www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іванченко Раїса Петрівна У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Іванченко Раї са Петрі вна Іва нченко 3

Іванченко Раїса Петрівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Іванченко.

Раї́са Петрі́вна Іва́нченко (30 листопада 1934, Гуляйполе, нині Запорізької області) — українська історик, письменниця (прозаїк, поет), публіцист.

Раїса Петрівна Іванченко
Ім'я при народженні Раїса Петрівна Картель
Народилася 30 листопада 1934(1934-11-30) (88 років)
Гуляйполе
Громадянство  СРСР,  Україна
Діяльність прозаїк, поет, публіцист
Сфера роботи історія
Alma mater Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Вчене звання
Роки активності від 1957
Жанр роман, повість, оповідання
Magnum opus тетралогія про Київську Русь
Партія КПРС
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Премії
Золотий письменник України
  Висловлювання у Вікіцитатах

Кандидат історичних наук (1967). Професор (1997). Відмінник освіти України (1997). Заслужений діяч мистецтв України (1999) . Член Національної спілки письменників України (від 1977 року).

Прізвище: по батькові — Картель, по матері — Іванченко, по чоловікові — Іванова.

Життєпис Редагувати

1957 року закінчила історичний факультет Київського університету. Була на журналістській роботі: у червні — жовтні 1957 року — завідувач відділу інформації редакції газети «Молодь України», у 1957—1965 роках працювала в редакції іномовлення Українського радіо.

1966 року стала членом КПРС.

1967 року закінчила аспірантуру Київського університету. Того ж року захистила кандидатську дисертацію «Місце Михайла Драгоманова у суспільно-політичному русі Росії та України в другій половині 19 століття».

За публікації, присвячені Михайлові Драгоманову, зокрема повість «Передчуття весни» (1970), монографію «Михайло Драгоманов у суспільно-політичному русі Росії та України (друга половина 19 століття)» (1971), роман «Клятва» (1971), зазнала критики партійного та радянського керівництва.

Від 1967 року викладала в Київському університеті: у 1967—1987 роках — асистент, старший викладач, доцент кафедри історії України, у 1987—1993 роках — доцент кафедри історії народів Росії.

Від 1994 року — доцент, від 1996 року — професор кафедри теорії та історії культури України Київського інституту культури (нині — Київський національний університет культури і мистецтв).

Від 1996 року — професор і завідувач кафедри суспільних наук Київського міжнародного університету.

У 1994—1996 роках була головою Київської крайової організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

Від 1998 року голова благодійного братства святої княгині Ольги при Українській православній церкві Київського патріархату.

Раїса Іванченко захоплюється малюванням і вирощуванням помідорів.

Родина Редагувати

Творчість Редагувати

Друкується від 1957 року.

Автор книг:

  • «Клятва» (1971)
  • «Любити не просто» (1976)
  • «Не розминайсь із собою» (1980)
  • «Гнів Перуна» (1982)
  • «Золоті стремена» (1984)
  • «Сіті життя і смерті» (1986)
  • «Зрада, або як стати володарем» (1988)

Історична повість «Передчуття весни» (1970) та роман «Клятва» (1971) — про життя і творчість Михайла Драгоманова.

Збірки повістей і оповідань «Любити не просто» (1976) і «Не розминись із собою» (1980) присвячено морально-етичним проблемам сучасності.

Своєрідною тетралогією про Київську Русь, її міжнародні зв'язки є романи «Гнів Перуна» (1982, 1985), «Золоті стремена» (1984), «Зрада, або Як стати володарем» (1988) та «Отрута для княгині» (1995). З їхніх сторінок постають образи видатних державців Діра і Аскольда, Рюрика, Олега, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Данила Галицького, Олександра Невського, відомих мислителів Нестора Літописця, Іларіона, Кирила і Мефодія та ін.

Окремі твори Раїси Іванченко перекладено російською і вірменською мовами.

Автор циклу радіопередач «З історії української державності» (1993—1994, 2001), «Історія без міфів» (2001—2003) та ін.

За участі Іванченко підготовлено кілька історико-документальних телефільмів: «Драгоманов», «Титан», «Історія Чорноморського флоту» (усі — 1995) та ін.

Премії та нагороди Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 16 липня 2008. 
  2. Архів оригіналу за 11 лютого 2010. Процитовано 16 липня 2008. 
  3. Про результати конкурсу на здобуття Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року» - 2023. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 10 жовтня 2023. 

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Іванченко Раїса Петрівна
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Ivanchenko Rayi sa Petri vna Iva nchenko 30 listopada 1934 Gulyajpole nini Zaporizkoyi oblasti ukrayinska istorik pismennicya prozayik poet publicist Rayisa Petrivna IvanchenkoIm ya pri narodzhenni Rayisa Petrivna KartelNarodilasya 30 listopada 1934 1934 11 30 88 rokiv GulyajpoleGromadyanstvo SRSR UkrayinaDiyalnist prozayik poet publicistSfera roboti istoriyaAlma mater Istorichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa ShevchenkaVchene zvannyaRoki aktivnosti vid 1957Zhanr roman povist opovidannyaMagnum opus tetralogiya pro Kiyivsku RusPartiya KPRSNagorodi Orden Za zaslugi II stupenyaOrden Za zaslugi III stupenyaPremiyi Zolotij pismennik Ukrayini Vislovlyuvannya u VikicitatahKandidat istorichnih nauk 1967 Profesor 1997 Vidminnik osviti Ukrayini 1997 Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 1999 1 Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini vid 1977 roku Prizvishe po batkovi Kartel po materi Ivanchenko po cholovikovi Ivanova Zmist 1 Zhittyepis 2 Rodina 3 Tvorchist 4 Premiyi ta nagorodi 5 Primitki 6 Dzherela ta literatura 7 PosilannyaZhittyepis Redaguvati1957 roku zakinchila istorichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Bula na zhurnalistskij roboti u chervni zhovtni 1957 roku zaviduvach viddilu informaciyi redakciyi gazeti Molod Ukrayini u 1957 1965 rokah pracyuvala v redakciyi inomovlennya Ukrayinskogo radio 1966 roku stala chlenom KPRS 1967 roku zakinchila aspiranturu Kiyivskogo universitetu Togo zh roku zahistila kandidatsku disertaciyu Misce Mihajla Dragomanova u suspilno politichnomu rusi Rosiyi ta Ukrayini v drugij polovini 19 stolittya Za publikaciyi prisvyacheni Mihajlovi Dragomanovu zokrema povist Peredchuttya vesni 1970 monografiyu Mihajlo Dragomanov u suspilno politichnomu rusi Rosiyi ta Ukrayini druga polovina 19 stolittya 1971 roman Klyatva 1971 zaznala kritiki partijnogo ta radyanskogo kerivnictva Vid 1967 roku vikladala v Kiyivskomu universiteti u 1967 1987 rokah asistent starshij vikladach docent kafedri istoriyi Ukrayini u 1987 1993 rokah docent kafedri istoriyi narodiv Rosiyi Vid 1994 roku docent vid 1996 roku profesor kafedri teoriyi ta istoriyi kulturi Ukrayini Kiyivskogo institutu kulturi nini Kiyivskij nacionalnij universitet kulturi i mistectv Vid 1996 roku profesor i zaviduvach kafedri suspilnih nauk Kiyivskogo mizhnarodnogo universitetu U 1994 1996 rokah bula golovoyu Kiyivskoyi krajovoyi organizaciyi Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita imeni Tarasa Shevchenka Vid 1998 roku golova blagodijnogo bratstva svyatoyi knyagini Olgi pri Ukrayinskij pravoslavnij cerkvi Kiyivskogo patriarhatu Rayisa Ivanchenko zahoplyuyetsya malyuvannyam i viroshuvannyam pomidoriv Rodina RedaguvatiBatko Petro Silovich Kartel 1904 1990 uchitel ukrayinskoyi movi ta literaturi Mati Ganna Mihajlivna Ivanchenko 1912 2004 medsestra Cholovik Georgij Tihonovich Ivanov 1929 1988 kandidat filosofskih nauk docent Kiyivskogo pedagogichnogo institutu Dochka Lyudmila Georgiyivna 1960 kandidat istorichnih nauk profesor Nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Mihajla Dragomanova druzhina direktora Institutu istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini akademika V A Smoliya Onuk Andrij Smolij ukrayinskij gromadskij diyach politichnij ekspert yurist mizhnarodnik kandidat yuridichnih nauk Tvorchist RedaguvatiDrukuyetsya vid 1957 roku Avtor knig Klyatva 1971 Lyubiti ne prosto 1976 Ne rozminajs iz soboyu 1980 Gniv Peruna 1982 Zoloti stremena 1984 Siti zhittya i smerti 1986 Zrada abo yak stati volodarem 1988 Istorichna povist Peredchuttya vesni 1970 ta roman Klyatva 1971 pro zhittya i tvorchist Mihajla Dragomanova Zbirki povistej i opovidan Lyubiti ne prosto 1976 i Ne rozminis iz soboyu 1980 prisvyacheno moralno etichnim problemam suchasnosti Svoyeridnoyu tetralogiyeyu pro Kiyivsku Rus yiyi mizhnarodni zv yazki ye romani Gniv Peruna 1982 1985 Zoloti stremena 1984 Zrada abo Yak stati volodarem 1988 ta Otruta dlya knyagini 1995 Z yihnih storinok postayut obrazi vidatnih derzhavciv Dira i Askolda Ryurika Olega Yaroslava Mudrogo Volodimira Monomaha Danila Galickogo Oleksandra Nevskogo vidomih misliteliv Nestora Litopiscya Ilariona Kirila i Mefodiya ta in Okremi tvori Rayisi Ivanchenko perekladeno rosijskoyu i virmenskoyu movami Avtor ciklu radioperedach Z istoriyi ukrayinskoyi derzhavnosti 1993 1994 2001 Istoriya bez mifiv 2001 2003 ta in Za uchasti Ivanchenko pidgotovleno kilka istoriko dokumentalnih telefilmiv Dragomanov Titan Istoriya Chornomorskogo flotu usi 1995 ta in Premiyi ta nagorodi Redaguvati1996 Shevchenkivska premiya za tetralogiyu pro Kiyivsku Rus Zrada abo Yak stati volodarem Gniv Peruna Zoloti stremena Otruta dlya knyagini 2 2004 orden Za zaslugi III stupenya 2004 orden svyatoyi Velikomuchenici Varvari 2007 orden Za zaslugi II stupenya Medali Za trudovu doblest Veteran praci 1986 2022 laureat Vseukrayinska literaturno mistecka premiya Kiyivska kniga roku 2023 3 Primitki Redaguvati Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 22 lipnya 1999 roku 918 99 Arhiv originalu za 7 travnya 2022 Procitovano 16 lipnya 2008 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 29 lyutogo 1996 roku Pro prisudzhennya Derzhavnih premij Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 1996 roku 155 96 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2010 Procitovano 16 lipnya 2008 Pro rezultati konkursu na zdobuttya Vseukrayinskoyi literaturno misteckoyi premiyi Kiyivska kniga roku 2023 Oficijnij portal KMDA Golovna ukr Procitovano 10 zhovtnya 2023 Dzherela ta literatura RedaguvatiL O Smorzh Ivanchenko Rayisa Petrivna Arhivovano 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Turbaj I G Ivanchenko Rayisa Petrivna Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1990 T 2 D K S 292 293 Yas O V Ivanchenko Rayisa Petrivna Arhivovano 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s S 406 407 Shevchenkivski laureati 1962 2007 enciklopedichnij dovidnik avtor upor M G Labinskij vstup slova I M Dzyubi R M Lubkivskogo 2 ge vid zmin i dop K Krinicya 2007 768 s ISBN 978 966 7575 81 6 S 231 232 Rayisa Ivanchenko Biobibliografichnij dovidnik K 2003 Hto ye hto v Ukrayini K 2000 S 177Posilannya RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Ivanchenko Rayisa PetrivnaIvanchenko Rayisa Petrivna Shevchenkivska enciklopediya U 6 ti t T 3 I L u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka NAN Ukrayini 2013 S 59 Rayisa Ivanchenko Kiyivska Rus pochatki ukrayinskoyi derzhavnosti Arhivovano 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine Politichna Ukrayina sogodni Arhivovano 13 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Nacionalna spilka pismennikiv Ukrayini Pismennickij dovidnik Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ivanchenko Rayisa Petrivna amp oldid 40649494