Італо Гарібольді (італ. Italo Gariboldi; 20 квітня 1879, Лоді — 3 лютого 1970, Рим) — італійський військовий і державний діяч, генерал армії, командувач італійськими військами в СРСР.
| Італо Гарібольді | |
|---|---|
| Italo Gariboldi | |
| | |
| Народження | 20 квітня 1879 Королівство Італія Лоді |
| Смерть | 3 лютого 1970 (90 років) Італія Рим |
| Поховання | major cemetery of Lodid |
| Країна | Італія Королівство Італія |
| Приналежність | Королівство Італія |
| Вид збройних сил | Сухопутні війська Італії |
| Освіта | Military Academy of Modenad |
| Роки служби | 1899–1943 |
| Партія | Національна фашистська партія |
| Звання | генерал армії |
| Командування | V армійський корпус 5-та армія 10-та армія 8-ма армія |
| Війни / битви | |
| Нагороди | |
| Італо Гарібольді у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народився у Лоді 20 квітня 1879 року. Закінчив військову академію в 1899 році, воював у Лівії під час італійсько-турецької війни.
Узяв участь у Першій світовій війни, був начальником штабу 77-й дивізії. Після закінчення війни головував у комісії по демаркації Югославській кордону. З 1926 року командував 26-м піхотним полком, з 1931 року був командувачем 5-ї бригади. Керував військовою академією в Модені і технічним училищем у Пармі.
В 1935–1936 роках командував 30-ю піхотною дивізією «Сабауда» під час Другої італо-ефіопської війни. Його дивізія входила в I корпус, розташований в Еритреї. Губернатор Аддис-Абеби.
В 1939–1941 роках був командувачем 5-ї армією, розташованої на кордоні з французьким Туніс ом. З початком британськими військами операції «Компас» в грудні 1940 року тимчасово командував 10-ю армією у зв'язку з хворобою її командувача, генерала Маріо Берті. 7 лютого 1941 року, після загибелі змінившого Берті, корпусного генерала Джузеппе Теллера, прийняв командування над фактично розгромленою 10-ю армією.
25 березня став генерал-губернатором Лівії і тимчасово прийняв командування італійськими військами в Північній Африці, змінивши на цій посаді відкликаного до Риму маршала Родольфо Граціані. 19 липня здав командування генералу Етторе Бастіко.
У 1942—1943 роках — командувач італійськими військами в СРСР ( Armata Italiana in Russia, італійська 8-ма армія). 1 квітня 1943 року нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.
Після повалення режиму Беніто Муссоліні і виходу Італії з війни був схоплений німецькими військами і поміщений у концтабір. У 1944 році був звинувачений у зраді і засуджений до смертної кари, однак незабаром був звільнений союзниками. Помер у Римі в 1970 році.
Джерела Редагувати
- Коротка біографія (італ.) [ 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.]