Борще́во (рос. Борщево, Борщёво) — село в Росії, Хохольському районі Воронезької області. Адміністративний центр Борщевського сільського поселення.
| місто Борщево | |
|---|---|
| Борщево | |
| Країна | Росія |
| Суб'єкт Російської Федерації | Воронезька область |
| Муніципальний район | Хохольський |
| Поселення | Борщевське сільське поселення |
| Код ЗКАТУ: | 20256808001 |
| Код ЗКТМО: | 20656408101 |
| Основні дані | |
| Населення | 217 |
| Поштові індекси | 396816 |
| Географічні координати: | 51°20′21″ пн. ш. 39°07′14″ сх. д. / 51.33944444002777630° пн. ш. 39.12055556002777479° сх. д.Координати: 51°20′21″ пн. ш. 39°07′14″ сх. д. / 51.33944444002777630° пн. ш. 39.12055556002777479° сх. д. |
| Водойма | р. Дон |
| Мапа | |
| Борщево Борщево | |
|
|
Населення складає 217 осіб (за переписом 2010 року).
Розташоване на правому березі Дону в історичній області Слобожанщина.
Археологічні розвідки ред.
На території та в околицях поселення відкрито три пізньопалеолітичні стоянки оріньяцько-солютрейського, мадленського та азільського часу.
Біля Борщева відкрито також городище роменської культури 8—9 ст. (розташоване на високому мисі берега Дону і укріплене валом та ровом). Тут знайдено залишки напівземлянкових жител, зернові ями і господарські приміщення, багато глиняного посуду, виробів із заліза та каменю (жорна), які свідчать про землеробський характер господарства жителів. Вони займались також скотарством, рибальством. В околицях городища розташовані кургани з похованнями за древньослов'янським звичаєм (трупоспалення).
Археологічні знахідки Борщева характеризують життя східних слов'ян до утворення Русі.
Історія ред.
За даними 1859 року у казенному селі Коротояцького повіту Воронізької губернії мешкало 3051 особа (1423 чоловічої статі та 1618 — жіночої), налічувалось 424 дворових господарства, існувала православна церква, відбувався щорічний ярмарок.
Станом на 1886 рік у колишньому державному селі, центрі Борщевської волості, мешкало 2949 осіб, налічувалось 506 дворових господарств, існували православна церква, школа, поштова станція, 4 лавки, 17 вітряних млинів, відбувались 2 ярмарки на рік.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3467 осіб (1694 чоловічої статі та 1773 — жіночої), з яких всі — православної віри.
Населення ред.
| Чисельність населення | ||
|---|---|---|
| 1859 | 1900 | 2010 |
| 3042 | ↗3883 | ↘217 |
Джерела ред.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Примітки ред.
- рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 1768)
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 192.
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-30)
- Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)
| Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |