www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бережнівсько маївська зрубна культура БМЗК археологічна культура бронзової доби зрубної культурно історичної спільності

Бережнівсько-маївська зрубна культура

Бережнівсько-маївська зрубна культура (БМЗК) — археологічна культура бронзової доби зрубної культурно-історичної спільності XVII—XII ст. до Р. Х..

Пам'ятки представлені поселеннями, курганними та ґрунтовими могильниками, копальнями, майстернями, скарбами та поодинокими випадковими знахідками.

Поширення Редагувати

Розповсюджена у степовій та лісостеповій смузі від Інгульця до Волги, на півдні до передгір'їв Криму, Кавказу й Копетдагу, акваторій Чорного й Каспійського морів.  На сході межа проходила уздовж східного узбережжя Каспію, басейном річки Емби, середньою та верхньою течією річки Урал. На захід від Волги — по межі лісу і лісостепу до верхів'їв Дону й далі на південний захід вздовж Сули до Дніпра. Західна межа фіксується в степовій зоні України вздовж річки Інгулець. Присутність населення зрубної спільності спорадично фіксується також у Середній Наддніпрянщині (Надросся).

Дослідження Редагувати

Епонімними пам'ятками є Маївський могильник поблизу села Верхня Маївка Дніпровського району у Надпоріжжі та Бережнівський курганний могильник у Надволжі. Першовідкривачем зрубної культури є В. О. Городцов, який в 1901—1903 роках у процесі дослідження курганних старожитностей Сіверського Дінця звернув свою увагу на поховання в дерев'яних рамах — зрубах. Саме за конструктивними особливостями поховальної споруди виділена ним культура отримала назву зрубної.

У 1970-х роках І. Ф. Ковальовою був виділений маївський тип пам'яток, а Н. К. Качаловою, — бережнівський. У 1970-х роках М. Я. Мерперт та Є. М. Черних звернули свою увагу на локальні відмінності всередині зрубної культури й ввели поняття «зрубної культурно-історичної спільності», що відбивало її культурну строкатість.

Спільні риси поховального обряду дозволили В. В. Отрощенко об'єднати два типи в окрему бережнісько-маївську культуру у складі зрубної культурно-історичної спільності. Він переосмислив  однолінійну концепцію О. О. Кривцової-Гракової із заволзькою прабатьківщиною зрубної культури і наступною міграцією її носіїв на захід, аж до Нижнього Дунаю й Пруту.  На підставі аналізу обрядів поховання показано наявність двох культур зрубної спільності — покровської зрубної культури (ПЗК) та бережнівсько-маївської зрубної культури, що склалися на різному генетичному підгрунті, але під впливом єдиного (синташтинського культурного) імпульсу.  В. В. Отрощенком визначено дві лінії розвитку культур зрубної спільності, двочленну періодизацію кожної з них, простежені історичні долі носіїв цих культур.  Подано кількісні та якісні характеристики культур зрубної спільності на підставі урахування великих масивів поховань. Показано динаміку й  головні тенденції розвитку цих культур.

Ю. М. Бровендер виділяє у її середовищі степанівський тип пам'яток

Походження Редагувати

Бережнівсько-маївська культура сформувалася на місцевій базі бабинської під впливом синташтинської культури покровської зрубної культури, що сформувалася на сторіччя раніше при посередництві тієї ж синташтинської культури.

Рання та середня фази доби пізньої бронзи у Східній Європі збігаються зі сприятливими кліматичними умовами — здебільшого волога та тепла погода. Спостерігається різкий підйом виробничих форм господарства. Отже, у XVIII—XIII ст. до Р. Х. спостерігається максимальна щільність заселення усіх регіонів східноєвропейського степу та лісостепу. Народжується зрубна культурно-історична спільність, якій судилося завершити традицію утворення великих етнокультурних об'єднань у Східній Європі за доби бронзи.

Демографічний вибух у середовищі зрубної спільності, пік котрого припадає у лісостепу на XVI—XV ст. до н. е., а у степу на XIV—XIII ст. до н. е., призводить до виснаження природних ресурсів та розпаду зрубної культурно-історичної спільності.

Зміна кліматичних умов на суху та прохолодну погоду спільно з тотальним перенаселенням призвело до катастрофічних наслідків. Різко скорочується чисельність населення, що за археологічними даними фіксується у зменшенні кількості поселень і їх культурній трансформації.

Носії зрубної культурно-історичної спільності узяли безпосередню участь у формуванні білозерської та бондарихинської культури фінального етапу бронзової доби.

Поселення Редагувати

Поселення розташовувались в безпосередній близькості від річок та невеликих підвищень.

Житла представлені землянками, напівземлянками та неземними будівлями з кам'яними підмурками стін. Для опалення жител використовували вогнища.

Могильники Редагувати

Поховальні пам'ятки представлені курганними та ґрунтовими могильниками. Курганні некрополі розташовуються здебільшого на терасах або узвишшях по берегах річок, рідше — на вододілах. Мають невелику кількість насипів, як правило, з декількома досипками. Практикувалося спорудження довгих курганів. Померлих хоронили здебільшого у підпрямокутних ямах, інколи у кам'яних скринях та зрубах в скорченому стані, на лівому боці, головою на схід. Відомі також і кремації. Ґрунтові могильники бережнівсько-маївської культури розташовуються здебільшого на терасах та на невеличких природних підвищеннях у заплаві — в безпосередній близькості від річок та синхронних їм поселень.

Поховання представлені інгумаціями та кремаціями. Поховання за обрядом інгумації здійснювалися у підпрямокутних ямах та кам'яних скринях. Поховань в зрубах на території ґрунтових могильників не зафіксовано. Кремації репрезентовані похованнями в посудинах-урнах та в невеликих ґрунтових ямках. Як поховальний інвентар слугує посуд, рідше трапляються вироби з металу. Не зафіксовані поховання із зброєю, в похованнях практично немає кістяків і з ознаками насильницької смерті — на думку деяких дослідників це свідчить, що загалоб доба цієї культури була мирною.

Поховання Редагувати

Похоронний обряд — поховання в курганах. Могильні ями перекриті плашками або колодами. Померлих клали в скорченому положенні, частіше на лівий бік, з кистями рук перед обличчям. Відомі випадки кремації.

Вироби Редагувати

Кераміка представлена слоїками, горбоподібними та гострореберним посудом з геометричним орнаментом у вигляді горизонтальних та похилих ліній, канелюрів, зигзагів, ялинок та інших геометричних візерунків. Інколи на посуді, здебільшого у верхній частині, зустрічається шнуровий орнамент та різноманітні знаки у вигляді хрестів, солярних знаків, прямокутників, схематичних антропоморфних та зооморфних зображень.

Ряд дослідників вбачає у них примітивне піктографічне письмо. Зміст цих знаків досі не розшифрований.

У похованнях також зустрічається й дерев'яний культовий посуд, інколи з бронзовими окуттями.

Знаряддя праці та зброя з каменю представлені різноманітними сокирами та булавами, скреблами, молотами, ножами, ковадлами, рудотертками й абразивами.

Широко розповсюджені вироби з кістки: псалії, шильця, лощила, проколки, голки, спиці, наконечники стріл. Знаряддя з металу репрезентовані сокирами, серпами, теслами та долотами, черенковими ножами з широким ромбічним перехрестям та кинджалами з прилитим руків'ям.

Розповсюджені і прикраси з металу: каблучки, скроневі сережки, підвіски з дроту. Основу господарства становило стійлове та відгінне скотарство, яке доповнювало землеробство. В етнічному плані носії бережнівсько-маївської культури є іраномовною групою індоєвропейської мовної сім'ї. Останнім часом активно ведеться наукова дискусія відносно верхньої хронологічної межі зрубної культурно-історичної спільності. Деякі дослідники подовжують її час існування до IX—VIII ст. до Р. Х.

Господарство Редагувати

Населення займалося скотарством, землеробством, бронзовою металургією. Жило в поселеннях на берегах невеликих річок. Користувалося знаряддями праці та прикрасами з бронзи (ножі, шила, браслети та іншими), глиняним горщикоподібним й гострореберним посудом з геометричним орнаментом, прокресленими малюнками та знаками.

Тип господарства носіїв зрубної культурно-історичної спільності базувався здебільшого на стійловому та відгінному скотарстві, яке у населення бережнівсько-маївської зрубної культури частково доповнювалось рільництвом. У Дніпро-Донецькому міжріччі виявлені поодинокі зерна культурних злаків, що свідчить про наявність заплавного рільництва у господарстві зрубних племен. У передкавказьких та прикаспійських степах та напівпустелях, можливо, практикувалось напівкочове скотарство. Проте, основою господарства осілого зрубного населення епохи пізньої бронзи є стійлове та відгінне скотарство. Пріоритетним було розведення великої рогатої худоби, менший відсоток у стаді складали коні.

Металургія Редагувати

Важливу роль у господарстві населення зрубної культурно-історичної спільності займало гірничо-металургійне виробництво, яке базувалось на мідистих пісковиках Приуралля (Каргалинське родовище)) та Донецького кряжу (Бахмутське родовище), використовувались і рудо-прояви Середнього Поволжя.

Базове виробництво виробів з металу здебільшого базувалось у декількох селищах металургів-ливарників — Усово озеро (Подінців'я), Мосолівка (Подоння), Липовий Овраг (Середнє Поволжя), Горний 1 (Приуралля).

Вироби, необхідні для металообробки, представлені сокирами, молотами, молотками, рудотертками, плоскими та жолобчастими теслами та долотами, колодковими ножами з широким ромбічним перехрестям та кинджалами «зрубного» типу.

В пізньозрубний час зрубні ковалі опановують таємницю отримання кричного заліза, з якого кують перші поодинокі вироби, здебільшого невеликих розмірів та слабких за якістю виготовлення.

Зустрічаються прикраси з золота.

Примітки Редагувати

  1. Городцов В. А. Результаты археологических исследований в Изюмском уезде Харьковской губернии, 1901 года // Труды XII АС. — М., 1905 — Т. 1.
  2. Березанская С. С., Отрощенко В. В., Чередниченко Н. Н., Шарафутдинова И. Н. Культуры эпохи бронзы на территории Украины. — К., 1986.
  3. Ковальова І. Ф. Маївський локальний варіант зрубної культури // Археологія. — 1976. — Вип. 20.
  4. Качалова Н. К. О локальных различиях в лесостепной срубной культуре // Археологический сборник Государственного Эрмитажа. — Л., 1977. — Вып. 18.
  5. Мерперт Н. Я. Древнейшая история степной полосы Восточной Европы III — начало II тыс. до н. э.: Автореф. Дис. … д-ра ист. наук. — М., 1968.
  6. Черных Е. Н. Древнейшая металлургия Урала и Поволжья // Материалы и исследования по археологии СССР. — 1970. — № 172.
  7. Отрощенко В. В. О двух линиях развития культур племен срубной общности // Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья. — Запорожье, 1994. — Вып. 2.
  8. ↑ . disser.com.ua. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 13 листопада 2018. 
  9. Бровендер Ю. М. Степановский тип памятников бережновско-маёвской срубной культуры // Пам'ятки археології Подніпров'я. — Дніпропетровськ, 2000. — Вип. 3.
  10. ↑ Отрощенко В. В. К истории племен срубной общности // Доно-Донецкий регион в эпоху бронзы. — Воронеж, 2003. — Вып. 17.
  11. ↑ Етнічна історія давньої України. — Київ. 2000.
  12. Мерперт Н. Я. Из древнейшей истории Среднего Поволжья // Материалы и исследования по археологии СССР. — 1958. — № 61.
  13. Мустафін О. Перлини в степу. Розмови про минуле українського Півдня. Х., 2023, с.15
  14. ↑ Щитов, В.Н. (2004). Срубная культура / Энциклопедия Мордовия т.2. Саранськ: Мордовське книжкове видавництво. 
  15. ↑ Археологія України: Курс лекцій. — К., 2005.
  16. ↑ Археология. — М., 2006
  17. Берестнев С. И. Срубная культура Лесостепного Левобережья Украины: Афтореф. Дис. … д-ра ист. наук. — Харьков, 1983.
  18. Черных Е. Н. Каргалы забытый мир. — М., 1997.
  19. Татаринов С. И. Древние горняки-металлурги Донбасса. — Славянск, 2003.
  20. Матвеева Г. И., Колев Ю. И., Королёв А. И. Горно-металлургический комплекс бронзового века у с. Михайлово-Овсянка на Юге Самарской области (первые результаты исследования) // Вопросы археологии Урала и Поволжья. — Самара, 2004. — Вып. 2.
  21. Ю. М. Бровендер, В. В. Отрощенко, А. Д. Пряхін Картамиський комплекс гірничо-металургійних пам'яток бронзової доби в Центральному Донбасі // Археологія. — 2010. Вип. 2.

Джерела та література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Berezhnivsko mayivska zrubna kultura BMZK arheologichna kultura bronzovoyi dobi zrubnoyi kulturno istorichnoyi spilnosti XVII XII st do R H Pam yatki predstavleni poselennyami kurgannimi ta gruntovimi mogilnikami kopalnyami majsternyami skarbami ta poodinokimi vipadkovimi znahidkami Zmist 1 Poshirennya 2 Doslidzhennya 3 Pohodzhennya 4 Poselennya 5 Mogilniki 6 Pohovannya 7 Virobi 8 Gospodarstvo 9 Metalurgiya 10 Primitki 11 Dzherela ta literaturaPoshirennya RedaguvatiRozpovsyudzhena u stepovij ta lisostepovij smuzi vid Ingulcya do Volgi na pivdni do peredgir yiv Krimu Kavkazu j Kopetdagu akvatorij Chornogo j Kaspijskogo moriv Na shodi mezha prohodila uzdovzh shidnogo uzberezhzhya Kaspiyu basejnom richki Embi serednoyu ta verhnoyu techiyeyu richki Ural Na zahid vid Volgi po mezhi lisu i lisostepu do verhiv yiv Donu j dali na pivdennij zahid vzdovzh Suli do Dnipra Zahidna mezha fiksuyetsya v stepovij zoni Ukrayini vzdovzh richki Ingulec Prisutnist naselennya zrubnoyi spilnosti sporadichno fiksuyetsya takozh u Serednij Naddnipryanshini Nadrossya Doslidzhennya RedaguvatiEponimnimi pam yatkami ye Mayivskij mogilnik poblizu sela Verhnya Mayivka Dniprovskogo rajonu u Nadporizhzhi ta Berezhnivskij kurgannij mogilnik u Nadvolzhi Pershovidkrivachem zrubnoyi kulturi ye V O Gorodcov yakij v 1901 1903 rokah u procesi doslidzhennya kurgannih starozhitnostej Siverskogo Dincya zvernuv svoyu uvagu na pohovannya v derev yanih ramah zrubah 1 Same za konstruktivnimi osoblivostyami pohovalnoyi sporudi vidilena nim kultura otrimala nazvu zrubnoyi 2 U 1970 h rokah I F Kovalovoyu buv vidilenij mayivskij tip pam yatok 3 a N K Kachalovoyu berezhnivskij 4 U 1970 h rokah M Ya Merpert 5 ta Ye M Chernih 6 zvernuli svoyu uvagu na lokalni vidminnosti vseredini zrubnoyi kulturi j vveli ponyattya zrubnoyi kulturno istorichnoyi spilnosti sho vidbivalo yiyi kulturnu strokatist Spilni risi pohovalnogo obryadu dozvolili V V Otroshenko ob yednati dva tipi v okremu berezhnisko mayivsku kulturu u skladi zrubnoyi kulturno istorichnoyi spilnosti 7 Vin pereosmisliv odnolinijnu koncepciyu O O Krivcovoyi Grakovoyi iz zavolzkoyu prabatkivshinoyu zrubnoyi kulturi i nastupnoyu migraciyeyu yiyi nosiyiv na zahid azh do Nizhnogo Dunayu j Prutu Na pidstavi analizu obryadiv pohovannya pokazano nayavnist dvoh kultur zrubnoyi spilnosti pokrovskoyi zrubnoyi kulturi PZK ta berezhnivsko mayivskoyi zrubnoyi kulturi sho sklalisya na riznomu genetichnomu pidgrunti ale pid vplivom yedinogo sintashtinskogo kulturnogo impulsu V V Otroshenkom viznacheno dvi liniyi rozvitku kultur zrubnoyi spilnosti dvochlennu periodizaciyu kozhnoyi z nih prostezheni istorichni doli nosiyiv cih kultur Podano kilkisni ta yakisni harakteristiki kultur zrubnoyi spilnosti na pidstavi urahuvannya velikih masiviv pohovan Pokazano dinamiku j golovni tendenciyi rozvitku cih kultur 8 Yu M Brovender vidilyaye u yiyi seredovishi stepanivskij tip pam yatok 9 Pohodzhennya RedaguvatiBerezhnivsko mayivska kultura sformuvalasya na miscevij bazi babinskoyi pid vplivom sintashtinskoyi kulturi pokrovskoyi zrubnoyi kulturi sho sformuvalasya na storichchya ranishe pri poserednictvi tiyeyi zh sintashtinskoyi kulturi 8 Rannya ta serednya fazi dobi piznoyi bronzi u Shidnij Yevropi zbigayutsya zi spriyatlivimi klimatichnimi umovami zdebilshogo vologa ta tepla pogoda Sposterigayetsya rizkij pidjom virobnichih form gospodarstva Otzhe u XVIII XIII st do R H sposterigayetsya maksimalna shilnist zaselennya usih regioniv shidnoyevropejskogo stepu ta lisostepu Narodzhuyetsya zrubna kulturno istorichna spilnist yakij sudilosya zavershiti tradiciyu utvorennya velikih etnokulturnih ob yednan u Shidnij Yevropi za dobi bronzi Demografichnij vibuh u seredovishi zrubnoyi spilnosti pik kotrogo pripadaye u lisostepu na XVI XV st do n e a u stepu na XIV XIII st do n e prizvodit do visnazhennya prirodnih resursiv ta rozpadu zrubnoyi kulturno istorichnoyi spilnosti 10 Zmina klimatichnih umov na suhu ta proholodnu pogodu spilno z totalnim perenaselennyam prizvelo do katastrofichnih naslidkiv Rizko skorochuyetsya chiselnist naselennya sho za arheologichnimi danimi fiksuyetsya u zmenshenni kilkosti poselen i yih kulturnij transformaciyi 11 Nosiyi zrubnoyi kulturno istorichnoyi spilnosti uzyali bezposerednyu uchast u formuvanni bilozerskoyi ta bondarihinskoyi kulturi finalnogo etapu bronzovoyi dobi Poselennya RedaguvatiPoselennya roztashovuvalis v bezposerednij blizkosti vid richok ta nevelikih pidvishen Zhitla predstavleni zemlyankami napivzemlyankami ta nezemnimi budivlyami z kam yanimi pidmurkami stin Dlya opalennya zhitel vikoristovuvali vognisha 12 Mogilniki RedaguvatiPohovalni pam yatki predstavleni kurgannimi ta gruntovimi mogilnikami Kurganni nekropoli roztashovuyutsya zdebilshogo na terasah abo uzvishshyah po beregah richok ridshe na vododilah Mayut neveliku kilkist nasipiv yak pravilo z dekilkoma dosipkami Praktikuvalosya sporudzhennya dovgih kurganiv Pomerlih horonili zdebilshogo u pidpryamokutnih yamah inkoli u kam yanih skrinyah ta zrubah v skorchenomu stani na livomu boci golovoyu na shid Vidomi takozh i kremaciyi Gruntovi mogilniki berezhnivsko mayivskoyi kulturi roztashovuyutsya zdebilshogo na terasah ta na nevelichkih prirodnih pidvishennyah u zaplavi v bezposerednij blizkosti vid richok ta sinhronnih yim poselen Pohovannya predstavleni ingumaciyami ta kremaciyami Pohovannya za obryadom ingumaciyi zdijsnyuvalisya u pidpryamokutnih yamah ta kam yanih skrinyah Pohovan v zrubah na teritoriyi gruntovih mogilnikiv ne zafiksovano Kremaciyi reprezentovani pohovannyami v posudinah urnah ta v nevelikih gruntovih yamkah Yak pohovalnij inventar sluguye posud ridshe traplyayutsya virobi z metalu 10 Ne zafiksovani pohovannya iz zbroyeyu v pohovannyah praktichno nemaye kistyakiv i z oznakami nasilnickoyi smerti na dumku deyakih doslidnikiv ce svidchit sho zagalob doba ciyeyi kulturi bula mirnoyu 13 Pohovannya RedaguvatiPohoronnij obryad pohovannya v kurganah Mogilni yami perekriti plashkami abo kolodami Pomerlih klali v skorchenomu polozhenni chastishe na livij bik z kistyami ruk pered oblichchyam Vidomi vipadki kremaciyi 14 Virobi RedaguvatiKeramika predstavlena sloyikami gorbopodibnimi ta gostrorebernim posudom z geometrichnim ornamentom u viglyadi gorizontalnih ta pohilih linij kanelyuriv zigzagiv yalinok ta inshih geometrichnih vizerunkiv Inkoli na posudi zdebilshogo u verhnij chastini zustrichayetsya shnurovij ornament ta riznomanitni znaki u viglyadi hrestiv solyarnih znakiv pryamokutnikiv shematichnih antropomorfnih ta zoomorfnih zobrazhen Ryad doslidnikiv vbachaye u nih primitivne piktografichne pismo Zmist cih znakiv dosi ne rozshifrovanij U pohovannyah takozh zustrichayetsya j derev yanij kultovij posud inkoli z bronzovimi okuttyami Znaryaddya praci ta zbroya z kamenyu predstavleni riznomanitnimi sokirami ta bulavami skreblami molotami nozhami kovadlami rudotertkami j abrazivami Shiroko rozpovsyudzheni virobi z kistki psaliyi shilcya loshila prokolki golki spici nakonechniki stril Znaryaddya z metalu reprezentovani sokirami serpami teslami ta dolotami cherenkovimi nozhami z shirokim rombichnim perehrestyam ta kindzhalami z prilitim rukiv yam Rozpovsyudzheni i prikrasi z metalu kabluchki skronevi serezhki pidviski z drotu Osnovu gospodarstva stanovilo stijlove ta vidginne skotarstvo yake dopovnyuvalo zemlerobstvo 15 16 V etnichnomu plani nosiyi berezhnivsko mayivskoyi kulturi ye iranomovnoyu grupoyu indoyevropejskoyi movnoyi sim yi 11 Ostannim chasom aktivno vedetsya naukova diskusiya vidnosno verhnoyi hronologichnoyi mezhi zrubnoyi kulturno istorichnoyi spilnosti Deyaki doslidniki podovzhuyut yiyi chas isnuvannya do IX VIII st do R H 17 Gospodarstvo RedaguvatiNaselennya zajmalosya skotarstvom zemlerobstvom bronzovoyu metalurgiyeyu Zhilo v poselennyah na beregah nevelikih richok Koristuvalosya znaryaddyami praci ta prikrasami z bronzi nozhi shila brasleti ta inshimi glinyanim gorshikopodibnim j gostrorebernim posudom z geometrichnim ornamentom prokreslenimi malyunkami ta znakami 14 Tip gospodarstva nosiyiv zrubnoyi kulturno istorichnoyi spilnosti bazuvavsya zdebilshogo na stijlovomu ta vidginnomu skotarstvi yake u naselennya berezhnivsko mayivskoyi zrubnoyi kulturi chastkovo dopovnyuvalos rilnictvom U Dnipro Doneckomu mizhrichchi viyavleni poodinoki zerna kulturnih zlakiv sho svidchit pro nayavnist zaplavnogo rilnictva u gospodarstvi zrubnih plemen U peredkavkazkih ta prikaspijskih stepah ta napivpustelyah mozhlivo praktikuvalos napivkochove skotarstvo Prote osnovoyu gospodarstva osilogo zrubnogo naselennya epohi piznoyi bronzi ye stijlove ta vidginne skotarstvo Prioritetnim bulo rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi menshij vidsotok u stadi skladali koni 15 16 Metalurgiya RedaguvatiVazhlivu rol u gospodarstvi naselennya zrubnoyi kulturno istorichnoyi spilnosti zajmalo girnicho metalurgijne virobnictvo yake bazuvalos na midistih piskovikah Priurallya Kargalinske rodovishe 18 ta Doneckogo kryazhu Bahmutske rodovishe 19 vikoristovuvalis i rudo proyavi Serednogo Povolzhya 20 Bazove virobnictvo virobiv z metalu zdebilshogo bazuvalos u dekilkoh selishah metalurgiv livarnikiv Usovo ozero Podinciv ya Mosolivka Podonnya Lipovij Ovrag Serednye Povolzhya Gornij 1 Priurallya 21 Virobi neobhidni dlya metaloobrobki predstavleni sokirami molotami molotkami rudotertkami ploskimi ta zholobchastimi teslami ta dolotami kolodkovimi nozhami z shirokim rombichnim perehrestyam ta kindzhalami zrubnogo tipu V piznozrubnij chas zrubni kovali opanovuyut tayemnicyu otrimannya krichnogo zaliza z yakogo kuyut pershi poodinoki virobi zdebilshogo nevelikih rozmiriv ta slabkih za yakistyu vigotovlennya Zustrichayutsya prikrasi z zolota 15 16 Primitki Redaguvati Gorodcov V A Rezultaty arheologicheskih issledovanij v Izyumskom uezde Harkovskoj gubernii 1901 goda Trudy XII AS M 1905 T 1 Berezanskaya S S Otroshenko V V Cherednichenko N N Sharafutdinova I N Kultury epohi bronzy na territorii Ukrainy K 1986 Kovalova I F Mayivskij lokalnij variant zrubnoyi kulturi Arheologiya 1976 Vip 20 Kachalova N K O lokalnyh razlichiyah v lesostepnoj srubnoj kulture Arheologicheskij sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha L 1977 Vyp 18 Merpert N Ya Drevnejshaya istoriya stepnoj polosy Vostochnoj Evropy III nachalo II tys do n e Avtoref Dis d ra ist nauk M 1968 Chernyh E N Drevnejshaya metallurgiya Urala i Povolzhya Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR 1970 172 Otroshenko V V O dvuh liniyah razvitiya kultur plemen srubnoj obshnosti Problemy skifo sarmatskoj arheologii Severnogo Prichernomorya Zaporozhe 1994 Vyp 2 a b Istoriya plemen zrubnoyi spilnosti disser com ua Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 13 listopada 2018 Brovender Yu M Stepanovskij tip pamyatnikov berezhnovsko mayovskoj srubnoj kultury Pam yatki arheologiyi Podniprov ya Dnipropetrovsk 2000 Vip 3 a b Otroshenko V V K istorii plemen srubnoj obshnosti Dono Doneckij region v epohu bronzy Voronezh 2003 Vyp 17 a b Etnichna istoriya davnoyi Ukrayini Kiyiv 2000 Merpert N Ya Iz drevnejshej istorii Srednego Povolzhya Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR 1958 61 Mustafin O Perlini v stepu Rozmovi pro minule ukrayinskogo Pivdnya H 2023 s 15 a b Shitov V N 2004 Srubnaya kultura Enciklopediya Mordoviya t 2 Saransk Mordovske knizhkove vidavnictvo a b v Arheologiya Ukrayini Kurs lekcij K 2005 a b v Arheologiya M 2006 Berestnev S I Srubnaya kultura Lesostepnogo Levoberezhya Ukrainy Aftoref Dis d ra ist nauk Harkov 1983 Chernyh E N Kargaly zabytyj mir M 1997 Tatarinov S I Drevnie gornyaki metallurgi Donbassa Slavyansk 2003 Matveeva G I Kolev Yu I Korolyov A I Gorno metallurgicheskij kompleks bronzovogo veka u s Mihajlovo Ovsyanka na Yuge Samarskoj oblasti pervye rezultaty issledovaniya Voprosy arheologii Urala i Povolzhya Samara 2004 Vyp 2 Yu M Brovender V V Otroshenko A D Pryahin Kartamiskij kompleks girnicho metalurgijnih pam yatok bronzovoyi dobi v Centralnomu Donbasi Arheologiya 2010 Vip 2 Dzherela ta literatura RedaguvatiV V Otroshenko Zrubna kulturno istorichna spilnist Arhivovano 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 384 672 s il ISBN 966 00 0610 1 V V Otroshenko Zrubna kulturna spilnist Arhivovano 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Cherednichenko M M Hronologiya zrubnoyi kulturi Pivnichnogo Prichornomor ya Arhivovano 31 bereznya 2017 u Wayback Machine Arheologiya 1977 vip 22 Polesskih 3 Rastoropov A V Stavickij V V Hronika arheologicheskih issledovanij Iz istorii oblasti Vypus 3 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Berezhnivsko mayivska zrubna kultura amp oldid 39425236