www.wikidata.uk-ua.nina.az

Болотниця Прилуцький район У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Болотниця Боло тниця в минулому

Болотниця (Прилуцький район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Болотниця.

Боло́тниця (в минулому — Бло́тниця) — село в Чернігівській області України, центр сільської ради. За адміністративним поділом до липня 2020 року село входило в склад Талалаївського району, а після укрупнення районів входить до Прилуцького району. Розташоване на річці Лисогорі за 9 км від залізничної станції Талалаївки. Населення — 586 осіб, площа — 2,936 км².

село Болотниця
Болотницька загальноосвітня школа
Болотницька загальноосвітня школа
Країна  Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький
Рада Болотницька сільська рада
Код КАТОТТГ UA74080190040051373
Облікова картка Болотниця 
Основні дані
Засноване 1629
Населення 586
Площа 2,936 км²
Густота населення 199,59 осіб/км²
Поштовий індекс 17240
Телефонний код +380 4634
Географічні дані
Географічні координати 50°48′46″ пн. ш. 32°56′04″ сх. д. / 50.81278° пн. ш. 32.93444° сх. д. / 50.81278; 32.93444Координати: 50°48′46″ пн. ш. 32°56′04″ сх. д. / 50.81278° пн. ш. 32.93444° сх. д. / 50.81278; 32.93444
Середня висота
над рівнем моря 		160 м
Водойми річка Лисогір
Найближча залізнична станція Талалаївка
Відстань до
залізничної станції 		9 км
Місцева влада
Адреса ради 17240, Чернігівська обл., Прилуцький р—н, с. Болотниця, вул. Миру, 16
Карта
Болотниця
Болотниця
Мапа

Назва ред.

Біля села протікає невеличка річка Лисогір, а береги біля річки заболочені. Тож, можливо, звідси й пішла назва села — Болотниця. Болотницею називають також водяний горіх, а в українській міфології Болотниця — це болотяна баба, дух боліт. Місцеві краєзнавці стверджують, що раніше село називалося Плотниця, бо жило у ньому багато «плотників». Згодом звук «П» перейшов у звук «Б», так і вийшла сучасна назва села.

Історія ред.

Село вперше згадується під 1629 роком, було вільним військовим селом і входило до Срібнянської сотні Прилуцького полку. 1666 року в селі було 15 господарств селян, які «орали на 2-х волах»; козаки не показані. У 1737 році — 35 господарств селян, 84 господарств козаків (25 виборних , 59 підпомічників), 14 господарств козачих підсусідків. 1738 року голова Правління гетьманського уряду О. І. Румянцев віддав його на уряд полковнику Семену Полозову, який був тоді в Глухові на посаді генерального підскарбія. 1750 року бунчуковий товариш Д. М. Затиркевич володів у селі 6 дворами селян, мав там житловий будинок. 1751 року гетьман Кирило Розумовський віддав село генеральному підскарбію Михайлу Скоропадському, від якого воно перейшло до його сина ротмістра П. М. Скоропадського.

З 1780 року власниками селян були: спадкоємці померлого П. М. Скоропадського — 36 дворів (51 хата); військовий товариш І. Д. Затиркевич — 8 дворів (12 хат); бунчукові товариші Андрій та Іван Мазараки — 14 дворів (18 хат); 29 бездворових хат (з 36) належали чотирьом значковим товаришам Кондратенкам; у селі налічувалось також 65 дворів (133 хати) козаків.

Є на мапі 1787 року

У 1782—1796 роки село входило до Роменського повіту, у 1797—1802 роки до Прилуцького повіту Полтавської губернії. 1796 року частина села, що належала раніше П. М. Скоропадському, перейшла до його племінників Михайла і Петра Яковичів Скоропадських. 1797 року в селі (з хуторами) налічувалось 843 душі чоловічої статі податкового населення, діяла дерев'яна Троїцька церква (перша церква збудована до 1666 року). Наприкінці XVIII століття частина селян належала синам (Івану, Павлу і Петру) Д. І. Затиркевича (до якого перейшла і частина спадщини П. М. Скоропадського), а також його онуку Олександру Івановичу; за останнім у 1816 році рахувалося 58 душ селян.

За даними на 1859 рік у казенному селі Бло́тниці мешкало 2086 осіб (1 002 чоловічої статі та 1 084 — жіночої), налічувалось 410 дворових господарств, існували православна церква та сільська управа.

Згідно з реформою 1861 року в селі створене Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян, якому підпорядковувано 9 сільських громад (756 ревізійних душ); козаки села підлягали Никонівському Волосному правлінню відомства Палати державного майна. Після реорганізації волостей село з 1867 року стало волосним центром 1-го (1837—1865), пізніше (1865—1923) — 2-го стану.

Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі, центрі Блотницької волості, мешкало 2 000 осіб, налічувалось 340 дворових господарств, існували православна церква, школа, 4 постоялих двори, 2 постоялих будинки, 4 лавки, 23 вітряних млини та маслобійний завод, відбувались базари по неділях.

1886 року у селі 113 дворів селян-власників, які входили до 5-ти громад (Граббе, Затиркевича, А. Мазараки, І. Мазараки, Оксамитної), 209 дворів козаків, 4 двори міщан та інших, 347 хат, 1871 житель; діяли: дерев'яна церква, земське початкове училище (засноване 1865 року; у віданні земства з 1873 року), 5 шинків, 3 крамниці, базар по понеділках, водяний млин, 32 вітряки, 6 олійниць. З 1890 року відбувалися 3 ярмарки на рік (14 вересня, 6 грудня та на Трійцю).

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2285 осіб (1118 чоловічої статі та 1167 — жіночої), з яких 2188 — православної віри.

XX століття ред.

У 1910 році — 490 господарств, з них козаків — 299, селян — 153, євреїв — 16, інших непривілейованих — 5, привілейованих — 17, налічувалось 2847 жителів, у тому числі 27 теслярів, 7 покрівельників, 18 кравців, 13 шевців, 1 столяр, 5 ковалів, 1 слюсар, 2 чинбарі, 136 ткачів, 9 візників, 222 поденники, 43 займалися інтелігентними та 238 іншими неземлеробськими заняттями, все інше доросле населення займалося землеробством. Було 3 156 десятин придатної землі. Діяли: нова дерев'яна церва, побудована 1899 року, земське початкове училище, в якому навчалося 138 хлопчиків, жіноча церковно-парафіяльна школа. Землевласниками села були поміщики І. П. Барановський, М. П. Власова, П. X. Граббе, С. С. Затиркевич, О. Іваненко, Д. Ф. Кондратенко, Мазарака, М. Назаренко, А. П. Оксамитна.

З 1917 року село у складі Української народної республіки.

Радянська влада ред.

Радянську владу встановлено в січні 1918 року. Партійну організацію створено в 1920 році, комсомольську — в 1924 році. Під час утворення округів у 1923 році село відійшло до Роменськоі округи.

Па фронтах німецько-радянської війни воювали 490 жителів, з них 207 нагороджені орденами й медалями СРСР. 260 чоловік загинули. На їх честь у 1965 році встановлено пам'ятник. Також на території села є братська могила воїнів, які у 1943 році загинули під час відвоювання села.

Після 1945 року до села приєднані хутори Кондратенки та Семенюти

Станом на початок 1970-х років в селі було 533 двори, мешкало 1 597 чоловік. Розміщувалась садиба колгоспу імені Суворова, за яким було закріплено 2 939 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2 468 га орної землі. Вирощували цукровий буряк, зернові й технічні культури; було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Допоміжними галузями були садівництво і бджільництво. Працювали також механічна майстерня, механічний млин і цегельний завод. У селі діяли середня школа, в якій навчався 391 учень і працювало 32 вчителі, будинок культури па 450 місць, бібліотека (12 тисяч примірників), лікарня на 25 ліжок, відділення зв'язку, пологовий будинок і медамбулаторія.

Станом на 1988 рік в селі мешкало 909 жителів.

У складі України ред.

З 1991 року село у складі України. 1996 року в селі було 298 дворів, мешкало 728 жителів.

2008 року в селі встановлено меморіальний знак на вшанування односельців, загиблих у часи Голодомору 1932—1933 років.

Мешканці ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. 1 Верховна Рада України.
  2. . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021. 
  3. (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021. 
  4. (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 4 грудня 2021. 
  5. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 3482)
  6. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  7. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-170)
  8. . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021. 
  9. . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021. 
  10. . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021. 
  11. Микола Фененко  // Український театр. — 1972. — № 1. — С. 28—29.

Література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Bolotnicya Bolo tnicya v minulomu Blo tnicya selo v Chernigivskij oblasti Ukrayini centr silskoyi radi Za administrativnim podilom do lipnya 2020 roku selo vhodilo v sklad Talalayivskogo rajonu a pislya ukrupnennya rajoniv vhodit do Priluckogo rajonu Roztashovane na richci Lisogori za 9 km vid zaliznichnoyi stanciyi Talalayivki Naselennya 586 osib plosha 2 936 km selo BolotnicyaBolotnicka zagalnoosvitnya shkolaBolotnicka zagalnoosvitnya shkolaKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon PriluckijRada Bolotnicka silska radaKod KATOTTG UA74080190040051373Oblikova kartka Bolotnicya Osnovni daniZasnovane 1629 1 Naselennya 586Plosha 2 936 km Gustota naselennya 199 59 osib km Poshtovij indeks 17240Telefonnij kod 380 4634Geografichni daniGeografichni koordinati 50 48 46 pn sh 32 56 04 sh d 50 81278 pn sh 32 93444 sh d 50 81278 32 93444 Koordinati 50 48 46 pn sh 32 56 04 sh d 50 81278 pn sh 32 93444 sh d 50 81278 32 93444Serednya visotanad rivnem morya 160 mVodojmi richka LisogirNajblizhcha zaliznichna stanciya TalalayivkaVidstan dozaliznichnoyi stanciyi 9 kmMisceva vladaAdresa radi 17240 Chernigivska obl Priluckij r n s Bolotnicya vul Miru 16KartaBolotnicyaBolotnicyaMapa Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 2 1 XX stolittya 2 1 1 Radyanska vlada 2 1 2 U skladi Ukrayini 3 Meshkanci 4 Div takozh 5 Primitki 6 LiteraturaNazva red Bilya sela protikaye nevelichka richka Lisogir a beregi bilya richki zabolocheni Tozh mozhlivo zvidsi j pishla nazva sela Bolotnicya Bolotniceyu nazivayut takozh vodyanij gorih a v ukrayinskij mifologiyi Bolotnicya ce bolotyana baba duh bolit Miscevi krayeznavci stverdzhuyut sho ranishe selo nazivalosya Plotnicya bo zhilo u nomu bagato plotnikiv Zgodom zvuk P perejshov u zvuk B tak i vijshla suchasna nazva sela Istoriya red Selo vpershe zgaduyetsya pid 1629 rokom bulo vilnim vijskovim selom i vhodilo do Sribnyanskoyi sotni Priluckogo polku 1666 roku v seli bulo 15 gospodarstv selyan yaki orali na 2 h volah kozaki ne pokazani U 1737 roci 35 gospodarstv selyan 84 gospodarstv kozakiv 25 vibornih 59 pidpomichnikiv 14 gospodarstv kozachih pidsusidkiv 1738 roku golova Pravlinnya getmanskogo uryadu O I Rumyancev viddav jogo na uryad polkovniku Semenu Polozovu yakij buv todi v Gluhovi na posadi generalnogo pidskarbiya 1750 roku bunchukovij tovarish D M Zatirkevich volodiv u seli 6 dvorami selyan mav tam zhitlovij budinok 1751 roku getman Kirilo Rozumovskij viddav selo generalnomu pidskarbiyu Mihajlu Skoropadskomu vid yakogo vono perejshlo do jogo sina rotmistra P M Skoropadskogo Z 1780 roku vlasnikami selyan buli spadkoyemci pomerlogo P M Skoropadskogo 36 dvoriv 51 hata vijskovij tovarish I D Zatirkevich 8 dvoriv 12 hat bunchukovi tovarishi Andrij ta Ivan Mazaraki 14 dvoriv 18 hat 29 bezdvorovih hat z 36 nalezhali chotirom znachkovim tovarisham Kondratenkam u seli nalichuvalos takozh 65 dvoriv 133 hati kozakiv Ye na mapi 1787 roku 2 U 1782 1796 roki selo vhodilo do Romenskogo povitu u 1797 1802 roki do Priluckogo povitu Poltavskoyi guberniyi 1796 roku chastina sela sho nalezhala ranishe P M Skoropadskomu perejshla do jogo pleminnikiv Mihajla i Petra Yakovichiv Skoropadskih 1797 roku v seli z hutorami nalichuvalos 843 dushi cholovichoyi stati podatkovogo naselennya diyala derev yana Troyicka cerkva 3 4 persha cerkva zbudovana do 1666 roku Naprikinci XVIII stolittya chastina selyan nalezhala sinam Ivanu Pavlu i Petru D I Zatirkevicha do yakogo perejshla i chastina spadshini P M Skoropadskogo a takozh jogo onuku Oleksandru Ivanovichu za ostannim u 1816 roci rahuvalosya 58 dush selyan Za danimi na 1859 rik u kazennomu seli Blo tnici meshkalo 2086 osib 1 002 cholovichoyi stati ta 1 084 zhinochoyi nalichuvalos 410 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva ta silska uprava 5 Zgidno z reformoyu 1861 roku v seli stvorene Volosne pravlinnya timchasovozobov yazanih selyan yakomu pidporyadkovuvano 9 silskih gromad 756 revizijnih dush kozaki sela pidlyagali Nikonivskomu Volosnomu pravlinnyu vidomstva Palati derzhavnogo majna Pislya reorganizaciyi volostej selo z 1867 roku stalo volosnim centrom 1 go 1837 1865 piznishe 1865 1923 2 go stanu Stanom na 1885 rik u kolishnomu derzhavnomu ta vlasnickomu seli centri Blotnickoyi volosti meshkalo 2 000 osib nalichuvalos 340 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva shkola 4 postoyalih dvori 2 postoyalih budinki 4 lavki 23 vitryanih mlini ta maslobijnij zavod vidbuvalis bazari po nedilyah 6 1886 roku u seli 113 dvoriv selyan vlasnikiv yaki vhodili do 5 ti gromad Grabbe Zatirkevicha A Mazaraki I Mazaraki Oksamitnoyi 209 dvoriv kozakiv 4 dvori mishan ta inshih 347 hat 1871 zhitel diyali derev yana cerkva zemske pochatkove uchilishe zasnovane 1865 roku u vidanni zemstva z 1873 roku 5 shinkiv 3 kramnici bazar po ponedilkah vodyanij mlin 32 vitryaki 6 olijnic Z 1890 roku vidbuvalisya 3 yarmarki na rik 14 veresnya 6 grudnya ta na Trijcyu Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 2285 osib 1118 cholovichoyi stati ta 1167 zhinochoyi z yakih 2188 pravoslavnoyi viri 7 XX stolittya red U 1910 roci 490 gospodarstv z nih kozakiv 299 selyan 153 yevreyiv 16 inshih neprivilejovanih 5 privilejovanih 17 nalichuvalos 2847 zhiteliv u tomu chisli 27 teslyariv 7 pokrivelnikiv 18 kravciv 13 shevciv 1 stolyar 5 kovaliv 1 slyusar 2 chinbari 136 tkachiv 9 viznikiv 222 podenniki 43 zajmalisya inteligentnimi ta 238 inshimi nezemlerobskimi zanyattyami vse inshe dorosle naselennya zajmalosya zemlerobstvom Bulo 3 156 desyatin pridatnoyi zemli Diyali nova derev yana cerva pobudovana 1899 roku zemske pochatkove uchilishe v yakomu navchalosya 138 hlopchikiv zhinocha cerkovno parafiyalna shkola Zemlevlasnikami sela buli pomishiki I P Baranovskij M P Vlasova P X Grabbe S S Zatirkevich O Ivanenko D F Kondratenko Mazaraka M Nazarenko A P Oksamitna Z 1917 roku selo u skladi Ukrayinskoyi narodnoyi respubliki Radyanska vlada red Radyansku vladu vstanovleno v sichni 1918 roku Partijnu organizaciyu stvoreno v 1920 roci komsomolsku v 1924 roci Pid chas utvorennya okrugiv u 1923 roci selo vidijshlo do Romenskoi okrugi Pa frontah nimecko radyanskoyi vijni voyuvali 490 zhiteliv z nih 207 nagorodzheni ordenami j medalyami SRSR 260 cholovik zaginuli Na yih chest u 1965 roci vstanovleno pam yatnik Takozh na teritoriyi sela ye bratska mogila voyiniv yaki u 1943 roci zaginuli pid chas vidvoyuvannya sela Pislya 1945 roku do sela priyednani hutori Kondratenki 8 9 ta Semenyuti 10 Stanom na pochatok 1970 h rokiv v seli bulo 533 dvori meshkalo 1 597 cholovik Rozmishuvalas sadiba kolgospu imeni Suvorova za yakim bulo zakripleno 2 939 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 2 468 ga ornoyi zemli Viroshuvali cukrovij buryak zernovi j tehnichni kulturi bulo rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo Dopomizhnimi galuzyami buli sadivnictvo i bdzhilnictvo Pracyuvali takozh mehanichna majsternya mehanichnij mlin i cegelnij zavod U seli diyali serednya shkola v yakij navchavsya 391 uchen i pracyuvalo 32 vchiteli budinok kulturi pa 450 misc biblioteka 12 tisyach primirnikiv likarnya na 25 lizhok viddilennya zv yazku pologovij budinok i medambulatoriya Stanom na 1988 rik v seli meshkalo 909 zhiteliv U skladi Ukrayini red Z 1991 roku selo u skladi Ukrayini 1996 roku v seli bulo 298 dvoriv meshkalo 728 zhiteliv 2008 roku v seli vstanovleno memorialnij znak na vshanuvannya odnoselciv zagiblih u chasi Golodomoru 1932 1933 rokiv Meshkanci red U seli narodilisya Biloshapka Mihajlo Ivanovich nar 1924 bandurist Maksimenko Yurij Borisovich nar 1949 ukrayinskij psiholog Prohorovich Yermolaj Vasilovich 1884 1983 zasluzhenij likar RRFSR laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR U seli meshkav i pomer ukrayinskij pismennik Zatirkevich Ivan Oleksandrovich U seli pislya togo yak vijshla zamizh za blotnickogo pomishika Zatirkevicha D O zhila ukrayinska aktorka Zatirkevich Karpinska Ganna Petrivna 11 Div takozh red Ukrayinsko Berezivskij zakaznik Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast Primitki red 1 Verhovna Rada Ukrayini Karta chastej Kievskogo Chernigovskogo i drugih namestnichestv 1787 goda www etomesto ru Arhiv originalu za 4 grudnya 2021 Procitovano 4 grudnya 2021 Zvedenij katalog metrichnih knig klirovih vidomostej ta spovidnih rozpisiv ukr Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 4 grudnya 2021 Procitovano 4 grudnya 2021 Zvedenij katalog metrichnih knig sho zberigayutsya v derzhavnih arhivah Ukrayini t 10 kn 1 st 90 517 ta 557 ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 4 grudnya 2021 ros doref Poltavskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1859 goda tom XXXIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1862 263 s kod 3482 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref ros doref Naselennyya mѣsta Rossijskoj Imperii v 500 i bolѣe zhitelej s ukazaniem vsego nalichnago v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih vѣroispovѣdanij po dannym pervoj vseobshej perepisi 1897 g S Peterburg 1905 IX 270 120 s stor 1 170 Karta RKKA M 36 A Kievskaya Chernigovskaya Gomelskaya oblasti www etomesto ru Arhiv originalu za 4 grudnya 2021 Procitovano 4 grudnya 2021 Trehverstovka Chernigovskoj oblasti Voenno topograficheskaya karta www etomesto ru Arhiv originalu za 4 grudnya 2021 Procitovano 4 grudnya 2021 Karta RKKA M 36 A Kievskaya Chernigovskaya Gomelskaya oblasti www etomesto ru Arhiv originalu za 4 grudnya 2021 Procitovano 4 grudnya 2021 Mikola Fenenko Z pleyadi korifeyiv Ukrayinskij teatr 1972 1 S 28 29 Literatura red Bolotnicya Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Chernigivska oblast Red kol tomu Derikolenko O I gol redkol Butko O G Vlasenko V I Gorbach V M Irzhavskij Z B Kalita Ye G Kostarchuk V M Levenko A I Lola O P Majstrenko L I Marisova I V Muzichenko I I Nelip I P Olijnik L V Panchenko V P zast gol redkol Romanova O P Sendzyuk F L Senko B I Sobko I P Spiridonov F P Stasevich O D vidp sekr redkol Shevchuk M S Shmorgun V F Yacura M T AN URSR Institut istoriyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 780 s S 674 Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska radyanska enciklopediya imeni M P Bazhana 1990 1007 s ISBN 5 88500 011 5 Shkoropad D O Savon O A Priluchchina Enciklopedichnij dovidnik za red G F Gajdaya Nizhin Aspekt Poligraf 2007 560 s ISBN 978 966 340 221 5 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bolotnicya Priluckij rajon amp oldid 39658122