www.wikidata.uk-ua.nina.az

Асіда Хітосі А шіда Хіто ші яп 芦田均 あしだひとし МФА aɕida çitoɕi 15 листопада 1887 20 червня 1959 японський політичний і держа

Асіда Хітосі

А́шіда Хіто́ші (яп. 芦田均, あしだひとし, МФА: [aɕida çitoɕi̥]; 15 листопада 1887 ― 20 червня 1959) — японський політичний і державний діяч, дипломат, доктор юридичних наук. 47-й прем'єр-міністр Японії (10 березня — 15 жовтня 1948).

Ашіда Хітоші
яп. 芦田均
Народився 15 листопада 1887(1887-11-15)
Фукучіяма, Кіото
Помер 20 червня 1959(1959-06-20) (71 рік)
Мінато, Токіо
Громадянство Японія
Діяльність дипломат, юрист
Alma mater Токійський імператорський університет[d] (1912), Перша вища школаd і Q11393037?
Знання мов японська
Заклад Міністерство закордонних справ Японії і The Japan Times
Посада прем'єр-міністр Японії (1948)
Партія Rikken Seiyūkaid, Liberal Partyd, Демократична партія[d], Japan Democratic Partyd і Ліберально-демократична партія Японії
Батько Ashida Shikanosuked
Родичі Sanshi Shimokōbed
У шлюбі з Sumi Ashidad
Автограф
Нагороди

Біографія ред.

Народився 15 листопада 1887 року в селянській родині Ашіда в місті Фукучіяма префектури Кіото.

Випускник кафедри юриспруденції Токійського Імперського Університету.

З 1912 року влаштувався на роботу до Міністерства закордонних справ Японії. Працював у японських посольствах в Росії, Франції, Туреччині та Бельгії. Був свідком російської лютневої революції та жовтневого перевороту Росії 1917 року, відвідав революційний Київ, брав участь в роботі Паризької мирної конференції після Першої світової війни.

У 1932 полишив державну службу в знак протесту проти вторгнення японських військ до Маньчжурії. Того ж року обраний депутатом Палати Представників Японського Парламенту від Товариства друзів конституційного правління.

Протягом 1933—1940 років працював директором японської англомовної газети The Japan Times.

У 1942 знову став депутатом Палати представників, незважаючи на критику його діяльності військовими та відсутність рекомендацій Асоціації допомоги Трону.

Після Другої світової війни був представником проамериканських ліберальних сил.

У жовтні 1945 року призначений міністром добробуту в уряді Шідехари Джюро. У листопаді того ж року, разом із Хатоямою Ічіро, взяв участь у формуванні Японської ліберальної партії. В червні 1946 року працював головою Комітету Палати Представників з питань поправок до Конституції й долучився до прийняття нової Конституції Японії.

У березні 1947 року перейшов до Японської прогресивної партії. Наприкінці того ж місяця, разом із Інукаєм Такеру, заснував Демократичну партію, яку й очолив. У червні 1947 року отримав портфель міністра закордонних справ та посаду віце-прем'єр-міністра в коаліційному уряді Катаями Тецу.

У березні 1948 року, після відставки кабінету Катаями, став прем'єр-міністром Японії й головою нового коаліційного уряду. Паралельно виконував обов'язки міністра закордонних справ. Керував країною в умовах американської окупації та розростання робітничого руху. За вказівкою голови окупаційних сил Дугласа Макартур затвердив указ про громадський порядок та наказ 201 про заборону демонстрацій.

У жовтні 1948 року був змушений піти у відставку через фінансовий корупційний скандал спричинений міжусобицями всередині американської окупаційної адміністрації. За підозрою у отриманні хабара арештований американцями.

У лютому 1958 року визнаний невинним. Решту життя провів осторонь політики, займаючись науковими дослідженнями. Автор багатьох праць з міжнародного права та історії дипломатії.

Помер 20 червня 1959 року, у 71-річному віці, в Токіо.

У 2002 в місті Фукучіяма, Кіото відкрився музей Ашіди Хітоші.

Згадки про Україну ред.

За даними українських істориків, у липні 1917 року як аташе посольства Японії в Росії Ашіда відвідав Центральну Раду в Києві та зустрівся із Генеральним секретарем міжнаціональних справ Олександром Шульгинім з метою отримання інформації про становище в Україні та намірів Ради щодо продовження війни. За даними японських дослідників, Ашіда перебував в гостях у єврейських цукровиробників Гальперіних та їхніх друзів Бернінсонів, з якими познайомився ще у Петрограді. Під впливом свого проросійськи налаштованого оточення, Ашіда негативно оцінював український визвольний рух:

Пройшов день і дві ночі відтоді як паротяг полишив російську столицю і зараз, посеред зволоженого росою степу, прямував до Києва. О, Україна – трав’яна Південна Росія!... Дніпровська Рівнина, що простирається від Чернігова до Одеси одразу кидається в очі подорожнього, відрізняючись від Північної Росії. Земля, трава, люди... тут кожна річ без винятку промовляє про Південний край – зелені хвилі, що тягнуться до хмар чорнозему, листя чорнявих тополь, радісні й запальні погляди малоросів... Сто-двісті років тому, степи часів Тараси Бульби, оспівані Гоголем, обігріті променями спекотного сонця, збудили в синах Рівнини кров завойовників. Тоді у тих краях з'явилися козаки, верхівки чорних хутряних яких то виринали, то знову тонули у високих степових травах.
Сьогодні український рух виглядає потужним, але це лише антивоєнні настрої під виглядом національної незалежності, що збуджують дурний народ. Просто в Північній Росії пронімецька партія представлена антиреволюційно-консервативними колами, а в Південній — націоналістами, що може свідчити про проникнення тут німецько-австрійських сил.

Примітки ред.

  1. ↑ http://archive.is/BHox6#6%
  2. ↑ http://archive.is/jZUPp#42%
  3. http://archive.is/jZUPp#30%
  4. Крезуб А. Нарис історії українсько-польської війни 1918—1919. — Нью-Йорк: Око, 1966. — 179 с.; Головченко В. І., Солдатенко В. Ф. Українське питання в роки Першої світової війни[недоступне посилання з травня 2019]. — К.: Парламентське вид-во, 2009. — с. 150.
  5. ↑ 黒川祐次著. 物語ウクライナの歴史 : ヨーロッパ最後の大国. — 東京: 中央公論新社, 2002. — p.179.
  6. 黒川祐次著. 物語ウクライナの歴史 : ヨーロッパ最後の大国. — 東京: 中央公論新社, 2002. — p.177-178.

Джерела та література ред.

Асіда Хітосі // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Асіда Хітосі


Це незавершена стаття про політичного діяча чи діячку Японії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
A shida Hito shi yap 芦田均 あしだひとし MFA aɕida citoɕi 15 listopada 1887 20 chervnya 1959 yaponskij politichnij i derzhavnij diyach diplomat doktor yuridichnih nauk 47 j prem yer ministr Yaponiyi 10 bereznya 15 zhovtnya 1948 Ashida Hitoshiyap 芦田均Narodivsya 15 listopada 1887 1887 11 15 Fukuchiyama KiotoPomer 20 chervnya 1959 1959 06 20 71 rik Minato TokioGromadyanstvo YaponiyaDiyalnist diplomat yuristAlma mater Tokijskij imperatorskij universitet d 1912 1 Persha visha shkolad i Q11393037 Znannya mov yaponskaZaklad Ministerstvo zakordonnih sprav Yaponiyi i The Japan Times 2 Posada prem yer ministr Yaponiyi 1948 Partiya Rikken Seiyukaid 3 Liberal Partyd 2 Demokratichna partiya d 2 Japan Democratic Partyd 1 i Liberalno demokratichna partiya YaponiyiBatko Ashida ShikanosukedRodichi Sanshi ShimokōbedU shlyubi z Sumi AshidadAvtografNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Zgadki pro Ukrayinu 3 Primitki 4 Dzherela ta literatura 5 PosilannyaBiografiya red Narodivsya 15 listopada 1887 roku v selyanskij rodini Ashida v misti Fukuchiyama prefekturi Kioto Vipusknik kafedri yurisprudenciyi Tokijskogo Imperskogo Universitetu Z 1912 roku vlashtuvavsya na robotu do Ministerstva zakordonnih sprav Yaponiyi Pracyuvav u yaponskih posolstvah v Rosiyi Franciyi Turechchini ta Belgiyi Buv svidkom rosijskoyi lyutnevoyi revolyuciyi ta zhovtnevogo perevorotu Rosiyi 1917 roku vidvidav revolyucijnij Kiyiv brav uchast v roboti Parizkoyi mirnoyi konferenciyi pislya Pershoyi svitovoyi vijni U 1932 polishiv derzhavnu sluzhbu v znak protestu proti vtorgnennya yaponskih vijsk do Manchzhuriyi Togo zh roku obranij deputatom Palati Predstavnikiv Yaponskogo Parlamentu vid Tovaristva druziv konstitucijnogo pravlinnya Protyagom 1933 1940 rokiv pracyuvav direktorom yaponskoyi anglomovnoyi gazeti The Japan Times U 1942 znovu stav deputatom Palati predstavnikiv nezvazhayuchi na kritiku jogo diyalnosti vijskovimi ta vidsutnist rekomendacij Asociaciyi dopomogi Tronu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni buv predstavnikom proamerikanskih liberalnih sil U zhovtni 1945 roku priznachenij ministrom dobrobutu v uryadi Shidehari Dzhyuro U listopadi togo zh roku razom iz Hatoyamoyu Ichiro vzyav uchast u formuvanni Yaponskoyi liberalnoyi partiyi V chervni 1946 roku pracyuvav golovoyu Komitetu Palati Predstavnikiv z pitan popravok do Konstituciyi j doluchivsya do prijnyattya novoyi Konstituciyi Yaponiyi U berezni 1947 roku perejshov do Yaponskoyi progresivnoyi partiyi Naprikinci togo zh misyacya razom iz Inukayem Takeru zasnuvav Demokratichnu partiyu yaku j ocholiv U chervni 1947 roku otrimav portfel ministra zakordonnih sprav ta posadu vice prem yer ministra v koalicijnomu uryadi Katayami Tecu U berezni 1948 roku pislya vidstavki kabinetu Katayami stav prem yer ministrom Yaponiyi j golovoyu novogo koalicijnogo uryadu Paralelno vikonuvav obov yazki ministra zakordonnih sprav Keruvav krayinoyu v umovah amerikanskoyi okupaciyi ta rozrostannya robitnichogo ruhu Za vkazivkoyu golovi okupacijnih sil Duglasa Makartur zatverdiv ukaz pro gromadskij poryadok ta nakaz 201 pro zaboronu demonstracij U zhovtni 1948 roku buv zmushenij piti u vidstavku cherez finansovij korupcijnij skandal sprichinenij mizhusobicyami vseredini amerikanskoyi okupacijnoyi administraciyi Za pidozroyu u otrimanni habara areshtovanij amerikancyami U lyutomu 1958 roku viznanij nevinnim Reshtu zhittya proviv ostoron politiki zajmayuchis naukovimi doslidzhennyami Avtor bagatoh prac z mizhnarodnogo prava ta istoriyi diplomatiyi Pomer 20 chervnya 1959 roku u 71 richnomu vici v Tokio U 2002 v misti Fukuchiyama Kioto vidkrivsya muzej Ashidi Hitoshi Zgadki pro Ukrayinu red Dokladnishe Ukrayinsko yaponski vidnosiniZa danimi ukrayinskih istorikiv u lipni 1917 roku yak atashe posolstva Yaponiyi v Rosiyi Ashida vidvidav Centralnu Radu v Kiyevi ta zustrivsya iz Generalnim sekretarem mizhnacionalnih sprav Oleksandrom Shulginim z metoyu otrimannya informaciyi pro stanovishe v Ukrayini ta namiriv Radi shodo prodovzhennya vijni 4 Za danimi yaponskih doslidnikiv Ashida perebuvav v gostyah u yevrejskih cukrovirobnikiv Galperinih ta yihnih druziv Berninsoniv z yakimi poznajomivsya she u Petrogradi Pid vplivom svogo prorosijski nalashtovanogo otochennya 5 Ashida negativno ocinyuvav ukrayinskij vizvolnij ruh nbsp Projshov den i dvi nochi vidtodi yak parotyag polishiv rosijsku stolicyu i zaraz posered zvolozhenogo rosoyu stepu pryamuvav do Kiyeva O Ukrayina trav yana Pivdenna Rosiya Dniprovska Rivnina sho prostirayetsya vid Chernigova do Odesi odrazu kidayetsya v ochi podorozhnogo vidriznyayuchis vid Pivnichnoyi Rosiyi Zemlya trava lyudi tut kozhna rich bez vinyatku promovlyaye pro Pivdennij kraj zeleni hvili sho tyagnutsya do hmar chornozemu listya chornyavih topol radisni j zapalni poglyadi malorosiv Sto dvisti rokiv tomu stepi chasiv Tarasi Bulbi ospivani Gogolem obigriti promenyami spekotnogo soncya zbudili v sinah Rivnini krov zavojovnikiv Todi u tih krayah z yavilisya kozaki verhivki chornih hutryanih yakih to virinali to znovu tonuli u visokih stepovih travah 6 nbsp nbsp Sogodni ukrayinskij ruh viglyadaye potuzhnim ale ce lishe antivoyenni nastroyi pid viglyadom nacionalnoyi nezalezhnosti sho zbudzhuyut durnij narod Prosto v Pivnichnij Rosiyi pronimecka partiya predstavlena antirevolyucijno konservativnimi kolami a v Pivdennij nacionalistami sho mozhe svidchiti pro proniknennya tut nimecko avstrijskih sil 5 nbsp Primitki red a b http archive is BHox6 6 a b v http archive is jZUPp 42 http archive is jZUPp 30 Krezub A Naris istoriyi ukrayinsko polskoyi vijni 1918 1919 Nyu Jork Oko 1966 179 s Golovchenko V I Soldatenko V F Ukrayinske pitannya v roki Pershoyi svitovoyi vijni nedostupne posilannya z travnya 2019 K Parlamentske vid vo 2009 s 150 a b 黒川祐次著 物語ウクライナの歴史 ヨーロッパ最後の大国 東京 中央公論新社 2002 p 179 黒川祐次著 物語ウクライナの歴史 ヨーロッパ最後の大国 東京 中央公論新社 2002 p 177 178 Dzherela ta literatura red Asida Hitosi 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap yap Shodennik Ashidi Hitoshi 1945 1946 Arhivovano 20 sichnya 2013 u Wayback Machine Nacionalna parlamentska biblioteka Yaponiyi Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Asida Hitosi yap Muzej Ashidi Hitoshi Arhivovano 23 lyutogo 2014 u Wayback Machine yap Dokumenti Ashidi peredani Nacionalnij Parlamentskij biblioteci Arhivovano 12 serpnya 2011 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya pro politichnogo diyacha chi diyachku Yaponiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Asida Hitosi amp oldid 35924815