www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єжи Ґедройць Є жи Ґе дройць князь гербу Гіпоцентавр пол Jerzy Giedroyć 27 липня 1906 Мінськ 14 вересня 2000 Мезон Лаффіт

Єжи Ґедройць

Є́жи Ґе́дройць, князь гербу Гіпоцентавр (пол. Jerzy Giedroyć; 27 липня 1906, Мінськ — 14 вересня 2000, Мезон-Лаффітт) — польський публіцист, політик і громадський діяч, засновник і головний редактор (1947—2000) культового часопису Kultura (Париж), який був найвпливовішим польським часописом у вигнанні 20 ст.

Єжи Ґедройць
пол. Jerzy Giedroyc
Єжи Ґедройць (праворуч) у 1999 році
Народився 27 липня 1906(1906-07-27)
Мінськ
Помер 14 вересня 2000(2000-09-14) (94 роки)
Мезон-Лаффітт
Поховання Ле-Меній-ле-Руа
Країна  Республіка Польща
Діяльність редактор, публіцист
Alma mater Faculty of Law and Administration, University of Warsawd
Мова творів польська, французька і російська
Рід Родина Гедройц
Брати, сестри Henryk Giedroycd
Нагороди

Почесний доктор Ягеллонського університетуd

Honorary doctor of the University of Białystokd

honorary doctor of the University of Wrocławd

Почесний доктор Ягеллонського університетуd

honorary doctor of the Maria Curie-Skłodowska Universityd

Honorary doctor of the University of Szczecind

Kisiel Prized

Сайт: kulturaparyska.com/pl/ludzie/pokaz/g/jerzy-giedroyc
 Єжи Ґедройць у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гедройць.

Активний прихильник польсько-української співпраці, супротивник взаємних територіальних та інших претензій.

Біографія Редагувати

Навчався у Варшавському університеті — на юридичному (1924—1929) та історичному (1930—1931) факультетах.

У студентські роки був головою організацій «Корпорація Патрія» і «Міжкорпораційне коло», діячем студентської організації «Державницька думка», міжнародного відділу Центрального комітету Спілки студентської молоді, редактором часописів «Академічний день» і «Бунт молодих» (з 1936 року «Політика»).

На початку другої світової війни опинився в Румунії (1939—1940).

Воював у складі Окремої Бригади Карпатських Стрільців, був учасником лівійської військової кампанії і боїв у Тобруку (1942), керував відділом військових часописів і видавництв Бюро пропаганди 11 Польського корпусу (1941—1944), працював у Центрі підготовки танкістів у Галліполі (Італія) (1944—1945)

З 1945 року — директор Європейського департаменту Міністерства інформації Польської Республіки (Лондон).

Засновник Літературного інституту в Римі (1946), з 1947 року — видавець та головний редактор часопису Kultura. У жовтні 1947 року переїздить до Мезон Ляффіт під Парижем, де розгортає широку видавничу діяльність, співпрацює з видатними польськими еміграційними публіцистами та письменниками: Юзефом Чапським, Єжи Стемповським, Константином А. Єленським, Юліушем Мєрошевським, Чеславом Мілошем, Вітольдом Ґомбровичем, Ґуставом Герлінгом-Ґрудзінським.

Герб родини Ґедройців

Українські еміграційні діячі, що співпрацювали з «Культурою»: Богдан Осадчук, Юрій Лавріненко, Юрій Шевельов, Іван Лисяк-Рудницький, Борис Левицький, Іван Кедрин, Іван Кошелівець та ін.

З 1953 року — ініціатор видання «Бібліотеки Культури», з 1962 року видає «Історичні зошити», присвячені новітній історії Польщі та країн Центрально-Східної Європи. До вересня 2000 року вийшло 511 томів «Бібліотеки Культури», серед яких — 132 числа «Історичних зошитів» і 636 видань «Культури».

Входив до складу редакційної колегії російського дисидентського часопису «Континент», був членом редакційної ради українського квартальника «Віднова», брав активну участь у акціях на захист свободи творчості і вільного культурного розвитку.

1982 — за його ініціативою був заснований Фонд допомоги незалежній польській літературі і культурі.

Протягом 50 років прагнув до формування добросусідських взаємин Польщі з її східними сусідами: Литвою, Білоруссю, Україною (так звана ідея «ULB»), у чию перспективу здобуття державної незалежності він завжди вірив.

Український вектор «Культури» Редагувати

З ініціативи і коштом Єжи Ґедройця у з'явилася друком антологія української літератури 1917—1933 років «Розстріляне відродження», що її на замовлення Ґедройця підготував Юрій Лавріненко. «Розстріляне відродження» як пропозиція назви книжки вперше прозвучала у листі Ґедройця до Лавріненка від 13 серпня 1958 року: «Щодо назви. Чи не було би, може, добре дати як загальну назву: „Розстріляне відродження. Антологія 1917—1933 etc.“ Назва тоді звучала би ефектно. З другого боку, скромна назва „Антологія“ може тільки полегшити проникнення за залізну завісу. Що Ви думаєте?»
Після виходу книжки Єжи Ґедройць коштом редакції надіслав рецензійні примірники антології до Спілки Письменників у Києві та до українських радянських журналів, а також використовував кожну можливість, легальну й нелегальну, аби переправити книгу «за залізну завісу».

Термін Ґедройця «розстріляне відродження» набув значного поширення в українському публічному вживанні. Сама антологія справила суттєвий вплив на формування українського шістдесятництва.

У 1969 році у бібліотеці «Культури» з'явилася друга українська антологія — «дисидентська», яку на замовлення Ґедройця впорядкував Іван Кошелівець: «Україна 1956—1968».

Ідея незалежності України в поглядах Єжи Ґедройця Редагувати

Погляди Єжи Ґедройця щодо українського питання дещо еволюціонували. Вперше вони були сформовані у 1918 році, на базі концепції Пілсудського про майбутню федерацію Польщі, Білорусі, України і Литви. Попри це слід розуміти, що ключовою для Єжи була ідея об'єднання і примирення трьох народів, а не власне концепція. Зрештою, як ідеться у статті М. Сенич, Ґедройць згодом відмовився від федералістських концепцій як нової форми польського імперіалізму, зважаючи на те, що подібні ідеї асиміляції та федералізації викликали спротив і нерозуміння суспільства.

Висловлення ідеї про те, що Європа не закінчується на межі кордонів українців і поляків, знайшло відображення в очевидно одному з найвдаліших проєктів Ґедройця у журналі «Культура» (започаткований у 1947 році в Парижі), на сторінках якого велась ідеологічна боротьба з комуністичною ідеологією та пошук порозуміння поляків з українцями та білорусами. Головною тезою Ґедройця, як зазначає дослідниця Морозова, була: «не буде насправді вільних поляків, чехів чи угорців без вільних українців, білорусів чи литовців». З перших випусків журналу «Культура» на його сторінках ішлося про створення нових історичних і геополітичних умов, що передбачали завдання ширшого масштабу: необхідність міжнаціонального примирення народів ЦСЄ, спільної боротьби за незалежність, подолання тоталітаризму та формування нової архітектури безпеки регіону. Серед локальних завдань — необхідність польсько-українського примирення, в основу якого мало б бути покладене вирішення таких проблем, як питання української державності, кордонів, національних меншин та подолання міжнаціональних стереотипів. Звідси можемо говорити про цілковито проукраїнську позицію Єжи Ґедройця і його чітке усвідомлення України як незалежної держави.

Демократичність поглядів Ґедройця у той час, здається, не мала меж. Він виступив за концепцію «Не може бути вільної Польщі без вільної України». Варто зазначити, що висловлення подібної тези у межах Польщі або на теренах Радянського Союзу тоді просто не можна було уявити. Очевидно, що фактор перебування в еміграції неабияк сприяв розгортанню демократичних (заборонених і не популярних на теренах Польщі і СРСР) ідей щодо української справи. Попри це, звісно, слід віддати належне Ґедройцю за висловлення і плекання ідей щодо примирення українців і поляків, яким він залишався вірним до кінця життя, при цьому неодноразово наражаючи себе на небезпеку, зокрема з боку польських шовіністів.

Важливим і болючим для України було питання про кордони. Ще у 1977 році одним з найбільших досягнень Ґедройця і його однодумців стало підписання «Декларації щодо української справи», надрукованої у «Культурі» в 1977 р. У ній представниками польської, російської, чеської й угорської еміграцій піднімалося питання про нагальну необхідність відновлення української державності, задля визволення інших країн комуністичного табору, і говорилося про страждання українців не тільки від російського, але й від польського іга. Наступним кроком був відхід від так званої ягеллонської концепції про природність перебування українських, білоруських й литовських земель під крилом Корони Польської. Ґедройць різко засудив її, виступивши за відмову Польщі від претензій на «східні креси» та визнання сучасних кордонів.

Роль України Ґедройць визначав як Основу нової системи міжнародної безпеки ЦСЄ, що змінить невигідний геополітичний устрій регіону, ослабить російський імперіалізм і сприятиме подоланню радянського поневолення і тоталітаризму. Добрим прикладом слідування своїм переконанням є заклик Ґедройця до Польщі визнати щойно здобуту незалежність України. Це започаткувало процес польсько-українського примирення.

Погляди та ідеї Ґедройця чималим чином посприяли розвалу СРСР, зближенню та подальшій співпраці між поляками та українцями у перші роки незалежності України, й у період Євромайданів. Окрім того, важливою є концепція Ґедройця, що передумовою успіху боротьби за незалежність і демократичні перетворення у Польщі та Україні було і залишається досягнення міжнаціонального примирення та координація спільної антитоталітарної боротьби проти Росії. Отже, польсько-українське зближення є запорукою стримування спроб нової російської експансії у ЦСЄ та гарантією безпеки інших народів регіону.

Книги Редагувати

  • Простір свободи. Україна на шпальтах паризької «Культури». Підготувала Богуміла Бердиховська. — К.: Критика, 2005
  • Єжи Ґедройць та українська еміґрація. Листування 1950—1982 років. — К.: Критика, 2008
  • Ґедройць Є. З нотаток Редактора / За заг. ред. Л. Івшиної; перекл. з пол.: С. Гірік; передм. І. Гирича. — К.: ПрАТ «Українська прес-група», 2013. (Бібліотека газети «День» «Україна Incognita», серія «Підривна література»).
  • Ґедройць Є. Автобіографія у чотири руки / Упорядкування і післямова Кшиштофа Пом'яна. — Київ: Дух і літера, 2015. — 408 с. (рецензія [ 16 жовтня 2016 у Wayback Machine.])

Вшанування Редагувати

29 листопада 2018 року Київська міська рада перейменувала вулицю Тверську у Києві на честь Єжи Ґедройця.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Осадчук Б. Мрія Єжі Гедройца [ 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // День. — № 122. — 15 липня. — 2004.
  4. ↑ Сенич М. Погляди Єжи Ґедройця на польсько-українське примирення // Проблеми словянознавства. — 2010. — № 59. — С. 237.
  5. Поліковська Ю. Україна на шпальтах паризької «Культури» в 1950-х роках // Мандрівець. — 2014. — № 2. — С. 43
  6. Морозова О. С. Ідея незалежної України в діяльності Єжи Ґедройця // Наукова праці: науково-методичний журнал. — Вип. 262. — Т. 274: Історія. — Миколаїв: Вид-во ЧДУ імені Петра Могили, 2016. — С. 75.
  7. ↑ Морозова О. С. Ідея незалежної України в діяльності Єжи Ґедройця // Наукова праці: науково-методичний журнал. — Вип. 262. — Т. 274: Історія. — Миколаїв: Вид-во ЧДУ імені Петра Могили, 2016. — С. 76.
  8. Морозова О. С. Ідея незалежної України в діяльності Єжи Ґедройця // Наукова праці: науково-методичний журнал. — Вип. 262. — Т. 274: Історія. — Миколаїв: Вид-во ЧДУ імені Петра Могили, 2016. — С. 77.
  9. Сенич М. Погляди Єжи Ґедройця на польсько-українське примирення // Проблеми словянознавства. — 2010. — № 59. — С. 236.
  10. Кропивницький Д. (29 листопада 2018). . unn.com.ua. Інформаційне агентство УНН. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020. 

Джерела Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Єжи Ґедройць

Література Редагувати

  • Ґеник М. А. Польсько-українське примирення у діяльності Літературного інституту в Парижі // Українознавчі студії. — Івано-Франківськ, 2010—2011. — № 12. — С. 242—253.
  • Ґеник М. А. Проблема кордону у відносинах української і польської еміграцій // Гілея. — 2011. — № 1 (43). — С. 666—673.
  • Ґеник М., Сенич М. Ґєдройць Єжи // Історія політичної думки. Навчальний енциклопедичний словник-довідник / За заг. ред. Н. М. Хоми. — Львів: Новий світ, 2000, 2014. — С. 186—187.
  • Єжи Беднарек Ґедройц Єжи // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 172. — ISBN 978-966-611-818-2.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ye zhi Ge drojc knyaz gerbu Gipocentavr pol Jerzy Giedroyc 27 lipnya 1906 Minsk 14 veresnya 2000 Mezon Laffitt polskij publicist politik i gromadskij diyach zasnovnik i golovnij redaktor 1947 2000 kultovogo chasopisu Kultura Parizh yakij buv najvplivovishim polskim chasopisom u vignanni 20 st Yezhi Gedrojcpol Jerzy GiedroycYezhi Gedrojc pravoruch u 1999 rociNarodivsya 27 lipnya 1906 1906 07 27 MinskPomer 14 veresnya 2000 2000 09 14 94 roki Mezon LaffittPohovannya Le Menij le RuaKrayina Respublika PolshaDiyalnist redaktor publicistAlma mater Faculty of Law and Administration University of WarsawdMova tvoriv polska 1 francuzka i rosijskaRid Rodina GedrojcBrati sestri Henryk GiedroycdNagorodi Pochesnij doktor Yagellonskogo universitetud Honorary doctor of the University of Bialystokd honorary doctor of the University of Wroclawd Pochesnij doktor Yagellonskogo universitetud honorary doctor of the Maria Curie Sklodowska Universityd Honorary doctor of the University of Szczecind Kisiel PrizedSajt kulturaparyska com pl ludzie pokaz g jerzy giedroyc Yezhi Gedrojc u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gedrojc Aktivnij prihilnik polsko ukrayinskoyi spivpraci suprotivnik vzayemnih teritorialnih ta inshih pretenzij Zmist 1 Biografiya 2 Ukrayinskij vektor Kulturi 3 Ideya nezalezhnosti Ukrayini v poglyadah Yezhi Gedrojcya 4 Knigi 5 Vshanuvannya 6 Primitki 7 Dzherela 8 Literatura 9 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNavchavsya u Varshavskomu universiteti na yuridichnomu 1924 1929 ta istorichnomu 1930 1931 fakultetah U studentski roki buv golovoyu organizacij Korporaciya Patriya i Mizhkorporacijne kolo diyachem studentskoyi organizaciyi Derzhavnicka dumka mizhnarodnogo viddilu Centralnogo komitetu Spilki studentskoyi molodi redaktorom chasopisiv Akademichnij den i Bunt molodih z 1936 roku Politika Na pochatku drugoyi svitovoyi vijni opinivsya v Rumuniyi 1939 1940 Voyuvav u skladi Okremoyi Brigadi Karpatskih Strilciv buv uchasnikom livijskoyi vijskovoyi kampaniyi i boyiv u Tobruku 1942 keruvav viddilom vijskovih chasopisiv i vidavnictv Byuro propagandi 11 Polskogo korpusu 1941 1944 pracyuvav u Centri pidgotovki tankistiv u Gallipoli Italiya 1944 1945 Z 1945 roku direktor Yevropejskogo departamentu Ministerstva informaciyi Polskoyi Respubliki London Zasnovnik Literaturnogo institutu v Rimi 1946 z 1947 roku vidavec ta golovnij redaktor chasopisu Kultura U zhovtni 1947 roku pereyizdit do Mezon Lyaffit pid Parizhem de rozgortaye shiroku vidavnichu diyalnist spivpracyuye z vidatnimi polskimi emigracijnimi publicistami ta pismennikami Yuzefom Chapskim Yezhi Stempovskim Konstantinom A Yelenskim Yuliushem Myeroshevskim Cheslavom Miloshem Vitoldom Gombrovichem Gustavom Gerlingom Grudzinskim nbsp Gerb rodini GedrojcivUkrayinski emigracijni diyachi sho spivpracyuvali z Kulturoyu Bogdan Osadchuk Yurij Lavrinenko Yurij Shevelov Ivan Lisyak Rudnickij Boris Levickij Ivan Kedrin Ivan Koshelivec ta in Z 1953 roku iniciator vidannya Biblioteki Kulturi z 1962 roku vidaye Istorichni zoshiti prisvyacheni novitnij istoriyi Polshi ta krayin Centralno Shidnoyi Yevropi Do veresnya 2000 roku vijshlo 511 tomiv Biblioteki Kulturi sered yakih 132 chisla Istorichnih zoshitiv i 636 vidan Kulturi Vhodiv do skladu redakcijnoyi kolegiyi rosijskogo disidentskogo chasopisu Kontinent buv chlenom redakcijnoyi radi ukrayinskogo kvartalnika Vidnova brav aktivnu uchast u akciyah na zahist svobodi tvorchosti i vilnogo kulturnogo rozvitku 1982 za jogo iniciativoyu buv zasnovanij Fond dopomogi nezalezhnij polskij literaturi i kulturi Protyagom 50 rokiv pragnuv do formuvannya dobrosusidskih vzayemin Polshi z yiyi shidnimi susidami Litvoyu Bilorussyu Ukrayinoyu tak zvana ideya ULB u chiyu perspektivu zdobuttya derzhavnoyi nezalezhnosti vin zavzhdi viriv Ukrayinskij vektor Kulturi RedaguvatiZ iniciativi i koshtom Yezhi Gedrojcya u Biblioteci Kulturi z yavilasya drukom antologiya ukrayinskoyi literaturi 1917 1933 rokiv Rozstrilyane vidrodzhennya sho yiyi na zamovlennya Gedrojcya pidgotuvav Yurij Lavrinenko Rozstrilyane vidrodzhennya yak propoziciya nazvi knizhki vpershe prozvuchala u listi Gedrojcya do Lavrinenka vid 13 serpnya 1958 roku Shodo nazvi Chi ne bulo bi mozhe dobre dati yak zagalnu nazvu Rozstrilyane vidrodzhennya Antologiya 1917 1933 etc Nazva todi zvuchala bi efektno Z drugogo boku skromna nazva Antologiya mozhe tilki polegshiti proniknennya za zaliznu zavisu Sho Vi dumayete Pislya vihodu knizhki Yezhi Gedrojc koshtom redakciyi nadislav recenzijni primirniki antologiyi do Spilki Pismennikiv u Kiyevi ta do ukrayinskih radyanskih zhurnaliv a takozh vikoristovuvav kozhnu mozhlivist legalnu j nelegalnu abi perepraviti knigu za zaliznu zavisu Termin Gedrojcya rozstrilyane vidrodzhennya nabuv znachnogo poshirennya v ukrayinskomu publichnomu vzhivanni Sama antologiya spravila suttyevij vpliv na formuvannya ukrayinskogo shistdesyatnictva U 1969 roci u biblioteci Kulturi z yavilasya druga ukrayinska antologiya disidentska yaku na zamovlennya Gedrojcya vporyadkuvav Ivan Koshelivec Ukrayina 1956 1968 2 Ideya nezalezhnosti Ukrayini v poglyadah Yezhi Gedrojcya RedaguvatiPoglyadi Yezhi Gedrojcya shodo ukrayinskogo pitannya desho evolyucionuvali Vpershe voni buli sformovani u 1918 roci na bazi koncepciyi Pilsudskogo pro majbutnyu federaciyu Polshi Bilorusi Ukrayini i Litvi 3 Popri ce slid rozumiti sho klyuchovoyu dlya Yezhi bula ideya ob yednannya i primirennya troh narodiv a ne vlasne koncepciya Zreshtoyu yak idetsya u statti M Senich Gedrojc zgodom vidmovivsya vid federalistskih koncepcij yak novoyi formi polskogo imperializmu zvazhayuchi na te sho podibni ideyi asimilyaciyi ta federalizaciyi viklikali sprotiv i nerozuminnya suspilstva 4 Vislovlennya ideyi pro te sho Yevropa ne zakinchuyetsya na mezhi kordoniv ukrayinciv i polyakiv 5 znajshlo vidobrazhennya v ochevidno odnomu z najvdalishih proyektiv Gedrojcya u zhurnali Kultura zapochatkovanij u 1947 roci v Parizhi na storinkah yakogo velas ideologichna borotba z komunistichnoyu ideologiyeyu ta poshuk porozuminnya polyakiv z ukrayincyami ta bilorusami Golovnoyu tezoyu Gedrojcya yak zaznachaye doslidnicya Morozova bula ne bude naspravdi vilnih polyakiv chehiv chi ugorciv bez vilnih ukrayinciv bilorusiv chi litovciv 6 Z pershih vipuskiv zhurnalu Kultura na jogo storinkah ishlosya pro stvorennya novih istorichnih i geopolitichnih umov sho peredbachali zavdannya shirshogo masshtabu neobhidnist mizhnacionalnogo primirennya narodiv CSYe spilnoyi borotbi za nezalezhnist podolannya totalitarizmu ta formuvannya novoyi arhitekturi bezpeki regionu Sered lokalnih zavdan neobhidnist polsko ukrayinskogo primirennya v osnovu yakogo malo b buti pokladene virishennya takih problem yak pitannya ukrayinskoyi derzhavnosti kordoniv nacionalnih menshin ta podolannya mizhnacionalnih stereotipiv 4 Zvidsi mozhemo govoriti pro cilkovito proukrayinsku poziciyu Yezhi Gedrojcya i jogo chitke usvidomlennya Ukrayini yak nezalezhnoyi derzhavi Demokratichnist poglyadiv Gedrojcya u toj chas zdayetsya ne mala mezh Vin vistupiv za koncepciyu Ne mozhe buti vilnoyi Polshi bez vilnoyi Ukrayini 7 Varto zaznachiti sho vislovlennya podibnoyi tezi u mezhah Polshi abo na terenah Radyanskogo Soyuzu todi prosto ne mozhna bulo uyaviti Ochevidno sho faktor perebuvannya v emigraciyi neabiyak spriyav rozgortannyu demokratichnih zaboronenih i ne populyarnih na terenah Polshi i SRSR idej shodo ukrayinskoyi spravi Popri ce zvisno slid viddati nalezhne Gedrojcyu za vislovlennya i plekannya idej shodo primirennya ukrayinciv i polyakiv yakim vin zalishavsya virnim do kincya zhittya pri comu neodnorazovo narazhayuchi sebe na nebezpeku zokrema z boku polskih shovinistiv Vazhlivim i bolyuchim dlya Ukrayini bulo pitannya pro kordoni She u 1977 roci odnim z najbilshih dosyagnen Gedrojcya i jogo odnodumciv stalo pidpisannya Deklaraciyi shodo ukrayinskoyi spravi nadrukovanoyi u Kulturi v 1977 r U nij predstavnikami polskoyi rosijskoyi cheskoyi j ugorskoyi emigracij pidnimalosya pitannya pro nagalnu neobhidnist vidnovlennya ukrayinskoyi derzhavnosti zadlya vizvolennya inshih krayin komunistichnogo taboru i govorilosya pro strazhdannya ukrayinciv ne tilki vid rosijskogo ale j vid polskogo iga 7 Nastupnim krokom buv vidhid vid tak zvanoyi yagellonskoyi koncepciyi pro prirodnist perebuvannya ukrayinskih biloruskih j litovskih zemel pid krilom Koroni Polskoyi Gedrojc rizko zasudiv yiyi vistupivshi za vidmovu Polshi vid pretenzij na shidni kresi ta viznannya suchasnih kordoniv 8 Rol Ukrayini Gedrojc viznachav yak Osnovu novoyi sistemi mizhnarodnoyi bezpeki CSYe sho zminit nevigidnij geopolitichnij ustrij regionu oslabit rosijskij imperializm i spriyatime podolannyu radyanskogo ponevolennya i totalitarizmu 4 Dobrim prikladom sliduvannya svoyim perekonannyam ye zaklik Gedrojcya do Polshi viznati shojno zdobutu nezalezhnist Ukrayini Ce zapochatkuvalo proces polsko ukrayinskogo primirennya Poglyadi ta ideyi Gedrojcya chimalim chinom pospriyali rozvalu SRSR zblizhennyu ta podalshij spivpraci mizh polyakami ta ukrayincyami u pershi roki nezalezhnosti Ukrayini j u period Yevromajdaniv Okrim togo vazhlivoyu ye koncepciya Gedrojcya sho peredumovoyu uspihu borotbi za nezalezhnist i demokratichni peretvorennya u Polshi ta Ukrayini bulo i zalishayetsya dosyagnennya mizhnacionalnogo primirennya ta koordinaciya spilnoyi antitotalitarnoyi borotbi proti Rosiyi Otzhe polsko ukrayinske zblizhennya ye zaporukoyu strimuvannya sprob novoyi rosijskoyi ekspansiyi u CSYe ta garantiyeyu bezpeki inshih narodiv regionu 9 Knigi RedaguvatiProstir svobodi Ukrayina na shpaltah parizkoyi Kulturi Pidgotuvala Bogumila Berdihovska K Kritika 2005 Yezhi Gedrojc ta ukrayinska emigraciya Listuvannya 1950 1982 rokiv K Kritika 2008 Gedrojc Ye Z notatok Redaktora Za zag red L Ivshinoyi perekl z pol S Girik peredm I Giricha K PrAT Ukrayinska pres grupa 2013 Biblioteka gazeti Den Ukrayina Incognita seriya Pidrivna literatura Gedrojc Ye Avtobiografiya u chotiri ruki Uporyadkuvannya i pislyamova Kshishtofa Pom yana Kiyiv Duh i litera 2015 408 s recenziya Arhivovano 16 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Vshanuvannya Redaguvati29 listopada 2018 roku Kiyivska miska rada perejmenuvala vulicyu Tversku u Kiyevi na chest Yezhi Gedrojcya 10 Primitki Redaguvati a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Biblioteka Kulturi Osadchuk B Mriya Yezhi Gedrojca Arhivovano 6 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Den 122 15 lipnya 2004 a b v Senich M Poglyadi Yezhi Gedrojcya na polsko ukrayinske primirennya Problemi slovyanoznavstva 2010 59 S 237 Polikovska Yu Ukrayina na shpaltah parizkoyi Kulturi v 1950 h rokah Mandrivec 2014 2 S 43 Morozova O S Ideya nezalezhnoyi Ukrayini v diyalnosti Yezhi Gedrojcya Naukova praci naukovo metodichnij zhurnal Vip 262 T 274 Istoriya Mikolayiv Vid vo ChDU imeni Petra Mogili 2016 S 75 a b Morozova O S Ideya nezalezhnoyi Ukrayini v diyalnosti Yezhi Gedrojcya Naukova praci naukovo metodichnij zhurnal Vip 262 T 274 Istoriya Mikolayiv Vid vo ChDU imeni Petra Mogili 2016 S 76 Morozova O S Ideya nezalezhnoyi Ukrayini v diyalnosti Yezhi Gedrojcya Naukova praci naukovo metodichnij zhurnal Vip 262 T 274 Istoriya Mikolayiv Vid vo ChDU imeni Petra Mogili 2016 S 77 Senich M Poglyadi Yezhi Gedrojcya na polsko ukrayinske primirennya Problemi slovyanoznavstva 2010 59 S 236 Kropivnickij D 29 listopada 2018 Kiyivrada perejmenuvala vulicyu Tversku unn com ua Informacijne agentstvo UNN Arhiv originalu za 22 chervnya 2020 Procitovano 20 chervnya 2020 Dzherela RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Yezhi GedrojcGenyk Mykola Ukrainska recepcja Kultury w Giedroyc a Ukraina Ukrainska perspektywa Jerzego Giedroycia i srodowiska paryskiej Kultury Studia pod red Magdaleny Semczyszyn i Mariusza Zajaczkowskiego Warszawa 2014 S 164 184 Genik M A Vzayemovidnosini Yezhi Gyedrojcya i ukrayinskoyi emigraciyi Rec Jerzy Giedroyc Emigracja ukrainska Listy 1950 1982 Wybrala wstepem i przepisami opatrzyla Bogumila Berdychowska Listy autorow ukrainskich przelozyla Ola Hnatiuk Archiwum Kultury T 8 Warszawa Czytelnik 2004 830 s Galichina 2006 2007 12 13 S 458 461 Genik M Rol Deklaraciyi v ukrayinskij spravi 1977 roku v dosyagnenni polsko ukrayinskogo primirennya Ukrayina Polsha istorichna spadshina i suspilna svidomist Zbirnik naukovih prac Vipusk 3 4 Lviv Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini 2010 2011 S 212 221 Gnatyuk O Sto rokiv samotnosti U lipni minaye sto rokiv vid dnya narodzhennya Yezhi Gyedrojcya U veresni minaye shist rokiv vid dnya jogo smerti Arhivovano 21 chervnya 2020 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya 26 7 14 lipnya 2006 Olijnik N In memoriam Yezhi Gyedrojc nedostupne posilannya z chervnya 2019 Polske radio dlya zakordonu 14 09 2010 Osadchuk B Mriya Yezhi Gedrojca Arhivovano 6 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Den 122 15 lipnya 2004 Portnikov V Veresen Gedrojc Arhivovano 22 chervnya 2020 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya 38 29 veresnya 6 zhovtnya 2000 Portnikov V Zhovten Gedrojc Arhivovano 21 chervnya 2020 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya 39 5 12 zhovtnya 2001 O S Rublov Gedrojc Yezhi Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 267 268 518 s il ISBN 966 00 0405 2 O S Rublov Gedrojc Yezhi Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Snyadanko N Prostir svobodi Ukrayina na shpaltah parizkoyi Kulturi Lvivska gazeta Shapoval Yu Pan Redaktor Yezhi Gyedrojc ta jogo spadshina Arhivovano 21 chervnya 2020 u Wayback Machine Istorichna pravda Literatura RedaguvatiGenik M A Polsko ukrayinske primirennya u diyalnosti Literaturnogo institutu v Parizhi Ukrayinoznavchi studiyi Ivano Frankivsk 2010 2011 12 S 242 253 Genik M A Problema kordonu u vidnosinah ukrayinskoyi i polskoyi emigracij Gileya 2011 1 43 S 666 673 Genik M Senich M Gyedrojc Yezhi Istoriya politichnoyi dumki Navchalnij enciklopedichnij slovnik dovidnik Za zag red N M Homi Lviv Novij svit 2000 2014 S 186 187 Yezhi Bednarek Gedrojc Yezhi Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 172 ISBN 978 966 611 818 2 Posilannya RedaguvatiGedrojc Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Dok film Yezhi Gyedrojc Magichna sila slova chastina persha 2016 rik Arhivovano 5 lyutogo 2022 u Wayback Machine Dok film Yezhi Gyedrojc Magichna sila slova chastina druga 2016 rik Arhivovano 1 bereznya 2022 u Wayback Machine Ganna Cherkaska Avtor terminu rozstrilyane vidrodzhennya Yezhi Gedrojc korotka biografiya Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine UaModna 17 veresnya 2015 Vojcyeh Kononchuk Gedrojc i Osadchuk piv stolittya u listah Arhivovano 17 veresnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yezhi Gedrojc amp oldid 39829911