Ана Бландіана (рум. Ana Blandiana, власне Otilia Valeria Coman, 25 березня 1942, Тімішоара) — румунська поетеса, есеїстка.
| Ана Бландіана | |
|---|---|
| рум. Ana Blandiana | |
| Ім'я при народженні | рум. Otilia Valeria Coman |
| Псевдонім | Ana Blandiana |
| Народилася | 25 березня 1942[…] (81 рік) Тімішоара, Королівство Румунія |
| Країна | Румунія |
| Діяльність | поетка, письменниця, журналістка, есеїстка, дитяча письменниця, перекладачка |
| Сфера роботи | поезія, есей, літературна діяльністьd, проза, художній переклад, переклади з англійськоїd і translation into Romaniand |
| Alma mater | Клузький університет |
| Мова творів | румунська і англійська |
| Роки активності | 1952 — тепер. час |
| Членство | Румунська академія |
| У шлюбі з | Romulus Rusand |
| Нагороди | |
| | |
| Ана Бландіана у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Батько — священик, який при комуністах багато років провів у в'язниці, мати — обліковець. Дебютувала в 1952 в Клужі. Псевдонімом взяла назву рідного села матері в Трансильванії, жудець Алба. Через долю батька постійно зазнавала труднощів з публікацією. У 1967 році оселилася в Бухаресті. У 1975—1977 працювала бібліотекарем в Інституті образотворчого мистецтва. З 1976 переклади її творів почали друкуватися за кордоном. З тих пір перебувала під наглядом секретних служб як дисидент.
Після революції 1989 року активно включилася в суспільне і політичне життя.
Твори ред.
- A treia taină (1969)
- Octombrie-noiembrie-decembrie (1972)
- Somnul din somn: poezii (1977)
- Ochiul de greier (1981)
- Proiecte de trecut: proză (1982)
- Ora de nisip: poeme (1983)
- Stea de pradă (1985)
- Autoportret cu palimpsest (1986)
- Orașe de silabe (1987)
- Arhitectura valurilor (1990)
- 100 de poeme (1991)
- Sertarul cu aplauze (1992)
- Imitație de coșmar (1995)
- Cele patru anotimpuri (2000)
- Ghicitul în mulţimi (2000)
- Cine sunt eu?: un sfert de secol de întrebǎri (2001)
- Orașul topit: și alte provestiri fantastice (2004)
- Spaima de literatură (2004)
- Refluxul sensurilor: poeme noi (2004)
- O silabisire a lumi (2006)
- Patria mea (2010)
Визнання ред.
Вірші і проза Ани Бландіани перекладено багатьма мовами світу, зокрема китайською. Вона — почесний президент румунського ПЕН-клубу, президент правозахисного фонду Громадянська академія, директор-засновник Меморіалу жертв комунізму. Член поетичної академії Стефана Малларме, Європейської академії поезії, Світової академії поезії. Їй присуджено премію Гердера (1982, 1988), премію Вілениці (2002), Орден Почесного Легіону (2009), інші національні та міжнародні премії. У 2016 році обрана членом-кореспондентом Румунської академії.
Примітки ред.
- https://www.lapunkt.ro/2014/11/10-zece-punkte-ana-blandiana/
- ↑ https://www.agerpres.ro/flux-documentare/2017/03/25/documentar-ana-blandiana-implineste-75-de-ani-04-48-01
- Encyclopædia Britannica
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- LIBRIS — 2013.
- ↑ Czech National Authority Database
- . academiaromana.ro. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
Література ред.
- Boldea I. Ana Blandiana: monografie, antologie comentată, receptare critică. Brașov: Aula, 2000
- Alex Gaina: Поїздка в Ригу. Ана Бландіана в СРСР [ 24 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
- Ана Бландіана: Поетеса та боєць — Румунія [ 21 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- У Львові триває місяць авторських читань. Програма 11-14 липня [ 19 вересня 2019 у Wayback Machine.]