www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марківка селище У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Марківка Ма рківка 3 селище в Україні адмін

Марківка (селище)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Марківка.

Ма́рківка — селище в Україні, адміністративний центр однойменної селищної громади Старобільського району Луганської області. Лежить на історичній Слобідщині. Утворює Марківську селищну раду. Марківка розташована у верхів'ях річки Деркул — притоці Сіверського Дінця.

Селище Марківка
Герб Марківки
Пам'ятник загиблим землякам в центрі селища
Пам'ятник загиблим землякам в центрі селища
Країна  Україна
Область Луганська область
Район Старобільський район
Громада Марківська селищна громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засновано 1703
Статус із 2024 року
Площа 15,88 км²
Населення ▼6421 (01.01.2011)
Густота 404 осіб/км²;
Поштовий індекс 92400
Телефонний код +380 6464
Географічні координати 49°31′31″ пн. ш. 39°33′20″ сх. д. / 49.52528° пн. ш. 39.55556° сх. д. / 49.52528; 39.55556Координати: 49°31′31″ пн. ш. 39°33′20″ сх. д. / 49.52528° пн. ш. 39.55556° сх. д. / 49.52528; 39.55556
Висота над рівнем моря 103 м
Водойма річка Деркул


Відстань
Найближча залізнична станція: Старобільськ
До обл. центру:
 - залізницею: 300 км
 - автошляхами: 125 км
Селищна влада
Адреса 92400, Луганська обл., Марківський р-н, смт Марківка, вул. Центральна, 18
Карта
Марківка
Марківка

Марківка у Вікісховищі

Розташування ред.

Марківка розташована у верхів’ях річки Деркул – притоці Сіверського Дінця.

Історія ред.

Про давнє заселення цієї території свідчать виявлені поселення епохи пізньої бронзи (кінець ІІ тисячоліття до нашої ери).

Виникнення Марківки припадає на кінець XVII — початок XVIII століття. В 1703 році переселенці із Чернігівщини і Полтавщини заснували безіменне поселення, яке згодом назвали Марківкою. Але на пам'ятному камені до 300-річчя села вказано 1690-1990.

1708 року, під час придушення козацького повстання на чолі з Булавіним, Марківку було повністю зруйновано і лише через 25 років поселення почало відроджуватися.

Населення займалося землеробством, скотарством, торгівлею. Хліб для збуту вивозився в порти Озівського моря, а також у Воронезьку та Курську губернії. Пшениця, в особливості «арнаутка», користувалася великим попитом. Згодом інтенсивно розвивалося скотарство. Населення розводило коней, волів, свиней та мулів. Широку популярність здобули вівці під назвою «айдарські».

З 1765 року жителі села були приписані до державного кінного заводу, де вони мусили відбувати повинності натурою і працею. (рос.)

Жителі села пережили масове нашестя сарани, чуму та холеру. Епідемії та хвороби забрали тисячі людських життів. У 1905 році Харківська земська управа провела повне обстеження Марківки. Відповідно до зібраних матеріалів тут нараховувалося 1405 селянських дворів і 9020 чоловік населення, діяли три трикласні школи, три храми.

В 1907 році бідняк Аврам Семенович Онопрієнко виростив гарну цибулю. 50 вінків цієї городини купив у нього лікар Зайцев і повіз до Парижу, аби представити на сільськогосподарській виставці. В результаті цибуля сорту «Марківська» отримала золоту медаль та набула світової слави. Потім її експонували на інших виставках, у тому числі на всесвітньовідомій 1912 року.

З 1907 року марківська цибуля експортувалася до Англії та Німеччини. Пелешенко П. Я. 1893 року народження згадував, що він, як голова кредитного товариства в 1927—1929 роках організував заготівлю цього корисного овочу для відправлення за кордон. Для Англії пакували велику цибулю в стандартні мішки по 40 кг, для Німеччини — середньо-стандартну по 30 — 40 кг. Товар вивозився з залізничних станцій Кантемирівки, Черткового, Зоринівки. Від його реалізації селяни мали значні прибутки. Так, у селі 1 фунт цибулі коштував 2 — 3 копійки, а пуд — 40 копійок. На той час це були пристойні гроші.

У 1912 році в селі було відкрито бібліотеку, яка налічувала 500 книг. У січні 1918 року тут було створено революційний комітет, який очолив Андрій Іванович Єременко — згодом маршал, Герой Радянського Союзу і Герой Чехословаччини.

У 1921 році вбуло організовано комуну, а згодом і товариство зі спільного обробітку землі. Колективізація у Марківці проходила за умов гострої класової боротьби і була завершена восени 1930 року, селяни об'єднали у дев'ять колективних господарств. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 28 жителів селища.

11 липня 1942 року Марківку окупували німці. Звільнили село у січні 1943 року.

Сучасна історія ред.

В 1960 році село Марківка набуло статусу селища міського типу. В січні 1965 року на виконання Указу Президії Верховної Ради УРСР Марківка стала центром Марківського району.

В часи російсько-української війни у контрольованій українськими силами Марківці уночі з 18 на 19 вересня 2014 року з гранатомета обстріляно будинок голови райдержадміністрації Віктора Черніка, поранено голову РДА та його дружину.

У 2020 Марківка увійшла до Старобільського району Луганської області. Марківська селищна територіальна громада утворена 25.07.2019 року. До складу Марківської територіальної громади ввійшли території колишньої Бондарівської, Кризької, Ліснополянської, Сичанської, Кабичівської, Краснопільської, Герасківської та Просянської сільських рад Марківського району Луганської області.

В ході повномасштабного російського вторгнення, 24 лютого 2022 року Марківську об'єднану територіальну громаду окупували російські війська.

Освіта ред.

Марківська гімназія Марківської районної державної адміністрації

Промисловість ред.

  • товариство з обмеженою відповідальністю «Марківський сирзавод»
  • Державна пожежно-рятувальна частина 23

Культура, спорт ред.

Діє клуб та районний краєзнавчий музей. Ще існує 2 приватних музеї (музей Павла Калашникова та ще)

Стадіон «Нива»

Пам'ятники ред.

  • У парку встановлено пам'ятник Чипполіно.
  • пам'ятник маршалу Єрьоменко
  • пам'ятник 300-руччю Марківки

Архітектура ред.

У селі збереглися і дорадянську будівлі, в одній з них розташована санепідстанція.

Флора ред.

Поблизу Марківки ростуть воронці — багаторічна рослина родини півонієвих, відома під народними назвами: кудла, вороне́ць, вороно́к, степова́ піво́нія. Причорноморський ендемік, занесений до Червоної книги України. Декоративна культура.

Галерея ред.

Краєзнавчий музей ред.

Приватний музей Павла Калашникова ред.

Приватний музей Павла Коваля ред.

Відомі люди ред.

Народилися ред.

Пам'ятки ред.

Поблизу селища розташований загальнозоологічний заказник місцевого значення «Гераськівський».

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.
  2. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 січня 2016.
  3. Наголос подано за Ма́рківка. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 6. — 1981.
  4. Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии. Очерки этнографии края, т. 1, стр. 897, 898.}
  5. «Історія міст і сіл Української РСР»
  6. Марківка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  7. . Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 19 вересня 2014.
  8. . Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  9. . Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.
  10. . Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.
  11. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2013. Процитовано 26 жовтня 2013.

Література ред.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марківка (селище)


Це незавершена стаття про Луганську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Markivka Ma rkivka 3 selishe v Ukrayini administrativnij centr odnojmennoyi selishnoyi gromadi Starobilskogo rajonu Luganskoyi oblasti Lezhit na istorichnij Slobidshini Utvoryuye Markivsku selishnu radu Markivka roztashovana u verhiv yah richki Derkul pritoci Siverskogo Dincya Selishe MarkivkaGerb MarkivkiPam yatnik zagiblim zemlyakam v centri selishaPam yatnik zagiblim zemlyakam v centri selishaKrayina UkrayinaOblast Luganska oblastRajon Starobilskij rajonGromada Markivska selishna gromadaKod KATOTTG Osnovni daniZasnovano 1703Status iz 2024 rokuPlosha 15 88 km Naselennya 6421 01 01 2011 1 Gustota 404 osib km Poshtovij indeks 92400 2 Telefonnij kod 380 6464Geografichni koordinati 49 31 31 pn sh 39 33 20 sh d 49 52528 pn sh 39 55556 sh d 49 52528 39 55556 Koordinati 49 31 31 pn sh 39 33 20 sh d 49 52528 pn sh 39 55556 sh d 49 52528 39 55556Visota nad rivnem morya 103 mVodojma richka DerkulVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya StarobilskDo obl centru zalizniceyu 300 km avtoshlyahami 125 kmSelishna vladaAdresa 92400 Luganska obl Markivskij r n smt Markivka vul Centralna 18KartaMarkivkaMarkivkaMarkivka u Vikishovishi Zmist 1 Roztashuvannya 2 Istoriya 2 1 Suchasna istoriya 3 Osvita 4 Promislovist 5 Kultura sport 5 1 Pam yatniki 6 Arhitektura 7 Flora 8 Galereya 8 1 Krayeznavchij muzej 8 2 Privatnij muzej Pavla Kalashnikova 8 3 Privatnij muzej Pavla Kovalya 9 Vidomi lyudi 9 1 Narodilisya 10 Pam yatki 11 Primitki 12 Literatura 13 PosilannyaRoztashuvannya red Markivka roztashovana u verhiv yah richki Derkul pritoci Siverskogo Dincya Istoriya red Pro davnye zaselennya ciyeyi teritoriyi svidchat viyavleni poselennya epohi piznoyi bronzi kinec II tisyacholittya do nashoyi eri Viniknennya Markivki pripadaye na kinec XVII pochatok XVIII stolittya V 1703 roci pereselenci iz Chernigivshini i Poltavshini zasnuvali bezimenne poselennya yake zgodom nazvali Markivkoyu Ale na pam yatnomu kameni do 300 richchya sela vkazano 1690 1990 1708 roku pid chas pridushennya kozackogo povstannya na choli z Bulavinim Markivku bulo povnistyu zrujnovano i lishe cherez 25 rokiv poselennya pochalo vidrodzhuvatisya Naselennya zajmalosya zemlerobstvom skotarstvom torgivleyu Hlib dlya zbutu vivozivsya v porti Ozivskogo morya a takozh u Voronezku ta Kursku guberniyi Pshenicya v osoblivosti arnautka koristuvalasya velikim popitom Zgodom intensivno rozvivalosya skotarstvo Naselennya rozvodilo konej voliv svinej ta muliv Shiroku populyarnist zdobuli vivci pid nazvoyu ajdarski Z 1765 roku zhiteli sela buli pripisani do derzhavnogo kinnogo zavodu de voni musili vidbuvati povinnosti naturoyu i praceyu 4 ros Zhiteli sela perezhili masove nashestya sarani chumu ta holeru Epidemiyi ta hvorobi zabrali tisyachi lyudskih zhittiv U 1905 roci Harkivska zemska uprava provela povne obstezhennya Markivki Vidpovidno do zibranih materialiv tut narahovuvalosya 1405 selyanskih dvoriv i 9020 cholovik naselennya diyali tri triklasni shkoli tri hrami V 1907 roci bidnyak Avram Semenovich Onopriyenko virostiv garnu cibulyu 50 vinkiv ciyeyi gorodini kupiv u nogo likar Zajcev i poviz do Parizhu abi predstaviti na silskogospodarskij vistavci V rezultati cibulya sortu Markivska otrimala zolotu medal ta nabula svitovoyi slavi Potim yiyi eksponuvali na inshih vistavkah u tomu chisli na vsesvitnovidomij 1912 roku Z 1907 roku markivska cibulya eksportuvalasya do Angliyi ta Nimechchini Peleshenko P Ya 1893 roku narodzhennya zgaduvav sho vin yak golova kreditnogo tovaristva v 1927 1929 rokah organizuvav zagotivlyu cogo korisnogo ovochu dlya vidpravlennya za kordon Dlya Angliyi pakuvali veliku cibulyu v standartni mishki po 40 kg dlya Nimechchini seredno standartnu po 30 40 kg Tovar vivozivsya z zaliznichnih stancij Kantemirivki Chertkovogo Zorinivki Vid jogo realizaciyi selyani mali znachni pributki Tak u seli 1 funt cibuli koshtuvav 2 3 kopijki a pud 40 kopijok Na toj chas ce buli pristojni groshi U 1912 roci v seli bulo vidkrito biblioteku yaka nalichuvala 500 knig 5 U sichni 1918 roku tut bulo stvoreno revolyucijnij komitet yakij ocholiv Andrij Ivanovich Yeremenko zgodom marshal Geroj Radyanskogo Soyuzu i Geroj Chehoslovachchini U 1921 roci vbulo organizovano komunu a zgodom i tovaristvo zi spilnogo obrobitku zemli Kolektivizaciya u Markivci prohodila za umov gostroyi klasovoyi borotbi i bula zavershena voseni 1930 roku selyani ob yednali u dev yat kolektivnih gospodarstv Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 28 zhiteliv selisha 6 11 lipnya 1942 roku Markivku okupuvali nimci Zvilnili selo u sichni 1943 roku Suchasna istoriya red V 1960 roci selo Markivka nabulo statusu selisha miskogo tipu V sichni 1965 roku na vikonannya Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Markivka stala centrom Markivskogo rajonu V chasi rosijsko ukrayinskoyi vijni u kontrolovanij ukrayinskimi silami Markivci unochi z 18 na 19 veresnya 2014 roku z granatometa obstrilyano budinok golovi rajderzhadministraciyi Viktora Chernika poraneno golovu RDA ta jogo druzhinu 7 U 2020 Markivka uvijshla do Starobilskogo rajonu Luganskoyi oblasti Markivska selishna teritorialna gromada utvorena 25 07 2019 roku 8 Do skladu Markivskoyi teritorialnoyi gromadi vvijshli teritoriyi kolishnoyi Bondarivskoyi Krizkoyi Lisnopolyanskoyi Sichanskoyi Kabichivskoyi Krasnopilskoyi Geraskivskoyi ta Prosyanskoyi silskih rad Markivskogo rajonu Luganskoyi oblasti V hodi povnomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya 24 lyutogo 2022 roku Markivsku ob yednanu teritorialnu gromadu okupuvali rosijski vijska Osvita red Markivska gimnaziya Markivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi 9 Promislovist red tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu Markivskij sirzavod Derzhavna pozhezhno ryatuvalna chastina 23Kultura sport red Diye klub ta rajonnij krayeznavchij muzej She isnuye 2 privatnih muzeyi muzej Pavla Kalashnikova ta she Stadion Niva Pam yatniki red U parku vstanovleno pam yatnik Chippolino 10 pam yatnik marshalu Yeromenko pam yatnik 300 ruchchyu MarkivkiArhitektura red U seli zbereglisya i doradyansku budivli v odnij z nih roztashovana sanepidstanciya Flora red Poblizu Markivki rostut voronci bagatorichna roslina rodini pivoniyevih vidoma pid narodnimi nazvami kudla vorone c vorono k stepova pivo niya Prichornomorskij endemik zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Dekorativna kultura Galereya red nbsp Budinok kulturi nbsp Aleya geroyiv nbsp Rajonna likarnya nbsp nbsp Pozhezhna chastina DSNS nbsp pohovannya nbsp licej nbsp Chippolino nbsp Voronci nbsp budivlya sanstanciyi Krayeznavchij muzej red nbsp nbsp nbsp nbsp Mundir marshala Privatnij muzej Pavla Kalashnikova red nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Privatnij muzej Pavla Kovalya red nbsp nbsp stilec nbsp FOTOKAMERA nbsp nbsp nbsp nbsp Vidomi lyudi red Narodilisya red Andriyenko Sergij Volodimirovich starshij serzhant Derzhavna prikordonna sluzhba Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Yeromenko Andrij Ivanovich 1892 1970 Marshal Radyanskogo Soyuzu Geroj Radyanskogo Soyuzu Yeromenko Neonila Semenivna vchenij u galuzi oftalmologiyi Yefimenko Gennadij Grigorijovich istorik Pticin Vitalij Igorovich soldat Derzhavna prikordonna sluzhba Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Tukach Sergij Mihajlovich ukrayinskij futbolist Shilo Volodimir Sergijovich praporshik Derzhavna prikordonna sluzhba Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Pam yatki red Poblizu selisha roztashovanij zagalnozoologichnij zakaznik miscevogo znachennya Geraskivskij 11 Primitki red Derzhavnij komitet statistiki Ukrayini Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2011 roku Kiyiv 2011 doc Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2012 Procitovano 13 zhovtnya 2011 Ukrposhta poshtovi indeksi Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 11 sichnya 2016 Nagolos podano za Ma rkivka Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 T 6 1981 Zhizn i tvorchestvo krestyan Harkovskoj gubernii Ocherki etnografii kraya t 1 str 897 898 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Markivka Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 V Markivci na Luganshini obstrilyali z granatometa budinok golovi rajderzhadministraciyi DOPOVNENO Arhiv originalu za 26 lipnya 2018 Procitovano 19 veresnya 2014 Markivska gromada Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 24 sichnya 2022 Markivska gimnaziya Arhiv originalu za 28 sichnya 2022 Procitovano 28 sichnya 2022 Chippolino zamist Lenina Arhiv originalu za 28 sichnya 2022 Procitovano 28 sichnya 2022 Prirodno zapovidnij fond Luganskoyi oblasti O A Arapov T V Sova V B Fyeryenc O Yu Ivanchenko Dovidnik 2 e vid dop perer Luganska VAT LOD 168 s stor 101 PDF Arhiv originalu PDF za 15 zhovtnya 2013 Procitovano 26 zhovtnya 2013 Literatura red Metrichna kniga Uspenskoyi cerkvi slobodi Zavodyanka za 1865 1867 roki Derzhavnij arhiv Luganskoyi oblasti DALO Fond 126 Opis 16 sprava 4 254 arkushi Metrichna kniga Uspenskoyi cerkvi slobodi Zavodyanka za 1872 1906 roki Derzhavnij arhiv Luganskoyi oblasti DALO Fond 126 Opis 16 sprava 5 449 arkushiv Metrichna kniga Arhangelo Mihajlivskoyi cerkvi slobodi Zavodyanka za 1891 1894 roki Derzhavnij arhiv Luganskoyi oblasti DALO Fond 126 Opis 16 sprava 13 174 arkushi Metrichna kniga Uspenskoyi cerkvi slobodi Zavodyanka za 1907 1910 roki Derzhavnij arhiv Luganskoyi oblasti DALO Fond 126 Opis 16 sprava 26 262 arkushi Metrichna kniga Uspenskoyi cerkvi slobodi Zavodyanka za 1911 1913 roki Derzhavnij arhiv Luganskoyi oblasti DALO Fond 126 Opis 16 sprava 30 183 arkushi Posilannya red Markivka Istoriya Gorodov i Syol Arhivovano 24 sichnya 2022 u Wayback Machine ros Markivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Markivka selishe nbsp Ce nezavershena stattya pro Lugansku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Markivka selishe amp oldid 41604618