Гаусманніт (рос. гаусманнит; англ. hausmannite; нім. Hausmannit m) — поширений мінерал марганцю з групи шпінелі, мінеральний клас оксидів і гідрооксидів.
| Гаусманніт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d] |
| Абревіатура | Hsm |
| Хімічна формула | Mn²⁺Mn³⁺₂O₄ |
| Nickel-Strunz 10 | 4.BB.10 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тетрагональна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Йоганн Фрідріх Людвіг Гаусманн |
| Гаусманніт у Вікісховищі |
Історія та етимологія Редагувати
Вперше мінерал був описаний у 1813 році німецьким мінералогом Фрідріхом Гаусманом (1782–1859), який назвав його Blättricher Schwarz-Braunstein у своїй «Handbuch der Mineralogie» і заявив, що він був знайдений поблизу Ільменау в Тюрингії.
Більш ранню згадку від 1789 р. можна знайти в мінеральній системі Авраама Готтлоба Вернера (1749-1817).
Назва Hausmannit, яка діє й сьогодні, походить від Вільгельма Ріттера фон Гайдінгера, який назвав мінерал гаусманітом у 1828 році на честь людини, яка його вперше описала.
Загальний опис Редагувати
Хімічна формула: Mn2+(Mn3+)2O4.
Клас оксидів.
Сингонія тетрагональна. Структура координаційна. Кристали псевдооктаедричні.
Зустрічається у вигляді зернистих або щільних агрегатів. Широко розповсюджені двійники. Колір бурувато-чорний. Блиск напівметалічний. Риса коричнева або червона. Твердість 5,0-6,0; крихкий. Густина 4,7-4,9. Прозорий у тонких уламках.
Утворюється при гідротермальному метаморфізмі осадових родовищ марганцю в умовах нестачі кисню.
Асоціація: родохрозит, піролюзит, якобсит, брауніт, андрадит, барит.
Зустрічається на Середньому Уралі (Росія), в Гарці (ФРН), Швеції, Англії, США (зокрема, Каліфорнія, Арканзас, Мічиган), Канаді (Нова Шотландія), Бразилії (Мінас-Жерайс), Південна Австралія, Південна Африка (Капська провінція), Намібії.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гаусманніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Гаусманніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. I, 712–715.
- Jarosch, D. (1987) Crystal structure refinement and reflectance measurements of hausmannite, Mn3O4. Mineral. Petrol., 37, 15–23.
- Criddle, A.J. and C.J. Stanley, Eds. (1993) Quantitative data file for ore minerals, 3rd ed. Chapman & Hall, London, 222.
Посилання Редагувати
- Webmin [ 5 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- Mindat [ 3 листопада 2009 у Wayback Machine.]
- Webmineral [ 5 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- Hausmannite in the Handbook of Mineralogy [ 24 грудня 2021 у Wayback Machine.]