www.wikidata.uk-ua.nina.az

Артуріана Артуріа на або Артурівський цикл або Бретанський міф цикл легенд про короля Артура та лицарів Круглого столу к

Артуріана

Артуріа́на (або Артурівський цикл, або Бретанський міф) — цикл легенд про короля Артура та лицарів Круглого столу (кельтська легенда; Бретань та Франція).

Сер Галахад, сер Персеваль, сер Борс знайшли Святий Грааль. Малюнок Едварда Бернса (Edward Burns) (гобелен виконаний «Morris & Co.», 1891-94 року, для розміщення в «Stanmore Hall»)
О. Бердслей, Сер Бедівер вкидає меч Екскалібур у воду. Ілюстрація до «Смерті Артура» сера Томаса Мелорі. 1894

Літературні твори «Артуріани» Редагувати

Першоджерела Редагувати

До першоджерел «Артуріани» — відносяться :

Інтерпретації Редагувати

Марк Твен. «Янки при дворі короля Артура» (1889)
  • 1590: Едмунд Спенсер — поема «Королева фей» (англ. The Faerie Queene) за мотивами переказів про короля Артура і англійської міфології.
  • 1848: Едуард Бульвер-Літтон — поема «Принц Артур».
  • 1858: Вільям Морріс — поема «Захист Ґвіневери».
  • 1859: Альфред Теннісон — цикл поем «Королівські ідилії».
  • 1889: Марк Твен — «Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура».
  • 1938–1958: Теренс Вайт — цикл романів у жанрі фентезі «Король минулого і майбутнього» (англ. The Once and Future King)
  • 1970–1995: Мері Стюарт — цикл романів у жанрі фентезі «Кришталевий грот», «Порожні пагорби», «Останні чари», «День гніву», «Принц і пілігрим»
  • 1976: Джон Стейнбек — «Діяння короля Артура та його благородних лицарів» (англ. The Acts of King Arthur and His Noble Knights)
  • 1979: Тім Пауерс — роман «Малюнок темряви» (англ. The Drawing of the Dark)
  • 1980: Роджер Желязни — оповідання «Останній захисник Камелоту» (англ. The Last Defender of Camelot)
  • 1983: Меріон Зіммер Бредлі — роман «Тумани Авалона» (англ. The Mists of Avalon)
  • 1987–1997: Стівен Лохед — цикл «Пендраґон»
  • 1988: Микола Толстой — «Пришестя короля» (англ. The Coming of The King) — роман про історію англосаксонського завоювання Британії, написаний у жанрі історичного фентезі.
  • 1990: Олександр Куликов — «Меч і доля» (ґейм-бук).
  • 1996: Бернард Корнуелл — «Warlord Chronicles» із трьох частин: «Король зими», «Ворог Божий», «Екскалібур».

Музика Редагувати

Опери та мюзикли Редагувати

  • 1691. Генрі Перселл — опера «Король Артур», лібрето Джона Драйдена
  • 1865. Ріхард Вагнер — опера «Тристан та Ізольда».
  • 1882. Ріхард Вагнер — опера «Парсіфаль».
  • 1886. Hubert Parry — опера «Guinevere».
  • 1895. J. C. Carr — оперета «King Arthur» на музику Артура Саллівана.
  • 1903. Ernest Chausson — опера «Le Roi Arthus».
  • 1909. Rutland Boughton — опера «Народження Артура», лібрето Reginald Buckley.
  • 1960. «Camelot» — бродвейський мюзикл (Moss Hart / Alan Jay Lerner / Frederick Loewe), у головних ролях Річард Бартон і Джулія Ендрюс.
  • 2005. «Spamalot» — бродвейський мюзикл на основі фільму «Монті Пайтон і Святий Грааль».

Музичні п'єси Редагувати

  • 1923. Ловренс Біньйон — п'єса «Король Артур» із музикою Едуарда Елгара.
  • 1937. Д. Ґ. Брідсон — п'єса «Король Артур» з музикою Бенджаміна Бріттена.

Альбоми Редагувати

  • 1975. Рік Вейкман — симфо-рок сюїта «The Myths and Legends of King Arthur and the Knights of the Round Table»
  • 2000. альбом The Trial of Lancelot канадської співачки Гізер Дейл.
  • 2003. альбом May Queen канадської співачки Гізер Дейл.

Пісні Редагувати

  • 1995. «A Past and Future Secret» і «Mordred's Song» з альбому Imaginations from the Other Side групи Blind Guardian.
  • 1999. «Shadow of Uther» з альбому The Fourth Legacy гурту Kamelot.
  • 2006. «Кров королів» з альбому «Армагеддон» російської групи Арія на слова Маргарити Пушкіної.

Кінематограф Редагувати

Персонажі «Артуріани» Редагувати

Персонажі з «Історії Брутової», «Мабіноги» Редагувати

  • Брут Троянський (Британський); Корін, засновник Корнуолла; Амброзій Авреліан; Кадвалар, король Уельса.

Сюжет «легенди про короля Артура» Редагувати

Сюжет легенди в загальних рисах залишається незмінним із часів Джефрі Монмутського, хоча окремі деталі відрізняються у різних авторів. Класичним варіантом вважається — «варіант Мелорі», про який й розповімо далі.

Чотири королі Редагувати

Отже, вся дія легенди вкладається в період правління «чотирьох королів Британії»: Констан, Вортіґерн, Утер Пендраґон (або «Кутер»), Артур.

Починається легенда з короля Констана — він воював із саксами; зрештою помер, і на престол було обрано його старшого сина. Але цей син виявився невдалим воїном (програв війну саксам) — й був убитий заколотниками з «бриттської шляхти», які провели на престол Вортіґерна (колишнього «сенешаля» – «управителя справами й палацом» у короля Констана). Два інші сини Констана: Пендраґон та Утер — утекли за море. Згодом виявилося, що Вортіґерн є занадто жорстоким правителем — і проти нього озлобилося все королівство. Тоді Вортіґерн уклав союз із саксами й одружився з донькою «лідера саксів Ґанґуса». Але проти Вортіґерна розпочалося повстання бриттів, яких очолили (приплилі з-за моря з військом) «Пендраґон та Утер». Для боротьби з ними — Вортіґерн знайшов хлопчика – Мерліна, пророцтвами якого Вортіґерн користувався як «таємною зброєю». Мерлін передбачив Вортіґерну, що його влада впаде — на прикладі «височенної вежі, яку будував Вортіґерн; але вежа падала, бо під нею лежали білий та червоний дракони».

Зрештою, Мерлін пішов від Вортіґерна до «Пендрагона й Утера». І «Пендраґон з Утером» перемогли Вортіґерна; а згодом — й Ґанґуса. Однак в останній битві з саксами — загинув Пендрагон; тоді Утер взяв собі ймення «Утер Пендрагон» й став королем під цим ім'ям.

Утер та «Круглий стіл» Редагувати

Спочатку Утер був «добрим королем»; й, зокрема, започаткував (за порадою Мерліна) «Круглий стіл лицарів». Але незабаром Утер до нестями закохався «в одружену герцогиню Ігрейну» — повів несправедливу війну супроти її чоловіка (герцога Тінтагеля) й вбив його в бою. У ніч перед тим вирішальним боєм — Утер (чарами Мерліна) перетворився на «герцога Тінтагеля», пробрався в замок до Ігрейни та зачав Артура. Після загибелі "герцога Тінтагеля" — Ігрейна через певний час вийшла заміж за Утера. А новонародженого Артура (сина Ігрейни та Утера) — Утер, виконуючи свою обіцянку, передав на виховання Мерліну.

У Ігрейни були дві доньки від "герцога Тінтагеля" — Моргана та Моргауза — які згодом (у дорослому віці) завжди шкодили Артуру, намагаючись помститися за свого батька.

Артур, меч Екскалібур, Гвіневера, Камелот Редагувати

Після смерті Утера — Мерлін привів Артура як «спадкоємця королівської влади»; але шляхта повірила лише коли — Артур витяг «зачарований меч» з каменю. Незабаром — «Фея Озера» подарувала Артуру «меч ЕксКалібур».

Артур (уже в зрілому віці) одружився з Гвіневерою, дочкою престарілого короля Лодегранса (власника величезного за розмірами королівства, через яке пролягали «караванні шляхи» усієї Британії; у Лодегранса зберігався «Круглий стіл Утера»). Артур переїхав до королівства Гвіневери — столиці Камелот.

Ланселот, «чаша Грааля» Редагувати

Окремо розвивається «Історія Ланселота» — найкращого лицаря у світі. Він із королівського роду; виховувався у «Феї Озера» за що отримав ймення «Ланселот Озерний». Ланселот приходить до Камелоту — Артур посвячує його до лицарів та доручає очолити «охорону королеви». Згодом Ланслот закохується в королеву Гвіневеру. Але у військових походах — Ланселот потрапив в місто Корбенік, яким правив «покалічений король-риболов», в якого зберігався Святий Грааль. Цей король — знав пророцтво, що від його красуні-доньки Елейни та Ланселота — народиться «найкращий лицар у світі, який досягне Святого Грааля». Місцева чаклунка — наслала на Ланселота мару й він бачив замість Елейни — королеву Гвіневеру, й тому зачав з Елейною дитину — сина Галахада. Взнавши про народження Галахада — Гвіневера прогнала Ланселота від Камелота — й Ланселот утратив розум й два роки поневірявся як божевільний. Але зрештою Ланселот випадково прийшов до Корбеніка — і його одразу впізнала Елейна та вилікувала «силою Святого Грааля». Ланселот з Елейною прожили разом — 12 років на «Острові Радості» посеред широкої річки; але коли Галахаду сповнилося 14 років — від Артура та Гвіневери прибули гінці, які прохали Ланселота повернутися до Камелоту.

По поверненню до Камелоту — незабаром відновилося кохання Ланселота та Гвіневери. Це кохання стало явним, що розкололо лицарство — бо частина пішла за Ланселотом, а частина за Артуром. Зрештою, Ланселот зі своїми лицарями — виїхав з королівства Артура та «завоював прекрасне королівство за морем».

Мордред, острів Авалон Редагувати

Артур же вирушив на чергову війну — залишивши керувати Британією — свого племінника (або позашлюбного сина) Медрауда-Мордреда. Але Мордред «захопив владу та королеву». Тоді Артур повернувся до Британії — і відбулася «битва при Каммлані», в якій загинули всі лицарі Мордреда та майже всі лицарі Артура; Артур убив Мордреда, але Мордред смертельно поранив Артура — списом. Для «помочі богів» щодо лікування рани — Артур наказав вкинути до моря «меч Екскалібур», але й це не допомогло. Артура помер та був похований на морському острові Авалон.

Гвіневера пішла до монастиря та прожила ще довге життя, але відмовлялася зустрічатися з Ланселотом (окрім одного разу перед воротами монастиря), який теж став відлюдником-монахом. Коли Гвіневера захворіла — Ланселот прибув в її монастир, але не застав її живою.

Подвиги заради «Святого Грааля» Редагувати

Після довгих мандрів та подвигів — Святий Грааль знайшли найбільш достойні-чисті лицарі: сер Галахад (син Ланселота), сер Персіваль, сер Борс.

Лицарі «Круглого Столу» Редагувати

Складовою частиною легенди є розповіді про інших лицарів «Круглого столу»: Галахад та відшукання ним «Святого Грааля»; Гавейн; Борс; та десятки інших лицарів та їхніх прекрасних дам.

Див також Редагувати

  • Камінь Артура [en]

Примітки Редагувати

  1. Архів оригіналу за 18 вересня 2011. Процитовано 28 грудня 2010. 

Посилання Редагувати

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Arturia na abo Arturivskij cikl abo Bretanskij mif cikl legend pro korolya Artura ta licariv Kruglogo stolu keltska legenda Bretan ta Franciya Ser Galahad ser Perseval ser Bors znajshli Svyatij Graal Malyunok Edvarda Bernsa Edward Burns gobelen vikonanij Morris amp Co 1891 94 roku dlya rozmishennya v Stanmore Hall O Berdslej Ser Bediver vkidaye mech Ekskalibur u vodu Ilyustraciya do Smerti Artura sera Tomasa Melori 1894Zmist 1 Literaturni tvori Arturiani 1 1 Pershodzherela 1 2 Interpretaciyi 2 Muzika 2 1 Operi ta myuzikli 2 2 Muzichni p yesi 2 3 Albomi 2 4 Pisni 3 Kinematograf 4 Personazhi Arturiani 4 1 Personazhi z Istoriyi Brutovoyi Mabinogi 5 Syuzhet legendi pro korolya Artura 5 1 Chotiri koroli 5 2 Uter ta Kruglij stil 5 3 Artur mech Ekskalibur Gvinevera Kamelot 5 4 Lanselot chasha Graalya 5 5 Mordred ostriv Avalon 5 6 Podvigi zaradi Svyatogo Graalya 5 7 Licari Kruglogo Stolu 6 Div takozh 7 Primitki 8 Posilannya 9 LiteraturaLiteraturni tvori Arturiani RedaguvatiPershodzherela Redaguvati Do pershodzherel Arturiani vidnosyatsya vallijska poema Y Gododdin napisana bl 575 600 avtor Aneirin Annali Kambriyi nevidomogo avtora tvori Gildasa i Bedi Nennij IX st hronika Istoriya britiv lat Historia Brittonum Mabinogion Vilyam Malmsberijskij Diyannya anglijskih koroliv lat Gesta regum Anglorum Dzhefri Monmutskij Istoriya koroliv Britaniyi lat Historia Regum Britanniae Licarski romani yaki rozpovidayut pro Artura ta licariv Kruglogo stolu Kretyen de Trua Lanselot abo Licar voza bl 1168 Ivejn abo Licar z levom mizh 1176 1181 Tristan Erek i Enida Perseval abo Povist pro Graal bl 1182 Gartman fon Aue licarski romani Erek ta Ivejn napisani naprikinci XII storichchya Volfram fon Eshenbah Parcifal bl 1210 Lanselot Graal cikl Vulgati anonimni avtori napisano bl 1230 r Nevidomij avtor Ser Gavejn ta zelenij licar XIV st najkrashij anglijskij licarskij roman u virshah Tomas Melori roman Smert Artura vidanij u 1485 r ce osnovne j najpovnishe dzherelo Interpretaciyi Redaguvati nbsp Mark Tven Yanki pri dvori korolya Artura 1889 1590 Edmund Spenser poema Koroleva fej angl The Faerie Queene za motivami perekaziv pro korolya Artura i anglijskoyi mifologiyi 1848 Eduard Bulver Litton poema Princ Artur 1858 Vilyam Morris poema Zahist Gvineveri 1859 Alfred Tennison cikl poem Korolivski idiliyi 1889 Mark Tven Yanki z Konnektikutu pri dvori korolya Artura 1938 1958 Terens Vajt cikl romaniv u zhanri fentezi Korol minulogo i majbutnogo angl The Once and Future King 1970 1995 Meri Styuart cikl romaniv u zhanri fentezi Krishtalevij grot Porozhni pagorbi Ostanni chari Den gnivu Princ i piligrim 1976 Dzhon Stejnbek Diyannya korolya Artura ta jogo blagorodnih licariv angl The Acts of King Arthur and His Noble Knights 1979 Tim Pauers roman Malyunok temryavi angl The Drawing of the Dark 1980 Rodzher Zhelyazni opovidannya Ostannij zahisnik Kamelotu angl The Last Defender of Camelot 1983 Merion Zimmer Bredli roman Tumani Avalona angl The Mists of Avalon 1987 1997 Stiven Lohed cikl Pendragon 1988 Mikola Tolstoj Prishestya korolya angl The Coming of The King roman pro istoriyu anglosaksonskogo zavoyuvannya Britaniyi napisanij u zhanri istorichnogo fentezi 1990 Oleksandr Kulikov Mech i dolya gejm buk 1996 Bernard Kornuell Warlord Chronicles iz troh chastin Korol zimi Vorog Bozhij Ekskalibur Muzika RedaguvatiOperi ta myuzikli Redaguvati 1691 Genri Persell opera Korol Artur libreto Dzhona Drajdena 1865 Rihard Vagner opera Tristan ta Izolda 1882 Rihard Vagner opera Parsifal 1886 Hubert Parry opera Guinevere 1895 J C Carr opereta King Arthur na muziku Artura Sallivana 1903 Ernest Chausson opera Le Roi Arthus 1909 Rutland Boughton opera Narodzhennya Artura libreto Reginald Buckley 1960 Camelot brodvejskij myuzikl Moss Hart Alan Jay Lerner Frederick Loewe u golovnih rolyah Richard Barton i Dzhuliya Endryus 2005 Spamalot brodvejskij myuzikl na osnovi filmu Monti Pajton i Svyatij Graal Muzichni p yesi Redaguvati 1923 Lovrens Binjon p yesa Korol Artur iz muzikoyu Eduarda Elgara 1937 D G Bridson p yesa Korol Artur z muzikoyu Bendzhamina Brittena Albomi Redaguvati 1975 Rik Vejkman simfo rok syuyita The Myths and Legends of King Arthur and the Knights of the Round Table 2000 albom The Trial of Lancelot kanadskoyi spivachki Gizer Dejl 2003 albom May Queen kanadskoyi spivachki Gizer Dejl Pisni Redaguvati 1995 A Past and Future Secret i Mordred s Song z albomu Imaginations from the Other Side grupi Blind Guardian 1999 Shadow of Uther z albomu The Fourth Legacy gurtu Kamelot 2006 Krov koroliv z albomu Armageddon rosijskoyi grupi Ariya na slova Margariti Pushkinoyi Kinematograf Redaguvati1953 Licari Kruglogo stolu Knights of the Round Table z Melom Ferrerom i Avoyu Gardner u golovnih rolyah 1963 Mech u Kameni The Sword in the Stone multfilm virobnictva Volt Disnej na osnovi knigi Terensa Vajta 1967 Kamelot Camelot ekranizaciya brodvejskogo myuziklu U roli Artura Richard Garris Gvineveri Vanessa Redgrejv Lanselota Franko Nero 1981 Ekskalibur Excalibur vvazhayetsya najbilsh tochnoyu i detalnoyu ekranizaciyeyu istoriyi Artura 1988 Novi prigodi yanki pri dvori korolya Artura v roli Artura Albert Filozov 1995 Pershij licar z Shonom Konneri v roli Artura i Richardom Girom u roli Lanselota 1998 Merlin Merlin telefilm prisvyachenij zhittyu Merlina v golovnij roli Sem Nill 1998 Licar Kamelota kinofilm virobnictva Volt Disnej na osnovi knigi Marka Tvena Yanki z Konnektikutu pri dvori korolya Artura 2001 Tumani Avalona The Mists of Avalon mini serial za odnojmennoyu knigoyu Merion Zimmer Bredli 2004 Korol Artur persha sproba v kinematografi pokazati zbig legendi pro Artura z zhittyepisom Luciya Artoriusa Kasta v roli Artura Klajv Oven v roli Gvineveri Kira Najtli istoriya zradi Gvineveri ominayetsya 2007 Ostannij legion The Last Legion film rozpovidaye pro yunogo batka Artura Pendragona j pro pochatok padinnya Rimskoyi imperiyi 2007 Artur i Miniputi dityachij film Lyuka Bessona z elementami komp yuternoyi animaciyi 2008 2012 Merlin britanskij fentezijnij teleserial Zasnovanij na legendah pro Korolya Artura hocha i vidriznyayetsya vid tradicijnishih versij mifu Opovidaye pro mistichnogo charivnika Merlina i jogo vzayemini z Arturom 2011 Kamelot 2017 Korol Artur Legenda mecha Personazhi Arturiani RedaguvatiDinastiya koroliv Konstan Vortigern Uter korol Artur Charivniki Merlin Blez Druzhini koroliv ta licariv chaklunki Gvinevera Igrejna Elejna Morgana Morgauza Inshi koroli ta velmozhi Lanselot Mordred Gangus Licari Kruglogo Stolu Galahad Gavejn Bors Tristan Geografichni nazvi Kamelot Avalon Tintagel Inshi nazvi Graal Ekskalibur Personazhi z Istoriyi Brutovoyi Mabinogi Redaguvati Brut Troyanskij Britanskij Korin zasnovnik Kornuolla Ambrozij Avrelian Kadvalar korol Uelsa Syuzhet legendi pro korolya Artura RedaguvatiSyuzhet legendi v zagalnih risah zalishayetsya nezminnim iz chasiv Dzhefri Monmutskogo hocha okremi detali vidriznyayutsya u riznih avtoriv Klasichnim variantom vvazhayetsya variant Melori pro yakij j rozpovimo dali 1 Chotiri koroli Redaguvati Otzhe vsya diya legendi vkladayetsya v period pravlinnya chotiroh koroliv Britaniyi Konstan Vortigern Uter Pendragon abo Kuter Artur Pochinayetsya legenda z korolya Konstana vin voyuvav iz saksami zreshtoyu pomer i na prestol bulo obrano jogo starshogo sina Ale cej sin viyavivsya nevdalim voyinom prograv vijnu saksam j buv ubitij zakolotnikami z brittskoyi shlyahti yaki proveli na prestol Vortigerna kolishnogo seneshalya upravitelya spravami j palacom u korolya Konstana Dva inshi sini Konstana Pendragon ta Uter utekli za more Zgodom viyavilosya sho Vortigern ye zanadto zhorstokim pravitelem i proti nogo ozlobilosya vse korolivstvo Todi Vortigern uklav soyuz iz saksami j odruzhivsya z donkoyu lidera saksiv Gangusa Ale proti Vortigerna rozpochalosya povstannya brittiv yakih ocholili priplili z za morya z vijskom Pendragon ta Uter Dlya borotbi z nimi Vortigern znajshov hlopchika Merlina proroctvami yakogo Vortigern koristuvavsya yak tayemnoyu zbroyeyu Merlin peredbachiv Vortigernu sho jogo vlada vpade na prikladi visochennoyi vezhi yaku buduvav Vortigern ale vezha padala bo pid neyu lezhali bilij ta chervonij drakoni Zreshtoyu Merlin pishov vid Vortigerna do Pendragona j Utera I Pendragon z Uterom peremogli Vortigerna a zgodom j Gangusa Odnak v ostannij bitvi z saksami zaginuv Pendragon todi Uter vzyav sobi jmennya Uter Pendragon j stav korolem pid cim im yam Uter ta Kruglij stil Redaguvati Spochatku Uter buv dobrim korolem j zokrema zapochatkuvav za poradoyu Merlina Kruglij stil licariv Ale nezabarom Uter do nestyami zakohavsya v odruzhenu gercoginyu Igrejnu poviv nespravedlivu vijnu suproti yiyi cholovika gercoga Tintagelya j vbiv jogo v boyu U nich pered tim virishalnim boyem Uter charami Merlina peretvorivsya na gercoga Tintagelya probravsya v zamok do Igrejni ta zachav Artura Pislya zagibeli gercoga Tintagelya Igrejna cherez pevnij chas vijshla zamizh za Utera A novonarodzhenogo Artura sina Igrejni ta Utera Uter vikonuyuchi svoyu obicyanku peredav na vihovannya Merlinu U Igrejni buli dvi donki vid gercoga Tintagelya Morgana ta Morgauza yaki zgodom u doroslomu vici zavzhdi shkodili Arturu namagayuchis pomstitisya za svogo batka Artur mech Ekskalibur Gvinevera Kamelot Redaguvati Pislya smerti Utera Merlin priviv Artura yak spadkoyemcya korolivskoyi vladi ale shlyahta povirila lishe koli Artur vityag zacharovanij mech z kamenyu Nezabarom Feya Ozera podaruvala Arturu mech EksKalibur Artur uzhe v zrilomu vici odruzhivsya z Gvineveroyu dochkoyu prestarilogo korolya Lodegransa vlasnika velicheznogo za rozmirami korolivstva cherez yake prolyagali karavanni shlyahi usiyeyi Britaniyi u Lodegransa zberigavsya Kruglij stil Utera Artur pereyihav do korolivstva Gvineveri stolici Kamelot Lanselot chasha Graalya Redaguvati Okremo rozvivayetsya Istoriya Lanselota najkrashogo licarya u sviti Vin iz korolivskogo rodu vihovuvavsya u Feyi Ozera za sho otrimav jmennya Lanselot Ozernij Lanselot prihodit do Kamelotu Artur posvyachuye jogo do licariv ta doruchaye ocholiti ohoronu korolevi Zgodom Lanslot zakohuyetsya v korolevu Gvineveru Ale u vijskovih pohodah Lanselot potrapiv v misto Korbenik yakim praviv pokalichenij korol ribolov v yakogo zberigavsya Svyatij Graal Cej korol znav proroctvo sho vid jogo krasuni donki Elejni ta Lanselota naroditsya najkrashij licar u sviti yakij dosyagne Svyatogo Graalya Misceva chaklunka naslala na Lanselota maru j vin bachiv zamist Elejni korolevu Gvineveru j tomu zachav z Elejnoyu ditinu sina Galahada Vznavshi pro narodzhennya Galahada Gvinevera prognala Lanselota vid Kamelota j Lanselot utrativ rozum j dva roki poneviryavsya yak bozhevilnij Ale zreshtoyu Lanselot vipadkovo prijshov do Korbenika i jogo odrazu vpiznala Elejna ta vilikuvala siloyu Svyatogo Graalya Lanselot z Elejnoyu prozhili razom 12 rokiv na Ostrovi Radosti posered shirokoyi richki ale koli Galahadu spovnilosya 14 rokiv vid Artura ta Gvineveri pribuli ginci yaki prohali Lanselota povernutisya do Kamelotu Po povernennyu do Kamelotu nezabarom vidnovilosya kohannya Lanselota ta Gvineveri Ce kohannya stalo yavnim sho rozkololo licarstvo bo chastina pishla za Lanselotom a chastina za Arturom Zreshtoyu Lanselot zi svoyimi licaryami viyihav z korolivstva Artura ta zavoyuvav prekrasne korolivstvo za morem Mordred ostriv Avalon Redaguvati Artur zhe virushiv na chergovu vijnu zalishivshi keruvati Britaniyeyu svogo pleminnika abo pozashlyubnogo sina Medrauda Mordreda Ale Mordred zahopiv vladu ta korolevu Todi Artur povernuvsya do Britaniyi i vidbulasya bitva pri Kammlani v yakij zaginuli vsi licari Mordreda ta majzhe vsi licari Artura Artur ubiv Mordreda ale Mordred smertelno poraniv Artura spisom Dlya pomochi bogiv shodo likuvannya rani Artur nakazav vkinuti do morya mech Ekskalibur ale j ce ne dopomoglo Artura pomer ta buv pohovanij na morskomu ostrovi Avalon Gvinevera pishla do monastirya ta prozhila she dovge zhittya ale vidmovlyalasya zustrichatisya z Lanselotom okrim odnogo razu pered vorotami monastirya yakij tezh stav vidlyudnikom monahom Koli Gvinevera zahvorila Lanselot pribuv v yiyi monastir ale ne zastav yiyi zhivoyu Podvigi zaradi Svyatogo Graalya Redaguvati Pislya dovgih mandriv ta podvigiv Svyatij Graal znajshli najbilsh dostojni chisti licari ser Galahad sin Lanselota ser Persival ser Bors Licari Kruglogo Stolu Redaguvati Skladovoyu chastinoyu legendi ye rozpovidi pro inshih licariv Kruglogo stolu Galahad ta vidshukannya nim Svyatogo Graalya Gavejn Bors ta desyatki inshih licariv ta yihnih prekrasnih dam Div takozh RedaguvatiKamin Artura en Primitki Redaguvati Karnauh A L Avalon gotskaya istoriya Dnepropetrovsk Akademiya istorii 2010 276 s S 11 18 Arhiv originalu za 18 veresnya 2011 Procitovano 28 grudnya 2010 Posilannya RedaguvatiArturivski legendi Literaturoznavchij slovnik dovidnik za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka Kiyiv VC Akademiya 2007 S 62 63 Arturiana Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 43 46 634 s Graal Arhivovano 31 sichnya 2009 u Wayback Machine legendi pro Korolya Artura ta licariv kruglogo stolu Shlyah do zamku Graalya Ganna Striganova Naukova robota z mifu pro Korolya Artura Sheron Terner Istoriya anglosaksiv iz najdavnishih chasiv do normandskogo zavoyuvannya nedostupne posilannya z chervnya 2019 ros Literatura Redaguvati nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Vojceh Gorczyk Sledy Arture priem legenda v geraldike Pyast czerskich i polskih hronik Kultura i istoriya ISSN 1642 9826 nedostupne posilannya z serpnya 2019 ros Tomas Melori Smert Artura Arhivovano 16 travnya 2011 u Wayback Machine ros Galfrid Monmutskij Istoriya korolej Britanii Arhivovano 1 lyutogo 2011 u Wayback Machine ros Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Arturiana amp oldid 35910214