www.wikidata.uk-ua.nina.az

Археологія Воронезької області сукупність археологічних досліджень і знахідок на території сучасного Воронезької області

Археологія Воронезької області

Археологія Воронезької області — сукупність археологічних досліджень і знахідок на території сучасного Воронезької області Російської федерації. Територія області займає частину Середнього Подоння (Наддоння, Дону), а також охоплює українську історичний й етнічний край Східна Слобожанщина.

Вивченням археології в області займаються Воронезький державний університет й Воронезький державний педагогічний університет.

Дослідження Редагувати

Дослідженнями археології Східної Слобожанщини займалися, як московські аргеологий - Василь Городцов, Петро Ліберов та інші; так й місцеві Арсен Синюк, Анатолій Пряхін та інші.

Кам'яна доба Редагувати

Територія Воронезької області була населена з часів палеоліту.

Давньокам'яна доба Редагувати

Ймовірно, ашельського періодом датуються знахідки оббитих кварцитів, виявлені біля села Шубне Острогозького району.

Микулинським інтерстадіалом датується фрагмент правої лопатки викопного людини сучасного типу з неандерталодібним компонентом, знайдений у місцевості Шкурлат-III (за назвою села Шкурлат 3, розташованого біля краю гранітного Павловського кар'єра) в 1980-1981 роках.

За віком стоянок у Костенках заселено Середнє Подоння було 40-35 тисяч років тому, що є певним свідченням найдавнішого перебування людини розумної на Східноєвропейській рівнині. Середнє Подоння тоді представляла собою прильодовикову тундру, де мешкали мамути, шерстисті носороги та дикі коні. Всесвітньо відомі стоянки у районі Костенки-Борщево належали сучасній людині - кроманьйонцам. Люди, що жили в цих краях приблизно 37-32 тисяч років тому (Костенки-14 (Маркіна гора), Костенки-12) вимерли й не є предковоми для нинішнього населення як Подоння, так і всієї Східноєвропейської рівнини.

Споруди у Костенківському районі виконували з каменя, кісток й заліза. Проте дерево не зберіглося. Численні вироби та хати мешканців виготовлені з кісток й бивнів мамутів. 3 поховання людей. З предметів культу та мистецтва — палеолітичні венери — жіночі фігурки вагітних жінок, що вказує на культ плодоріддя.

Середньокам'яна доба Редагувати

12 тисяч років тому закінчився льодовиковий період, тундра змінилася на ліс, зник мамут. Мисливський нарід костенківської культури посунув на північ за стадами мамутів.

Середньокамʼяна доба на Середньому Подонні тривала у 10-5 тисячоріччях років до Р. Х.. Тут відсутні пам'ятки перехідного від палеоліту до мезоліту періоду (12-10 тисячоріччя до Р. Х.) та раннього мезоліту (10-8 имсячоріччя до Р.Х).

Середньокамʼяна доба характеризується приватним мисливством, мікролітами, відсутністю постійних жител, мобільністю мисливців. Зайшлі мисливці змішалися з залишками костенківців.

До пізньої середньокам'яної доби (7-6 тисячоріччя до Р. Х.) відносяться декілька стоянок. Вони належать до зайшлого племені з північно-східного Надкаспія й Поаралля, а можливо з Центральної Азії. Характерним інвентарем у них були рогаті трапеції-вкладні. 6000 років до Р. Х. є крайнім часом коли прийшло плем'я з Надкаспію.

Новокам'яна доба Редагувати

Новокам'яна доба у Середньому Подонні тривала у 5000-2000 роках до Р.Х.. Проте східні межі культури, ще не визначені. Ранній неоліт представлено середньодонською культурою. У 2007 році була виділена ранньоновокам'яна карамишевська культура, що осягала сточище річки Вороніж.

Мідна доба Редагувати

В кінці мідної доби та ранньою бронзовою була поширена ямна культура. Про переростання ямної культури в катакомбну свідчать деякі археологічні знахідки, зокрема, Власовського могильника (село Власовка Грибановського району): "… поховання і ямного, і катакомбного типу могильника не виявляють хронологічного розриву, а визначають своїм виглядом ніби «робочий момент» процесу спадкоємності і взаємодії".

Скотоводи (переважно коняри) енеолітичної репінської культури залишили Введенський й Іванобугорський могильник. На цих пам’ятках видно процес трансформування репінської культури у абашеську бронзової доби.

Бронзова доба Редагувати

За бронзової доби у Середньому Подонні існували абашівська, катакомбна, воронізька й зрубна культури.

У 2500-2000 роках у Середньому Подонні, й Верхньої та частині Середньої Сіверськодонеччини існувала харківсько-воронізька катакомбна культура, що слідує за ямною культурою, й, як вважається є результатом міграції народу донецької катакомбної культури на північ.

У хутора Мостище в Острогозького району існують пам'ятник бронзової доби - кам'яний лабіринт. Мостищенський лабіринт є першим відомим мегалітичною спорудою середньої смуги Російської федерації.

За бронзової доба у 2000-1000 роках до Р.Х. на території області мешкали скотарські племена абашевської культури. Просліджується зв’язок старожитностей абашівської культури з енеолітичною репінською культурою. Під тиском давньоямної й згодом катакомбної культур етнос репінської культури витискується упівнічні межі лівобережжя Середнього Дону, де виявлені протоабашевські пам’ятки.

У Середньому Подонні у 1700-1100 роках до Р.Х. існувала бережнівсько-маївська зрубна культура.

Залізна доба Редагувати

Скіфська доба Редагувати

Залізної доби область стала частиною Скіфії. На Великом Борщевському, Архангельському й Сторожевому городищах, а також на горі у села Рудкін виявлена кераміка скіфського часу, яку І. І. Ляпушкин датує 500-100 роками до Р.Х.. Городище Розсошки 1 - Крутці й Аверинське городище було спалено під час нападу кочовими скіфами.

2013 року у курганному могильнику Дівиця-5 виявлено поховання 4 скіфських амазонок з багатим головним убором, що раніше знаходили лише у степових царських курганах.

Сарматська доба Редагувати

Сармати змінили скіфів. Вважається, що сармати дали ім'я річці Дон.

Середньовіччя Редагувати

Раннє середновіччя Редагувати

Нащадки сарматів алани в епоху раннього середньовіччя перейшли до осілого способу життя і оволоділи навичками міської культури (Маяцьке городище), вступили в складний симбіоз в кочовиками (булгари, хозари). У села Березівка Воробйовського району у двох курганах виявлені поховання алан початку гунського вторгнення - кінця IV сторіччя, а також кілька горщиків, схожих з глиняним посудом слов'янської інясевської культури.

У IX сторіччі на територію області приходять слов'яни (роменсько-боршевська культура). За деякими відомостями вони створюють самостійну державу Вантит на околиці Хозарського каганату. Набіги печенігів перешкоджали заселенню Воронізької області, тому у Московському царстві й згодом у Російській імперії закріпилася назва Дике поле.

Пізнє середньовіччя Редагувати

Від золотоординської доби залишилися сліди мусульманських храмів й мавзолеїв. Після розпаду Золотої Орди Воронізькою областю прокладається Ногайський шлях, якому хани кубанської Ногайської Орди здійснювали набіги у Московію. У великих набігах брали участь тисячі вершників, озброєних шаблями й луками зі стрілами. Головним завданням набігів було захоплення полонених, яких через Озів продавали в рабство на ринках Османської імперії. З християнського населення регіону, що засвоїла деякі елементи культури і генофонду кочовиків, складається козацтво (донські козаки, Пристанський).

Примітки Редагувати

  1. В Воронежской области археологи обнаружили стоянку охотников эпохи палеолита
  2. Замятнин С. Н. Находки межледниковой фауны и оббитых кварцитов у с. Шубное Воронежской области // Учёные записки МГУ. М., 1952. Вып. 158.
  3. . Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 21 грудня 2019. 
  4. ↑ (ru-ru). Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019. 
  5. . Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019. 
  6. Qiaomei Fu et al. The genetic history of Ice Age Europe
  7. . Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 22 грудня 2019. 
  8. (ru-ru). Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019. 
  9. (ru-ru). Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019. 
  10. (ru-ru). Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019. 
  11. (ru-ru). Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019. 
  12. (ru-ru). Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019. 
  13. . Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019. 
  14. Синюк, А.Т. (1989). ПОГРЕБЕНИЯ ЯМНОЙ И КАТАКОМБНОЙ КУЛЬТУР ПЕРВОГО ВЛАСОВСКОГО МОГИЛЬНИКА Проблемы археологического изучения Доно-Волжской Лесостепи. Межвузовский сборник научных трудов (російська). Вороніж. с. 56. 
  15. Синюк, Арсен Тігранович (1996). О хронологическом соотношении культур эпохи бронзы лесостепного Дона (російська мова). Липецьк: Археологические памятники лесостепного Подонья. Выпуск 1. с. 87–94. 
  16. . Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019. 
  17. Москаленко А. Н. Архангельское (Голышевское) городище // КСИИМК — Вып. II. — 1939
  18. . Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019. 
  19. Всадники в красных туниках [ 22 грудня 2019 у Wayback Machine.], 19.02.2018
  20. Мусульманские археологические памятники Воронежской области[недоступне посилання з Июнь 2018]
  21. . Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019. 

Джерела Редагувати

  • Дорогами тысячелетий — А. З. Винников, А. Т. Синюк
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Arheologiya Voronezkoyi oblasti sukupnist arheologichnih doslidzhen i znahidok na teritoriyi suchasnogo Voronezkoyi oblasti Rosijskoyi federaciyi Teritoriya oblasti zajmaye chastinu Serednogo Podonnya Naddonnya Donu a takozh ohoplyuye ukrayinsku istorichnij j etnichnij kraj Shidna Slobozhanshina Vivchennyam arheologiyi v oblasti zajmayutsya Voronezkij derzhavnij universitet j Voronezkij derzhavnij pedagogichnij universitet Zmist 1 Doslidzhennya 2 Kam yana doba 2 1 Davnokam yana doba 2 2 Serednokam yana doba 2 3 Novokam yana doba 3 Midna doba 4 Bronzova doba 5 Zalizna doba 5 1 Skifska doba 5 2 Sarmatska doba 6 Serednovichchya 6 1 Rannye serednovichchya 6 2 Piznye serednovichchya 7 Primitki 8 DzherelaDoslidzhennya RedaguvatiDoslidzhennyami arheologiyi Shidnoyi Slobozhanshini zajmalisya yak moskovski argeologij Vasil Gorodcov Petro Liberov ta inshi tak j miscevi Arsen Sinyuk Anatolij Pryahin ta inshi Kam yana doba RedaguvatiTeritoriya Voronezkoyi oblasti bula naselena z chasiv paleolitu 1 Davnokam yana doba Redaguvati Jmovirno ashelskogo periodom datuyutsya znahidki obbitih kvarcitiv viyavleni bilya sela Shubne Ostrogozkogo rajonu 2 Mikulinskim interstadialom datuyetsya fragment pravoyi lopatki vikopnogo lyudini suchasnogo tipu z neandertalodibnim komponentom znajdenij u miscevosti Shkurlat III za nazvoyu sela Shkurlat 3 roztashovanogo bilya krayu granitnogo Pavlovskogo kar yera v 1980 1981 rokah 3 Za vikom stoyanok u Kostenkah zaseleno Serednye Podonnya bulo 40 35 tisyach rokiv tomu sho ye pevnim svidchennyam najdavnishogo perebuvannya lyudini rozumnoyi na Shidnoyevropejskij rivnini 4 Serednye Podonnya todi predstavlyala soboyu prilodovikovu tundru de meshkali mamuti sherstisti nosorogi ta diki koni 5 Vsesvitno vidomi stoyanki u rajoni Kostenki Borshevo nalezhali suchasnij lyudini kromanjoncam Lyudi sho zhili v cih krayah priblizno 37 32 tisyach rokiv tomu Kostenki 14 Markina gora Kostenki 12 vimerli j ne ye predkovomi dlya ninishnogo naselennya yak Podonnya tak i vsiyeyi Shidnoyevropejskoyi rivnini 6 7 Sporudi u Kostenkivskomu rajoni vikonuvali z kamenya kistok j zaliza Prote derevo ne zberiglosya 4 Chislenni virobi ta hati meshkanciv vigotovleni z kistok j bivniv mamutiv 3 pohovannya lyudej Z predmetiv kultu ta mistectva paleolitichni veneri zhinochi figurki vagitnih zhinok sho vkazuye na kult plodoriddya 8 9 Serednokam yana doba Redaguvati 12 tisyach rokiv tomu zakinchivsya lodovikovij period tundra zminilasya na lis znik mamut Mislivskij narid kostenkivskoyi kulturi posunuv na pivnich za stadami mamutiv 10 Serednokamʼyana doba na Serednomu Podonni trivala u 10 5 tisyachorichchyah rokiv do R H Tut vidsutni pam yatki perehidnogo vid paleolitu do mezolitu periodu 12 10 tisyachorichchya do R H ta rannogo mezolitu 10 8 imsyachorichchya do R H Serednokamʼyana doba harakterizuyetsya privatnim mislivstvom mikrolitami vidsutnistyu postijnih zhitel mobilnistyu mislivciv Zajshli mislivci zmishalisya z zalishkami kostenkivciv 11 Do piznoyi serednokam yanoyi dobi 7 6 tisyachorichchya do R H vidnosyatsya dekilka stoyanok Voni nalezhat do zajshlogo plemeni z pivnichno shidnogo Nadkaspiya j Poarallya a mozhlivo z Centralnoyi Aziyi Harakternim inventarem u nih buli rogati trapeciyi vkladni 6000 rokiv do R H ye krajnim chasom koli prijshlo plem ya z Nadkaspiyu Novokam yana doba Redaguvati Novokam yana doba u Serednomu Podonni trivala u 5000 2000 rokah do R H 12 Prote shidni mezhi kulturi she ne viznacheni Rannij neolit predstavleno serednodonskoyu kulturoyu U 2007 roci bula vidilena rannonovokam yana karamishevska kultura sho osyagala stochishe richki Voronizh 13 Midna doba RedaguvatiV kinci midnoyi dobi ta rannoyu bronzovoyu bula poshirena yamna kultura Pro pererostannya yamnoyi kulturi v katakombnu svidchat deyaki arheologichni znahidki zokrema Vlasovskogo mogilnika selo Vlasovka Gribanovskogo rajonu pohovannya i yamnogo i katakombnogo tipu mogilnika ne viyavlyayut hronologichnogo rozrivu a viznachayut svoyim viglyadom nibi robochij moment procesu spadkoyemnosti i vzayemodiyi 14 Skotovodi perevazhno konyari eneolitichnoyi repinskoyi kulturi zalishili Vvedenskij j Ivanobugorskij mogilnik Na cih pam yatkah vidno proces transformuvannya repinskoyi kulturi u abashesku bronzovoyi dobi Bronzova doba RedaguvatiZa bronzovoyi dobi u Serednomu Podonni isnuvali abashivska katakombna voronizka j zrubna kulturi 15 U 2500 2000 rokah u Serednomu Podonni j Verhnoyi ta chastini Serednoyi Siverskodonechchini isnuvala harkivsko voronizka katakombna kultura sho sliduye za yamnoyu kulturoyu j yak vvazhayetsya ye rezultatom migraciyi narodu doneckoyi katakombnoyi kulturi na pivnich 16 U hutora Mostishe v Ostrogozkogo rajonu isnuyut pam yatnik bronzovoyi dobi kam yanij labirint Mostishenskij labirint ye pershim vidomim megalitichnoyu sporudoyu serednoyi smugi Rosijskoyi federaciyi Za bronzovoyi doba u 2000 1000 rokah do R H na teritoriyi oblasti meshkali skotarski plemena abashevskoyi kulturi Proslidzhuyetsya zv yazok starozhitnostej abashivskoyi kulturi z eneolitichnoyu repinskoyu kulturoyu Pid tiskom davnoyamnoyi j zgodom katakombnoyi kultur etnos repinskoyi kulturi vitiskuyetsya upivnichni mezhi livoberezhzhya Serednogo Donu de viyavleni protoabashevski pam yatki U Serednomu Podonni u 1700 1100 rokah do R H isnuvala berezhnivsko mayivska zrubna kultura Zalizna doba RedaguvatiSkifska doba Redaguvati Zaliznoyi dobi oblast stala chastinoyu Skifiyi Na Velikom Borshevskomu Arhangelskomu j Storozhevomu gorodishah a takozh na gori u sela Rudkin viyavlena keramika skifskogo chasu yaku I I Lyapushkin datuye 500 100 rokami do R H 17 Gorodishe Rozsoshki 1 Krutci j Averinske gorodishe bulo spaleno pid chas napadu kochovimi skifami 2013 roku u kurgannomu mogilniku Divicya 5 viyavleno pohovannya 4 skifskih amazonok z bagatim golovnim uborom sho ranishe znahodili lishe u stepovih carskih kurganah 18 Sarmatska doba Redaguvati Sarmati zminili skifiv Vvazhayetsya sho sarmati dali im ya richci Don Serednovichchya RedaguvatiRannye serednovichchya Redaguvati Nashadki sarmativ alani v epohu rannogo serednovichchya perejshli do osilogo sposobu zhittya i ovolodili navichkami miskoyi kulturi Mayacke gorodishe vstupili v skladnij simbioz v kochovikami bulgari hozari U sela Berezivka Vorobjovskogo rajonu u dvoh kurganah viyavleni pohovannya alan pochatku gunskogo vtorgnennya kincya IV storichchya a takozh kilka gorshikiv shozhih z glinyanim posudom slov yanskoyi inyasevskoyi kulturi 19 U IX storichchi na teritoriyu oblasti prihodyat slov yani romensko borshevska kultura Za deyakimi vidomostyami voni stvoryuyut samostijnu derzhavu Vantit na okolici Hozarskogo kaganatu Nabigi pechenigiv pereshkodzhali zaselennyu Voronizkoyi oblasti tomu u Moskovskomu carstvi j zgodom u Rosijskij imperiyi zakripilasya nazva Dike pole Piznye serednovichchya Redaguvati Vid zolotoordinskoyi dobi zalishilisya slidi musulmanskih hramiv j mavzoleyiv 20 Pislya rozpadu Zolotoyi Ordi Voronizkoyu oblastyu prokladayetsya Nogajskij shlyah yakomu hani kubanskoyi Nogajskoyi Ordi zdijsnyuvali nabigi u Moskoviyu U velikih nabigah brali uchast tisyachi vershnikiv ozbroyenih shablyami j lukami zi strilami Golovnim zavdannyam nabigiv bulo zahoplennya polonenih yakih cherez Oziv prodavali v rabstvo na rinkah Osmanskoyi imperiyi 21 Z hristiyanskogo naselennya regionu sho zasvoyila deyaki elementi kulturi i genofondu kochovikiv skladayetsya kozactvo donski kozaki Pristanskij Primitki Redaguvati V Voronezhskoj oblasti arheologi obnaruzhili stoyanku ohotnikov epohi paleolita Zamyatnin S N Nahodki mezhlednikovoj fauny i obbityh kvarcitov u s Shubnoe Voronezhskoj oblasti Uchyonye zapiski MGU M 1952 Vyp 158 Nahodki iskopaemyh gominid na territorii Vostochnoj Evropy i sopredelnyh regionov Azii Chast 2 Arhiv originalu za 20 travnya 2018 Procitovano 21 grudnya 2019 a b Pervoprohodcy kamennogo veka Voronezh ru ru Arhiv originalu za 21 grudnya 2019 Procitovano 21 grudnya 2019 Evropa nachalas v verhovyah Dona Arhiv originalu za 22 grudnya 2019 Procitovano 22 grudnya 2019 Qiaomei Fu et al The genetic history of Ice Age Europe Chto rasskazala DNK drevnejshego papuasa iz Voronezhskoj oblasti Arhiv originalu za 31 serpnya 2017 Procitovano 22 grudnya 2019 Pervoprohodcy kamennogo veka Paleoliticheskie stoyanki Voronezh ru ru Arhiv originalu za 21 grudnya 2019 Procitovano 21 grudnya 2019 Obshestvo v kamennom veke Voronezh ru ru Arhiv originalu za 21 grudnya 2019 Procitovano 21 grudnya 2019 Polet strely Voronezh ru ru Arhiv originalu za 21 grudnya 2019 Procitovano 21 grudnya 2019 Polet strely Epoha mezolita Voronezh ru ru Arhiv originalu za 21 grudnya 2019 Procitovano 21 grudnya 2019 Epoha neolita Voronezh ru ru Arhiv originalu za 22 grudnya 2019 Procitovano 22 grudnya 2019 RANNIJ NEOLIT VERHNEGO DONA R V Smolyaninov A V Surkov Arhiv originalu za 26 grudnya 2019 Procitovano 26 grudnya 2019 Sinyuk A T 1989 POGREBENIYa YaMNOJ I KATAKOMBNOJ KULTUR PERVOGO VLASOVSKOGO MOGILNIKA Problemy arheologicheskogo izucheniya Dono Volzhskoj Lesostepi Mezhvuzovskij sbornik nauchnyh trudov rosijska Voronizh s 56 Sinyuk Arsen Tigranovich 1996 O hronologicheskom sootnoshenii kultur epohi bronzy lesostepnogo Dona rosijska mova Lipeck Arheologicheskie pamyatniki lesostepnogo Podonya Vypusk 1 s 87 94 A T Sinyuk Yu P Matveyev Kurgannye kompleksy srednedonskoj katakombnoj kultury Arhiv originalu za 24 grudnya 2019 Procitovano 25 grudnya 2019 Moskalenko A N Arhangelskoe Golyshevskoe gorodishe KSIIMK Vyp II 1939 Rosijski arheologi viyavili pohovannya skifskih amazonok Informacijne agentstvo Ukrayinski Nacionalni Novini UNN Vsi onlajn novini dnya v Ukrayini za sogodni najsvizhishi ostanni golovni ukr Arhiv originalu za 11 grudnya 2019 Procitovano 22 grudnya 2019 Vsadniki v krasnyh tunikah Arhivovano 22 grudnya 2019 u Wayback Machine 19 02 2018 Musulmanskie arheologicheskie pamyatniki Voronezhskoj oblasti nedostupne posilannya z Iyun 2018 Tatarskie vtorzheniya na territoriyu Voronezhskogo kraya Arhiv originalu za 22 grudnya 2019 Procitovano 22 grudnya 2019 Dzherela RedaguvatiDorogami tysyacheletij A Z Vinnikov A T Sinyuk Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Arheologiya Voronezkoyi oblasti amp oldid 40429168