серед яких Касьянов, Лимонов, Борис Нємцов, Ірина Хакамада, Геннадій Зюганов, Григорій Явлінський, Михайло Прохоров, Володимир Рижков та інші, неодноразово брали участь у телепрограмах Брильова.

Сергій Брильов висловлюється за діалог між країнами. Будучи кандидатом історичних наук, Брильов активно співпрацює з британськими істориками та архівістами. Спільно підготував низку відеосюжетів про невідомі подробиці та версії вбивства царської сім'ї. Разом з британським істориком Бернардом о'Коннором розповів на прес-конференції про співробітництво радянських і британських спецслужб в роки Другої світової війни і написав книгу «Розвідка. „Нелегали“ навпаки».

Оцінки ред.

Відмінною рисою телевізійних програм Сергія Брильова було відсутність будь-якої критики з його вуст на адресу президента Володимира Путіна, хоча при цьому він дозволяв собі негативно висловлюватися на адресу Уряду, Державної думи та інших державних органів Росії. За його поясненням, це відбувалося через:

  • неприйняття критики на адресу політиків з боку ведучого або журналістів телеканалу (це правило порушувалося ним самим стосовно маршів незгодних (толку з таких коаліцій зазвичай не буває) і подій на Манежній площі (масові безчинства)),
  • власного голосування проти проекту конституції Російської Федерації на референдумі 1993 року при президентові Борисі Єльцині, яким він «позбавив себе права» на критику чинної по новим законам влади.

Оглядач газети «Коммерсантъ» Аріна Бородіна зазначала, що підсумкові програми "Вісті тижня « і „Час“ („Перший канал“) неодноразово давали однакову інформаційну повістку: у них збігалися теми сюжетів та оцінки тих чи інших подій, а для коментарів залучалися загальні спікери. Так, при обговоренні послання президента Федеральним Зборам у 2004 році, ведучий „Часу“ Петро Марченко вказував, що „свобода і відповідальність — ключові слова у виступі президента“, в той час як Брильов акцентував увагу на тому, що президент „вперто повторював про свободу і демократію“. Іншим прикладом стало інтерв'ю начальника управління власної безпеки МВС Костянтина Ромодановського, що вийшло в один день, але відрізнялися лише місцем дії: Брильов сидів у кабінеті, а Марченко прогулювався зі спікером алеї. Також журналістка викривали Брильова у приховуванні інформації на прикладі подій на Манежній площі, коли ведучий промовчав про націоналістичний характер мітингу, на хвилі якого і відбулися подальші зіткнення громадян з міліцією.

На думку телекритика Ірини Петровської, Брильову притаманна інтелігентна манера ведення телевізійних програм, він не дозволяє собі грубощів і відвертих перекручувань, властивих телеканалу „Росія“, являє собою амплуа „пропагандист-лайт“.

На думку Олексія Навального, висловлену в листопаді 2018 року, Брильов є одним з головних „путінських пропагандистів“, який ніколи не критикує Путіна і російську владу в цілому. Для прикладу він навів абсолютне ігнорування „Вістями в суботу“ в 2018 році мітингів проти пенсійної реформи, протестів в Інгушетії або публікацією Великою Британією нових доказів причетності співробітників ГРУ, по справі отруєння Скрипалів (в останньому випадку журналіст приділив більше часу сюжетом, присвяченому самостійного закриття герцогинею Меган Маркл дверей автомобіля).

Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков вважає, що приклад Брильова доводить: можна мати громадянство Великої Британії і бути справжнім патріотом Росії.

На думку журналіста Олега Кашина, „Брильов — це головний ліберал на державному телебаченні“. Такої ж думки дотримується однокурсник Брильова з МДІМВ, журналіст Станіслав Кучер.

Громадська полеміка про зв'язки з Великою Британією і його британського громадянства ред.

23 листопада 2018 року Олексій Навальний опублікував у відеоблозі розслідування Фонду боротьби з корупцією, присвячене Брильову. Згідно з матеріалами розслідування, що широко цитувалося в ЗМІ, імена Брильова і його дружини в 2001 році перебували у списку виборців лондонського району Ноттінг-Гілл, де вони орендували житло в ті роки; а з 2016 року дружина Брильова в Лондоні володіє квартирою в районі Чизік вартістю 700 тис. фунтів (66 млн рублів), придбана без позик та іпотеки. На думку розслідувачів, Брильов володіє громадянством Великої Британії, яке отримав після 6 років проживання та роботи на території країни як співробітника „Вістей“ (1995—2001). Згідно опитаних РБК юристам, правом голосу в цій країні мають жителі Великої Британії, країн Співдружності або ЄС, також висловлювалася версія про можливий вихід Брильова з громадянства Великої Британії або включення його до списків виборців без його відома на підставі факту реєстрації.

На прохання кореспондента РБК 22 листопада прокоментувати інформацію про статус підданого Великої Британії Брильов відповіді не дав, пославшись на те, що ще не встиг ознайомитися з опублікованими матеріалами, і попросив передзвонити пізніше. Ірина Брильова заявила кореспонденту „Дощу“, що вони з чоловіком не купували нерухомість у Великій Британії, і у неї немає громадянства цієї країни.

27 листопада Брильов у соціальній мережі „Facebook“ підтвердив, що у нього є британське громадянство і нерухомість в Лондоні, і пояснив, що факти отримання громадянства і придбання нерухомості у Великій Британії він не приховував від фінансових і податкових органів та російські закони не порушував. Однак публічно Брильов ніде не говорив про своє британське громадянство, і ні одне світове або російське ЗМІ про цей факт раніше не повідомляло. Телеексперти звертали увагу на надмірно часті поїздки Брильова за рахунок бюджету державної телекомпанії до Великої Британії, а телеведучий Володимир Познер в цілях захисту престижу російського державного телебачення запропонував Брильову здати британський паспорт, на що Брильов відповів відмовою.

Зазначалося, що членами громадських рад при МВС та Міністерстві оборони, в яких перебував Брильов, за законом не можуть бути особи з іноземним і подвійним громадянством. Ці обмеження випливають з п. 5 указу президента РФ від 4 серпня 2006 року № 842, згідно з яким членами громадських рад при федеральних міністерствах не можуть бути особи, які відповідно до Федеральним законом від 4 квітня 2005 р. N 32-ФЗ „Про Суспільну палату Російської Федерації“ не можуть бути членами Громадської палати Російської Федерації. А згідно з п. 2 статті 7 Федерального закону „Про Громадську палату РФ“, членами Громадської палати „не можуть бути особи, які мають подвійне громадянство“. Дане обмеження додатково введено з 4 серпня 2013 року Федеральним законом від 23 липня 2013 року N 235-ФЗ. Навальний звернувся до міністра оборони РФ С. К. Шойгу з вимогою виключити Брильова зі складц громадської ради. 28 січня 2019 року рішенням міністра оборони Росії Сергія Шойгу Брильов виключений зі складу громадської ради при Міноборони.

Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков зазначив, що дана ситуація не прикрашає журналіста і можливим її наслідком є позбавлення права працювати в Громадській раді Міноборони РФ. Заступник голови Громадської ради Міноборони РФ Олександр Каньшин уточнив, що Брильов не був на жодному засіданні ради. Голова Громадської ради Міноборони РФ Павло Гусєв не побачив проблем з членством Брильова в раді, оскільки визначальним фактором визнав наявність громадянства Росії; в цьому плані випадок Брильова не унікальний: так, в Раді при Президенті Російської Федерації з розвитку громадянського суспільства і прав людини понад 16 років, до самої смерті, перебувала правозахисниця Людмила Алексєєва, яка мала нарівні з російським громадянство США. Також вона, як і Брильов, була членом Громадської ради при МВС Росії.

Родина ред.

Дружина — Ірина (в дівоцтві Константинова), власниця частки в керуючої компанії багатоквартирного житлового будинку в лондонському районі Чизік. За даними СПАРК, володіє 50-процентною часткою в компанії „А. К. А. Агентство“ (в 2017 р. чистий збиток становив 1,47 млн руб.) і разом з чоловіком володіє „Організацією співробітництва з країнами Латинської Америки імені Берінга і Беллінсгаузена“ (в 2016 році чистий збиток становив 1,25 млн руб).

Дочка Олександра (нар. 11.08.2006).

Санкції ред.

Сергій Брильов брав активну участь у поширенні дезінформації Кремля про вторгнення Росії в Україну, а також підтримував та заохочував військові дії Росії, які дестабілізують Україну загрожують територіальній цілісності України. Брильов є підсанкційною особою багатьох країн світу.

2 грудня 2022 року додано до санкційного списку Канади.

У Великій Британії 31 березня 2022 року глава МЗС поповнила санкційний список 14 приватними особами та організаціями серед них був і Сергій Брильов.

15 травня 2022 року доданий до санкційного списку Австралії.

19 жовтня 2022 року доданий до санкційного списку України.

Нагороди ред.

  • Орден Пошани (вручено 19 вересня 2014).
  • Орден Дружби (27 листопада 2006).
  • Медаль «У пам'ять 300-річчя Санкт-Петербурга» (2003).
  • Медаль «У пам'ять 1000-річчя Казані» (2005).
  • Медаль „200 років Консульської служби МЗС Росії“ (2009).
  • Подяки Президентів Російської Федерації (2003, 2008, 2010).
  • Фіналіст „ТЕФІ-1996“ (номінація „Репортер“).
  • Переможець „ТЕФІ-2002“ (номінація „Ведучий інформаційної програми“), „ТЕФІ-2006“ (номінація „Ведучий інформаційно-аналітичної програми“) і „ТЕФІ-2018“ (номінація „Ведучий інформаційної програми“). Крім того, при Сергію Брильову програма „Вісті тижня“ двічі стала лауреатом „ТЕФІ“ (2005, 2006) у номінації „Інформаційно-аналітична програма“.
  • Подяка Президента Російської Федерації (6 лютого 2003) — за активну участь у підготовці та проведенні заходів за участю Президента Російської Федерації».
  • Подяка Президента Російської Федерації (23 квітня 2008) — «за інформаційне забезпечення та активну громадську діяльність щодо розвитку громадянського суспільства в Російській Федерації».
  • Почесний гість (аналог «почесного громадянства») міста Монтевідео (Уругвай)

Лауреат премій «Найкраще перо Росії» (2002), «Майстер» (2004, Санкт-Петербург), «Кар'єра року» (в номінації «За сміливе поводження з ефіром», 2007), «Честь вище прибутку» (в номінації «Премія імені Вольського», РСПП, 2009), «Кришталеве перо» (у номінації «Персона року», Татарстан, 2010), премія Президента Казахстану (2010), премія Росдруку «За зразкове володіння російською мовою».

Примітки ред.

  1. ↑ Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686
  2. . Президент России (рос.). Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 27 листопада 2018. 
  3. . mgimo.ru. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 21 грудня 2018. 
  4. (рос.). Российская газета. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 5 лютого 2020. 
  5. (рос.). vesti.ru. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 5 лютого 2020. 
  6. (рос.). ТАСС. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 5 лютого 2020. 
  7. . www.ibbamericas.com. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 8 червня 2018. 
  8. . Независимая газета. 15 лютого 2008. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  9. . РБК. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 16 березня 2019. 
  10. . Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022. 
  11. Елена Яковлева нашла мужа на гастролях // Комсомольская правда : газета. — 2002. — № 22662. — Число 25 (10). з джерела 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020.
  12. Россия 1 (2 березня 2019). Привет, Андрей! Телевидение 90-х. Ток-шоу Андрея Малахова от 02.03.19. Процитовано 17 березня 2019. 
  13. ↑ Сергеев Д. Сергей Брилёв // Они в эфире: Как делается телевидение. — М. : АСТ: АСТ МОСКВА, 2007. — С. 55—72. — ISBN 978-5-9713-6689-8.
  14. . The Hollywood Reporter. 21 листопада 2016. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 4 липня 2020. 
  15. . Труд. 28 лютого 2002. Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 4 липня 2020. 
  16. ↑ . Известия. 21 вересня 2001. Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 4 липня 2020. 
  17. «Обладатель гражданств США, Франции и России Владимир Познер публично предложил мне сдать британский паспорт, отказавшись при этом сдавать свои». Официальная страница Сергея Брилёва в социальной сети Facebook. 30 листопада 2018. Процитовано 18 лютого 2020.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  18. . Комсомольская правда. 6 вересня 2001. Архів оригіналу за 27 серпня 2015. Процитовано 4 липня 2020. 
  19. . Независимая газета. 20 квітня 2000. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  20. . Труд. 11 вересня 2008. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  21. ↑ . NEWSru.com. 5 вересня 2001. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  22. . Собеседник. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  23. . Lenta.ru. 31 серпня 2001. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. 
  24. . Lenta.ru. 23 липня 2003. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. 
  25. . Архів оригіналу за 28 квітня 2017. Процитовано 4 липня 2020. 
  26. . Коммерсантъ. 3 вересня 2008. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  27. . Комсомольская правда. 5 липня 2002. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  28. . Российская газета. 2 березня 2007. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  29. ↑ Час прессы. Сергей Брилёв и его «Пятая студия»: иногда они возвращаются [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.] Радио Свобода, 2007
  30. . Известия. 21 грудня 2001. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 4 липня 2020. 
  31. . Коммерсантъ. 20 грудня 2001. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 4 липня 2020. 
  32. . Татар-информ. 27 лютого 2009. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 4 липня 2020. 
  33. . ГТРК «Поморье». 2 березня 2010. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  34. . Первый канал. 7 травня 2004. Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 4 липня 2020. 
  35. . Первый канал. 7 травня 2008. Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  36. . Первый канал. 7 травня 2012. Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  37. (рос.). РИА Новости. 7 травня 2018. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 4 липня 2020. 
  38. . Известия. 13 травня 2005. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 4 липня 2020. 
  39. . Коммерсантъ. 7 грудня 2012. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 4 липня 2020. 
  40. . Коммерсантъ. 8 грудня 2016. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 4 липня 2020. 
  41. . Информационное агентство «Вестник Мордовии». 25 лютого 2015. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 19 квітня 2015.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  42. . Информационный центр финно-угорских народов Finugor.ru. 4 березня 2015. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 19 квітня 2015.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  43. (рос.). Президент России. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 24 грудня 2018. 
  44. . Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 24 грудня 2018. 
  45. (рос.). Президент России. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 24 грудня 2018. 
  46. (рос.). russia.tv. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 21 грудня 2018. 
  47. (рос.). russia.tv. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 21 грудня 2018. 
  48. (рос.). russia.tv. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 21 грудня 2018. 
  49. (рос.). russia.tv. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 21 грудня 2018. 
  50. . Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  51. . Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  52. ↑ . Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  53. . Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020. 
  54. Познер предложил Брилёву сдать британский паспорт. Брилёв не хочет [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.] Радио Свобода, 30.11.2018
  55. . Независимая газета. 4 серпня 2000. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  56. . Россия-1. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  57. . Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 21 грудня 2018. 
  58. . Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  59. . Россия-1. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  60. . Новая политика. 24 жовтня 2012. Архів оригіналу за 4 лютого 2018. Процитовано 4 липня 2020. 
  61. . Вести.ру. 5 квітня 2013. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  62. . Российская газета. 8 квітня 2013. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  63. Бывший НТВшник Павел Селин: «В Беларуси у меня больше друзей, чем в Москве». Комсомольская правда в Беларуси. 18 лютого 2013. 
  64. . Вести ФМ. 11 грудня 2013. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 4 липня 2020. 
  65. Россия 24. . Архів оригіналу за 5 вересня 2020. Процитовано 21 грудня 2018. 
  66. . РИА Новости. 19 березня 2014. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 4 липня 2020. 
  67. . ГТРК «Владивосток». 22 червня 2014. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  68. . Вести.ру. 27 жовтня 2014. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  69. . Вечерняя Москва. 7 грудня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 вересня 2015. 
  70. . Вечерняя Москва. 23 лютого 2015. Архів оригіналу за 20 липня 2015. Процитовано 13 вересня 2015. 
  71. . Вести.ру. 1 березня 2016. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  72. . Вести.ру. 11 червня 2016. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  73. . Вести.ру. 28 грудня 2016. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  74. . Россия-1. 16 липня 2019. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  75. (рос.). Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 лютого 2020. 
  76. Евгений Киселёв (15 серпня 2006). . Газета.ру. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  77. ↑ Анна Качкаева. Информационная политика программы «Вести недели» [ 13 квітня 2017 у Wayback Machine.] Радио Свобода, 17.07.2005
  78. Анна Качкаева. Час прессы. Журналист Сергей Брилёв рассуждает в гостях у Анны Качкаевой о первых лицах и больших политических интервью на ТВ [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.] Радио Свобода, 16.02.2009
  79. Кречетников, Артем (15 травня 2018). . BBC News Русская служба (англ.). Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 21 грудня 2018. 
  80. Sergey Brilev (англ.). www.facebook.com. Процитовано 21 грудня 2018. 
  81. ↑ Арина Бородина. Побоище прошло вторым экраном [ 28 грудня 2017 у Wayback Machine.] «Коммерсантъ» № 231 от 14.12.2010
  82. ↑ Арина Бородина, Мария-Луиза Тримастэ. Протест пошёл [ 7 липня 2020 у Wayback Machine.] «Коммерсантъ Власть» № 9 от 12.03.2007, стр. 33
  83. Телелидеры с Ариной Бородиной. 24-30 мая [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.] „Коммерсантъ“ № 97 от 01.06.2004
  84. ↑ Кусок эфира. (рос.). Эхо Москвы. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 21 грудня 2018. 
  85. ↑ (рос.). Радио Свобода. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 23 листопада 2018. 
  86. ↑ . Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  87. Кашин Олег. (рос.). Эхо Москвы. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 21 грудня 2018. 
  88. (рос.). sobesednik.ru. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 24 грудня 2018. 
  89. ↑ . РБК. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 23 листопада 2018. 
  90. „Дождь“: ведущий „России“ заплатил журналистке за сокрытие съемки его недвижимости в Британии [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.] Настоящее время, 25.11.2018
  91. ↑ . Руспрес. 23 листопада 2018. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 24 листопада 2018. 
  92. Inc., TV Rain,. . Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 24 листопада 2018. 
  93. (рос.). Lenta.ru. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 9 січня 2019. 
  94. . Радио Свобода. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 27 листопада 2018. 
  95. Ведущий Брилёв рассказал о наличии у него британского паспорта [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.] // РБК
  96. . Новые известия. 28 листопада 2018. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 16 березня 2019. 
  97. . Радио Свобода. 30 листопада 2018. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 9 січня 2019. 
  98. . Пульс планеты. 1 грудня 2018. Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 9 січня 2019. 
  99. . Meduza (рос.). Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018. 
  100. . Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 4 липня 2020. 
  101. . Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 4 липня 2020. 
  102. . Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 4 липня 2020. 
  103. . Meduza. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 29 листопада 2018. 
  104. . Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 4 липня 2020. 
  105. (рос.). www.kommersant.ru. 14 березня 2019. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 14 березня 2019. 
  106. . Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  107. Исключат ли Сергея Брилёва из совета при минобороны России за гражданство Британии? [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.] Русская служба Би-би-си, 28.11.2018
  108. . Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  109. Биография Людмилы Алексеевой [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] // РИА Новости, 20.07.2017
  110. Долгорукая, Марина. (9 березня 2015). . Моя семья, № 09. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 14 лютого 2017.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  111. БРІЛЬОВ Сергій Борисович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 7 квітня 2023. 
  112. Canada, Global Affairs (4 лютого 2022). Sanctions – Russian invasion of Ukraine. GAC. Процитовано 7 квітня 2023. 
  113. The UK Sanctions List. GOV.UK (англ.). Процитовано 7 квітня 2023. 
  114. Australia and sanctions. 
  115. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №726/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». 
  116. (PDF). Официальный интернет-портал Правительства Российской Федерации. 19 вересня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 19 вересня 2014.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  117. . Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  118. ФИНАЛИСТЫ КОНКУРСА "ТЭФИ-1996". Академия российского телевидения. Архів оригіналу за 18 жовтня 2013. 
  119. . Вести.ру. 31 січня 2003. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  120. . РИА Новости. 23 листопада 2006. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 4 липня 2020. 
  121. . Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020. 
  122. Победители «ТЭФИ-2005» // Фонд «Академия Российского телевидения». — Дата звернення: 16.02.2020.
  123. Победители «ТЭФИ-2006» // Фонд «Академия Российского телевидения». — Дата звернення: 16.02.2020.
  124. . Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 4 липня 2020. 
  125. . Электронный фонд правовой и нормативно-технической документации. 23 квітня 2008. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 4 липня 2020. 
  126. (рос.). РИА Новости. 20 лютого 2019. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 16 березня 2019. 
  127. . Профиль. 5 березня 2007. Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 4 липня 2020. 
  128. . Татар-информ. 19 травня 2010. Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 4 липня 2020. 

Публікації ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
nagorodi i premiyi shirina opis zobrazhennya Brilov Sergij Borisovichros Sergej Borisovich BrilyovNarodivsya 24 lipnya 1972 1972 07 24 51 rik Gavana Kuba 1 Gromadyanstvo SRSR Rosiya Velika BritaniyaDiyalnist zhurnalist televeduchij gromadskij diyachAlma mater Moskovskij derzhavnij institut mizhnarodnih vidnosinZnannya mov rosijska 1 anglijska i ispanskaZaklad Vserosijska derzhavna televizijna i radiomovna kompaniyaU shlyubi z Irina BrilovaDiti donka Oleksandra Brilova 11 08 2006 Nagorodi Orden Druzhbi Medal U pam yat 300 richchya Sankt Peterburga Medal U pam yat 1000 richchya Kazani TEFIIMDb ID 11987181Sajt sergeybrilev ru Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Brilov Brilov Sergij Borisovich nar 24 lipnya 1972 Gavana Kuba rosijskij zhurnalist i televeduchij gromadskij diyach Zastupnik generalnogo direktora telekanalu Rosiya za specialnim informacijnim proektiv kerivnik i veduchij programi Vyesti v subotu 2 kandidat istorichnih nauk 3 Prezident asociaciyi Globalna energiya z 3 lyutogo 2020 roku 4 5 6 chlen Prezidiyi Radi z zovnishnoyi ta oboronnoyi politiki spivzasnovnik i prezident Institutu Beringa Bellinsgauzena Montevideo Urugvaj 7 chlen Akademiyi Rosijskogo telebachennya 8 z 2006 roku kolishnij chlen Gromadskoyi radi pri Ministerstvi oboroni Rosiyi 9 Z 31 bereznya 2022 cherez poshirennya propagandi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni pid sankciyami Velikoyi Britaniyi 10 Zmist 1 Biografiya 2 Zhurnalistska diyalnist 2 1 Zmist i stil teleprogram 3 Dokumentalne kino 4 Hudozhni filmi 5 Poglyadi 6 Ocinki 7 Gromadska polemika pro zv yazki z Velikoyu Britaniyeyu i jogo britanskogo gromadyanstva 8 Rodina 9 Sankciyi 10 Nagorodi 11 Primitki 12 PublikaciyiBiografiya red Narodivsya 24 lipnya 1972 roku v Gavani Kuba v sim yi spivrobitnikiv torgpredstva Ditinstvo i yunist proviv mizh Moskvoyu Ekvadorom i Urugvayem de pracyuvali batki U shkoli i studentom grav v amatorskomu teatri v moskovskij shkoli 109 vidomoyi yak shkola Yevgena Yamburga Buv chlenom komsomolskoyi organizaciyi 11 Vpershe z yavivsya na teleekranah v 1988 roci u populyarnij programi 12 poverh yak odin z yiyi geroyiv Odin z yiyi spivveduchih Vladislav Flyarkovskij pomitivshi pidvishenij yazik molodogo Brilova zaproponuvav jomu vstupati na zhurnalista zamist yurista yak toj planuvav Vzhe cherez 7 rokiv Brilov stav pracyuvati v programi Vyesti de Flyarkovskij buv odnim z osnovnih yiyi providnih 12 Osvita Moskovskij derzhavnij institut mizhnarodnih vidnosin 1989 1995 rr mizhnarodna zhurnalistika Navchavsya na odnomu kursi z vidomimi zhurnalistami Stanislavom Kucherom ta Oleksiyem Kondulukovim ale zakinchiv MDIMV na rik piznishe vid nih cherez akademichnu vidpustku pid chas yakoyi v 1990 1991 rokah navchavsya v Instituti inozemnih mov Montevideo Urugvaj 13 U nastupni roki navchavsya na kursah Bi Bi Si Velika Britaniya ta Agentstva mizhnarodnogo rozvitku SShA Namagavsya vchitisya na fakulteti menedzhmentu Vestminsterskogo universitetu London ale pokinuv navchalnij zaklad u zv yazku z zavantazhenistyu na roboti Vilno volodiye anglijskoyu ta ispanskoyu movami Z 2001 roku ye gromadyaninom Velikoyi Britaniyi pro sho publichno stalo vidomo v 2018 roci Zhurnalistska diyalnist red V 1990 1993 rokah pracyuvav korespondentom stazhistom u viddili nauki i osviti v gazeti Komsomolskaya pravda Pid chas navchannya v Urugvayi 1990 1991 stav regulyarnim avtorom miscevih gazet La Republica i EI Observador Economico V cej zhe chas pochav svoyu televizijnu kar yeru buv spivavtorom programi SODRE na P yatomu kanali Urugvaj de povidomlyav pro rosijskih staroviriv u departamenti Rio Negro 14 U 1993 1995 rokah specialnij korespondent gazeti Moskovski novini mizhnarodnij viddil 13 Pisav golovnim chinom pro Latinsku Ameriku Stav pershim korespondentom yakij zmig pributi na Kubu pislya zaboroni rozpovsyudzhennya vidannya na teritoriyi krayini pid chas krizi z bizhencyami na plotah Paralelno buv moskovskim korespondentom urugvajskoyi EI Observador Economico i argentinskoyi La Razon a takozh ekspertom po Latinskij Americi Derzhavnoyi Dumi Rosiyi Pracyuyuchi v Moskovskih novinah stav regulyarno stvoryuvati televizijni reportazhi dlya program Mizhnarodna panorama spilno z Dmitrom Yakushkinim i Formula 730 15 de i otrimav propoziciyu perejti na robotu na telebachennya v programi Vesti Z 1995 roku pracyuye na telekanali Rosiya U 1995 1996 rokah specialnij korespondent Vistej u tomu chisli pid chas Pershoyi chechenskoyi vijni 16 i podij v Budonovsku U 1995 roci u perervi mizh vidryadzhennyami v Chechnyu zakinchiv kursi Bi bi si v Londoni 17 13 U 1996 2001 rokah zaviduvach byuro v Londoni 18 Zajmayuchi cyu posadu do 2000 roku periodichno publikuvavsya v Nezavisimoj gazete 19 U 2001 roci pogodivsya na propoziciyu golovi VDTRK Olega Dobrodeyeva stati veduchim programi Visti cherez misyac pislya cogo povernuvsya v Moskvu 13 Pershij efir na posadi veduchogo pripav na 11 veresnya 2001 roku den teraktiv u SShA 16 20 Spochatku debyut Brilova buv priznachenij na 17 veresnya 2001 roku 21 ale persha poyava jogo yak veduchogo vidbulasya na tizhden ranishe z prichini togo sho kerivnictvu kanalu dlya sinhronnogo perekladu i komentarya do kartinki pryamogo efiru terminovo buv potriben zhurnalist yakij rozumiye anglijsku movu 22 Veduchij vechirnih Vistej 2001 2003 21 23 Vistej tizhnya 2003 2007 24 25 Visti v subotu z 2008 roku 26 U perervah i pauzah veduchij program Fort Boyard rosijska sezon 2002 roku 27 Visti Podrobici 2005 2006 P yata studiya 2007 2008 28 29 Pryama liniya z Prezidentom Rosijskoyi Federaciyi V V Putinim 2001 2007 30 31 a takozh Federaciya 2009 2010 razom z Tetyanoyu Remezovoyu 32 33 Liniya Nazarbayeva ta proekt I ce vse pro Anatoliya Chubajsa i zakinchennya diyalnosti RAO YeES na kanali Rosiya 24 Komentuvav inavguraciyi Prezidentiv Rosijskoyi Federaciyi v 2004 34 2008 35 2012 36 i 2018 rokah 37 v pari z Katerinoyu Andryeyevoyu v pryamomu efiri Pershogo kanalu Rosiyi TVC tosho 9 travnya 2005 roku takozh komentuvav pryamu translyaciyu z vijskovogo paradu na Chervonij ploshi razom z Katerinoyu Andryeyevoyu Igorem Kirilovim ta Gannoyu Shatilovoyu na telekanalah Pershomu kanali i Rosiyi 38 Z 7 grudnya 2012 roku brav uchast u shorichnih Rozmovah z Dmitrom Medvedyevim 39 40 Z 28 lyutogo 2015 po 11 veresnya 2016 roku avtor i veduchij razom z Tetyanoyu Naumovoyu onovlenogo ciklu filmiv Visti Federaciya na telekanali Rosiya 24 sho rozpovidaye pro ekonomichnu situaciyu v sub yektah Rosijskoyi Federaciyi 41 42 Avtor scenariyiv i spivveduchij z Tetyanoyu Naumovoyu Darinoyu Kozlovoyu ta Mariyeyu Bondarevoyu seriyi peredach z rubriki Bez viz Mongoliya Urugvaj Grenada Kuba Bosniya i Gercegovina Z 5 po 26 grudnya 2015 roku zaminyav svogo kolegu Dmitra Kiselova yak veduchogo intelektualnogo shou Znannya sila yake vihodilo na telekanali Rosiya 1 z 19 veresnya Zmist i stil teleprogram red Odne z osnovnih napryamiv profesijnoyi diyalnosti eksklyuzivni interv yu z pershimi osobami prezidentami prem yer ministrami i ministrami zakordonnih sprav Na pres konferenciyi prezidenta Rosiyi v 2012 roci Brilov cikavivsya u Volodimira Putina pro te chi bude vin davati doruchennya MZS pro pereglyad rosijsko amerikanskoyi ugodi pro usinovlennya ditej a takozh staviv pitannya pro riziki perehodu dosyagnutoyi finansovoyi stabilnosti v zastij 43 Na derzhavnomu telebachenni Brilov pidnyav temu pro te sho vidbuvayetsya navkolo Gogol centru i rezhisera Kirila Serebrennikova u spravi pro rozkradannya v Somij studiyi 44 Brilov stav pershim z zhurnalistiv hto zapitav Putina pro osib Oleksandra Petrova ta Ruslana Boshirova yaki pidozryuyutsya vladoyu Velikoyi Britaniyi v zamahu na zhittya Sergiya Skripalya ta jogo donki Yuliyi v Solsberi 45 Pislya povidomlennya pro vbivstvo v nich na 28 lyutogo 2015 roku opozicionera Borisa Nyemcova zminiv plan programi i zaprosiv u pryamij efir blizku tovarishku i soratnicyu politika Irinu Hakamadu 46 U svoyih programah Brilov regulyarno zvertayetsya do tvorchoyi spadshini Oleksandra Solzhenicina i zapisuye interv yu z Nataliyeyu Solzhenicinoyu 47 Krim politikiv i biznesmeniv u programah Brilova regulyarno berut uchast gromadski diyachi Odniyeyu z jogo spivrozmovnic bula lider pravozahisnogo ruhu v Rosiyi Lyudmila Aleksyeyeva 48 49 Do chisla chastih tem Brilova vidnosyatsya reportazhi z shtab kvartiri Sluzhbi zovnishnoyi rozvidki Rosijskoyi Federaciyi interv yu z diyuchimi spivrobitnikami ta veteranami nelegalnoyi rozvidki Do yih chisla vidnosyatsya direktor SZR Sergij Narishkin 50 veterani SZR Andrij Bezrukov ru 51 Goar Vartanyan Lyudmila Nujkina 52 Tamara Netiksa 53 i bagato inshih 52 Dokumentalne kino red ye avtorom i veduchim takih dokumentalnih filmiv za jogo slovami same nad nimi vin pracyuye yak zastupnik generalnogo direktora telekanalu Rosiya za specialnimi informacijnimi proektami 54 Yelizaveta koroleva mati koroleva serdec 2000 do 100 richchya korolevi materi Yelizaveti Bouz Lajon 55 Vazhka nafta 2011 pro suchasnij stan ta osnovni tendenciyi rozvitku naftovoyi promislovosti Rosiyi 56 Inshe vugillya 2011 pro novij pidhid do bagatovikovogo vidobutku vugillya Pravo na pravo 2011 do 20 richchya Konstitucijnogo sudu 57 Karibska kriza Nezrozumila istoriya 2012 58 film rozsliduvannya rozpovidaye pro ranishe nevidomi podrobici politichnogo protistoyannya mizh SRSR i SShA u zhovtni 1962 roku 59 i viklikala gromadski superechki 60 ChVS 2013 do 75 richchya z dnya narodzhennya Viktora Chernomirdina 61 62 u spivavtorstvi z Pavlom Selinim 63 Konstitucijna praktika 2013 film znyatij do 20 richchya z dnya prijnyattya Konstituciyi Rosijskoyi Federaciyi 64 Dumska dumka 2014 do 20 richchya Derzhavnoyi dumi 65 Tayemnicya troh okeaniv 2014 film prisvyachenij pidvodnomu chovnu Tihookeanskogo flotu Z 56 ta jogo uchasti v roki nimecko radyanskoyi vijni 66 Volodar Gran pri mizhnarodnogo telefestivalyu Lyudina i more Vladivostok 67 Yevgen Primakov 85 2014 do 85 richchya Yevgena Primakova 68 Nacionalna skarbnicya Rosiyi 2014 istoriya Almaznogo fondu i jogo najbilsh znachushih eksponativ 69 Phenyan Seul I dali 2015 film sho rozpovidaye pro podrobici zvilnennya Korejskogo pivostrova Chervonoyu armiyeyu u serpni 1945 roku u spivavtorstvi z Marinoyu Kim 70 Mihajlo Gorbachov sogodni i todi 2016 do 85 richchya Mihajla Gorbachova 71 Istoriya tilki pochinayetsya 2016 film znyatij do 20 go yuvilejnogo Peterburzkogo mizhnarodnogo ekonomichnogo forumu 72 Shajmiyev U poshukah Tartariyi 2017 do 80 richchya Mintimera Shajmiyeva 73 Churkin 2018 do pershoyi richnici pam yati Vitaliya Churkina Rosiya Yaponiya vse tilki pochinayetsya 2018 do vizitu v Rosiyu prem yer ministra Yaponiyi Sindzo Abe Vognyana krugosvitka 2019 pro perehid krigolama Mikoyan na Dalekij Shid cherez protoku Bosfor dlya roboti v Arktici sho otrimav nazvu Vognyanij rejs 74 Rosiya Kitaj Vse tilki pochinayetsya 2019 pro sogodnishnij i zavtrashnij den rosijsko kitajskih vidnosin film znyatij naperedodni PMEF de golovnim gostem buv golova KNR Si Czinpin 75 Hudozhni filmi red Vtorgnennya kameo Poglyadi red Vistupav na pidtrimku Volodimira Putina yakogo nazivav yedinim sistemnim liberalom v krayini Razom z tim Brilov negativno vidgukuvavsya pro jogo sistemnih partiya Yabluko za yaku golosuvav z 1993 roku i pozasistemnih Mihajlo Kasyanov Eduard Limonov Garri Kasparov 76 politichnih suprotivnikiv 77 78 Pri comu opozicijni politiki sered yakih Kasyanov Limonov Boris Nyemcov Irina Hakamada Gennadij Zyuganov Grigorij Yavlinskij Mihajlo Prohorov Volodimir Rizhkov ta inshi neodnorazovo brali uchast u teleprogramah Brilova Sergij Brilov vislovlyuyetsya za dialog mizh krayinami Buduchi kandidatom istorichnih nauk Brilov aktivno spivpracyuye z britanskimi istorikami ta arhivistami Spilno pidgotuvav nizku videosyuzhetiv pro nevidomi podrobici ta versiyi vbivstva carskoyi sim yi Razom z britanskim istorikom Bernardom o Konnorom rozpoviv na pres konferenciyi pro spivrobitnictvo radyanskih i britanskih specsluzhb v roki Drugoyi svitovoyi vijni 79 i napisav knigu Rozvidka Nelegali navpaki 80 Ocinki red Vidminnoyu risoyu televizijnih program Sergiya Brilova bulo vidsutnist bud yakoyi kritiki z jogo vust na adresu prezidenta Volodimira Putina 29 hocha pri comu vin dozvolyav sobi negativno vislovlyuvatisya na adresu Uryadu Derzhavnoyi dumi ta inshih derzhavnih organiv Rosiyi Za jogo poyasnennyam ce vidbuvalosya cherez neprijnyattya kritiki na adresu politikiv z boku veduchogo abo zhurnalistiv telekanalu ce pravilo porushuvalosya nim samim stosovno marshiv nezgodnih tolku z takih koalicij zazvichaj ne buvaye i podij na Manezhnij ploshi masovi bezchinstva 81 82 vlasnogo golosuvannya proti proektu konstituciyi Rosijskoyi Federaciyi na referendumi 1993 roku pri prezidentovi Borisi Yelcini yakim vin pozbaviv sebe prava na kritiku chinnoyi po novim zakonam vladi Oglyadach gazeti Kommersant Arina Borodina zaznachala sho pidsumkovi programi Visti tizhnya i Chas Pershij kanal neodnorazovo davali odnakovu informacijnu povistku u nih zbigalisya temi syuzhetiv ta ocinki tih chi inshih podij a dlya komentariv zaluchalisya zagalni spikeri 77 Tak pri obgovorenni poslannya prezidenta Federalnim Zboram u 2004 roci veduchij Chasu Petro Marchenko vkazuvav sho svoboda i vidpovidalnist klyuchovi slova u vistupi prezidenta v toj chas yak Brilov akcentuvav uvagu na tomu sho prezident vperto povtoryuvav pro svobodu i demokratiyu Inshim prikladom stalo interv yu nachalnika upravlinnya vlasnoyi bezpeki MVS Kostyantina Romodanovskogo sho vijshlo v odin den ale vidriznyalisya lishe miscem diyi Brilov sidiv u kabineti a Marchenko progulyuvavsya zi spikerom aleyi 83 Takozh zhurnalistka vikrivali Brilova u prihovuvanni informaciyi na prikladi podij na Manezhnij ploshi koli veduchij promovchav pro nacionalistichnij harakter mitingu na hvili yakogo i vidbulisya podalshi zitknennya gromadyan z miliciyeyu 81 82 Na dumku telekritika Irini Petrovskoyi Brilovu pritamanna inteligentna manera vedennya televizijnih program vin ne dozvolyaye sobi gruboshiv i vidvertih perekruchuvan vlastivih telekanalu Rosiya yavlyaye soboyu amplua propagandist lajt 84 Na dumku Oleksiya Navalnogo vislovlenu v listopadi 2018 roku Brilov ye odnim z golovnih putinskih propagandistiv yakij nikoli ne kritikuye Putina i rosijsku vladu v cilomu Dlya prikladu vin naviv absolyutne ignoruvannya Vistyami v subotu v 2018 roci mitingiv proti pensijnoyi reformi protestiv v Ingushetiyi abo publikaciyeyu Velikoyu Britaniyeyu novih dokaziv prichetnosti spivrobitnikiv GRU po spravi otruyennya Skripaliv v ostannomu vipadku zhurnalist pridiliv bilshe chasu syuzhetom prisvyachenomu samostijnogo zakrittya gercogineyu Megan Markl dverej avtomobilya 85 Pres sekretar prezidenta Rosiyi Dmitro Pyeskov vvazhaye sho priklad Brilova dovodit mozhna mati gromadyanstvo Velikoyi Britaniyi i buti spravzhnim patriotom Rosiyi 86 Na dumku zhurnalista Olega Kashina Brilov ce golovnij liberal na derzhavnomu telebachenni 87 Takoyi zh dumki dotrimuyetsya odnokursnik Brilova z MDIMV zhurnalist Stanislav Kucher 88 Gromadska polemika pro zv yazki z Velikoyu Britaniyeyu i jogo britanskogo gromadyanstva red 23 listopada 2018 roku Oleksij Navalnij opublikuvav u videoblozi rozsliduvannya Fondu borotbi z korupciyeyu prisvyachene Brilovu 85 89 Zgidno z materialami rozsliduvannya sho shiroko cituvalosya v ZMI imena Brilova i jogo druzhini v 2001 roci perebuvali u spisku viborciv londonskogo rajonu Notting Gill de voni orenduvali zhitlo v ti roki 90 a z 2016 roku druzhina Brilova v Londoni volodiye kvartiroyu v rajoni Chizik vartistyu 700 tis funtiv 66 mln rubliv pridbana bez pozik ta ipoteki 91 Na dumku rozsliduvachiv Brilov volodiye gromadyanstvom Velikoyi Britaniyi yake otrimav pislya 6 rokiv prozhivannya ta roboti na teritoriyi krayini yak spivrobitnika Vistej 1995 2001 Zgidno opitanih RBK yuristam pravom golosu v cij krayini mayut zhiteli Velikoyi Britaniyi krayin Spivdruzhnosti abo YeS takozh vislovlyuvalasya versiya pro mozhlivij vihid Brilova z gromadyanstva Velikoyi Britaniyi abo vklyuchennya jogo do spiskiv viborciv bez jogo vidoma na pidstavi faktu reyestraciyi Na prohannya korespondenta RBK 22 listopada prokomentuvati informaciyu pro status piddanogo Velikoyi Britaniyi Brilov vidpovidi ne dav poslavshis na te sho she ne vstig oznajomitisya z opublikovanimi materialami i poprosiv peredzvoniti piznishe 89 Irina Brilova zayavila korespondentu Doshu sho voni z cholovikom ne kupuvali neruhomist u Velikij Britaniyi i u neyi nemaye gromadyanstva ciyeyi krayini 92 27 listopada Brilov u socialnij merezhi Facebook pidtverdiv sho u nogo ye britanske gromadyanstvo i neruhomist v Londoni i poyasniv sho fakti otrimannya gromadyanstva i pridbannya neruhomosti u Velikij Britaniyi vin ne prihovuvav vid finansovih i podatkovih organiv 93 ta rosijski zakoni ne porushuvav Odnak publichno Brilov nide ne govoriv pro svoye britanske gromadyanstvo i ni odne svitove abo rosijske ZMI pro cej fakt ranishe ne povidomlyalo 94 95 Teleeksperti zvertali uvagu na nadmirno chasti poyizdki Brilova za rahunok byudzhetu derzhavnoyi telekompaniyi do Velikoyi Britaniyi 84 96 a televeduchij Volodimir Pozner v cilyah zahistu prestizhu rosijskogo derzhavnogo telebachennya zaproponuvav Brilovu zdati britanskij pasport na sho Brilov vidpoviv vidmovoyu 97 98 Zaznachalosya sho chlenami gromadskih rad pri MVS ta Ministerstvi oboroni v yakih perebuvav Brilov za zakonom ne mozhut buti osobi z inozemnim i podvijnim gromadyanstvom 99 Ci obmezhennya viplivayut z p 5 ukazu prezidenta RF vid 4 serpnya 2006 roku 842 zgidno z yakim chlenami gromadskih rad pri federalnih ministerstvah ne mozhut buti osobi yaki vidpovidno do Federalnim zakonom vid 4 kvitnya 2005 r N 32 FZ Pro Suspilnu palatu Rosijskoyi Federaciyi ne mozhut buti chlenami Gromadskoyi palati Rosijskoyi Federaciyi 100 A zgidno z p 2 statti 7 Federalnogo zakonu Pro Gromadsku palatu RF chlenami Gromadskoyi palati ne mozhut buti osobi yaki mayut podvijne gromadyanstvo Dane obmezhennya dodatkovo vvedeno z 4 serpnya 2013 roku Federalnim zakonom vid 23 lipnya 2013 roku N 235 FZ 101 102 Navalnij zvernuvsya do ministra oboroni RF S K Shojgu z vimogoyu viklyuchiti Brilova zi skladc gromadskoyi radi 103 28 sichnya 2019 roku rishennyam ministra oboroni Rosiyi Sergiya Shojgu Brilov viklyuchenij zi skladu gromadskoyi radi pri Minoboroni 104 105 Pres sekretar prezidenta RF Dmitro Pyeskov zaznachiv sho dana situaciya ne prikrashaye zhurnalista i mozhlivim yiyi naslidkom ye pozbavlennya prava pracyuvati v Gromadskij radi Minoboroni RF 86 Zastupnik golovi Gromadskoyi radi Minoboroni RF Oleksandr Kanshin utochniv sho Brilov ne buv na zhodnomu zasidanni radi 106 107 Golova Gromadskoyi radi Minoboroni RF Pavlo Gusyev ne pobachiv problem z chlenstvom Brilova v radi oskilki viznachalnim faktorom viznav nayavnist gromadyanstva Rosiyi v comu plani vipadok Brilova ne unikalnij tak v Radi pri Prezidenti Rosijskoyi Federaciyi z rozvitku gromadyanskogo suspilstva i prav lyudini ponad 16 rokiv do samoyi smerti perebuvala pravozahisnicya Lyudmila Aleksyeyeva yaka mala narivni z rosijskim gromadyanstvo SShA Takozh vona yak i Brilov bula chlenom Gromadskoyi radi pri MVS Rosiyi 108 109 Rodina red Druzhina Irina v divoctvi Konstantinova vlasnicya chastki v keruyuchoyi kompaniyi bagatokvartirnogo zhitlovogo budinku v londonskomu rajoni Chizik 91 110 Za danimi SPARK volodiye 50 procentnoyu chastkoyu v kompaniyi A K A Agentstvo v 2017 r chistij zbitok stanoviv 1 47 mln rub i razom z cholovikom volodiye Organizaciyeyu spivrobitnictva z krayinami Latinskoyi Ameriki imeni Beringa i Bellinsgauzena v 2016 roci chistij zbitok stanoviv 1 25 mln rub 89 Dochka Oleksandra nar 11 08 2006 Sankciyi red Sergij Brilov brav aktivnu uchast u poshirenni dezinformaciyi Kremlya pro vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu a takozh pidtrimuvav ta zaohochuvav vijskovi diyi Rosiyi yaki destabilizuyut Ukrayinu zagrozhuyut teritorialnij cilisnosti Ukrayini Brilov ye pidsankcijnoyu osoboyu bagatoh krayin svitu 111 2 grudnya 2022 roku dodano do sankcijnogo spisku Kanadi 112 U Velikij Britaniyi 31 bereznya 2022 roku glava MZS popovnila sankcijnij spisok 14 privatnimi osobami ta organizaciyami sered nih buv i Sergij Brilov 113 15 travnya 2022 roku dodanij do sankcijnogo spisku Avstraliyi 114 19 zhovtnya 2022 roku dodanij do sankcijnogo spisku Ukrayini 115 Nagorodi red Orden Poshani vrucheno 19 veresnya 2014 116 Orden Druzhbi 27 listopada 2006 117 Medal U pam yat 300 richchya Sankt Peterburga 2003 Medal U pam yat 1000 richchya Kazani 2005 Medal 200 rokiv Konsulskoyi sluzhbi MZS Rosiyi 2009 Podyaki Prezidentiv Rosijskoyi Federaciyi 2003 2008 2010 Finalist TEFI 1996 nominaciya Reporter 118 Peremozhec TEFI 2002 nominaciya Veduchij informacijnoyi programi 119 TEFI 2006 nominaciya Veduchij informacijno analitichnoyi programi 120 i TEFI 2018 nominaciya Veduchij informacijnoyi programi 121 Krim togo pri Sergiyu Brilovu programa Visti tizhnya dvichi stala laureatom TEFI 2005 2006 u nominaciyi Informacijno analitichna programa 122 123 Podyaka Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi 6 lyutogo 2003 za aktivnu uchast u pidgotovci ta provedenni zahodiv za uchastyu Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi 124 Podyaka Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi 23 kvitnya 2008 za informacijne zabezpechennya ta aktivnu gromadsku diyalnist shodo rozvitku gromadyanskogo suspilstva v Rosijskij Federaciyi 125 Pochesnij gist analog pochesnogo gromadyanstva mista Montevideo Urugvaj 126 Laureat premij Najkrashe pero Rosiyi 2002 Majster 2004 Sankt Peterburg Kar yera roku v nominaciyi Za smilive povodzhennya z efirom 2007 127 Chest vishe pributku v nominaciyi Premiya imeni Volskogo RSPP 2009 Krishtaleve pero u nominaciyi Persona roku Tatarstan 2010 128 premiya Prezidenta Kazahstanu 2010 premiya Rosdruku Za zrazkove volodinnya rosijskoyu movoyu Primitki red a b Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Uchastniki vstrechi s rukovodstvom i chlenami kollektiva Vserossijskoj gosudarstvennoj televizionnoj i radioveshatelnoj kompanii VGTRK Prezident Rossii ros Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 27 listopada 2018 Sovetskij faktor v politike malyh stran Latinskoj Ameriki v kanun i vo vremya Vtoroj mirovoj vojny mgimo ru Arhiv originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 21 grudnya 2018 Sergej Brilyov vozglavil associaciyu Globalnaya energiya ros Rossijskaya gazeta Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 5 lyutogo 2020 Sergej Brilyov vozglavil Globalnuyu energiyu ros vesti ru Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 5 lyutogo 2020 Sergej Brilyov vozglavil associaciyu Globalnaya energiya ros TASS Arhiv originalu za 6 chervnya 2020 Procitovano 5 lyutogo 2020 Ibba www ibbamericas com Arhiv originalu za 13 bereznya 2022 Procitovano 8 chervnya 2018 Poziciya aktivnyj uchastnik a ne govoryashaya golova Nezavisimaya gazeta 15 lyutogo 2008 Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Brilyova isklyuchili iz obshestvennogo soveta pri Minoborony RBK Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 16 bereznya 2019 Britaniya vvela sankcii protiv Brileva Zharova i Rossii segodnya Arhiv originalu za 31 bereznya 2022 Procitovano 31 bereznya 2022 Elena Yakovleva nashla muzha na gastrolyah Komsomolskaya pravda gazeta 2002 22662 Chislo 25 10 Arhivovano z dzherela 4 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Rossiya 1 2 bereznya 2019 Privet Andrej Televidenie 90 h Tok shou Andreya Malahova ot 02 03 19 Procitovano 17 bereznya 2019 a b v g Sergeev D Sergej Brilyov Oni v efire Kak delaetsya televidenie M AST AST MOSKVA 2007 S 55 72 ISBN 978 5 9713 6689 8 Shag na ekran zvezdy TV o nachale svoej karery The Hollywood Reporter 21 listopada 2016 Arhiv originalu za 25 serpnya 2019 Procitovano 4 lipnya 2020 Sergej Brilyov U nas horoshie Vesti Trud 28 lyutogo 2002 Arhiv originalu za 21 grudnya 2014 Procitovano 4 lipnya 2020 a b Sergej BRILYoV Ya stal televedushim v den amerikanskoj tragedii Izvestiya 21 veresnya 2001 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2017 Procitovano 4 lipnya 2020 Obladatel grazhdanstv SShA Francii i Rossii Vladimir Pozner publichno predlozhil mne sdat britanskij pasport otkazavshis pri etom sdavat svoi Oficialnaya stranica Sergeya Brilyova v socialnoj seti Facebook 30 listopada 2018 Procitovano 18 lyutogo 2020 Proignorovano nevidomij parametr description dovidka Evgeniya Revenko v Vestyah zamenit byvshij korrespondent KP Komsomolskaya pravda 6 veresnya 2001 Arhiv originalu za 27 serpnya 2015 Procitovano 4 lipnya 2020 Iz Evropy vidnej Nezavisimaya gazeta 20 kvitnya 2000 Arhiv originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Sergej Brilyov Posle Forta Boyard slyozno prosil nachalstvo bolshe menya tuda ne posylat Trud 11 veresnya 2008 Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 a b Vesti vechernie novosti na RTR vmesto Revenko stanet londonskij korrespondent Vestej NEWSru com 5 veresnya 2001 Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Nash chelovek v Chizike Tajny karery i grazhdanstva Sergeya Brilyova Sobesednik 26 listopada 2018 Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Novaya programma Revenko vyjdet v efir 16 sentyabrya Lenta ru 31 serpnya 2001 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Brilyov smenit Revenko na postu vedushego Vestej nedeli Lenta ru 23 lipnya 2003 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2014 Pochemu Sergej Brilyov pokinul Vesti nedeli Izvestiya Arhiv originalu za 28 kvitnya 2017 Procitovano 4 lipnya 2020 Gosudarstvennoe televidenie rasshiryaet politicheskij efir V sootvetstvii s pozhelaniyami telezritelej Kommersant 3 veresnya 2008 Arhiv originalu za 6 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Kamenskaya Alina Kabaeva i Sergej Brilyov otpravlyayutsya pokoryat fort Bajyar Komsomolskaya pravda 5 lipnya 2002 Arhiv originalu za 5 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Sergej Brilyov ostaetsya na RTR vesti politicheskoe shou Sergej Brilyov vernetsya na vtoruyu knopku s novym proektom Susanna Alperina Rossijskaya gazeta 2 bereznya 2007 Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 a b Chas pressy Sergej Brilyov i ego Pyataya studiya inogda oni vozvrashayutsya Arhivovano 4 lipnya 2020 u Wayback Machine Radio Svoboda 2007 Programmnaya peredacha Izvestiya 21 grudnya 2001 Arhiv originalu za 16 serpnya 2016 Procitovano 4 lipnya 2020 Prezident s bolshim koefficientom improvizacii 24 dekabrya Vladimir Putin pogovorit so stranoj Kommersant 20 grudnya 2001 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 4 lipnya 2020 Sergej Brilyov predstavil programmu o Tatarstane Tatar inform 27 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 25 listopada 2018 Procitovano 4 lipnya 2020 Proekt Federaciya GTRK Pomore 2 bereznya 2010 Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Inauguraciya Prezidenta RF Vladimira Putina 2004 Pervyj kanal 7 travnya 2004 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2017 Procitovano 4 lipnya 2020 Inauguraciya Prezidenta RF Dmitriya Medvedeva Pervyj kanal 7 travnya 2008 Arhiv originalu za 30 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Inauguraciya Prezidenta RF Vladimira Putina 2012 Pervyj kanal 7 travnya 2012 Arhiv originalu za 2 veresnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Prisyaga i yadernyj chemodanchik v Kremle projdet inauguraciya prezidenta ros RIA Novosti 7 travnya 2018 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2018 Procitovano 4 lipnya 2020 Otmetili pobedu zakryli temu Izvestiya 13 travnya 2005 Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 4 lipnya 2020 Dmitrij Medvedev Konca sveta ne budet budet Novyj god Razgovor s Dmitriem Medvedevym Kommersant 7 grudnya 2012 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 4 lipnya 2020 Dmitrij Medvedev dast intervyu rossijskim telekanalam 15 dekabrya Kommersant 8 grudnya 2016 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 4 lipnya 2020 Na telekanale Rossiya filmom o Mordovii startuet obnovlyonnyj cikl Federaciya Informacionnoe agentstvo Vestnik Mordovii 25 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 29 listopada 2018 Procitovano 19 kvitnya 2015 Proignorovano nevidomij parametr description dovidka Federaciya rasskazala strane o sovremennoj Mordovii Informacionnyj centr finno ugorskih narodov Finugor ru 4 bereznya 2015 Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 19 kvitnya 2015 Proignorovano nevidomij parametr description dovidka Press konferenciya Vladimira Putina ros Prezident Rossii Arhiv originalu za 19 lipnya 2020 Procitovano 24 grudnya 2018 Medinskij rassledovanie v Gogol centre k tvorchestvu otnosheniya ne imeet Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 24 grudnya 2018 Plenarnoe zasedanie Vostochnogo ekonomicheskogo foruma ros Prezident Rossii Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 24 grudnya 2018 Vesti v subbotu Boris Nemcov kak drug Razgovor s Irinoj Hakamadoj ros russia tv Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 21 grudnya 2018 Vesti v subbotu Opera po Solzhenicynu ros russia tv Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 21 grudnya 2018 Vesti v subbotu Pamyati akademika Saharova intervyu s Lyudmiloj Alekseevoj ros russia tv Arhiv originalu za 5 lipnya 2020 Procitovano 21 grudnya 2018 Vesti v subbotu Lyudmila Alekseeva Pravozashitnikam najdetsya rabota v lyuboj strane ros russia tv Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 21 grudnya 2018 Sergej Naryshkin Sluzhba Vneshnej Razvedki intervyu Sergeyu Brilyovu VESTI v SUBBOTU 24 09 2016 Arhiv originalu za 30 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Nelegal Specialnyj reportazh Sergeya Brilyova Arhiv originalu za 12 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 a b Rossijskaya razvedchica rasskazala o dobyche zarubezhnyh voennyh razrabotok Rossiya 24 Arhiv originalu za 24 sichnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Para razvedchikov nelegalov kak eto rabotaet Rossiya 24 Arhiv originalu za 20 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Pozner predlozhil Brilyovu sdat britanskij pasport Brilyov ne hochet Arhivovano 4 lipnya 2020 u Wayback Machine Radio Svoboda 30 11 2018 Gitler nazyval ee samoj opasnoj anglichankoj Nezavisimaya gazeta 4 serpnya 2000 Arhiv originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Tyazhyolaya neft Rossiya 1 Arhiv originalu za 10 chervnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Pravo na pravo Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 21 grudnya 2018 Karibskij krizis Neponyatnaya istoriya Film 2012 goda Arhiv originalu za 6 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Karibskij krizis Neponyatnaya istoriya Rossiya 1 Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Aleksandr Romanovich kem byl ne ponyat Karibskij krizis Novaya politika 24 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2018 Procitovano 4 lipnya 2020 ChVS Nasledie Chernomyrdina Vesti ru 5 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Po TV rasskazhut o zhizni Chernomyrdina Rossijskaya gazeta 8 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Byvshij NTVshnik Pavel Selin V Belarusi u menya bolshe druzej chem v Moskve Komsomolskaya pravda v Belarusi 18 lyutogo 2013 V filme o Konstitucii pestryj nabor person i lichnyh mnenij Vesti FM 11 grudnya 2013 Arhiv originalu za 16 veresnya 2016 Procitovano 4 lipnya 2020 Rossiya 24 Dumskaya mysl Dokumentalnyj film Sergeya Brilyova Arhiv originalu za 5 veresnya 2020 Procitovano 21 grudnya 2018 Zhurnalist Sergej Brilyov raskryl vo Vladivostoke Tajnu treh okeanov RIA Novosti 19 bereznya 2014 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 4 lipnya 2020 Gran pri desyatogo Mezhdunarodnogo telefestivalya Chelovek i More poluchil film Sergeya Brilyova Tajna treh okeanov GTRK Vladivostok 22 chervnya 2014 Arhiv originalu za 5 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Rossiya 1 pervye premery zimnego vremeni Vesti ru 27 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Pravda i mify Almaznogo fonda Vechernyaya Moskva 7 grudnya 2014 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 veresnya 2015 Sergej Brilyov Sovetskij soldat osvobodil Koreyu I tochka Vechernyaya Moskva 23 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 20 lipnya 2015 Procitovano 13 veresnya 2015 Vesti doc Mihail Gorbachev segodnya i togda Film Sergeya Brilyova Vesti ru 1 bereznya 2016 Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 PMEF v 20 let vse tolko nachinaetsya Vesti ru 11 chervnya 2016 Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Sergej Brilyov gotovit film k yubileyu pervogo prezidenta Tatarstana Shajmieva Vesti ru 28 grudnya 2016 Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Ognennaya krugosvetka Rossiya 1 16 lipnya 2019 Arhiv originalu za 6 chervnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Rossiya Kitaj Vse tolko nachinaetsya Dokumentalnyj film Sergeya Brilyova ros Arhiv originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 5 lyutogo 2020 Evgenij Kiselyov 15 serpnya 2006 Byvshie lyudi Gazeta ru Arhiv originalu za 6 chervnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 a b Anna Kachkaeva Informacionnaya politika programmy Vesti nedeli Arhivovano 13 kvitnya 2017 u Wayback Machine Radio Svoboda 17 07 2005 Anna Kachkaeva Chas pressy Zhurnalist Sergej Brilyov rassuzhdaet v gostyah u Anny Kachkaevoj o pervyh licah i bolshih politicheskih intervyu na TV Arhivovano 4 lipnya 2020 u Wayback Machine Radio Svoboda 16 02 2009 Krechetnikov Artem 15 travnya 2018 Operaciya Ledorub kak Dzhejms Bond Shtirlicu pomogal BBC News Russkaya sluzhba angl Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 21 grudnya 2018 Sergey Brilev angl www facebook com Procitovano 21 grudnya 2018 a b Arina Borodina Poboishe proshlo vtorym ekranom Arhivovano 28 grudnya 2017 u Wayback Machine Kommersant 231 ot 14 12 2010 a b Arina Borodina Mariya Luiza Trimaste Protest poshyol Arhivovano 7 lipnya 2020 u Wayback Machine Kommersant Vlast 9 ot 12 03 2007 str 33 Telelidery s Arinoj Borodinoj 24 30 maya Arhivovano 4 lipnya 2020 u Wayback Machine Kommersant 97 ot 01 06 2004 a b Kusok efira Blogi Kusok efira Irina Petrovskaya Sergej Brilyov variant propagandist lajt ros Eho Moskvy Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 21 grudnya 2018 a b Navalnyj vedushij Vestej Brilyov poddannyj Velikobritanii ros Radio Svoboda Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 23 listopada 2018 a b Kommersant 3 dekabrya 2018 Peskov Brilyov mozhet pokinut Obshestvennyj sovet pri Minoborony Arhiv originalu za 6 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Kashin Oleg Intervyu Oleg Kashin ros Eho Moskvy Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 21 grudnya 2018 Stanislav Kucher Pochuvstvuyu cenzuru ujdu iz efira ros sobesednik ru Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 24 grudnya 2018 a b v Navalnyj rasskazal o britanskom poddanstve vedushego Rossii Brilyova RBK Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 23 listopada 2018 Dozhd vedushij Rossii zaplatil zhurnalistke za sokrytie semki ego nedvizhimosti v Britanii Arhivovano 4 lipnya 2020 u Wayback Machine Nastoyashee vremya 25 11 2018 a b Britanskaya volna propagandista Brilyova U zheny televedushego londonskaya kvartira za bolee chem 900 tys Ruspres 23 listopada 2018 Arhiv originalu za 25 listopada 2018 Procitovano 24 listopada 2018 Inc TV Rain Zhena Brilyova otricaet poluchenie britanskogo grazhdanstva i pokupku nedvizhimosti v Londone Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 24 listopada 2018 Brilyov podtverdil britanskoe poddanstvo i udivilsya rassledovaniyu na etu temu ros Lenta ru Arhiv originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2019 Sergej Brilyov priznal chto u nego est britanskoe grazhdanstvo Radio Svoboda Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 27 listopada 2018 Vedushij Brilyov rasskazal o nalichii u nego britanskogo pasporta Arhivovano 4 lipnya 2020 u Wayback Machine RBK Istoriya s britanskim pasportom Brilyova zastavila posmotret i na drugih Novye izvestiya 28 listopada 2018 Arhiv originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 16 bereznya 2019 Pozner predlozhil Brilyovu sdat britanskij pasport Brilyov ne hochet Radio Svoboda 30 listopada 2018 Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2019 Brilyov nakonec podrobno obyasnil otkuda u nego britanskij pasport Puls planety 1 grudnya 2018 Arhiv originalu za 9 sichnya 2019 Procitovano 9 sichnya 2019 Sergej Brilyov nezakonno voshel v obshestvennye sovety pri MVD i Minoborony Vse delo v ego britanskom grazhdanstve Meduza Meduza ros Arhiv originalu za 28 listopada 2018 Procitovano 28 listopada 2018 O poryadke obrazovaniya obshestvennyh sovetov pri federalnyh ministerstvah Arhiv originalu za 30 listopada 2018 Procitovano 4 lipnya 2020 Federalnyj zakon Ob Obshestvennoj palate Rossijskoj Federacii s izmeneniyami na 5 dekabrya 2017 goda Arhiv originalu za 30 listopada 2018 Procitovano 4 lipnya 2020 O vnesenii izmenenij v Federalnyj zakon Ob Obshestvennoj palate Rossijskoj Federacii s izmeneniyami na 28 dekabrya 2013 goda statya 1 Arhiv originalu za 30 listopada 2018 Procitovano 4 lipnya 2020 Aleksej Navalnyj potreboval isklyuchit Sergeya Brilyova iz obshestvennogo soveta pri Minoborony Meduza Meduza Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 29 listopada 2018 Brilyova isklyuchili iz obshestvennogo soveta pri Minoborony vedomosti ru Arhiv originalu za 31 bereznya 2019 Procitovano 4 lipnya 2020 Sergej Brilyov isklyuchyon iz obshestvennogo soveta pri Minoborony ros www kommersant ru 14 bereznya 2019 Arhiv originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 14 bereznya 2019 RBK 4 dekabrya 2018 V Obshestvennom sovete pri Minoborony posporili iz za grazhdanstva Brilyova Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Isklyuchat li Sergeya Brilyova iz soveta pri minoborony Rossii za grazhdanstvo Britanii Arhivovano 4 lipnya 2020 u Wayback Machine Russkaya sluzhba Bi bi si 28 11 2018 RBK 4 dekabrya 2018 V Obshestvennom sovete pri Minoborony sochli zakonnym chlenstvo Brilyova Arhiv originalu za 6 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Biografiya Lyudmily Alekseevoj Arhivovano 7 serpnya 2020 u Wayback Machine RIA Novosti 20 07 2017 Dolgorukaya Marina 9 bereznya 2015 Sergej Brilyov K sozhaleniyu my nedostatochno cenim Rossiyu Moya semya 09 Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 14 lyutogo 2017 Proignorovano nevidomij parametr description dovidka BRILOV Sergij Borisovich biografiya dosye aktivi Vijna i sankciyi sanctions nazk gov ua ukr Procitovano 7 kvitnya 2023 Canada Global Affairs 4 lyutogo 2022 Sanctions Russian invasion of Ukraine GAC Procitovano 7 kvitnya 2023 The UK Sanctions List GOV UK angl Procitovano 7 kvitnya 2023 Australia and sanctions UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 726 2022 Pro rishennya Radi nacionalnoyi bezpeki i oboroni Ukrayini vid 19 zhovtnya 2022 roku Pro zastosuvannya ta vnesennya zmin do personalnih specialnih ekonomichnih ta inshih obmezhuvalnih zahodiv sankcij Spisok otmechennyh gosudarstvennymi nagradami Rossijskoj Federacii PDF Oficialnyj internet portal Pravitelstva Rossijskoj Federacii 19 veresnya 2014 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 19 veresnya 2014 Proignorovano nevidomij parametr description dovidka Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 27 noyabrya 2006 goda 1316 O nagrazhdenii gosudarstvennymi nagradami Rossijskoj Federacii Arhiv originalu za 13 listopada 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 FINALISTY KONKURSA TEFI 1996 Akademiya rossijskogo televideniya Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2013 Brilyov Masyuk i Shvydkoj berut TEFI Vesti ru 31 sichnya 2003 Arhiv originalu za 5 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Sergej Brilyov Irada Zejnalova i programma Vremya poluchili TEFI RIA Novosti 23 listopada 2006 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2018 Procitovano 4 lipnya 2020 V Moskve proshla ceremoniya vrucheniya premii TEFI Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Pobediteli TEFI 2005 Fond Akademiya Rossijskogo televideniya Data zvernennya 16 02 2020 Pobediteli TEFI 2006 Fond Akademiya Rossijskogo televideniya Data zvernennya 16 02 2020 Rasporyazhenie Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 6 fevralya 2003 goda 55 rp O pooshrenii Arhiv originalu za 1 grudnya 2018 Procitovano 4 lipnya 2020 RASPORYaZhENIE O pooshrenii Elektronnyj fond pravovoj i normativno tehnicheskoj dokumentacii 23 kvitnya 2008 Arhiv originalu za 19 bereznya 2018 Procitovano 4 lipnya 2020 Rossijskij televedushij Sergej Brilyov stal pochyotnym gostem Montevideo ros RIA Novosti 20 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 16 bereznya 2019 Kareristy Profil 5 bereznya 2007 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2018 Procitovano 4 lipnya 2020 Sergej Brilyov poluchil priz zhurnalistskih simpatij na konkurse Hrustalnoe pero Tatar inform 19 travnya 2010 Arhiv originalu za 28 listopada 2018 Procitovano 4 lipnya 2020 Publikaciyi red Brilyov S B Zabytye soyuzniki vo Vtoroj mirovoj vojne M OlmaMediaGrupp 2012 712 s ISBN 978 5 373 04750 0 Brilyov S B Fidel Futbol Folklendy M Zebra E 2008 272 s Znaki vremen ISBN 978 5 94663 590 5 Brilyov S B i Bernard O Konnor Razvedka Nelegaly naoborot ISBN 978 5 17 111386 5 Malenkaya mirovaya vojna v Yuzhnoj Amerike 2013 Arhivovano 6 lipnya 2020 u Wayback Machine Strana zanoza K 80 letiyu razryva otnoshenij SSSR i Urugvaya 2016 Arhivovano 5 lipnya 2020 u Wayback Machine Ognennaya krugosvetka K 75 letiyu pervogo sovetskogo krugosvetnogo plavaniya 2017 Arhivovano 5 lipnya 2020 u Wayback Machine Nelegaly naoborot Razvedka Devushki 2018 Arhivovano 6 lipnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Brilov Sergij Borisovich amp oldid 40430224