www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лисяк Рудницький Іван Павлович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рудницький Лисяк Рудницький Іва н Па вл

Лисяк-Рудницький Іван Павлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рудницький.

Лисяк-Рудницький Іва́н Па́влович (27 жовтня 1919, Відень, Австрія — 25 квітня 1984, Едмонтон, Канада) — історик української суспільно-політичної думки, політолог, публіцист.

Іван Павлович Лисяк-Рудницький
Народився 27 жовтня 1919(1919-10-27)
Відень, Австрія
Помер 25 квітня 1984(1984-04-25) (64 роки)
Едмонтон, Канада
Національність українець
Діяльність історик, письменник, викладач університету
Alma mater Львівський університет, Берлінський університет, Карловий університет
Галузь історія, політологія
Заклад Альбертський університет
Науковий ступінь доктор
Науковий керівник Едуард Вінтер
Членство Наукове товариство імені Шевченка
Канадський інститут українських студій
Батько Лисяк Павло
Мати Рудницька Мілена
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах

Автор праць з історії, що відкривали Європі та світу Україну. Син Мілени Рудницької та українського громадсько-політичного діяча Павла Лисяка.

Життєпис Редагувати

Родина Редагувати

Іван Лисяк Рудницький походив із однієї із найвідоміших українських інтелігентських родин. Батько був визначним адвокатом, редактором та співробітником багатьох українських видань, послом до Польського сейму від Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО) в 1938—1939 р. Мати була послом від УНДО до сейму (1928—1935), головою Союзу українок у Львові (1928—1939) і Світового союзу українок (з 1934 року). Мати належала до так званого «п'ятірного грона» Рудницьких. Серед них літературознавець, публіцист і перекладач Михайло Рудницький (1889—1975), правник і відомий громадський діяч Володимир Рудницький (1890—1974), політична діячка й організаторка жіночого руху в міжвоєнній Галичині Мілена Рудницька (1892—1976), патріарх української журналістики Іван Кедрин-Рудницький (1896) та композитор і музикант Антін Рудницький (1902—1975). Всі вони зробили непересічний вклад в розвиток українського політичного й культурного життя.

Батьки розлучилися, коли Іванові було 2 роки. Хлопчик жив із мамою, а батько допомагав матеріально.

Освіта у Львові Редагувати

Шкільну освіту здобув у Львові. У 1925-29 pp. він навчався в українській початковій школі, а від 1929 до 1937 року — в Академічній гімназії у Львові, найстарішій українській гімназії не тільки в Галичині, але й в усій Україні. Навчався на юридичному факультеті Львівського університету (1937—1939).

Навчання в Європі Редагувати

Після 1939 року у зв'язку із початком Другої Світової війни жив за кордоном. Навчався на факультеті зовнішніх відносин Берлінського університету (1940—1943). Захистив докторську дисертацію в Карловому університеті у Празі (1945). Керівником (директором) дисертації був відомий учений Едуард Вінтер, знавець слов'янської та української тематики, а темою стали політичні погляди Драгоманова. Захист відбувся у квітні 1945 p., буквально за декілька днів до вступу радянських військ до Праги.

У 1940-х був членом українського студентського товариства «Мазепинець», Української Студентської Громади у Празі та разом з А. Білинським, В. Рудком, О. Пріцаком — членом Націоналістичної Організації Українських Студентів Великонімеччини (НОУС). Після війни переїхав до Австрії, а 1947 року — до Женеви (Швейцарія), де деякий час слухав лекції в Інституті вищих міжнародних досліджень.

У 1949 році одружився з американкою Мері Джоан Бентон.

В США Редагувати

У 1951—1971 роках проживав у США. В 1951—1952 роках стажувався в Колумбійському університеті і незабаром здобув науковий ступінь доктора філософії.

У лютому 1956 р. одержав посаду асистента-професора в місцевому католицькому навчальному закладі — Ла Саль Коледж (Філадельфія), де читав курси з історії Росії та новітньої західноєвропейської історії. З початком виходу журналу «Сучасність» Лисяк-Рудницький від першого номера (січень 1961 р.) став його активним співробітником. Тут, окрім оригінальних статей, він друкував українські переклади своїх основних англомовних наукових публікацій. Співпраця з журналом тривала до 1967 року.

У 1967 став одним з авторів тексту «Заяви», надісланої від імені провідних американських інтелектуалів українського походження до керівництва СРСР і УРСР з політичними вимогами встановити громадянство УРСР, наладнати дипломатичні відносини між Українською РСР і зарубіжними країнами, надати українській мові статус державної в УРСР, легалізувати УАПЦ і УГКЦ та ін.

В 1967—1971 роках працював в Американському університеті у Вашингтоні.

В Канаді Редагувати

Від 1971 року жив в Канаді, де отримав посаду професора в Альбертському університеті. Був членом НТШ та УВАН і одним із засновників Канадського Інституту Українських Студій при Альбертському університеті.

Протягом усього свого життя дописував до українських емігрантських періодичних видань, зокрема до газети «Українські Вісті» і журналу «Зустрічі», «Сучасності» (1961—1967).

Помер в Едмонтоні (Канада).

Наукова робота Редагувати

Івану Лисяку-Рудницькому належать праці з історії України, української політичної думки XIX–XX ст. і теорії нації. Історичні есе видані у 2-х томах. Має великий вплив на сучасну історіографію. Осереддя філософських зацікавлень вченого становило історичне пізнання, в центрі його історіографічних інтересів — історія української суспільно-політичної думки від середини XIX ст. до 30-х років XX ст. Тривалий час був прихильником гетьманського руху, однак наприкінці 1940-х рр. відійшов від цього табору. Найвагоміші його дослідження присвячені М. Драгоманову, В. Липинському, М. Хвильовому, О. Назарукові. Провідна тема як політолога — доля України в новітній історії, передусім аналіз визначальних тенденцій її політичних змін у контексті сучасного світового процесу та політичного прогнозування. Його інтелектуальною батьківщиною була Німеччина XVIII–XX ст. Найвідчутнішим у творчості історика є вплив філософії історії Геґеля, його думок про наявність в історичному процесі своєї об'єктивної логіки і про можливість свободи тільки у правовій державі. Вихований на традиціях західноєвропейського лібералізму, — близький до «державницької школи» в українській історіографії. Звертаючись до антитези «Схід — Захід», він констатував амбівалентність українства, що полягає у поєднанні двох традицій: західної (соціально-політичної) та східної (християнсько-духовної). Українське національне відродження розглядав у контексті аналогічних процесів, що відбуваються з так званими «неісторичними» («недержавними») народами. Їх перетворення в історичні визначається передусім суспільно-культурною спроможністю національної еліти. Тож атрибутом «історичної нації» мислить не просто наявність державності, а й збереження нею своїх вищих, елітарних верств. До прикмет «недержавних», «сплебеїзованих» спільнот відносить особливу роль селянського чинника: в них основну масу становить селянство, а міське середовище або органічно гетерогенне, або відчужується слідом за елітарними верствами. Ця обставина, на його думку, ускладнює розгортання українського національного руху. Звідси й відсутність важливих ланок національного життя, неповнота української культури як за внутрішньою структурою, так і за функціями. Культурна цілісність чи принаймні її можливість є привілеєм державної нації. Ідея формування політичної української нації — одна з домінантних у Лисяка-Рудницького.

Концепція історіописання Редагувати

Періодизація історії України Редагувати

Іван Лисяк-Рудницький заперечував радянсько-марксистський підхід до періодизації історії України і разом із тим вважав, що періодизація, яку пропонували дореволюційні українські історики є провінційною. На думку вченого український історичний процес впродовж чотирьох століть відбувався, хоч із запізненням, але за західноєвропейським сценарієм. Особливістю Східної Європи було так зване «друге закріпачення», але і воно було ліквідоване повстанням Хмельницького.  

Відрізнялася від прийнятої в українській науці і пропонована Лисяком-Рудницьким періодизація ХІХ ст., яке він називав «довгим» (нижньою межею «довгого» ХІХ ст. в загальноєвропейському випадку вважають початок Французької революції, чи в українському випадку згасання автономії Гетьманщини, а верхньою межею — Першу Світову війну).  Вчений виділяв три періоди в цьому столітті: від занепаду козацької державності до 1840-х рр., від 40-х рр. до 80-х рр. і, врешті, від 90-х рр. до Першої світової війни. Ці періоди він пропонував назвати шляхетським, народницьким і модерним, залежно від того, хто виходив на провідне місце в суспільно-політичному житті. Основою для цієї схеми був факт існування в кожному із періодів специфічної верстви активних носіїв національної ідеології, як от шляхти, різночинної інтелігенції чи народних мас. Проте вчений віддавав належне і факторам, які виділяли інші дослідники, зокрема скасуванню кріпаччини і промисловій революції.

Іван Лисяк-Рудницький опонував поширеній серед істориків 20-х років (М. Волобуєва, О. Оглобліна, М. Слабченка, М. Яворського) тезі про колоніальне становище України в Російській імперії. Ця теза утвердилася настільки сильно, що будь-яка інша точка зору вважалася неприйнятною. Лисяк-Рудницький доводив, що царизм насправді розглядав українські землі як корінні провінції, а тому часто забезпечував в них за допомогою іноземних інвестицій навіть вищі темпи індустріального розвитку, ніж у центральних регіонах.

Політичні погляди Редагувати

Найвиразніше політичні погляди Івана Лисяка-Рудницького простежуються у його праці «Консерватизм» (1958). На думку Юрія Луцького, Іван Лисяк-Рудницький виразно стояв на консервативних позиціях. Консерватизм вченого був нетиповим для українського «правого крила», бо був не загумінковим, а спирався на світові джерела і його власні оригінальні думки. Консервативний світогляд у Лисяка-Рудницького поєднувався з ліберальними цінностями. Ліберальна орієнтація вченого простежувалася навіть у його ставленні до релігії: він почував себе близьким до ліберального протестантизму унітаристського типу, і приєднався б до нього, якби в українському релігійному житті існувало таке віровизнання.

Іван Лисяк-Рудницький був послідовним і рішучим противником націоналістичної ідеології. Проте наприкінці 1960-х рр. він зблизився з окремими представниками ОУН («двійкарями»). Цю фракцію націоналістичного руху вчений цінував, оскільки вона цілком відійшла від інтегрально-націоналістичної ідеології. На відміну від значної частини вчених української діаспори, Лисяк-Рудницький був політично нейтральним, хоча й ідентифікував свої погляди, як ліберальні.

Праці Редагувати

  • Вклад Галичини в українські визвольні змагання, 1948.
  • Інтелектуальні початки нової України, 1958.
  • Українська революція з перспективи сорокаліття, 1959.
  • Проти Росії чи проти радянської системи [ 18 жовтня 2011 у Wayback Machine.], 1961.
  • Україна в еволюції радянської системи, 1963.
  • Україна між Сходом і Заходом, 1966.
  • Четвертий Універсал та його ідеологічні попередники, 1968, 1977.
  • Між історією і політикою (статті до історії та критики укр. суспільно-політ. думки) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Мюнхен : Сучасність, 1973. [1] [ 6 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
  • Іван Лисяк-Рудницький, published in Mykhaylo Drahomanov: A Symposium and Selected Writings, The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S., Vol. II, Spring, 1952, No. 1 (3), pp. 70–130. Reprinted in Ivan L. Rudnytsky, Essays in Modern Ukrainian History, ed. Peter L. Rudnytsky (1987).
  • Зауваги до проблеми «історичних» і «неісторичних» націй, 1981.
  • Політична думка українських підрадянських дисидентів, 1981.
  • Націоналізм і тоталітаризм, 1982.
  • Essays in Modern Ukrainian History [ 12 жовтня 2011 у Wayback Machine.] by Ivan L. Rudnytsky. — Edmonton, 1987.
  • Нариси з історії нової України. — Львів, 1991;
  • Історичні есе: У 2 т. — К., 1994 (2-ге вид. — 2019).
  • Збірки «Mykhaylo Drahomanov. A Symposium and Selected Writings» [ 4 червня 2011 у Wayback Machine.] («The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U. S.», 1952, ч. 1.
  • «The Role of the Ukraine in Modern History» («Slavic Review», 1963, ч. 2).
  • «The Ukrainians in Galicia under Austrian Rule» («Austrian History yearbook», 1967).
  • Збірка есеїв «Між історією й політикою» (1972).
  • Статті в журналах «Листи до приятелів», «Сучасність» та ін.
  • Между историей и политикой. — М.—СПб. : Летний сад, 2007. («Библиотека украинской мысли») (рос.)

Оцінка діяльності Редагувати

Історик Ярослав Грицак у своїй статті під назвою «Іван Лисяк-Рудницький (нарис інтелектуальної біографії)» так оцінив внесок вченого в українську інтелектуальну традицію:

Цікаві епізоди із біографії Редагувати

7 грудня 1964 року Іван Лисяк-Рудницький мав прикрий інцидент, який прославив його на всю Америку. Їдучи в автобусі з Філадельфії до Брин-Маур і читаючи книгу, він попросив жінку, яка сиділа неподалік і слухала музику, стишити звук на транзисторі. 42-річна Мері Гелінас відмовилася і увімкнула радіо ще голосніше. Тоді Лисяк-Рудницький звернувся до водія автобуса, але той не бажав втручатися у конфлікт. Втративши терпіння Іван Лисяк-Рудницький спробував вихопити програвач із рук жінки, зав'язалася сутичка і жінка отримала удар по голові. Поліція, яка приїхала на місце інциденту, склала протокол і забрала вченого у поліцейську дільницю, де він провів кілька годин. Незважаючи на те, що журі виправдало Івана Лисяка-Рудницького, через інцидент він змушений був припинити викладання у коледжі Брин-Маур. Випадок набув розголосу, і з'явився навіть міф, що жінка була чорношкірою, але з фото, яке було зроблено після інциденту помітно, що це не так. «Нью-Йорк Таймс» присвятила цій події статтю, обізвавши історика «Іваном Грозним». Водночас значна частина громадськості підтримала вченого, оскільки вважала, що ситуація із транзисторами в громадському транспорті давно перейшла межі розумного. Місцеві газети друкували листи із співчуттям і підтримкою. Незнайомі люди навіть висилали Івану Лисяку-Рудницькому гроші для судової справи. А міська транспортна компанія винесла рішення про заборону грати на транзисторах у трамваях і автобусах, і в усіх видах транспорту появилися відповідні таблички.

Іван-Лисяк Рудницький був одним із ініціаторів створення заяви звернення від провідних американських інтелектуалів українського походження до керівництва СРСР та УРСР з політичними вимогами, яка на думку її ініціаторів, після оприлюднення в радянських засобах масової інформації, могла б стати готовою політичною програмою для української підрадянської інтелігенції.  Робота над заявою тривала майже два роки. Ідею підтримала низка чільних діячів української еміграції. Підтримку ініціативі висловив і редактор паризької «Культури» Єжи Ґедройць, який навіть пообіцяв нелегально переправити текст в Україну. Проектована декларація була задумана як колективний «документ політичної думки» й адресувалася до української громадськості в УРСР і на еміграції. 2 листопада 1967 р. текст «Заяви», з підписами 35 американських професорів українського походження, було надіслано найвищим державним і партійним діячам СРСР та УРСР. Через радіо «Свобода» і інші нелегальні канали текст заяви став доступним і для головного адресата — народу України. «Заява 35 професорів» викликала численні протести серед еміграційного національно-патріотичного «естеблішменту». Всіх, хто підписався під нею, засуджено як зрадників і ренегатів, оскільки «Заява» de facto визнавала існування УРСР. Однак ініціатори заяви не відступили від своїх позицій і згодом спробували організувати ще один сміливий задум — поїздку групи українських еміграційних вчених в УРСР. Однак ідея не була втілена, в останній момент радянська сторона відмовила в прийомі емігрантській делегації. 

У 1969 році спеціальний комітет історичного факультету відмовив І. Лисяку-Рудницькому в університетському званні «тенюра» («повного професора»). Комісія аргументувала своє рішення сумнівністю диплому вченого із Карлового університету, його вузькою спеціалізацією — українська історія і тим, що у членів комітету склалося враження, що вчений не виконує своїх обов'язків щодо історичного факультету. Останнє звинувачення було спричинене  особистим конфліктом вченого з деканом факультету. На захист українського професора стали студенти, які розпочали масову кампанію протесту проти рішення керівництва історичного факультету. Протести були такі чисельні й сильні, що історичний факультет змінив своє рішення на користь українського професора, а декан історичного факультету — змушений був подати у відставку.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Грицак Я. Іван Лисяк-Рудницький (нарис інтелектуальної біографії) // Сучасність. — 1994. — № 11. 
  2. Іван Лисяк-Рудницький: від емігранта-контролера до реформатора освіти - leopolis.one (укр.). 14 вересня 2022. Процитовано 21 вересня 2022. 
  3. ↑ Кульчицький С. Піднімаючись над догмами Іван Лисяк-Рудницький - зірка серед українських інтелектуалів. http://incognita.day.kiev.ua/pidnimayuchis-nad-dogmami.html. 

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rudnickij Lisyak Rudnickij Iva n Pa vlovich 27 zhovtnya 1919 Viden Avstriya 25 kvitnya 1984 Edmonton Kanada istorik ukrayinskoyi suspilno politichnoyi dumki politolog publicist Ivan Pavlovich Lisyak RudnickijNarodivsya 27 zhovtnya 1919 1919 10 27 Viden AvstriyaPomer 25 kvitnya 1984 1984 04 25 64 roki Edmonton KanadaNacionalnist ukrayinecDiyalnist istorik pismennik vikladach universitetuAlma mater Lvivskij universitet Berlinskij universitet Karlovij universitetGaluz istoriya politologiyaZaklad Albertskij universitetNaukovij stupin doktorNaukovij kerivnik Eduard VinterChlenstvo Naukove tovaristvo imeni Shevchenka Kanadskij institut ukrayinskih studijBatko Lisyak PavloMati Rudnicka MilenaRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u VikicitatahAvtor prac z istoriyi sho vidkrivali Yevropi ta svitu Ukrayinu Sin Mileni Rudnickoyi ta ukrayinskogo gromadsko politichnogo diyacha Pavla Lisyaka Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Rodina 1 2 Osvita u Lvovi 1 3 Navchannya v Yevropi 1 4 V SShA 1 5 V Kanadi 2 Naukova robota 3 Koncepciya istoriopisannya 3 1 Periodizaciya istoriyi Ukrayini 4 Politichni poglyadi 5 Praci 6 Ocinka diyalnosti 7 Cikavi epizodi iz biografiyi 8 Primitki 9 Dzherela ta literatura 10 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiRodina Redaguvati Ivan Lisyak Rudnickij pohodiv iz odniyeyi iz najvidomishih ukrayinskih inteligentskih rodin Batko buv viznachnim advokatom redaktorom ta spivrobitnikom bagatoh ukrayinskih vidan poslom do Polskogo sejmu vid Ukrayinskogo nacionalno demokratichnogo ob yednannya UNDO v 1938 1939 r Mati bula poslom vid UNDO do sejmu 1928 1935 golovoyu Soyuzu ukrayinok u Lvovi 1928 1939 i Svitovogo soyuzu ukrayinok z 1934 roku Mati nalezhala do tak zvanogo p yatirnogo grona Rudnickih Sered nih literaturoznavec publicist i perekladach Mihajlo Rudnickij 1889 1975 pravnik i vidomij gromadskij diyach Volodimir Rudnickij 1890 1974 politichna diyachka j organizatorka zhinochogo ruhu v mizhvoyennij Galichini Milena Rudnicka 1892 1976 patriarh ukrayinskoyi zhurnalistiki Ivan Kedrin Rudnickij 1896 ta kompozitor i muzikant Antin Rudnickij 1902 1975 Vsi voni zrobili neperesichnij vklad v rozvitok ukrayinskogo politichnogo j kulturnogo zhittya 1 Batki rozluchilisya koli Ivanovi bulo 2 roki Hlopchik zhiv iz mamoyu a batko dopomagav materialno 2 Osvita u Lvovi Redaguvati Shkilnu osvitu zdobuv u Lvovi U 1925 29 pp vin navchavsya v ukrayinskij pochatkovij shkoli a vid 1929 do 1937 roku v Akademichnij gimnaziyi u Lvovi najstarishij ukrayinskij gimnaziyi ne tilki v Galichini ale j v usij Ukrayini Navchavsya na yuridichnomu fakulteti Lvivskogo universitetu 1937 1939 Navchannya v Yevropi Redaguvati Pislya 1939 roku u zv yazku iz pochatkom Drugoyi Svitovoyi vijni zhiv za kordonom Navchavsya na fakulteti zovnishnih vidnosin Berlinskogo universitetu 1940 1943 Zahistiv doktorsku disertaciyu v Karlovomu universiteti u Prazi 1945 Kerivnikom direktorom disertaciyi buv vidomij uchenij Eduard Vinter znavec slov yanskoyi ta ukrayinskoyi tematiki a temoyu stali politichni poglyadi Dragomanova Zahist vidbuvsya u kvitni 1945 p bukvalno za dekilka dniv do vstupu radyanskih vijsk do Pragi U 1940 h buv chlenom ukrayinskogo studentskogo tovaristva Mazepinec Ukrayinskoyi Studentskoyi Gromadi u Prazi ta razom z A Bilinskim V Rudkom O Pricakom chlenom Nacionalistichnoyi Organizaciyi Ukrayinskih Studentiv Velikonimechchini NOUS Pislya vijni pereyihav do Avstriyi a 1947 roku do Zhenevi Shvejcariya de deyakij chas sluhav lekciyi v Instituti vishih mizhnarodnih doslidzhen U 1949 roci odruzhivsya z amerikankoyu Meri Dzhoan Benton V SShA Redaguvati U 1951 1971 rokah prozhivav u SShA V 1951 1952 rokah stazhuvavsya v Kolumbijskomu universiteti i nezabarom zdobuv naukovij stupin doktora filosofiyi U lyutomu 1956 r oderzhav posadu asistenta profesora v miscevomu katolickomu navchalnomu zakladi La Sal Koledzh Filadelfiya de chitav kursi z istoriyi Rosiyi ta novitnoyi zahidnoyevropejskoyi istoriyi Z pochatkom vihodu zhurnalu Suchasnist Lisyak Rudnickij vid pershogo nomera sichen 1961 r stav jogo aktivnim spivrobitnikom Tut okrim originalnih statej vin drukuvav ukrayinski perekladi svoyih osnovnih anglomovnih naukovih publikacij Spivpracya z zhurnalom trivala do 1967 roku U 1967 stav odnim z avtoriv tekstu Zayavi nadislanoyi vid imeni providnih amerikanskih intelektualiv ukrayinskogo pohodzhennya do kerivnictva SRSR i URSR z politichnimi vimogami vstanoviti gromadyanstvo URSR naladnati diplomatichni vidnosini mizh Ukrayinskoyu RSR i zarubizhnimi krayinami nadati ukrayinskij movi status derzhavnoyi v URSR legalizuvati UAPC i UGKC ta in V 1967 1971 rokah pracyuvav v Amerikanskomu universiteti u Vashingtoni V Kanadi Redaguvati Vid 1971 roku zhiv v Kanadi de otrimav posadu profesora v Albertskomu universiteti Buv chlenom NTSh ta UVAN i odnim iz zasnovnikiv Kanadskogo Institutu Ukrayinskih Studij pri Albertskomu universiteti Protyagom usogo svogo zhittya dopisuvav do ukrayinskih emigrantskih periodichnih vidan zokrema do gazeti Ukrayinski Visti i zhurnalu Zustrichi Suchasnosti 1961 1967 Pomer v Edmontoni Kanada Naukova robota RedaguvatiIvanu Lisyaku Rudnickomu nalezhat praci z istoriyi Ukrayini ukrayinskoyi politichnoyi dumki XIX XX st i teoriyi naciyi Istorichni ese vidani u 2 h tomah Maye velikij vpliv na suchasnu istoriografiyu Osereddya filosofskih zacikavlen vchenogo stanovilo istorichne piznannya v centri jogo istoriografichnih interesiv istoriya ukrayinskoyi suspilno politichnoyi dumki vid seredini XIX st do 30 h rokiv XX st Trivalij chas buv prihilnikom getmanskogo ruhu odnak naprikinci 1940 h rr vidijshov vid cogo taboru Najvagomishi jogo doslidzhennya prisvyacheni M Dragomanovu V Lipinskomu M Hvilovomu O Nazarukovi Providna tema yak politologa dolya Ukrayini v novitnij istoriyi peredusim analiz viznachalnih tendencij yiyi politichnih zmin u konteksti suchasnogo svitovogo procesu ta politichnogo prognozuvannya Jogo intelektualnoyu batkivshinoyu bula Nimechchina XVIII XX st Najvidchutnishim u tvorchosti istorika ye vpliv filosofiyi istoriyi Gegelya jogo dumok pro nayavnist v istorichnomu procesi svoyeyi ob yektivnoyi logiki i pro mozhlivist svobodi tilki u pravovij derzhavi Vihovanij na tradiciyah zahidnoyevropejskogo liberalizmu blizkij do derzhavnickoyi shkoli v ukrayinskij istoriografiyi Zvertayuchis do antitezi Shid Zahid vin konstatuvav ambivalentnist ukrayinstva sho polyagaye u poyednanni dvoh tradicij zahidnoyi socialno politichnoyi ta shidnoyi hristiyansko duhovnoyi Ukrayinske nacionalne vidrodzhennya rozglyadav u konteksti analogichnih procesiv sho vidbuvayutsya z tak zvanimi neistorichnimi nederzhavnimi narodami Yih peretvorennya v istorichni viznachayetsya peredusim suspilno kulturnoyu spromozhnistyu nacionalnoyi eliti Tozh atributom istorichnoyi naciyi mislit ne prosto nayavnist derzhavnosti a j zberezhennya neyu svoyih vishih elitarnih verstv Do prikmet nederzhavnih splebeyizovanih spilnot vidnosit osoblivu rol selyanskogo chinnika v nih osnovnu masu stanovit selyanstvo a miske seredovishe abo organichno geterogenne abo vidchuzhuyetsya slidom za elitarnimi verstvami Cya obstavina na jogo dumku uskladnyuye rozgortannya ukrayinskogo nacionalnogo ruhu Zvidsi j vidsutnist vazhlivih lanok nacionalnogo zhittya nepovnota ukrayinskoyi kulturi yak za vnutrishnoyu strukturoyu tak i za funkciyami Kulturna cilisnist chi prinajmni yiyi mozhlivist ye privileyem derzhavnoyi naciyi Ideya formuvannya politichnoyi ukrayinskoyi naciyi odna z dominantnih u Lisyaka Rudnickogo Koncepciya istoriopisannya RedaguvatiPeriodizaciya istoriyi Ukrayini Redaguvati Ivan Lisyak Rudnickij zaperechuvav radyansko marksistskij pidhid do periodizaciyi istoriyi Ukrayini i razom iz tim vvazhav sho periodizaciya yaku proponuvali dorevolyucijni ukrayinski istoriki ye provincijnoyu Na dumku vchenogo ukrayinskij istorichnij proces vprodovzh chotiroh stolit vidbuvavsya hoch iz zapiznennyam ale za zahidnoyevropejskim scenariyem Osoblivistyu Shidnoyi Yevropi bulo tak zvane druge zakripachennya ale i vono bulo likvidovane povstannyam Hmelnickogo Vidriznyalasya vid prijnyatoyi v ukrayinskij nauci i proponovana Lisyakom Rudnickim periodizaciya HIH st yake vin nazivav dovgim nizhnoyu mezheyu dovgogo HIH st v zagalnoyevropejskomu vipadku vvazhayut pochatok Francuzkoyi revolyuciyi chi v ukrayinskomu vipadku zgasannya avtonomiyi Getmanshini a verhnoyu mezheyu Pershu Svitovu vijnu Vchenij vidilyav tri periodi v comu stolitti vid zanepadu kozackoyi derzhavnosti do 1840 h rr vid 40 h rr do 80 h rr i vreshti vid 90 h rr do Pershoyi svitovoyi vijni Ci periodi vin proponuvav nazvati shlyahetskim narodnickim i modernim zalezhno vid togo hto vihodiv na providne misce v suspilno politichnomu zhitti Osnovoyu dlya ciyeyi shemi buv fakt isnuvannya v kozhnomu iz periodiv specifichnoyi verstvi aktivnih nosiyiv nacionalnoyi ideologiyi yak ot shlyahti riznochinnoyi inteligenciyi chi narodnih mas Prote vchenij viddavav nalezhne i faktoram yaki vidilyali inshi doslidniki zokrema skasuvannyu kripachchini i promislovij revolyuciyi 3 Ivan Lisyak Rudnickij oponuvav poshirenij sered istorikiv 20 h rokiv M Volobuyeva O Ogloblina M Slabchenka M Yavorskogo tezi pro kolonialne stanovishe Ukrayini v Rosijskij imperiyi Cya teza utverdilasya nastilki silno sho bud yaka insha tochka zoru vvazhalasya neprijnyatnoyu Lisyak Rudnickij dovodiv sho carizm naspravdi rozglyadav ukrayinski zemli yak korinni provinciyi a tomu chasto zabezpechuvav v nih za dopomogoyu inozemnih investicij navit vishi tempi industrialnogo rozvitku nizh u centralnih regionah 3 Politichni poglyadi RedaguvatiNajviraznishe politichni poglyadi Ivana Lisyaka Rudnickogo prostezhuyutsya u jogo praci Konservatizm 1958 Na dumku Yuriya Luckogo Ivan Lisyak Rudnickij virazno stoyav na konservativnih poziciyah Konservatizm vchenogo buv netipovim dlya ukrayinskogo pravogo krila bo buv ne zaguminkovim a spiravsya na svitovi dzherela i jogo vlasni originalni dumki Konservativnij svitoglyad u Lisyaka Rudnickogo poyednuvavsya z liberalnimi cinnostyami Liberalna oriyentaciya vchenogo prostezhuvalasya navit u jogo stavlenni do religiyi vin pochuvav sebe blizkim do liberalnogo protestantizmu unitaristskogo tipu i priyednavsya b do nogo yakbi v ukrayinskomu religijnomu zhitti isnuvalo take viroviznannya 1 Ivan Lisyak Rudnickij buv poslidovnim i rishuchim protivnikom nacionalistichnoyi ideologiyi Prote naprikinci 1960 h rr vin zblizivsya z okremimi predstavnikami OUN dvijkaryami Cyu frakciyu nacionalistichnogo ruhu vchenij cinuvav oskilki vona cilkom vidijshla vid integralno nacionalistichnoyi ideologiyi Na vidminu vid znachnoyi chastini vchenih ukrayinskoyi diaspori Lisyak Rudnickij buv politichno nejtralnim hocha j identifikuvav svoyi poglyadi yak liberalni 3 Praci RedaguvatiVklad Galichini v ukrayinski vizvolni zmagannya 1948 Intelektualni pochatki novoyi Ukrayini 1958 Ukrayinska revolyuciya z perspektivi sorokalittya 1959 Proti Rosiyi chi proti radyanskoyi sistemi Arhivovano 18 zhovtnya 2011 u Wayback Machine 1961 Ukrayina v evolyuciyi radyanskoyi sistemi 1963 Ukrayina mizh Shodom i Zahodom 1966 Chetvertij Universal ta jogo ideologichni poperedniki 1968 1977 Mizh istoriyeyu i politikoyu statti do istoriyi ta kritiki ukr suspilno polit dumki Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Myunhen Suchasnist 1973 1 Arhivovano 6 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Ivan Lisyak Rudnickij Dragomanov yak politichnij teoretik published in Mykhaylo Drahomanov A Symposium and Selected Writings The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U S Vol II Spring 1952 No 1 3 pp 70 130 Reprinted in Ivan L Rudnytsky Essays in Modern Ukrainian History ed Peter L Rudnytsky 1987 Zauvagi do problemi istorichnih i neistorichnih nacij 1981 Politichna dumka ukrayinskih pidradyanskih disidentiv 1981 Nacionalizm i totalitarizm 1982 Essays in Modern Ukrainian History Arhivovano 12 zhovtnya 2011 u Wayback Machine by Ivan L Rudnytsky Edmonton 1987 Narisi z istoriyi novoyi Ukrayini Lviv 1991 Istorichni ese U 2 t K 1994 2 ge vid 2019 Zbirki Mykhaylo Drahomanov A Symposium and Selected Writings Arhivovano 4 chervnya 2011 u Wayback Machine The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U S 1952 ch 1 The Role of the Ukraine in Modern History Slavic Review 1963 ch 2 The Ukrainians in Galicia under Austrian Rule Austrian History yearbook 1967 Zbirka eseyiv Mizh istoriyeyu j politikoyu 1972 Statti v zhurnalah Listi do priyateliv Suchasnist ta in Mezhdu istoriej i politikoj M SPb Letnij sad 2007 Biblioteka ukrainskoj mysli ros Ocinka diyalnosti RedaguvatiIstorik Yaroslav Gricak u svoyij statti pid nazvoyu Ivan Lisyak Rudnickij naris intelektualnoyi biografiyi tak ociniv vnesok vchenogo v ukrayinsku intelektualnu tradiciyu Ale sered ukrayinskih istorikiv na Zahodi malo znajdetsya profesoriv yaki mali b takij velikij intelektualnij vpliv na svoyih koleg rovesnikiv ta nastupni profesijni pokolinnya yak Lisyak Rudnickij Prochitavshi knizhku Mizh istoriyeyu ta politikoyu jogo tovarish vidomij specialist z istoriyi ukrayinskoyi ekonomiki Ivan Koropeckij pisav avtorovi Ti mav chi ne najbilshij vpliv na mene zi vsih Prof Roman Shporlyuk nezadovgo do smerti Lisyaka Rudnickogo pisav u rekomendaciyi pro jogo pracyu Yaksho inkoli ya dumayu sho v mene ye cikava abo originalna ideya shodo tiyeyi chi inshoyi temi ukrayinskoyi istoriyi ya shvidko viyavlyayu sho cya ideya vzhe bula vislovlena prof Rudnickim v odnij iz jogo robit Po suti ya i moyi kolegi mozhemo vvazhatisya studentami prof Rudnickogo Lisyakovi Rudnickomu nalezhit chest vidkrittya Oresta Subtelnogo ta Zenona Koguta yaki nini ye vidomimi ukrayinskimi istorikami Vin buv blizkim drugom i doradnikom prof Marti Bogachevskoyi Hom yak sered jogo studentiv buli prof Frensis Sviripa i prof Devid Marplz Ostanni roki jogo zhittya z nim tisno spivpracyuvali prof Ivan Pavlo Himka ta prof Frenk Sisin Miroslav Yurkevich ta Bogdan Klid 1 Cikavi epizodi iz biografiyi Redaguvati7 grudnya 1964 roku Ivan Lisyak Rudnickij mav prikrij incident yakij proslaviv jogo na vsyu Ameriku Yiduchi v avtobusi z Filadelfiyi do Brin Maur i chitayuchi knigu vin poprosiv zhinku yaka sidila nepodalik i sluhala muziku stishiti zvuk na tranzistori 42 richna Meri Gelinas vidmovilasya i uvimknula radio she golosnishe Todi Lisyak Rudnickij zvernuvsya do vodiya avtobusa ale toj ne bazhav vtruchatisya u konflikt Vtrativshi terpinnya Ivan Lisyak Rudnickij sprobuvav vihopiti progravach iz ruk zhinki zav yazalasya sutichka i zhinka otrimala udar po golovi Policiya yaka priyihala na misce incidentu sklala protokol i zabrala vchenogo u policejsku dilnicyu de vin proviv kilka godin Nezvazhayuchi na te sho zhuri vipravdalo Ivana Lisyaka Rudnickogo cherez incident vin zmushenij buv pripiniti vikladannya u koledzhi Brin Maur Vipadok nabuv rozgolosu i z yavivsya navit mif sho zhinka bula chornoshkiroyu ale z foto yake bulo zrobleno pislya incidentu pomitno sho ce ne tak Nyu Jork Tajms prisvyatila cij podiyi stattyu obizvavshi istorika Ivanom Groznim Vodnochas znachna chastina gromadskosti pidtrimala vchenogo oskilki vvazhala sho situaciya iz tranzistorami v gromadskomu transporti davno perejshla mezhi rozumnogo Miscevi gazeti drukuvali listi iz spivchuttyam i pidtrimkoyu Neznajomi lyudi navit visilali Ivanu Lisyaku Rudnickomu groshi dlya sudovoyi spravi A miska transportna kompaniya vinesla rishennya pro zaboronu grati na tranzistorah u tramvayah i avtobusah i v usih vidah transportu poyavilisya vidpovidni tablichki Ivan Lisyak Rudnickij buv odnim iz iniciatoriv stvorennya zayavi zvernennya vid providnih amerikanskih intelektualiv ukrayinskogo pohodzhennya do kerivnictva SRSR ta URSR z politichnimi vimogami yaka na dumku yiyi iniciatoriv pislya oprilyudnennya v radyanskih zasobah masovoyi informaciyi mogla b stati gotovoyu politichnoyu programoyu dlya ukrayinskoyi pidradyanskoyi inteligenciyi Robota nad zayavoyu trivala majzhe dva roki Ideyu pidtrimala nizka chilnih diyachiv ukrayinskoyi emigraciyi Pidtrimku iniciativi visloviv i redaktor parizkoyi Kulturi Yezhi Gedrojc yakij navit poobicyav nelegalno perepraviti tekst v Ukrayinu Proektovana deklaraciya bula zadumana yak kolektivnij dokument politichnoyi dumki j adresuvalasya do ukrayinskoyi gromadskosti v URSR i na emigraciyi 2 listopada 1967 r tekst Zayavi z pidpisami 35 amerikanskih profesoriv ukrayinskogo pohodzhennya bulo nadislano najvishim derzhavnim i partijnim diyacham SRSR ta URSR Cherez radio Svoboda i inshi nelegalni kanali tekst zayavi stav dostupnim i dlya golovnogo adresata narodu Ukrayini Zayava 35 profesoriv viklikala chislenni protesti sered emigracijnogo nacionalno patriotichnogo esteblishmentu Vsih hto pidpisavsya pid neyu zasudzheno yak zradnikiv i renegativ oskilki Zayava de facto viznavala isnuvannya URSR Odnak iniciatori zayavi ne vidstupili vid svoyih pozicij i zgodom sprobuvali organizuvati she odin smilivij zadum poyizdku grupi ukrayinskih emigracijnih vchenih v URSR Odnak ideya ne bula vtilena v ostannij moment radyanska storona vidmovila v prijomi emigrantskij delegaciyi 1 U 1969 roci specialnij komitet istorichnogo fakultetu vidmoviv I Lisyaku Rudnickomu v universitetskomu zvanni tenyura povnogo profesora Komisiya argumentuvala svoye rishennya sumnivnistyu diplomu vchenogo iz Karlovogo universitetu jogo vuzkoyu specializaciyeyu ukrayinska istoriya i tim sho u chleniv komitetu sklalosya vrazhennya sho vchenij ne vikonuye svoyih obov yazkiv shodo istorichnogo fakultetu Ostannye zvinuvachennya bulo sprichinene osobistim konfliktom vchenogo z dekanom fakultetu Na zahist ukrayinskogo profesora stali studenti yaki rozpochali masovu kampaniyu protestu proti rishennya kerivnictva istorichnogo fakultetu Protesti buli taki chiselni j silni sho istorichnij fakultet zminiv svoye rishennya na korist ukrayinskogo profesora a dekan istorichnogo fakultetu zmushenij buv podati u vidstavku 1 Primitki Redaguvati a b v g d Gricak Ya Ivan Lisyak Rudnickij naris intelektualnoyi biografiyi Suchasnist 1994 11 Ivan Lisyak Rudnickij vid emigranta kontrolera do reformatora osviti leopolis one ukr 14 veresnya 2022 Procitovano 21 veresnya 2022 a b v Kulchickij S Pidnimayuchis nad dogmami Ivan Lisyak Rudnickij zirka sered ukrayinskih intelektualiv http incognita day kiev ua pidnimayuchis nad dogmami html Dzherela ta literatura RedaguvatiLisyak Rudnickij Ivan Shodenniki Duh i Litera K 2019 S 64O S V Kulchickij Lisyak Rudnickij Ivan Pavlovich Arhivovano 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 164 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Gricak Ya Ivan Lisyak Rudnickij ta jogo praci z novoyi ukr istoriyi Lisyak Rudnickij I Narisi z istoriyi novoyi Ukrayini Lviv 1991 Gricak Ya Ivan Lisyak Rudnickij naris intelektualnoyi biografiyi Suchasnist 1994 11 Himka I Nash istorik nasha epoha Ivan Lisyak Rudnickij Arhivovano 23 chervnya 2018 u Wayback Machine Kritika listopad 2014 Ablicov V Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Genik M Ukrayinsko polske primirennya v politichnij dumci Ivana Lisyaka Rudnickogo Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist 23 2013 S 572 580 Mariyush Radoslav Sava Fashisti chi partneri Dva poglyadi na ukrayinskij nacionalizm u svitli listuvannya mizh Ivanom Lisyakom Rudnickim i Ivanom Kedrinim Arhivovano 9 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Ukrayina Moderna 2013 21 Fashizm i pravij radikalizm na shodi Evropi Arhivovano 28 zhovtnya 2016 u Wayback Machine S 318 332 ZNTSh Praci istoriko filosofskoyi sekciyi Lviv 1991 t 222 Kulchickij S Gostrim zorom talanovitogo doslidnika Politika i chas 1996 1 Pricak O Ivan Lisyak Rudnickij yak uchenij i komunikator V kn Lisyak Rudnickij I Istorichni ese t 1 K 1994 Hmil I S Deyaki problemi istoriyi Ukrayini kriz prizmu bachennya I Lisyaka Rudnickogo K 1993 Shankovskij L Na perehresnih stezhkah istoriyi j politiki Ukrayinska kniga 1975 ch 1 2 Kieniewicz S Rudnytsky s Essays in Modern History in the Eyes of a Polish Historian Harvard Ukrainian Studies vol 11 N 3 4 December 1987 angl Kushnir D Ivan L Rudnitsky Essays in Modern Ukrainian History Edmonton 1987 angl Saunders D Modern Ukrainian History Review Article European History Quaterly vol 21 N 1 January 1991 angl S Kulchickij Lisyak Rudnickij Ivan Pavlovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 401 ISBN 978 966 611 818 2 Lisyak Rudnickij Ivan Pavlovich Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Posilannya RedaguvatiIvan Lisyak Rudnickij Arhivovano 20 travnya 2011 u Wayback Machine Biografiya na sajti Institutu istoriyi NANU Arhivovano 2 kvitnya 2013 u Wayback Machine 2 Arhivovano 21 sichnya 2022 u Wayback Machine Ivan Lysiak Rudnytsky The Story of an Intellectual film 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lisyak Rudnickij Ivan Pavlovich amp oldid 39475637