www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іспанський світ ісп Hispanidad МФА is pa niˈðað іспанство спільнота держав та народів у яких значну роль відіграє іспанс

Іспанський світ

Іспанський світ (ісп. Hispanidad, МФА: [is.pa.niˈðað], «іспанство») — спільнота держав та народів, у яких значну роль відіграє іспанська мова та сформована на її основі іспанська культура. Іспаномовна наднаціональна співдружність, субцивілізація.

Означення Редагувати

Словник іспанської мови Королівської академії іспанської мови дає таке тлумачення терміну «Іспанідад»:

Історія Редагувати

Доктрина «Іспанідад», під час свого виникнення, була реакцією на поразки Іспанії у війні із США 1898 року, спроба морально компенсувати територіальні втрати Іспанії, які вона зазнала у ХІХ ст., стверджуючи месіанський характер іспанської нації. Ідея «Іспанідад» посіла особливе місце у іспанському русі національного відродження.

Закаріс де Візкарра

Автори ідеології «Іспанідад» створили образ Іспанії як «Матері-батьківщини» латиноамериканських народів. У сучасному світі ідея «Іспанідад» дозволяє Іспанії позиціонувати себе як ключову країну, через свої зв'язків з Латинською Америкою.

Раміро де Маесту

Іспанський письменник, філософ, дипломат другої половини ХІХ ст. Анхель Ґанівет[es] у «Іспанському ідеаріумі[es]» 1897 року стверджував, що визначальним елементом національного характеру є дух іспанської землі, так званий територіальний дух, обумовлений географічним середовищем країни, що несе в собі «рішення великих політичних питань». Втілення цього духу він відчув у образі Дон Кіхота та постаті Сенеки. Сила Дон Кіхота, та сила іспанського народу — здатності творити ідеали.

Термін «Іспанідад» з'явився у словнику іспанської мови 1803 року. Спочатку під ним розумівся «іспанізм» — спосіб комунікації в іспанській мові. У ХХ ст. цей термін змінює свій зміст та набуває рис філософсько-політичної концепції, породженої «Поколінням 98-го року». В цьому сенсі термін «Іспанідад» уперше був використаний Міґелем де Унамуно-і-Хуґо у 1909 році, як наднаціональне почуття життя народів, що говорять іспанською мовою та відчувають свій «невимовний у однозначних визначеннях зв'язок».

З 1926 року термін «Іспанідад» починає активно використовуватися. У своєму «Відкритому листі Хосе Марії Салаверрії» (ісп. Carta abierta a D. José María Salaverría) Авеліно Ґутьєррез[es] протиставляє в культурному та політичному плані концепції «Іспанідад» та «Італіанідад» концепції «Латинідада» (фр. latinidad), котра була введена французами у середині XIX століття для того, щоб ідеологічно виправдати імперські амбіції Франції.

Творцем релігійно-політичної доктрини «Іспанідад» був іспанський католицький богослов, історик, академік Королівської академії іспанської мови, депутат кортесів Раміро де Маесту[es], розстріляний республіканцями під час громадянської війни. Основні положення доктрини були сформульовані в його праці «Захист іспанідад» (1934). Вона формувалася під впливом ідей Хуана Доносо Кортеса[es], Хайме Бальмеса, Марселіно Менендеса Пелайо[es], Анхеля Ґанівета. За твердженням де Маесту, світ іспанської спільності складений з людей білої, чорної, індіанської та малайської рас і їх різних комбінацій. Усі ці народи складають іспанську расу, на приналежність до якої не впливають ні колір шкіри, ні анатомічні особливості, ні інші біологічні показники. Раміро де Маесту писав:

Іспанський священик Закаріс де Візкарра[es] зазначив, що Іспанідад це:

Іспанідад розглядається її ідеологами як проміжна між національною та релігійною (цивілізаційною), як субцивілізація, побудована на спільності народів іспанського походження, спільності мови та духовної культури.

Іспаномовні у світі Редагувати

Поширення іспанської мови у світі
   Має офіційний статус
   Має співофіційний статус
   Розмовляє понад 25% населення

Нині іспанська є рідною мовою для більше ніж 400 млн осіб, друга після китайської, переважно в Іспанії та країнах Латинської Америки, де вона є державною. У США 50 млн. іспаномовних громадян — це понад 14% від загальної чисельності населення, у Нью-Мексико та Пуерто-Рико іспанська має статус офіційної.

Країни-учасники Іберо-американського саміту
   Повноправні члени — Америка
   Повноправні члени — Європа
   Асоційовані члени
   Можливі майбутні країни-члени
   Країни, які подали заявку на членство

У Африці два мільйони осіб розмовляють іспанською: у заморських територіях Іспанії (Канарські острови, Сеута, Мелілья), а також у Екваторіальній Гвінеї, де іспанська є офіційною державною мовою. Іспанська мова є другою у світі за популярністю серед іноземних мов (після англійської)

Помітні сліди іспанського впливу на культуру та іспанські запозичення у мовах Філіппін. На Філіппінах іспанська мова була офіційною до ратифікації конституції 1973 року.

Щорічно 12 жовтня відзначається Всесвітній день іспанідад (ісп. El Día de Hispanidad), приурочений до річниці висадки Христофора Колумба на американську землю. З метою зміцнення солідарності та співпраці країн «іспанідад», створене Ібероамериканське співтовариство націй, у якому беруть участь також Португалія та Бразилія.

З 1991 року проводяться Іберо-американські саміти[es] — щорічні з'їзди президентів та інших представників більш ніж 20 держав, так чи інакше пов'язаних з іберо-романською культурою.

Важливу роль у просуванні ідей «Іспанідад» належить створеному у 1991 році Інституту Сервантеса. Він докладає зусилля для поширення іспанської мови та культури. Відділення Інституту Сервантеса відкриті в 42 країнах на чотирьох континентах). Помітною є також роль Королівської академії іспанської мови, яка теж має відділення у всіх латиноамериканських країнах.

Країни Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2018. 
  2. Фернан Бродель Ідентичність Франції. Видавництво Жупанського. Переклад з французької Світлани Глухової. 2013. 368 с. [ 24 лютого 2018 у Wayback Machine.]
  3. . Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2018. 
  4. Núñez Seixas, 2013, с. 870.
  5. González Cuevas, 2003, с. 244.
  6. Голуб Олена Релігійний чинник формування національної ідеї (досвід іспанської філософії «покоління 1898»). Наука. Релігія. Суспільство, 2007. [ 24 лютого 2018 у Wayback Machine.]
  7. . Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 23 лютого 2018. 
  8. . Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 23 лютого 2018. 
  9. . Архів оригіналу за 23 квітня 2013. Процитовано 23 лютого 2018. 
  10. . Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 23 лютого 2018. 
  11. Comunica y las Cumbres de ayer a hoy [ 24 квітня 2011 у Wayback Machine.] (ісп.)

Джерела Редагувати

  • Walther L. Bernecker, Hans-Jürgen Fuchs, Bert Hoffmann et al: Spanien-Lexikon, Verlag C.H.Beck, 1990, ISBN 3-406-34724-X
  • Álvarez Chillida, Gonzalo (2014). «Epígono de la Hispanidad. La españolidad de la colonia de Guinea durante el primer franquismo». En: Stéphane Michonneau y Xosé M. Núñez-Seixas (Eds.). Imaginarios y representaciones de España durante el franquismo (Casa de Velázquez): 103-126. ISBN 978-84-15636-65-6. ISSN 1132-7340.
  • Ard, Michael J. (2003). An Eternal Struggle: How the National Action Party Transformed Mexican Politics. Westport y Londres: Praeger. ISBN 0-275-97831-1.
  • Arenal, Celestino del (2011). Política exterior de España y relaciones con América Latina: iberoamericanidad, europeización y atlantismo en la política exterior española. Madrid y Tres Cantos: Fundación Carolina y Siglo XXI de España Editores. ISBN 978-84-323-1486-5.

Barbeito Díez, Mercedes (1989). «El Consejo de la Hispanidad». Espacio, tiempo y forma. Serie V, Historia contemporánea (Madrid: Universidad Nacional de Educación a Distancia) 2: 113-140. ISSN 1130-0124.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іспанський світ

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ispanskij svit isp Hispanidad MFA is pa niˈdad ispanstvo spilnota derzhav ta narodiv u yakih znachnu rol vidigraye ispanska mova ta sformovana na yiyi osnovi ispanska kultura Ispanomovna nadnacionalna spivdruzhnist subcivilizaciya Ispanskij svit Chleni Yevropa IspaniyaAziya FilippiniAfrika Ekvatorialna Gvineya Zahidna SaharaAmerika Argentina Boliviya Chili Kolumbiya Kosta Rika Kuba Dominikanska Respublika Ekvador Gvatemala Gonduras Meksika Nikaragua Panama Paragvaj Peru Puerto Riko Salvador Urugvaj VenesuelaOficijna i mova i ispanskaKrayini Ispanskogo svitu Zmist 1 Oznachennya 2 Istoriya 3 Ispanomovni u sviti 3 1 Krayini 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaOznachennya RedaguvatiSlovnik ispanskoyi movi Korolivskoyi akademiyi ispanskoyi movi daye take tlumachennya terminu Ispanidad 1 Zagalnij harakter vsih nosiyiv ispanskoyi movi ta iberijskoyi kulturi Sukupnist spilnist ispanomovnih narodiv Ispanizm zastarile Istoriya RedaguvatiDoktrina Ispanidad pid chas svogo viniknennya bula reakciyeyu na porazki Ispaniyi u vijni iz SShA 1898 roku sproba moralno kompensuvati teritorialni vtrati Ispaniyi yaki vona zaznala u HIH st stverdzhuyuchi mesianskij harakter ispanskoyi naciyi Ideya Ispanidad posila osoblive misce u ispanskomu rusi nacionalnogo vidrodzhennya nbsp Zakaris de VizkarraAvtori ideologiyi Ispanidad stvorili obraz Ispaniyi yak Materi batkivshini latinoamerikanskih narodiv U suchasnomu sviti ideya Ispanidad dozvolyaye Ispaniyi pozicionuvati sebe yak klyuchovu krayinu cherez svoyi zv yazkiv z Latinskoyu Amerikoyu nbsp Ramiro de MaestuIspanskij pismennik filosof diplomat drugoyi polovini HIH st Anhel Ganivet es u Ispanskomu ideariumi es 1897 roku stverdzhuvav sho viznachalnim elementom nacionalnogo harakteru ye duh ispanskoyi zemli tak zvanij teritorialnij duh obumovlenij geografichnim seredovishem krayini sho nese v sobi rishennya velikih politichnih pitan 2 Vtilennya cogo duhu vin vidchuv u obrazi Don Kihota ta postati Seneki Sila Don Kihota ta sila ispanskogo narodu zdatnosti tvoriti ideali Termin Ispanidad z yavivsya u slovniku ispanskoyi movi 1803 roku Spochatku pid nim rozumivsya ispanizm sposib komunikaciyi v ispanskij movi U HH st cej termin zminyuye svij zmist ta nabuvaye ris filosofsko politichnoyi koncepciyi porodzhenoyi Pokolinnyam 98 go roku V comu sensi termin Ispanidad upershe buv vikoristanij Migelem de Unamuno i Hugo u 1909 roci yak nadnacionalne pochuttya zhittya narodiv sho govoryat ispanskoyu movoyu ta vidchuvayut svij nevimovnij u odnoznachnih viznachennyah zv yazok Z 1926 roku termin Ispanidad pochinaye aktivno vikoristovuvatisya U svoyemu Vidkritomu listi Hose Mariyi Salaverriyi isp Carta abierta a D Jose Maria Salaverria Avelino Gutyerrez es protistavlyaye v kulturnomu ta politichnomu plani koncepciyi Ispanidad ta Italianidad koncepciyi Latinidada fr latinidad kotra bula vvedena francuzami u seredini XIX stolittya dlya togo shob ideologichno vipravdati imperski ambiciyi Franciyi 3 Tvorcem religijno politichnoyi doktrini Ispanidad buv ispanskij katolickij bogoslov istorik akademik Korolivskoyi akademiyi ispanskoyi movi deputat kortesiv Ramiro de Maestu es 4 rozstrilyanij respublikancyami pid chas gromadyanskoyi vijni Osnovni polozhennya doktrini buli sformulovani v jogo praci Zahist ispanidad 1934 5 Vona formuvalasya pid vplivom idej Huana Donoso Kortesa es Hajme Balmesa Marselino Menendesa Pelajo es Anhelya Ganiveta Za tverdzhennyam de Maestu svit ispanskoyi spilnosti skladenij z lyudej biloyi chornoyi indianskoyi ta malajskoyi ras i yih riznih kombinacij Usi ci narodi skladayut ispansku rasu na prinalezhnist do yakoyi ne vplivayut ni kolir shkiri ni anatomichni osoblivosti ni inshi biologichni pokazniki Ramiro de Maestu pisav Rasa dlya nas utvoryuyetsya movoyu ta viroyu sho ye duh ale niyak ne tayemnicyami protoplazmi 6 Ispanskij svyashenik Zakaris de Vizkarra es zaznachiv sho Ispanidad ce Po pershe soyuz vsih narodiv ispanskoyi kulturi ta ispanskogo pohodzhennya rozkidanih po Yevropi Americi Africi i Okeaniyi po druge virazhaye sukupnist osoblivostej yaki vidriznyayut narodi ispanskoyi kulturi ta ispanskogo pohodzhennya vid reshti narodiv svitu Ispanidad rozglyadayetsya yiyi ideologami yak promizhna mizh nacionalnoyu ta religijnoyu civilizacijnoyu yak subcivilizaciya pobudovana na spilnosti narodiv ispanskogo pohodzhennya spilnosti movi ta duhovnoyi kulturi Ispanomovni u sviti Redaguvati nbsp Poshirennya ispanskoyi movi u sviti Maye oficijnij status Maye spivoficijnij status Rozmovlyaye ponad 25 naselennyaNini ispanska ye ridnoyu movoyu dlya bilshe nizh 400 mln osib druga pislya kitajskoyi 7 perevazhno v Ispaniyi ta krayinah Latinskoyi Ameriki de vona ye derzhavnoyu U SShA 50 mln ispanomovnih gromadyan ce ponad 14 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya u Nyu Meksiko ta Puerto Riko ispanska maye status oficijnoyi nbsp Krayini uchasniki Ibero amerikanskogo samitu Povnopravni chleni Amerika Povnopravni chleni Yevropa Asocijovani chleni Mozhlivi majbutni krayini chleni Krayini yaki podali zayavku na chlenstvoU Africi dva miljoni osib rozmovlyayut ispanskoyu u zamorskih teritoriyah Ispaniyi Kanarski ostrovi Seuta Melilya a takozh u Ekvatorialnij Gvineyi de ispanska ye oficijnoyu derzhavnoyu movoyu Ispanska mova ye drugoyu u sviti za populyarnistyu sered inozemnih mov pislya anglijskoyi 8 9 10 Pomitni slidi ispanskogo vplivu na kulturu ta ispanski zapozichennya u movah Filippin Na Filippinah ispanska mova bula oficijnoyu do ratifikaciyi konstituciyi 1973 roku Shorichno 12 zhovtnya vidznachayetsya Vsesvitnij den ispanidad isp El Dia de Hispanidad priurochenij do richnici visadki Hristofora Kolumba na amerikansku zemlyu Z metoyu zmicnennya solidarnosti ta spivpraci krayin ispanidad stvorene Iberoamerikanske spivtovaristvo nacij u yakomu berut uchast takozh Portugaliya ta Braziliya Z 1991 roku provodyatsya Ibero amerikanski samiti es shorichni z yizdi prezidentiv ta inshih predstavnikiv bilsh nizh 20 derzhav tak chi inakshe pov yazanih z ibero romanskoyu kulturoyu 11 Vazhlivu rol u prosuvanni idej Ispanidad nalezhit stvorenomu u 1991 roci Institutu Servantesa Vin dokladaye zusillya dlya poshirennya ispanskoyi movi ta kulturi Viddilennya Institutu Servantesa vidkriti v 42 krayinah na chotiroh kontinentah Pomitnoyu ye takozh rol Korolivskoyi akademiyi ispanskoyi movi yaka tezh maye viddilennya u vsih latinoamerikanskih krayinah Krayini Redaguvati Yevropa nbsp IspaniyaAziya nbsp FilippiniAfrika nbsp Ekvatorialna Gvineya nbsp Zahidna Sahara Pivdenna Amerika nbsp Argentina nbsp Boliviya nbsp Venesuela nbsp Ekvador nbsp Kolumbiya nbsp Urugvaj nbsp Paragvaj nbsp Peru nbsp Chili Centralna Amerika nbsp Dominikanska Respublika nbsp Gvatemala nbsp Gonduras nbsp Kosta Rika nbsp Kuba nbsp Meksika nbsp Nikaragua nbsp Panama nbsp Puerto Riko nbsp SalvadorDiv takozh RedaguvatiLatinskij SoyuzPrimitki Redaguvati Slovnik ispanskoyi movi Korolivskoyi akademiyi ispanskoyi movi Arhiv originalu za 24 lyutogo 2018 Procitovano 23 lyutogo 2018 Fernan Brodel Identichnist Franciyi Vidavnictvo Zhupanskogo Pereklad z francuzkoyi Svitlani Gluhovoyi 2013 368 s Arhivovano 24 lyutogo 2018 u Wayback Machine Avelino Gutierrez Carta abierta a D Jose Maria Salaverria Arhiv originalu za 19 lyutogo 2018 Procitovano 23 lyutogo 2018 Nunez Seixas 2013 s 870 Gonzalez Cuevas 2003 s 244 Golub Olena Religijnij chinnik formuvannya nacionalnoyi ideyi dosvid ispanskoyi filosofiyi pokolinnya 1898 Nauka Religiya Suspilstvo 2007 Arhivovano 24 lyutogo 2018 u Wayback Machine Rejting poshirenosti mov 2010 roku Arhiv originalu za 11 listopada 2012 Procitovano 23 lyutogo 2018 Spanish Language Studies Arhiv originalu za 15 grudnya 2013 Procitovano 23 lyutogo 2018 Spanish Second most studied language worldwide Arhiv originalu za 23 kvitnya 2013 Procitovano 23 lyutogo 2018 El espanol ya es el segundo idioma mas hablado del mundo Arhiv originalu za 20 serpnya 2017 Procitovano 23 lyutogo 2018 Comunica y las Cumbres de ayer a hoy Arhivovano 24 kvitnya 2011 u Wayback Machine isp Dzherela RedaguvatiWalther L Bernecker Hans Jurgen Fuchs Bert Hoffmann et al Spanien Lexikon Verlag C H Beck 1990 ISBN 3 406 34724 X Alvarez Chillida Gonzalo 2014 Epigono de la Hispanidad La espanolidad de la colonia de Guinea durante el primer franquismo En Stephane Michonneau y Xose M Nunez Seixas Eds Imaginarios y representaciones de Espana durante el franquismo Casa de Velazquez 103 126 ISBN 978 84 15636 65 6 ISSN 1132 7340 Ard Michael J 2003 An Eternal Struggle How the National Action Party Transformed Mexican Politics Westport y Londres Praeger ISBN 0 275 97831 1 Arenal Celestino del 2011 Politica exterior de Espana y relaciones con America Latina iberoamericanidad europeizacion y atlantismo en la politica exterior espanola Madrid y Tres Cantos Fundacion Carolina y Siglo XXI de Espana Editores ISBN 978 84 323 1486 5 Barbeito Diez Mercedes 1989 El Consejo de la Hispanidad Espacio tiempo y forma Serie V Historia contemporanea Madrid Universidad Nacional de Educacion a Distancia 2 113 140 ISSN 1130 0124 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ispanskij svit Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ispanskij svit amp oldid 39936499