| Андрій Андрійович Марков | |
|---|---|
| Андре́й Андре́евич Ма́рков | |
| | |
| Ім'я при народженні | рос. Андре́й Андре́евич Ма́рков |
| Народився | 2 (14) червня 1856 Рязань, Російська імперія |
| Помер | 20 липня 1922 (66 років) Петроград, Російська СФРР |
| Поховання | |
| Країна | Російська імперія РСФРР |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | математик, статистик, викладач університету |
| Alma mater | фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd Санкт-Петербурзький державний університет |
| Галузь | Теорія випадкових процесів, Теорія чисел |
| Заклад | Петербурзька академія наук |
| Науковий керівник | Чебишов Пафнутій Львович |
| Аспіранти, докторанти | Абрам Безикович Фрідман Олександр Олександрович Nikolai Maximovich Güntherd Каган Веніамін Федорович Тамаркін Яків Давидович Джеймс В. Успенський Вороний Георгій Феодосійович Виноградов Іван Матвійович |
| Членство | Російська академія наук Петербурзька академія наук |
| Відомий завдяки: | Ланцюги Маркова |
| Брати, сестри | Vladimir Andreyevich Markovd |
| Діти | Марков Андрій Андрійович |
| Нагороди | |
Марков Андрій Андрійович у Вікісховищі |
Андрі́й Андрі́йович Ма́рков (*14 червня 1856, Рязань — †20 липня 1922, Петроград) — російський математик, представник петербурзької математичної школи.
Народився в Рязані. 1874 року вступив на фізико-математичний факультет Петербурзького університету, де під впливом Пафнутія Чебишова зайнявся теорією неперервних дробів і теорією чисел.
У 1884-му Марков захистив докторську дисертацію, присвячену неперервним дробам, у якій довів і узагальнив деякі нерівності Чебишова, опубліковані раніше без доведень. Маркову належать також численні роботи з різноманітних розділів математичного аналізу. У 1890-му за глибокі наукові дослідження Марков був обраний академіком Петербурзької академії наук. З кінця 1890-х років головним предметом досліджень вченого стала теорія ймовірностей. Тут він продовжив роботу свого вчителя П. Л. Чебишова і ввів новий об'єкт дослідження — послідовності залежних випадкових величин, що отримали надалі назву ланцюгів Маркова. Так називають послідовності випадкових величин, для яких ймовірність появи того чи іншого значення на (k + 1)-му кроці залежить лише від того, яке значення ця величина прийняла на k-му кроці, і не залежить від значень величини на 1-му, 2-му,…, (k — 1)-му кроках.
Марковські ланцюги відразу після відкриття не знайшли практичного застосування, і вченому довелося застосовувати свої результати до розподілу голосних і приголосних букв у поемі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Адже за приголосною часто йде голосна, а за голосною — приголосна, і в першому наближенні можна вважати, що ймовірність появи голосної на (k + 1)-му місці залежить лише від того, голосною чи приголосною є буква на k-му місці. Але, як завжди буває з глибокими науковими результатами, надалі було виявлено набагато важливіші для практики області застосування марковських ланцюгів (наприклад, теорія масового обслуговування). З теорії марковських ланцюгів виникла загальна теорія випадкових процесів, яка застосовується при вивченні лавинних процесів та інших проблем.
Марков виступав проти спроб підпорядкувати викладання математики в школі релігійним поглядам. Різкі випади проти віри містяться в підручнику Маркова «Числення ймовірностей». Після виходу книги вченого звинуватили в безбожництві і «підриві основ».
На честь вченого названо астероїд 27514 Марков.
Виноски Редагувати
- ↑ Марков Андрей Андреевич (русский математик) // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1974. — Т. 15 : Ломбард — Мезитол. — С. 379.
- ↑ Архів історії математики Мактьютор
- Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Gagniuc, Paul A. (2017). Markov Chains: From Theory to Implementation and Experimentation. USA, NJ: John Wiley & Sons. с. 1–8. ISBN 978-1-119-38755-8.
| Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (січень 2020) |