Брауніт (рос. браунит; англ. braunite; нім. Braunit) — мінерал групи складних оксидів марганцю і силіцію координаційної будови. Брауніт — важлива марганцева руда.
| Брауніт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d] |
| Абревіатура | Bnt |
| Хімічна формула | Mn2+Mn3+6SiO12 |
| Nickel-Strunz 10 | 9.AG.05 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тетрагональна сингонія |
| Колір риси | чорний |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Wilhelm Braund |
| Типова місцевість | Фрідріхрода |
| Брауніт у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Вперше брауніт був знайдений у кар'єрі OehendStock поблизу Лангевізен у Тюрингському лісі та описаний в 1826 році австрійським геологом, мінералогом і геофізиком Вільгельмом Ріттером фон Гайдінгером, який назвав мінерал на честь камеррата (камер-радника) Вільгельма фан Брауна (1790–1872) з м. Гота (нім. Gotha) — району у Німеччині, у складі федеральної землі Тюрингія.
Склад і властивості Редагувати
Формула: Mn2+(Mn3+)6SiO12. Склад у %: MnO — 78,3; MnO2 — 11,7; SiO2 — 10. Домішка заліза до 18 %.
Сингонія тетрагональна.
Спайність довершена.
Колір чорний або сталево-сірий, непрозорий.
Крихкий. Твердість 6-6,5.
Густина 4,8±0,1.
Кристали пірамідальні.
Блиск напівметалічний.
Слабо магнітний.
Асоціаціює з піролюзитом, якобситом, гаусманітом, родонітом, спесартитом, гематитом.
Генезис Редагувати
За походженням метаморфічний, рідше — гідротермальний.
Утворюється внаслідок метаморфізму марганцевих оксидів та як вторинний мінерал в умовах вивітрювання.
Поширення Редагувати
Поширений в оксидних рудах марганцю, у багатьох слабкометамор-фізованих осадових і вулканогенно-осадових родовищах. Зустрічається переважно Тюрингії (Ельгерсбург), П'ємонті (С. Марсель), Гарці (Ільфельд) — Німеччина. Окремі знахідки зафіксовані також у Швеції, Норвегії, Італії, Індії, Бразилії, Південній Африці, США (Техас, Арканзас, Колорадо, Невада, Каліфорнія та ін.).
Різновиди Редагувати
Розрізняють:
- брауніт залізний (відміна брауніту з вмістом заліза у відношенні до марганцю — 1:5).
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Брауніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Брауніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana's system of mineralogy, (7th edition), v. I, 551-554.
- Moore, P.B. and T. Araki (1976) Braunite: its structure and relationship to bixbyite, and some insights on the genealogy of °uorite derivative structures. Amer. Mineral., 61, 1226-1240.
- Dasgupta, H.C. and R. Manickavasagam (1981) Chemical and X-ray investigation of braunite from the metamorphosed manganiferous sediments of India. Neues Jahrb. Mineral., Abh., 142, 149-160.
- Bhattacharyya, P.K., S. Dasgupta, M. Fukuoka, and S. Roy (1984) Geochemistry of braunite and associated phases in metamorphosed non-calcareous manganese ores of India. Contr. Mineral. Petrol., 87, 65-71.
- Braunite. 2001 Mineral Data Publishing, version 1.2 URL: https://rruff.info/doclib/hom/braunite.pdf [ 7 червня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання Редагувати
- Брауніт // Велика українська енциклопедія.
- Mindat [ 28 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Webmineral