Слобідка-Рихтівська — село в Україні, в Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області.
село Слобідка-Рихтівська | |
---|---|
Успенська церква | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський |
Громада | Жванецька сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1700 |
Колишня назва | Рихтецька Слобідка |
Населення | 1607 |
Площа | 2,61 км² |
Густота населення | 615,71 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32360 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°37′26″ пн. ш. 26°24′33″ сх. д. / 48.62389° пн. ш. 26.40917° сх. д.Координати: 48°37′26″ пн. ш. 26°24′33″ сх. д. / 48.62389° пн. ш. 26.40917° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32360, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Слобідка-Рихтівська |
Карта | |
Слобідка-Рихтівська | |
Мапа | |
Слобідка-Рихтівська у Вікісховищі |
Назва
Назва походить від сусіднього села (Рихта), як його виселок, тобто («Слобідка») — у Східній Європі XVI—XVIII століття різновид поселення-колонії або новозасноване поселення.
Географія
Слобідка-Рихтівська – село на Кам’янеччині, яке лежить біля села (Рихта), за 18 кілометрів автодорогами від Кам’янця-Подільського, на південному заході району. Східна частина села, що межує з річкою (Жванчик), називається Морозовим.
Клімат
Слобідка-Рихтівська знаходяться в межах (вологого континентального клімату) із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі». Але діяльність людини призводить до (зміни клімату) та (глобального потепління). Місцевість має велику кількість мочарів, грунт глинистий.
Історія
Село Слобідка-Рихтецька було засноване (Стефаном Гумецьким) володарем (Рихти), десь на початку XVIII століття, після повторного заняття поляками Поділля в 1699 році. В 1702 році тут вже існувала церква зі священнослужителем. Оскільки село було засноване на рихтецькій землі, то й історія села та землеволодіння тісно пов'язані з Рихтою.
Церква в селі Слобідка-Рихтецька мала назву Успенська. Перша церква була зведена в (1702) році. Вона була дерев'яна, з одним куполом, крита соломою та обліплена глиною. Церква побудована селянами та за участю священника Стефана Доброшинського. Це видно з запису видатків на побудову: «Запис цей зроблений на звороті дозволу, що надав володар Рихти Стефан Гумецький на користь священника Рихтецької Слобідки Стефана Доброшинського». У 1894 році розпочато будівництво нового мурованого храму, яке завершено у 1899 році, нова церква мала п’ять бань. Її вартість на той час становила близько 25 тисяч тогочасних рублів, з яких близько 20 тисяч пожертвували парафіяни, а 3800 рублів виділив Найсвятіший Синод. Причтові приміщення побудовано поміщиком 1884 році.
До складу панських земель входили, як рихтецькі так і слобідські землі, вони були нероздільні. Також в Слобідці-Рихтецькій були свої заможні селяни, це селянка М. Т. Вуїк, яка мала 3 десятини землі. Селянська громада ж володіла 1034 десятини землі. До церкви відносились 31 десятина землі.
Школа в Слобідці-Рихтецькій з’явилася у 1860 році, церковнопарафіяльною стала з 1885 року.
В 1861 році у Слобідці-Рихтецькій в центрі села жителі встановили кам'яний хрест на честь звільнення від панщини, до нашого часу не зберігся.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — (Валуєвський циркуляр), що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено (Емським указом).
Останнім власником села був пан (Хмельницький).
Село було важливим пунктом підчас операції звільнення (Кам'янця-Подільського) армією УНР та ЗУНР. Внаслідок поразки (визвольних змагань) на початку XX століття, надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
(Радянська окупація) принесла (колективізацію) та (розкуркулення), мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили (сталінський голодомор), який забрав життя багатьох односельчан. Пам’ятаючи про трагедію, у 2007 році в селі встановили Меморіал пам’яті жертв Голодомору.
В роки (Великого терору) (1936-1937) було вбито багато осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило (голодомор).
У 1951 році знесли стару кам'яну церкву, а на її місці в 60-х роках більшовики збудували «Будинок культури».
В радянські часи був створений колгосп імені Н. К. Крупської.
З 1991 року в складі незалежної України.
8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади. Об'єднання в громаду створило умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка має забезпечити комфортне середовище для проживання людей.
Населення
В 1820 році в Слобідці налічувалось 415 селян чоловічої статі. В 1895 році населення села становило 1624 особи, 330 дворів, на Морозові було 75 чоловік, 15 дворів.
За даними довідника «Населені місця Поділля», виданого 1925 р., в Слобідці-Рихтівській було 657 дворів, мешкали 2528 осіб, на хуторі Морозів був один двір із п’ятьма мешканцями.
За даними на 1998 року, у селі було 642 двори й мешкали 1606 осіб.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1565 осіб.
Найновіші дані на 1 січня 2016 року такі: 522 двори, 1472 мешканці, з них 424 особи пенсійного віку.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до (подільського говору), який належить до (південно-західного наріччя).
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,69 % |
російська | 0,93 % |
(молдавська) | 0,12 % |
Інфраструктура
Селі діє:
- Укрпошта
- Старостат
- ЗДО «Дзвіночок»
- Магазин «Лiлiя»
- Будинок культури
- Кар'єр (на південно-східній околиці)
- Слобідсько-Рихтівська загальноосвітня школа.
Слобідсько-Рихтівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Школа розташована у західній частині села в пристосованому приміщенні. Біля школи є великий стадіон, пришкільні науково-дослідні ділянки, гарний садок.
У школі навчається 174 учні. Педагогічний колектив укомплектовано досвідченими педагогічними кадрами у складі 27 чоловік, переважна більшість яких є її випускниками. При школі діють комп’ютерний клас, актова зала, навчальні кабінети, їдальня, введено в дію великий спортивний зал. Учні школи є постійними учасниками та неодноразовими призерами районних та обласних предметних олімпіад, різного роду конкурсів та змагань, слухачами МАН. В позаурочний час учні поглиблюють свої знання в музичному, турисько-краєзнавчому, народознавчому та предметних гуртках. Гуртківцями створена народознавча світлиця з великою кількістю експонатів народного побуту. За останні 5 років школу закінчило 82 випускники, серед яких 6 із золотими та 4 із срібними медалями. Щороку більшість випускників школи вступає у вищі навчальні заклади, педагогічного, сільськогосподарського, медичного, технічного профілю. Тільки на даний час понад 20 випускників школи готуються стати педагогами різних спеціальностей. Серед випускників школи є також доктори, кандидати наук, багато керівників підприємств, закладів, державних службовців, викладачів вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, лікарів, підприємців, військових офіцерів.
Щонайменше двоє з випускників після закінчення школи поступили в вищі навчальні заклади за кордоном.
Спорт
Певний період селі функціонувала аматорська футбольна команда «Октава» (Слобідка-Рихтівська), яка мала гарні результати на рівні області. Так, команда двічі ставала фіналістом (кубка Хмельницької області) з футболу серед аматорських команд (2010, 2011).
Відомі люди
Народились
- (Степанков Валерій Степанович) — український історик, доктор історичних наук, професор.
Проживали, перебували
- (Шепченко Петро Дмитрович) — український лікар-хірург, активний діяч «Просвіти», в 1908—1909 роках земський лікар Слобідки Рихтівської.
- (Недря Тетяна Володимирівна) — український краєзнавець, розробила маршрут Княгинин — Нагоряни — Слобідка-Рихтівська — Рихта.
- — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.
Охорона природи
Село лежить у межах національного природного парку («Подільські Товтри»).
Світлини
- В'їзд у село
- Успенська церква 1896р
- Нова церква
- Будинок культури
- Автобусна зупинка
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- (Подоляни) — етнографічна група українців, населення Поділля.
- (Подільський говір) — різновид говорів української мови.
Примітки
- СЕЛО ГАРНИХ ГОСПОДАРІВ.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Чемпіонат Кам’янець-Подільського району з футболу
- Знову втрати: на фронті загинуло четверо військовослужбовців з Хмельниччини
Посилання
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет