www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бред Мелдау Бредфорд Олександр Бред Мелдау англ Brad Mehldau нар 23 серпня 1970 19700823 американський джазовий піаніст

Бред Мелдау

Бредфорд Олександр «Бред» Мелдау (англ. Brad Mehldau; нар. 23 серпня 1970(19700823)) — американський джазовий піаніст, композитор та аранжувальник.

Бред Мелдау
Brad Mehldau
Мельдау у 2001 році
Мельдау у 2001 році
Основна інформація
Повне ім'я Бредфорд Олександр Мелдау
Дата народження 23 серпня 1970 року
Місце народження Джексонвілл, Флорида, США
Роки активності Кінець 1980-х – теперішній час
Громадянство США
Професії Музикант, композитор, аранжувальник
Освіта Музичний коледж Берклі, Нова школа і Hall High Schoold
Вчителі Junior Manced, Fred Herschd, Kenny Wernerd і Jimmy Cobbd
Інструменти Фортепіано
Жанри Джаз, пост-боп
Лейбли Warner Bros, Nonesuch
bradmehldau.com
 Файли у Вікісховищі

Мелдау навчався музиці у Новій школі (Нью-Йорк), а також гастролював та записувався під час навчання. Був членом квартету саксофоніста Джошуа Редмана з басистом Крістіаном Макбрайдом та барабанщиком Браяном Блейдом у середині 1990-х років, також очолює власне тріо з початку 1990-х років. Перший довгостроковий склад тріо включав басиста Ларрі Гренадьєра та барабанщика Хорхе Россі (англ. Jorge Rossy); у 2005 року Джефф Баллард замінив Россі.

З початку 2000-х років Мелдау експериментує з різними музичними форматами на додаток до тріо та сольних робіт. Альбом Largo, випущений у 2002 році, наповнений електронним звучанням та різними темами, запозиченими у рок-музикантів, а також класичних композиторів; з пізніших прикладів запис з гітаристом Петом Метені, написання та виконання пісенних циклів для академічних вокалісток Рене Флемінг та Ганні Софі фон Оттер, оркестровий твір Highway Rider (2009) та виконання на електронних клавішних інструментах у дуеті з барабанщиком Марком Джуліаною.

Аспекти поп-музики, року та класичної музики, включаючи німецький романтизм, використовуються Мелдау під час виконання. Завдяки використанню деяких традиційних елементів джазу, одночасному відтворенню різних мелодій в окремих руках та використанню поп- та рок-творів, Мелдау вплинув на музикантів не лише у світі джазу, а й за його межами, у підході до написання музики, гри та вибору репертуару.

Біографія ред.

Раннє життя ред.

Мелдау народився 23 серпня 1970 року в Джексонвілл, штат Флорида. Його батько, Крейг Мелдау, був офтальмологом, і мати Аннет, домогосподаркою. Сестра Лі Енн стала соціальним працівником. У дитинстві в будинку завжди було фортепіано, і спочатку Бред слухав поп- та рок-музику по радіо. Його сім'я переїхала в Західний Гартфорд, штат Коннектикут, коли Мелдау було 10. До переїзду Бред грав переважно прості поп-мелодії та вправи з підручників, але в новому місті у нього з'явився вчитель фортепіано, який познайомив його з класичною музикою. Інтерес до нової для себе музики тривав кілька років, але до 14 років він більше слухав джаз, у тому числі записи саксофоніста Джона Колтрейна та піаніста Оскара Пітерсона. Запис концерту Bremen/Lausanne Кіта Джаррета допомогли Мелдау реалізувати потенціал фортепіано як інструмента.

Мелдау навчався у Середній школі імені Вільяма Х. Холла та грав у її концертному джазовому оркестрі. З 15 років і до закінчення середньої школи він щотижня виступав у місцевому клубі, а також на весіллях та інших вечірках, часто з однокурсником, саксофоністом Джоелом Фрамом. У початкових класах школи Мелдау виграв нагороду коледжу Берклі як найкращий музикант серед школярів. До цього моменту Мелдау описував себе як «білу дитину з вищого середнього класу, яка жила в досить однорідному середовищі».

Після закінчення школи, в 1988 переїхав до Нью-Йорка для вивчення джазу і сучасної музики в Новій школі. Навчався у піаністів Фред Херша, Джуніора Менса і Кенні Вернера, а також барабанщика Джиммі Кобба. В 1989 Мелдау став частиною групи саксофоніста Крістофера Холлідея і гастролював протягом декількох місяців. В результаті практичних щоденних виступів Мелдау зміг об'єднати музику Вінтона Келлі та Маккоя Тайнера, його двох основних кумирів до цього моменту, і почав розвивати своє власне звучання. До 20 років Мелдау також гастролював у колективі Джиммі Кобба, разом із однокурсником, гітаристом Пітером Бернштейном.

Пізнє життя та кар'єра ред.

1991—1998 ред.

Постійний учасник тріо Бреда Мелдау, Ларрі Гренадьєр, 2009 рік

Першим записом Мелдау був альбом The Natural Moment для Крістофера Холлідея, який вийшов у 1991 році; також цього ж року відбувся перший тур музиканта Європою. Інтерес Мелдау до класичної музики повернувся, коли йому було двадцять з невеликим років, що підштовхнуло його до розвитку гри лівою рукою. З 1992 керував власним тріо, з яким виступав у відомому нью-йоркському клубі Village Gate. У цей час Мелдау грав у різних складах, як сайд-мен. На початку 1993 року виступав із саксофоністом Періко Самбітом, цього ж року вийшов перший реліз, де Мелдау виступав як со-лідер. Також гастролював із саксофоністом Джошуа Редманом протягом 18 місяців. В 1994 Редман і його колектив привернули увагу альбомом Moodswing, що також увійшло в портфоліо великих спільних робіт Мелдау. Також у цьому складі був виконаний саундтрек до фільму Ваня на 42-й вулиці, для якого Редман написав музику.

Мелдау закінчив Нову школу в 1993. Заснував своє перше довгострокове тріо у 1994 році з басистом Ларрі Гренадьєром та барабанщиком Хорхе Россі. Наступного року Мелдау записав Introducing Brad Mehldau для Warner, свій перший альбом як лідер. Альбом був добре прийнятий, видання The Penguin Guide to Jazz коментувало: «це якби він знав про джазову традицію, але зовсім не був нею обтяжений». Його другий альбом для Warner, The Art of the Trio Volume One, був записаний в 1996 і отримав широку оцінку критиків. Назва була обрана продюсером Меттом Пірсоном, і мала привернути увагу і допомогти побудувати бренд.

До кінця 1990-х років Мелдау вважався одним із провідних джазових музикантів. Критик Джон Фордхем назвав його «наступною великою клавішною зіркою джазу». Оцінка не була одноголосною: деякі з написаних самими піаністами нотаток та коментарів в інтерв'ю, оповідали філософські роздуми та негативні порівняння з піаністом Біллом Евансом. Все це породжувало неприязнь у деяких, тим самим, за словами критика Нейта Чинена, «Мелдау заробляв репутацію пустощів». Багато критиків, однак, переглянули свою думку про його основні впливи, які раніше сприймалися як щось від Еванса. Також коментували не музичну схожість з Евансом — боротьба Мелдау із залежністю від героїну протягом 1990-х, аж до 1998 року. Приблизно в 1996 році він переїхав до Лос-Анджелеса, щоб спробувати подолати проблему з наркотиками. Пізніше Мелдау заявив, що «як я припинив вживати героїн, це стало схоже на порив творчості, який до цього стримувався».

У 1996 вийшов один з декількох записів з саксофоністом Лі Коніцем і басистом Чарлі Хейденом. Досвід запису музики для фільмів продовжився в 1997 році, де Мелдау виступив у ролі акомпаніатора на деяких треках у фільмі Опівночі у саду добра і зла. Серія альбомів у тріо також продовжилася, у другій частині застосовувалися деякі традиційні елементи джазу, хоч музика і не була обмежена їх рамками. Live at the Village Vanguard: Art of the Trio Volume Two складався повністю зі стандартів і був записаний на серії концертів 1997 року в клубі Village Vanguard; був випущений наступного року. Назва знову привернула увагу, оскільки записи концертів з цього клубу були випущені найбільшими джазовими музикантами, у тому числі Біллом Евансом, саксофоністами Джоном Колтрейном та Сонні Роллінзом. Студійний альбом Songs: The Art of the Trio Volume Three, випущений в 1998 році, містив авторські композиції, стандарти, а також «River Man» Ніка Дрейка і «Exit Music (For a Film)» групи Radiohead. Цей альбом був обраний Джоном Фордхемом як найкращий джазовий компакт-диск року.

Мелдау утвердився на сцені міжнародних джазових фестивалів у середині-кінці 1990-х, беручи участь у таких заходах, як Міжнародний джазовий фестиваль у Монреалі та Джазовий фестиваль у Монтре у 1997 році, North Sea Jazz Festival у 1998 році. Також в 1998 піаніст взяв участь у записі альбому Джошуа Редмана під назвою Timeless Tales (For Changing Times), також брав участь в альбомі Teatro кантрі-виконавця Віллі Нельсона. Того ж літа Мелдау провів кілька місяців у Німеччині, розвиваючи свій інтерес до її мови, літератури та музики.

1999—2004 ред.

Інтерес Мелдау до постатей німецького романтизму 19-го століття, зокрема Брамсу, Шуберту і Шуману, вплинув на його перший сольний фортепіанний реліз Elegiac Cycle, записаний 1999 року і порушивший послідовність записів тріо під його ім'ям. Art of the Trio 4: Back at the Vanguard був записаний і випущений того ж року, включаючи більше виступів з клубу Village Vanguard. Запис включає стандарти, авторські композиції Мелдау, «Solar» Майлза Девіса та іншу версію «Exit Music (For a Film)». Також у 1999 році Мелдау брав участь у записі двох альбомів саксофоніста Чарльза Ллойда. Наступного року вийшов альбом Places, що містить як сольні фортепіанні п'єси, так і композиції у тріо. Всі треки були написані Мелдау, і були засновані на його досвіді відвідування різних місць по всьому світу в різні часи. Progression: The Art of the Trio, Vol. 5 - останній альбом у серії, концертний запис із Village Vanguard. Був записаний в 2000 і випущений в 2001. Озираючись у минуле, Мелдау 2005 року коментував, що «тріо створило мою особистість». Протягом трьох років до кінця 2001 його тріо гастролювало велику частину кожного року.

У 2001 році Мелдау розширився власний список саундтреків до фільмів, в якому вже вважалися Готель «Мільйон доларів» та Космічні ковбої. Був написаний саундтрек до французького фільму Моя дружина - актриса. У тому ж році він залишив Лос-Анджелес. У цьому ж році вперше відбулася колаборація з саксофоністом Уейном Шортером, в результаті чого був записаний альбом Alegría, який у 2004 році був удостоєний двох премій Греммі.

Поки виступи та записи в тріо тривали, Мелдау на початку-середині 2000-х став виступати в інших для себе умовах. Результатом цього став альбом Largo 2002, який вперше відхилився від фортепіанних сольних робіт або альбомів в тріо. Продюсером альбому виступив Джон Брайон, якого Мелдау зустрів у каліфорнійському клубі, де проводилися щотижневі хепенінги. В альбомі, на додаток до звичайного тріо Мелдау, були задіяні рок-музиканти та інструменти, пов'язані переважно з класичною музикою, а також експерименти з підготовленим фортепіано та «кількома доріжками звуку з електронним посиленням». За даними на 2010 рік, це був найбільш продаваний альбом Мелдау.

Результати двох наступних днів запису в 2002 році були розділені на два альбоми: Anything Goes, випущений в 2004 році, який містив у собі різні композиції інших авторів, і авторські композиції Мелдау, які були випущені на альбомі House on Hill в 2006 році. Сольний запис 2003 Live In Tokyo, відобразила великий ліризм у грі Мелдау і був випущен в 2004 році, вперше на Nonesuch Records, що належить Warner Bros. Влітку 2004 року Мелдау три тижні гастролював Європою з групою, до якої входили гітарист Курт Розенвінкель і Джошуа Редман. Восени цього ж року Мелдау сформував квартет із саксофоністом Марком Тернером, Гренадьєром на басу та Джеффом Баллардом на барабанах.

2005-теперішній час ред.

Джефф Баллард, барабанщик у тріо Мелдау з 2005 року

У 2005 році Баллард замінив Россі як барабанщика в тріо Мелдау. Це, на думку критика Рея Коміскі, радикально не змінило звучання тріо, але додало йому «гостріший край», а «басист Ларрі Гренадьєр залишився в ролі опори, центром, навколо якого існували фортепіано і ударні». Інший критик, Бен Ретліфф, припустив, що звучання нового тріо стало більш щільним і галасливим, з більш явними ритмами, ніж у попередньому складі. У лютому 2005 року Мелдау вперше виступив у Гонконгу зі своїм новим тріо. Першим альбомом у даному складі став Day Is Done, який був записаний у вересні цього ж року.

Мелдау продовжував розширювати межі сольної гри та гри у тріо. Весною 2005 року він дебютував у циклі пісень, який написав для оперної співачки Рене Флемінг. Ця колаборація була утворена на замовлення Карнегі-холу, прем'єра відбулася травні 2005 року, в Zankel Hall. Студійний запис 2006 року містив музику до віршів Райнера Марія Рільке та Луїз Боган. З 2005 року Мелдау також співпрацював з гітаристом Петом Метені, разом вони записали два альбоми, разом з Гренадьєром і Баллардом, а в 2007 році вирушили у світове турне.

Ще один лайв із Village Vanguard, Brad Mehldau Trio Live, був записаний у 2006 році і випущений через два роки. Цей запис також містив багато композицій інших авторів і груп, а саме «Wonderwall» рок-групи Oasis, «Black Hole Sun» гранж-групи Soundgarden і композиція O Que Será Шику Буаркі; «Це звичайний бізнес — сучасне джазове фортепіано», — прокоментував Фордхем. Наступний запис 2006 року був випущений як Live in Marciac у 2011 році; видання містило в собі два компакт-диски та один DVD сольного концерту піаніста. Мелдау стверджував, що його третій сольний запис «є початком більш вільного підходу, […] і, можливо, [містить] більше легкості та плавності в музичній текстурі з проведенням кількох голосів одночасно». У 2006 році Мелдау брав участь у записі останнього альбому саксофоніста Майкла Брекера під назвою Pilgrimage.

У березні 2007 року Мелдау вперше виконав свій концерт для фортепіано з оркестром «Варіації Брейді Банча для фортепіано з оркестром» (англ. The Brady Bunch Variations for Piano and Orchestra) за участю Національного оркестру Франції в театрі Шатле (Париж). Пізніше Карнегі-Холл зробив ще одне замовлення для Мелдау — написати цикл пісень Love Songs для співачки Анни Софі фон Оттер; вперше цикл був представлений у 2009 році та записаний наступного року. У 2009 році Мелдау став куратором лондонської джазової серії Wigmore Hall і був ним протягом двох років.

У 2009 році Мелдау записав Highway Rider, альбом, в записі якого брали участь його звичайне тріо, а також запрошені музиканти та оркестр із 28 музикантів. Композиційно альбом знову заснований на темі подорожей, спродюсований Джоном Брайоном. За описом критика Майка Хобарта, альбом «досліджує злиття довільного та мимовільного балансу в музиці між записаними в ноти темами та імпровізацією». Виступ з новим альбомом відбувся взимку 2010-11 років по США та Європі. Тріо Мелдау повернулися до студії вперше за кілька років у 2008 році і знову в 2011 році, результатом чого став альбом Ode, що складається з авторських композицій піаніста, і Where Do You Start, що складається з каверів. Оглядач видання Down Beat Джим Макні прокоментував, що в Ode: «більше, ніж будь-коли, Мелдау використовує свій інструмент як барабан, вставляючи ноти стакато в пащу грізної суєти ритм-секції».

Протягом 2010—2011 років Мелдау обіймав посаду The Richard and Barbara Debs Composer's Chair (укр. Крісло композитора Річарда та Барбари Дебс) в Карнегі-хол, перший з джазових музикантів. Також були записані фортепіанні дуети з Кевіном Хейсом. Ця колаборація відбулася за авторством Патріка Зіммерлі, де він виступив автором аранжувань. У композиціях альбому обидва піаністи грали написану партію для лівої руки, імпровізуючи правою; «Робити і те, й інше одночасно — справжнє випробування. Мозок відчуває, що він розділений навпіл», — прокоментував Мелдау. Також у 2011 році Мелдау знову гастролював з фон Оттер, був записаний альбом з мандоліністом і співаком Крісом Тайлом, також зіграв серію концертів з Редманом по Європі, шість п'єс з яких були випущені через п'ять років на альбомі Nearness. У 2012 році Мелдау та Камерний оркестр Орфея представили свої «Варіації для фортепіано з оркестром на тему туги» у Європі. Спочатку п'єса була написана для сольного виконання, але була інстурментована Мелдау для виконання з оркестром.

У 2013 році Мелдау почав гастролювати з барабанщиком Марком Гіліаною в дуеті, якому було надано ім'я «Mehliana». Їхня гра була значною мірою імпровізованою і перебувала під впливом даба, драм-н-бейсу, електро та фанку. Альбом Mehliana: Taming the Dragon вийшов у лютому 2014. Наприкінці 2015 року було випущено колекцію сольних фортепіанних записів концертів Мелдау в Європі 2004—2014 років під назвою 10 Years Solo Live. Ще один альбом у тріо з Гренадьєром та Баллардом Blues and Ballads, був записаний у 2012 та 2014 роках і випущений у 2016 році. Також у 2016 році Мелдау та Гіліана сформували тріо з гітаристом Джоном Скофілдом; концерти відбулися у Сполучених Штатах, перед туром Європою.

Інтерес Мелдау до класичної музики продовжився із замовленнями кількох концертних залів, внаслідок чого були написані композиції, натхненні Йоганном Себастьяном Бахом; протягом 2015 року Мелдау також виконував композиції Баха у своїх сольних виступах. Вони стали джерелом його сольного фортепіанного альбому After Bach, який був записаний у 2017 і випущений наступного року. Після вийшов альбом Seymour Reads the Constitution! у тріо з Гренадьєром та Баллардом, у 2017 році. Його наступний альбом, випущений у 2019 році, називається Finding Gabriel. У цьому ж році Мелдау виконав ще один пісенний цикл у Вігмор-холі, цього разу з Іеном Бостріджем. Jacob's Ladder, альбом, в якому досліджується вплив прогресивного року на музику Мелдау. Був записаний у 2020 та 2021 роках і випущений у 2022 році.

Артистизм ред.

Мелдау цитує піаністів Ларрі Голдінгса за «його повний підхід до інструменту» і Кевіна Хейса за додавання альтернативних гармоній у сітку, а також гітариста Пітера Бернштейна за те, що він показує цінність відтворення мелодійних фраз замість простих патернів. Мелдау відзначав прямий вплив цих музикантів на його власну гру, на додаток до Джессі Девіса, Курта Розенвінкеля, Девіда Санчеса, Марка Тернера та інших членів його власного тріо. Також Мелдау заявив, що Фред Херш вплинув на нього найбільше як сольний піаніст.

Мелдау виявляв інтерес до філософії та літератури. В інтерв'ю 2003 він описував романтизм і ностальгію, пов'язуючи задоволення і біль з музичним виразом:

Мені подобається та частина міфу про Орфея, де йому дозволено вивезти свою дружину від Аїда за умови, що він не оглядається на неї під час поїздки по річці Стікс. Коли він не може з собою нічого вдіяти, він озирається назад, і вона віддаляється від нього вниз за течією, зникає назавжди. Музика - це той момент, коли він дивиться на неї: на мить побачивши те, що ви любите, це зникає назавжди. У всьому цьому є елемент дурості [...] Музика як би поєднує почуття досягнення і почуття втрати одночасно.

— https://www.allaboutjazz.com/brad-mehldaus-opening-middle-and-endgame-brad-mehldau-by-mike-brannon

Мелдау часто грає окремі мелодії різними руками, і одна з центральних особливостей його музики — гра імпровізованого контрапункту. У 2002 році він заявив, що на частину його композицій впливає музика, яку він нещодавно слухав: «Якщо я копатиму інтермеццо Брамса, то це допоможе мені. Якщо це Маккой Тайнер, буде більше цього». У виступах Мелдау часто використовує незвичайні розміри; наприклад, він грає власне аранжування «All the Things You Are» в альбомі Art of the Trio 4 на 7/4, і «I Didn't Know What Time It Was» в Art of the Trio 1 на 5/4. Він розвивав цю здатність протягом року, за допомогою Россі. Розтяжка Мелдау дозволяє брати на фортепіано дециму та ундециму.

Особисте життя ред.

Мелдау одружений з голландською джазовою вокалісткою Fleurine, з якою він записувався і гастролював. Вони зустрілися в 1997. Є троє дітей. Старша дочка народилася в 2001. На початку 2006 року Мелдау заявив, що сім'я зобов'язує здійснювати його більш короткі поїздки. Починаючи з 2010 року, він розділив свій час у турі між проживанням в Амстердамі та Нью-Йорку.

Вплив ред.

Тріо Мелдау, за словами Майка Хобарта, «першими успішно внесли пост-Бітлз-поп у джазовий репертуар без будь-якої банальності», а також «традиційний акцент на бравурну техніку та групову динаміку». Такий контраст у репертуарі та підході стали звичайним явищем у малих джазових складах. Поєднання гри правою та лівою рукою, відходячи від більш типової гри, в якій домінує права рука, також вплинуло на піаністів. Також елементами впливу вважаються «ліричні мелодії в лівій руці, кластери щільних акордів середнього діапазону та здатність поєднувати незграбність [Телоніуса] Монка з класичною романтикою».

У 2013 році Нейт Чинен писав, що «Мелдау — найвпливовіший джазовий піаніст за останні 20 років». Піаніст Етан Айверсон, сучасник Мелдау, заявив, що Мелдау впливав на своїх однолітків, починаючи з кінця 1990-х років. Піаніст Джеральд Клейтон (народжений 1984 року) підсумував важливість Мелдау в інтерв'ю 2013 року: «Він привніс нове почуття та звучання до джазу. Я не знаю жодного сучасного піаніста, який би не взяв щось від Бреда. Я розповів йому, що має бути заарештований за всі моменти, які вкрав у нього». Редман у 2010 році говорив, що альбом Largo особливо важливий для музикантів: «Бред мав багато впливових записів, […] але якщо ви поговорите з музикантами, особливо з молодими музикантами, багато хто з них назвуть це визначальним записом». Марко Беневенто та Аарон Паркс є одними з імпровізаторів, які були порушені альбомом 2002.

Нагороди ред.

Мелдау вигравав Фортепіанну нагороду опитування читачів видання Down Beat у 1999, 2000, 2002, 2004, 2007, 2011 та 2012 роках. У 2006 році став переможцем премії Майлса Девіса, був нагороджений на Монреальському міжнародному джазовому фестивалі як «джазовий артисти, який зробив значний художній та інноваційний внесок у жанр». У 2015 році Мелдау отримав медаль Вігмора, яка «визнає значних постатей у міжнародному музичному світі, які тісно пов'язані з Вигмор Холл[en]».

Мелдау був номінований на кілька премій Греммі. Був номінований на Краще джазове інструментальне соло на треку «Blame It on My Youth» з The Art of the Trio Volume One в 1998, Краще джазове індивідуальне або групове інструментальне виконання за Art of the Trio 4: Back at the Vanguard в 2000 року, Найкращий інструментальний джазовий альбом за Brad Mehldau Trio Live в 2009 році, Найкраще імпровізоване джазове соло за заголовний трек альбому «Ode» в 2013 році, і Найкраще імпровізоване джазове соло в «I Concentrate on You» на альбомі Mehliana: Taming the Dragon в 2015. Також отримав ще дві номінації наприкінці 2016 року: за найкраще імпровізоване джазове соло в «I Concentrate on You» з Blues and Ballads; та Кращий джазовий інструментальний альбом за Nearness з Редманом. Наприкінці 2018 року Seymour Reads The Constitution! був номінований на Найкращий інструментальний джаз-альбом, а «De-Dah» з цього альбому був номінований на Найкраще імпровізоване джазове соло. В 2019 альбом Finding Gabriel отримує премію Греммі в категорії Кращий джазовий інструментальний альбом.

Дискографія ред.

Як лідер/со-лідер ред.

Вказано рік запису

  • New York-Barcelona Crossing, Volumen 1 (1993)
  • New York-Barcelona Crossing, Volumen 2 (1993)
  • When I Fall in Love (1993)
  • Consenting Adults (1994)
  • Introducing Brad Mehldau (1995)
  • The Art of the Trio Volume One (1996)
  • Marian McPartland's Piano Jazz (1996)
  • Live at the Village Vanguard: The Art of the Trio Volume Two (1997)
  • Songs: The Art of the Trio Volume Three (1998)
  • Elegiac Cycle (1999)
  • Art of the Trio 4: Back at the Vanguard (1999)
  • Places (2000)
  • Progression: The Art of the Trio, Vol. 5 (2000)
  • Largo (2002)
  • Anything Goes (2002)
  • Live in Tokyo (2003)
  • House on Hill (2002-05)
  • Day is Done (2005)
  • Metheny Mehldau (2005)
  • Metheny Mehldau Quartet (2005)
  • Brad Mehldau Trio Live (2006)
  • Love Sublime (2006)
  • Live in Marciac (2006)
  • Long Ago and Far Away (2007)
  • Highway Rider (2009)
  • Love Songs (2010)
  • Modern Music (2010)
  • Ode (2008-11)
  • Where Do You Start (2008-11)
  • Nearness (2011)
  • Mehliana: Taming the Dragon (2014)
  • 10 років Solo Live (2004-14)
  • Blues and Ballads (2012-14)
  • Chris Thile & Brad Mehldau (2015-16)
  • After Bach (2017)
  • Seymour Reads the Constitution! (2018)
  • Finding Gabriel (2019)

Саундтреки ред.

Примітки ред.

  1. Gary W. Kennedy. Mehldau, Brad(ford Alexander) (jazz) | Grove Music. Grove Music (англ.). Oxford Music Online. оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 4 квітня 2019. 
  2. ↑ Fordham, John (29 січня 2002). . The Guardian (англ.). 0261-3077. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 4 квітня 2019. 
  3. ↑ Owen McNally (25 лютого 1998). MEHLDAU'S ART OF THEGRAMMY, VOLUME ONE. Hartford Courant (англ.). оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2019. 
  4. ↑ Mike Brannon (7 жовтня 2003). Brad Mehldau's Opening, Middle and Endgame. All About Jazz (англ.). оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2019. 
  5. Staff, Guardian (26 вересня 2005). . The Guardian (англ.). 0261-3077. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 квітня 2019. 
  6. ↑ Mike Hobart (12 березня 2010). . The Financial Times. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 5 квітня 2019. 
  7. Fred Jung. . All About Jazz. Архів оригіналу за 23 січня 2008. 
  8. ↑ Staudter, Thomas (27 січня 2002). . The New York Times (англ.). 0362-4331. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 5 квітня 2019. 
  9. ↑ Nate Chinen (1 січня 2005). Brad Mehldau: Anything Goes (англ.). JazzTimes. оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 5 квітня 2019. 
  10. ↑ Ray Comiskey. Trad with Brad // The Irish Times. — 1996. — . — 2. — P. A4.
  11. ↑ Ted Panken (5 червня 2008). . Jazz.com. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. 
  12. Bill Milkowski (12 січня 1998). Brad Mehldau: Keyed In (англ.). JazzTimes. оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 5 квітня 2019. 
  13. ↑ Ted Panken. Idiom weaver: Brad Mehldau goes full-throttle // DownBeat. — 2011. — 3. — P. 26.
  14. . www.linge.de. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 8 квітня 2019. 
  15. Philip Strick. Vanya on 42nd Street // Sight and Sound. — 1995. — No. Volume 5/1. — (1). — P. 61.
  16. Notable New Schoolers (англ.). The New School. оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 12 квітня 2019. 
  17. Bradley Bambarger. Jazz Up-and-Comers Are Big on Smalls // Billboard : magazine. — 1997. — No. Volume 109/44 (11). — P. 1/95.
  18. ↑ Richard Cook, Brian Morton. The Penguin Guide to Jazz Recordings. — Penguin, 2008. — С. 988, 838, 902, 989. — ISBN 0141034017.
  19. John Fordham. There's Magic in That Man's Hands // The Guardian. — 1998. — 5. — P. 45.
  20. Stuart Nicholson. Some Call It Plagiarism. In Brad Mehldau's Hands, It's Sheer Genius // The Observer. — 1999. — 9. — P. D8.
  21. ↑ Lynell George (17 листопада 2002). Music from life's mess. Los Angeles Times. оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019. 
  22. Paul Wells. Major Talent in Minor Key // National Post. — 2000. — 1. — P. 20.
  23. ↑ Geoffrey Himes. 1 Pianist, 2 Hands // DownBeat. — 2011. — 12. — P. 47.
  24. Joseph Hooper. The Unhipster // The New Yorker : magazine. — Condé Nast, 2000. — 1. — P. 95. — ISSN 0028-792X. з джерела 27 вересня 2017.
  25. John Fordham (12 травня 2011). Lee Konitz/Brad Mehldau: Live at Birdland – review. The Guardian. оригіналу за 28 травня 2017. Процитовано 12 квітня 2019. 
  26. John Fordham (20 листопада 2002). Brad Mehldau/Chris Potter (англ.). The Guardian. оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 12 квітня 2019. 
  27. Steve Graybow. Blue Notes // Billboard : magazine. — 1998. — Vol. 110, no. 40 (2). — P. 42.
  28. Vladimir Bogdanov, Chris Woodstra, Stephen Thomas Erlewine. All Music Guide to Jazz: The Definitive Guide to Jazz Music. — Backbeat Books, 2002. — С. 854. — ISBN 087930717X.
  29. Paul Verna. Songs: The Art of the Trio, Volume Three // Billboard : magazine. — 1998. — Vol. 110, no. 41 (10). — P. 23. — ISSN 0006-2510.
  30. Richard Cook. Keyed Up // New Statesman : magazine. — 1998. — Vol. 11, no. 529 (11). — P. 40.
  31. John Fordham. Brad Attitude // The Guardian. — 1998. — 12. — P. A14.
  32. Mike Zwerin. The Legends and the Reality: Brad Mehldau // International Herald Tribune. — 1997. — 7. — P. 10.
  33. Timetable | NN North Sea Jazz Festival (англ.). www.northseajazz.com. оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 12 квітня 2019. 
  34. John Fordham. Sax Tales // The Guardian. — 1998. — 9. — P. A22.
  35. Tony Scherman (1998-06-31). Teatro (англ.). Entertainment Weekly. оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 12 квітня 2019. 
  36. ↑ Adam Shatz (25 липня 1999). A Jazz Pianist With a Brahmsian Bent (англ.). The New York Times. оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 12 квітня 2019. 
  37. John Fordham. Three's Company // The Guardian. — 1999. — 10. — P. B25.
  38. John Fordham (8 вересня 2000). Jazz CD releases. The Guardian. оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019. 
  39. Ray Comiskey. Jazz: Brad Mehldau // The Irish Times. — 2001. — 10. — P. B10.
  40. ↑ Martin Morrow (26 листопада 2001). Enter Prince Hamlet. The Globe and Mail. оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019. 
  41. Jonathan Romney. Expensive mistake (англ.). New Statesman. оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 14 квітня 2019. 
  42. J. Kelly Nestruck. In Praise of Jazz's Eternal Hipness // National Post. — 2006. — 5. — P. AL2.
  43. Fordham, John (6 вересня 2002). . The Guardian (англ.). 0261-3077. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 14 квітня 2019. 
  44. Steven Graybow. Jazz Notes // Billboard : magazine. — 2002. — Vol. 114, no. 32 (7). — P. 36.
  45. Nate Chinen (11 березня 2010). A Jazz-Pop Encounter: The Sequel. The New York Times. оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 14 квітня 2019. 
  46. Tad Hendrikson. Brad Mehldau's Love Letter // CMJ[en]. — 2004. — Vol. 79, no. 12, (2). — P. 7. — ISSN 0890-0795.
  47. House on Hill - Brad Mehldau | Songs, Reviews, Credits (англ.). AllMusic. Процитовано 14 квітня 2019. 
  48. ↑ Ray Comiskey. Brad Mehldau Trio // The Irish Times. — 2006. — . — 2. — P. B20.
  49. Ratliff, Ben (30 вересня 2004). A Trio's Transformation Into a Quartet. The New York Times (англ.). 0362-4331. Процитовано 14 квітня 2019. 
  50. Ray Comiskey. Reviews: Brad Mehldau Trio // The Irish Times. — 2006. — . — 2. — P. 14.
  51. Ben Ratliff. Rhythm, Among Other Things, Is Their Business // The New York Times. — 2005. — . — 11. — P. E00005. з джерела 10 липня 2018.
  52. Robin Lynam (24 лютого 2005). Jazz trio's new lineup a worthy partnership (англ.). South China Morning Post. оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 14 квітня 2019. 
  53. ↑ Allan Kozinn. Brad Mehldau Is a Jazzman in a Classical Mood // The New York Times. — 2010. — . — 11.
  54. John Fordham (27 червня 2007). When worlds collide. The Guardian. оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 14 квітня 2019. 
  55. Fordham, John (28 березня 2008). . The Guardian (англ.). 0261-3077. Архів оригіналу за 28 травня 2017. Процитовано 14 квітня 2019. 
  56. Ray Comiskey. Brad Mehldau: Live in Marciac // The Irish Times. — 2001. — . — 2. — P. B12.
  57. Joseph Vella (15 лютого 2011). Interview With Brad Mehldau on the Art of Solo Piano (англ.). HuffPost. оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 14 квітня 2019. 
  58. Pilgrimage - Michael Brecker | Songs, Reviews, Credits (англ.). AllMusic. Процитовано 14 квітня 2019. 
  59. . Barbican (англ.). 13 листопада 2010. Архів оригіналу за 1 травня 2015. Процитовано 14 квітня 2019. 
  60. Dan Ouellette. Mehldau, Otter Blend Poetry, Jazz–Classical Lyricism // DownBeat. — 2009. — 5. — P. 22.
  61. Mike Hobart (7 червня 2010). Brad Mehldau, Wigmore Hall. Financial Times. 
  62. Chris Barton (22 січня 2011). Music review: Brad Mehldau's 'Highway Rider' at Walt Disney Concert Hall (англ.). LA Times Blogs - Culture Monster. оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 15 квітня 2019. 
  63. ↑ Jim Macnie. Brad Mehldau Trio: Ode // DownBeat. — 2012. — 6. — P. 45.
  64. Ode - Brad Mehldau, Brad Mehldau Trio | Songs, Reviews, Credits (англ.). AllMusic. Процитовано 15 квітня 2019. 
  65. Where Do You Start - Brad Mehldau Trio, Brad Mehldau | Songs, Reviews, Credits (англ.). AllMusic. Процитовано 15 квітня 2019. 
  66. (англ.). Carnegie Hall Blog. 2010-09. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  67. Mike Hobart (17 вересня 2011). . Financial Times. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 15 квітня 2019. 
  68. (англ.). Nonesuch Records Official Website. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  69. Wah Keung Chan. Von Otter Proves She Can Sing Anything Well // The Gazette. — 2011. — Число 25. — 2. — С. C3.
  70. Mike Hobart (19 вересня 2011). . Financial Time. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 15 квітня 2019. 
  71. Fordham, John (8 вересня 2016). . The Guardian (англ.). 0261-3077. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 15 квітня 2019. 
  72. Peter Landsdowne. Orpheus Charms Mechanics Hall: Music Worcester Opens Season // Telegram & Gazette. — 2013. — Число 6. — 10. — С. B8.
  73. John Kelman (12 березня 2012). Brad Mehldau / Mark Guiliana: Brad Mehldau / Mark Guiliana: Mehliana - Taming the Dragon (англ.). All About Jazz. оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 15 квітня 2019. 
  74. Mike Hobart (12 березня 2013). Brad Mehldau & Mark Guiliana, Village Underground, London. Financial Times. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 квітня 2019. 
  75. Brad Mehldau and Mark Guiliana's "Mehliana: Taming the Dragon" Electric Duo Debut Out Now (англ.). Nonesuch Records Official Website. 25 лютого 2014. оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 15 квітня 2019. 
  76. (англ.). Nonesuch Records Official Website. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 15 квітня 2019. 
  77. Blues and Ballads (англ.). Brad Mehldau Offical Website. оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 15 квітня 2019. 
  78. Chinen, Nate (3 червня 2016). . The New York Times (англ.). 0362-4331. Архів оригіналу за 7 вересня 2016. Процитовано 15 квітня 2019. 
  79. Fordham, John (18 грудня 2015). . The Guardian (англ.). 0261-3077. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 15 квітня 2019. 
  80. (англ.). Nonesuch Records Official Website. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  81. Chris Ingalls (21 травня 2018). 'Seymour Reads the Constitution!' is Brad Mehldau's 2018 Victory Lap (англ.). PopMatters. оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 15 квітня 2019. 
  82. Nonesuch Records Finding Gabriel. Nonesuch Records Official Website (англ.). Процитовано 6 вересня 2021. 
  83. Hewett, Ivan (7 січня 2019). The ten best classical and jazz tickets to book in winter 2019. The Telegraph. 0307-1235. Процитовано 6 вересня 2021. 
  84. Nonesuch Records Jacob's Ladder. Nonesuch Records Official Website (англ.). Процитовано 26 червня 2022. 
  85. Joachim-Ernst Berendt. The Jazz Book: From Ragtime to the 21st Century. — 7. — Lawrence Hill Books, 2009. — С. 394. — ISBN 155652823X.
  86. Ted Gioia. . Jazz.com. Архів оригіналу за 15 січня 2008. 
  87. Joe Goldberg. When Classical Meets Jazz // The Wall Street Journal. — 2006. — . — 8. — P. D5.
  88. Fleurine | Biography & History (англ.). AllMusic. оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 15 квітня 2019. 
  89. Terry Berne. Global Music Pulse // Billboard : magazine. — 2000. — Vol. 112, no. 25 (6). — P. 73.
  90. John Bungey. Between Rock and a Cool Place // The Times. — 2006. — . — 2. — P. 19.
  91. Ivan Hewett. The Dazzling Jazz Master Inspired by Beethoven // The Daily Telegraph. — 2010. — . — 3. — P. 12.
  92. Mike Hobart. Brad Mehldau, Barbican, London // Financial Time. — 2008. — . — 11.
  93. Mike Hobart. Brad Mehldau Trio, Barbican, London – Inspirational // Financial Times. — 2017. — . — 5.
  94. Nate Chinen. Bluegrass and Jazz, Meeting in More Than the Middle // The New York Times. — 2013. — . — 4. — P. C3. з джерела 4 січня 2014.
  95. Chinen, Nate (11 березня 2010). Brad Mehldau and Jon Brion’s Jazz-Pop Encounter, the Sequel. The New York Times (англ.). 0362-4331. Процитовано 21 квітня 2019. 
  96. Roxana Hadadi (7 березня 2006). Brad Mehldau Receives Miles Davis Prize at Montreal Jazz Fest (англ.). JazzTimes. оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2019. 
  97. Mary James (19 грудня 2015). (англ.). London Jazz News. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2019. 
  98. Brad Mehldau (англ.). GRAMMY.com. 15 лютого 2019. Процитовано 21 квітня 2019. 
  99. 40th Annual Grammy Awards: Final nominations // Billboard : magazine. — 1998. — Vol. 110, no. 3, (1). — P. 78—79. — ISSN 0006-2510.
  100. Santana's 'Supernatural' Leads Grammy Nominations; Aguilera Gets Two Nods // Pittsburgh Post-Gazette. — 2000. — . — 1. — P. E8.
  101. Nonesuch Artists Grab 13 Grammy Nominations. Nonesuch Records Journal (англ.). Nonesuch Records Official Website. 4 грудня 2008. оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019. 
  102. Nonesuch Artists Earn 14 Grammy Nominations, Including Five for The Black Keys (англ.). Nonesuch Records Official Website. 6 грудня 2012. оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019. 
  103. 58th Annual GRAMMY Awards (англ.). GRAMMY.com. 28 листопада 2017. оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019. 
  104. 59th Annual GRAMMY Awards (англ.). GRAMMY.com. 28 листопада 2017. оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 21 квітня 2019. 
  105. Nonesuch Artists Earn Six Grammy Award Nominations (англ.). Nonesuch Records Official Website. 6 грудня 2016. оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2019. 
  106. Daversa, Salvant, Mehldau Nominated for Grammy Awards (англ.). DownBeat Magazine. 7 грудня 2018. оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 21 квітня 2019. 
  107. Lakshana Palat (26 січня 2020). Grammys 2020: 'Finding Gabriel' by Brad Mehldau wins Best Instrumental Jazz Album. meaww.com (англ.). Процитовано 6 вересня 2021. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bredford Oleksandr Bred Meldau angl Brad Mehldau nar 23 serpnya 1970 19700823 amerikanskij dzhazovij pianist kompozitor ta aranzhuvalnik Bred MeldauBrad MehldauMeldau u 2001 rociMeldau u 2001 rociOsnovna informaciyaPovne im ya Bredford Oleksandr MeldauData narodzhennya 23 serpnya 1970 rokuMisce narodzhennya Dzheksonvill Florida SShARoki aktivnosti Kinec 1980 h teperishnij chasGromadyanstvo SShAProfesiyi Muzikant kompozitor aranzhuvalnikOsvita Muzichnij koledzh Berkli Nova shkola i Hall High SchooldVchiteli Junior Manced Fred Herschd Kenny Wernerd i Jimmy CobbdInstrumenti FortepianoZhanri Dzhaz post bopLejbli Warner Bros Nonesuchbradmehldau com Fajli u VikishovishiMeldau navchavsya muzici u Novij shkoli Nyu Jork a takozh gastrolyuvav ta zapisuvavsya pid chas navchannya Buv chlenom kvartetu saksofonista Dzhoshua Redmana z basistom Kristianom Makbrajdom ta barabanshikom Brayanom Blejdom u seredini 1990 h rokiv takozh ocholyuye vlasne trio z pochatku 1990 h rokiv Pershij dovgostrokovij sklad trio vklyuchav basista Larri Grenadyera ta barabanshika Horhe Rossi angl Jorge Rossy u 2005 roku Dzheff Ballard zaminiv Rossi Z pochatku 2000 h rokiv Meldau eksperimentuye z riznimi muzichnimi formatami na dodatok do trio ta solnih robit Albom Largo vipushenij u 2002 roci napovnenij elektronnim zvuchannyam ta riznimi temami zapozichenimi u rok muzikantiv a takozh klasichnih kompozitoriv z piznishih prikladiv zapis z gitaristom Petom Meteni napisannya ta vikonannya pisennih cikliv dlya akademichnih vokalistok Rene Fleming ta Ganni Sofi fon Otter orkestrovij tvir Highway Rider 2009 ta vikonannya na elektronnih klavishnih instrumentah u dueti z barabanshikom Markom Dzhulianoyu Aspekti pop muziki roku ta klasichnoyi muziki vklyuchayuchi nimeckij romantizm vikoristovuyutsya Meldau pid chas vikonannya Zavdyaki vikoristannyu deyakih tradicijnih elementiv dzhazu odnochasnomu vidtvorennyu riznih melodij v okremih rukah ta vikoristannyu pop ta rok tvoriv Meldau vplinuv na muzikantiv ne lishe u sviti dzhazu a j za jogo mezhami u pidhodi do napisannya muziki gri ta viboru repertuaru Zmist 1 Biografiya 1 1 Rannye zhittya 1 2 Piznye zhittya ta kar yera 1 2 1 1991 1998 1 2 2 1999 2004 1 2 3 2005 teperishnij chas 2 Artistizm 3 Osobiste zhittya 4 Vpliv 5 Nagorodi 6 Diskografiya 6 1 Yak lider so lider 6 2 Saundtreki 7 PrimitkiBiografiya red Rannye zhittya red Meldau narodivsya 23 serpnya 1970 roku v Dzheksonvill shtat Florida 1 Jogo batko Krejg Meldau buv oftalmologom 2 i mati Annet domogospodarkoyu 3 Sestra Li Enn stala socialnim pracivnikom 2 U ditinstvi v budinku zavzhdi bulo fortepiano 4 i spochatku Bred sluhav pop ta rok muziku po radio 5 Jogo sim ya pereyihala v Zahidnij Gartford shtat Konnektikut koli Meldau bulo 10 Do pereyizdu Bred grav perevazhno prosti pop melodiyi ta vpravi z pidruchnikiv ale v novomu misti u nogo z yavivsya vchitel fortepiano yakij poznajomiv jogo z klasichnoyu muzikoyu Interes do novoyi dlya sebe muziki trivav kilka rokiv ale do 14 rokiv vin bilshe sluhav dzhaz u tomu chisli zapisi saksofonista Dzhona Koltrejna ta pianista Oskara Pitersona 6 Zapis koncertu Bremen Lausanne Kita Dzharreta dopomogli Meldau realizuvati potencial fortepiano yak instrumenta 7 Meldau navchavsya u Serednij shkoli imeni Vilyama H Holla ta grav u yiyi koncertnomu dzhazovomu orkestri 8 Z 15 rokiv i do zakinchennya serednoyi shkoli vin shotizhnya vistupav u miscevomu klubi a takozh na vesillyah ta inshih vechirkah chasto z odnokursnikom saksofonistom Dzhoelom Framom 9 U pochatkovih klasah shkoli Meldau vigrav nagorodu koledzhu Berkli yak najkrashij muzikant sered shkolyariv 10 Do cogo momentu Meldau opisuvav sebe yak bilu ditinu z vishogo serednogo klasu yaka zhila v dosit odnoridnomu seredovishi 11 Pislya zakinchennya shkoli v 1988 pereyihav do Nyu Jorka dlya vivchennya dzhazu i suchasnoyi muziki v Novij shkoli 8 10 Navchavsya u pianistiv Fred Hersha Dzhuniora Mensa i Kenni Vernera 2 a takozh barabanshika Dzhimmi Kobba 10 V 1989 Meldau stav chastinoyu grupi saksofonista Kristofera Hollideya i gastrolyuvav protyagom dekilkoh misyaciv V rezultati praktichnih shodennih vistupiv Meldau zmig ob yednati muziku Vintona Kelli ta Makkoya Tajnera jogo dvoh osnovnih kumiriv do cogo momentu i pochav rozvivati svoye vlasne zvuchannya 12 Do 20 rokiv Meldau takozh gastrolyuvav u kolektivi Dzhimmi Kobba razom iz odnokursnikom gitaristom Piterom Bernshtejnom 10 Piznye zhittya ta kar yera red 1991 1998 red nbsp Postijnij uchasnik trio Breda Meldau Larri Grenadyer 2009 rikPershim zapisom Meldau buv albom The Natural Moment dlya Kristofera Hollideya yakij vijshov u 1991 roci takozh cogo zh roku vidbuvsya pershij tur muzikanta Yevropoyu Interes Meldau do klasichnoyi muziki povernuvsya koli jomu bulo dvadcyat z nevelikim rokiv sho pidshtovhnulo jogo do rozvitku gri livoyu rukoyu 13 Z 1992 keruvav vlasnim trio z yakim vistupav u vidomomu nyu jorkskomu klubi Village Gate U cej chas Meldau grav u riznih skladah yak sajd men Na pochatku 1993 roku vistupav iz saksofonistom Periko Sambitom cogo zh roku vijshov pershij reliz de Meldau vistupav yak so lider 14 Takozh gastrolyuvav iz saksofonistom Dzhoshua Redmanom protyagom 18 misyaciv V 1994 Redman i jogo kolektiv privernuli uvagu albomom Moodswing sho takozh uvijshlo v portfolio velikih spilnih robit Meldau 10 Takozh u comu skladi buv vikonanij saundtrek do filmu Vanya na 42 j vulici dlya yakogo Redman napisav muziku 15 Meldau zakinchiv Novu shkolu v 1993 16 Zasnuvav svoye pershe dovgostrokove trio u 1994 roci z basistom Larri Grenadyerom ta barabanshikom Horhe Rossi Nastupnogo roku Meldau zapisav Introducing Brad Mehldau dlya Warner svij pershij albom yak lider Albom buv dobre prijnyatij 17 vidannya The Penguin Guide to Jazz komentuvalo ce yakbi vin znav pro dzhazovu tradiciyu ale zovsim ne buv neyu obtyazhenij 18 Jogo drugij albom dlya Warner The Art of the Trio Volume One buv zapisanij v 1996 18 i otrimav shiroku ocinku kritikiv 8 Nazva bula obrana prodyuserom Mettom Pirsonom i mala privernuti uvagu i dopomogti pobuduvati brend 9 Do kincya 1990 h rokiv Meldau vvazhavsya odnim iz providnih dzhazovih muzikantiv Kritik Dzhon Fordhem nazvav jogo nastupnoyu velikoyu klavishnoyu zirkoyu dzhazu 19 Ocinka ne bula odnogolosnoyu deyaki z napisanih samimi pianistami notatok ta komentariv v interv yu opovidali filosofski rozdumi ta negativni porivnyannya z pianistom Billom Evansom Vse ce porodzhuvalo nepriyazn u deyakih tim samim za slovami kritika Nejta Chinena Meldau zaroblyav reputaciyu pustoshiv 9 Bagato kritikiv odnak pereglyanuli svoyu dumku pro jogo osnovni vplivi yaki ranishe sprijmalisya yak shos vid Evansa 20 21 Takozh komentuvali ne muzichnu shozhist z Evansom borotba Meldau iz zalezhnistyu vid geroyinu protyagom 1990 h azh do 1998 roku 8 21 Priblizno v 1996 roci vin pereyihav do Los Andzhelesa shob sprobuvati podolati problemu z narkotikami 22 23 Piznishe Meldau zayaviv sho yak ya pripiniv vzhivati geroyin ce stalo shozhe na poriv tvorchosti yakij do cogo strimuvavsya 24 U 1996 vijshov odin z dekilkoh zapisiv z saksofonistom Li Konicem i basistom Charli Hejdenom 18 25 Dosvid zapisu muziki dlya filmiv prodovzhivsya v 1997 roci de Meldau vistupiv u roli akompaniatora na deyakih trekah u filmi Opivnochi u sadu dobra i zla 3 Seriya albomiv u trio takozh prodovzhilasya u drugij chastini zastosovuvalisya deyaki tradicijni elementi dzhazu hoch muzika i ne bula obmezhena yih ramkami 26 Live at the Village Vanguard Art of the Trio Volume Two skladavsya povnistyu zi standartiv i buv zapisanij na seriyi koncertiv 1997 roku v klubi Village Vanguard buv vipushenij nastupnogo roku 27 Nazva znovu privernula uvagu oskilki zapisi koncertiv z cogo klubu buli vipusheni najbilshimi dzhazovimi muzikantami u tomu chisli Billom Evansom saksofonistami Dzhonom Koltrejnom ta Sonni Rollinzom 28 Studijnij albom Songs The Art of the Trio Volume Three vipushenij v 1998 roci mistiv avtorski kompoziciyi standarti a takozh River Man Nika Drejka i Exit Music For a Film grupi Radiohead 29 30 Cej albom buv obranij Dzhonom Fordhemom yak najkrashij dzhazovij kompakt disk roku 31 Meldau utverdivsya na sceni mizhnarodnih dzhazovih festivaliv u seredini kinci 1990 h beruchi uchast u takih zahodah yak Mizhnarodnij dzhazovij festival u Monreali ta Dzhazovij festival u Montre u 1997 roci 32 North Sea Jazz Festival u 1998 roci 33 Takozh v 1998 pianist vzyav uchast u zapisi albomu Dzhoshua Redmana pid nazvoyu Timeless Tales For Changing Times 34 takozh brav uchast v albomi Teatro kantri vikonavcya Villi Nelsona 35 Togo zh lita Meldau proviv kilka misyaciv u Nimechchini rozvivayuchi svij interes do yiyi movi literaturi ta muziki 36 1999 2004 red Interes Meldau do postatej nimeckogo romantizmu 19 go stolittya zokrema Bramsu Shubertu i Shumanu vplinuv na jogo pershij solnij fortepiannij reliz Elegiac Cycle 36 zapisanij 1999 roku i porushivshij poslidovnist zapisiv trio pid jogo im yam Art of the Trio 4 Back at the Vanguard buv zapisanij i vipushenij togo zh roku vklyuchayuchi bilshe vistupiv z klubu Village Vanguard Zapis vklyuchaye standarti avtorski kompoziciyi Meldau Solar Majlza Devisa ta inshu versiyu Exit Music For a Film 37 Takozh u 1999 roci Meldau brav uchast u zapisi dvoh albomiv saksofonista Charlza Llojda 18 Nastupnogo roku vijshov albom Places sho mistit yak solni fortepianni p yesi tak i kompoziciyi u trio Vsi treki buli napisani Meldau i buli zasnovani na jogo dosvidi vidviduvannya riznih misc po vsomu svitu v rizni chasi 38 Progression The Art of the Trio Vol 5 ostannij albom u seriyi koncertnij zapis iz Village Vanguard Buv zapisanij v 2000 i vipushenij v 2001 39 Ozirayuchis u minule Meldau 2005 roku komentuvav sho trio stvorilo moyu osobistist 9 Protyagom troh rokiv do kincya 2001 jogo trio gastrolyuvalo veliku chastinu kozhnogo roku 40 U 2001 roci Meldau rozshirivsya vlasnij spisok saundtrekiv do filmiv v yakomu vzhe vvazhalisya Gotel Miljon dolariv 41 ta Kosmichni kovboyi Buv napisanij saundtrek do francuzkogo filmu Moya druzhina aktrisa 40 U tomu zh roci vin zalishiv Los Andzheles 23 U comu zh roci vpershe vidbulasya kolaboraciya z saksofonistom Uejnom Shorterom v rezultati chogo buv zapisanij albom Alegria yakij u 2004 roci buv udostoyenij dvoh premij Gremmi 42 Poki vistupi ta zapisi v trio trivali Meldau na pochatku seredini 2000 h stav vistupati v inshih dlya sebe umovah 9 Rezultatom cogo stav albom Largo 2002 yakij vpershe vidhilivsya vid fortepiannih solnih robit abo albomiv v trio 43 Prodyuserom albomu vistupiv Dzhon Brajon yakogo Meldau zustriv u kalifornijskomu klubi de provodilisya shotizhnevi hepeningi 21 V albomi na dodatok do zvichajnogo trio Meldau buli zadiyani rok muzikanti ta instrumenti pov yazani perevazhno z klasichnoyu muzikoyu a takozh eksperimenti z pidgotovlenim fortepiano ta kilkoma dorizhkami zvuku z elektronnim posilennyam 44 Za danimi na 2010 rik ce buv najbilsh prodavanij albom Meldau 45 Rezultati dvoh nastupnih dniv zapisu v 2002 roci buli rozdileni na dva albomi 46 Anything Goes vipushenij v 2004 roci yakij mistiv u sobi rizni kompoziciyi inshih avtoriv i avtorski kompoziciyi Meldau yaki buli vipusheni na albomi House on Hill v 2006 roci 47 Solnij zapis 2003 Live In Tokyo vidobrazila velikij lirizm u gri Meldau 48 i buv vipushen v 2004 roci vpershe na Nonesuch Records sho nalezhit Warner Bros Vlitku 2004 roku Meldau tri tizhni gastrolyuvav Yevropoyu z grupoyu do yakoyi vhodili gitarist Kurt Rozenvinkel i Dzhoshua Redman 9 Voseni cogo zh roku Meldau sformuvav kvartet iz saksofonistom Markom Ternerom Grenadyerom na basu ta Dzheffom Ballardom na barabanah 49 2005 teperishnij chas red nbsp Dzheff Ballard barabanshik u trio Meldau z 2005 rokuU 2005 roci Ballard zaminiv Rossi yak barabanshika v trio Meldau 48 Ce na dumku kritika Reya Komiski radikalno ne zminilo zvuchannya trio ale dodalo jomu gostrishij kraj a basist Larri Grenadyer zalishivsya v roli opori centrom navkolo yakogo isnuvali fortepiano i udarni 50 Inshij kritik Ben Retliff pripustiv sho zvuchannya novogo trio stalo bilsh shilnim i galaslivim z bilsh yavnimi ritmami nizh u poperednomu skladi 51 U lyutomu 2005 roku Meldau vpershe vistupiv u Gonkongu zi svoyim novim trio 52 Pershim albomom u danomu skladi stav Day Is Done yakij buv zapisanij u veresni cogo zh roku 18 Meldau prodovzhuvav rozshiryuvati mezhi solnoyi gri ta gri u trio Vesnoyu 2005 roku vin debyutuvav u cikli pisen yakij napisav dlya opernoyi spivachki Rene Fleming 9 53 Cya kolaboraciya bula utvorena na zamovlennya Karnegi holu prem yera vidbulasya travni 2005 roku v Zankel Hall Studijnij zapis 2006 roku mistiv muziku do virshiv Rajnera Mariya Rilke ta Luyiz Bogan Z 2005 roku Meldau takozh spivpracyuvav z gitaristom Petom Meteni razom voni zapisali dva albomi razom z Grenadyerom i Ballardom a v 2007 roci virushili u svitove turne 54 She odin lajv iz Village Vanguard Brad Mehldau Trio Live buv zapisanij u 2006 roci i vipushenij cherez dva roki Cej zapis takozh mistiv bagato kompozicij inshih avtoriv i grup a same Wonderwall rok grupi Oasis Black Hole Sun granzh grupi Soundgarden i kompoziciya O Que Sera Shiku Buarki Ce zvichajnij biznes suchasne dzhazove fortepiano prokomentuvav Fordhem 55 Nastupnij zapis 2006 roku buv vipushenij yak Live in Marciac u 2011 roci vidannya mistilo v sobi dva kompakt diski ta odin DVD solnogo koncertu pianista 56 Meldau stverdzhuvav sho jogo tretij solnij zapis ye pochatkom bilsh vilnogo pidhodu i mozhlivo mistit bilshe legkosti ta plavnosti v muzichnij teksturi z provedennyam kilkoh golosiv odnochasno 57 U 2006 roci Meldau brav uchast u zapisi ostannogo albomu saksofonista Majkla Brekera pid nazvoyu Pilgrimage 58 U berezni 2007 roku Meldau vpershe vikonav svij koncert dlya fortepiano z orkestrom Variaciyi Brejdi Bancha dlya fortepiano z orkestrom angl The Brady Bunch Variations for Piano and Orchestra za uchastyu Nacionalnogo orkestru Franciyi v teatri Shatle Parizh 59 Piznishe Karnegi Holl zrobiv she odne zamovlennya dlya Meldau napisati cikl pisen Love Songs dlya spivachki Anni Sofi fon Otter vpershe cikl buv predstavlenij u 2009 roci 60 ta zapisanij nastupnogo roku U 2009 roci Meldau stav kuratorom londonskoyi dzhazovoyi seriyi Wigmore Hall i buv nim protyagom dvoh rokiv 61 U 2009 roci Meldau zapisav Highway Rider albom v zapisi yakogo brali uchast jogo zvichajne trio a takozh zaprosheni muzikanti ta orkestr iz 28 muzikantiv Kompozicijno albom znovu zasnovanij na temi podorozhej sprodyusovanij Dzhonom Brajonom Za opisom kritika Majka Hobarta albom doslidzhuye zlittya dovilnogo ta mimovilnogo balansu v muzici mizh zapisanimi v noti temami ta improvizaciyeyu 6 Vistup z novim albomom vidbuvsya vzimku 2010 11 rokiv po SShA ta Yevropi 13 53 62 Trio Meldau povernulisya do studiyi vpershe za kilka rokiv u 2008 roci i znovu v 2011 roci rezultatom chogo stav albom Ode sho skladayetsya z avtorskih kompozicij pianista 63 64 i Where Do You Start sho skladayetsya z kaveriv 65 Oglyadach vidannya Down Beat Dzhim Makni prokomentuvav sho v Ode bilshe nizh bud koli Meldau vikoristovuye svij instrument yak baraban vstavlyayuchi noti stakato v pashu griznoyi suyeti ritm sekciyi 63 Protyagom 2010 2011 rokiv Meldau obijmav posadu The Richard and Barbara Debs Composer s Chair ukr Krislo kompozitora Richarda ta Barbari Debs v Karnegi hol pershij z dzhazovih muzikantiv 66 Takozh buli zapisani fortepianni dueti z Kevinom Hejsom 67 68 Cya kolaboraciya vidbulasya za avtorstvom Patrika Zimmerli de vin vistupiv avtorom aranzhuvan U kompoziciyah albomu obidva pianisti grali napisanu partiyu dlya livoyi ruki improvizuyuchi pravoyu Robiti i te j inshe odnochasno spravzhnye viprobuvannya Mozok vidchuvaye sho vin rozdilenij navpil prokomentuvav Meldau 23 Takozh u 2011 roci Meldau znovu gastrolyuvav z fon Otter 69 buv zapisanij albom z mandolinistom i spivakom Krisom Tajlom 70 takozh zigrav seriyu koncertiv z Redmanom po Yevropi shist p yes z yakih buli vipusheni cherez p yat rokiv na albomi Nearness 71 U 2012 roci Meldau ta Kamernij orkestr Orfeya predstavili svoyi Variaciyi dlya fortepiano z orkestrom na temu tugi u Yevropi Spochatku p yesa bula napisana dlya solnogo vikonannya ale bula insturmentovana Meldau dlya vikonannya z orkestrom 72 U 2013 roci Meldau pochav gastrolyuvati z barabanshikom Markom Gilianoyu v dueti yakomu bulo nadano im ya Mehliana 73 Yihnya gra bula znachnoyu miroyu improvizovanoyu i perebuvala pid vplivom daba dram n bejsu elektro ta fanku 74 Albom Mehliana Taming the Dragon vijshov u lyutomu 2014 75 Naprikinci 2015 roku bulo vipusheno kolekciyu solnih fortepiannih zapisiv koncertiv Meldau v Yevropi 2004 2014 rokiv pid nazvoyu 10 Years Solo Live 76 She odin albom u trio z Grenadyerom ta Ballardom Blues and Ballads buv zapisanij u 2012 ta 2014 rokah i vipushenij u 2016 roci 77 Takozh u 2016 roci Meldau ta Giliana sformuvali trio z gitaristom Dzhonom Skofildom koncerti vidbulisya u Spoluchenih Shtatah pered turom Yevropoyu 78 Interes Meldau do klasichnoyi muziki prodovzhivsya iz zamovlennyami kilkoh koncertnih zaliv vnaslidok chogo buli napisani kompoziciyi nathnenni Jogannom Sebastyanom Bahom protyagom 2015 roku Meldau takozh vikonuvav kompoziciyi Baha u svoyih solnih vistupah 79 Voni stali dzherelom jogo solnogo fortepiannogo albomu After Bach yakij buv zapisanij u 2017 i vipushenij nastupnogo roku 80 Pislya vijshov albom Seymour Reads the Constitution u trio z Grenadyerom ta Ballardom u 2017 roci 81 Jogo nastupnij albom vipushenij u 2019 roci nazivayetsya Finding Gabriel 82 U comu zh roci Meldau vikonav she odin pisennij cikl u Vigmor holi cogo razu z Ienom Bostridzhem 83 Jacob s Ladder albom v yakomu doslidzhuyetsya vpliv progresivnogo roku na muziku Meldau Buv zapisanij u 2020 ta 2021 rokah i vipushenij u 2022 roci 84 Artistizm red Meldau cituye pianistiv Larri Goldingsa za jogo povnij pidhid do instrumentu i Kevina Hejsa za dodavannya alternativnih garmonij u sitku a takozh gitarista Pitera Bernshtejna za te sho vin pokazuye cinnist vidtvorennya melodijnih fraz zamist prostih paterniv Meldau vidznachav pryamij vpliv cih muzikantiv na jogo vlasnu gru na dodatok do Dzhessi Devisa Kurta Rozenvinkelya Devida Sanchesa Marka Ternera ta inshih chleniv jogo vlasnogo trio 4 Takozh Meldau zayaviv sho Fred Hersh vplinuv na nogo najbilshe yak solnij pianist 9 Meldau viyavlyav interes do filosofiyi ta literaturi V interv yu 2003 vin opisuvav romantizm i nostalgiyu pov yazuyuchi zadovolennya i bil z muzichnim virazom 4 nbsp Meni podobayetsya ta chastina mifu pro Orfeya de jomu dozvoleno vivezti svoyu druzhinu vid Ayida za umovi sho vin ne oglyadayetsya na neyi pid chas poyizdki po richci Stiks Koli vin ne mozhe z soboyu nichogo vdiyati vin ozirayetsya nazad i vona viddalyayetsya vid nogo vniz za techiyeyu znikaye nazavzhdi Muzika ce toj moment koli vin divitsya na neyi na mit pobachivshi te sho vi lyubite ce znikaye nazavzhdi U vsomu comu ye element durosti Muzika yak bi poyednuye pochuttya dosyagnennya i pochuttya vtrati odnochasno nbsp https www allaboutjazz com brad mehldaus opening middle and endgame brad mehldau by mike brannonMeldau chasto graye okremi melodiyi riznimi rukami i odna z centralnih osoblivostej jogo muziki gra improvizovanogo kontrapunktu 85 U 2002 roci vin zayaviv sho na chastinu jogo kompozicij vplivaye muzika yaku vin neshodavno sluhav Yaksho ya kopatimu intermecco Bramsa to ce dopomozhe meni Yaksho ce Makkoj Tajner bude bilshe cogo 2 U vistupah Meldau chasto vikoristovuye nezvichajni rozmiri napriklad vin graye vlasne aranzhuvannya All the Things You Are v albomi Art of the Trio 4 na 7 4 i I Didn t Know What Time It Was v Art of the Trio 1 na 5 4 86 Vin rozvivav cyu zdatnist protyagom roku za dopomogoyu Rossi 11 Roztyazhka Meldau dozvolyaye brati na fortepiano decimu ta undecimu 87 Osobiste zhittya red Meldau odruzhenij z gollandskoyu dzhazovoyu vokalistkoyu Fleurine z yakoyu vin zapisuvavsya i gastrolyuvav 9 88 Voni zustrilisya v 1997 89 Ye troye ditej 13 Starsha dochka narodilasya v 2001 2 Na pochatku 2006 roku Meldau zayaviv sho sim ya zobov yazuye zdijsnyuvati jogo bilsh korotki poyizdki 90 Pochinayuchi z 2010 roku vin rozdiliv svij chas u turi mizh prozhivannyam v Amsterdami ta Nyu Jorku 91 Vpliv red Trio Meldau za slovami Majka Hobarta pershimi uspishno vnesli post Bitlz pop u dzhazovij repertuar bez bud yakoyi banalnosti 6 a takozh tradicijnij akcent na bravurnu tehniku ta grupovu dinamiku 92 Takij kontrast u repertuari ta pidhodi stali zvichajnim yavishem u malih dzhazovih skladah Poyednannya gri pravoyu ta livoyu rukoyu vidhodyachi vid bilsh tipovoyi gri v yakij dominuye prava ruka takozh vplinulo na pianistiv Takozh elementami vplivu vvazhayutsya lirichni melodiyi v livij ruci klasteri shilnih akordiv serednogo diapazonu ta zdatnist poyednuvati nezgrabnist Teloniusa Monka z klasichnoyu romantikoyu 93 U 2013 roci Nejt Chinen pisav sho Meldau najvplivovishij dzhazovij pianist za ostanni 20 rokiv 94 Pianist Etan Ajverson suchasnik Meldau zayaviv sho Meldau vplivav na svoyih odnolitkiv pochinayuchi z kincya 1990 h rokiv 9 Pianist Dzherald Klejton narodzhenij 1984 roku pidsumuvav vazhlivist Meldau v interv yu 2013 roku Vin privnis nove pochuttya ta zvuchannya do dzhazu Ya ne znayu zhodnogo suchasnogo pianista yakij bi ne vzyav shos vid Breda Ya rozpoviv jomu sho maye buti zaareshtovanij za vsi momenti yaki vkrav u nogo Redman u 2010 roci govoriv sho albom Largo osoblivo vazhlivij dlya muzikantiv Bred mav bagato vplivovih zapisiv ale yaksho vi pogovorite z muzikantami osoblivo z molodimi muzikantami bagato hto z nih nazvut ce viznachalnim zapisom Marko Benevento ta Aaron Parks ye odnimi z improvizatoriv yaki buli porusheni albomom 2002 95 Nagorodi red Meldau vigravav Fortepiannu nagorodu opituvannya chitachiv vidannya Down Beat u 1999 2000 2002 2004 2007 2011 ta 2012 rokah U 2006 roci stav peremozhcem premiyi Majlsa Devisa buv nagorodzhenij na Monrealskomu mizhnarodnomu dzhazovomu festivali yak dzhazovij artisti yakij zrobiv znachnij hudozhnij ta innovacijnij vnesok u zhanr 96 U 2015 roci Meldau otrimav medal Vigmora yaka viznaye znachnih postatej u mizhnarodnomu muzichnomu sviti yaki tisno pov yazani z Vigmor Holl en 97 Meldau buv nominovanij na kilka premij Gremmi 98 Buv nominovanij na Krashe dzhazove instrumentalne solo na treku Blame It on My Youth z The Art of the Trio Volume One v 1998 99 Krashe dzhazove individualne abo grupove instrumentalne vikonannya za Art of the Trio 4 Back at the Vanguard v 2000 roku 100 Najkrashij instrumentalnij dzhazovij albom za Brad Mehldau Trio Live v 2009 roci 101 Najkrashe improvizovane dzhazove solo za zagolovnij trek albomu Ode v 2013 roci 102 i Najkrashe improvizovane dzhazove solo v I Concentrate on You na albomi Mehliana Taming the Dragon v 2015 103 Takozh otrimav she dvi nominaciyi naprikinci 2016 roku za najkrashe improvizovane dzhazove solo v I Concentrate on You z Blues and Ballads ta Krashij dzhazovij instrumentalnij albom za Nearness z Redmanom 104 105 Naprikinci 2018 roku Seymour Reads The Constitution buv nominovanij na Najkrashij instrumentalnij dzhaz albom a De Dah z cogo albomu buv nominovanij na Najkrashe improvizovane dzhazove solo 106 V 2019 albom Finding Gabriel otrimuye premiyu Gremmi v kategoriyi Krashij dzhazovij instrumentalnij albom 107 Diskografiya red Yak lider so lider red Vkazano rik zapisu New York Barcelona Crossing Volumen 1 1993 New York Barcelona Crossing Volumen 2 1993 When I Fall in Love 1993 Consenting Adults 1994 Introducing Brad Mehldau 1995 The Art of the Trio Volume One 1996 Marian McPartland s Piano Jazz 1996 Live at the Village Vanguard The Art of the Trio Volume Two 1997 Songs The Art of the Trio Volume Three 1998 Elegiac Cycle 1999 Art of the Trio 4 Back at the Vanguard 1999 Places 2000 Progression The Art of the Trio Vol 5 2000 Largo 2002 Anything Goes 2002 Live in Tokyo 2003 House on Hill 2002 05 Day is Done 2005 Metheny Mehldau 2005 Metheny Mehldau Quartet 2005 Brad Mehldau Trio Live 2006 Love Sublime 2006 Live in Marciac 2006 Long Ago and Far Away 2007 Highway Rider 2009 Love Songs 2010 Modern Music 2010 Ode 2008 11 Where Do You Start 2008 11 Nearness 2011 Mehliana Taming the Dragon 2014 10 rokiv Solo Live 2004 14 Blues and Ballads 2012 14 Chris Thile amp Brad Mehldau 2015 16 After Bach 2017 Seymour Reads the Constitution 2018 Finding Gabriel 2019 Saundtreki red Vanya na 42 j vulici 1994 Opivnochi u sadu dobra i zla 1997 Iz shiroko zaplyushenimi ochima Eyes Wide Shut 1999 Kosmichni kovboyi Space Cowboys 2000 Gotel Miljon dolariv Million Dollar Hotel 2000 Moya druzhina aktrisa Ma Femme Est une Actrice 2001 Nevirna Unfaithful 2002 Voni odruzhilisya i mali bagato ditej They married and had many children 2004 Budinok bilya ozera Lake House 2006 Mij sobaka Idiot Mon Chien stupide 2019 Primitki red Gary W Kennedy Mehldau Brad ford Alexander jazz Grove Music Grove Music angl Oxford Music Online Arhiv originalu za 6 lipnya 2018 Procitovano 4 kvitnya 2019 a b v g d Fordham John 29 sichnya 2002 Ivory power The Guardian angl 0261 3077 Arhiv originalu za 5 lipnya 2018 Procitovano 4 kvitnya 2019 a b Owen McNally 25 lyutogo 1998 MEHLDAU S ART OF THEGRAMMY VOLUME ONE Hartford Courant angl Arhiv originalu za 4 kvitnya 2019 Procitovano 4 kvitnya 2019 a b v Mike Brannon 7 zhovtnya 2003 Brad Mehldau s Opening Middle and Endgame All About Jazz angl Arhiv originalu za 4 kvitnya 2019 Procitovano 4 kvitnya 2019 Staff Guardian 26 veresnya 2005 David Peschek talks to pianist Brad Mehldau The Guardian angl 0261 3077 Arhiv originalu za 5 lipnya 2018 Procitovano 5 kvitnya 2019 a b v Mike Hobart 12 bereznya 2010 Brad Mehldau committed improviser The Financial Times Arhiv originalu za 27 lyutogo 2014 Procitovano 5 kvitnya 2019 Fred Jung A Conversation with Brad Mehldau All About Jazz Arhiv originalu za 23 sichnya 2008 a b v g Staudter Thomas 27 sichnya 2002 A Jazz Pianist Comes Back For a Show in His Hometown The New York Times angl 0362 4331 Arhiv originalu za 30 chervnya 2018 Procitovano 5 kvitnya 2019 a b v g d e zh i k l Nate Chinen 1 sichnya 2005 Brad Mehldau Anything Goes angl JazzTimes Arhiv originalu za 10 lipnya 2018 Procitovano 5 kvitnya 2019 a b v g d Ray Comiskey Trad with Brad The Irish Times 1996 2 P A4 a b Ted Panken 5 chervnya 2008 In conversation with brad mehldau Jazz com Arhiv originalu za 7 kvitnya 2014 Bill Milkowski 12 sichnya 1998 Brad Mehldau Keyed In angl JazzTimes Arhiv originalu za 30 chervnya 2018 Procitovano 5 kvitnya 2019 a b v Ted Panken Idiom weaver Brad Mehldau goes full throttle DownBeat 2011 3 P 26 Brad Mehldau Discography www linge de Arhiv originalu za 1 kvitnya 2019 Procitovano 8 kvitnya 2019 Philip Strick Vanya on 42nd Street Sight and Sound 1995 No Volume 5 1 1 P 61 Notable New Schoolers angl The New School Arhiv originalu za 23 bereznya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 Bradley Bambarger Jazz Up and Comers Are Big on Smalls Billboard magazine 1997 No Volume 109 44 11 P 1 95 a b v g d Richard Cook Brian Morton The Penguin Guide to Jazz Recordings Penguin 2008 S 988 838 902 989 ISBN 0141034017 John Fordham There s Magic in That Man s Hands The Guardian 1998 5 P 45 Stuart Nicholson Some Call It Plagiarism In Brad Mehldau s Hands It s Sheer Genius The Observer 1999 9 P D8 a b v Lynell George 17 listopada 2002 Music from life s mess Los Angeles Times Arhiv originalu za 12 kvitnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 Paul Wells Major Talent in Minor Key National Post 2000 1 P 20 a b v Geoffrey Himes 1 Pianist 2 Hands DownBeat 2011 12 P 47 Joseph Hooper The Unhipster The New Yorker magazine Conde Nast 2000 1 P 95 ISSN 0028 792X Arhivovano z dzherela 27 veresnya 2017 John Fordham 12 travnya 2011 Lee Konitz Brad Mehldau Live at Birdland review The Guardian Arhiv originalu za 28 travnya 2017 Procitovano 12 kvitnya 2019 John Fordham 20 listopada 2002 Brad Mehldau Chris Potter angl The Guardian Arhiv originalu za 10 veresnya 2014 Procitovano 12 kvitnya 2019 Steve Graybow Blue Notes Billboard magazine 1998 Vol 110 no 40 2 P 42 Vladimir Bogdanov Chris Woodstra Stephen Thomas Erlewine All Music Guide to Jazz The Definitive Guide to Jazz Music Backbeat Books 2002 S 854 ISBN 087930717X Paul Verna Songs The Art of the Trio Volume Three Billboard magazine 1998 Vol 110 no 41 10 P 23 ISSN 0006 2510 Richard Cook Keyed Up New Statesman magazine 1998 Vol 11 no 529 11 P 40 John Fordham Brad Attitude The Guardian 1998 12 P A14 Mike Zwerin The Legends and the Reality Brad Mehldau International Herald Tribune 1997 7 P 10 Timetable NN North Sea Jazz Festival angl www northseajazz com Arhiv originalu za 7 sichnya 2018 Procitovano 12 kvitnya 2019 John Fordham Sax Tales The Guardian 1998 9 P A22 Tony Scherman 1998 06 31 Teatro angl Entertainment Weekly Arhiv originalu za 19 listopada 2015 Procitovano 12 kvitnya 2019 a b Adam Shatz 25 lipnya 1999 A Jazz Pianist With a Brahmsian Bent angl The New York Times Arhiv originalu za 18 veresnya 2017 Procitovano 12 kvitnya 2019 John Fordham Three s Company The Guardian 1999 10 P B25 John Fordham 8 veresnya 2000 Jazz CD releases The Guardian Arhiv originalu za 12 kvitnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 Ray Comiskey Jazz Brad Mehldau The Irish Times 2001 10 P B10 a b Martin Morrow 26 listopada 2001 Enter Prince Hamlet The Globe and Mail Arhiv originalu za 12 kvitnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 Jonathan Romney Expensive mistake angl New Statesman Arhiv originalu za 14 kvitnya 2019 Procitovano 14 kvitnya 2019 J Kelly Nestruck In Praise of Jazz s Eternal Hipness National Post 2006 5 P AL2 Fordham John 6 veresnya 2002 CD Brad Mehldau Largo The Guardian angl 0261 3077 Arhiv originalu za 27 grudnya 2017 Procitovano 14 kvitnya 2019 Steven Graybow Jazz Notes Billboard magazine 2002 Vol 114 no 32 7 P 36 Nate Chinen 11 bereznya 2010 A Jazz Pop Encounter The Sequel The New York Times Arhiv originalu za 4 kvitnya 2018 Procitovano 14 kvitnya 2019 Tad Hendrikson Brad Mehldau s Love Letter CMJ en 2004 Vol 79 no 12 2 P 7 ISSN 0890 0795 House on Hill Brad Mehldau Songs Reviews Credits angl AllMusic Procitovano 14 kvitnya 2019 a b Ray Comiskey Brad Mehldau Trio The Irish Times 2006 2 P B20 Ratliff Ben 30 veresnya 2004 A Trio s Transformation Into a Quartet The New York Times angl 0362 4331 Procitovano 14 kvitnya 2019 Ray Comiskey Reviews Brad Mehldau Trio The Irish Times 2006 2 P 14 Ben Ratliff Rhythm Among Other Things Is Their Business The New York Times 2005 11 P E00005 Arhivovano z dzherela 10 lipnya 2018 Robin Lynam 24 lyutogo 2005 Jazz trio s new lineup a worthy partnership angl South China Morning Post Arhiv originalu za 14 kvitnya 2019 Procitovano 14 kvitnya 2019 a b Allan Kozinn Brad Mehldau Is a Jazzman in a Classical Mood The New York Times 2010 11 John Fordham 27 chervnya 2007 When worlds collide The Guardian Arhiv originalu za 26 serpnya 2016 Procitovano 14 kvitnya 2019 Fordham John 28 bereznya 2008 CD Brad Mehldau Trio Live The Guardian angl 0261 3077 Arhiv originalu za 28 travnya 2017 Procitovano 14 kvitnya 2019 Ray Comiskey Brad Mehldau Live in Marciac The Irish Times 2001 2 P B12 Joseph Vella 15 lyutogo 2011 Interview With Brad Mehldau on the Art of Solo Piano angl HuffPost Arhiv originalu za 14 kvitnya 2019 Procitovano 14 kvitnya 2019 Pilgrimage Michael Brecker Songs Reviews Credits angl AllMusic Procitovano 14 kvitnya 2019 Brad Mehldau Highway Rider Bio Barbican angl 13 listopada 2010 Arhiv originalu za 1 travnya 2015 Procitovano 14 kvitnya 2019 Dan Ouellette Mehldau Otter Blend Poetry Jazz Classical Lyricism DownBeat 2009 5 P 22 Mike Hobart 7 chervnya 2010 Brad Mehldau Wigmore Hall Financial Times Chris Barton 22 sichnya 2011 Music review Brad Mehldau s Highway Rider at Walt Disney Concert Hall angl LA Times Blogs Culture Monster Arhiv originalu za 31 bereznya 2017 Procitovano 15 kvitnya 2019 a b Jim Macnie Brad Mehldau Trio Ode DownBeat 2012 6 P 45 Ode Brad Mehldau Brad Mehldau Trio Songs Reviews Credits angl AllMusic Procitovano 15 kvitnya 2019 Where Do You Start Brad Mehldau Trio Brad Mehldau Songs Reviews Credits angl AllMusic Procitovano 15 kvitnya 2019 Introducing the New Season Brad Mehldau angl Carnegie Hall Blog 2010 09 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 Mike Hobart 17 veresnya 2011 Brad Mehldau amp Kevin Hays Modern Music Financial Times Arhiv originalu za 27 lyutogo 2014 Procitovano 15 kvitnya 2019 Nonesuch Records Modern Music angl Nonesuch Records Official Website Arhiv originalu za 5 kvitnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 Wah Keung Chan Von Otter Proves She Can Sing Anything Well The Gazette 2011 Chislo 25 2 S C3 Mike Hobart 19 veresnya 2011 Brad Mehldau and Chris Thile Wigmore Hall London Financial Time Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 15 kvitnya 2019 Fordham John 8 veresnya 2016 Joshua Redman Brad Mehldau Nearness review terse lyricism and harmonic journeys The Guardian angl 0261 3077 Arhiv originalu za 10 lipnya 2018 Procitovano 15 kvitnya 2019 Peter Landsdowne Orpheus Charms Mechanics Hall Music Worcester Opens Season Telegram amp Gazette 2013 Chislo 6 10 S B8 John Kelman 12 bereznya 2012 Brad Mehldau Mark Guiliana Brad Mehldau Mark Guiliana Mehliana Taming the Dragon angl All About Jazz Arhiv originalu za 11 veresnya 2018 Procitovano 15 kvitnya 2019 Mike Hobart 12 bereznya 2013 Brad Mehldau amp Mark Guiliana Village Underground London Financial Times Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 15 kvitnya 2019 Brad Mehldau and Mark Guiliana s Mehliana Taming the Dragon Electric Duo Debut Out Now angl Nonesuch Records Official Website 25 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 6 serpnya 2016 Procitovano 15 kvitnya 2019 Nonesuch Records 10 Years Solo Live 8 LP Set angl Nonesuch Records Official Website Arhiv originalu za 18 lyutogo 2018 Procitovano 15 kvitnya 2019 Blues and Ballads angl Brad Mehldau Offical Website Arhiv originalu za 6 grudnya 2017 Procitovano 15 kvitnya 2019 Chinen Nate 3 chervnya 2016 Review John Scofield Brad Mehldau and Mark Guiliana Debut as an All Star Trio The New York Times angl 0362 4331 Arhiv originalu za 7 veresnya 2016 Procitovano 15 kvitnya 2019 Fordham John 18 grudnya 2015 Brad Mehldau review a balance of space and intensity perfectly struck The Guardian angl 0261 3077 Arhiv originalu za 5 grudnya 2018 Procitovano 15 kvitnya 2019 Nonesuch Records After Bach angl Nonesuch Records Official Website Arhiv originalu za 31 bereznya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 Chris Ingalls 21 travnya 2018 Seymour Reads the Constitution is Brad Mehldau s 2018 Victory Lap angl PopMatters Arhiv originalu za 5 lipnya 2018 Procitovano 15 kvitnya 2019 Nonesuch Records Finding Gabriel Nonesuch Records Official Website angl Procitovano 6 veresnya 2021 Hewett Ivan 7 sichnya 2019 The ten best classical and jazz tickets to book in winter 2019 The Telegraph 0307 1235 Procitovano 6 veresnya 2021 Nonesuch Records Jacob s Ladder Nonesuch Records Official Website angl Procitovano 26 chervnya 2022 Joachim Ernst Berendt The Jazz Book From Ragtime to the 21st Century 7 Lawrence Hill Books 2009 S 394 ISBN 155652823X Ted Gioia The Dozens Twelve Essential Brad Mehldau Performances Jazz com Arhiv originalu za 15 sichnya 2008 Joe Goldberg When Classical Meets Jazz The Wall Street Journal 2006 8 P D5 Fleurine Biography amp History angl AllMusic Arhiv originalu za 21 grudnya 2016 Procitovano 15 kvitnya 2019 Terry Berne Global Music Pulse Billboard magazine 2000 Vol 112 no 25 6 P 73 John Bungey Between Rock and a Cool Place The Times 2006 2 P 19 Ivan Hewett The Dazzling Jazz Master Inspired by Beethoven The Daily Telegraph 2010 3 P 12 Mike Hobart Brad Mehldau Barbican London Financial Time 2008 11 Mike Hobart Brad Mehldau Trio Barbican London Inspirational Financial Times 2017 5 Nate Chinen Bluegrass and Jazz Meeting in More Than the Middle The New York Times 2013 4 P C3 Arhivovano z dzherela 4 sichnya 2014 Chinen Nate 11 bereznya 2010 Brad Mehldau and Jon Brion s Jazz Pop Encounter the Sequel The New York Times angl 0362 4331 Procitovano 21 kvitnya 2019 Roxana Hadadi 7 bereznya 2006 Brad Mehldau Receives Miles Davis Prize at Montreal Jazz Fest angl JazzTimes Arhiv originalu za 5 kvitnya 2018 Procitovano 21 kvitnya 2019 Mary James 19 grudnya 2015 NEWS Brad Mehldau is the first jazz musician to be awarded the Wigmore Medal angl London Jazz News Arhiv originalu za 6 kvitnya 2018 Procitovano 21 kvitnya 2019 Brad Mehldau angl GRAMMY com 15 lyutogo 2019 Procitovano 21 kvitnya 2019 40th Annual Grammy Awards Final nominations Billboard magazine 1998 Vol 110 no 3 1 P 78 79 ISSN 0006 2510 Santana s Supernatural Leads Grammy Nominations Aguilera Gets Two Nods Pittsburgh Post Gazette 2000 1 P E8 Nonesuch Artists Grab 13 Grammy Nominations Nonesuch Records Journal angl Nonesuch Records Official Website 4 grudnya 2008 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2019 Nonesuch Artists Earn 14 Grammy Nominations Including Five for The Black Keys angl Nonesuch Records Official Website 6 grudnya 2012 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2019 58th Annual GRAMMY Awards angl GRAMMY com 28 listopada 2017 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2019 59th Annual GRAMMY Awards angl GRAMMY com 28 listopada 2017 Arhiv originalu za 21 bereznya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2019 Nonesuch Artists Earn Six Grammy Award Nominations angl Nonesuch Records Official Website 6 grudnya 2016 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2018 Procitovano 21 kvitnya 2019 Daversa Salvant Mehldau Nominated for Grammy Awards angl DownBeat Magazine 7 grudnya 2018 Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2019 Lakshana Palat 26 sichnya 2020 Grammys 2020 Finding Gabriel by Brad Mehldau wins Best Instrumental Jazz Album meaww com angl Procitovano 6 veresnya 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bred Meldau amp oldid 40407520