www.wikidata.uk-ua.nina.az

Академія наук СРСР Частина інформації в цій статті застаріла Ви можете допомогти оновивши її Можливо сторінка обговоренн

Академія наук СРСР

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (грудень 2006)
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

Акаде́мія нау́к СРСР — найвища наукова установа Радянського Союзу.

Академия наук СССР
Академія наук СРСР
Абревіатура АН СРСР
Тип академія наук
організація
Засновано 27 липня 1925
Розпущено 21 листопада 1991
Країна  СРСР
Штаб-квартира Москва (55°43′14″ пн. ш. 37°35′36″ сх. д. / 55.72061111113877274° пн. ш. 37.59350000002777392° сх. д. / 55.72061111113877274; 37.59350000002777392) і Ленінград
Керівник Карпінський Олександр Петрович (1925), Комаров Володимир Леонтійович (1936), Вавилов Сергій Іванович (1945), Несмеянов Олександр Миколайович (лютий 1951), Келдиш Мстислав Всеволодович (1961), Александров Анатолій Петрович (1975) і Марчук Гурій Іванович (1986)
Дочірня(і)
організація(ї)		 St. Petersburg Department of Steklov Institute of Mathematics of Russian Academy of Sciencesd
Фізичний інститут імені П. М. Лебедєва
Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН
Сибірське відділення РАН
Far Eastern Branch of the Russian Academy of Sciencesd
Ural Branch of Russian Academy of Sciencesd
Southern Scientific Center RASd
Department of Mathematical Sciencesd
Physical Sciences Divisiond
Computer Equipment and Technologies Department of RASd
Department of Power Engineering, Mechanical Engineering, Mechanics and Control Processesd
Department of Chemistry and Material Sciencesd
Department of Biological Sciencesd
Department of Physiological Sciencesd
Department of Earth Sciencesd
Department of Social Sciencesd
Department of Global Issues and International Relationsd
Division of Historical and Philological Sciencesd
Department of Medical Sciencesd
Department of Agricultural Sciencesd
Regional Research Centresd
Saratov Research Centerd
Tomsk National Research Medical Centerd
Bioengineering Centerd
Institute of Biology UB RASd
Institute of Ecology of Mountain Territoriesd
S.I. Vavilov Institute for the History of Natural Science and Technologyd
Фізико-технічний інститут ім. А. Ф. Іоффе РАН
інститут Російської академії наукd
Курчатовський інститут
Нагороди
 Академія наук СРСР у Вікісховищі

Передісторія Редагувати

Заснована в Петербурзі указом сенату від 28 січня 1724. У XVIII столітті в Академію наук були організовані фізичний кабінет, астрономічна обсерваторія, хімічна лабораторія, анатомічний театр, географічний департамент, бібліотека, друкарня та інші наукові й науково-допоміжні установи.

Академіки, що входили до складу АН, — М. В. Ломоносов, Л. Ейлер, Д. Бернуллі, Й. Г. Гмелін, Г.-В. Ріхман, В. К. Тредьяковський, С. П. Крашенінніков, І. І. Лепьохін, М. Я. Озерецковський, П. С. Паллас та інші, зробили великий внесок у науку. Організовані АН експедиції мали велике значення для вивчення природних багатств Росії.

У XVIII ст. АН була майже єдиним джерелом поширення науки в Російській державі. В першій половині XIX ст., коли в країні було створено нові вищі навчальні заклади, роль АН як наукового центру поступово знижується.

У XIX і на початку XX ст. АН перебувала у важкому матеріальному становищі, не мала необхідних умов для проведення наук. досліджень. Попри це, вчені, що працювали в АН, а саме:

В перші роки радянської влади в АН створюються нові інститути: фізико-хімічного аналізу (1918), платиновий (1918), фізико-математичний (1921), радійовий (1922), фізіологічний (1925), інститут ґрунтів (1926) та ін.

Академія наук СРСР Редагувати

Постановою ЦВК СРСР і РНК СРСР від 27 липня 1925 АН була перетворена у всесоюзну і дістала назву АН СРСР. АН швидко зростала і стала однією з найбільших наукових установ світу.

Організаційна структура Редагувати

Президенти АН СРСР
Роки Ім'я
1917—36 Карпінський О. П.
1936—45 Комаров В. Л.
1945—51 Вавилов С. І.
1951— Несмєянов О. М.

Вищим органом АН були Загальні збори, до складу яких входили академіки і почесні академіки. В період між сесіями Загальних зборів керівництво АН здійснювала Президія на чолі з президентом. Президентами АН в радянський період були академіки О. П. Карпінський (1917–1936), В. Л. Комаров (1936–1945), С. І. Вавилов (1945–1951). З 1951 президентом АН СРСР став академік О. М. Несмєянов.

Склад Редагувати

Академія складалася з 8 відділів — фізико-математичних наук, хімічних наук, геолого-географічних наук, біологічних наук, технічних наук, історичних наук, економіки, філософських і правових наук, відділу мови і літератури.

Філії Редагувати

До складу АН увійшли філіали: Башкирський, Дагестанський, Казанський, Карельський, Кольський, Комі, Молдовський, Уральський. У 1957 організовано Сибірське відділення АН, до якого пізніше ввійшли філіали: Східносибірський, Далекосхідний, Якутський. На початок 1959 в АН налічувалось понад 100 значних наукових інститутів і велика кількість інших установ. На кінець 1958 в АН було 165 академіків і 354 член-кореспондент; в ній працювало понад 16,5 тис. наукових співробітників.

Українці у внеску АН СРСР Редагувати

Протягом всієї історії АН в її роботі брали активну участь українські вчені. У XIX — на початку XX століття академіками були обрані математики Михайло Остроградський, Віктор Буняковський, геохімік Володимир Вернадський, історик Володимир Іконников, зоолог Володимир Заленський, Олександр Красновський та інші.

За радянського часу академіками були обрані представники медичної науки, які працювали в Україні — Олександр Богомолець і Микола Стражеско, а також хімік Лев Писаржевський, історик Владислав Бузескул.

З 1959 в Україні працювали академіки АН СРСР — президент АН УРСР біохімік Олександр Палладін (обраний у травні 1942), літературознавець Олександр Білецький (обраний у червні 1958), письменник Олександр Корнійчук (обраний у вересні 1943), поет Максим Рильський (обраний у червні 1958).

Досягнення Редагувати

В АН СРСР широким фронтом провадились досліди в усіх галузях природничих, технічних і суспільних наук. Особливо великі успіхи вчених АН в галузі ядерної фізики, фізики напівпровідників, радіофізики, математики, механіки, астрономії, хімії, металургії, обчислювальної техніки, радіотехніки і т. ін.

Тріумфом вчених СРСР було створення штучних супутників Землі і космічної ракети. АН підтримувала широкі міжнародні наукові зв'язки.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Академія наук СРСР


Це незавершена стаття про Радянський Союз.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin gruden 2006 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Akade miya nau k SRSR najvisha naukova ustanova Radyanskogo Soyuzu Akademiya nauk SSSRAkademiya nauk SRSRAbreviatura AN SRSRTip akademiya nauk organizaciyaZasnovano 27 lipnya 1925Rozpusheno 21 listopada 1991Krayina SRSRShtab kvartira Moskva 55 43 14 pn sh 37 35 36 sh d 55 72061111113877274 pn sh 37 59350000002777392 sh d 55 72061111113877274 37 59350000002777392 i LeningradKerivnik Karpinskij Oleksandr Petrovich 1925 Komarov Volodimir Leontijovich 1936 Vavilov Sergij Ivanovich 1945 Nesmeyanov Oleksandr Mikolajovich lyutij 1951 Keldish Mstislav Vsevolodovich 1961 Aleksandrov Anatolij Petrovich 1975 i Marchuk Gurij Ivanovich 1986 Dochirnya i organizaciya yi St Petersburg Department of Steklov Institute of Mathematics of Russian Academy of Sciencesd Fizichnij institut imeni P M Lebedyeva Botanichnij institut imeni V L Komarova RAN Sibirske viddilennya RAN Far Eastern Branch of the Russian Academy of Sciencesd Ural Branch of Russian Academy of Sciencesd Southern Scientific Center RASd Department of Mathematical Sciencesd Physical Sciences Divisiond Computer Equipment and Technologies Department of RASd Department of Power Engineering Mechanical Engineering Mechanics and Control Processesd Department of Chemistry and Material Sciencesd Department of Biological Sciencesd Department of Physiological Sciencesd Department of Earth Sciencesd Department of Social Sciencesd Department of Global Issues and International Relationsd Division of Historical and Philological Sciencesd Department of Medical Sciencesd Department of Agricultural Sciencesd Regional Research Centresd Saratov Research Centerd Tomsk National Research Medical Centerd Bioengineering Centerd Institute of Biology UB RASd Institute of Ecology of Mountain Territoriesd S I Vavilov Institute for the History of Natural Science and Technologyd Fiziko tehnichnij institut im A F Ioffe RAN institut Rosijskoyi akademiyi naukd Kurchatovskij institutNagorodi Akademiya nauk SRSR u Vikishovishi Zmist 1 Peredistoriya 2 Akademiya nauk SRSR 3 Organizacijna struktura 4 Sklad 4 1 Filiyi 5 Ukrayinci u vnesku AN SRSR 6 Dosyagnennya 7 Div takozh 8 LiteraturaPeredistoriya RedaguvatiZasnovana v Peterburzi ukazom senatu vid 28 sichnya 1724 U XVIII stolitti v Akademiyu nauk buli organizovani fizichnij kabinet astronomichna observatoriya himichna laboratoriya anatomichnij teatr geografichnij departament biblioteka drukarnya ta inshi naukovi j naukovo dopomizhni ustanovi Akademiki sho vhodili do skladu AN M V Lomonosov L Ejler D Bernulli J G Gmelin G V Rihman V K Tredyakovskij S P Krasheninnikov I I Lepohin M Ya Ozereckovskij P S Pallas ta inshi zrobili velikij vnesok u nauku Organizovani AN ekspediciyi mali velike znachennya dlya vivchennya prirodnih bagatstv Rosiyi U XVIII st AN bula majzhe yedinim dzherelom poshirennya nauki v Rosijskij derzhavi V pershij polovini XIX st koli v krayini bulo stvoreno novi vishi navchalni zakladi rol AN yak naukovogo centru postupovo znizhuyetsya U XIX i na pochatku XX st AN perebuvala u vazhkomu materialnomu stanovishi ne mala neobhidnih umov dlya provedennya nauk doslidzhen Popri ce vcheni sho pracyuvali v AN a same matematiki M V Ostrogradskij P L Chebishov V Ya Bunyakovskij O M Lyapunov A A Markov V A Styeklov astronomi V Ya Struve F O Bredihin fiziki V V Petrov E X Lenc B S Yakobi B B Golicin himiki M M Zinin O M Butlerov M S Kurnakov biologi K M Ber O O Kovalevskij fiziolog I P Pavlov ta in zbagatili nauku viznachnimi vidkrittyami i vinahodami V pershi roki radyanskoyi vladi v AN stvoryuyutsya novi instituti fiziko himichnogo analizu 1918 platinovij 1918 fiziko matematichnij 1921 radijovij 1922 fiziologichnij 1925 institut gruntiv 1926 ta in Akademiya nauk SRSR RedaguvatiPostanovoyu CVK SRSR i RNK SRSR vid 27 lipnya 1925 AN bula peretvorena u vsesoyuznu i distala nazvu AN SRSR AN shvidko zrostala i stala odniyeyu z najbilshih naukovih ustanov svitu Organizacijna struktura RedaguvatiPrezidenti AN SRSRRoki Im ya1917 36 Karpinskij O P 1936 45 Komarov V L 1945 51 Vavilov S I 1951 Nesmyeyanov O M Vishim organom AN buli Zagalni zbori do skladu yakih vhodili akademiki i pochesni akademiki V period mizh sesiyami Zagalnih zboriv kerivnictvo AN zdijsnyuvala Prezidiya na choli z prezidentom Prezidentami AN v radyanskij period buli akademiki O P Karpinskij 1917 1936 V L Komarov 1936 1945 S I Vavilov 1945 1951 Z 1951 prezidentom AN SRSR stav akademik O M Nesmyeyanov Sklad RedaguvatiAkademiya skladalasya z 8 viddiliv fiziko matematichnih nauk himichnih nauk geologo geografichnih nauk biologichnih nauk tehnichnih nauk istorichnih nauk ekonomiki filosofskih i pravovih nauk viddilu movi i literaturi Filiyi Redaguvati Do skladu AN uvijshli filiali Bashkirskij Dagestanskij Kazanskij Karelskij Kolskij Komi Moldovskij Uralskij U 1957 organizovano Sibirske viddilennya AN do yakogo piznishe vvijshli filiali Shidnosibirskij Dalekoshidnij Yakutskij Na pochatok 1959 v AN nalichuvalos ponad 100 znachnih naukovih institutiv i velika kilkist inshih ustanov Na kinec 1958 v AN bulo 165 akademikiv i 354 chlen korespondent v nij pracyuvalo ponad 16 5 tis naukovih spivrobitnikiv Azerbajdzhanskij filial AN SRSR 1945 pereoformleno yak Akademiya nauk Azerbajdzhanskoyi RSR Virmenskij filial AN SRSR 1943 pereoformleno yak Akademiya nauk Virmenskoyi RSRUkrayinci u vnesku AN SRSR RedaguvatiProtyagom vsiyeyi istoriyi AN v yiyi roboti brali aktivnu uchast ukrayinski vcheni U XIX na pochatku XX stolittya akademikami buli obrani matematiki Mihajlo Ostrogradskij Viktor Bunyakovskij geohimik Volodimir Vernadskij istorik Volodimir Ikonnikov zoolog Volodimir Zalenskij Oleksandr Krasnovskij ta inshi Za radyanskogo chasu akademikami buli obrani predstavniki medichnoyi nauki yaki pracyuvali v Ukrayini Oleksandr Bogomolec i Mikola Strazhesko a takozh himik Lev Pisarzhevskij istorik Vladislav Buzeskul Z 1959 v Ukrayini pracyuvali akademiki AN SRSR prezident AN URSR biohimik Oleksandr Palladin obranij u travni 1942 literaturoznavec Oleksandr Bileckij obranij u chervni 1958 pismennik Oleksandr Kornijchuk obranij u veresni 1943 poet Maksim Rilskij obranij u chervni 1958 Dosyagnennya RedaguvatiV AN SRSR shirokim frontom provadilis doslidi v usih galuzyah prirodnichih tehnichnih i suspilnih nauk Osoblivo veliki uspihi vchenih AN v galuzi yadernoyi fiziki fiziki napivprovidnikiv radiofiziki matematiki mehaniki astronomiyi himiyi metalurgiyi obchislyuvalnoyi tehniki radiotehniki i t in Triumfom vchenih SRSR bulo stvorennya shtuchnih suputnikiv Zemli i kosmichnoyi raketi AN pidtrimuvala shiroki mizhnarodni naukovi zv yazki Div takozh Redaguvati Nauka vidavnictvo Akademiyi nauk Den rosijskoyi nauki Spisok akademikiv AN SRSR Rosijska akademiya nauk Peterburzka akademiya naukLiteratura RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Akademiya nauk SRSRUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Istoriya Akademii nauk SSSR t 1 Glav red akad K V Ostrovityanov M L 1958 Knyazev G A Kolcova V Kratkij ocherk istorii Akademii nauk SSSR M L 1957 Topchiev A V Stroitelstvo kommunizma i nauka M 1957 nbsp Ce nezavershena stattya pro Radyanskij Soyuz Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Akademiya nauk SRSR amp oldid 38216888