Борівоє (Бора) Костич (серб. Borivoje Kostić/ Borivoje Kostić, нар. 14 червня 1930, Обреновак — пом. 10 січня 2011, Белград) — югославський футболіст, що грав на позиції нападника, переважно лівого крайнього. Чемпіон Олімпійських ігор 1960 року, срібний призер чемпіонату Європи 1960 року. Більшу частину клубної кар'єри провів в команді «Црвена Звезда».
| Особисті дані | |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 14 червня 1930 | ||||||||||||||||||
| Обреновак, СФРЮ | |||||||||||||||||||
| Смерть | 10 січня 2011 (80 років) | ||||||||||||||||||
| Белград, Сербія | |||||||||||||||||||
| Зріст | 184 см | ||||||||||||||||||
| Громадянство | Югославія | ||||||||||||||||||
| Позиція | лівий крайній нападник | ||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | |||||||||||||||||||
| Поточний клуб | завершив кар'єру | ||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||
Борівоє Костич у Вікісховищі |
Клубна кар'єра ред.
У дорослому футболі дебютував 1950 року виступами за команду клубу «Црвена Звезда». Перші три сезони Костич рідко потрапляв у склад. Так у чемпіонському сезоні 1952-53 року не зіграв у чемпіонаті жодної зустрічі. Але уже з наступної першості країни почав виходити у складі регулярно, згодом ставши ключовим гравцем команди і її головним бомбардиром, маючи середню результативність на рівні 0,73 голу за гру першості. Основною позицією на полі для гравця став лівий край нападу. 50-ті роки були дуже успішними для «Црвени Звезди». В період з 1956 по 1960 рік команда виграла 4 чемпіонських титули з 5, а також двічі здобувала кубок Югославії. Причому, в обох кубкових фіналах Костич забивав по два голи: в 1958 році двічі вразив ворота клубу «Вележ Мостар» («Црвена Звезда» перемогла 4:0), а в 1959 році в ворота белградського «Партизану» (3:1). У чемпіонаті ж найбільш результативною для Костича вийшла першість 1956-57 року, коли він відзначився у воротах суперників 27 разів. Втім, найкращим бомбардиром турніру не став, поступившись одним м'ячем Тодору Васеліновичу із «Воєводини». Надолужив своє Костич у сезонах 1958-59 і 1959-60 років, ставши найкращим бомбардиром чемпіонатів з показниками у 25 і 19 м'ячів відповідно. У цей же час нападнику вдалося виграти титул найкращого бомбардира міжнародного турніру. Костич протягом 1958 - 1960 років виступав у складі збірної Белграду у Кубку ярмарків, де його команда дісталася до півфіналу, а сам гравець відзначився 6 разів у матчах першості.
Протягом 1961—1962 років захищав кольори команди італійського клубу «Віченца», де не зумів себе особливо проявити, зігравши лише 7 матчів.
В результаті повернувся 1962 року до «Црвени Звезди» і відіграв за белградську команду наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Знову став ключовим гравцем команди, відзначаючись забитим голом в середньому щонайменше у кожній третій грі чемпіонату. За цей час додав до переліку своїх трофеїв ще один титул чемпіона Югославії. Загалом у першості Югославії Бора Костич забив 158 голів і за цим показником посідає четверте місце по результативності за всю історію турніру, а також є найкращим бомбардиром «Црвени Звезди» у чемпіонатах країни. Загалом за клуб у всіх турнірах Костич зіграв 580 матчів і забив 539 голів.
Завершив професійну ігрову кар'єру у американському клубі «Сент-Луїс Старс», за команду якого виступав протягом 1967 року.
Помер 10 січня 2011 року на 81-му році життя у місті Белград.
Виступи за збірну ред.
1956 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у матчі зі збірною Індонезії і одразу відзначився забитим голом. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни 33 матчі, забивши 25 голів. У кількох матчах був капітаном команди.
У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1960 року у Франції, де разом з командою здобув «срібло». Потрапив у символічну збірну фінального турніру.
У тому ж році здобув «золото» на Олімпійських іграх у Римі. Приблизно на половину видозмінена (у порівнянні з чемпіонатом Європи) команда Югославії дійшла до фіналу, де перемогла з рахунком 3:1 збірну Данії. Один з трьох голів у фіналі на рахунку Бори Костича, а загалом на турнірі він відзначився шістьма голами, поступившись у гонці бомбардирів лише одним м'ячем своєму партнеру по команді Мілану Галичу. Такий успіх збірній Югославії вдався лише з четвертої спроби, адже на трьох попередніх Олімпіадах команда незмінно завойовувала «срібло».
Регулярно викликався до складу збірної аж до свого від’їзду в Італію.
Статистика виступів ред.
Статистика виступів за збірну ред.
Титули і досягнення ред.
- Чемпіон Югославії (7):
- Володар Кубка Югославії (3):
- Найкращий бомбардир Чемпіонату Югославії (2):
- Найкращий бомбардир Кубка ярмарків (1):
- Олімпійський чемпіон (1): 1960
- Віце-чемпіон Європи (1): 1960
Примітки ред.
- Список бобардирів чемпіонату Югославії http://www.rsssf.com/tablesj/joegtops.html» [ 29 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
- Статистика виступів на сайті national-football-teams.com [ 15 лютого 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». [ 7 липня 2011 у Wayback Machine.] (італ.)
- Статистика гравця на сайті soccerdatabase.eu [ 15 лютого 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на сайті Футбольного союзу Сербії [ 15 лютого 2015 у Wayback Machine.] (серб.)
- Статистика матчів за збірну [ 12 листопада 2014 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |