www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лазарівське кладовище Санкт Петербург Лазарівське кладовище музей некрополь колишнє кладовище на території Олександро Не

Лазарівське кладовище (Санкт-Петербург)

Лазарівське кладовище — музей-некрополь, колишнє кладовище, на території Олександро-Невської лаври у Санкт-Петербурзі. З'явилося у XVIII столітті. Площа кладовища — 0,7 га. Починаючи з 1932 року кладовище є музеєм-некрополем, поховання не проводяться.

Лазарівське кладовище
Інформація про цвинтар
59°55′24″ пн. ш. 30°23′15″ сх. д.H G O
Країна  Російська Федерація
Розташування Санкт-Петербург
Відкрито 1713
Охоронний статус об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Площа 0,007 квадратний кілометр
Лазарівське кладовище
Лазарівське кладовище (Росія)
 Лазарівське кладовище у Вікісховищі

Історія Редагувати

Кладовище було закладено тоді ж, коли і Олександро-Невська лавра. Воно служило місцем поховання представників привілейованих верств петербурзького суспільства. З самого початку поховання проводили біля дерев'яної церкви Благовіщення, закладеної у 1713 році та перебудованої у 1750-х роках, та біля Лазарівської усипальні, від якої походить назва кладовища. Спочатку для поховання був потрібен дозвіл особисто Петра І, проте до кінця XVIII століття вже було дозволено ховати представників купецтва за умови внесення величезних коштів.

В першій половині XVIII століття пріоритетною формою надмогильних плит були кам'яні та чавунні плити. Однак у другій половині того ж століття почали активніше використовуватись саркофаги, колони, стели, обеліски, що було зв'язано із утвердженням у культурі класицизму.

Поховання на Лазарівському кладовищі відбувались до Жовтневої революції. Після неї кладовище було взято під охорону. У 1922 році воно почало охоронятися спільнотою «Старый Петербург» (з рос. «Старий Петербург»). На довгі роки воно було закрито для огляду. У 1934 році на кладовищі побували літератори на чолі з Максимом Горьким та підкреслили велике культурно-історичне значення кладовища. Того ж року кладовище було перетворено на Некрополь XVIII століття.

З 1932 року кладовище є музеєм-некрополем.

У 1947 році музей почав приймати відвідувачів у звичайному режимі. У 1952 році була відкрита для відвідування Лазарівська усипальня.

Відомі поховання Редагувати

Сподвижники Петра І Редагувати

Академіки Редагувати

Драматурги Редагувати

Архітектори Редагувати

Інженери Редагувати

Державні діячі Редагувати

Представники графських родів Редагувати

Представники княжих та дворянських родів Редагувати

Лазарівська усипальня Редагувати

Лазарівська усипальня — це церква Праведного Лазаря у складі ансамблю Олександро-Невської лаври та поховання навколо неї. Невелика кам'яна церква була побудована у 1717 році за вівтарем Благовіщення для поховання царівни Наталії Олексіївни. У 1787—1789 роках усипальню було розширено, у 1835—1836 роках — повністю перебудована. У 1923 році усипальня була передана спільноті «Старый Петербург» (з рос. «Старий Петербург»). У 1932 році вона увійшла до складу музея-некрополя. Зараз в усипальні є понад 80 поховань, понад 30 з яких перенесені з інших некрополів.

Поховання Редагувати

Державні діячі Редагувати

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Енциклопедія Санкт-Петербурга [ 28 січня 2020 у Wayback Machine.]
  • Алфавитный указатель исторических могил, находящихся на кладбищах гор. Петрограда и его окрестностей [ 30 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Отдел IV: Алфавитный указатель исторических могил… [ 8 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Весь Петроград на 1917 год, адресная и справочная книга г. Петрограда. — Петроград: Товарищество А. С. Суворина — «Новое время», 1917. — С. 486—489. — ISBN 5-94030-052-9.
  • Нетунахина Г. Д. Музей городской скульптуры. — Л.: Лениздат, 1981.
  • Антонов В. В., Кобак А. В. Святыни Санкт-Петербурга : Историко-церковная энциклопедия в трех томах. — СПб.: Издательстро Чернышева, 1994—1996.
  • Некрополь XVIII века (Лазаревское кладбище). Лазаревская усыпальница. План-путеводитель / Государственный музей городской скульптуры. — СПб.: Центр «Севзапгеоинформ», 2006. — 164 с. — ISBN 5-901810-15-5
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lazarivske kladovishe muzej nekropol kolishnye kladovishe na teritoriyi Oleksandro Nevskoyi lavri u Sankt Peterburzi Z yavilosya u XVIII stolitti Plosha kladovisha 0 7 ga Pochinayuchi z 1932 roku kladovishe ye muzeyem nekropolem pohovannya ne provodyatsya Lazarivske kladovisheKat d Kat Informaciya pro cvintar59 55 24 pn sh 30 23 15 sh d H G OKrayina Rosijska FederaciyaRoztashuvannya Sankt PeterburgVidkrito 1713Ohoronnij status ob yekt kulturnoyi spadshini RF federalnogo znachennyadPlosha 0 007 kvadratnij kilometrLazarivske kladovisheLazarivske kladovishe Rosiya Lazarivske kladovishe u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Vidomi pohovannya 2 1 Spodvizhniki Petra I 2 2 Akademiki 2 3 Dramaturgi 2 4 Arhitektori 2 5 Inzheneri 2 6 Derzhavni diyachi 2 7 Predstavniki grafskih rodiv 2 8 Predstavniki knyazhih ta dvoryanskih rodiv 3 Lazarivska usipalnya 3 1 Pohovannya 3 1 1 Derzhavni diyachi 4 Div takozh 5 DzherelaIstoriya RedaguvatiKladovishe bulo zakladeno todi zh koli i Oleksandro Nevska lavra Vono sluzhilo miscem pohovannya predstavnikiv privilejovanih verstv peterburzkogo suspilstva Z samogo pochatku pohovannya provodili bilya derev yanoyi cerkvi Blagovishennya zakladenoyi u 1713 roci ta perebudovanoyi u 1750 h rokah ta bilya Lazarivskoyi usipalni vid yakoyi pohodit nazva kladovisha Spochatku dlya pohovannya buv potriben dozvil osobisto Petra I prote do kincya XVIII stolittya vzhe bulo dozvoleno hovati predstavnikiv kupectva za umovi vnesennya velicheznih koshtiv V pershij polovini XVIII stolittya prioritetnoyu formoyu nadmogilnih plit buli kam yani ta chavunni pliti Odnak u drugij polovini togo zh stolittya pochali aktivnishe vikoristovuvatis sarkofagi koloni steli obeliski sho bulo zv yazano iz utverdzhennyam u kulturi klasicizmu Pohovannya na Lazarivskomu kladovishi vidbuvalis do Zhovtnevoyi revolyuciyi Pislya neyi kladovishe bulo vzyato pid ohoronu U 1922 roci vono pochalo ohoronyatisya spilnotoyu Staryj Peterburg z ros Starij Peterburg Na dovgi roki vono bulo zakrito dlya oglyadu U 1934 roci na kladovishi pobuvali literatori na choli z Maksimom Gorkim ta pidkreslili velike kulturno istorichne znachennya kladovisha Togo zh roku kladovishe bulo peretvoreno na Nekropol XVIII stolittya Z 1932 roku kladovishe ye muzeyem nekropolem U 1947 roci muzej pochav prijmati vidviduvachiv u zvichajnomu rezhimi U 1952 roci bula vidkrita dlya vidviduvannya Lazarivska usipalnya Vidomi pohovannya RedaguvatiSpodvizhniki Petra I Redaguvati Sheremetyev Boris Petrovich Vejde Adam Adamovich Areskin Robert KarlovichAkademiki Redaguvati Lomonosov Mihajlo Vasilovich Leonard Ejler Adadurov Vasil Yevdokimovich Krasheninnikov Stepan PetrovichDramaturgi Redaguvati Fonvizin Denis Ivanovich Knyazhnin Yakiv BorisovichArhitektori Redaguvati Starov Ivan Yegorovich Voronihin Andrij Nikiforovich Dzhakomo Kvarengi Zhan Fransua Toma de Tomon Zaharov Andreyan Dmitrovich Karl RossiInzheneri Redaguvati Beger Fedir Fedorovich Ogyusten BetankurDerzhavni diyachi Redaguvati Vitte Sergij Yulijovich Marchenko Vasil Romanovich Mordvinov Mikola Semenovich Muravjov Vilenskij Mihajlo Mikolajovich Stroganov Oleksandr Sergijovich Tatarinov Valer yan Oleksijovich Passek Petro Bogdanovich Shishkov Oleksandr SemenovichPredstavniki grafskih rodiv Redaguvati Samojlov Mikola Oleksandrovich graf Morkov Arkadij IvanovichPredstavniki knyazhih ta dvoryanskih rodiv Redaguvati Bilosilskih Bilozerskih Trubeckih Volkonskih Narishkinih kolishnih kupeckih rodiv Demidovih Yakovlyevih ta in vdova O S Pushkina Nataliya Goncharova nbsp Mogila Lomonosova nbsp Mogila Vitte i Betankura nbsp Mogila grafa Zavodovskogo nbsp Mogila Salagova nbsp Mogila Olhina nbsp Mogila Mordvinova nbsp Mogila Fonvizina nbsp Mogila Toma de Tomona nbsp Mogila Kochubeyiv nbsp Mogila Kozlovskogo nbsp Grobnicya Bilosilskogo Bilozerskogo nbsp Mogila Voronihina nbsp Mogila Karla Rossi nbsp Mogila Betankura nbsp Mogila Mikiti BichurinaLazarivska usipalnya RedaguvatiLazarivska usipalnya ce cerkva Pravednogo Lazarya u skladi ansamblyu Oleksandro Nevskoyi lavri ta pohovannya navkolo neyi Nevelika kam yana cerkva bula pobudovana u 1717 roci za vivtarem Blagovishennya dlya pohovannya carivni Nataliyi Oleksiyivni U 1787 1789 rokah usipalnyu bulo rozshireno u 1835 1836 rokah povnistyu perebudovana U 1923 roci usipalnya bula peredana spilnoti Staryj Peterburg z ros Starij Peterburg U 1932 roci vona uvijshla do skladu muzeya nekropolya Zaraz v usipalni ye ponad 80 pohovan ponad 30 z yakih pereneseni z inshih nekropoliv Pohovannya Redaguvati Sheremetyev Mikola Petrovich Gannibal Ivan Abramovich Teplov Grigorij Mikolajovich Viyelgorskij Mihajlo Yurijovich Nartov Andrij Konstyantinovich Martos Ivan PetrovichDerzhavni diyachi Redaguvati Shishkov Oleksandr Semenovich Kochubej Viktor Pavlovich Perovskij Lev Oleksijovich Dashkov Dmitro VasilovichDiv takozh RedaguvatiBogoslovske kladovishe Novodivochij cvintar Sankt Peterburg Literatorski mostkiDzherela RedaguvatiEnciklopediya Sankt Peterburga Arhivovano 28 sichnya 2020 u Wayback Machine Alfavitnyj ukazatel istoricheskih mogil nahodyashihsya na kladbishah gor Petrograda i ego okrestnostej Arhivovano 30 serpnya 2021 u Wayback Machine Otdel IV Alfavitnyj ukazatel istoricheskih mogil Arhivovano 8 lyutogo 2021 u Wayback Machine Ves Petrograd na 1917 god adresnaya i spravochnaya kniga g Petrograda Petrograd Tovarishestvo A S Suvorina Novoe vremya 1917 S 486 489 ISBN 5 94030 052 9 Netunahina G D Muzej gorodskoj skulptury L Lenizdat 1981 Antonov V V Kobak A V Svyatyni Sankt Peterburga Istoriko cerkovnaya enciklopediya v treh tomah SPb Izdatelstro Chernysheva 1994 1996 Nekropol XVIII veka Lazarevskoe kladbishe Lazarevskaya usypalnica Plan putevoditel Gosudarstvennyj muzej gorodskoj skulptury SPb Centr Sevzapgeoinform 2006 164 s ISBN 5 901810 15 5 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lazarivske kladovishe Sankt Peterburg amp oldid 36550543