www.wikidata.uk-ua.nina.az

Асмус Валентин Фердинандович Батько Посада Діти Дружина Мати Валентин Фердинандович АсмусНародився 18 30 грудня 1894 Киї

Асмус Валентин Фердинандович

Валентин Фердинандович Асмус
Народився 18 (30) грудня 1894
Київ, Російська імперія
Помер 4 червня 1975(1975-06-04) (80 років)
Москва, СРСР
Поховання Передєлкінський цвинтарd
Країна  СРСР
Діяльність філософ, історик літератури
Alma mater Київське реальне училище
Історико-філологічний факультет Київського університету[d]
Галузь Філософія
Заклад МДУ
Московський інститут філософії, літератури, історії
Інститут червоної професури
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філософських наук
Відомі учні Sergey Anisimovd
Брутян Георг Абелович
Zakhar Kamenskyd
Ойзерман Теодор Ілліч
Уйомов Авенір Іванович
Зінов'єв Олександр Олександрович
Q56308288?
Vladimir Smirnovd
Шестаков В'ячеслав Павлович
Аспіранти, докторанти Зінов'єв Олександр Олександрович
Vasily Vasilievich Sokolovd
Уйомов Авенір Іванович
Igor Yablokovd
Брутян Георг Абелович
Anatoly Zotovd
Шестаков В'ячеслав Павлович
Yuri Melvild
Нагороди
 Асмус Валентин Фердинандович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Асмус.

Валенти́н Фердина́ндович А́смус (30 грудня 1894, Київ — 4 червня 1975, Москва) — радянський філософ, логік, історик філософії, історик і теоретик естетики, літературознавець. Доктор філософських наук (1940), професор (1935). Професор МДУ. Дійсний член Міжнародного інституту філософії в (Парижі). Лауреат Сталінської премії 1-го ступеня (1943).

Біографія ред.

Народився 30 грудня 1894 року в Києві. Закінчив Київське реальне училище і Відділення філософії і російської словесності історико-філологічного факультету Київського університету (1919); навчався філософії у О. М. Гилярова, В. В. Зеньковського, Є. В. Спекторського. В студентські роки опублікував працю «О задачах музыкальной критики» (1916), отримавши премію за конкурсний твір про відношення світогляду Л. М. Толстого до філософії Б. Спінози і виступив після загарбання Києва білогвардійцями з антибільшовицькою статтею «О великом пленении русской культуры».

Після закінчення університету викладав філософію та естетику у вищих навчальних закладах Києва.

Після встановлення радянської влади в Україні став вивчати філософію марксизму.

З 1928 року виїхав до Москви, де викладав філософію в Інститут червоної професури, в Академії комуністичного виховання імені Н. К. Крупської, в МІФЛІ, на етнологічному факультеті МДУ, пише історико-філософські праці, зазнавав ідеологічних утисків в зв'язку з кампанією проти «меншевиствующого ідеалізму». На початку 1930-х рр. В. А. Смирнов повідомляє про близькість Асмуса до групи письменників «Серапіонові брати».

В середині 1930-х рр. Асмус активно займається історією і теорією естетики. У 1935 році вступає до Спілки письменників. Професор (1935). У 1940 році захищає докторську дисертацію («Эстетика классической Греции», Інститут філософії АН СРСР). З 1939 року працює в МДУ імені М. В. Ломоносова, з дня відновлення філософського факультету МДУ (1941) — професор цього факультету.

За участь в підготовці трьохтомної «Історії філософії» (1940—1942) став лауреатом Сталінської премії 1-го ступеня (1943).

В 1946 році Асмус активно займається розвитком логіки як області досліджень і навчального предмету, викладає на курсах з підготовки вузівських викладачів логіки, згодом працює на кафедрі логіки філософського факультету МДУ. Асмус — видний учасник дискусій про предмет логіки кінця 1940-х — початку 50-х рр., він написав один із перших в СРСР підручників з логіки. і ряд глав в колективній монографії, переведена і відкоментована одна із перших видань в СРСР книг з логіки XX ст. — «Опыт исследования значения логики» Шарля Серрюса (1948), написана передмова до перекладу Логіко-философського трактату Людвіга Вітґенштайна.

Бере участь у підготовці перекладів класичних і сучасних західних філософів, в організації міжнародного співробітництва в галузі філософії. Асмус — автор багатьох статей в «Філософській енциклопедії» (1960—1970), включаючи статті про давньогрецьку філософію, Аристотеля, Канта, Фіхте, Шеллінга, Шопенгауера, бере участь у підготовці «Великої радянської енциклопедії», «Літературної енциклопедії» та багатьох словників. В 1969–1971 рр. видавництво Московського університету опублікувало двотомні «Вибрані твори» В. Ф. Асмуса.

В останні роки Асмус був зайнятий роботою над монографією «Історико-філософський процес в зображенні і оцінці російського екзистенціалізму» (не завершена). Посмертно видані «Історико-філософські етюди» (нариси з історії західної філософії: про таких діячів як Платон, Томмазо Кампанелла, Жан-Жак Руссо, Йоганн-Фрідріх Шиллер, Фрідріх Гегель, Оґюст Конт, Анрі Бергсон і Вільям Джеймс), стаття "В. Соловйова. Досвід філософської біографії ".

Наукові праці ред.

Джерела ред.

  • Енциклопедія сучасної України: Біографія [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  • Бирюков Б. В. Валентин Фердинандович Асмус как философ и историк логики [ 19 квітня 2014 у Wayback Machine.] // Асмус В. Ф. Лекции по истории логики: Авиценна, Бэкон, Гоббс, Декарт, Паскаль. — М., 2010.
  • Соколов В. В., Ойзерман Т. И., Гулыга А. В., Каменский 3. А., Смирнов В. А., Субботин А. Л., Жучкова В. А. // Вопросы философии. — 1995. — № 1. — С. 31—51.
  • Валентин Фердинандович Асмус. Ред. Жучкова В. А., Блауберг И. И. М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2010.
  • Bakhurst D. Asmus, Valentin Ferdinandovich //Routledge Encyclopedia of Philosophy. — L., 1998.

Література ред.

Примітки ред.

  1. Асмус Валентин Фердинандович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Жизнь, 1918, № 2 (8—14 вересня).
  3. Книга «Диалектический материализм и логика» (1924), полемика с А. Варьяшем (Под знаменем марксизма, 1926. № 7—8, 10; 1927. № 1), статті «Бергсон и его критика интеллекта» (1926) і «Алогизм Уильяма Джемса» (1927) та інші праці.
  4. «Диалектика Канта» (1929), «Очерки истории диалектики в новой философии» (1930), «Маркс и буржуазный историзм» (1933).
  5. Соколов В. В., Ойзерман Т. И., Гулыга А. В., Каменский 3. А., Смирнов В. А., Субботин А. Л., Жучков В. А. В. Ф. Асмус — педагог и мыслитель [ 21 жовтня 2007 у Wayback Machine.] // Вопросы философии. — 1995. — № 1. — С. 31—51
  6. «Логика» (1947).
  7. «Логика» (1956).
  8. «Питання філософії», 1988 , № 6 .

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Batko Posada Diti Druzhina Mati Valentin Ferdinandovich AsmusNarodivsya 18 30 grudnya 1894 Kiyiv Rosijska imperiya 1 Pomer 4 chervnya 1975 1975 06 04 80 rokiv Moskva SRSRPohovannya Peredyelkinskij cvintardKrayina SRSRDiyalnist filosof istorik literaturiAlma mater Kiyivske realne uchilishe Istoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d Galuz FilosofiyaZaklad MDU Moskovskij institut filosofiyi literaturi istoriyi Institut chervonoyi profesuriVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor filosofskih naukVidomi uchni Sergey Anisimovd Brutyan Georg Abelovich Zakhar Kamenskyd Ojzerman Teodor Illich Ujomov Avenir Ivanovich Zinov yev Oleksandr Oleksandrovich Q56308288 Vladimir Smirnovd Shestakov V yacheslav PavlovichAspiranti doktoranti Zinov yev Oleksandr Oleksandrovich Vasily Vasilievich Sokolovd Ujomov Avenir Ivanovich Igor Yablokovd Brutyan Georg Abelovich Anatoly Zotovd Shestakov V yacheslav Pavlovich Yuri MelvildNagorodi Asmus Valentin Ferdinandovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Asmus Valenti n Ferdina ndovich A smus 30 grudnya 1894 Kiyiv 4 chervnya 1975 Moskva radyanskij filosof logik istorik filosofiyi istorik i teoretik estetiki literaturoznavec Doktor filosofskih nauk 1940 profesor 1935 Profesor MDU Dijsnij chlen Mizhnarodnogo institutu filosofiyi v Parizhi Laureat Stalinskoyi premiyi 1 go stupenya 1943 Zmist 1 Biografiya 2 Naukovi praci 3 Dzherela 4 Literatura 5 Primitki 6 PosilannyaBiografiya red Narodivsya 30 grudnya 1894 roku v Kiyevi Zakinchiv Kiyivske realne uchilishe i Viddilennya filosofiyi i rosijskoyi slovesnosti istoriko filologichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu 1919 navchavsya filosofiyi u O M Gilyarova V V Zenkovskogo Ye V Spektorskogo V studentski roki opublikuvav pracyu O zadachah muzykalnoj kritiki 1916 otrimavshi premiyu za konkursnij tvir pro vidnoshennya svitoglyadu L M Tolstogo do filosofiyi B Spinozi i vistupiv pislya zagarbannya Kiyeva bilogvardijcyami z antibilshovickoyu statteyu O velikom plenenii russkoj kultury 2 Pislya zakinchennya universitetu vikladav filosofiyu ta estetiku u vishih navchalnih zakladah Kiyeva Pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi v Ukrayini stav vivchati filosofiyu marksizmu 3 Z 1928 roku viyihav do Moskvi de vikladav filosofiyu v Institut chervonoyi profesuri v Akademiyi komunistichnogo vihovannya imeni N K Krupskoyi v MIFLI na etnologichnomu fakulteti MDU pishe istoriko filosofski praci 4 zaznavav ideologichnih utiskiv v zv yazku z kampaniyeyu proti menshevistvuyushogo idealizmu Na pochatku 1930 h rr V A Smirnov povidomlyaye 5 pro blizkist Asmusa do grupi pismennikiv Serapionovi brati V seredini 1930 h rr Asmus aktivno zajmayetsya istoriyeyu i teoriyeyu estetiki U 1935 roci vstupaye do Spilki pismennikiv Profesor 1935 U 1940 roci zahishaye doktorsku disertaciyu Estetika klassicheskoj Grecii Institut filosofiyi AN SRSR Z 1939 roku pracyuye v MDU imeni M V Lomonosova z dnya vidnovlennya filosofskogo fakultetu MDU 1941 profesor cogo fakultetu Za uchast v pidgotovci trohtomnoyi Istoriyi filosofiyi 1940 1942 stav laureatom Stalinskoyi premiyi 1 go stupenya 1943 V 1946 roci Asmus aktivno zajmayetsya rozvitkom logiki yak oblasti doslidzhen i navchalnogo predmetu vikladaye na kursah z pidgotovki vuzivskih vikladachiv logiki zgodom pracyuye na kafedri logiki filosofskogo fakultetu MDU Asmus vidnij uchasnik diskusij pro predmet logiki kincya 1940 h pochatku 50 h rr vin napisav odin iz pershih v SRSR pidruchnikiv z logiki 6 i ryad glav v kolektivnij monografiyi 7 perevedena i vidkomentovana odna iz pershih vidan v SRSR knig z logiki XX st Opyt issledovaniya znacheniya logiki Sharlya Serryusa 1948 napisana peredmova do perekladu Logiko filosofskogo traktatu Lyudviga Vitgenshtajna Bere uchast u pidgotovci perekladiv klasichnih i suchasnih zahidnih filosofiv v organizaciyi mizhnarodnogo spivrobitnictva v galuzi filosofiyi Asmus avtor bagatoh statej v Filosofskij enciklopediyi 1960 1970 vklyuchayuchi statti pro davnogrecku filosofiyu Aristotelya Kanta Fihte Shellinga Shopengauera bere uchast u pidgotovci Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi Literaturnoyi enciklopediyi ta bagatoh slovnikiv V 1969 1971 rr vidavnictvo Moskovskogo universitetu opublikuvalo dvotomni Vibrani tvori V F Asmusa V ostanni roki Asmus buv zajnyatij robotoyu nad monografiyeyu Istoriko filosofskij proces v zobrazhenni i ocinci rosijskogo ekzistencializmu ne zavershena Posmertno vidani Istoriko filosofski etyudi narisi z istoriyi zahidnoyi filosofiyi pro takih diyachiv yak Platon Tommazo Kampanella Zhan Zhak Russo Jogann Fridrih Shiller Fridrih Gegel Ogyust Kont Anri Bergson i Vilyam Dzhejms stattya V Solovjova Dosvid filosofskoyi biografiyi 8 Naukovi praci red Asmus V F Lekcii po istorii logiki Avicenna Bekon Gobbs Dekart Paskal M URSS 2007 Asmus V F Logika Sistematicheskij kurs M URSS 2010 Asmus V F Problema intuicii v filosofii i matematike Ocherk istorii XVII nachalo XX v M URSS 2011 Asmus V F Platon M URSS 2013 Asmus V F Nemeckaya estetika XVIII veka M URSS 2004 Asmus V F Filosofiya i estetika russkogo simvolizma M URSS 2013 Asmus V F Estetika Aristotelya M URSS 2011 Asmus V F Problema intuicii v filosofii i matematike Ocherk istorii XVII nachalo XX v M Mysl 1965 Arhivovano 19 kvitnya 2014 u Wayback Machine na sajte RuniversDzherela red Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Biografiya Arhivovano 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Asmus Valentin Ferdinandovich Istoriya filosofskoyi dumki v Ukrayini Ogorodnik I V Biryukov B V Valentin Ferdinandovich Asmus kak filosof i istorik logiki Arhivovano 19 kvitnya 2014 u Wayback Machine Asmus V F Lekcii po istorii logiki Avicenna Bekon Gobbs Dekart Paskal M 2010 Sokolov V V Ojzerman T I Gulyga A V Kamenskij 3 A Smirnov V A Subbotin A L Zhuchkova V A V F Asmus pedagog i myslitel Voprosy filosofii 1995 1 S 31 51 Valentin Ferdinandovich Asmus Red Zhuchkova V A Blauberg I I M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN 2010 Bakhurst D Asmus Valentin Ferdinandovich Routledge Encyclopedia of Philosophy L 1998 Literatura red Asmus Valentin Ferdinandovich Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Primitki red Asmus Valentin Ferdinandovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Zhizn 1918 2 8 14 veresnya Kniga Dialekticheskij materializm i logika 1924 polemika s A Varyashem Pod znamenem marksizma 1926 7 8 10 1927 1 statti Bergson i ego kritika intellekta 1926 i Alogizm Uilyama Dzhemsa 1927 ta inshi praci Dialektika Kanta 1929 Ocherki istorii dialektiki v novoj filosofii 1930 Marks i burzhuaznyj istorizm 1933 Sokolov V V Ojzerman T I Gulyga A V Kamenskij 3 A Smirnov V A Subbotin A L Zhuchkov V A V F Asmus pedagog i myslitel Arhivovano 21 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Voprosy filosofii 1995 1 S 31 51 Logika 1947 Logika 1956 Pitannya filosofiyi 1988 6 Posilannya red Asmus Valentin Ferdinandovich Istoriya filosofskoyi dumki v Ukrayini Ogorodnik I V Biblioteka ukrayinskih pidruchnikiv Asmus V F Logika 1947 Arhivovano 25 kvitnya 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Asmus Valentin Ferdinandovich amp oldid 35921534