Ан-22 «Антей» (дав.-гр. ὁ Ἀνταίος, за кодифікацією НАТО Cock — «Півень») — радянський турбогвинтовий, широкофюзеляжний, транспортний літак. Створений 1965 року в Києві Авіаційним науково-технічним комплексом ім. О. К. Антонова. Літак встановив 41 світовий авіаційний рекорд.
| Ан-22 «Антей» | |
|---|---|
| Ан-22 «Антей» | |
| Тип | Військово-транспортний літак |
| Розробник | АНТК імені Олега Антонова |
| Виробник | Ташкентське авіаційне виробниче об'єднання імені В. П. Чкалова |
| Головний конструктор | О. Я. Білолипецький |
| Перший політ | 27 лютого 1965 |
| Початок експлуатації | січень 1969 |
| Статус | експлуатується |
| Основні експлуатанти | ВПС СРСР Авіакомпанія «Авіалінії Антонова» ВПС Росії |
| Роки виробництва | 1966—1975 |
| Вироблено | 68 |
| Ан-22 «Антей» у Вікісховищі |
Історія створення Редагувати
Роботи по літаку Ан-22 (на той час «виріб 100») почалися в 1960 році, очолив їх заступник головного конструктора О. Я. Білолипецький. Вантажна кабіна проєктувалася з урахуванням всієї наявної в країні військової і цивільної техніки масою до 50т. Щоб знизити крутний момент при відхиленні керма, було застосовано двокілеве оперення. Для можливості експлуатації з ґрунтових аеродромів застосовано багатоколісне шасі з пневматиками низького тиску. Літак планувалося обладнати чотирма турбогвинтовими двигунами НК-12МВ з гвинтами АВ-90 діаметром 6,2 м.
У серпні 1961 року відбулося засідання макетної комісії з «виробу 100». У 1963 році почалося виготовлення першого прототипу, який був готовий до літа 1964 року. 18 серпня 1964 відбулася передача першої машини на льотні випробування. З цього моменту новий літак отримав позначення Ан-22 «Антей». Оскільки нові гвинти ще не були достатньо випробувані, перший літак обладнали гвинтами АВ-60.
Перший політ Ан-22 здійснив 27 лютого 1965, за штурвалом якого був екіпаж у складі командира Юрія Володимировича Курліна, другого пілота В. І. Терського, штурмана П. В. Кошкіна, бортінженера В. М. Воротнікова, бортелектрика М. П. Раченка, бортрадиста Н. Ф. Дробишева і провідного інженера з випробувань В. Н. Шаталова, з аеродрому Київського авіазаводу в Святошині. Посадку літак провів на військовому аеродромі в м. Узин Київської області. Перша публічна демонстрація літака відбулася 15 червня 1965 року на авіасалоні в Ле Бурже.
Серійне виробництво Ан-22 було організовано на Ташкентському авіазаводі. Перші «Антеї» стали надходити у ВПС у січні 1969 року. Виробництво літака тривало до січня 1976 року. З листопада 1965 року по січень 1976 було випущено 66 «Антеїв», з них 22 — у варіанті Ан-22А
Конструктивні особливості Редагувати
- Суцільнометалевий моноплан, з верхнім розташуванням крила. Двоплощинний хвіст — ця конструкція зменшила навантаження на задню частину фюзеляжу, жорсткість якого була знижена широким вантажним люком.
- Потужність двигунів передавалась на два співвісних чотирилопатевих гвинти, що обертаються у протилежних напрямках (коефіцієнт корисної дії подібної схеми наближається до 90 відсотків).
- Система керування шасі дає змогу змінювати тиск у камерах коліс, що дозволяє пристосовуватися до покриття злітно-посадкової смуги (на бетоні — високий тиск у камерах, на ґрунті — низький).
- Система керування аеродинамічними поверхнями — змішана, троси і допоміжна гідравлічна система (у разі відмови гідравлічної системи, було б можливо посадити літак керуючи лише тросовими тягами).
- Чотири турбогвинтових двигуна НК-12МА, з гвинтами АВ-90 конструкції Миколи Кузнєцова загальною потужністю 60 тисяч кінських сил.
Технічний опис Редагувати
Фюзеляж Редагувати
Силова конструкція фюзеляжу складається з набору стрингерів, шпангоутів і балок. Фюзеляж складається з 4 частин: носова, середня, хвостова і закінчення. Носовий відсік герметичний. У ньому розташована двопалубна кабіна екіпажу. На нижній палубі, у носовій частині розташована кабіна штурмана, а за нею два кубрики пасажирської кабіни. На верхній палубі, у носовій частині, розташована кабіна решти членів екіпажу, а за нею третій кубрик пасажирської кабіни. Аварійний вихід із літака екіпажем здійснюється через похилий тунель. Середній відсік герметичний. У ньому розташована вантажна кабіна. Вантажна підлога з рифленим настилом із титанового сплаву. Похила трап-рампа, що встановлюється на різних рівнях, дозволяє здійснювати завантаження техніки, як із землі, так і з платформи або кузова автомобіля. Хвостовий відсік герметичний. Він охоплює частину вантажної кабіни, вантажний люк, що закривається рампою із задньою стулкою. Четвертий негерметичний відсік утворює хвостове закінчення фюзеляжу. Діаметр фюзеляжу — 6 м.
Крило Редагувати
Крило — трапецієподібної форми в плані, кесонного типу. Технологічно розділене на сім частин: центроплан, чотири середні та дві відокремлювані частини. По всьому розмаху задньої крайки відокремлюваних частин розташовується елерон із сервокермом і сервокомпенсаторами. Весь розмах задньої крайки середніх частин посідає двощілинний закрилок з дефлектором. Крило складається з трьох лонжеронів, в центроплані і середніх частинах, і двох — у відокремлюваних частинах, набору нервюр, верхніх і нижніх пресованих панелей. Середні частини несуть на собі двигуни.
Хвостове оперення Редагувати
Хвостове оперення — вільнотримальне, складається зі стабілізатора з кермом висоти і двох кілів з кермом напрямку. Силовий набір стабілізатора і кожного кіля складається з двох лонжеронів, нервюр і панелей. Кермо висоти і кожне кермо напряму — однолонжеронне з нервюрами і хімічно фрезерованою обшивкою, мають сервокермо.
Шасі Редагувати
Шасі літака — триопорне: дві головних опори і одна передня. Кожна головна опора складається з трьох двоколісних стійок, що стоять одна за одною, з важільною підвіскою, двох гальмівних коліс, амортизаторів, гідроциліндрів забирання та випуску шасі. Така установка коліс має значні переваги (плавне перекочування через нерівності ЗПС і кермових доріжок). На Ан-22 передбачено не тільки одночасний, але і роздільний випуск/прибирання основних стійок шасі. Передня стійка має амортизаційну стійку, два гальмівних колеса з важільною підвіскою, кермовий механізм і гідроциліндр збирання та випуску шасі. На шасі використовують високопрофільні пневматики низького тиску. Робочий тиск у пневматиці шасі становить 5 кгс/кв. см.
Силова установка Редагувати
Силова установка складається з чотирьох турбогвинтових двигунів НК-12МА з повітряними гвинтами АВ-90 і турбостартерів ТС-12МА. Потужність кожного двигуна на злітному режимі — 15265 к. с. Двигуни розміщені так, що 45 % площі крила інтенсивно обдуваються гвинтами, за рахунок чого несні властивості крила збільшилися майже на 30 %. Пальне розміщується в 20 м'яких баках, 14 з яких у центроплані і ще 6 у обтічниках шасі, а також у 10 крилових баках-відсіках. Баки розбиті на чотири групи, кожна з яких живить власний двигун. Місткість паливних баків — 127 619 л. Оливна система кожного двигуна має бак ємністю 198 л.
Гвинт Редагувати
Ан-22 оснащений співвісними чотирилопатевими здвоєними повітряними гвинтами АВ-90. Діаметр гвинтів 6,2 м. Передній гвинт обертається вправо, а задній — вліво. Гвинти оснащені гідромеханізмами регулювання кута установки лопатей у польоті і електрогідравлічною системою флюгування, що працює як в автоматичному, так і в ручному режимах.
Управління Редагувати
Керування літаком подвійне, змішане. У фюзеляжі проводка тросова, а в крилі і хвостовому оперенні — жорстка з дюралюмінієвих тяг. У систему керування кермом і елеронами додані двокамерні необоротні гідропідсилювачі, автомати завантаження з електромеханізмами тримерного ефекту. Передбачена можливість переходу на ручне сервокермове керування у разі відмови бустерної системи. Є можливість стопоріння керма, елеронів, закрилків і механізму повороту коліс передньої стійки при стоянці літака.
Вантажно-розвантажувальні засоби Редагувати
Набір бортових вантажно-розвантажувальних засобів, складається з: трап-рампи, яка є також нижньою стулкою вантажного люка, рольганги, двох монорейкових електротельферів, вантажністю до 2500 кг. Похила трап-рампа, що встановлюється на різних рівнях, дозволяє здійснювати завантаження техніки, як із землі, так і з платформи або кузова автомобіля. Електротельфери здатні піднімати із землі і пересувати по фюзеляжу несамохідні вантажі. Ан-22 здатний десантувати парашутним способом техніку і озброєння масою до 22 тонн. Передбачена можливість перевезення вантажів на зовнішній підвісці під крилом. Літак Ан-22 N01-01 обладнаний для перевезення великогабаритних вантажів на зовнішній підвісці над фюзеляжем.
Технічні характеристики Редагувати
Джерело:
Основні характеристики
- Екіпаж: 5-6 чоловік
- Пасажиромісткість: 29 осіб, які супроводжують вантаж або 290 солдатів або 206 поранених або 151 парашутист-десантник.
- Вантажопідйомність: 60000 кг
- Довжина: 57,31 м
- Висота: 12,54 м
- Розмах крила: 64,40 м
- Площа крила: 345 м
- Крило у плані: трапецієвидне
- Маса спорядженого: 120000 кг
- Нормальна злітна маса: 205000 кг
- Максимальна злітна маса: 226000 кг
- Маса палива у внутрішніх баках: 127619 л
- Силова установка: 4 × Турбогвинтовий НК-12МА 15265 к.с. ( 11240 кВт)
- Повітряний гвинт: АВ-90
- Діаметр гвинта: 6,20 м
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 650 км/год
- Крейсерська швидкість: 580 км/год
- Практична дальність: 5225 км
- Перегінна дальність: 8500 км
- Довжина розгону: 1460 м
- Довжина пробігу: 800-1040 м
Модифікації Редагувати
- Ан-22 — базовий
- Ан-22А — літак зі збільшеним до 80 т комерційним навантаженням і злітною масою 250 т (проєкт). Планувалося підсилити конструкцію і форсувати двигуни до 18000 к. с. Розроблявся в 1966 році.
- Ан-22А — доопрацьований. Відрізнявся повітряними стартерами. Виготовлено 28 літаків.
- Ан-22ПЗ («перевізник») — літак для перевезення великогабаритних деталей Ан-124 і Ан-225 на зовнішній підвісці. У 1980—1983 роках переобладнано 3 літаки.
- Ан-22ПЛО — надважкий маловисотний літак протичовнової оборони з ядерною силовою установкою (проєкт). Розроблявся з жовтня 1965 року. Його силова установка передбачала малогабаритний реактор із біозахистом. На зльоті й посадці використовувалося звичайне пальне, а в польоті роботу двигунів забезпечував реактор. Розрахункова дальність польоту 27 500 км.
- Ан-22ПС — пошуково-рятувальний (проєкт). Розроблявся в 1967 році.
- Ан-22Р — носій міжконтинентального авіаційно-ракетного комплексу (проєкт). Розроблявся в 1969—1970 роках.
- Ан-22Ш — літак із розширеним за центропланом фюзеляжем до 9,6 м (проєкт).
- Ан-122 — літак із збільшеним до 120 т комерційним навантаженням і дальністю польоту 2500 км.
Використання Редагувати
У 1965—1975 роках було вироблено 68 літаків цього типу, які активно експлуатувалися ВПС СРСР протягом наступних двадцяти років. З 2-ї половини 1980-х поступово виводяться з експлуатації, численне списання машин відбулося в 1997—1999 роках. Станом на початок 2008 року використовується 8 Ан-22: 7 належать ВПС Російської Федерації, ще один застосовується авіакомпанією «Авіалінії Антонова». Бортові номери літаків, які «відзначилися» в МВЗ: 08832, 09309, 09328, 09329, 09332, 09342, 09344.
12 лютого 2016 р. відбувся політ відновленого літака, який перед тим здіймався в повітря 2009 року. Надалі борт буде перефарбований і переданий в експлуатацію «Авіалініям Антонова».
2021 року у єдиного Ан-22, що використовувався «Авіалініями Антонова», з бортовим номером UR-09307 закінчився ресурс гвинтів. У планах було поновити ресурс та подовжити експлуатацію літака ще на декілька років, але унаслідок російського вторгнення в Україну в 2022 році, літак було пошкоджено без можливості відновлення до льотної придатності. Станом на 12 січня 2023 року літак знаходиться в аеропорту «Антонов», без гвинтів.
Оператори Редагувати
Військові Редагувати
Катастрофи та аварії Редагувати
За даними на лютий 2011 року було втрачено 9 літаків типу Ан-22 «Антей».
| Дата | Бортовий номер | Місце катастрофи | Жертви | Короткий опис |
|---|---|---|---|---|
| 18.07.70 | 09303 | Атлантичний океан | 22/22 | Рейс Іваново — Чкаловський — Рейк'явік — Галіфакс — Ліма, розбився через 47 хвилин після вильоту з а/п Кефлавік, причини не встановлені. |
| 19.12.70 | 09305 | Панагар | 12/12 | Один із гвинтів розлетівся на частини, осколки пошкодили кабелі керування і літак не зміг здійснити аварійну посадку. |
| 21.12.76 | 09318 | Аеродром Сеща | ?/? | Випробувальний політ, надмірне відхилення керма, ковзання і звалювання. |
| 08.06.77 | 09349 | Аеродром Сеща | 0/?. | При зльоті викотився за межі ЗПС і згорів, було застопорене кермо висоти. |
| 06.06.80 | 09311 | Внуково | 3/? | Пожежа через перегрів АКБ, знеструмлення, аварійна посадка на ґрунт. |
| 13.03.87 | 09334 | Аддис-Абеба | 0/7 | Груба посадка, відновлений і переправлений на зберігання до Музею ВПС Моніно. |
| 11.11.92 | 09303 | Мигалово | 33/33 | Передчасне прибирання закрилків при зльоті на перевантаженому літаку. |
| 19.01.94 | 09331 | Мигалово | 7/9 | Розбився незабаром після зльоту через проблеми з управлінням елеронами. |
| 28.12.10 | 09343 | Тульська область | 12/12 | Технічна несправність. |
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 10 травня 2010. Процитовано 26 жовтня 2009.
- ↑ . Архів оригіналу за 18 лютого 2016. Процитовано 23 жовтня 2009.
- . cfts.org.ua. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 12 лютого 2016.(рос.)
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2016. Процитовано 12 лютого 2016.
- Крила: ЯК ВИГЛЯДАЄ АН-22 "АНТОНОВА" ПІСЛЯ РОСІЙСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ АЕРОДРОМУ ГОСТОМЕЛЬ.
- . Архів оригіналу за 3 січня 2011. Процитовано 26 жовтня 2009.
- [. Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 25 травня 2012. (рос.)Названы причины гибели 12 летчиков из Твери в авиакатастрофе под Тулой]
Джерела Редагувати
- . http://uprom.info/. національний промисловий портал. 28 лютого 2018. Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 28 лютого 2018.
Література Редагувати
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Андрєєв І. Повітряні гіганти // Техника — молоді. — 1977. — № 10. — С. 50—51.
- Беляєв В. В., Ільїн В. Є. Російська сучасна авіація. — М.: АСТ, «Астрель», 2001. — С. 9—13.
- Військова авіація. — Кн. 2. — Мн.: «Попуррі», 1999. — С. 99—101.
- Заярин В. М., Краснощьоков А. Н. Античний герой XX століття // Авіація і Час. — 1997. — № 5. — С. 4—20.
- Ільїн В. Є. Військово-транспортна авіація Росії. — М.: АСТ, «Астрель», 2001. — С. 45—59.
- Лагутін О. В. Літак на столі. — 2-ге видання., випр. і доп. — Київ: «АероХоббі», 1997. — С. 121—122.
- Оперативно-стратегічний військово-транспортний літак Ан-22 «Антей» // Авіація і космонавтика. — 2003. — № 8. — С. 34—35.
- Якубович Н. В. Антей не із легенди // Крила Батьківщини. — 1997. — № 1.
- Якубович Н. В. Всі літаки О. К. Антонова. — М.: АСТ, «Астрель», 2001. — С. 130—150.
Посилання Редагувати
- Антей (літак) [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- (рос.)Фотообхід Ан-22 з Моніно [ 24 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- (рос.)Ан-22 на сайті www.airwar.ru [ 9 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Реєстр всіх випущених Ан-22 [ 30 листопада 2009 у Wayback Machine.]
- (рос.)Історія літака Ан-22 «Антей» [ 4 березня 2010 у Wayback Machine.]
- (рос.)Ан-22 на сайті Авіабаза [ 5 серпня 2009 у Wayback Machine.]