Іон Міхай Пачепа (рум. Ion Mihai Pacepa [iˈon miˈhaj paˈt͡ʃepa], * 28 жовтня 1928, Бухарест — 14 лютого 2021) — колишній високопосадовий керівник Секурітате, шеф її закордонної служби (розвідки); генерал-полковник; радник румунського вождя Ніколае Чаушеску, держсекретар Міністерства внутрішніх справ Румунії.
| Іон Міхай Пачепа | |
|---|---|
| рум. Ion Mihai Pacepa | |
| Народився | 28 жовтня 1928 (94 роки) Бухарест |
| Помер | 14 лютого 2021 (92 роки) Нью-Джерсі, США ·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) |
| Поховання | Арлінгтонський Національний Цвинтар |
| Країна | Румунія США |
| Діяльність | розвідник, журналіст |
| Галузь | журналістика і публіцистика |
| Alma mater | Політехнічний університет Бухареста |
| Знання мов | румунська і англійська |
| Заклад | Секурітате |
| Військове звання | генерал-полковник |
|
В 1978 перебрався до США, де запросив і отримав політичний притулок. Видав кілька книг, які викривають таємну підривну та терористичну діяльність у всьому світі КДБ СРСР та Секурітате за часів диктатури Чаушеску; займався публіцистичною та журналістською діяльністю.
Біографія Редагувати
Народився в сім'ї підприємця, власника невеличкої фабрики і виробництву глечиків та кухонного обладнання, який в подальшому виріс до посади представника американської автомобільної корпорації General Motors в Румунії.
Вивчав хімію в Бухарестському політехнічному інституті в 1947–1951. За кілька місяців до завершення штудії був призваний на службу в Секурітате. З початку служби був прикомандирований до Управління закордонних диверсій. В 1955 був переведений в Управління закордонної розвідки. В 1957 був призначений на посаду керівника резидентури розвідки у Франкфурті-на-Майні (ФРН). За два роки, 1959-го, міністр внутрішніх справ Румунії та одночасно голова служби безпеки Секурітате Александру Драґічі[en] призначив Іона Почепу головою відділу промислової і технологічної розвідки.
В 1972–1978 був також радником президента Ніколае Чаушеску з промислового і технологічного розвитку та заступником начальника зовнішньої розвідки Румунії. Після того, як в липні 1978 році він отримав від Чаушеску наказ організувати вбивство румунського опозиційного журналіста, головного редактора румунської мовної служби Радіо «Вільна Європа» Ноеля Бернара[en] (1925–1981), він вирішив вийти з гри.
Втеча Редагувати
В липні 1978 він добровільно з'явився в американське посольство у Бонні, після чого був переправлений американським воєнним літаком на авіабазу Ендрюс (штат Меріленд), неподалік від Вашингтону.
Невдовзі він отримав політичний притулок в США. Це був найбільш титулований представник спецслужб комуністичного блоку, який колись перейшов на Захід. Він був посвячений в багато таємниць не тільки Секурітате, а і інших східно-європейських спецслужб. Із обов'язків служби він кілька раз зустрічався персонально з головою КДБ Юрієм Андроповим, мав з ним щирі та відверті розмови, обговорював деталі спільних таємних операцій, про що потім повідав в своїх публікаціях. Його втеча практично зруйнувала всю таємну розвідувальну мережу комуністичної Румунії за кордоном.
У тому ж 1978 році Пачепі в Румунії були заочно винесені два смертних вироки. Сам диктатор Чаушеску розпорядився виділити два мільйони доларів США винагороди за вбивство Пачепи. Замовлення вбити генерала Пачепу отримали «братні» режими — Ясіра Арафата (ОВП) та Муамара Каддафі (Лівійська Джамахірія) — кожному більш одного мільйона доларів. Пізніше, у 1980-х роках завдання убити Пачепу в Америці за один мільйон доларів одержав більш професійний вбивця — відомий міжнародний терорист Карлос Шакал (операція «363»). Виявлені пізніше документи Секурітате свідчили, що для виконання цього завдання Секурітате дав Карлосу цілий арсенал — 37 кг пластикової вибухівки, 7 автоматів, пістолет Walther PP і 1306 патронів до нього, 8 пістолетів Стєчкіна з 1049 патронів, а також 5 ручних гранат. Але Карлос Шакал не зміг знайти генерала Пачепу.
Через два роки після втечі, в 1980 у своєму опублікованому в французькому часописі Le Monde та на Радіо «Вільна Європа» відкритому листі своїй дочці Дані, яка лишилася в Румунії, він пояснив свій вчинок: він одержав від розлюченого на Бернара диктатора Чаушеску наказ вбити журналіста і зрештою був повинен вирішувати: «залишитися добрим батьком або стати політичним злочинцем».
Сенсаційні викриття Пачепи Редагувати
- Головну ставку у розгортанні «всесвітньої боротьби з капіталізмом» (терористичної війни проти Західної Європи та США) Радянський Союз зробив на наступні диктаторські арабські «соціалістичні» режими: Лівія (Муамар Каддафі), Сирія (Хафез аль-Асад), Ірак (Саддам Хусейн) та ОВП (Ясір Арафат), до яких згодом приєдналася КНДР (Кім Ір Сен).
- Радянський Союз здійснював таємну програму озброєнню цих режимів Зброєю масового ураження — в першу чергу хімічною та бактеріологічною; Лівія, Сирія та Ірак спробували також збудувати власні ядерні реактори для виробництва власної ядерної зброї; розроблялася також програма створення портативної «брудної бомби»
- Пачепа стверджує, що КДБ СРСР переклав на арабську мову російську, створену ще за царату Миколи ІІ, фальшивку Протоколи сіонських мудреців — спеціально для поширення її на Близькому Сході серед арабського мусульманського населення з ціллю поширення ненависті до євреїв та провокування війни між Ізраїлем і рештою близькосхідних арабських країн.
- Повідомив, що вождь палестинських арабів Ясір Арафат насправді був ніякий не «палестинець», як раніш стверджували його офіційні біографи, а єгиптянин за походженням, котрому в КДБ створили біографію («легенду») і який таємно проходив в СРСР кількарічну спеціальну підготовку у підривній справі та диверсій
- Створена Ясиром Арафатом за допомогою КДБ «Організація визволення Палестини» постійно отримувала від СРСР таємними каналами (головним чином через румунську Секурітате) гроші, зброю, інструкції та різноманітні спеціальні засоби зв'язку.
- Всесвітня терористична діяльність «палестинських» арабських екстремістів з Близького Сходу (як то: вибухи, політичні вбивства, угони пасажирських літаків) — була ідеєю і розробкою («ноу-хау») керівництва Першого головного управління КДБ (багаторічний начальник ПГУ КДБ генерал-полковник О. М. Сахаровський).
- Західно-німецька «ліва» терористична організація RAF фінансувалася та підтримувалася з боку КДБ СРСР в рамках таємної операції «Тайфун» з внутрішньої дестабілізації країн Західної Європи.
Сучасна діяльність Редагувати
Іон Пачепа є автором кількох книг і багатьох статей. Займався журналістською діяльністю. Часто публікується в таких авторитетних часописах як The Wall Street Journal, The Washington Times та інших.
Книги Редагувати
- Disinformation. — Publisher: WND Book, 2013. — 429 p. ISBN 1936488604
- Programmed to Kill: Lee Harvey Oswald, the Soviet KGB, and the Kennedy Assassination, 2007. ISBN 978-1-56663-761-9
- Cartea neagră a Securităţii, Editura Omega, Bucharest, 1999. ISBN 9-73987-454-1
- The Kremlin Legacy, 1993
- Red Horizons: the 2nd Book. The True Story of Nicolae and Elena Ceauşescu's Crimes, Lifestyle, and Corruption, 1990. ISBN 0-89526-746-2
- Red Horizons: Chronicles of a Communist Spy Chief, 1987. ISBN 0-89526-570-2
Вибрані статті Редагувати
- The Arafat I Knew [ 28 серпня 2013 у Wayback Machine.], 2002
- The KGB's Man [ 18 червня 2010 у Wayback Machine.], 2003
- Khaddafi's "Conversion " [ 17 лютого 2004 у Wayback Machine.], 2003
- Ex-spy fingers Russians on WMD [ 9 червня 2007 у Wayback Machine.], 2003
- From Russia With Terror , June 28, 1992
- No Peter the Great [ 28 грудня 2008 у Wayback Machine.], September 20, 2004
- , August 5, 2005
- , February 10, 2006
- , August 10, 2006
- , August 24, 2006
- = Tyrants and the Bomb, October 17, 2006
- = The Kremlin's Killing Ways [ 27 лютого 2021 у Wayback Machine.], November 28, 2006
- Propaganda Redux [ 5 вересня 2007 у Wayback Machine.], August 7, 2007
Посилання Редагувати
- Ширака врятувала жінка [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Російські сліди [ 18 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- From Russia With Terror [Ukrainian]
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Rychlak R. J. Ion Mihai Pacepa: 1928–2021 — The Epoch Times, 2021.
- https://www.gandul.ro/stiri/generalul-ion-mihai-pacepa-verificat-daca-exista-pe-listele-electorale-permanente-care-este-rezultatul-9928915
- ↑ Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- * Іракський ядерний реактор під Багдадом був знищений ВПС Ізраїля під час цілеспрямованого нальоту в 1981.
- Сирійський реактор в районі Дейр-ез-Зор був знищений ізраїльською авіацією у 2007 році.
- Лівійський диктатор М.Каддафі сам відмовився від будівництва реатору — під тиском країн НАТО.
- Північно-корейському режиму вдалося отримати радянський реактор в 1986, але надалі ядерна програма КНДР кілька раз заморожувалася під тиском міжнародних санкцій
- Ion Pacepa: Khaddafi's Conversion. Has the Libyan leopard changed his spots? [ 24 листопада 2015 у Wayback Machine.] (англ.) — передрук з «National Review», 29.12.2003
- Ион Михай Пацепа. РОССИЙСКИЕ СЛЕДЫ [ 18 листопада 2015 у Wayback Machine.]. — Бібліотека Якова Кротова
- Frank, Jeffrey A. (28 червня 1992). From Russia With Terror. www.washingtonpost.com (English). Washington Post. Процитовано 24 of September 2020.
- Zaxid.net. From Russia with Terror. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 24 вересня 2020.
Джерела Редагувати
- Колишній румунський генерал розвідки, який перейшов на бік Заходу, помер у віці 92 років// Радіо Свобода, 16.2.2021