Зніт вузьколи́стий, іван-чай звичайний (Epilobium angustifolium, syn. Chamerion angustifolium) — багаторічна рослина родини онагрових. Медоносна, харчова, лікарська, танідоносна, волокниста, олійна, кормова, фітомеліоративна і декоративна культура.
| Зніт вузьколистий | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Миртоцвіті (Myrtales) |
| Родина: | Знітові (Onagraceae) |
| Рід: | Chamaenerion |
| Вид: | Зніт вузьколистий (C. angustifolium) |
| Біноміальна назва | |
| Chamaenerion angustifolium |
Назва ред.
Наукова латинська назва Epilobium angustifolium походить від грецьких слів «epi» — «на», «lobium» — «стручок», та латинських «angus» — вузький і «folium» — «листок». У 1980-х роках українську назву «іван-чай» було замінено на хаменерій та хамерій як транслітерацію встановленої латинської родової назви Chamaenerium та Chamerium відповідно. Ю. Кобів у 2004 році повернув у науковий обіг «іван-чай вузьколистий». Однак у подальшому Flora Europaea перейшла на Epilobium angustifolium, залишивши Chamaenerion angustifolium (L.) Scop. та Chamerion angustifolium у статусі синонімів (L.) Holub, тому прийнятою українською назвою виду стала «зніт вузьколистий».
Місцеві назви — босятник, вербличка, густівник, дикий льон, димник, дремуха, знітинник, кипрій, кирпиць, низелоза, плакун, сирнячка, хвостач, юрик та ін..
Опис ред.
Трав'яниста рослина заввишки 50-150 см, з товстим повзучим кореневищем, що має додаткові бруньки. Кореневища сягають 1 метра в довжину і більше, особливо в затінених місцях, де він менше цвіте. Стебло прямостояче, циліндричне, слаборозгалужене, голе, густо улиснене. Листки чергові, сидячі або на дуже коротких чершках, ланцетні, середніх розмірів (50-120 мм завдовжки, 7-20 мм завширшки), загострені, майже цілокраї, зверху темно-зелені, зісподу світло-зелені, матові. Жилки добре помітні.
Суцвіття — верхівкова китиця завдовжки 10-15 см. Квітки великі, пурпурові, неправильні, роздільнопелюсткові, з подвійною оцвітиною. Чашечка глибокочотирироздільна, трохи темніша від віночка. Віночок великий, пелюсток 4-5, вони пурпурово-червоні, рідше блідо-рожеві або білі, оберненояйцеподібні, 12-15 мм завдовжки, при основі звужені в нігтик. Тичинок 8 (4 з них короткі, а 4 довгі). Маточка 1: зав'язь нижня, стовпчик дугоподібнозагнутий донизу, приймочка чотирироздільна, з довгими відхиленими лопатями.
Плід — довгаста, стручкоподібна, коротко запушена коробочка, 90 мм завдовжки, що розкривається чотирма стулками. В ній містяться численні довгасто-овальними насінини, що мають чубок з довгих білих волосків.
Цвітіння триває з червня по вересень. Розмножується насінням та вегетативно: додатковими бруньками, що утворюються на кореневищах.
Поширення ред.
Росте в усій Україні в листяних і мішаних лісах та на відкритих просторах. Світлолюбна рослина. Рясно поселяється і росте на лісових зрубах, згарищах, галявинах, просіках, поблизу доріг, на сухих горбах, сухих піщаних місцях.
Зніт одним з перших оселяється на вирубках. Під його пологом створюється затінок, нагромаджується волога, і тут починають рости інші рослини. Добрий медонос. Заготовляють у всій Україні.
Екологія ред.
Суцвіття добре помітні здалеку, приваблюють комах. Але не всі вони можуть поласувати нектаром. Від мух та інших дрібних комах він надійно захищений тичинковими нитками і трьома волосинками на стовпчику маточки. Дістають нектар лише бджоли, які й запилюють рослину. Квітки у суцвітті розкриваються поступово, починаючи знизу. Уночі і на дощ вони закриваються і поникають, захищаючи пиляки і маточку від зволоження.
Зніт вузьколистий — рослина-годинник: його квітки завжди відкриваються о 6—7-й годині ранку..
Застосування ред.
В харчуванні ред.
Дуже добрий літній медонос, у Карпатах забезпечує продуктивний взяток. Нектар легко доступний для комах, містить від 12 до 72 % цукрів (в середньому 50 %), причому в ньому переважають глюкоза і фруктоза. Медопродуктивність становить 500—600 кг з гектара. Теплого погожого дня одна бджолина сім'я під час інтенсивного цвітіння іван-чаю може принести у вулик 12 кг меду. Пилконос. З оболонок пилку бджоли виробляють багато клею (прополісу). Мед з іван-чаю прозорий, трохи зеленкуватий, а закристалізований — білий, у вигляді снігових крупинок, часом у вигляді салоподібної маси; при нагріванні стає жовтим; має ніжний аромат і приємний смак, може використовуватись у якості чаю.
Листки зніту містять від 98 до 388 мг % вітаміну С. Їх споживають у їжу як капусту, роблять салат або пюре. Висушене листя йде на виготовлення сурогату чаю. Корені використовують як овочі. На Кавказі з них виготовляють борошно, яке при зброджуванні дає спиртовий напій, а також придатне для випікання хліба. Молоді кореневі паростки і пагони іван-чаю вживають відвареними, як спаржу, а також замість капусти.
Кореневища зніту солодкі, їх їдять сирими і вареними. Крім того, у насінні міститься 40-45 % жирної харчової олії. Для приготування борошна кореневище заготовляють восени, коли вжовкне й почне підсихати надземна частина рослини. Його очищають, ріжуть на невеликі шматки, які замочують у воді, щоб прибрати дубильні речовини. Потім сушать і товчуть у ступі. Борошно з кореневища додається до зернового під час випікання хліба. З нього можна виготовляти коржики та печиво.
В медицині ред.
| Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
У народній медицині використовують листя для загоювання ран, від болю голови, золотухи, як обволікаючий і протизапальний засіб. Лікувальні властивості іван-чаю зумовлені наявністю дубильних речовин у листках (14,8-20 %), стеблах (2,7-5,7 %) і в кореневищах (4,8-5,9 %). У листках, крім того, містяться слиз (до 15 %) та алкалоїди (0,1 %).
Листя збирають у період цвітіння, сушать у тіні або на горищах з гарною вентиляцією, розстеливши шаром 5-7 см на папері або тканині.
В промисловості ред.
Луб'яні волокна стебла можна використовувати для виготовлення мішковини, мотузок.
В озелененні ред.
Як декоративну рослину зніт рекомендують висаджувати в парках і лісопарках на вогких місцях, на берегах водойм і струмків. Він придатний для закріплення ґрунту, укосів, ярів, залізничних і шосейних насипів.
На Придеснянській дослідній станції з боротьби з ерозією ґрунтів і в Карпатах ведуться роботи із введення іван-чаю в культуру. Досліди показали, що це цінна кормова і ґрунтозахисна рослина. В культурі на порівняно родючих орних ґрунтах іван-чай сягає 2 м заввишки і утворює на 1 га до 700 ц зеленої маси, а у посушливі роки до 300 ц, в Карпатах — 180—360, в окремі роки 580 ц. Зелену масу в фазі пуп'янків охоче їдять свині, вівці, кози, а суху масу — кролики. Великій рогатій худобі іван-чай дають у суміші із злаками і бобовими. Зелена маса придатна для виготовлення силосу й сіна. У фазі пуп'янків вона містить 89,5 — 156 мг% каротину, 12,77-14,1 % протеїну, 2,03-3,66 % жиру, 19,25-17,93 % клітковини.
Синоніми ред.
|
|
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Epilobium angustifolium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ The Plant List [ 8 квітня 2018 у Wayback Machine.]. (англ.)
- ↑ Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с. (рос.)
- . Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.94
Література ред.
- Хаменерій вузьколистий; Хамеріон вузьколистий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 442. — ISBN 5-88500-055-7.
- Хаменерій вузьколистий // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 94, 133.
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979. (С.?)
- ХАМЕНЕРІЙ (ХАМЕРІОН) ВУЗЬКОЛИСТИЙ (ІВАН-ЧАЙ) //Фармацевтична енциклопедія [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
- Хаменерій: вирощування, властивості, як збирати 22 ЖОВТНЯ 2017 р.
- Іван-чай — застосування у народній медицині [ 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.] //Бабусин сад
- Хаменерій вузьколистий (Chamaenerium angustifolium Scop.) [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Аграрна енциклопедія
- Манівчук Ю. В. Протиерозійна та лісовідновна роль хаменерію вузьколисного // Про охорону природи Карпат. — Ужгород: Карпати, 1973. — С. 60-67 [ 26 березня 2017 у Wayback Machine.]