Капонґ — карибська мова, якою розмовляють переважно в Гаяні, переважно в регіоні Верхній Мазаруні. Хоча багато людей, які говорять, не живуть у селах, є кілька населених пунктів, зокрема Камаранг, Джавалла, Варамадонг і Како. Існує два діалекти: акавайо та патамона.
| Капонґ | |
|---|---|
| Ingarikó | |
| Поширена в | Гаяна, Венесуела |
| Етнічність | Акавайо, патамона |
| Носії | 10 000 |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | обидві |
| ISO 639-2 | ake |
| ISO 639-3 | pbc |
Макуші називають мову — Ingarikó.
Історія ред.
Карибські племена практикують місцеву систему вірувань, яка сягає 16 століття. Лише в 19 столітті були зроблені спроби зрозуміти вірування та практики цього племені. Значна частина мови капонґ має стосунок до поклоніння сонцю та сонячним духам, що відображає систему вірувань цих карибськомовних племен. Література також виявила віру у вищу істоту в небі серед племен карибів у Гаяні.
Географічне поширення ред.
Установлено, що мова капонґ поширена в низинній тропічній частині Південної Америки, зокрема в регіонах Гаяни, Бразилії та Венесуели.
У Гаяні в лісах біля басейну річки Мазаруні розмовляють капонґ. У 2013 році опитування, проведене Міжамериканським банком розвитку, виявило 20 % вільного володіння мовою акаваїо, що було найвищим рівнем вільного володіння мовою серед усіх груп корінного населення Гаяни. Однак під час опитування гаянський народ патамона не використовував корінної мови.
Число носіїв у Бразилії становить близько 10 000, і передача мови в Бразилії вважається хорошою. Носії мови в Бразилії зустрічаються серед корінних жителів Рорайма Терра Рапоза.
У Венесуелі капонґ поширений у штатах Болівар і Монагас.
Діалекти/Різновиди ред.
Капонґ має три діалекти, а саме:
- Акавайо (Akawayo)
- Інгаріко (Ingaricó)
- Патамона
Фонологія ред.
Приголосні ред.
| Білабіальні | Альвеолярні | Піднебінні | Задньоязикові | |
|---|---|---|---|---|
| Проривні | глухий | p | t | k |
| дзвінкі | b | d | g | |
| Фрикативні | глухий | s | ||
| дзвінкі | z | |||
| Носові | m | n | ||
| Одноударні | ɾ | |||
| Напівголосні | j | w |
Алофонами /ksn/ є [ʔ tʃ ŋ], а алофонами /z/ є [ʃ ʒ dʒ].
Голосні ред.
Орфографія ред.
Голосні та дифтонги ред.
- a — [a]
- e — [ɛ/e]
- я — [я]
- ï — [ɨ]
- o — [o/ɔ]
- ö — [ʌ]
- u — [u]
- ai — [aj]
- au — [aw]
- ei — [ej]
- oi — [ɔj]
Приголосні ред.
- b — [b]
- ch — [t͡ʃ]
- d — [d]
- г — [г]
- j — [d͡ʒ] ~ [ʒ]
- k — [k]
- м — [м]
- n — [n]
- ñ — [ɲ]
- ng — [ŋ]
- p — [p]
- r — [ɺ]
- s — [s]
- sh — [ʃ]
- t — [t]
- w — [w]
- y — [j]
- z — [z]
- ' — [ʔ]
Словниковий запас ред.
Значна частина мови капонґ робить наголос на вищому духу/богу в небі, і це відображено у лексиці цієї мови.
- Kapóng = Небесні люди
- akwalo = дух
- akwa = Боже місце
- Waica = воїн
- Taemogoli = дід
- Kapo = на небі
- Iopotari akuru = головний дух
Морфологія ред.
-yamok (aemvk) — закінчення, що використовується для перетворення слів у множину, (тобто) додавання yamok до «Kapong» робить «Kapong» множиною; Kapong yamok.
-da — це маркер, який використовується для позначення володіння, наприклад: kaata = книга; da kaata = моя книга.
Бажаний порядок слів у капонґ такий: суб'єкт-об'єкт-дієслово, наприклад:
Walawokyamàkuya
boys-PL
molok
fish
yachi
catch
"Хлопчики ловлять рибу"
Однак порядок слів вільний, і бувають випадки, коли об'єкт стоїть перед підметом у реченнях. Такі як:
Kanau
boat
ikuurabök
he paddling
mang
is
"Він веслує на човні"
У капонґ немає гендерних відмінностей, оскільки немає відмінностей у системах особистих займенників і афіксах для позначення роду іменників.
Порівняння часто використовуються на письмі, оскільки багато слів у цій мові дозволяють це зробити. За допомогою суфіксів багато слів можна перетворити на порівняння. Приклади:
- -kasa = 'подобається'
- -walai = 'схожий на'
Список літератури ред.
- Akawaio. Ethnologue.com. 2015.
- Patamona. Ethnologue.com. 2015.
- ↑ Butt, Audrey J. (1953). "THE BURNING FOUNTAIN WHENCE IT CAME": (A study of the system of beliefs of the Carib-speaking Akawaio of British Guiana.). University of the West Indies: Sir Arthur Lewis Institute of Social and Economic Studies. с. 114—115.
- Bollers, Elton; Clarke, Dillon; Johnny, Teniesha; Wenner, Mark (February 2019), Guyana's Indigenous Peoples 2013 Survey (PDF), Inter-American Development Bank, с. 67, doi:10.18235/0001591, (PDF) оригіналу за 20 лютого 2020, процитовано 3 березня 2021
- Brenzinger, Matthias (2015). Language Diversity Endangered. Walter de Gruyte. с. 38. ISBN 978-3-11-090569-4.
- Cambell, Lyle (2003). American Indian Languages: The Historical Linguistics of Native America. Oxford University Press. с. 203. ISBN 978-3110170504.
- Edwards, Walter F. (1978). Some synchronic and diachronic aspects of Akawaio phonology. Anthropological Linguistics Vol. 20, No. 2. с. 77—84.
- Gildea, Spike and Caesar-Fox, Desrey (2006) «Clause linking in Akawaio (Cariban)»
- Caesar-Fox, Desrey (2003) Zauro'nödok Agawayo Yau: variants of Akawaio spoken at Waramadong.
- ↑ Edwards, Walter F. (September 1979). A Comparison of Selected Linguistic Features in Some Cariban and Arawakan Languages in Guyana. Trustees of Indiana University Anthropological Linguistics. 21 (6): 277—297. JSTOR 30027731.
- Butt, Audrey J (1961). Symbolism and ritual among the Akawaio of British Guiana. Nieuwe West-Indische Gids / New West Indian Guide. 41: 141—161. doi:10.1163/22134360-90002345.