В́анда Ланд́овська (пол. Wanda Landowska; нар. 5 липня 1879, Варшава — пом. 16 серпня 1959, Лейквілл, штат Коннектикут) — польська піаністка і клавесиністка, музичний педагог, що відіграла ключову роль у відродженні клавесина в XX столітті.
| Ванда Ландовська | |
|---|---|
| пол. Wanda Landowska | |
| Народилася | 5 липня 1879[…] Варшава, Королівство Польське |
| Померла | 16 серпня 1959[…] (80 років) Лейквілл, Коннектикут, США ·хвороба |
| Поховання | Taverny cemeteryd :
|
| Країна | Королівство Польське Польська Республіка Франція |
| Діяльність | клавесиністка, музична педагогиня, піаністка, музикознавиця, композиторка |
| Alma mater | Музичний університет Фридерика Шопена |
| Відомі учні | Aimée Van de Wieled |
| Знання мов | польська, французька і англійська |
| Заклад | Нормальна школа музики і Schola Cantorum Basiliensisd |
| Жанр | класична музика |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 1136930 |
|
Життєпис ред.
Ландовська навчалася у Варшавській консерваторії у Яна Клечинського і Олександра Михаловського, в 1896–1900 рр., вивчала композицію в Берліні у Генріха Урбана.
В 1900–1912 рр. Ландовська працювала у Парижі викладала у «Schola Cantorum», одночасно працюючи над книгою «Стародавня музика» (фр. Musique ancienne; 1909). У цей період остаточно зформувався її інтерес до клавесина як автентичного інструменту клавірної музики XVIII століття. Ландовська багато подорожувала по Європі, вивчаючи зразки інструментів, що збереглися. У 1912 р. вона переїхала в Берлін і відкрила перший у новітній музичній історії спеціальний клас клавесина в Берлінській вищій школі музики. У 1920 р. Ландовська повернулася до Парижу, у 1925 р. відкрила власну Школу стародавньої музики (фр. École de Musique Ancienne), перетворивши свій будинок у передмісті Сен-Ле-ла-Форе у навчальний центр. Одночасно у 20-30-ті рр. ХХ ст. вона широко гастролювала по Європі й США. У цей період Ландовська прийняла французьке громадянство.
Еміграція ред.
З початком Другої світової війни Ландовська продовжувала спершу мешкати під Парижем і працювати над записами музики Й. С. Баха і Скарлатті (на деяких записах, зроблених у цей час у Сен-Ле-ла-Форе, чутні розриви бомб). Однак через своє єврейське походження врешті була змушена у супроводі своєї учениці і супутниці Деніз Ресту, втікати з Франції через Португалію до США. Усе майно Ландовської, включаючи рідкісні інструменти, було втрачено. Прибувши до Нью-Йорку в 1941 році, Ландовська вела велику концертну й педагогічну діяльність до останніх місяців свого життя. Її музикознавча спадщина була підготовлена до друку Деніз Ресту.
Спадок ред.
До репертуару Ландовської входили твори найвизначніших композиторів XVIII століття: Й. С. Баха (в 1931 р. вона здійснила перший запис варіацій Гольдберга на клавесині), Г. Ф. Генделя, Ф.Куперена, Ж. Ф. Рамо, К. Ф. Е. Баха та інших. У той же час для Ландовської писали і її сучасники, в тому числі Мануель де Фалья і Франсіс Пуленк, завдяки чому клавесин знову увійшов до інструментарію академічної музики.
Серед учнів Ландовської — Аліса Елерс, Ета Харіх-Шнайдер, Едіт Вайс-Манн, Ральф Киркпатрик, Рафаель Пуйяна, Еме Ван де Віле, Казимеж Флатау, Маргеріта Казуро-Тромбіні, Яніна Висоцька-Охлевська та інші.
Посилання ред.
- Інтерпретація творів Баха В.Ландовської [ 26 травня 2016 у Wayback Machine.] (англійський переклад Edward Burlingame Hill)
- Наталія Свириденко. Ванда Ландовська та її відкриття старовинної музики.
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119037890 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://www.tourismesaintleu.fr/wanda-landowska.htm
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.