Олексі́й Петро́вич Антро́пов (рос. Алексей Петрович Антропов; 14 (25) березня 1716, Санкт-Петербург, Московія — 12 (23) червня 1795, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський митець-портретист, автор монументального розпису, академік Імператорської Академії мистецтв.
| Антропов Олексій Петрович | |
|---|---|
|
| |
| Народження | 14 (25) березня 1716 Санкт-Петербург, Московське царство |
| Смерть | 12 (23) червня 1795 (79 років) |
| Санкт-Петербург, Російська імперія | |
| Поховання | Лазарівське кладовище (Санкт-Петербург) |
| Країна | Російська імперія |
| Жанр | портрет, побутова картина, релігійний образ |
| Діяльність | художник |
| Вчитель | Іван Якович Вишняков, Луї Каравак і Матвєєв Андрій Матвійович |
| Твори | Portrait of Peter IIId |
| | |
| Антропов Олексій Петрович у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
З 1739 його вчителями стали француз Луї Каравак, а згодом А. Матвєєв, М. Захаров та І. Вишняков. В складі команди Вишнякова він виконав чимало монументально-декоративного розпису у стилістиці західного бароко: у Зимовому палаці (1744—1745) та Літньому (1748), Царскосільскому (1749) й інших палацах, а у 1750 працював в Оперному домі, де писав декорації під керівництвом італійських майстрів Джузеппе Валеріані та Антоніо Перезинотті.
Пензлю майстра належать ікони «Тайна Вечеря» (оцінюється у суму майже 2 млн доларів), «Благовіщення», «Успіння Богородиці» та «Апостол Андрій Первозванний» що були виконані у Києві в 1752 в збудованій згідно з проєктом Бартоломео Растреллі архітектором Іваном Мічуріним Андріївській церкві.
Писав також і державні парадні портрети за старими зразками, відшліфовуючи живописне мистецтво. Серед них декілька схожих між собою портретів імператриці Єлизавети Петрівни (1753—1755). Високою оцінкою праці Антропова стало запрошення у кінці 1755 у Москву для розпису за ескізами П. Градиці та С. Горяїнова плафонів у Головинському палаці, де часто гостювала сама імператриця.
Твори Редагувати
До найкращих творів належать «Портрет А. М. Ізмайлової» (1754, Третьяковська галерея), «Портрет М. А. Румянцевої» (1764, Російський музей). Вони приваблюють реалістичною правдивістю і досконалістю характеристики. У парадному портреті Петра III (1762, Російський музей) виразно й правдиво передав зовнішність імператора — невеличну, маловиразну. Перебуваючи в Києві, зазнав впливу українського мистецтва. «Портрет отамана Ф. І. Краснощокова» (1761, Російський музей) має багато спільних рис з українським портретом 18 століття, з так званою «парсуною».
Твори Антропова є важливою ланкою в розвитку російського портрета.
Портрети пензля Антропова Редагувати
Портрети царських особ Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Антропов Алексей Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Література Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Савинов А. Н., Алексей Петрович Антропов, в кн.: Русское искусство. Очерки о жизни и творчестве художников XVIII века, М., 1952.
- Сахарова И. «А. П. Антропов», М., 1974.
Посилання Редагувати
- Антропов, Олексій Петрович [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антропов Олексій Петрович