www.wikidata.uk-ua.nina.az

Писаржевський Лев Володимирович Професор Лев Володимирович Писаржевський нар 1 13 лютого 1874 18740213 Кишинів Бессарабс

Писаржевський Лев Володимирович

Професор Лев Володимирович Писаржевський (нар. 1 (13) лютого 1874(18740213), Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія — пом. 23 березня 1938, Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР) — радянський вчений у галузі фізичної хімії українського походження. Доктор хімічних наук, дійсний член академії наук УРСР (1925 рік) та академії наук СРСР (1930). Лауреат Ленінської премії (1930 рік), лауреат Ломоносовської премії (1899 рік, Петербурзька АН, разом із Петре Мелікішвілі). Основні праці присвячено властивостям і будові перекисів і надкислот, дослідженню впливу розчинника на хімічну рівновагу та вільну енергію хімічних реакцій, проблемам хімії з точки зору електронних уявлень. Створив основи електронної теорії окислювально-відновлювальних реакцій, запропонував теорію гальванічного елементу, яка враховує термодинамічну рівновагу між іонами та електронами у металі. Заклав основи електронної теорії гетерогенного каталізу.

Лев Писаржевський
Народився 1 (13) лютого 1874(1874-02-13)
Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія
Помер 23 березня 1938(1938-03-23) (64 роки)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Поховання Дніпро
Країна Російська імперія →  СРСР
Національність українець
Діяльність хімік
Alma mater Імператорський Новоросійський університет
Галузь фізична хімія
Заклад Імператорський Новоросійський університет
Фізико-хімічний інститут Оствальда
Юр'євський університет
Київський політехнічний інститут
Гірничий інститут
Інститут фізичної хімії
Посада Ректор Гірничого інституту
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор хімічних наук
Науковий керівник Петре Мелікішвілі
Членство Академік АН УРСР та АН СРСР
Нагороди
 Писаржевський Лев Володимирович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Писаржевський.

Біографія Редагувати

Лев Володимирович Писаржевський народився 1 (13 лютого) 1874 року у молдовському місті Кишинів, що тоді входило до складу Бессарабської губернії Російської імперії.

У 1896 році Лев Володимирович закінчив Імператорський Новоросійський університет (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) у місті Одеса і продовжив там працювати. У 1898 році юнак був призначений лаборантом. За дослідження у галузі перекисних сполук, викладені у 18 публікаціях і узагальнених у зведеній праці «Исследования над перекисями», Писаржевський разом зі своїм наставником професором Петре Мелікішвілі був удостоєний у 1899 році Ломоносівської премії Петербурзької академії наук. У 1900 році науковець був відряджений на два роки за кордон, де працював у Фізико-хімічному інституті Оствальда, що знаходиться у Лейпцигу. По поверненні до Одеси, Писаржевський у 1902 році захистив магістрську дисертацію на тему «Перекиси и надкислоты».

1904 року хімік був призначений на посаду професора Юр'євського університету. У 1908—1912 році професор Київського політехнічного інституту, який залишив на знак протесту проти політики обмеження прав викладачів і студентів, що проводилася міністром народної освіти Левом Кассо. Разом із Левом Володимировичем свої університети тоді покинули близько 100 професорів, а у 1912 році у Москві захистив докторську дисертацію на тему «Свободная энергия химической реакции и растворитель». У 1911—1913 роках викладав на Бестужевських курсах та у Психоневрологічному інституті[en] у Петербурзі. 1912 року брав участь у створенні та редагуванні журналу "Природа". У 1913—1932 роках — Гірничого та Хіміко-технологічного інститутів у Дніпрі, що до 1926 року звався Катеринославом.

21 жовтня (3 листопада) 1915 року у Катеринославі відбулося освячення Дослідної станції з виробництва металевого йоду з морських водоростей за винайденим професором Писаржевським та старшим лаборантом М. Аверкієвим каталітичним методом та на їхньому обладнанні. Водорості філофора, що добувалися в 80-ти милях від Одеси у відкритому морі, висушувалися і поступали на переробку до Катеринослава, де спалювалися і далі з них добували йод, середньодобовий вихід якого становив з кінця вересня не менше 10 фунтів.

У 1924—1926 роках працював ректором Катеринославського Гірничого інституту. А 1927 року заснував у Дніпропетровську Інститут фізичної хімії, що з 1934 року став інститутом Академії наук УРСР. У 1928 року Писаржевський став членом-кореспондентом Академії наук СРСР, а вже через два роки дійсним членом і отримав Ленінську премію. З 1929 року по 1934 рік Лев Володимирович викладав у Тбіліському політехнічному інституті. Потім повернувся до Дніпропетровська.

Помер 23 березня 1938 року в Дніпропетровську. Там же й похований.

Наукова діяльність Редагувати

Наукова діяльність Льва Володимировича Писаржевського була присвячена вивченню перекисних сполук, дослідженню ролі розчинників в хімічних процесах та створенню основ електронної хімії. Вчений створив основи електронної теорії окислювально-відновлювальних реакцій, запропонував теорію гальванічного елементу, яка враховує термодинамічну рівновагу між іонами та електронами в металі. Створивши електронну теорію каталізу, увів уявлення про роль електронів провідності при взаємодії твердого каталізатора як єдиного цілого з молекулою реагенту. У підручнику «Вступ до хімії» (1926 року) вперше виклав весь матеріал хімії з позиції електронної теорії будови атомів та молекул.

Після смерті вченого Інститут фізичної хімії очолювали учні Лева Володимировича, і на сьогоднішній день цей науковий заклад залишається провідним в Україні у галузі фізичної хімії.

Поряд із загально визнаною теорією процесів окислення-відновлення і формулюванням подібності і відмінності між хімічними і електрохімічними процесами, великий науковий і практичний інтерес представляє запропонована Л. В. Писаржевським теорія рівноважних електродних процесів, яку в подальшому розвивали О. І. Бродський, М. А. Ізгаришев М. А. Ізмайлов, В. А. Плеськов та інші дослідники.

Л. В. Писаржевский виконав цикл робіт в сфері електронної теорії гетерогенного каталізу.

Його ідеї про залежності властивостей твердого тіла від електронної структури лягли в основу теорії окислювально-відновного каталізу, розробленої його найближчими учнями — академіками АН УРСР Володимиром Ройтером, В. А. Поляковим та іншими.

Підручники Писаржевського:

  • «Введение в химию» (1926 рік)
  • «Неорганическая химия» (1930 рік, разом із М. А. Розенбергом)

Інші праці:

  • «Термохимич. данные относительно некоторых органич. соединений» («Журнал Русского Химического Общества», 1897)
  • «Электролиз β-метилглицидной и β-метилглицероновой кислот» (ib., 1897)
  • «Из области химического равновесия» (ib., 1903); «Влияние растворителя на константу равновесия» (ib., 1904)
  • «Thermochemische Studien über die üebersäuren» («Z. anorg. Ch.», 1900, та «Журнал Русского Химического Общества», 1900)
  • «Hyperoxyde des Zirkoniums, Ceriums und Thoriums» (ib., 1900)
  • «Ueber die Einwirkung von Wasserstoffperoxyd auf die Salze der Vanadin- und Uebervanadinsäure»
  • «Einige Worte über die Ueberwolframsäure, Ueberuransäure und Uebervanadinsäure»
  • «Wirkung von Wasserstoffperoxyd und Natriumhypochlorit auf die Oxyde von Thorium, Zirkonium und Cerium» и «Katalyse der Salze der Uebersäuren» (ib., 1902)
  • «Uebervanadinsäure» («Z. physik. Ch.», 1903)
  • «Einwirkung von Wasserstoffperoxyd auf Kaliummetavanadat» (ibid., 1901 г. та «Журнал Русского Химического Общества», 1901)
  • «Der Zustand einiger Uebersäuren und ihrer Salze in Lösung» (ib., 1903)
  • «Der Einfluss des Lösungsmittels auf die GIeichgewichtskonstante und die Beziehung zwischen dem elektrischen Leitvermögen und der innern Reibung» (ib., 1905)
  • тощо.

Вшанування пам'яті Редагувати

Ім'я академіка у 1938 році було присвоєно Інституту фізичної хімії, який він заснував та де він працював останні роки. Також на будівлі цього інституту знаходиться меморіальна табличка науковця.

Меморіальна дошка на честь вченого відкрита на будівлі корпусу № 2 Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара.

У Дніпрі сквер, де збереглася могила вченого, названо парком Писаржевського.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Офіційний сайт НБУ ім. В.І. Вернадського. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 21 грудня 2013. 
  2. Інститут фізичної хімії. просп Науки, 31. kiev-book.narod.ru. 

Посилання Редагувати

Література та джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Profesor Lev Volodimirovich Pisarzhevskij nar 1 13 lyutogo 1874 18740213 Kishiniv Bessarabska guberniya Rosijska imperiya pom 23 bereznya 1938 Dnipropetrovsk Ukrayinska RSR SRSR radyanskij vchenij u galuzi fizichnoyi himiyi ukrayinskogo pohodzhennya Doktor himichnih nauk dijsnij chlen akademiyi nauk URSR 1925 rik ta akademiyi nauk SRSR 1930 Laureat Leninskoyi premiyi 1930 rik laureat Lomonosovskoyi premiyi 1899 rik Peterburzka AN razom iz Petre Melikishvili Osnovni praci prisvyacheno vlastivostyam i budovi perekisiv i nadkislot doslidzhennyu vplivu rozchinnika na himichnu rivnovagu ta vilnu energiyu himichnih reakcij problemam himiyi z tochki zoru elektronnih uyavlen Stvoriv osnovi elektronnoyi teoriyi okislyuvalno vidnovlyuvalnih reakcij zaproponuvav teoriyu galvanichnogo elementu yaka vrahovuye termodinamichnu rivnovagu mizh ionami ta elektronami u metali Zaklav osnovi elektronnoyi teoriyi geterogennogo katalizu Lev PisarzhevskijNarodivsya 1 13 lyutogo 1874 1874 02 13 Kishiniv Bessarabska guberniya Rosijska imperiyaPomer 23 bereznya 1938 1938 03 23 64 roki Dnipropetrovsk Ukrayinska RSR SRSRPohovannya DniproKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist himikAlma mater Imperatorskij Novorosijskij universitetGaluz fizichna himiyaZaklad Imperatorskij Novorosijskij universitetFiziko himichnij institut OstvaldaYur yevskij universitetKiyivskij politehnichnij institutGirnichij institutInstitut fizichnoyi himiyiPosada Rektor Girnichogo institutuVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor himichnih naukNaukovij kerivnik Petre MelikishviliChlenstvo Akademik AN URSR ta AN SRSRNagorodi Pisarzhevskij Lev Volodimirovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pisarzhevskij Zmist 1 Biografiya 2 Naukova diyalnist 3 Vshanuvannya pam yati 4 Div takozh 5 Primitki 6 Posilannya 7 Literatura ta dzherelaBiografiya RedaguvatiLev Volodimirovich Pisarzhevskij narodivsya 1 13 lyutogo 1874 roku u moldovskomu misti Kishiniv sho todi vhodilo do skladu Bessarabskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi U 1896 roci Lev Volodimirovich zakinchiv Imperatorskij Novorosijskij universitet nini Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova u misti Odesa i prodovzhiv tam pracyuvati U 1898 roci yunak buv priznachenij laborantom Za doslidzhennya u galuzi perekisnih spoluk vikladeni u 18 publikaciyah i uzagalnenih u zvedenij praci Issledovaniya nad perekisyami Pisarzhevskij razom zi svoyim nastavnikom profesorom Petre Melikishvili buv udostoyenij u 1899 roci Lomonosivskoyi premiyi Peterburzkoyi akademiyi nauk U 1900 roci naukovec buv vidryadzhenij na dva roki za kordon de pracyuvav u Fiziko himichnomu instituti Ostvalda sho znahoditsya u Lejpcigu 1 Po povernenni do Odesi Pisarzhevskij u 1902 roci zahistiv magistrsku disertaciyu na temu Perekisi i nadkisloty 1904 roku himik buv priznachenij na posadu profesora Yur yevskogo universitetu U 1908 1912 roci profesor Kiyivskogo politehnichnogo institutu yakij zalishiv na znak protestu proti politiki obmezhennya prav vikladachiv i studentiv sho provodilasya ministrom narodnoyi osviti Levom Kasso Razom iz Levom Volodimirovichem svoyi universiteti todi pokinuli blizko 100 profesoriv a u 1912 roci u Moskvi zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Svobodnaya energiya himicheskoj reakcii i rastvoritel U 1911 1913 rokah vikladav na Bestuzhevskih kursah ta u Psihonevrologichnomu instituti en u Peterburzi 1912 roku brav uchast u stvorenni ta redaguvanni zhurnalu Priroda U 1913 1932 rokah Girnichogo ta Himiko tehnologichnogo institutiv u Dnipri sho do 1926 roku zvavsya Katerinoslavom 21 zhovtnya 3 listopada 1915 roku u Katerinoslavi vidbulosya osvyachennya Doslidnoyi stanciyi z virobnictva metalevogo jodu z morskih vodorostej za vinajdenim profesorom Pisarzhevskim ta starshim laborantom M Averkiyevim katalitichnim metodom ta na yihnomu obladnanni Vodorosti filofora sho dobuvalisya v 80 ti milyah vid Odesi u vidkritomu mori visushuvalisya i postupali na pererobku do Katerinoslava de spalyuvalisya i dali z nih dobuvali jod serednodobovij vihid yakogo stanoviv z kincya veresnya ne menshe 10 funtiv U 1924 1926 rokah pracyuvav rektorom Katerinoslavskogo Girnichogo institutu A 1927 roku zasnuvav u Dnipropetrovsku Institut fizichnoyi himiyi sho z 1934 roku stav institutom Akademiyi nauk URSR U 1928 roku Pisarzhevskij stav chlenom korespondentom Akademiyi nauk SRSR a vzhe cherez dva roki dijsnim chlenom i otrimav Leninsku premiyu Z 1929 roku po 1934 rik Lev Volodimirovich vikladav u Tbiliskomu politehnichnomu instituti Potim povernuvsya do Dnipropetrovska Pomer 23 bereznya 1938 roku v Dnipropetrovsku Tam zhe j pohovanij Naukova diyalnist RedaguvatiNaukova diyalnist Lva Volodimirovicha Pisarzhevskogo bula prisvyachena vivchennyu perekisnih spoluk doslidzhennyu roli rozchinnikiv v himichnih procesah ta stvorennyu osnov elektronnoyi himiyi Vchenij stvoriv osnovi elektronnoyi teoriyi okislyuvalno vidnovlyuvalnih reakcij zaproponuvav teoriyu galvanichnogo elementu yaka vrahovuye termodinamichnu rivnovagu mizh ionami ta elektronami v metali Stvorivshi elektronnu teoriyu katalizu uviv uyavlennya pro rol elektroniv providnosti pri vzayemodiyi tverdogo katalizatora yak yedinogo cilogo z molekuloyu reagentu U pidruchniku Vstup do himiyi 1926 roku vpershe viklav ves material himiyi z poziciyi elektronnoyi teoriyi budovi atomiv ta molekul Pislya smerti vchenogo Institut fizichnoyi himiyi ocholyuvali uchni Leva Volodimirovicha i na sogodnishnij den cej naukovij zaklad zalishayetsya providnim v Ukrayini u galuzi fizichnoyi himiyi Poryad iz zagalno viznanoyu teoriyeyu procesiv okislennya vidnovlennya i formulyuvannyam podibnosti i vidminnosti mizh himichnimi i elektrohimichnimi procesami velikij naukovij i praktichnij interes predstavlyaye zaproponovana L V Pisarzhevskim teoriya rivnovazhnih elektrodnih procesiv yaku v podalshomu rozvivali O I Brodskij M A Izgarishev M A Izmajlov V A Pleskov ta inshi doslidniki L V Pisarzhevskij vikonav cikl robit v sferi elektronnoyi teoriyi geterogennogo katalizu Jogo ideyi pro zalezhnosti vlastivostej tverdogo tila vid elektronnoyi strukturi lyagli v osnovu teoriyi okislyuvalno vidnovnogo katalizu rozroblenoyi jogo najblizhchimi uchnyami akademikami AN URSR Volodimirom Rojterom V A Polyakovim ta inshimi Pidruchniki Pisarzhevskogo Vvedenie v himiyu 1926 rik Neorganicheskaya himiya 1930 rik razom iz M A Rozenbergom Inshi praci Termohimich dannye otnositelno nekotoryh organich soedinenij Zhurnal Russkogo Himicheskogo Obshestva 1897 Elektroliz b metilglicidnoj i b metilgliceronovoj kislot ib 1897 Iz oblasti himicheskogo ravnovesiya ib 1903 Vliyanie rastvoritelya na konstantu ravnovesiya ib 1904 Thermochemische Studien uber die uebersauren Z anorg Ch 1900 ta Zhurnal Russkogo Himicheskogo Obshestva 1900 Hyperoxyde des Zirkoniums Ceriums und Thoriums ib 1900 Ueber die Einwirkung von Wasserstoffperoxyd auf die Salze der Vanadin und Uebervanadinsaure Einige Worte uber die Ueberwolframsaure Ueberuransaure und Uebervanadinsaure Wirkung von Wasserstoffperoxyd und Natriumhypochlorit auf die Oxyde von Thorium Zirkonium und Cerium i Katalyse der Salze der Uebersauren ib 1902 Uebervanadinsaure Z physik Ch 1903 Einwirkung von Wasserstoffperoxyd auf Kaliummetavanadat ibid 1901 g ta Zhurnal Russkogo Himicheskogo Obshestva 1901 Der Zustand einiger Uebersauren und ihrer Salze in Losung ib 1903 Der Einfluss des Losungsmittels auf die GIeichgewichtskonstante und die Beziehung zwischen dem elektrischen Leitvermogen und der innern Reibung ib 1905 tosho Vshanuvannya pam yati RedaguvatiIm ya akademika u 1938 roci bulo prisvoyeno Institutu fizichnoyi himiyi yakij vin zasnuvav ta de vin pracyuvav ostanni roki Takozh na budivli cogo institutu znahoditsya memorialna tablichka naukovcya 2 Memorialna doshka na chest vchenogo vidkrita na budivli korpusu 2 Dniprovskogo nacionalnogo universitetu im Olesya Gonchara U Dnipri skver de zbereglasya mogila vchenogo nazvano parkom Pisarzhevskogo nbsp Barelyef L V Pisarzhevskomu pered centralnim korpusom NTU Dniprovska politehnika nbsp Obelisk na mogili L V Pisarzhevskogo u Dnipri na staromu cvintariDiv takozh RedaguvatiPremiya NAN Ukrayini imeni L V PisarzhevskogoPrimitki Redaguvati Pisarzhevskij Lev Volodimirovich Oficijnij sajt NBU im V I Vernadskogo Arhiv originalu za 17 serpnya 2013 Procitovano 21 grudnya 2013 Institut fizichnoyi himiyi prosp Nauki 31 kiev book narod ru Posilannya RedaguvatiPisarzhevskij Lev Volodimirovich Oficijnij sajt NBU im V I Vernadskogo Arhiv originalu za 17 serpnya 2013 Procitovano 21 grudnya 2013 Literatura ta dzherela RedaguvatiVydayushiesya himiki mira Biogr spravochnik V Volkov E Vonskij G Kuznecova M 1991 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Pisarzhevskij Lev Vladimirovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Pisarzhevskij Lev Vladimirovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Igor Sharov Vcheni Ukrayini 100 vidatnih imen K ArtEk 2006 488 s ISBN 966 505 054 0 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pisarzhevskij Lev Volodimirovich amp oldid 40075054