www.wikidata.uk-ua.nina.az

Європейський баланс сил принцип міжнародних відносин відповідно до якого жодній державі не можна дозволити досягти гегем

Європейський баланс сил

Європейський баланс сил — принцип міжнародних відносин, відповідно до якого жодній державі не можна дозволити досягти гегемонії над значною частиною Європи. Протягом більшої частини Нової історії баланс досягався завдяки невеликій кількості постійно мінливих альянсів, які змагалися за владу, кульмінацією чого стали світові війни початку 20 століття. До 1945 року глобальне домінування та суперництво під проводом Європи закінчилося, а доктрина європейського балансу сил була замінена світовим балансом сил за участю Сполучених Штатів і Радянського Союзу як тогочасних наддержав.

Історія ред.

Від античності до хрестових походів ред.

Виникнення міст-держав (полісів) у Стародавній Греції знаменує собою початок класичної античності. Два найважливіших грецьких міста, іонійські демократичні Афіни та дорійська аристократична Спарта, очолили успішний захист Греції від вторгнення персів зі сходу, але потім зіткнулися одне з одним за перевагу в Пелопоннеській війні. Македонське царство скористалося нестабільністю що виникла в наслідок цього і встановило єдину владу над Грецією. Прагнення утворити універсальну монархію привело Александра Македонського до анексії всієї Перської імперії та початку еллінізації македонських володінь. Після його смерті в 323 році до нашої ери його правління було розділено між наступниками, і було сформовано кілька елліністичних царств. Історичні етруски досягли державної системи суспільства із залишками вождівства та племінних форм. Рим був у певному сенсі першою італійською державою, але починався як етруська. Вважається, що етруський стиль правління змінився від тотальної монархії до олігархічної республіки (як Римська республіка) у 6 столітті до н.е.

Приблизно в той же період Рим поширився на всю Італію, а потім піднявся на провідне місце в західному та східному Середземномор’ї завдяки Пунічним і Македонським війнам, але потім був вражений столітньою політичною кризою. Тим часом популярність і багатство римських полководців зросли: зокрема, Юлій Цезар здобув славу за те, що спрямував військову міць на північ від Альп у Галлію, на схід від Рейну в Стародавня Германія та через Ла-Манш у Британію. Група сенаторів, боячись титулу Цезаря довічного диктатора, убила його в березневих ідах 44 року до нашої ери. Прийомний син Цезаря, Октавіан Август, переміг убивць свого батька і став першим римським імператором (принцепсом) у 27 році до нашої ери.

Римська імперія досягла свого піка в часи Pax Romana, стагнувала під час кризи ІІІ століття нашої ери та остаточно розділилася між латинським Заходом і грецьким Сходом. Обидві частини імперії відмовилися від язичницького політеїзму, щоб толерувати монотеїстичне християнство і, нарешті, зробити його державною релігією. Захід розпався близько 476 року, після століть нападів германських і слов'янських народів, і на його колишній території було створено кілька "варварських" королівств. Схід продовжував перебувати під владою Візантійської імперії ще протягом тисячі років.

Серед королівств-спадкоємців на Заході Франкське королівство було найбільшим, і під час Карла Великого вдалося об’єднати більшу частину сучасної Франції, Німеччини, Швейцарії, Австрії, Нідерландів та Італії під одним правлінням: згодом він був коронований як Імператор Священної Римської імперії у день Різдва 800 року Папою Левом III. Тим часом Піренейський півострів перейшов під контроль мусульман. Початок Реконкісти християнських сил традиційно відносять до битви при Ковадонзі (718 або 722), в якій астурійська армія здобула першу християнську перемогу над військами Омеядського халіфат від початку військового вторгнення. Його кульмінація прийшла в 1492 році з падінням Гранадського королівства Насрідів до об’єднаної іспанської корони Фердинанда II Арагонського та Ізабелли I Кастильської. Германський імператор (імператор Священної Римської імперії) і римський понтифік (папа в Римі) стали відомими як універсальні сили Європи, але потім вступили в конфлікт під час боротьби за інвеституру та зіткнення між їхніми альянсами. Їхнє суперництво зробило можливим народження автономних міст-держав у північній Італії та піднесення незалежної феодальної монархії у Франції при домі Капетів. Приблизно в той самий період відбулося скандинавське завоювання Англії норманами в 1066 році та Сицилії в 1130 році. Коли Свята земля була втрачена ісламом, а Візантійська імперія звернулася за допомогою до турків, Папа Римський розпочав хрестові походи проти мусульман у спробі відновлення християнської єдності після східного розколу православних від католиків.

Більшість хрестових походів не досягли своєї мети, але деякі з них мали величезний вплив на політичний та економічний ландшафт Європи: перший хрестовий похід (1099 р.) відновив торговельні шляхи в Середземномор’ї та поклав початок Комерційній Революції; четвертий хрестовий похід (1204) завершився утворенням Венеціанської морської імперії; і шостий хрестовий похід (1228) тимчасово зробив Фрідріха II, спадкоємця як Сицилійського королівства, так і Священної Римської імперії, також королем Єрусалиму. У цей же час на Піренейському півострові утворюються королівства Португалія, Кастилія та Арагон. Переважна частина французької знаті брала участь у хрестових походах під керівництвом свого короля: це уможливило утворення сильної централізованої французької монархії. Підйом середньовічної Франції розпочався з битви при Бувіні (1224) та Авіньйонського папства (1309), але закінчився з початком Столітньої війни (1337) з Англією та поверненням папства до Риму (1378). Після того, як Європа оговталася від Чорної смерті, ювелір Йоганн Гутенберг винайшов рухомий друкарський верстат, що поклало початок друкарській революції. Ренесанс у мистецтві та науці розпочався в Італії та поширився на решту континенту.

Хрестові походи в Піренеї ред.

Португалія утворила першу європейську колоніальну імперію у 1415 році, завоювавши Сеуту. У 1453 році французи вигнали англійців зі своїх земель, а турки-османи завоювали Константинополь, поклавши початок пануванню Османської імперії в Європі. Наприкінці 15 століття, після шлюбу Ізабелли I Кастильської та Фердинанда II Арагонського, Іспанія була династично об'єднана, а Реконкіста успішно завершилася. Португалія та Іспанія, а за ними Франція та Англія відкрили добу Великих географічних відкриттів. На початку XVI століття Франція та Габсбурзька Іспанія зіткнулися під час Італійських війн. У 1519 році Карл V Габсбург, вже герцог Бургундії, король Іспанії та ерцгерцог Австрії, став імператором Священної Римської імперії. Після поразки у битві при Павії Франциск І уклав союз із мусульманським османським султаном Сулейманом Пишним. Після анексії імперії ацтеків і завоювання інків золото і срібло, що надходили з Америки, використовувалося для фінансування оборони його німецьких територій в Австрії від Османської імперії (облога Відня) і його італійських територій в Міланському герцогстві від Франції (битва при Павії). Уряди неіспанських та португальських держав санкціонували набіги каперів на іспанські та португальські кораблі, повні золота та срібла, що відправлялися з-за кордону. Піратство в Карибському морі для каперів було одним із способів отримати перевагу над конкурентами. Капітанам цих кораблів їхні уряди видавали Каперські свідоцтва, які узгоджували всі дії проти ворога. Зрештою, Карл V визнав Аугсбурзький мир і відмовився від свого багатонаціонального проєкту через низку зречень у 1556 році, що розділило його спадкові та імперські володіння між іспанськими Габсбургами, очолюваними його сином Філіпом II Іспанським, і Габсбурзьку монархію на чолі з братом Фердинандом. Фердинанд був ерцгерцогом Австрії від імені Карла з 1521 року та призначеним наступником на посаді імператора з 1531 року.

Папство розпочало католицьке відродження, намагаючись зупинити зростання протестантизму та османську експансію. Незважаючи на деякі успіхи, такі як битва при Лепанто (1571) та облога Парижа (1590), англо-іспанська війна та Довга турецька війна поставили під сумнів католицькі амбіції. Зрештою, папство втратило свій статус і вплив у Тридцятилітній війні (1618-1648), де католицька Французька імперія об'єдналася з протестантськими країнами, щоб перемогти альянс Габсбургів. Тридцятилітня війна була одним з найтриваліших і найбільш руйнівних конфліктів в європейській історії. В результаті боїв, голоду і хвороб загинуло від 4,5 до 8 мільйонів солдатів і цивільних осіб, а в деяких районах сучасної Німеччини населення скоротилося більш ніж на 50%. До споріднених конфліктів належать Вісімдесятилітня війна, Війна за Мантуанську спадщину, Франко-іспанська війна, Голландсько-португальська війна і Війна за португальську реставрацію. Багато протестантських держав також переживали золотий вік: нові незалежні Нідерланди заснували Голландську Ост-Індську компанію в Індонезії; Швеція створила імперію в Північній Європі; а Англія почала колонізацію Північної Америки. За Вестфальським мирним договором наприкінці Тридцятилітньої війни Священна Римська імперія стала більш децентралізованим утворенням, в якому держави, що входили до її складу, такі як Пруссія (яка також мала землі за межами імперії), отримали право проводити власну зовнішню політику, незалежну від політики австрійського імператора Габсбургів. Австрійські Габсбурги також контролювали деякі держави за межами Священної Римської імперії. Саме Франція за часів Людовика XIV відібрала у Габсбургів статус домінуючої континентальної держави завдяки Вестфальському та Піренейському мирним договорам.

Примітки ред.

  1. René Albrecht-Carrié, A Diplomatic History of Europe Since the Congress of Vienna (1958), 736pp; a basic introduction, online free to borrow
  2. William C. Wohlforth, , et al. "Testing balance-of-power theory in world history." European Journal of International Relations 13.2 (2007): 155–185 online.
  3. Jean-Paul Thuillier (2006). Les Étrusques (фр.). Éditions du Chêne. с. 142. ISBN 2842776585. 
  4. Daniel Deudney, "‘A Republic for Expansion’: The Roman Constitution and Empire and Balance-of-Power Theory." The Balance of Power in World History (Palgrave Macmillan, London, 2007) pp. 148–175. online
  5. (Collins, 1989, с. 147); (Reilly, 1993, с. 75–76); (Deyermond, 1985, с. 346); (Hillgarth, 2009, с. 66 n. 28)
  6. ↑ Balance of power INTERNATIONAL RELATIONS. Encyclopaedia Britannica. Процитовано 8 червня 2019. 
  7. Bryce Lyon, Medieval Constitutionalism: A Balance of Power (1961).
  8. Polk, William R. The Birth of America: From Before Columbus to the Revolution. New York, NY: HarperCollins Publishers, 2006.
  9. Kanski, Jack J. (2019). History of the German speaking nations (англ.). ISBN 978-1789017182. 
  10. Pavlac, Brian A.; Lott, Elizabeth S. (2019). The Holy Roman Empire: A Historical Encyclopedia [2 volumes]. ABC-CLIO. ISBN 978-1440848568 — через Google Books. 
  11. Wilson, Peter H. (2010). (англ.). ISBN 978-1137069771. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. 
  12. Éric Schnakenbourg, Fabrice Jesne. The European Balance of Power. EHNE. Процитовано 8 червня 2019. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yevropejskij balans sil princip mizhnarodnih vidnosin vidpovidno do yakogo zhodnij derzhavi ne mozhna dozvoliti dosyagti gegemoniyi nad znachnoyu chastinoyu Yevropi Protyagom bilshoyi chastini Novoyi istoriyi balans dosyagavsya zavdyaki nevelikij kilkosti postijno minlivih alyansiv yaki zmagalisya za vladu 1 kulminaciyeyu chogo stali svitovi vijni pochatku 20 stolittya Do 1945 roku globalne dominuvannya ta supernictvo pid provodom Yevropi zakinchilosya a doktrina yevropejskogo balansu sil bula zaminena svitovim balansom sil za uchastyu Spoluchenih Shtativ i Radyanskogo Soyuzu yak togochasnih nadderzhav Zmist 1 Istoriya 1 1 Vid antichnosti do hrestovih pohodiv 1 2 Hrestovi pohodi v Pireneyi 2 PrimitkiIstoriya red Vid antichnosti do hrestovih pohodiv red Viniknennya mist derzhav polisiv u Starodavnij Greciyi znamenuye soboyu pochatok klasichnoyi antichnosti Dva najvazhlivishih greckih mista ionijski demokratichni Afini ta dorijska aristokratichna Sparta ocholili uspishnij zahist Greciyi vid vtorgnennya persiv zi shodu ale potim zitknulisya odne z odnim za perevagu v Peloponneskij vijni Makedonske carstvo skoristalosya nestabilnistyu sho vinikla v naslidok cogo i vstanovilo yedinu vladu nad Greciyeyu Pragnennya utvoriti universalnu monarhiyu privelo Aleksandra Makedonskogo do aneksiyi vsiyeyi Perskoyi imperiyi ta pochatku ellinizaciyi makedonskih volodin Pislya jogo smerti v 323 roci do nashoyi eri jogo pravlinnya bulo rozdileno mizh nastupnikami i bulo sformovano kilka ellinistichnih carstv 2 Istorichni etruski dosyagli derzhavnoyi sistemi suspilstva iz zalishkami vozhdivstva ta pleminnih form Rim buv u pevnomu sensi pershoyu italijskoyu derzhavoyu ale pochinavsya yak etruska Vvazhayetsya sho etruskij stil pravlinnya zminivsya vid totalnoyi monarhiyi do oligarhichnoyi respubliki yak Rimska respublika u 6 stolitti do n e 3 Priblizno v toj zhe period Rim poshirivsya na vsyu Italiyu a potim pidnyavsya na providne misce v zahidnomu ta shidnomu Seredzemnomor yi zavdyaki Punichnim i Makedonskim vijnam ale potim buv vrazhenij stolitnoyu politichnoyu krizoyu Tim chasom populyarnist i bagatstvo rimskih polkovodciv zrosli zokrema Yulij Cezar zdobuv slavu za te sho spryamuvav vijskovu mic na pivnich vid Alp u Galliyu na shid vid Rejnu v Starodavnya Germaniya ta cherez La Mansh u Britaniyu Grupa senatoriv boyachis titulu Cezarya dovichnogo diktatora ubila jogo v bereznevih idah 44 roku do nashoyi eri Prijomnij sin Cezarya Oktavian Avgust peremig ubivc svogo batka i stav pershim rimskim imperatorom princepsom u 27 roci do nashoyi eri 4 Rimska imperiya dosyagla svogo pika v chasi Pax Romana stagnuvala pid chas krizi III stolittya nashoyi eri ta ostatochno rozdililasya mizh latinskim Zahodom i greckim Shodom Obidvi chastini imperiyi vidmovilisya vid yazichnickogo politeyizmu shob toleruvati monoteyistichne hristiyanstvo i nareshti zrobiti jogo derzhavnoyu religiyeyu Zahid rozpavsya blizko 476 roku pislya stolit napadiv germanskih i slov yanskih narodiv i na jogo kolishnij teritoriyi bulo stvoreno kilka varvarskih korolivstv Shid prodovzhuvav perebuvati pid vladoyu Vizantijskoyi imperiyi she protyagom tisyachi rokiv Sered korolivstv spadkoyemciv na Zahodi Frankske korolivstvo bulo najbilshim i pid chas Karla Velikogo vdalosya ob yednati bilshu chastinu suchasnoyi Franciyi Nimechchini Shvejcariyi Avstriyi Niderlandiv ta Italiyi pid odnim pravlinnyam zgodom vin buv koronovanij yak Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi u den Rizdva 800 roku Papoyu Levom III Tim chasom Pirenejskij pivostriv perejshov pid kontrol musulman Pochatok Rekonkisti hristiyanskih sil tradicijno vidnosyat do bitvi pri Kovadonzi 718 abo 722 v yakij asturijska armiya zdobula pershu hristiyansku peremogu nad vijskami Omeyadskogo halifat vid pochatku vijskovogo vtorgnennya 5 Jogo kulminaciya prijshla v 1492 roci z padinnyam Granadskogo korolivstva Nasridiv do ob yednanoyi ispanskoyi koroni Ferdinanda II Aragonskogo ta Izabelli I Kastilskoyi 6 Germanskij imperator imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi i rimskij pontifik papa v Rimi stali vidomimi yak universalni sili Yevropi ale potim vstupili v konflikt pid chas borotbi za investituru ta zitknennya mizh yihnimi alyansami Yihnye supernictvo zrobilo mozhlivim narodzhennya avtonomnih mist derzhav u pivnichnij Italiyi ta pidnesennya nezalezhnoyi feodalnoyi monarhiyi u Franciyi pri domi Kapetiv Priblizno v toj samij period vidbulosya skandinavske zavoyuvannya Angliyi normanami v 1066 roci ta Siciliyi v 1130 roci Koli Svyata zemlya bula vtrachena islamom a Vizantijska imperiya zvernulasya za dopomogoyu do turkiv Papa Rimskij rozpochav hrestovi pohodi proti musulman u sprobi vidnovlennya hristiyanskoyi yednosti pislya shidnogo rozkolu pravoslavnih vid katolikiv 7 Bilshist hrestovih pohodiv ne dosyagli svoyeyi meti ale deyaki z nih mali velicheznij vpliv na politichnij ta ekonomichnij landshaft Yevropi pershij hrestovij pohid 1099 r vidnoviv torgovelni shlyahi v Seredzemnomor yi ta poklav pochatok Komercijnij Revolyuciyi chetvertij hrestovij pohid 1204 zavershivsya utvorennyam Venecianskoyi morskoyi imperiyi i shostij hrestovij pohid 1228 timchasovo zrobiv Fridriha II spadkoyemcya yak Sicilijskogo korolivstva tak i Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi takozh korolem Yerusalimu U cej zhe chas na Pirenejskomu pivostrovi utvoryuyutsya korolivstva Portugaliya Kastiliya ta Aragon Perevazhna chastina francuzkoyi znati brala uchast u hrestovih pohodah pid kerivnictvom svogo korolya ce umozhlivilo utvorennya silnoyi centralizovanoyi francuzkoyi monarhiyi Pidjom serednovichnoyi Franciyi rozpochavsya z bitvi pri Buvini 1224 ta Avinjonskogo papstva 1309 ale zakinchivsya z pochatkom Stolitnoyi vijni 1337 z Angliyeyu ta povernennyam papstva do Rimu 1378 Pislya togo yak Yevropa ogovtalasya vid Chornoyi smerti yuvelir Jogann Gutenberg vinajshov ruhomij drukarskij verstat sho poklalo pochatok drukarskij revolyuciyi Renesans u mistectvi ta nauci rozpochavsya v Italiyi ta poshirivsya na reshtu kontinentu Hrestovi pohodi v Pireneyi red Portugaliya utvorila pershu yevropejsku kolonialnu imperiyu u 1415 roci zavoyuvavshi Seutu U 1453 roci francuzi vignali anglijciv zi svoyih zemel a turki osmani zavoyuvali Konstantinopol poklavshi pochatok panuvannyu Osmanskoyi imperiyi v Yevropi Naprikinci 15 stolittya pislya shlyubu Izabelli I Kastilskoyi ta Ferdinanda II Aragonskogo Ispaniya bula dinastichno ob yednana a Rekonkista uspishno zavershilasya Portugaliya ta Ispaniya a za nimi Franciya ta Angliya vidkrili dobu Velikih geografichnih vidkrittiv Na pochatku XVI stolittya Franciya ta Gabsburzka Ispaniya zitknulisya pid chas Italijskih vijn U 1519 roci Karl V Gabsburg vzhe gercog Burgundiyi korol Ispaniyi ta ercgercog Avstriyi stav imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Pislya porazki u bitvi pri Paviyi Francisk I uklav soyuz iz musulmanskim osmanskim sultanom Sulejmanom Pishnim Pislya aneksiyi imperiyi actekiv i zavoyuvannya inkiv zoloto i sriblo sho nadhodili z Ameriki vikoristovuvalosya dlya finansuvannya oboroni jogo nimeckih teritorij v Avstriyi vid Osmanskoyi imperiyi obloga Vidnya i jogo italijskih teritorij v Milanskomu gercogstvi vid Franciyi bitva pri Paviyi Uryadi neispanskih ta portugalskih derzhav sankcionuvali nabigi kaperiv na ispanski ta portugalski korabli povni zolota ta sribla sho vidpravlyalisya z za kordonu Piratstvo v Karibskomu mori dlya kaperiv bulo odnim iz sposobiv otrimati perevagu nad konkurentami Kapitanam cih korabliv yihni uryadi vidavali Kaperski svidoctva yaki uzgodzhuvali vsi diyi proti voroga 8 Zreshtoyu Karl V viznav Augsburzkij mir i vidmovivsya vid svogo bagatonacionalnogo proyektu cherez nizku zrechen u 1556 roci sho rozdililo jogo spadkovi ta imperski volodinnya mizh ispanskimi Gabsburgami ocholyuvanimi jogo sinom Filipom II Ispanskim i Gabsburzku monarhiyu na choli z bratom Ferdinandom Ferdinand buv ercgercogom Avstriyi vid imeni Karla z 1521 roku ta priznachenim nastupnikom na posadi imperatora z 1531 roku 9 10 11 Papstvo rozpochalo katolicke vidrodzhennya namagayuchis zupiniti zrostannya protestantizmu ta osmansku ekspansiyu Nezvazhayuchi na deyaki uspihi taki yak bitva pri Lepanto 1571 ta obloga Parizha 1590 anglo ispanska vijna ta Dovga turecka vijna postavili pid sumniv katolicki ambiciyi Zreshtoyu papstvo vtratilo svij status i vpliv u Tridcyatilitnij vijni 1618 1648 de katolicka Francuzka imperiya ob yednalasya z protestantskimi krayinami shob peremogti alyans Gabsburgiv Tridcyatilitnya vijna bula odnim z najtrivalishih i najbilsh rujnivnih konfliktiv v yevropejskij istoriyi V rezultati boyiv golodu i hvorob zaginulo vid 4 5 do 8 miljoniv soldativ i civilnih osib a v deyakih rajonah suchasnoyi Nimechchini naselennya skorotilosya bilsh nizh na 50 Do sporidnenih konfliktiv nalezhat Visimdesyatilitnya vijna Vijna za Mantuansku spadshinu Franko ispanska vijna Gollandsko portugalska vijna i Vijna za portugalsku restavraciyu Bagato protestantskih derzhav takozh perezhivali zolotij vik novi nezalezhni Niderlandi zasnuvali Gollandsku Ost Indsku kompaniyu v Indoneziyi Shveciya stvorila imperiyu v Pivnichnij Yevropi a Angliya pochala kolonizaciyu Pivnichnoyi Ameriki Za Vestfalskim mirnim dogovorom naprikinci Tridcyatilitnoyi vijni Svyashenna Rimska imperiya stala bilsh decentralizovanim utvorennyam v yakomu derzhavi sho vhodili do yiyi skladu taki yak Prussiya yaka takozh mala zemli za mezhami imperiyi otrimali pravo provoditi vlasnu zovnishnyu politiku nezalezhnu vid politiki avstrijskogo imperatora Gabsburgiv Avstrijski Gabsburgi takozh kontrolyuvali deyaki derzhavi za mezhami Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Same Franciya za chasiv Lyudovika XIV vidibrala u Gabsburgiv status dominuyuchoyi kontinentalnoyi derzhavi zavdyaki Vestfalskomu ta Pirenejskomu mirnim dogovoram 12 6 Primitki red Rene Albrecht Carrie A Diplomatic History of Europe Since the Congress of Vienna 1958 736pp a basic introduction online free to borrow William C Wohlforth et al Testing balance of power theory in world history European Journal of International Relations 13 2 2007 155 185 online Jean Paul Thuillier 2006 Les Etrusques fr Editions du Chene s 142 ISBN 2842776585 Daniel Deudney A Republic for Expansion The Roman Constitution and Empire and Balance of Power Theory The Balance of Power in World History Palgrave Macmillan London 2007 pp 148 175 online Collins 1989 s 147 Reilly 1993 s 75 76 Deyermond 1985 s 346 Hillgarth 2009 s 66 n 28 a b Balance of power INTERNATIONAL RELATIONS Encyclopaedia Britannica Procitovano 8 chervnya 2019 Bryce Lyon Medieval Constitutionalism A Balance of Power 1961 Polk William R The Birth of America From Before Columbus to the Revolution New York NY HarperCollins Publishers 2006 Kanski Jack J 2019 History of the German speaking nations angl ISBN 978 1789017182 Pavlac Brian A Lott Elizabeth S 2019 The Holy Roman Empire A Historical Encyclopedia 2 volumes ABC CLIO ISBN 978 1440848568 cherez Google Books Wilson Peter H 2010 The Thirty Years War a sourcebook angl ISBN 978 1137069771 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2022 Eric Schnakenbourg Fabrice Jesne The European Balance of Power EHNE Procitovano 8 chervnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yevropejskij balans sil amp oldid 40649023