Афар (або афари, арабська назва — данакіль) — напівкочовий кушитський народ на півночі Східної Африки.
| Афар Afar عفار | |
|---|---|
| Афар-кочівник | |
| Кількість | бл. 1 млн чол. |
| Ареал | Ефіопія Еритрея Джибуті |
| Близькі до: | кушитські народи |
| Мова | афарська |
| Релігія | мусульмани-суніти |
Територія проживання і чисельність Редагувати
Афари проживають на північному сході Ефіопії, в Еритреї та Джибуті (в останній країні вони складають понад третину від загальної чисельності населення).
Загальна чисельність афарів станом на середину 1990-х років (оцінка) — близько 1 млн осіб (точних даних немає через відсутність постійних переписів, найперше через міждержавні та міжетнічні конфлікти на території проживання афарів, крайнє зубожіння регіону тощо).
Мова і релігія Редагувати
Афари розмовляють мовою афар (афарською), яку деякі фахівці вважають діалектом мови афар-сахо східно-кушитської підгрупи. Серед афарів поширені також амхарська та арабська мови.
Писемність — на основі ефіопського письма.
Від Х ст. афари навернуті до іслама арабами-торгівцями з Аравії, і дотепер є ревними мусульманами-сунітами.
Історія і суспільство Редагувати
Перші згадки про афарів відносяться до ХІІІ століття (в арабських письмових джерелах).
У подальшому афари разом з іншими народами регіону утворили ряд феодальних султанатів (Ауса, Адаль), що в XIX ст. увійшли до складу Ефіопської імперії, а наприкінці цього ж століття були частково загарбані колоніальними метрополіями Італією та Францією.
Афари поділяються на дві основні кастово-племінні групи: знать (асаймара «червоні») та численні, відносно вільні общинники (адоймара «білі»).
У складі афарів вирізняють групи (роди) арабського, сомалійського тощо походження.
Господарство і культура Редагувати
Афари займаються кочовим і напівкочовим верблюдництвом, в меншій мірі відгонним скотарством (велика і дрібна худоба). Раніше афари практикували брати худобу в землеробців на випас.
Серед інших занять — випарювання солі, на узбережжі Червоного моря — рибальство, в оазі Ауса — землеробство.
У теперішній час у афарському суспільстві є свій робітничий клас та інтелігенція.
Матеріальна культура афарів близька такій же у решти народів регіону. Зберігається фольклор.
Джерела і література Редагувати
- Кобищанов Ю. М. Афар // Народы мира. Историко-этнографический справочник. — М, 1988. — С. 74.(рос.)
- Lewis I.M. Peoples of the Horn of Africa: Somali, Afar and Saho., L., 1955 (англ.)
| Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |