www.wikidata.uk-ua.nina.az

Акраб зоря β Скорпіона Зображення сузір я Скорпіона та Чумацького Шляху з β Скорпіона у верхньому правому кутіДані спост

Акраб (зоря)

β Скорпіона

Зображення сузір'я Скорпіона та Чумацького Шляху з β Скорпіона у верхньому правому куті
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Скорпіон
HR 5984
Пряме сходження 16г 05х 26.23198с
Схилення –19° 48′ 19.6300″
Видима зоряна величина (V) 2.62
HR 5985
Пряме сходження 16г 05х 26.57128с
Схилення –19° 48′ 06.8556″
Видима зоряна величина (V) 4.92
Характеристики
Спектральний клас B1V (B0.5IV-V + B1.5V)
Показник кольору (B−V) –0.08
Показник кольору (U−B) –0.08


Характеристики
Спектральний клас B2V
Показник кольору (B−V) –0.02
Показник кольору (U−B) –0.70


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) –1.0 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: –5.20 мас/р
Схил.: –24.04 мас/р
Паралакс (π) 8.07 ± 0.78 мас
Відстань 400 ± 40 св. р.
(120 ± 10 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV) 		–3.92 / –2.60
Фізичні характеристики
Маса 15.0 M☉
Радіус 6.3 R☉
Світність 31,600 L☉
Ефективна температура 28,000 K
Фізичні характеристики
Маса 8.2 M☉
Радіус 2.9 R☉
Світність 3,200 L☉
Ефективна температура 24,000 K
Інші позначення
Acrab, Elacrab, Graffias, 8 Scorpii, ADS 9913, WDS J16054-1948
Посилання
SIMBADдані для beta+Sco

Бета Скорпіона (β Скорпіона, позначення β Sco) — зоряна система у південному зодіакальному сузір'ї Скорпіона, що складається з 6 зір. Система має власну назву Акраб, яка однак офіційно позначає лише компонент β Sco Aa за рішенням Міжнародного астрономічного союзу.

Компоненти ред.

При спостереженні через малий телескоп, Бета Скорпіона спостерігається як подвійна зоря з відстанню між двома компонентами у 13,5 кутових секунди та спільною видимою зоряною величиною +2,50. Ця пара яка має позначення β¹ Sco та β² Sco, формує верхівку ієрархії шести компонентів системи.

β¹ Sco, яскравіша з пари, сама складається з двох компонентів, β Sco A та β Sco B, які обертаються на кутовій відстані у 3,9 кутових секунди з орбітальним періодом 610 років. β Скорпіона A є спектроскопічною подвійною зорею, два компоненти якої мають позначення β Скорпіона Aa (яка власне і має назву Акраб) та β Скорпіона Ab. Вони відділені 1,42 мілліарсекунд та мають орбітальний період у 6,82 дні.

β² Скорпіона також має два компоненти, позначені β Скорпіона C та β Скорпіона E, які обертаються з кутовим розділенням у 0,1328 кутових секунди та орбітальним періодом 39 років. β Скорпіона E є спектроскопічною подвійною зорею з компонентами, позначеними β Скорпіона Ea та β Скорпіона Eb, з орбітальним періодом 10,7 днів.

Компонент β Скорпіона D є непов'язана зоря сьомої зоряної величини HD 144273, на відстані 520". Але деякі автори називають компонент Aa компонентом D.

Науковцями також був запропонований компаньйон до зорі β Sco B, з позначенням β Скорпіона G, для компенсації відсутньої маси у системі, але докази його існування не знайдені. Позначення β Скорпіона F стосується теоретичного компаньйона до компонента E.

Номенклатура ред.

β Scorpii — позначення Байєра для системи; β¹ та β² Scorpii — двох видимих компонентів. Позначення підкомпонентів — β Scorpii A, Aa, Ab, B, C, E, Ea та Eb — відповідають усталеним позначенням, які використовує «Вашингтонський каталог зоряних систем» (Washington Multiplicity Catalog, WMC) для зоряних систем і прийняті МАС (IAU).

Українська назва зорі — Акраб походить від арабської назви сузір'я (араб. العقرب‎ — скорпіон), інша назва Граффіас[джерело?] (англ. Graffias), яку вона ділить із Ксі Скорпіона.

У 2016 році Міжнародний астрономічний союз створив Робочу групу з назв зір (WGSN) для каталогізації та стандартизації власних назв зір. Група постановила, що у зоряних системах власна назва зорі повинна відноситись лише до найбільш яскравої зорі системи за видимою зоряною величиною. Група затвердила назву Акраб для компонента β Sco Aa 21 серпня 2016 року, і це відображено у Каталозі назв зір МАС.

Зоря була відома китайцям як 房宿四 (Четверта зоря Кімнати).

Характеристики ред.

Система β Скорпіона є кінематичним членом підгрупи Верхнього Скорпіона зоряної асоціації Скорпіона-Центавра, яка складається з тисяч молодих зір з середнім віком 11 млн.років і розташована на відстані 470 світлових років (145 парсеків) від Землі. Аналіз β1 Скорпіона як однієї зорі дав вік 9-12 млн.років, але аналіз системи β Скорпіона дозволяє припустити вік бл.6 млн.років.

Два головні компоненти β Скорпіона А є найбільш масивними зорями системи, з масами 15 M☉ та 10 M☉ відповідно. Комбінований спектральний клас системи B1 V. Індивідуальні спектральні класи зір чітко визначити неможливо, але вони оцінюються як B0,5 та B1,5. Компонент Aa еволюціонує трохи вбік від головної послідовності нульового віку і його клас світності оцінюється посередині між субгігантом (IV) та головною послідовністю (V). Компонент Ab має клас світності головної послідовності, температуру 26 400 K та світність у 7 900 світностей Сонця.

Компонент B у більш ніж 20 разів тьмяніший за комбіновану світність зір компонента A і його чіткий спектральний клас не визначений. Його маса оцінюється у ~8 M☉.

Компонент C має клас B2 V та масу 8 M☉. Його ефективна температура поверхні становить 24 000 K, радіус — 2,9 радіусів Сонця, а болометрична світність — 3 200 світностей Сонця.

Компонент E має температуру 13 000 K, радіус 2,4 радіуси Сонця та світність 126 сонячних. Ця зоря є хімічно пекулярною, з високим вмістом мангану та стронцію. Припускається, що вона може бути ртутно-мангановою зорею (HgMn), але вміст інших металів неочікувано низький.

Бета Скорпіона розташована на 1,01° від екліптики і може затемнюватись Місяцем і, дуже зрідка, планетами Сонячної системи. Останнє покриття зорі планетою (Юпітером) було 13 травня 1971 року.

У культурі ред.

Бета Скорпіона присутня на прапорі Бразилії, де символізує штат Мараньян.

Примітки ред.

  1. ↑ van Leeuwen, F. (November 2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics 474 (2): 653–664. Bibcode:2007A&A...474..653V. arXiv:0708.1752. doi:10.1051/0004-6361:20078357. 
  2. ↑ Hoffleit, D.; Warren Jr., W. H. (1991). . Bright Star Catalogue, 5th Revised Ed. (Preliminary Version). CDS. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 6 вересня 2017.  ID V/50 [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.].
  3. ↑ Abt, H. A. (1981). Visual multiples. VII – MK classifications. Astrophysical Journal Supplement Series 45: 437. Bibcode:1981ApJS...45..437A. doi:10.1086/190719. 
  4. Holmgren, D.; Hadrava, P.; Harmanec, P.; Koubsky, P.; Kubat, J. (1997). Search for forced oscillations in binaries. II. β Scorpii A. New physical parameters and a search for line profile variability. Astronomy and Astrophysics 322: 565. Bibcode:1997A&A...322..565H. 
  5. ↑ Johnson, H. L. та ін. (1966). UBVRIJKL photometry of the bright stars. Communications of the Lunar and Planetary Laboratory 4 (99): 99. Bibcode:1966CoLPL...4...99J. 
  6. Evans, D. S. (June 20–24, 1966). The Revision of the General Catalogue of Radial Velocities. У Batten, Alan Henry; Heard, John Frederick. Determination of Radial Velocities and their Applications, Proceedings from IAU Symposium no. 30. Determination of Radial Velocities and their Applications (University of Toronto: International Astronomical Union) 30: 57. Bibcode:1967IAUS...30...57E. 
  7. ↑ Catanzaro, G. (2010). First spectroscopic analysis of β Scorpii C and β Scorpii E. Discovery of a new Hg Mn star in the multiple system β Scorpii. Astronomy and Astrophysics 509: A21. Bibcode:2010A&A...509A..21C. doi:10.1051/0004-6361/200913332. 
  8. ↑ . Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 28 липня 2016. 
  9. Mason, Brian D.; Hartkopf, William I.; Tokovinin, Andrei (September 2010). Binary Star Orbits. IV. Orbits of 18 Southern Interferometric Pairs. The Astronomical Journal 140 (3): 735–743. Bibcode:2010AJ....140..735M. doi:10.1088/0004-6256/140/3/735. 
  10. Mason, Brian D.; Wycoff, Gary L.; Hartkopf, William I.; Douglass, Geoffrey G.; Worley, Charles E. (2001). The 2001 US Naval Observatory Double Star CD-ROM. I. The Washington Double Star Catalog. The Astronomical Journal 122 (6): 3466. Bibcode:2001AJ....122.3466M. doi:10.1086/323920. 
  11. ↑ Van Flandern, T. C.; Espenschied, P. (1975). Lunar occultations of beta Scorpii in 1975 and 1976. Astrophysical Journal 200: 61. Bibcode:1975ApJ...200...61V. doi:10.1086/153760. 
  12. Hessman, F. V.; Dhillon, V. S.; Winget, D. E.; Schreiber, M. R.; Horne, K.; Marsh, T. R.; Guenther, E.; Schwope, A. та ін. (2010). «On the naming convention used for multiple star systems and extrasolar planets». arXiv:1012.0707 [astro-ph.SR]. 
  13. Скорпіон // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 426. — ISBN 966-613-263-X.
  14. Aitken, R. G. (1924). The Zodiacal Constellation Scorpio. Publications of the Astronomical Society of the Pacific 36: 124. Bibcode:1924PASP...36..124A. JSTOR 40692425. doi:10.1086/123392. 
  15. Allen, Richard Hinckley (1963) [1899]. Star Names: Their Lore and Meaning (вид. Revised). New York: Dover Publications. с. 367. ISBN 0-486-21079-0. 
  16. . Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 6 вересня 2017. 
  17. . International Astronomical Union. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 22 травня 2016. 
  18. . Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 12 жовтня 2016. 
  19. Mark J. Pecaut; Eric E. Mamajek; Eric J. Bubar (February 2012). . Astrophysical Journal 746 (2): 154. Bibcode:2012ApJ...746..154P. arXiv:1112.1695. doi:10.1088/0004-637X/746/2/154. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 6 вересня 2017.  Проігноровано невідомий параметр |last-author-amp= (довідка)
  20. Bartholdi, P.; Owen, F. (1972). The Occultation of Beta Scorpii by Jupiter and Io. II. Io. Astronomical Journal 77: 60–65. Bibcode:1972AJ.....77...60B. 
  21. . FOTW Flags Of The World website. Архів оригіналу за 30 квітня 2017. Процитовано 16 травня 2017. 

Посилання ред.

Див. також ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
b Skorpiona Zobrazhennya suzir ya Skorpiona ta Chumackogo Shlyahu z b Skorpiona u verhnomu pravomu kutiDani sposterezhennyaEpoha J2000 0Suzir ya SkorpionHR 5984Pryame shodzhennya 16g 05h 26 23198s 1 Shilennya 19 48 19 6300 1 Vidima zoryana velichina V 2 62 2 HR 5985Pryame shodzhennya 16g 05h 26 57128s 1 Shilennya 19 48 06 8556 1 Vidima zoryana velichina V 4 92 2 HarakteristikiSpektralnij klas B1V 3 B0 5IV V B1 5V 4 Pokaznik koloru B V 0 08 5 Pokaznik koloru U B 0 08 5 HarakteristikiSpektralnij klas B2V 3 Pokaznik koloru B V 0 02 5 Pokaznik koloru U B 0 70 5 AstrometriyaPromeneva shvidkist Rv 1 0 6 km cVlasnij ruh m Pr sh 5 20 1 mas r Shil 24 04 1 mas rParalaks p 8 07 0 78 mas 1 Vidstan 400 40 sv r 120 10 pk Absolyutna zoryanavelichina MV 3 92 2 60 7 Fizichni harakteristikiMasa 15 0 M Radius 6 3 R Svitnist 31 600 L Efektivna temperatura 28 000 KFizichni harakteristikiMasa 8 2 M Radius 2 9 R Svitnist 3 200 L Efektivna temperatura 24 000 KInshi poznachennyaAcrab Elacrab Graffias 8 Scorpii ADS 9913 WDS J16054 1948PosilannyaSIMBADdani dlya beta ScoBeta Skorpiona b Skorpiona poznachennya b Sco zoryana sistema u pivdennomu zodiakalnomu suzir yi Skorpiona sho skladayetsya z 6 zir Sistema maye vlasnu nazvu Akrab yaka odnak oficijno poznachaye lishe komponent b Sco Aa za rishennyam Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu Zmist 1 Komponenti 2 Nomenklatura 3 Harakteristiki 4 U kulturi 5 Primitki 6 Posilannya 7 Div takozhKomponenti red Pri sposterezhenni cherez malij teleskop Beta Skorpiona sposterigayetsya yak podvijna zorya z vidstannyu mizh dvoma komponentami u 13 5 kutovih sekundi ta spilnoyu vidimoyu zoryanoyu velichinoyu 2 50 Cya para yaka maye poznachennya b Sco ta b Sco formuye verhivku iyerarhiyi shesti komponentiv sistemi b Sco yaskravisha z pari sama skladayetsya z dvoh komponentiv b Sco A ta b Sco B yaki obertayutsya na kutovij vidstani u 3 9 kutovih sekundi z orbitalnim periodom 610 rokiv b Skorpiona A ye spektroskopichnoyu podvijnoyu zoreyu dva komponenti yakoyi mayut poznachennya b Skorpiona Aa yaka vlasne i maye nazvu Akrab 8 ta b Skorpiona Ab Voni viddileni 1 42 milliarsekund ta mayut orbitalnij period u 6 82 dni 9 b Skorpiona takozh maye dva komponenti poznacheni b Skorpiona C ta b Skorpiona E yaki obertayutsya z kutovim rozdilennyam u 0 1328 kutovih sekundi ta orbitalnim periodom 39 rokiv b Skorpiona E ye spektroskopichnoyu podvijnoyu zoreyu z komponentami poznachenimi b Skorpiona Ea ta b Skorpiona Eb z orbitalnim periodom 10 7 dniv Komponent b Skorpiona D ye nepov yazana zorya somoyi zoryanoyi velichini HD 144273 na vidstani 520 10 Ale deyaki avtori nazivayut komponent Aa komponentom D 11 Naukovcyami takozh buv zaproponovanij kompanjon do zori b Sco B z poznachennyam b Skorpiona G dlya kompensaciyi vidsutnoyi masi u sistemi ale dokazi jogo isnuvannya ne znajdeni 7 Poznachennya b Skorpiona F stosuyetsya teoretichnogo kompanjona do komponenta E 11 Nomenklatura red b Scorpii poznachennya Bajyera dlya sistemi b ta b Scorpii dvoh vidimih komponentiv Poznachennya pidkomponentiv b Scorpii A Aa Ab B C E Ea ta Eb vidpovidayut ustalenim poznachennyam yaki vikoristovuye Vashingtonskij katalog zoryanih sistem Washington Multiplicity Catalog WMC dlya zoryanih sistem i prijnyati MAS IAU 12 Ukrayinska nazva zori Akrab 13 pohodit vid arabskoyi nazvi suzir ya arab العقرب skorpion insha nazva Graffias dzherelo angl Graffias 14 15 16 yaku vona dilit iz Ksi Skorpiona U 2016 roci Mizhnarodnij astronomichnij soyuz stvoriv Robochu grupu z nazv zir WGSN 17 dlya katalogizaciyi ta standartizaciyi vlasnih nazv zir Grupa postanovila sho u zoryanih sistemah vlasna nazva zori povinna vidnositis lishe do najbilsh yaskravoyi zori sistemi za vidimoyu zoryanoyu velichinoyu 18 Grupa zatverdila nazvu Akrab dlya komponenta b Sco Aa 21 serpnya 2016 roku i ce vidobrazheno u Katalozi nazv zir MAS 8 Zorya bula vidoma kitajcyam yak 房宿四 Chetverta zorya Kimnati Harakteristiki red Sistema b Skorpiona ye kinematichnim chlenom pidgrupi Verhnogo Skorpiona zoryanoyi asociaciyi Skorpiona Centavra yaka skladayetsya z tisyach molodih zir z serednim vikom 11 mln rokiv i roztashovana na vidstani 470 svitlovih rokiv 145 parsekiv vid Zemli Analiz b1 Skorpiona yak odniyeyi zori dav vik 9 12 mln rokiv 19 ale analiz sistemi b Skorpiona dozvolyaye pripustiti vik bl 6 mln rokiv 7 Dva golovni komponenti b Skorpiona A ye najbilsh masivnimi zoryami sistemi z masami 15 M ta 10 M vidpovidno Kombinovanij spektralnij klas sistemi B1 V Individualni spektralni klasi zir chitko viznachiti nemozhlivo ale voni ocinyuyutsya yak B0 5 ta B1 5 Komponent Aa evolyucionuye trohi vbik vid golovnoyi poslidovnosti nulovogo viku i jogo klas svitnosti ocinyuyetsya poseredini mizh subgigantom IV ta golovnoyu poslidovnistyu V Komponent Ab maye klas svitnosti golovnoyi poslidovnosti temperaturu 26 400 K ta svitnist u 7 900 svitnostej Soncya Komponent B u bilsh nizh 20 raziv tmyanishij za kombinovanu svitnist zir komponenta A i jogo chitkij spektralnij klas ne viznachenij Jogo masa ocinyuyetsya u 8 M 11 Komponent C maye klas B2 V ta masu 8 M Jogo efektivna temperatura poverhni stanovit 24 000 K radius 2 9 radiusiv Soncya a bolometrichna svitnist 3 200 svitnostej Soncya Komponent E maye temperaturu 13 000 K radius 2 4 radiusi Soncya ta svitnist 126 sonyachnih Cya zorya ye himichno pekulyarnoyu z visokim vmistom manganu ta stronciyu Pripuskayetsya sho vona mozhe buti rtutno manganovoyu zoreyu HgMn ale vmist inshih metaliv neochikuvano nizkij 7 Beta Skorpiona roztashovana na 1 01 vid ekliptiki i mozhe zatemnyuvatis Misyacem i duzhe zridka planetami Sonyachnoyi sistemi Ostannye pokrittya zori planetoyu Yupiterom bulo 13 travnya 1971 roku 20 U kulturi red Beta Skorpiona prisutnya na prapori Braziliyi de simvolizuye shtat Maranyan 21 Primitki red a b v g d e zh van Leeuwen F November 2007 Validation of the new Hipparcos reduction Astronomy and Astrophysics 474 2 653 664 Bibcode 2007A amp A 474 653V arXiv 0708 1752 doi 10 1051 0004 6361 20078357 a b Hoffleit D Warren Jr W H 1991 Entry for HR 2491 Bright Star Catalogue 5th Revised Ed Preliminary Version CDS Arhiv originalu za 2 lipnya 2017 Procitovano 6 veresnya 2017 ID V 50 Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine a b Abt H A 1981 Visual multiples VII MK classifications Astrophysical Journal Supplement Series 45 437 Bibcode 1981ApJS 45 437A doi 10 1086 190719 Holmgren D Hadrava P Harmanec P Koubsky P Kubat J 1997 Search for forced oscillations in binaries II b Scorpii A New physical parameters and a search for line profile variability Astronomy and Astrophysics 322 565 Bibcode 1997A amp A 322 565H a b v g Johnson H L ta in 1966 UBVRIJKL photometry of the bright stars Communications of the Lunar and Planetary Laboratory 4 99 99 Bibcode 1966CoLPL 4 99J Evans D S June 20 24 1966 The Revision of the General Catalogue of Radial Velocities U Batten Alan Henry Heard John Frederick Determination of Radial Velocities and their Applications Proceedings from IAU Symposium no 30 Determination of Radial Velocities and their Applications University of Toronto International Astronomical Union 30 57 Bibcode 1967IAUS 30 57E a b v g Catanzaro G 2010 First spectroscopic analysis of b Scorpii C and b Scorpii E Discovery of a new Hg Mn star in the multiple system b Scorpii Astronomy and Astrophysics 509 A21 Bibcode 2010A amp A 509A 21C doi 10 1051 0004 6361 200913332 a b IAU Catalog of Star Names Arhiv originalu za 7 lipnya 2018 Procitovano 28 lipnya 2016 Mason Brian D Hartkopf William I Tokovinin Andrei September 2010 Binary Star Orbits IV Orbits of 18 Southern Interferometric Pairs The Astronomical Journal 140 3 735 743 Bibcode 2010AJ 140 735M doi 10 1088 0004 6256 140 3 735 Mason Brian D Wycoff Gary L Hartkopf William I Douglass Geoffrey G Worley Charles E 2001 The 2001 US Naval Observatory Double Star CD ROM I The Washington Double Star Catalog The Astronomical Journal 122 6 3466 Bibcode 2001AJ 122 3466M doi 10 1086 323920 a b v Van Flandern T C Espenschied P 1975 Lunar occultations of beta Scorpii in 1975 and 1976 Astrophysical Journal 200 61 Bibcode 1975ApJ 200 61V doi 10 1086 153760 Hessman F V Dhillon V S Winget D E Schreiber M R Horne K Marsh T R Guenther E Schwope A ta in 2010 On the naming convention used for multiple star systems and extrasolar planets arXiv 1012 0707 astro ph SR Skorpion Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 426 ISBN 966 613 263 X Aitken R G 1924 The Zodiacal Constellation Scorpio Publications of the Astronomical Society of the Pacific 36 124 Bibcode 1924PASP 36 124A JSTOR 40692425 doi 10 1086 123392 Allen Richard Hinckley 1963 1899 Star Names Their Lore and Meaning vid Revised New York Dover Publications s 367 ISBN 0 486 21079 0 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2018 Procitovano 6 veresnya 2017 IAU Working Group on Star Names WGSN International Astronomical Union Arhiv originalu za 15 lipnya 2018 Procitovano 22 travnya 2016 Bulletin of the IAU Working Group on Star Names No 2 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2018 Procitovano 12 zhovtnya 2016 Mark J Pecaut Eric E Mamajek Eric J Bubar February 2012 A Revised Age for Upper Scorpius and the Star Formation History among the F type Members of the Scorpius Centaurus OB Association Astrophysical Journal 746 2 154 Bibcode 2012ApJ 746 154P arXiv 1112 1695 doi 10 1088 0004 637X 746 2 154 Arhiv originalu za 2 travnya 2019 Procitovano 6 veresnya 2017 Proignorovano nevidomij parametr last author amp dovidka Bartholdi P Owen F 1972 The Occultation of Beta Scorpii by Jupiter and Io II Io Astronomical Journal 77 60 65 Bibcode 1972AJ 77 60B Astronomy of the Brazilian Flag FOTW Flags Of The World website Arhiv originalu za 30 kvitnya 2017 Procitovano 16 travnya 2017 Posilannya red Beta Scorpii by Jim Kaler Arhivovano 15 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Foto zori na sajti NASA Arhivovano 3 bereznya 2018 u Wayback Machine Div takozh red Spisok zirok suzir ya Skorpiona Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Akrab zorya amp oldid 35848582