Вікторія Юріївна Амеліна (у дівоцтві Шаламай; 1 січня 1986, Львів — 1 липня 2023, Дніпро) — українська письменниця та громадська діячка, лавреатка премії Конрада.
Амеліна Вікторія Юріївна | |
---|---|
Народилася | 1 січня 1986 Львів, СРСР |
Померла | 1 липня 2023 (37 років) Дніпро, Дніпропетровська область, Україна ·Ракетний удар по Краматорську 27 червня 2023 року |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Країна | Україна |
Діяльність | письменниця, письменниця-романістка, есеїстка, поетка, перекладачка, поетеса-піснярка, програмістка |
Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» |
Мова творів | українська, англійська і російська |
Magnum opus | «Синдром листопаду, або Homo Compatiens» (2014) «Дім для Дома» (2017) |
Членство | ПЕН-клуб |
Нагороди | |
| |
Амеліна Вікторія Юріївна у Вікісховищі | |
Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія Редагувати
Вікторія Амеліна (дівоче прізвище — Шаламай) народилась у Львові. У 14 років емігрувала до Канади, однак скоро повернулася в Україну. Отримала ступінь магістра комп'ютерних технологій у НУ «Львівська політехніка». Працювала програмістом та керівником у міжнародних IT компаніях. Станом на листопад 2015 Вікторія Амеліна призупинила кар'єру в IT заради письменницької роботи.
Лавреатка національної премії Коронація Слова 2014 за лірику.
У 2014 році Вікторія Амеліна дебютувала в літературі з романом «Синдром листопаду, або Homo Compatiens», що вийшов у видавництві «Discursus». Передмову до дебютного роману написав Юрій Іздрик. Роман увійшов у десятку рейтингу «ЛітАкцент–2014».
Брала участь у таких заходах і міжнародних фестивалях як Форум Видавців у Львові, Міжнародний фестиваль оповідання «Intermezzo» у Вінниці, фестиваль «Read My World» в Амстердамі тощо.
У 2015 році роман «Синдром листопаду, або Homo Compatiens» був перевиданий у видавництві «Віват». У 2015 році роман був номінований на премію Валерія Шевчука та увійшов до короткого списку премії.
У 2016 році одразу дві книжки Вікторії Амеліної стали призерами конкурсу, оголошеного Міжнародним фестивалем «Запорізька книжкова толока — 2016»: роман «Синдром листопаду, або Homo Compatiens» у номінації «Українська художня література. Проза», «Хтось, Або Водяне Серце» — у номінації «Дитяча література».
У 2017 році у Видавництво Старого Лева вийшов роман «Дім для Дома». В романі «Дім для Дома» розповідається про родину радянського льотчика, яка отримала квартиру в серці Львова, де провів дитинство польський письменник єврейського походження Станіслав Лем. Цю квартиру і стару скриню в ній Лем описав у автобіографічному романі «Високий замок». В романі «Дім для Дома» цю скриню зі старими секретами мріє відчинити наймолодша з героїнь.
«Дім для Дома» визнано найкращою українською прозовою книгою 2017 на фестивалі Запорізька Книжкова Толока.
Роман «Дім для Дома» увійшов до коротких списків премій ЛітАкцент року та премії Міста Літератури ЮНЕСКО, літературної премії Європейського Союзу.
Вікторія Амеліна багато подорожувала світом, від Тибету до Кремнієвої долини. Час від часу публікувала колонки в інтернет-газеті Збруч, НВ.
Член Українського ПЕН.
З початку повномастштабного вторгення Вікторія Амеліна доєдналася до громадської організації Truth Hounds, яка документує воєнні злочини. У вересні 2022 року саме Вікторія Амеліна знайшла захований в саду щоденник закатованого росіянами Володимира Вакуленка-К. в с. Капитолівка на Ізюмщині. Пізніше Амеліна представляла спадщину Вакуленка в харківському Літмузеї. Вона багато приділяла часу документуванню воєнних злочинів, дослідженню війни.
«Великий роман про війну не має бути один, цих історій має бути багато. Наша сила — у різноманітності, багатоголоссі історій, треба збирати всі свідчення, розповіді. Такою горизонтальною стане наша література. У масштабах країни ми очікуємо, що люди звертатимуться не лише до психотерапевтів, але й до мистецтва. І дуже важливо, аби зв'язок між тими, хто творить культуру, та тими, хто її споживає, налагодився», — так говорила Вікторія Амеліна влітку 2022 року під час дискусії учасників і учасниць Українського ПЕН в Kharkiv Media.
27 червня була поранена під час ракетного обстрілу Краматорська Росією. Шматок металу пошкодив череп і Вікторія дуже швидко знепритомніла . Попри зусилля лікарів, 1 липня 2023 року Вікторія Амеліна померла від отриманих ран в лікарні в Дніпрі . У письменниці залишився 10-річний син.
Похована у Львові, на 78 полі Личаківського цвинтаря.
Бібліографія Редагувати
- «Синдром листопаду, або Homo Compatiens» (Discursus, 2014).
- «Синдром листопаду, або Homo Compatiens» (Віват, 2015) (перевидання [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.])
- «Хтось, Або Водяне Серце» (Видавництво Старого Лева, 2016).
- «Дім для Дома» (Видавництво Старого Лева, 2017).
- Е-е-есторії екскаватора Еки [ 28 липня 2021 у Wayback Machine.] / Львів: Видавництво Старого Лева, 2021. — 64 с. — ISBN 978-617-679-924-5.
- «Це зробила вона» (Видавництво «Видавництво», 2017)
- «Лялька» (Видавництво Старого Лева, 2018)
- «Мости замість стін» (Видавництво Старого Лева, 2020)
- «Що дасть нам силу?» (Дух і літера, 2020)
- «Ковчег „Титанік“. 20 есеїв про людство зразка 2020-го» (онлайн-антологія 27 Bookforum, 2020)
Громадська позиція Редагувати
У червні 2018 підтримала відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.
Виступала із промовою про Олега Сенцова й інших українських політв'язнів на 84-му всесвітньому ПЕН-конгресі.
На Франкфуртському книжковому ярмарку читала оповідання Олега Сенцова в перекладі на англійську та брала участь у акції біля стенду Російської Федерації.
Вікторія Амеліна — засновниця Нью-Йоркського Літературного Фестивалю на Донеччині.
Примітки Редагувати
- ↑ Catalog of the German National Library
- . vivat-publishing.com. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 30 травня 2016.
- . ЛітАкцент. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 7 листопада 2016.
- . verge.zp.ua. Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 7 листопада 2016.
- . Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
- . Громадське радіо (укр.). 8 жовтня 2017. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
- . Дивись.info (укр.). 21 серпня 2017. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
- . Дивись.info (укр.). 28 жовтня 2017. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
- . Читомо (укр.). 30 грудня 2017. Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 28 січня 2018.
- . ЛітАкцент - світ сучасної літератури (укр.). 10 грудня 2018. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.
- . LB.ua. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
- . Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 30 травня 2016.
- . zbruc.eu. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 9 серпня 2017.
- . PEN Ukraine (uk-UA). Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 25 жовтня 2018.
- Вікторія Амеліна про щоденник Володимира Вакуленка - Українська Служба - polskieradio.pl. polskieradio.pl (pl-PL). Процитовано 5 липня 2023.
- Врятувала щоденники Вакуленка, та не врятувалася сама. Померла Вікторія Амеліна. Накипіло (укр.). 3 липня 2023. Процитовано 5 липня 2023.
- https://hi.dn.ua/novosti/novosti-kramatorska/ukrajinska-pismennitsya-viktoriya-amelina-sered-poranenikh-vnaslidok-raketnogo-udaru-po-kramatorsku-e-shche-kolumbijtsi
- Після поранення у Краматорську померла в лікарні Мечникова письменниця Вікторія Амеліна. Українська правда (укр.). Процитовано 2 липня 2023.
- https://www.bbc.com/ukrainian/news-66084099
- An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia [ 22 червня 2018 у Wayback Machine.] Open Democracy, 06.06.2018
- . Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 25 жовтня 2018.
- (англ.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 25 жовтня 2018.
- . chytomo.com (укр.). 21 липня 2021. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
Посилання Редагувати
- Інтерв'ю в газеті «День» [ 7 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Рецензія на роман «Синдром листопаду, або Homo Compatiens» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю на сайті «Читомо» [ 26 березня 2016 у Wayback Machine.]
- 10 книжок «не для рейтингу» від Вікторії Амеліної [ 23 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Вікторії Амеліної
- Пушнова, Тетяна (3 липня 2023). Протиотрута. Пам'яті Вікторії Амеліної. Українська правда. Процитовано 3 липня 2023.