Мови Філіппін

Мови Філіппін (Філіппінські мови) — група від 120 до 175 мов (залежно від методу їх класифікації) австронезійської мовної сім'ї, малайсько-полінезійської підгрупи, поширені на Філіппінських островах та індонезійському острові Сулавесі. Розмовляють ними близько 90 млн осіб. Чотири мови вже більше не мають носіїв. З усіх цих мов, тільки дві вважаються офіційними, щонайменше 10 вважаються основними, а 8 мають статус допоміжних.

   Калімантансько-філіппінське об"єднання

   Сулавесійскі мови

   Центрально-малайсько-полінезійські мови

   Південнохальмахерсько-західноновогвінейські мови

   Океанійські мови

Основні етномовні групи Філіппін

Державні та офіційні мови

Іспанська була офіційною мовою в країні більше трьох століть, і стала лінгва-франка на Філіппінах в XIX і початку XX століть. У 1863 році була запроваджена загальна освіта та безкоштовне державне навчання іспанською. Вона була також мовою філіппінської революції, і в 1899 проголошена офіційною мовою Першої Філіппінської Республіки. Національний герой Хосе Різал написав більшість своїх творів іспанською. Загалом 60 % населення на початку XX століття користувались іспанською як першою, другою або третьою мовою. Після американської окупації Філіппін і запровадження англійської мови, використання іспанської поступово скоротилося, особливо після 1940-х років.

Під час американської окупації та цивільного режиму, англійську почали викладати в школах. З 1901 державні заклади почали використовувати англійську мову, як мову навчання. У 1935 англійська конституційно стала офіційною мовою разом з іспанською. Положення в цій конституції також містили заклик Конгресу «вжити заходів до розробки і прийняття загальнонаціональної мови на основі однієї з існуючих рідних мов.» 12 листопада 1937 Перша Національна Асамблея заснувала Національний інститут іноземних мов, перед яким було поставлено завдання вибрати національну мову серед інших регіональних мов. Врешті-решт, 30 грудня 1937 базовою була обрана тагальська мова.

У 1939 році президент Мануель Л. Кесон перейменував тагальську мову на Wikang Pambansa (Національна мова). У 1959 році мову було ще раз перейменовано на піліпіньо секретарем освіти Хосе Ромеро. Конституція 1973 року оголосила піліпіньо офіційною мовою, поряд з англійською, і змінила її назву на філіппіно.

Конституція Філіппін, ратифікована в 1987 році, затвердила філіппінську та англійську офіційними мовами країни. Філіппінська крім того вважається національною мовою, яка «мала б розвиватись і збагачуватись на основі філіппіно та інших мов». Хоч це прямо не зазначено в Конституції, філіппінська мова, на практиці майже повністю складається з тагальської, якою розмовляють у столиці Манілі, однак Університет Філіппін почав видавати словники філіппінської мови, в яку були також включені слова з різних філіппінських мов. Конституція також згадує іспанську та арабську мови, які повинні розвиватись на добровільній і факультативній основі.

Мови корінних народів

Загалом в країні говорять на 171-й рідній мові. Окрім англійської, іспанської, Гоккіен (Лан-нанґ), кантонської, мандарин і чавакано, всі мови належать до малайсько-полінезійських мов. Є 13 мов корінних народів, які мають, принаймні, один мільйон носіїв мови: тагалоґ, себуано, ілокано, гілігайнон, варай-варай, капампанґан(пампанґо), бікол, албай бікол, панґасінан, маранао , маґуінданао, кінарай-а і таусуґ. Однією або кількома з них говорять більш ніж 90 % населення.

Порівняння лексики основних філіппінських мов

Українська	один	два	три	чотири	особа	дім	собака	кокос	день	новий	ми	що	і
English	one	two	three	four	person	house	dog	coconut	day	new	we (inclusive)	what	and
Іватан Ivatan	asa	dadowa	tatdo	apat	tao	vahay	chito	niyoy	araw	va-yo	yaten	ango
Ілокано Ilokano	maysa	dua	tallo	uppat	tao	balay	aso	niog	aldaw	baro	datayo	ania
Панґасінан Pangasinan	sakey	duara	talora	apatira	too	abong	aso	niyog	agew	balo	sikatayo	anto
Ібанаґ Ibanag	tadday	dua	tallu	appa'	tolay	balay	kitu	inniuk	aggaw	bagu	sittam	anni
Ґадданґ Kalinga (Gaddang)	tata	addwa	tallo	appat	tolay	balay	atu	ayog	aw	bawu	ikkanetem	sanenay
Капампанґан Kapampangan	metung	adwa	atlu	apat	tau	bale	asu	ngungut	aldo	bayu	ikatamu	nanu
Тагалоґ Tagalog	isa	dalawa	tatlo	apat	tao	bahay	aso	niyog	araw	bago	tayo, kamí, kata	ano	at
Бікол Standard Bikol	saro	duwa	tulo	apat	tawo	harong	ayam	niyog	aldaw	ba-go	kita	ano
Рінконада Бікол Rinconada Bikol (Iriga Bicolano)	usad	darawa	tulo	upat	tawo	baloy	ayam	niyog	aldow	bago	ngamin	ono
Ромбломанон Romblomanon	isa	duha	tuyo	upat	tawo	bayay	ayam	niyog	adlaw	bag-o	kita, aton	ano	kag
Бантоанон Bantoanon	usa	ruha	tuyo	upat	tawo	bayay	iro	nidog	adlaw	bag-o	kita, ato	ni-o
Онган Inunhan (Onhan)	isya	darwa	tatlo	apat	tawo	balay	ayam	niyog	adlaw	bag-o	kita, taton	ano
Кінарай-а Kinaray-a	sara	darwa	tatlo	apat	taho	balay	ayam	niyog	adlaw	bag-o	kita, taten	ano, iwan	kag
Гіліґайнон Hiligaynon	isa	duha	tatlo	apat	tawo	balay	ido	lubi	adlaw	bag-o	kita	ano	kag
Себуано Cebuano	usa	duha	tulo	upat	tawo	balay	iro	lubi	adlaw	bag-o	kita	unsa	og
Суріґао-нон Surigao-non	isa	duha	tuyo	upat	tao	bayay	idu	Nijog	adlaw	bag-o	kami	unu
Варай-варай Waray-Waray	usa	duha	tulo	upat	tawo	balay	ayam	lubi	adlaw	bag-o	kita	ano
Тболі T'boli	sotu	lewu	tlu	fat	tau	gunu	ohu	lefo	kdaw	lomi	tekuy	tedu
Таусуґ Tausug	hambuuk	duwa	tu	upat	tau	bay	iru'	niyug	adlaw	ba-gu	kitaniyu	unu
Чавакано Chavacano	uno	dos	tres	cuatro	gente	cása	pérro	coco	día	nuevo	nosotros	cosá/ qué

Література

• Ethnologue report for Philippines. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 28 липня 2005. 
• Languages of the Philippines [ 25 січня 2013 у Wayback Machine.]
• Majewicz, Alfred F., Języki świata i ich klasyfikacja, PWN, Warszawa, 1989, ISBN 83-01-08163-5