www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марганцеві руди мінеральні утворення з вмістом манґану в таких кількостях при яких його доцільно вилучати за сучасного р

Марганцеві руди

Марганцеві руди — мінеральні утворення з вмістом манґану в таких кількостях, при яких його доцільно вилучати за сучасного рівня розвитку техніки. М.р. почали використовувати наприкінці XVIII ст. для виготовлення фарб і медичних препаратів. У природі відомо близько 160 мінералів, що вміщують манґан. Основні з них (вміст манґану до 72%) — псиломелан (45-60%), брауніт (69%), піролюзит (63,2%), манґаніт (62,5%), родохрозит (47,8%), гаусманіт (72%), манґанокальцит (7-25%), родоніт (32-41%), вернадит (44-52%), олігоніт (23-32%).

Класифікація Редагувати

Розрізняють оксидні, карбонатні та оксидно-карбонатні манганові руди.

Основні промислові руди — оксидні, представлені піролюзитом, псиломеланом, криптомеланом, манґанітом, гаусманітом, браунітом, голандитом, коронадитом, біксбіїтом, нсутитом, бернеситом, тодорокітом та інші.[які?]

Підлегле[що?] значення мають карбонатні руди, які містять кальцієвий родохрозит, манґанокальцит, кутнагорит та інші.[уточнити] Силікатні, переважно кварц-родоніт-бустамітові і спесартинові руди, як правило, містять підвищену кількість кремнезему, механічно важко збагачувані, і тому використання їх утруднене. Більше значення мають їх окиснені відміни.[джерело?]

Родовища манганових руд за генезисом поділяють на осадові, вулканогенні, метаморфізовані та родовища кори вивітрювання. Осадові родовища поділяють на власне осадові і вулканогенно-осадові.

Поширення Редагувати

Типові представники власне осадових родов. — нижньоолігоценові родов. України (Нікопольське, Великотокмацьке та ін.), Грузії (Чіатурське). Масштаби рудоносності цих родовищ великі — бл. 50-75% від запасів М.р. всіх континентів. Прикладом вулканогенно-осадових родов. можуть бути стратифіковані родов. залізних і М.р. в морській кременисто-карбонатній товщі фаменської доби Атасуйського району Центр. Казахстану, Півд. Африки (Калахарі, запаси 7,5 млрд т з вмістом Mn понад 30%). Серед вулканогенних родов. виділяють гідротермальні і контактово-метасоматичні. Характерні представники метаморфізованих родов. — родов. Індії, представлені метаморфізованими докембрійськими осадовими утвореннями. Серед родов. кори вивітрювання виділяють залишкові накопичення і продукти їх локального перевідкладення (типу латеритів, глибокого вилуговування) та інфільтраційні утворення. Розподіл родов. дуже нерівномірний. Велика частина світових промислових запасів манґанових руд припадає на Україну (42,2%), ПАР (19,9%), Казахстан (7,3%), Габон (4,7%), Австралію (3,5%), Китай (2,8%) і Росію (2,7%). Значна кількість манґану виготовляється в Бразилії та Індії. Гол. родов. М.р. знаходяться в Україні (Нікопольське, Великотокмацьке), ПАР — в Капській провінції і в провінції Трансвааль, в Грузії (Чіатурське), в Центр. Казахстані. Інші родов. М.р. відомі в Австралії, Габоні, Бразилії, Індії, Ґані. Родовища вивітрювання утворені по манґанвмісних метаморфізованих силікатних і карбонатних породах. Поширені вони г. ч. в Індії і Бразилії, а також в Канаді, Венесуелі, Габоні, ПАР і Австралії. Вміст Mn в них 30-50%. Великі метаморфогенні родовища є в Індії і Бразилії, де вміст Mn 10-20%, а також в ПАР (Калахарі), де сумарна продуктивна потужність пластів становить 20-50 м при вмісті Mn в руді 38-48%.

Видобуток і переробка руд Редагувати

Видобуток М.р. здійснюється в осн. відкритим способом з використанням високопродуктивних екскаваторів. Збагачення М.р. здійснюють гравітаційними, гравітаційно-магнітними методами і флотацією. Отримані концентрати М.р. розрізнюють за сортами в залежності від вмісту Mn — вищі сорти містять 45 — 49%. Загальний світовий видобуток М.р. в кінці ХХ ст. 20 — 25 млн т на рік. Загальні світові запаси М.р. — 15 млрд т (1998). У перспективі є намір добувати залізо-марганцеві конкреції з дна Тихого, Індійського та Атлантичного океанів.

Для того щоб марганцеві руди відповідали вимогам металургійної промисловості, вони піддаються збагаченню. Комбіновані схеми збагачення дозволяють комплексно і ефективно використовувати марганцеві руди в металургійній промисловості. Для оксидних марганцевих руд застосовують гравітаційне, гравітаційно-магнітне збагачення митої руди і флотацію шламів промивки. Відповідно до прийнятої технології здійснюються такі операції: дроблення вихідної руди до 16 – 50 мм, грохочення, промивка, дроблення митої руди до 16 – 25 мм, грохочення дробленої руди на вузькі класи з наступним збагаченням класів крупніше 3 мм відсадкою або за магнітно-гравітаційною схемою [5, 8, 18, 19]. Збагачення карбонатних марганцевих руд відбувається за такою схемою: крупний клас (15 – 3 мм) митої руди піддається збагаченню у важкосередовищних гідроциклонах. Промпродукти подрібнюються, класифікуються по розміру зерен (до 0,16 мм) і направляються на електромагнітну сепарацію, магнітна фракція якої перечищається відсадкою. Шлами (клас 0 – 0,16 мм) збагачуються за схемами селективної флотації.

Фосфор є найбільш шкідливою домішкою в марганцевих рудах, він має тісний фізико-хімічний зв’язок з мінералами марганцю і практично повністю переходить у товарні концентрати, які призначені для феросплавного виробництва. Сталь, отримана при добавці феросплавів з підвищеним вмістом фосфору, стає дуже крихкою при низьких температурах. При підвищеному вмісті фосфору марганцеві руди усереднюються, при цьому не допускають змішування різновидів, що містять фосфор у вигляді вільних фосфатів з сировиною, в якій фосфор асоційований з рудними мінералами (карбонатами і залізними мінералами).

Марганцеві руди в Україні Редагувати

Див. Історія відкриття і освоєння українських марганцевих руд

Загальні запаси М.р. в Україні становлять 2,5 млрд т (42,3% світових). За якісним складом М.р. України поділяються на оксидні, карбонатні та змішані. Найбагатші — оксидні руди (вміст Mn 37-45%), але запаси їх обмежені (20% від загальної кількості). Найбільші запаси мають карбонатні руди, але вони гірше збагачуються та мають вміст Mn 29-31%. Головні рудні мінерали (вміст Mn 72-73%) — псиломелан, брауніт, піролюзит, манганіт, родохрозит. Найбільше в Україні — Нікопольське манганове родовище (початок розробки з 1886 р.), яке вміщає головним чином оксидні, а також змішані і карбонатні руди. Великотокмацьке родовище в кінці ХХ ст. законсервоване.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Margancevi rudi mineralni utvorennya z vmistom manganu v takih kilkostyah pri yakih jogo docilno viluchati za suchasnogo rivnya rozvitku tehniki M r pochali vikoristovuvati naprikinci XVIII st dlya vigotovlennya farb i medichnih preparativ U prirodi vidomo blizko 160 mineraliv sho vmishuyut mangan Osnovni z nih vmist manganu do 72 psilomelan 45 60 braunit 69 pirolyuzit 63 2 manganit 62 5 rodohrozit 47 8 gausmanit 72 manganokalcit 7 25 rodonit 32 41 vernadit 44 52 oligonit 23 32 Zmist 1 Klasifikaciya 2 Poshirennya 3 Vidobutok i pererobka rud 4 Margancevi rudi v Ukrayini 5 Div takozh 6 Literatura 7 PosilannyaKlasifikaciya RedaguvatiRozriznyayut oksidni karbonatni ta oksidno karbonatni manganovi rudi Osnovni promislovi rudi oksidni predstavleni pirolyuzitom psilomelanom kriptomelanom manganitom gausmanitom braunitom golanditom koronaditom biksbiyitom nsutitom bernesitom todorokitom ta inshi yaki Pidlegle sho znachennya mayut karbonatni rudi yaki mistyat kalciyevij rodohrozit manganokalcit kutnagorit ta inshi utochniti Silikatni perevazhno kvarc rodonit bustamitovi i spesartinovi rudi yak pravilo mistyat pidvishenu kilkist kremnezemu mehanichno vazhko zbagachuvani i tomu vikoristannya yih utrudnene Bilshe znachennya mayut yih okisneni vidmini dzherelo Rodovisha manganovih rud za genezisom podilyayut na osadovi vulkanogenni metamorfizovani ta rodovisha kori vivitryuvannya Osadovi rodovisha podilyayut na vlasne osadovi i vulkanogenno osadovi Poshirennya RedaguvatiTipovi predstavniki vlasne osadovih rodov nizhnooligocenovi rodov Ukrayini Nikopolske Velikotokmacke ta in Gruziyi Chiaturske Masshtabi rudonosnosti cih rodovish veliki bl 50 75 vid zapasiv M r vsih kontinentiv Prikladom vulkanogenno osadovih rodov mozhut buti stratifikovani rodov zaliznih i M r v morskij kremenisto karbonatnij tovshi famenskoyi dobi Atasujskogo rajonu Centr Kazahstanu Pivd Afriki Kalahari zapasi 7 5 mlrd t z vmistom Mn ponad 30 Sered vulkanogennih rodov vidilyayut gidrotermalni i kontaktovo metasomatichni Harakterni predstavniki metamorfizovanih rodov rodov Indiyi predstavleni metamorfizovanimi dokembrijskimi osadovimi utvorennyami Sered rodov kori vivitryuvannya vidilyayut zalishkovi nakopichennya i produkti yih lokalnogo perevidkladennya tipu lateritiv glibokogo vilugovuvannya ta infiltracijni utvorennya Rozpodil rodov duzhe nerivnomirnij Velika chastina svitovih promislovih zapasiv manganovih rud pripadaye na Ukrayinu 42 2 PAR 19 9 Kazahstan 7 3 Gabon 4 7 Avstraliyu 3 5 Kitaj 2 8 i Rosiyu 2 7 Znachna kilkist manganu vigotovlyayetsya v Braziliyi ta Indiyi Gol rodov M r znahodyatsya v Ukrayini Nikopolske Velikotokmacke PAR v Kapskij provinciyi i v provinciyi Transvaal v Gruziyi Chiaturske v Centr Kazahstani Inshi rodov M r vidomi v Avstraliyi Gaboni Braziliyi Indiyi Gani Rodovisha vivitryuvannya utvoreni po manganvmisnih metamorfizovanih silikatnih i karbonatnih porodah Poshireni voni g ch v Indiyi i Braziliyi a takozh v Kanadi Venesueli Gaboni PAR i Avstraliyi Vmist Mn v nih 30 50 Veliki metamorfogenni rodovisha ye v Indiyi i Braziliyi de vmist Mn 10 20 a takozh v PAR Kalahari de sumarna produktivna potuzhnist plastiv stanovit 20 50 m pri vmisti Mn v rudi 38 48 Vidobutok i pererobka rud RedaguvatiVidobutok M r zdijsnyuyetsya v osn vidkritim sposobom z vikoristannyam visokoproduktivnih ekskavatoriv Zbagachennya M r zdijsnyuyut gravitacijnimi gravitacijno magnitnimi metodami i flotaciyeyu Otrimani koncentrati M r rozriznyuyut za sortami v zalezhnosti vid vmistu Mn vishi sorti mistyat 45 49 Zagalnij svitovij vidobutok M r v kinci HH st 20 25 mln t na rik Zagalni svitovi zapasi M r 15 mlrd t 1998 U perspektivi ye namir dobuvati zalizo margancevi konkreciyi z dna Tihogo Indijskogo ta Atlantichnogo okeaniv Dlya togo shob margancevi rudi vidpovidali vimogam metalurgijnoyi promislovosti voni piddayutsya zbagachennyu Kombinovani shemi zbagachennya dozvolyayut kompleksno i efektivno vikoristovuvati margancevi rudi v metalurgijnij promislovosti Dlya oksidnih margancevih rud zastosovuyut gravitacijne gravitacijno magnitne zbagachennya mitoyi rudi i flotaciyu shlamiv promivki Vidpovidno do prijnyatoyi tehnologiyi zdijsnyuyutsya taki operaciyi droblennya vihidnoyi rudi do 16 50 mm grohochennya promivka droblennya mitoyi rudi do 16 25 mm grohochennya droblenoyi rudi na vuzki klasi z nastupnim zbagachennyam klasiv krupnishe 3 mm vidsadkoyu abo za magnitno gravitacijnoyu shemoyu 5 8 18 19 Zbagachennya karbonatnih margancevih rud vidbuvayetsya za takoyu shemoyu krupnij klas 15 3 mm mitoyi rudi piddayetsya zbagachennyu u vazhkoseredovishnih gidrociklonah Promprodukti podribnyuyutsya klasifikuyutsya po rozmiru zeren do 0 16 mm i napravlyayutsya na elektromagnitnu separaciyu magnitna frakciya yakoyi perechishayetsya vidsadkoyu Shlami klas 0 0 16 mm zbagachuyutsya za shemami selektivnoyi flotaciyi Fosfor ye najbilsh shkidlivoyu domishkoyu v margancevih rudah vin maye tisnij fiziko himichnij zv yazok z mineralami margancyu i praktichno povnistyu perehodit u tovarni koncentrati yaki priznacheni dlya ferosplavnogo virobnictva Stal otrimana pri dobavci ferosplaviv z pidvishenim vmistom fosforu staye duzhe krihkoyu pri nizkih temperaturah Pri pidvishenomu vmisti fosforu margancevi rudi userednyuyutsya pri comu ne dopuskayut zmishuvannya riznovidiv sho mistyat fosfor u viglyadi vilnih fosfativ z sirovinoyu v yakij fosfor asocijovanij z rudnimi mineralami karbonatami i zaliznimi mineralami Margancevi rudi v Ukrayini RedaguvatiDiv Istoriya vidkrittya i osvoyennya ukrayinskih margancevih rudZagalni zapasi M r v Ukrayini stanovlyat 2 5 mlrd t 42 3 svitovih Za yakisnim skladom M r Ukrayini podilyayutsya na oksidni karbonatni ta zmishani Najbagatshi oksidni rudi vmist Mn 37 45 ale zapasi yih obmezheni 20 vid zagalnoyi kilkosti Najbilshi zapasi mayut karbonatni rudi ale voni girshe zbagachuyutsya ta mayut vmist Mn 29 31 Golovni rudni minerali vmist Mn 72 73 psilomelan braunit pirolyuzit manganit rodohrozit Najbilshe v Ukrayini Nikopolske manganove rodovishe pochatok rozrobki z 1886 r yake vmishaye golovnim chinom oksidni a takozh zmishani i karbonatni rudi Velikotokmacke rodovishe v kinci HH st zakonservovane Div takozh RedaguvatiMangan Resursi i zapasi manganu Tehnologiya zbagachennya margancevih rudLiteratura RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 U S Geological Survey 2020 Mineral commodity summaries 2020 U S Geological Survey 200 p https doi org 10 3133 mcs2020 Posilannya RedaguvatiMargancevi rudi Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Margancevi rudi amp oldid 39461128