www.wikidata.uk-ua.nina.az

Академія Генерального штабу Російська імперія Академія Генерального штабу вищий військовий навчальний заклад в Російські

Академія Генерального штабу (Російська імперія)

Академія Генерального штабу — вищий військовий навчальний заклад в Російській імперії.

Імператорська Миколаївська військова академія (з 1909 року), Миколаївська академія Генерального штабу (1855), Імператорська військова академія
На службі 26 листопада 1832 - 1918
Країна Російська імперія
Належність Збройні сили Російської імперії
Роль Академія
Чисельність 2 000 чоловік
Гарнізон/Штаб Санкт-Петербург, Суворовський проспект, б. № 32 (з 1901), Англійська набережна
Медіафайли на Вікісховищі

Історія Редагувати

Офіційна назва під час створення — Імператорська військова академія, з 1855 року мала назву Миколаївська академія Генерального штабу (на пам'ять про імператора Миколу I), від 1909 року — Імператорська Миколаївська військова академія.

Академія генерального штабу розміщувалась в будинку колишньої Іноземної колегії на Англійській набережній; з 1901 року — на Суворовському проспекті, буд. 32 (будівлю зведено у 1900–1901 роках, архітектор Олександр фон Гоген).

Миколаївська академія генерального штабу була заснована 26 листопада 1832 року на базі училища колоновожатих, розквартированого в Петербурзі та Москві у 1810–1812 роках та в Петербурзі у 1823–1825 роках, під назвою Імператорської військової академії, за проектом генерал-ад'ютанта барона Жоміні «для навчання офіцерів до служби Генерального штабу» та «для кращого поширення знань в армії».

Первинно курс навчання було розраховано на 2 роки (теоретичний і практичний класи). На загальному відділенні академії головними предметами були тактика, стратегія, військова історія, військова адміністрація, військова статистика, геодезія з картографією, зйомкою та кресленням, а допоміжними — російська мова, відомості з артилерійської та інженерної частин, політична історія, міжнародне право та іноземні мови. На геодезичному відділенні — теоретична й практична астрономія, фізична географія, геодезія зі зйомкою та кресленням, картографія та військова статистика; допоміжними — військова адміністрація, тактика, російська та іноземні мови.

Створення академії поклало початок формуванню корпусу офіцерів Генерального штабу. До цієї категорії приписувались обер-офіцери в чині не нижче поручика, які прослужили в строю не менше 2 років та закінчили академію (чи склали при ній іспит).

З 1840 року найкращі з вихованців кадетських корпусів і Дворянського полку кількістю 30 чоловік відряджались напряму до гвардійського штабу для вступу за 2 роки в академію. Спочатку служба в Генеральному штабі не давала жодних переваг, і кількість абітурієнтів академії була невеликою. Після запровадження деяких переваг для корпусу офіцерів Генерального штабу 1852 року притік офіцерів до академії посилився й відрядження випускників кадетських корпусів було припинено.

В академію могли вступати офіцери не молодші за 18 років й у чинах не старше капітана армії чи штабс-капітана гвардії, артилерії та саперів. Ті, хто служив поза Петербургом спочатку складали попередній іспит при корпусних штабах. В самій академії офіцери, які бажали вступити до теоретичного класу, мали скласти вступний іспит, а для охочих вступити напряму до практичного класу, — і вступний, і перехідний. Офіцер, який бажав випуститись екстерном, мав, окрім двох зазначених іспитів, скласти ще й випускний. Після завершення курсу офіцери відряджались на 1 рік до зразкових частин для ознайомлення зі службою. Випуск здійснювався у жовтні. Ті. Хто закінчив навчання за 1-м розрядом отримували наступний чин, за 2-м — випускались тим же чином, а за 3-м — повертались до своїх частин і в Генеральний штаб не переводились. Армійські офіцери переводились до Генерального штабу з тим же чином, артилеристи, інженери та гвардійці — з підвищенням (гвардійці ще й зі старшинством в останньому чині). У 1850–1855 роках академія випускала щороку в середньому 23 чоловік.

У 1862, 1888 та 1893 роках було внесено ряд змін, у бік підвищення стройового цензу, за порядком приймання в академію та проходження в ній навчання і подальшого розподілу після завершення навчання. При цьому зросла кількість тих, хто навчався в академії офіцерів: у 1860-х роках навчалось до 150 чоловік на рік, у 1890-х — до 300 чоловік, до 1914 року — понад 350 чоловік.

З 1894 року квота на кількість абітурієнтів була скасована. Щоправда, при цьому змінились і правила розподілу випускників. Після другого курсу офіцери випускались до війська, найкращі з потоку офіцери вступали на додатковий курс. Останні приписувались до Генерального штабу.

Ті, хто закінчив академію, як правило, займали у подальшому вищі командні пости. Однак доволі велика кількість офіцерів з різних причин відраховувалась до завершення курсу. Так з 1881 до 1900 року було відраховано 913 чоловік.

Академія одразу ж посіла центральне місце в системі військової освіти Росії. Навчання офіцера в Академії Генерального штабу в російській армії прирівнювалось до особливої відзнаки та вважалось почесним.

З 1832 до 1918 року академія підготувала 4 532 офіцерів російської та кілька десятків офіцерів болгарської і сербської армій.

Академія доволі скоро за правом посіла місце центра військової думки в Росії. Видатними викладачами академії були: Віктор Анічков, Михайло Драгомиров, Андрій Снєсарєв, Олександр Свечін, Микола Міхневич, Євген Шиловський, зі стратегії — Микола Медем, Генріх Леєр, з військової статистики — Микола Обручев, з військової історії — Дмитро Масловський та Олександр Мишлаєвський, з військової адміністрації — Олександр Редігер

Випускники академії цього періоду яскраво проявили себе як у сфері військової служби, так і в державній діяльності. Широко відомі випускники академії, які стали крупними воєначальниками й видатними вченими Росії. Серед них Дмитро Мілютін, Федір Радецький, Микола Пржевальський, Дмитро Скобелєв, Андрій Снєсарєв, Олексій Куропаткін, Роман Кондратенко, великий князь Микола Миколайович (молодший).

За часів Першої світової війни випускниками академії були майже всі командувачі арміями та фронтами, 29 із 36 командирів корпусів та 46 із 70 начальників дивізій. Сама академія з початком війни була по суті, розформована, заняття припинено, було здійснено достроковий випуск, більшість викладачів відряджено до чинної армії. Перебіг війни показав, що це рішення було глибокою помилкою, бо виникла масова потреба в підготовлених воєначальниках з вищою військовою освітою. 1916 року було прийнято рішення відновити заняття, на початку 1917 року було прийнято 120 офіцерів на молодший курс.

Вихованці академії Іоаким Вацетіс, Микола Какурін, Василь Новицький, Олександр Свєчін, Михайло Свечніков, Андрій Снєсарєв, Борис Шапошников, Євген Шиловський та деякі інші у подальшому проявили себе в лавах Червоної Армії та в справі становлення і розвитку радянського військового мистецтва. У Білому русі керівні ролі також відігравали випускники академії Михайло Алексеєв, Петро Врангель, Антон Денікін, Лавр Корнілов, Микола Юденич.

На початку 1918 року академію евакуювали до Єкатеринбурга, потім до Казані. В липні 1918 року на пропозицію голови РНК РРФСР Володимира Леніна академія перейменована на Військову академію РСЧА. У липні 1918 року основна маса викладачів та учнів відмовилась виступити проти частин Чехословацького корпусу та Російської армії, що наступали на Казань, і перейшла на їх бік. У зв'язку з цим 4 серпня 1918 року наказом Реввоєнради республіки академію формально було розформовано. Однак вона продовжила свою роботу в лавах Білого руху спочатку в Єкатеринбурзі, потім у Томську й Омську. Наприкінці 1919 року евакуйована до Владивостока. Останній випуск її слухачів відбувся наприкінці 1921 року у Владивостоці на острові Руському, в казармах 3-го Сибірського стрілецького полку.

1927 року в Парижі колишній професор Академії Микола Головін відкрив Зарубіжні вищі військово-наукові курси, які їхній засновник вбачав наступником Академії Генерального штабу. Відділення Курсів було відкрито в низці інших європейських центрів Білої еміграції. Курси припинили своє існування тільки після початку Другої світової війни.

На початку XXI століття в будівлях, які раніше належали Академії Генерального штабу, розміщувався Санкт-Петербурзький військовий університет зв'язку — перший та другий курс 4-го факультету (курсанти). В головній будівлі (Суворовський пр. 32) розміщувались бібліотека, клуб, кінозал, кафедра фізики, готель для військових високопосадовців, факультет підготовки цивільних спеціалістів, а також кабінети керівництва. В колишній будівлі стайні розміщувався спортзал. Більшу частину історичних будівель було знесено і продано під забудову житла.

Друкований орган — Известия Императорской Николаевской военной академии.

Начальники (до 1854 — директор) академії Редагувати

  • 1832—1854 — генерал-ад'ютант генерал-лейтенант (з 1834 року — генерал від артилерії) Іван Сухозанет
  • 1854—1857 — генерал-лейтенант Густав Стефан
  • 1857—1862 — генерал-майор (з 1861 року — генерал-лейтенант) Олександр Баумгартен
  • 1862—1878 — генерал-лейтенант Олександр Леонтьєв
  • 1878—1889 — генерал-лейтенант Михайло Драгомиров
  • 1889—1898 — генерал-лейтенант (з 14.05.1896 року — генерал від інфантерії) Генріх Леєр
  • 1898—1901 — генерал-лейтенант Микола Сухотін
  • 1901—1904 — генерал-лейтенант Володимир Глазов
  • 1904—1907 — генерал-майор (з 9.12.1904 року — генерал-лейтенант) Микола Міхневич
  • 1907—1912 — генерал-майор (з 29.11.1908 року — генерал-лейтенант) Дмитро Щербачов
  • 1913—1914 — генерал-майор (з 20.12.1913 року — генерал-лейтенант) Микола Янушкевич
  • 1914, березень — серпень — генерал-ад'ютант генерал-лейтенант князь Павло Єнгаличев
  • 1914—1915 — (в.п.) генерал-лейтенант Олександр Зейфарт [1] [ 6 березня 2012 у Wayback Machine.]
  • 1916—1917 — (в.п.) генерал-майор Камнєв (до 1916 года — Петерс)
  • 1917—1922 — генерал-майор Олександр Андогський

Відомі випускники Редагувати

Відомі викладачі Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Валерій Клавінг. Гражданская война в России: Белые армии. Военно-историческая библиотека. М., 2003. (рос.)
  2. Карпов Н. Д. Крым — Галлиполи — Балканы. — 1-е. — Москва : Русский путь, 1998. — 168 с. — 3000 прим. — ISBN 5-85887-124-0.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Akademiya Generalnogo shtabu vishij vijskovij navchalnij zaklad v Rosijskij imperiyi Imperatorska Mikolayivska vijskova akademiya z 1909 roku Mikolayivska akademiya Generalnogo shtabu 1855 Imperatorska vijskova akademiyaNa sluzhbi 26 listopada 1832 1918Krayina Rosijska imperiyaNalezhnist Zbrojni sili Rosijskoyi imperiyiRol AkademiyaChiselnist 2 000 cholovikGarnizon Shtab Sankt Peterburg Suvorovskij prospekt b 32 z 1901 Anglijska naberezhnaMediafajli na Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Nachalniki do 1854 direktor akademiyi 3 Vidomi vipuskniki 4 Vidomi vikladachi 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaIstoriya RedaguvatiOficijna nazva pid chas stvorennya Imperatorska vijskova akademiya z 1855 roku mala nazvu Mikolayivska akademiya Generalnogo shtabu na pam yat pro imperatora Mikolu I vid 1909 roku Imperatorska Mikolayivska vijskova akademiya Akademiya generalnogo shtabu rozmishuvalas v budinku kolishnoyi Inozemnoyi kolegiyi na Anglijskij naberezhnij z 1901 roku na Suvorovskomu prospekti bud 32 budivlyu zvedeno u 1900 1901 rokah arhitektor Oleksandr fon Gogen Mikolayivska akademiya generalnogo shtabu bula zasnovana 26 listopada 1832 roku na bazi uchilisha kolonovozhatih rozkvartirovanogo v Peterburzi ta Moskvi u 1810 1812 rokah ta v Peterburzi u 1823 1825 rokah pid nazvoyu Imperatorskoyi vijskovoyi akademiyi za proektom general ad yutanta barona Zhomini dlya navchannya oficeriv do sluzhbi Generalnogo shtabu ta dlya krashogo poshirennya znan v armiyi Pervinno kurs navchannya bulo rozrahovano na 2 roki teoretichnij i praktichnij klasi Na zagalnomu viddilenni akademiyi golovnimi predmetami buli taktika strategiya vijskova istoriya vijskova administraciya vijskova statistika geodeziya z kartografiyeyu zjomkoyu ta kreslennyam a dopomizhnimi rosijska mova vidomosti z artilerijskoyi ta inzhenernoyi chastin politichna istoriya mizhnarodne pravo ta inozemni movi Na geodezichnomu viddilenni teoretichna j praktichna astronomiya fizichna geografiya geodeziya zi zjomkoyu ta kreslennyam kartografiya ta vijskova statistika dopomizhnimi vijskova administraciya taktika rosijska ta inozemni movi Stvorennya akademiyi poklalo pochatok formuvannyu korpusu oficeriv Generalnogo shtabu Do ciyeyi kategoriyi pripisuvalis ober oficeri v chini ne nizhche poruchika yaki prosluzhili v stroyu ne menshe 2 rokiv ta zakinchili akademiyu chi sklali pri nij ispit Z 1840 roku najkrashi z vihovanciv kadetskih korpusiv i Dvoryanskogo polku kilkistyu 30 cholovik vidryadzhalis napryamu do gvardijskogo shtabu dlya vstupu za 2 roki v akademiyu Spochatku sluzhba v Generalnomu shtabi ne davala zhodnih perevag i kilkist abituriyentiv akademiyi bula nevelikoyu Pislya zaprovadzhennya deyakih perevag dlya korpusu oficeriv Generalnogo shtabu 1852 roku pritik oficeriv do akademiyi posilivsya j vidryadzhennya vipusknikiv kadetskih korpusiv bulo pripineno V akademiyu mogli vstupati oficeri ne molodshi za 18 rokiv j u chinah ne starshe kapitana armiyi chi shtabs kapitana gvardiyi artileriyi ta saperiv Ti hto sluzhiv poza Peterburgom spochatku skladali poperednij ispit pri korpusnih shtabah V samij akademiyi oficeri yaki bazhali vstupiti do teoretichnogo klasu mali sklasti vstupnij ispit a dlya ohochih vstupiti napryamu do praktichnogo klasu i vstupnij i perehidnij Oficer yakij bazhav vipustitis eksternom mav okrim dvoh zaznachenih ispitiv sklasti she j vipusknij Pislya zavershennya kursu oficeri vidryadzhalis na 1 rik do zrazkovih chastin dlya oznajomlennya zi sluzhboyu Vipusk zdijsnyuvavsya u zhovtni Ti Hto zakinchiv navchannya za 1 m rozryadom otrimuvali nastupnij chin za 2 m vipuskalis tim zhe chinom a za 3 m povertalis do svoyih chastin i v Generalnij shtab ne perevodilis Armijski oficeri perevodilis do Generalnogo shtabu z tim zhe chinom artileristi inzheneri ta gvardijci z pidvishennyam gvardijci she j zi starshinstvom v ostannomu chini U 1850 1855 rokah akademiya vipuskala shoroku v serednomu 23 cholovik U 1862 1888 ta 1893 rokah bulo vneseno ryad zmin u bik pidvishennya strojovogo cenzu za poryadkom prijmannya v akademiyu ta prohodzhennya v nij navchannya i podalshogo rozpodilu pislya zavershennya navchannya Pri comu zrosla kilkist tih hto navchavsya v akademiyi oficeriv u 1860 h rokah navchalos do 150 cholovik na rik u 1890 h do 300 cholovik do 1914 roku ponad 350 cholovik Z 1894 roku kvota na kilkist abituriyentiv bula skasovana Shopravda pri comu zminilis i pravila rozpodilu vipusknikiv Pislya drugogo kursu oficeri vipuskalis do vijska najkrashi z potoku oficeri vstupali na dodatkovij kurs Ostanni pripisuvalis do Generalnogo shtabu Ti hto zakinchiv akademiyu yak pravilo zajmali u podalshomu vishi komandni posti Odnak dovoli velika kilkist oficeriv z riznih prichin vidrahovuvalas do zavershennya kursu Tak z 1881 do 1900 roku bulo vidrahovano 913 cholovik Akademiya odrazu zh posila centralne misce v sistemi vijskovoyi osviti Rosiyi Navchannya oficera v Akademiyi Generalnogo shtabu v rosijskij armiyi pririvnyuvalos do osoblivoyi vidznaki ta vvazhalos pochesnim Z 1832 do 1918 roku akademiya pidgotuvala 4 532 oficeriv rosijskoyi ta kilka desyatkiv oficeriv bolgarskoyi i serbskoyi armij Akademiya dovoli skoro za pravom posila misce centra vijskovoyi dumki v Rosiyi Vidatnimi vikladachami akademiyi buli Viktor Anichkov Mihajlo Dragomirov Andrij Snyesaryev Oleksandr Svechin Mikola Mihnevich Yevgen Shilovskij zi strategiyi Mikola Medem Genrih Leyer z vijskovoyi statistiki Mikola Obruchev z vijskovoyi istoriyi Dmitro Maslovskij ta Oleksandr Mishlayevskij z vijskovoyi administraciyi Oleksandr RedigerVipuskniki akademiyi cogo periodu yaskravo proyavili sebe yak u sferi vijskovoyi sluzhbi tak i v derzhavnij diyalnosti Shiroko vidomi vipuskniki akademiyi yaki stali krupnimi voyenachalnikami j vidatnimi vchenimi Rosiyi Sered nih Dmitro Milyutin Fedir Radeckij Mikola Przhevalskij Dmitro Skobelyev Andrij Snyesaryev Oleksij Kuropatkin Roman Kondratenko velikij knyaz Mikola Mikolajovich molodshij Za chasiv Pershoyi svitovoyi vijni vipusknikami akademiyi buli majzhe vsi komanduvachi armiyami ta frontami 29 iz 36 komandiriv korpusiv ta 46 iz 70 nachalnikiv divizij Sama akademiya z pochatkom vijni bula po suti rozformovana zanyattya pripineno bulo zdijsneno dostrokovij vipusk bilshist vikladachiv vidryadzheno do chinnoyi armiyi Perebig vijni pokazav sho ce rishennya bulo glibokoyu pomilkoyu bo vinikla masova potreba v pidgotovlenih voyenachalnikah z vishoyu vijskovoyu osvitoyu 1916 roku bulo prijnyato rishennya vidnoviti zanyattya na pochatku 1917 roku bulo prijnyato 120 oficeriv na molodshij kurs Vihovanci akademiyi Ioakim Vacetis Mikola Kakurin Vasil Novickij Oleksandr Svyechin Mihajlo Svechnikov Andrij Snyesaryev Boris Shaposhnikov Yevgen Shilovskij ta deyaki inshi u podalshomu proyavili sebe v lavah Chervonoyi Armiyi ta v spravi stanovlennya i rozvitku radyanskogo vijskovogo mistectva U Bilomu rusi kerivni roli takozh vidigravali vipuskniki akademiyi Mihajlo Alekseyev Petro Vrangel Anton Denikin Lavr Kornilov Mikola Yudenich Na pochatku 1918 roku akademiyu evakuyuvali do Yekaterinburga potim do Kazani V lipni 1918 roku na propoziciyu golovi RNK RRFSR Volodimira Lenina akademiya perejmenovana na Vijskovu akademiyu RSChA U lipni 1918 roku osnovna masa vikladachiv ta uchniv vidmovilas vistupiti proti chastin Chehoslovackogo korpusu ta Rosijskoyi armiyi sho nastupali na Kazan i perejshla na yih bik U zv yazku z cim 4 serpnya 1918 roku nakazom Revvoyenradi respubliki akademiyu formalno bulo rozformovano Odnak vona prodovzhila svoyu robotu v lavah Bilogo ruhu spochatku v Yekaterinburzi potim u Tomsku j Omsku Naprikinci 1919 roku evakujovana do Vladivostoka 1 Ostannij vipusk yiyi sluhachiv vidbuvsya naprikinci 1921 roku u Vladivostoci na ostrovi Ruskomu v kazarmah 3 go Sibirskogo strileckogo polku 1927 roku v Parizhi kolishnij profesor Akademiyi Mikola Golovin vidkriv Zarubizhni vishi vijskovo naukovi kursi yaki yihnij zasnovnik vbachav nastupnikom Akademiyi Generalnogo shtabu Viddilennya Kursiv bulo vidkrito v nizci inshih yevropejskih centriv Biloyi emigraciyi Kursi pripinili svoye isnuvannya tilki pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni 2 Na pochatku XXI stolittya v budivlyah yaki ranishe nalezhali Akademiyi Generalnogo shtabu rozmishuvavsya Sankt Peterburzkij vijskovij universitet zv yazku pershij ta drugij kurs 4 go fakultetu kursanti V golovnij budivli Suvorovskij pr 32 rozmishuvalis biblioteka klub kinozal kafedra fiziki gotel dlya vijskovih visokoposadovciv fakultet pidgotovki civilnih specialistiv a takozh kabineti kerivnictva V kolishnij budivli stajni rozmishuvavsya sportzal Bilshu chastinu istorichnih budivel bulo zneseno i prodano pid zabudovu zhitla Drukovanij organ Izvestiya Imperatorskoj Nikolaevskoj voennoj akademii Nachalniki do 1854 direktor akademiyi Redaguvati1832 1854 general ad yutant general lejtenant z 1834 roku general vid artileriyi Ivan Suhozanet 1854 1857 general lejtenant Gustav Stefan 1857 1862 general major z 1861 roku general lejtenant Oleksandr Baumgarten 1862 1878 general lejtenant Oleksandr Leontyev 1878 1889 general lejtenant Mihajlo Dragomirov 1889 1898 general lejtenant z 14 05 1896 roku general vid infanteriyi Genrih Leyer 1898 1901 general lejtenant Mikola Suhotin 1901 1904 general lejtenant Volodimir Glazov 1904 1907 general major z 9 12 1904 roku general lejtenant Mikola Mihnevich 1907 1912 general major z 29 11 1908 roku general lejtenant Dmitro Sherbachov 1913 1914 general major z 20 12 1913 roku general lejtenant Mikola Yanushkevich 1914 berezen serpen general ad yutant general lejtenant knyaz Pavlo Yengalichev 1914 1915 v p general lejtenant Oleksandr Zejfart 1 Arhivovano 6 bereznya 2012 u Wayback Machine 1916 1917 v p general major Kamnyev do 1916 goda Peters 1917 1922 general major Oleksandr AndogskijVidomi vipuskniki RedaguvatiBiskupskij Vasil Viktorovich 1899 general horunzhij armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Dmitro Bushen 1849 general major Yevgen Vishinskij 1900 general lejtenant Josip Dovbor Musnickij 1902 za pershim rozryadom Volodimir Kappel 1913 general lejtenant Kush Viktor 1912 general horunzhij armiyi UNR Mikola Lachinov 1856 general vid infanteriyi Ivan Lvov 1886 general lejtenant chinovnik Generalnogo shtabu ostannij rosijskij komendant Dvinskoyi forteci skladu Maslovskij Dmitro Fedorovich 1873 Yevgen Shilovskij 1917 general lejtenantVidomi vikladachi RedaguvatiBajov Oleksij Kostyantinovich profesor kafedri istoriyi vijskovogo mistectva 1906 1914 Div takozh RedaguvatiVijskova akademiya Generalnogo shtabu Rosiya Primitki Redaguvati Valerij Klaving Grazhdanskaya vojna v Rossii Belye armii Voenno istoricheskaya biblioteka M 2003 ros Karpov N D Krym Gallipoli Balkany 1 e Moskva Russkij put 1998 168 s 3000 prim ISBN 5 85887 124 0 Literatura RedaguvatiGlinoyeckij Istoricheskij ocherk Nikolaevskoj akademii Generalnogo shtaba SPb tip Shtaba vojsk Gvardii i Peterb voen okr 1882 793 s Arhivovano 14 bereznya 2014 u Wayback Machine ros Posilannya RedaguvatiEnciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 Stattya na sajti vipusknikiv Leningradskogo vishogo vijskovogo inzhenernogo uchilisha zv yazku Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Akademiya Generalnogo shtabu Rosijska imperiya amp oldid 40158787