Костенко Костянтин Євтихійович Костянтин Євтихійович Косте нко нар 4 червня 1879 Харків пом 29 січня 1956 Ленінград укра

Костянтин Євтихійович Косте́нко (нар. 4 червня 1879, Харків — пом. 29 січня 1956, Ленінград) — український художник.

Костенко Костянтин Євтихійович

Народження	23 травня (4 червня) 1879 Харків, Російська імперія
Смерть	29 січня 1956(1956-01-29) (76 років)
	Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія СРСР
Жанр	пейзаж, портрет і жанрове малярство
Навчання	Імператорський Московський університет^d (1904)
Діяльність	художник
Вчитель	Рерберг Федір Іванович^d і Кругликова Єлизавета Сергіївна
Працівник	Російський музей

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Костенко.

Біографія Редагувати

Народився 23 травня [4 червня] 1879(18790604) року в місті Харкові (нині Україна). З перервами на арешт і заслання за участь у студентських заворушеннях навчався на фізико-математичному факультеті Московського універститету. Навчання закінчив у 1904 році. Два роки відвідував художню студію Федора Рерберга в Москві. Згодом виїхав до Парижа, де навчався малюнку та живопису у приватних студіях, у 1908 році — мистецтву офорта у майстерні Єлизавети Кругликової.

Повернувся в Україну восени 1908 року. Жив і працював у Полтаві, Харкові, Криму. У 1910—1911 роках відвідав Рим, Венецію, Флоренцію. У 1920-х роках очолював секцію охорони пам'яток старовини Алуштинського району, викладав малюнок у татарській професійній школі та дитячій колонії. У 1922 році переїхав до Петрограда, де з 1923 року обіймав посаду наукового співробітника Російського музею. Помер у Ленінграді 29 січня 1956 року.

Творчість Редагувати

Працював у галузі станкового живопису і станкової графіки. Писав переважно пейзажі Росії, України, Франції, Італії, а також портрети і тематичні картини. Серед робіт:

«Околиці Полтави» (1905);
«Собор у Бретані» (1907);
«Максиміліан Волошин» (1921, 1925);
«На березі моря надвечір. Коктебель» (1924);
«Демонстрація» (1925);
«Метелиця» (1935);
«Збірнопаровозний цех» (1936);
«Планерний зліт у Коктебелі» (1937);
«Літо. Зеленогорськ» (1951);

«Море. Бретань» (1908);
«Дощові краплі» (1908);
«Париж. Сутінки» (1908);

«Осінь. Київ» (1909);
«Плоти на Дніпрі» (1909);
«Палоццо Векіо. Флоренція» (1913);
«Збірнопавровозий цех заводу імені Жовтневої революції у Ворошиловграді» (1936);
«Стара Ладога» (1954);

«Прибій. Алушта» (1914);
«Хутір. Північний Донець» (1917);
«Ленінград. Михайловський сад» (1923);
«Льодохід на Неві» (1924);
«Після дощу. Село Непрія» (1940).

Брав участь в обласних, всесоюзних і зарубіжних мистецьких виставках. Персональна посмертна виставка відбулася у Ленінграді у 1959 році.

Деякі роботи художника зберігаються у Державному музеї образотворчих мистецтв у Москві.

Література Редагувати

Костенко Костянтин Євтихійович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 114—115.

Костенко Костянтин Євтихійович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 322. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
І. В. Огієвська. Костенко Костянтин Євтихійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.