www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ізраїльські поселення на спірних окупованих територіях населені пункти створені після 1967 року на територіях зайнятих І

Ізраїльські поселення

Ізраїльські поселення на спірних (окупованих) територіях — населені пункти, створені після 1967 року на територіях, зайнятих Ізраїлем під час Шестиденної війни, жителями яких є громадяни Ізраїлю. Низка держав і ООН визначають ці території як окуповані, що оскаржується Ізраїлем. Держава Ізраїль визначає ці території як спірні.

Вигляд на місто Аріель
Карта ізраїльських поселень (пурпурний колір) на Західному березі в 2020 році

Ізраїль контролює територію Юдеї та Самарії (Західного берега річки Йордан), на якій знаходяться ізраїльські поселення, а також прилеглі до них території (так звана зона «C» згідно з договором, укладеним в Осло). Решта території поділена на зони «A» (під управлінням Палестинської національної адміністрації) та «B» (де ПНА здійснює цивільне управління, але безпека контролюється спільно з Ізраїлем). Окремий договір був укладений щодо міста Хеврон, де Ізраїль контролює єврейський анклав і дороги, що зв'язують його з історичною частиною міста і зовнішнім світом, а ще близько чверті міста знаходиться під загальним управлінням. Розподіл сектора Гази на зони припинився після одностороннього розмежування і руйнування ізраїльських поселень у 2005 році.

У 2009 році чисельність жителів ізраїльських поселень у Юдеї та Самарії (включаючи райони Єрусалиму, розташовані на схід лінії поділу від 1948 року) перевищила 500 000 осіб.

Станом на 2022 рік на Західному березі розташовано 140 ізраїльських поселень, у тому числі 12 у Східному Єрусалимі. Крім того, на Західному березі є понад 100 нелегальних форпостів Ізраїлю[en]. Загалом на Західному березі, за винятком Східного Єрусалиму, проживає понад 450 000 ізраїльських поселенців, а ще 220 000 єврейських поселенців проживають у Східному Єрусалимі. Крім того, понад 25 000 ізраїльських поселенців живуть на Голанських висотах.

Визначення Редагувати

  • На івриті поселення за межами зеленої лінії, як правило, називають hітнахлут (івр. התנחלות‎). Термін цей означає «спадщина», тобто поселення, засноване на землі, успадкованій від предків, які жили на ній за часів ізраїльських царств. У Торі він згадується відносно заселення євреями Ханаану після виходу з Єгипту. Поняття стало вживатися після першої перемоги на виборах і приходу до влади партії Лікуд у 1977 році. Поступово термін hітнахлут придбав негативну конотацію і в даний час жителі поселень і їх прихильники користуються терміном hітьяшвут, який означає, власне, «заселення».
  • Палестинці називають ізраїльські поселення терміном мустамараат (араб. مستعمرات‎), що означає в дослівному перекладі колонії.
  • Ізраїльський уряд офіційно дотримується історичних назв Юдея і Самарія щодо території, названої у ІІ половині XX століття Західним берегом річки Йордан. На відміну від представників ізраїльського правого табору, з цим терміном не згодні представники лівого табору, противники повної або часткової анексії цієї території Ізраїлем.

Огляд історії Юдеї та Самарії (Західний берег річки Йордан) Редагувати

  • До XIII століття до н. е. на території західного берега річки Йордан розташовувалися декілька міст-держав різних ханаанських народів.
  • Протягом XIII—XII століть до н. е. ці території були захоплені єврейськими племенами і з тих пір увійшли до складу Землі Ізраїлю. Назву «Юдея» отримала територія, що відійшла племені юдеїв (у єврейській термінології — коліну єгуда).
  • В XI столітті до н. е. ця територія увійшла до складу об'єднаного Ізраїльського царства, столицею якого спочатку було місто Хеврон, а потім став Єрусалим.
  • Після розпаду об'єднаного Ізраїльського царства в X столітті до н. е. на його колишній території були створені два царства — Юдея та Ізраїль. Ізраїльські царі заснували нову столицю свого царства — м. Самарію (івр. שומרון‎). Територія, прилегла до нової столиці, стала називатися «Самарія».
  • Єврейська державність була остаточно зруйнована Римською імперією в період імператора Адріана у II столітті н. е. Земля Ізраїлю була перейменована римлянами в провінцію Палестина, за назвою одного з народів моря (филистимляни, івр. פלישתים‎), що проживали в ній у минулому.
  • Протягом наступних 18-ти століть ця територія почергово входила до складу Римської Імперії, Візантійської Імперії, арабського Халіфату, держави хрестоносців, держави мамелюків, Османської імперії та британського мандату.
  • Невеликі єврейські громади існували в Єрусалимі, Хевроні, Тверії, Цфаті, Акко, у місті Газа та в інших містах. Там осіли деякі сефарди через кілька поколінь потому, як їх предки були вигнані з Іспанії, а потім у 16—18 ст. до них приєдналися і євреї-ашкеназі.
  • Наприкінці XIX і першій половині XX століття євреї-репатріанти створили в Юдеї, Самарії та в районі Гази низку нових поселень. Однак, євреї були евакуйовані з Хеврону і з міста Газа британською владою після погромів 1929 року[ru].
  • У ході Арабо-ізраїльської війни 1947—1949 років Юдея і Самарія були зайняті та в односторонньому порядку анексовані Трансйорданією (Йорданією після анексії), яка дала їм назву «Західний берег», щоб розрізнити його зі східним берегом, який був основною її територією до війни. Жителі нечисленних єврейських поселень на захопленій Трансйорданією території втекли або були вигнані йорданськими властями до Ізраїлю.
  • Території Юдеї та Самарії потрапили під контроль держави Ізраїль у 1967 році, у результаті Шестиденної війни.

Історія сучасних ізраїльських поселень Редагувати

У 1967 році, у результаті Шестиденної війни, під контроль Ізраїлю перейшли території, що раніше контролювалися:

  • Йорданією: Західний берег річки Йордан, включаючи східну частину Єрусалима (Східний Єрусалим).
  • Єгиптом: Синайський півострів і сектор Гази.
  • Сирією: Голанські висоти. У 1981 році вони були анексовані Ізраїлем.
  • У 1967 муніципальні межі Єрусалиму були розширені на старе місто і Східний Єрусалим. Жителям колишньої йорданської частини міста на вибір було запропоновано ізраїльське громадянство (за деякими винятками) або посвідку на проживання (у разі, якщо вони бажатимуть зберегти йорданське громадянство). Анексія Ізраїлем Східного Єрусалима не була визнана жодною країною світу.
  • Синай, сектор Гази і Західний берег річки Йордан отримали статус окупованих територій. Їх жителям не було запропоноване ізраїльське громадянство чи посвідки на проживання. Хоча спочатку у них де-факто була можливість працювати на території Ізраїлю й перетинати зелену межу.
  • У 1967 за рішенням ізраїльського уряду створено перші ізраїльські військові поселення на Голанських висотах і на Західному березі річки Йордан.

Моше Даян писав з приводу створення поселень —

У районах, з яких ми не хочемо йти і які є частиною нової територіальної карти Держави Ізраїль, мають бути створені факти через міські, сільськогосподарські та промислові поселення й армійські бази… Я розглядаю поселення як найважливішу річ, яка має найбільшу вагу з погляду створення політичних фактів. Це засновано на припущенні, що ми залишимося в будь-якому місці, де ми створимо форпост чи поселення.
Оригінальний текст (англ.)
In areas from which we do not want to withdraw, and which are part of the State of Israel's new territorial map, facts should be created [via] urban, agricultural and industrial settlements, and army bases.....I view settlement as the most important thing, as the thing that has the greatest weight in terms of creating political facts. This is based on the assumption that we will remain wherever we establish a holding post or settlement.
  • У 1977 існувало 36 ізраїльських поселень на Західному березі річки Йордан, 16 — у секторі Гази та на Синаї, 27 — на Голанських висотах. Загальне населення поселень складало 11 000 осіб.
  • У 1981 Ізраїль здійснив евакуацію всіх своїх поселень із Синайського півострова у зв'язку з поверненням цієї території Єгипту за Кемп-Девідською мирною угодою. Цим договором Єгипет відмовився від своїх претензій на сектор Гази.
  • У 1994 в результаті мирного договору між Ізраїлем і Йорданією, остання відмовилася від своїх претензій на Західний берег річки Йордан.
  • У серпні 2005 Ізраїль евакуював свої поселення з Гази і північної частини Західного берега (північна Самарія), згідно з Планом одностороннього розмежування.
  • У лютому 2017 кнесет прийняв закон, що передбачає легалізацію поселень на Західному березі та можливість оплатного вилучення земель, належних палестинцям. Це сталося у відповідь на чергову резолюцію РБ ООН, що засуджувала поселенську політику Ізраїлю.

Населення Редагувати

Динаміка кількості поселенців на Західному березі, у Секторі Гази, Східному Єрусалимі та Голанських висотах, 1972—2007 роки

Протягом довгих років ізраїльський уряд заохочував переїзд ізраїльтян і нових єврейських репатріантів з інших країн у поселення. Ті, хто переселився туди, до 2002 року отримували податкові пільги (7 % на місячний дохід до 10 000 шекелів), субсидії та пільгові позики на купівлю житла тощо.

У таблиці, базованій на різноманітних джерелах, вказано, як змінювалося населення в ізраїльських поселеннях:

Кількість єврейських поселенців 1948 1972 1977 1980 1983 1993 2004 2007 2010 2014
Західний берег (за винятком Єрусалиму) 480 (див. Ґуш-Еціон[ru]) 1182 3200

—4400

 17 400 22 800 111 600 234 500 276 500 314 100 400 000
Сектор Гази~2 30 (див. Кфар-Даром[ru]) 700~1 900 4800 7826 0 0 0
Голанські висоти 0 77 6800 12 600 17 265 18 692 19 797 21 000
Східний Єрусалим 2300 (див. Єврейський квартал, Атарот[en], Неве Яаков[en]) 8649 76 095 152 800 181 587 189 708 198 629 300 000—350 000
Всього 2810 10 608~1 106 595 281 800 441 178 485 170 532 526 721 000—771 000

Чисельність населення зростала за рахунок внутрішньої міграції, зовнішньої міграції (до поселень прибувало в середньому по 1000 євреїв-іноземних громадян на рік), а також за рахунок високої народжуваності (у поселеннях народжуваність приблизно втричі вища, ніж у цілому по Ізраїлю, що пов'язано зі значною часткою релігійних поселенців).

Статус поселень з погляду ортодоксального юдаїзму Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2015)

Ситуація, за якої законність звільнення євреями Землі Ізраїлю та її заселення будуть оскаржуватися народами світу, була описана Раші, відомим єврейським коментатором Танаху і Талмуду, ще в XI столітті н. е., за 900 років до повернення євреїв на свою землю. В коментарі на перші слова Тори «На початку створив Б-г небо і землю» Раші пише: "Сказав рабі Іцхак: «Належало б почати Тору з (вірша) „Цей місяць для вас — глава місяців“ [Вихід 12:2], який є першою заповіддю, даною (синам) Ізраїлю. Чому ж (вона) починається зі створення світу? Тому що „силу діянь Своїх виявив Він народові Своєму, щоб дати їм володіння племен“ [Псалом 111:6]. Бо якщо скажуть народи світу до Ізраїлю: „Розбійники ви, що захопили землі семи народів“, то (сини Ізраїлю) скажуть їм: „Вся земля належить Святому, благословенний Він. Він створив її і дав її тому, хто Йому до вподоби. Своєю Волею Він дав її їм (на час), за Своєю Волею Він відняв у них і дав її нам“».

Статус поселень з точки зору міжнародного права Редагувати

Позиція ООН і можливе застосування вимог Женевської конвенції Редагувати

Низка джерел вважає, що існування ізраїльських поселень на окупованих територіях суперечить Женевській конвенції. Такі міжнародні міжурядові організації, як Конференція країн-учасниць Четвертої Женевської Конвенції, ООН та ЄС неодноразово заявляли, що ці поселення є серйозним порушенням міжнародного права. Неурядові організації, такі як Міжнародна Амністія і Human Rights Watch, також охарактеризували створення поселень як порушення міжнародних норм.

У статті 49 (Женевської) Конвенції від 12 серпня 1949 про захист цивільного населення під час війни зазначено:

Окупуюча держава не зможе депортувати або переміщувати частину свого власного цивільного населення на окуповану нею територію.

У резолюціях РБ ООН 446, 452, 465 и 471, прийнятих упродовж 1979—1980 рр., зазначалося, що створення Ізраїлем поселень на окупованих територіях є незаконним, і висувалися вимоги до Ізраїлю припинити будівництво поселень.

(Рада Безпеки ООН) постановляє, що політика і практика Ізраїлю зі створення поселень на палестинських та інших арабських окупованих територіях з 1967 року не має законних підстав і становить серйозну перешкоду для встановлення всеосяжного, справедливого і довготривалого миру на Близькому Сході. (Резолюція ООН 446)

Позиція Ізраїлю Редагувати

Ізраїль не згоден, що його дії є порушенням міжнародного права, і вважає, що в даному випадку не можуть бути застосовані норми Женевської конвенції, оскільки «ці території раніше не належали жодній державі».

Він також оспорює визначення території Західного берега р. Йордан (включаючи Східний Єрусалим) як «окупованої», наполягаючи на міжнародному визначенні «спірна територія». Основними аргументами на користь цієї позиції є оборонний характер Арабо-ізраїльської війни 1948 і Шестиденної війни 1967, відсутність визнаного міжнародного суверенітету над цими територіями до 1967 року й історичне право єврейського народу на Землю Ізраїльську. Схожої позиції дотримується ряд ізраїльських і зарубіжних політиків і провідних юристів. До того ж висновку дійшла урядова комісія під керівництвом Едмунда Леві, що дослідила будівництво в Юдеї та Самарії, та подала свій звіт 21 червня 2012 року.

Евакуація населення Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2015)

Список поселень Редагувати

Юдея і Самарія (Західний берег річки Йордан) Редагувати

Ізраїльські поселення на Західному березі адміністративно включені в чотири міста, тринадцять місцевих рад та шість регіональних рад.

Маалє-Адумім

1. Аріель (івр. אֲרִיאֵל‎). 18 089 жителів. Заснування 1978, статус міста з 1998.
2. Бейтар-Іліт (івр. בֵּיתָר עִלִּית‎). 44 927 жителів. Заснування 1985, статус міста з 2001.
3. Маалє-Адумім (івр. מַעֲלֵה אֲדֻמִּים‎). 37 138 жителів. Заснування 1975, статус міста з 1991.
4. Модіїн-Іліт[ru] (івр. מוֹדִיעִין עִלִּית‎). 60 046 жителів. Заснування 1993, статус міста з 2008.

Бейт Ар'є-Офарім

1. Альфей-Менаше[ru] (івр. אַלְפֵי מְנַשֶׁה‎). 7583 жителів. Заснування 1983, статус місцевої ради з 1987.
2.Бейт Ар'є-Офарім (івр. בֵּית אַרְיֵה-עֳפָרִים‎). 4322 жителів. Заснування 1981, статус місцевої ради з 1989.
3. Бейт-Ель[ru] (івр. בֵּית אֵל‎). 5899 жителів. Заснування 1977, статус місцевої ради з 1997.
4. Ефрат[ru] (івр. אֶפְרָת‎). 7912 жителів. Заснування 1983, статус місцевої ради з 1983.
5. Ґів'ат-Зеєв[ru] (івр. גִּבְעַת זְאֵב‎). 14 349 жителів. Заснування 1982, статус місцевої ради з 1984.
6. Елькана[en] (івр. אֶלְקָנָה‎). 3871 жителів. Заснування 1977, статус місцевої ради з 1981.
7. Гар-Адар[en] (івр. הַר אֲדָר‎). 3757 жителів. Заснування 1982, статус місцевої ради з 1995.
8. Імануель[en] (івр. עִמָּנוּאֵל‎). 3115 жителів. Заснування 1983, статус місцевої ради з 1985.
9. Карней-Шомрон[en] (івр. קַרְנֵי שׁוֹמְרוֹן‎). 6560 жителів. Заснування 1977, статус місцевої ради з 1991.
10. Кдумім[ru] (івр. קְדוּמִים‎). 4174 жителів. Заснування 1975, статус місцевої ради з 1975.
11. Кір'ят-Арба (івр. קִרְיַת־אַרְבַּע‎). 7166 жителів. Заснування 1968, статус місцевої ради з 1979.
12. Маалє-Ефраїм[en] (івр. מַעֲלֵה אֶפְרַיִם‎). 1098 жителів. Заснування 1978, статус місцевої ради з 1981.
13. Ораніт[en] (івр. אֳרָנִית‎). 7626 жителів. Заснування 1983, статус місцевої ради з 1990.

Гар-Хеврон

1. Гуш-Еціон[en] (івр. גּוּשׁ עֶצְיוֹן‎). 22 поселення
2. Регіональна рада Гар-Хеврон (івр. הר חברון‎). 19 поселень
3. Матех Біньямін[en] (івр. מטה בנימין‎). 42 поселення
4. Меґілот[en] (івр. מגילות‎). 6 поселень
5. Шомронська регіональна рада (івр. שומרון‎‎). 29 поселень.
6. Бік'ат ха-Ярден[en] (івр. בקעת הירדן‎‎). 21 поселення.

Голанські висоти Редагувати

Окупована Ізраїлем територія на Голанських висотах перебуває під управлінням регіональної ради Голан[ru], адміністративним центром якої є Кацрін[ru]. Всього є 32 поселення.

Кацрін
  1. Ортал (івр. אוֹרְטַל‎), заснований 1978.
  2. Ел-Ром (івр. אֶל רוֹם‎), заснований 1971.
  3. Афік (івр. אֲפִיק‎), заснований 1972.
  4. Ґешур (івр. גְּשׁוּר‎), заснований 1971.
  5. Кфар Гарув (івр. כְּפַר חָרוּב‎), заснований 1974.
  6. Мево Хама (івр. מְבוֹא חַמָּה‎), заснований 1968.
  7. Мецар (івр. מֵיצָר‎), заснований 1981.
  8. Мером Ґолан (івр. מְרוֹם גּוֹלָן‎), заснований 1967.
  9. Натур (івр. נָטוּר‎), заснований 1980.
  10. Ейн-Ціван (івр. עֵין זִיוָן‎), заснований 1968.
  1. Авней Ейтан (івр. אַבְנֵ"י אֵיתָ"ן‎), заснований 1973.
  2. Одем (івр. אֹדֶם‎ або івр. אודם‎), заснований 1976.
  3. Алоней ха-Башан (івр. אַלּוֹנֵי הַבָּשָׁן‎), заснований 1981.
  4. Еліяд (івр. אֵלִי עַד‎), заснований 1968.
  5. Ані'ам (івр. אֲנִיעָם‎), заснований 1978.
  6. Бней-Єгуда (івр. בְּנֵי יְהוּדָה‎), заснований 1972.
  7. Ґіват-Йоав (івр. גִּבְעַת יוֹאָב‎), заснований 1968.
  8. Гаспін (івр. חַסְפִּין‎), заснований 1978.
  9. Йонатан (івр. יוֹנָתָן‎), заснований 1975.
  10. Канаф (івр. כָּנָף‎), заснований 1985.
  11. Маалє-Ґамла (івр. מַעֲלֵה גַּמְלָא‎), заснований 1975.
  12. Неот Ґолан (івр. נְאוֹת גּוֹלָן‎), заснований 1968.
  13. Нов (івр. נוֹב‎), заснований 1972–73.
  14. Неве-Атів (івр. נְוֵה אַטִי"ב‎), заснований 1972.
  15. Німрод (івр. נִמְרוֹד‎), заснований 1982.
  16. Кідмат Цві (івр. קִדְמַת צְבִי‎), заснований 1981.
  17. Кешет (івр. קֶשֶׁת‎), заснований 1974.
  18. Рамот (івр. רָמוֹת‎), заснований 1969.
  19. Рамат Маґшимім (івр. רָמַת מַגְשִׁימִים‎), заснований 1972.
  20. Шаал (івр. שַׁעַל‎), заснований 1980.
  1. Гад Нес (івр. חַד נֵס‎), засноване 1989.
  2. Кела Алон (івр. קלע אלון‎), засноване 1991.

Сектор Гази Редагувати

  • 15 серпня 2005 Ізраїль почав виведення єврейських поселенців (9200 осіб).
  • 22 серпня 2005 всі ізраїльтяни покинули Сектор.
  • Від 23 серпня 2005 на території Сектора немає жодного ізраїльського поселення.
  • 12 вересня 2005 Сектор залишив останній ізраїльський солдат.

Колишні поселення Редагувати

Гуш-Катіф
  • Бдолах (івр. בדולח‎)
  • Бней-Ацмон (івр. בני עצמון‎)
  • Ґадід (івр. גדיד‎)
  • Ґаней-Таль (івр. גני טל‎)
  • Ґан-Ор (івр. גן אור‎)
  • Дуґіт (івр. דוגית‎)
  • Елей-Синай (івр. אלי סיני‎)
  • Катіф[ru] (івр. קטיף‎).
  • Керем-Ацмона (івр. כרם עצמונה‎)
  • Кфар-Даром[ru] (івр. כפר דרום‎)
  • Кфар-Ям (івр. כפר ים‎)
  • Мораґ (івр. מורג‎)
  • Неве-Дкалім (івр. נוה דקלים‎)
  • Нецарім (івр. נצרים‎)
  • Нецер-Газані (івр. נצר חזני‎)
  • Нісаніт (івр. ניסנית‎)
  • Пеат-Саде (івр. פאת שדה‎)
  • Рафіах-Ям (івр. רפיח ים‎)
  • Слав (івр. שליו‎)
  • Тель-Катіфа (івр. תל קטיפא‎)
  • Шірат-ха-Ям (івр. שירת הים‎)

Синайський півострів Редагувати

Колишні поселення Редагувати

Яміт (між 1960 і 1970)
  • Авшалом (івр. אבשלום‎)
  • Ацмона (івр. עצמונה‎)
  • Гарувіт (івр. חרובית‎)
  • Гацер Адар (івр. חצר אדר‎)
  • Гуліт (івр. חולית‎)
  • Декла (івр. דקלה‎)
  • Ді Захав (івр. די זהב‎)
  • Ейтам (Махане Нуріт) (івр. איתם‎, івр. מחנה נורית‎)
  • Захарон (івр. זהרון‎)
  • Маоз ха-Ям (івр. מעוז הים‎)
  • Санта Катарина (івр. סנטה קתרינה‎) — розташовувалося в будовах монастиря
  • Нагаль Ям (івр. נח"ל ים‎)
  • Наот Синай (івр. נאות סיני‎)
  • Натів ха-Асара (івр. נתיב העשרה‎)
  • Невіот (івр. נביעות‎)
  • Нір Авраам (івр. ניר אברהם‎)
  • Ніцаней Синай (Кадеш Барнеа) (івр. ניצני סיני‎, івр. קדש ברנע‎) — переведене на нове місце з тим же ім'ям
  • Офіра (івр. אופירה‎)
  • Прі Ган (івр. פרי גן‎)
  • Прієль (івр. פריאל‎)
  • Садот (івр. שדות‎)
  • Суфа (івр. סופה‎)
  • Таба (івр. טאבה‎)
  • Тальмей Йосеф (івр. תלמי יוסף‎)
  • Угда (івр. אוגדה‎)
  • Шалевет (івр. שלהבת‎)
  • Яміт[ru] (івр. ימית‎‎).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 грудня 2015. 
  2. Role, Iran's Regional. Israel's Rush to 'Apply Sovereignty' in the West Bank: Timing and Potential Consequences. The Washington Institute (англ.). Процитовано 1 червня 2022. 
  3. Growth rate of settlements plummets to all-time low. The Jerusalem Post | JPost.com (амер.). Процитовано 1 червня 2022. 
  4. Population. Peace Now (амер.). Процитовано 1 червня 2022. 
  5. Facts About Jewish Settlements in the West Bank. www.jewishvirtuallibrary.org. 
  6. . Christian Century. 3 травня 2003. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 15 лютого 2008. 
  7. Израиль. Земля Израиля (Эрец-Исраэль). Исторический очерк // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  8. Aluf Benn (08.10.10). Territory policy, give or take 40 years (англ.). Гаарец. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. 
  9. Benny Morris (Бенні Морріс). Righteous Victims. — Vintage books, 2001. — С. 335. — ISBN 978-0-679-74475-7.
  10. Парламент Израиля утвердил закон о легализации поселений на Западном берегу / NEWSru.com, 7 февраля 2017
  11. . Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2017. 
  12. . Foundation for Middle East Peace. Архів оригіналу за 18 листопада 2008. Процитовано 15 березня 2010. 
  13. . B'Tselem. Архів оригіналу за 23 лютого 2010. Процитовано 14 березня 2010. 
  14. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Jerusalem Post-16 May 2014 не вказано текст
  15. ↑ . Foundation for Middle East Peace. Архів оригіналу за 15 березня 2010. Процитовано 18 березня 2013. 
  16. Israel Central Bureau of Statistics: [1] [ 9 жовтня 2018 у Wayback Machine.] [2] [ 14 червня 2007 у Wayback Machine.] [3] [ 7 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  17. Jerusalem Institute for Israel Studies [ 12 грудня 1998 у Wayback Machine.]: [4] [ 24 вересня 2009 у Wayback Machine.] [5] [ 28 травня 2008 у Wayback Machine.] [6] [ 24 вересня 2009 у Wayback Machine.] [7] [ 28 травня 2008 у Wayback Machine.]
  18. Foundation for Middle East Peace [ 8 грудня 2007 у Wayback Machine.]: [8] [ 1 грудня 2007 у Wayback Machine.] [9] [ 11 листопада 2007 у Wayback Machine.]
  19. . Архів оригіналу за 9 січня 2011. Процитовано 1 грудня 2015. 
  20. By Hook and by Crook [ 17 квітня 2014 у Wayback Machine.], pp. 9-10. B'Tselem
  21. ↑ . middleeasteye.net. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2015. 
  22. . United Nations. para. 164. Архів оригіналу за 28 жовтня 2013. Процитовано 1 грудня 2015. 
  23. Largest Jewish settlements in the West Bank [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]. Maan, 14 November 2010
  24. . Fmep.org. Архів оригіналу за 15 березня 2010. Процитовано 9 травня 2010. 
  25. Israeli Settlements in Occupied Arab Lands: Conquest to Colony[недоступне посилання з лютого 2019], p. 29. Journal of Palestine Studies, Vol. 11, No. 2 (Winter, 1982), pp. 16-54. Published by: University of California Press on behalf of the Institute for Palestine Studies
  26. . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015. 
  27. . Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 1 грудня 2015. 
  28. . Архів оригіналу за 28 лютого 2007. Процитовано 1 грудня 2015. 
  29. EU Committee Report [ 14 червня 2007 у Wayback Machine.].
  30. Женевская конвенция от 12 августа 1949 года о защите гражданского населения во время войны. оригіналу за 23 квітня 2003. Процитовано 23 квітня 2003. 
  31. ↑ Резолюция 446 (1979) от 22 марта 1979 года. оригіналу за 26 грудня 2003. Процитовано 26 грудня 2003. 
  32. Резолюция СБ ООН 452 от 20 июля 1979 года. оригіналу за 26 грудня 2003. Процитовано 26 грудня 2003. 
  33. Резолюция СБ ООН 465 от 1 марта 1980 года. оригіналу за 25 грудня 2003. Процитовано 25 грудня 2003. 
  34. Резолюция СБ ООН 471 от 5 июня 1980 года. оригіналу за 17 травня 2003. Процитовано 17 травня 2003. 
  35. МЗС Ізраїлю: ISRAEL-S SETTLEMENTS — THEIR CONFORMITY WITH INTERNATIONAL LAW, 1 Dec 1996 [ 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  36. . Архів оригіналу за 9 липня 2011. Процитовано 1 грудня 2015. 
  37. . Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 1 грудня 2015. 
  38. . Архів оригіналу за 15 грудня 2005. Процитовано 1 грудня 2015. 
  39. The Status of Jerusalem (англ.). МЗС Ізраїлю. March 1999. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 8 жовтня 2011. 
  40. Disputed territories: Forgotten Facts About the West Bank and Gaza Strip (англ.). МЗС Ізраїлю. 1 февраля 2003. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 января 2010. 
  41. Danny Ayalon Israel Palestinian Conflict: The Truth About the West Bank на YouTube (англ.) (рос.)
  42. Адвокат Элон Ярден: «Согласно международному праву Иудея и Самария принадлежат Израилю». וסטי. 6 апреля 2000. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 января 2010. 
  43. Біньямін Нетаньягу. «Место под солнцем». Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 января 2010. 
  44. Ruth Lapidoth. JERUSALEM: The Legal and Political Background (англ.). МЗС Ізраїлю // JUSTICE (No. 3, Autumn 1994). Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 8 жовтня 2011. 
  45. Миф об «оккупированных» территориях. ???. 3 июля 2001. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 января 2010. 
  46. Дорі Голд. Не называйте спорные территории оккупированными! [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  47. . Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 1 грудня 2015. 
  48. INTERNATIONAL LAW AND THE ARAB-ISRAEL CONFLICT [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Extracts from «Israel and Palestine — Assault on the Law of Nations» by Professor Julius Stone, Second Edition 2003
  49. Professor, Judge Sir Elihu Lauterpacht, Jerusalem and the Holy Places, Pamphlet No. 19 (London, Anglo-Israel Association, 1968)
  50. . Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 1 грудня 2015. 
  51. Stephen M. Schwebel. Justice in international law: selected writings of Stephen M. Schwebel. — Cambridge University Press, 1994. — С. 521—525. — ISBN 0521462843.
  52. . Архів оригіналу за 15 грудня 2012. Процитовано 15 грудня 2012. 
  53. Report of the Director-General, Volume 2 [ 18 січня 2016 у Wayback Machine.], International Labour Conference, 1991.pg. 34. ISBN 92-2-107533-8.
  54. Regions and territories: The Golan Heights [ 15 квітня 2011 у Wayback Machine.] BBC
  55. Oudat, Basel.Shouting in the hills [ 9 серпня 2009 у Wayback Machine.], Al-Ahram Weekly, 12–18 June 2008. Issue No. 901.
  56. Population by District, Sub-District and Religion. . Israel Central Bureau of Statistics. 2009. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 10 червня 2011. Процитовано 1 грудня 2015. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Izrayilski poselennya na spirnih okupovanih teritoriyah naseleni punkti stvoreni pislya 1967 roku na teritoriyah zajnyatih Izrayilem pid chas Shestidennoyi vijni zhitelyami yakih ye gromadyani Izrayilyu Nizka derzhav i OON viznachayut ci teritoriyi yak okupovani sho oskarzhuyetsya Izrayilem Derzhava Izrayil viznachaye ci teritoriyi yak spirni Viglyad na misto ArielKarta izrayilskih poselen purpurnij kolir na Zahidnomu berezi v 2020 rociIzrayil kontrolyuye teritoriyu Yudeyi ta Samariyi Zahidnogo berega richki Jordan na yakij znahodyatsya izrayilski poselennya a takozh prilegli do nih teritoriyi tak zvana zona C zgidno z dogovorom ukladenim v Oslo Reshta teritoriyi podilena na zoni A pid upravlinnyam Palestinskoyi nacionalnoyi administraciyi ta B de PNA zdijsnyuye civilne upravlinnya ale bezpeka kontrolyuyetsya spilno z Izrayilem Okremij dogovir buv ukladenij shodo mista Hevron de Izrayil kontrolyuye yevrejskij anklav i dorogi sho zv yazuyut jogo z istorichnoyu chastinoyu mista i zovnishnim svitom a she blizko chverti mista znahoditsya pid zagalnim upravlinnyam Rozpodil sektora Gazi na zoni pripinivsya pislya odnostoronnogo rozmezhuvannya i rujnuvannya izrayilskih poselen u 2005 roci U 2009 roci chiselnist zhiteliv izrayilskih poselen u Yudeyi ta Samariyi vklyuchayuchi rajoni Yerusalimu roztashovani na shid liniyi podilu vid 1948 roku perevishila 500 000 osib 1 Stanom na 2022 rik na Zahidnomu berezi roztashovano 140 izrayilskih poselen u tomu chisli 12 u Shidnomu Yerusalimi 2 Krim togo na Zahidnomu berezi ye ponad 100 nelegalnih forpostiv Izrayilyu en Zagalom na Zahidnomu berezi za vinyatkom Shidnogo Yerusalimu prozhivaye ponad 450 000 izrayilskih poselenciv a she 220 000 yevrejskih poselenciv prozhivayut u Shidnomu Yerusalimi 3 4 Krim togo ponad 25 000 izrayilskih poselenciv zhivut na Golanskih visotah 5 Zmist 1 Viznachennya 2 Oglyad istoriyi Yudeyi ta Samariyi Zahidnij bereg richki Jordan 3 Istoriya suchasnih izrayilskih poselen 4 Naselennya 5 Status poselen z poglyadu ortodoksalnogo yudayizmu 6 Status poselen z tochki zoru mizhnarodnogo prava 6 1 Poziciya OON i mozhlive zastosuvannya vimog Zhenevskoyi konvenciyi 6 2 Poziciya Izrayilyu 7 Evakuaciya naselennya 8 Spisok poselen 8 1 Yudeya i Samariya Zahidnij bereg richki Jordan 8 2 Golanski visoti 8 3 Sektor Gazi 8 3 1 Kolishni poselennya 8 4 Sinajskij pivostriv 8 4 1 Kolishni poselennya 9 Div takozh 10 Primitki 11 PosilannyaViznachennya RedaguvatiNa ivriti poselennya za mezhami zelenoyi liniyi yak pravilo nazivayut hitnahlut ivr התנחלות Termin cej oznachaye spadshina tobto poselennya zasnovane na zemli uspadkovanij vid predkiv yaki zhili na nij za chasiv izrayilskih carstv U Tori vin zgaduyetsya vidnosno zaselennya yevreyami Hanaanu pislya vihodu z Yegiptu Ponyattya stalo vzhivatisya pislya pershoyi peremogi na viborah i prihodu do vladi partiyi Likud u 1977 roci Postupovo termin hitnahlut pridbav negativnu konotaciyu i v danij chas zhiteli poselen i yih prihilniki koristuyutsya terminom hityashvut yakij oznachaye vlasne zaselennya Palestinci nazivayut izrayilski poselennya terminom mustamaraat arab مستعمرات sho oznachaye v doslivnomu perekladi koloniyi 6 Izrayilskij uryad oficijno dotrimuyetsya istorichnih nazv Yudeya i Samariya shodo teritoriyi nazvanoyi u II polovini XX stolittya Zahidnim beregom richki Jordan Na vidminu vid predstavnikiv izrayilskogo pravogo taboru z cim terminom ne zgodni predstavniki livogo taboru protivniki povnoyi abo chastkovoyi aneksiyi ciyeyi teritoriyi Izrayilem Oglyad istoriyi Yudeyi ta Samariyi Zahidnij bereg richki Jordan RedaguvatiDokladnishe Istoriya IzrayilyuDo XIII stolittya do n e na teritoriyi zahidnogo berega richki Jordan roztashovuvalisya dekilka mist derzhav riznih hanaanskih narodiv Protyagom XIII XII stolit do n e ci teritoriyi buli zahopleni yevrejskimi plemenami i z tih pir uvijshli do skladu Zemli Izrayilyu Nazvu Yudeya otrimala teritoriya sho vidijshla plemeni yudeyiv u yevrejskij terminologiyi kolinu yeguda V XI stolitti do n e cya teritoriya uvijshla do skladu ob yednanogo Izrayilskogo carstva stoliceyu yakogo spochatku bulo misto Hevron a potim stav Yerusalim Pislya rozpadu ob yednanogo Izrayilskogo carstva v X stolitti do n e na jogo kolishnij teritoriyi buli stvoreni dva carstva Yudeya ta Izrayil Izrayilski cari zasnuvali novu stolicyu svogo carstva m Samariyu ivr שומרון Teritoriya prilegla do novoyi stolici stala nazivatisya Samariya Yevrejska derzhavnist bula ostatochno zrujnovana Rimskoyu imperiyeyu v period imperatora Adriana u II stolitti n e Zemlya Izrayilyu bula perejmenovana rimlyanami v provinciyu Palestina za nazvoyu odnogo z narodiv morya filistimlyani ivr פלישתים sho prozhivali v nij u minulomu Protyagom nastupnih 18 ti stolit cya teritoriya pochergovo vhodila do skladu Rimskoyi Imperiyi Vizantijskoyi Imperiyi arabskogo Halifatu derzhavi hrestonosciv derzhavi mamelyukiv Osmanskoyi imperiyi ta britanskogo mandatu Neveliki yevrejski gromadi isnuvali v Yerusalimi Hevroni Tveriyi Cfati Akko u misti Gaza ta v inshih mistah Tam osili deyaki sefardi cherez kilka pokolin potomu yak yih predki buli vignani z Ispaniyi a potim u 16 18 st do nih priyednalisya i yevreyi ashkenazi Naprikinci XIX i pershij polovini XX stolittya yevreyi repatrianti stvorili v Yudeyi Samariyi ta v rajoni Gazi nizku novih poselen Odnak yevreyi buli evakujovani z Hevronu i z mista Gaza britanskoyu vladoyu pislya pogromiv 1929 roku ru U hodi Arabo izrayilskoyi vijni 1947 1949 rokiv Yudeya i Samariya buli zajnyati ta v odnostoronnomu poryadku aneksovani Transjordaniyeyu Jordaniyeyu pislya aneksiyi yaka dala yim nazvu Zahidnij bereg shob rozrizniti jogo zi shidnim beregom yakij buv osnovnoyu yiyi teritoriyeyu do vijni Zhiteli nechislennih yevrejskih poselen na zahoplenij Transjordaniyeyu teritoriyi vtekli abo buli vignani jordanskimi vlastyami do Izrayilyu Teritoriyi Yudeyi ta Samariyi potrapili pid kontrol derzhavi Izrayil u 1967 roci u rezultati Shestidennoyi vijni 7 Istoriya suchasnih izrayilskih poselen RedaguvatiU 1967 roci u rezultati Shestidennoyi vijni pid kontrol Izrayilyu perejshli teritoriyi sho ranishe kontrolyuvalisya Jordaniyeyu Zahidnij bereg richki Jordan vklyuchayuchi shidnu chastinu Yerusalima Shidnij Yerusalim Yegiptom Sinajskij pivostriv i sektor Gazi Siriyeyu Golanski visoti U 1981 roci voni buli aneksovani Izrayilem U 1967 municipalni mezhi Yerusalimu buli rozshireni na stare misto i Shidnij Yerusalim Zhitelyam kolishnoyi jordanskoyi chastini mista na vibir bulo zaproponovano izrayilske gromadyanstvo za deyakimi vinyatkami abo posvidku na prozhivannya u razi yaksho voni bazhatimut zberegti jordanske gromadyanstvo Aneksiya Izrayilem Shidnogo Yerusalima ne bula viznana zhodnoyu krayinoyu svitu Sinaj sektor Gazi i Zahidnij bereg richki Jordan otrimali status okupovanih teritorij Yih zhitelyam ne bulo zaproponovane izrayilske gromadyanstvo chi posvidki na prozhivannya Hocha spochatku u nih de fakto bula mozhlivist pracyuvati na teritoriyi Izrayilyu j peretinati zelenu mezhu U 1967 za rishennyam izrayilskogo uryadu stvoreno pershi izrayilski vijskovi poselennya na Golanskih visotah i na Zahidnomu berezi richki Jordan Moshe Dayan pisav z privodu stvorennya poselen nbsp U rajonah z yakih mi ne hochemo jti i yaki ye chastinoyu novoyi teritorialnoyi karti Derzhavi Izrayil mayut buti stvoreni fakti cherez miski silskogospodarski ta promislovi poselennya j armijski bazi Ya rozglyadayu poselennya yak najvazhlivishu rich yaka maye najbilshu vagu z poglyadu stvorennya politichnih faktiv Ce zasnovano na pripushenni sho mi zalishimosya v bud yakomu misci de mi stvorimo forpost chi poselennya Originalnij tekst angl In areas from which we do not want to withdraw and which are part of the State of Israel s new territorial map facts should be created via urban agricultural and industrial settlements and army bases I view settlement as the most important thing as the thing that has the greatest weight in terms of creating political facts This is based on the assumption that we will remain wherever we establish a holding post or settlement 8 nbsp U 1977 isnuvalo 36 izrayilskih poselen na Zahidnomu berezi richki Jordan 16 u sektori Gazi ta na Sinayi 27 na Golanskih visotah Zagalne naselennya poselen skladalo 11 000 osib 9 U 1981 Izrayil zdijsniv evakuaciyu vsih svoyih poselen iz Sinajskogo pivostrova u zv yazku z povernennyam ciyeyi teritoriyi Yegiptu za Kemp Devidskoyu mirnoyu ugodoyu Cim dogovorom Yegipet vidmovivsya vid svoyih pretenzij na sektor Gazi U 1994 v rezultati mirnogo dogovoru mizh Izrayilem i Jordaniyeyu ostannya vidmovilasya vid svoyih pretenzij na Zahidnij bereg richki Jordan U serpni 2005 Izrayil evakuyuvav svoyi poselennya z Gazi i pivnichnoyi chastini Zahidnogo berega pivnichna Samariya zgidno z Planom odnostoronnogo rozmezhuvannya U lyutomu 2017 kneset prijnyav zakon sho peredbachaye legalizaciyu poselen na Zahidnomu berezi ta mozhlivist oplatnogo viluchennya zemel nalezhnih palestincyam 10 Ce stalosya u vidpovid na chergovu rezolyuciyu RB OON sho zasudzhuvala poselensku politiku Izrayilyu 11 Naselennya Redaguvati nbsp Dinamika kilkosti poselenciv na Zahidnomu berezi u Sektori Gazi Shidnomu Yerusalimi ta Golanskih visotah 1972 2007 roki 12 13 Protyagom dovgih rokiv izrayilskij uryad zaohochuvav pereyizd izrayiltyan i novih yevrejskih repatriantiv z inshih krayin u poselennya Ti hto pereselivsya tudi do 2002 roku otrimuvali podatkovi pilgi 7 na misyachnij dohid do 10 000 shekeliv subsidiyi ta pilgovi poziki na kupivlyu zhitla tosho U tablici bazovanij na riznomanitnih dzherelah 14 15 16 17 18 19 20 21 vkazano yak zminyuvalosya naselennya v izrayilskih poselennyah Kilkist yevrejskih poselenciv 1948 1972 1977 1980 1983 1993 2004 2007 2010 2014Zahidnij bereg za vinyatkom Yerusalimu 480 div Gush Ecion ru 1182 3200 22 4400 23 17 400 22 800 111 600 234 500 276 500 24 314 100 15 400 000 14 Sektor Gazi 2 30 div Kfar Darom ru 700 1 900 4800 7826 0 0 0Golanski visoti 0 77 6800 12 600 17 265 18 692 19 797 21 000 21 Shidnij Yerusalim 2300 div Yevrejskij kvartal Atarot en Neve Yaakov en 8649 76 095 152 800 181 587 189 708 198 629 300 000 350 000Vsogo 2810 10 608 1 106 595 281 800 441 178 485 170 532 526 721 000 771 000 1 u tomu chisli Sinaj 2 Dzhanet Abu Lughod zgaduye 500 poselenciv u Gazi v 1978 roci za vinyatkom Sinayu i 1000 v 1980 roci 25 Chiselnist naselennya zrostala za rahunok vnutrishnoyi migraciyi zovnishnoyi migraciyi do poselen pribuvalo v serednomu po 1000 yevreyiv inozemnih gromadyan na rik a takozh za rahunok visokoyi narodzhuvanosti u poselennyah narodzhuvanist priblizno vtrichi visha nizh u cilomu po Izrayilyu sho pov yazano zi znachnoyu chastkoyu religijnih poselenciv Status poselen z poglyadu ortodoksalnogo yudayizmu RedaguvatiCej rozdil potrebuye dopovnennya gruden 2015 Situaciya za yakoyi zakonnist zvilnennya yevreyami Zemli Izrayilyu ta yiyi zaselennya budut oskarzhuvatisya narodami svitu bula opisana Rashi vidomim yevrejskim komentatorom Tanahu i Talmudu she v XI stolitti n e za 900 rokiv do povernennya yevreyiv na svoyu zemlyu V komentari na pershi slova Tori Na pochatku stvoriv B g nebo i zemlyu 26 Rashi pishe Skazav rabi Ichak Nalezhalo b pochati Toru z virsha Cej misyac dlya vas glava misyaciv Vihid 12 2 yakij ye pershoyu zapoviddyu danoyu sinam Izrayilyu Chomu zh vona pochinayetsya zi stvorennya svitu Tomu sho silu diyan Svoyih viyaviv Vin narodovi Svoyemu shob dati yim volodinnya plemen Psalom 111 6 Bo yaksho skazhut narodi svitu do Izrayilyu Rozbijniki vi sho zahopili zemli semi narodiv to sini Izrayilyu skazhut yim Vsya zemlya nalezhit Svyatomu blagoslovennij Vin Vin stvoriv yiyi i dav yiyi tomu hto Jomu do vpodobi Svoyeyu Voleyu Vin dav yiyi yim na chas za Svoyeyu Voleyu Vin vidnyav u nih i dav yiyi nam Status poselen z tochki zoru mizhnarodnogo prava RedaguvatiPoziciya OON i mozhlive zastosuvannya vimog Zhenevskoyi konvenciyi Redaguvati Nizka dzherel vvazhaye sho isnuvannya izrayilskih poselen na okupovanih teritoriyah superechit Zhenevskij konvenciyi 27 Taki mizhnarodni mizhuryadovi organizaciyi yak Konferenciya krayin uchasnic Chetvertoyi Zhenevskoyi Konvenciyi 28 OON ta YeS 29 neodnorazovo zayavlyali sho ci poselennya ye serjoznim porushennyam mizhnarodnogo prava Neuryadovi organizaciyi taki yak Mizhnarodna Amnistiya i Human Rights Watch takozh oharakterizuvali stvorennya poselen yak porushennya mizhnarodnih norm U statti 49 Zhenevskoyi Konvenciyi vid 12 serpnya 1949 pro zahist civilnogo naselennya pid chas vijni zaznacheno Okupuyucha derzhava ne zmozhe deportuvati abo peremishuvati chastinu svogo vlasnogo civilnogo naselennya na okupovanu neyu teritoriyu 30 U rezolyuciyah RB OON 446 31 452 32 465 33 i 471 34 prijnyatih uprodovzh 1979 1980 rr zaznachalosya sho stvorennya Izrayilem poselen na okupovanih teritoriyah ye nezakonnim i visuvalisya vimogi do Izrayilyu pripiniti budivnictvo poselen Rada Bezpeki OON postanovlyaye sho politika i praktika Izrayilyu zi stvorennya poselen na palestinskih ta inshih arabskih okupovanih teritoriyah z 1967 roku ne maye zakonnih pidstav i stanovit serjoznu pereshkodu dlya vstanovlennya vseosyazhnogo spravedlivogo i dovgotrivalogo miru na Blizkomu Shodi Rezolyuciya OON 446 31 Poziciya Izrayilyu Redaguvati Izrayil ne zgoden sho jogo diyi ye porushennyam mizhnarodnogo prava i vvazhaye sho v danomu vipadku ne mozhut buti zastosovani normi Zhenevskoyi konvenciyi oskilki ci teritoriyi ranishe ne nalezhali zhodnij derzhavi 35 36 37 38 Vin takozh osporyuye viznachennya teritoriyi Zahidnogo berega r Jordan vklyuchayuchi Shidnij Yerusalim yak okupovanoyi napolyagayuchi na mizhnarodnomu viznachenni spirna teritoriya Osnovnimi argumentami na korist ciyeyi poziciyi ye oboronnij harakter Arabo izrayilskoyi vijni 1948 i Shestidennoyi vijni 1967 vidsutnist viznanogo mizhnarodnogo suverenitetu nad cimi teritoriyami do 1967 roku j istorichne pravo yevrejskogo narodu na Zemlyu Izrayilsku 39 40 41 Shozhoyi poziciyi dotrimuyetsya ryad izrayilskih i zarubizhnih politikiv i providnih yuristiv 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 Do togo zh visnovku dijshla uryadova komisiya pid kerivnictvom Edmunda Levi sho doslidila budivnictvo v Yudeyi ta Samariyi ta podala svij zvit 21 chervnya 2012 roku 52 Evakuaciya naselennya RedaguvatiCej rozdil potrebuye dopovnennya gruden 2015 Spisok poselen RedaguvatiYudeya i Samariya Zahidnij bereg richki Jordan Redaguvati Izrayilski poselennya na Zahidnomu berezi administrativno vklyucheni v chotiri mista trinadcyat miscevih rad ta shist regionalnih rad Mista nbsp Maalye Adumim1 Ariel ivr א ר יא ל 18 089 zhiteliv Zasnuvannya 1978 status mista z 1998 2 Bejtar Ilit ivr ב ית ר ע ל ית 44 927 zhiteliv Zasnuvannya 1985 status mista z 2001 3 Maalye Adumim ivr מ ע ל ה א ד מ ים 37 138 zhiteliv Zasnuvannya 1975 status mista z 1991 4 Modiyin Ilit ru ivr מו ד יע ין ע ל ית 60 046 zhiteliv Zasnuvannya 1993 status mista z 2008 Miscevi radi nbsp Bejt Ar ye Ofarim1 Alfej Menashe ru ivr א ל פ י מ נ ש ה 7583 zhiteliv Zasnuvannya 1983 status miscevoyi radi z 1987 2 Bejt Ar ye Ofarim ivr ב ית א ר י ה ע פ ר ים 4322 zhiteliv Zasnuvannya 1981 status miscevoyi radi z 1989 3 Bejt El ru ivr ב ית א ל 5899 zhiteliv Zasnuvannya 1977 status miscevoyi radi z 1997 4 Efrat ru ivr א פ ר ת 7912 zhiteliv Zasnuvannya 1983 status miscevoyi radi z 1983 5 Giv at Zeyev ru ivr ג ב ע ת ז א ב 14 349 zhiteliv Zasnuvannya 1982 status miscevoyi radi z 1984 6 Elkana en ivr א ל ק נ ה 3871 zhiteliv Zasnuvannya 1977 status miscevoyi radi z 1981 7 Gar Adar en ivr ה ר א ד ר 3757 zhiteliv Zasnuvannya 1982 status miscevoyi radi z 1995 8 Imanuel en ivr ע מ נו א ל 3115 zhiteliv Zasnuvannya 1983 status miscevoyi radi z 1985 9 Karnej Shomron en ivr ק ר נ י ש ו מ רו ן 6560 zhiteliv Zasnuvannya 1977 status miscevoyi radi z 1991 10 Kdumim ru ivr ק דו מ ים 4174 zhiteliv Zasnuvannya 1975 status miscevoyi radi z 1975 11 Kir yat Arba ivr ק ר י ת א ר ב ע 7166 zhiteliv Zasnuvannya 1968 status miscevoyi radi z 1979 12 Maalye Efrayim en ivr מ ע ל ה א פ ר י ם 1098 zhiteliv Zasnuvannya 1978 status miscevoyi radi z 1981 13 Oranit en ivr א ר נ ית 7626 zhiteliv Zasnuvannya 1983 status miscevoyi radi z 1990 Regionalni radi nbsp Gar Hevron1 Gush Ecion en ivr ג ו ש ע צ יו ן 22 poselennya 2 Regionalna rada Gar Hevron ivr הר חברון 19 poselen 3 Mateh Binyamin en ivr מטה בנימין 42 poselennya 4 Megilot en ivr מגילות 6 poselen 5 Shomronska regionalna rada ivr שומרון 29 poselen 6 Bik at ha Yarden en ivr בקעת הירדן 21 poselennya Golanski visoti Redaguvati Okupovana Izrayilem teritoriya na Golanskih visotah perebuvaye pid upravlinnyam regionalnoyi radi Golan ru administrativnim centrom yakoyi ye Kacrin ru Vsogo ye 32 poselennya 53 54 55 56 nbsp KacrinKibuciOrtal ivr או ר ט ל zasnovanij 1978 El Rom ivr א ל רו ם zasnovanij 1971 Afik ivr א פ יק zasnovanij 1972 Geshur ivr ג ש ו ר zasnovanij 1971 Kfar Garuv ivr כ פ ר ח רו ב zasnovanij 1974 Mevo Hama ivr מ בו א ח מ ה zasnovanij 1968 Mecar ivr מ יצ ר zasnovanij 1981 Merom Golan ivr מ רו ם ג ו ל ן zasnovanij 1967 Natur ivr נ טו ר zasnovanij 1980 Ejn Civan ivr ע ין ז יו ן zasnovanij 1968 MoshaviAvnej Ejtan ivr א ב נ י א ית ן zasnovanij 1973 Odem ivr א ד ם abo ivr אודם zasnovanij 1976 Alonej ha Bashan ivr א ל ו נ י ה ב ש ן zasnovanij 1981 Eliyad ivr א ל י ע ד zasnovanij 1968 Ani am ivr א נ יע ם zasnovanij 1978 Bnej Yeguda ivr ב נ י י הו ד ה zasnovanij 1972 Givat Joav ivr ג ב ע ת יו א ב zasnovanij 1968 Gaspin ivr ח ס פ ין zasnovanij 1978 Jonatan ivr יו נ ת ן zasnovanij 1975 Kanaf ivr כ נ ף zasnovanij 1985 Maalye Gamla ivr מ ע ל ה ג מ ל א zasnovanij 1975 Neot Golan ivr נ או ת ג ו ל ן zasnovanij 1968 Nov ivr נו ב zasnovanij 1972 73 Neve Ativ ivr נ ו ה א ט י ב zasnovanij 1972 Nimrod ivr נ מ רו ד zasnovanij 1982 Kidmat Cvi ivr ק ד מ ת צ ב י zasnovanij 1981 Keshet ivr ק ש ת zasnovanij 1974 Ramot ivr ר מו ת zasnovanij 1969 Ramat Magshimim ivr ר מ ת מ ג ש ימ ים zasnovanij 1972 Shaal ivr ש ע ל zasnovanij 1980 Gromadski poselennya en Gad Nes ivr ח ד נ ס zasnovane 1989 Kela Alon ivr קלע אלון zasnovane 1991 Sektor Gazi Redaguvati 15 serpnya 2005 Izrayil pochav vivedennya yevrejskih poselenciv 9200 osib 22 serpnya 2005 vsi izrayiltyani pokinuli Sektor Vid 23 serpnya 2005 na teritoriyi Sektora nemaye zhodnogo izrayilskogo poselennya 12 veresnya 2005 Sektor zalishiv ostannij izrayilskij soldat Kolishni poselennya Redaguvati nbsp Gush KatifBdolah ivr בדולח Bnej Acmon ivr בני עצמון Gadid ivr גדיד Ganej Tal ivr גני טל Gan Or ivr גן אור Dugit ivr דוגית Elej Sinaj ivr אלי סיני Katif ru ivr קטיף Kerem Acmona ivr כרם עצמונה Kfar Darom ru ivr כפר דרום Kfar Yam ivr כפר ים Morag ivr מורג Neve Dkalim ivr נוה דקלים Necarim ivr נצרים Necer Gazani ivr נצר חזני Nisanit ivr ניסנית Peat Sade ivr פאת שדה Rafiah Yam ivr רפיח ים Slav ivr שליו Tel Katifa ivr תל קטיפא Shirat ha Yam ivr שירת הים Sinajskij pivostriv Redaguvati Vsi poselennya buli evakujovani z pivostrovu protyagom troh rokiv pislya pidpisannya yegipetsko izrayilskoyi mirnoyi ugodi Kolishni poselennya Redaguvati nbsp Yamit mizh 1960 i 1970 Avshalom ivr אבשלום Acmona ivr עצמונה Garuvit ivr חרובית Gacer Adar ivr חצר אדר Gulit ivr חולית Dekla ivr דקלה Di Zahav ivr די זהב Ejtam Mahane Nurit ivr איתם ivr מחנה נורית Zaharon ivr זהרון Maoz ha Yam ivr מעוז הים Santa Katarina ivr סנטה קתרינה roztashovuvalosya v budovah monastirya Nagal Yam ivr נח ל ים Naot Sinaj ivr נאות סיני Nativ ha Asara ivr נתיב העשרה Neviot ivr נביעות Nir Avraam ivr ניר אברהם Nicanej Sinaj Kadesh Barnea ivr ניצני סיני ivr קדש ברנע perevedene na nove misce z tim zhe im yam Ofira ivr אופירה Pri Gan ivr פרי גן Priyel ivr פריאל Sadot ivr שדות Sufa ivr סופה Taba ivr טאבה Talmej Josef ivr תלמי יוסף Ugda ivr אוגדה Shalevet ivr שלהבת Yamit ru ivr ימית Div takozh RedaguvatiMista Izrayilyu Palestinska nacionalna administraciya Rezolyuciya Radi Bezpeki OON 2334 Velikij Izrayil Teritoriyi okupovani Izrayilem Izrayilskij roz yednuvalnij mur Plan odnostoronnogo rozmezhuvannya Gush Emunim ru Izrayilski poselennya ta mizhnarodne pravo en Primitki Redaguvati Izrail chislo poselencev na Zapadnom beregu reki Iordan rastet Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 1 grudnya 2015 Role Iran s Regional Israel s Rush to Apply Sovereignty in the West Bank Timing and Potential Consequences The Washington Institute angl Procitovano 1 chervnya 2022 Growth rate of settlements plummets to all time low The Jerusalem Post JPost com amer Procitovano 1 chervnya 2022 Population Peace Now amer Procitovano 1 chervnya 2022 Facts About Jewish Settlements in the West Bank www jewishvirtuallibrary org Planned obsolescence The slow death of the two state solution Palestinian Israeli conflict Christian Century 3 travnya 2003 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 15 lyutogo 2008 Izrail Zemlya Izrailya Erec Israel Istoricheskij ocherk Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Aluf Benn 08 10 10 Territory policy give or take 40 years angl Gaarec Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Benny Morris Benni Morris Righteous Victims Vintage books 2001 S 335 ISBN 978 0 679 74475 7 Parlament Izrailya utverdil zakon o legalizacii poselenij na Zapadnom beregu NEWSru com 7 fevralya 2017 Arhivovano 07 02 2017 Security Council Resolution 2334 2016 Adopted by the Security Council at its 7853rd meeting on 23 December 2016 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2019 Procitovano 7 lyutogo 2017 Israeli Settler Population 1972 2006 Foundation for Middle East Peace Arhiv originalu za 18 listopada 2008 Procitovano 15 bereznya 2010 Population by year in West Bank settlements B Tselem Arhiv originalu za 23 lyutogo 2010 Procitovano 14 bereznya 2010 a b Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu Jerusalem Post 16 May 2014 ne vkazano tekst a b Comprehensive Settlement Population 1972 2010 Foundation for Middle East Peace Arhiv originalu za 15 bereznya 2010 Procitovano 18 bereznya 2013 Israel Central Bureau of Statistics 1 Arhivovano 9 zhovtnya 2018 u Wayback Machine 2 Arhivovano 14 chervnya 2007 u Wayback Machine 3 Arhivovano 7 kvitnya 2016 u Wayback Machine Jerusalem Institute for Israel Studies Arhivovano 12 grudnya 1998 u Wayback Machine 4 Arhivovano 24 veresnya 2009 u Wayback Machine 5 Arhivovano 28 travnya 2008 u Wayback Machine 6 Arhivovano 24 veresnya 2009 u Wayback Machine 7 Arhivovano 28 travnya 2008 u Wayback Machine Foundation for Middle East Peace Arhivovano 8 grudnya 2007 u Wayback Machine 8 Arhivovano 1 grudnya 2007 u Wayback Machine 9 Arhivovano 11 listopada 2007 u Wayback Machine Palestine Israel Journal ICBS Arhiv originalu za 9 sichnya 2011 Procitovano 1 grudnya 2015 By Hook and by Crook Arhivovano 17 kvitnya 2014 u Wayback Machine pp 9 10 B Tselem a b Residents in occupied Golan Heights fear creeping Israeli presence middleeasteye net Arhiv originalu za 7 veresnya 2014 Procitovano 10 veresnya 2015 S 14268 Report of the Security Council Commission Established Under Resolution 446 1979 United Nations para 164 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2013 Procitovano 1 grudnya 2015 Largest Jewish settlements in the West Bank Arhivovano 7 kvitnya 2014 u Wayback Machine Maan 14 November 2010 Comprehensive Settlement Population 1972 2008 FMEP Fmep org Arhiv originalu za 15 bereznya 2010 Procitovano 9 travnya 2010 Israeli Settlements in Occupied Arab Lands Conquest to Colony nedostupne posilannya z lyutogo 2019 p 29 Journal of Palestine Studies Vol 11 No 2 Winter 1982 pp 16 54 Published by University of California Press on behalf of the Institute for Palestine Studies Tora s kommentariem Rashi Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 1 grudnya 2015 The Geneva Convention Arhiv originalu za 12 travnya 2019 Procitovano 1 grudnya 2015 Annexe 1 Conference of High Contracting Parties to the Fourth Geneva Convention Declaration punkt 12 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2007 Procitovano 1 grudnya 2015 EU Committee Report Arhivovano 14 chervnya 2007 u Wayback Machine Zhenevskaya konvenciya ot 12 avgusta 1949 goda o zashite grazhdanskogo naseleniya vo vremya vojny Arhiv originalu za 23 kvitnya 2003 Procitovano 23 kvitnya 2003 a b Rezolyuciya 446 1979 ot 22 marta 1979 goda Arhiv originalu za 26 grudnya 2003 Procitovano 26 grudnya 2003 Rezolyuciya SB OON 452 ot 20 iyulya 1979 goda Arhiv originalu za 26 grudnya 2003 Procitovano 26 grudnya 2003 Rezolyuciya SB OON 465 ot 1 marta 1980 goda Arhiv originalu za 25 grudnya 2003 Procitovano 25 grudnya 2003 Rezolyuciya SB OON 471 ot 5 iyunya 1980 goda Arhiv originalu za 17 travnya 2003 Procitovano 17 travnya 2003 MZS Izrayilyu ISRAEL S SETTLEMENTS THEIR CONFORMITY WITH INTERNATIONAL LAW 1 Dec 1996 Arhivovano 23 zhovtnya 2016 u Wayback Machine FROM OCCUPIED TERRITORIES TO DISPUTED TERRITORIES Dore Gold 16 January 2002 Arhiv originalu za 9 lipnya 2011 Procitovano 1 grudnya 2015 Zemlya Izrailya i mezhdunarodnoe pravo Zeev Farber 2001 Arhiv originalu za 10 sichnya 2014 Procitovano 1 grudnya 2015 The Territories By Eli E Hertz Arhiv originalu za 15 grudnya 2005 Procitovano 1 grudnya 2015 The Status of Jerusalem angl MZS Izrayilyu March 1999 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2012 Procitovano 8 zhovtnya 2011 Disputed territories Forgotten Facts About the West Bank and Gaza Strip angl MZS Izrayilyu 1 fevralya 2003 Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 yanvarya 2010 Danny Ayalon Israel Palestinian Conflict The Truth About the West Bank na YouTube angl ros Advokat Elon Yarden Soglasno mezhdunarodnomu pravu Iudeya i Samariya prinadlezhat Izrailyu וסטי 6 aprelya 2000 Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 yanvarya 2010 Binyamin Netanyagu Mesto pod solncem Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 yanvarya 2010 Ruth Lapidoth JERUSALEM The Legal and Political Background angl MZS Izrayilyu JUSTICE No 3 Autumn 1994 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2012 Procitovano 8 zhovtnya 2011 Mif ob okkupirovannyh territoriyah 3 iyulya 2001 Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 yanvarya 2010 Dori Gold Ne nazyvajte spornye territorii okkupirovannymi Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Kamen pretknoveniya Mezhdunarodnoe pravo na storone Izrailya Arhiv originalu za 14 travnya 2011 Procitovano 1 grudnya 2015 INTERNATIONAL LAW AND THE ARAB ISRAEL CONFLICT Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Extracts from Israel and Palestine Assault on the Law of Nations by Professor Julius Stone Second Edition 2003 Professor Judge Sir Elihu Lauterpacht Jerusalem and the Holy Places Pamphlet No 19 London Anglo Israel Association 1968 Sir Lauterpacht in 3 Jerusalem and the Holy Places Reply Eli E Hertz p 37 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2013 Procitovano 1 grudnya 2015 Stephen M Schwebel Justice in international law selected writings of Stephen M Schwebel Cambridge University Press 1994 S 521 525 ISBN 0521462843 Zvit komisiyi Levi ivr Arhiv originalu za 15 grudnya 2012 Procitovano 15 grudnya 2012 Report of the Director General Volume 2 Arhivovano 18 sichnya 2016 u Wayback Machine International Labour Conference 1991 pg 34 ISBN 92 2 107533 8 Regions and territories The Golan Heights Arhivovano 15 kvitnya 2011 u Wayback Machine BBC Oudat Basel Shouting in the hills Arhivovano 9 serpnya 2009 u Wayback Machine Al Ahram Weekly 12 18 June 2008 Issue No 901 Population by District Sub District and Religion Statistical Abstract of Israel no 60 Israel Central Bureau of Statistics 2009 Arhiv originalu archiveurl vimagaye url dovidka za 10 chervnya 2011 Procitovano 1 grudnya 2015 Posilannya RedaguvatiStattya Izrailskie poseleniya v Iudee i Samarii pravovoj status v EZheVIKe Arhivovano 25 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Izrailskie poseleniya v Iudee i Samarii Shatry Yaakova Arhivovano 6 grudnya 2015 u Wayback Machine Israel Studies An Anthology Jewish Settlement in the Land of Israel Palestine Arhivovano 26 listopada 2015 u Wayback Machine by Ilan Troen July 2011 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Izrayilski poselennya amp oldid 39775940