www.wikidata.uk-ua.nina.az

Басейн Чаду найбільша безстічна область Африки приблизно в центрі якої знаходиться озеро Чад Цей регіон не має виходу до

Басейн Чаду

Басейн Чаду — найбільша безстічна область Африки, приблизно в центрі якої знаходиться озеро Чад. Цей регіон не має виходу до моря і включає великі території напівпустель та саван. Водозбірний басейн озера Чад приблизно збігається з однойменним осадовим басейном, але простягається далі на північний схід і схід.

Межі басейну Чаду

Басейн охоплює території кількох сучасних джержав, зокрема більшу частину Чаду та значні території Нігеру, Нігерії та Камеруну. Побудова дамб, інтенсивний розвиток зрошувального землеробства, зміни клімату та зменшення кількості опадів спричиняють дефіцит водних ресурсів в регіоні.

Геологія ред.

Жолоб Бенуе. Північно-західне та східне продовження жолоба лежить під басейном Чаду

З геологічної точки зору Чадський басейн (площа якого менша за площу водозбірного басейну озера Чад) є фанерозойським осадовим басейном, який утворився під час розходження плит та відкриття Південної Атлантики. Басейн лежить між Західно-Африканським та Конголезьким кратонами і займає площу близько 2 335 000 км². Він утворився приблизно в той же час, що й жолоб Бенуе[en]. На заході він сполучається з Юллеммеденським басейном[en] через розрив Дамергу, що лежить між масивом Аїр та Зіндером. Основу осадового басейну становлять докембрійські породи фундаменту, перекриті шаром осадових порід завтовшки понад 3600 м.

Басейн міг утворитися в результаті перетину Аїр-Чадського жолоба, що проходить з північного заходу на південний захід, і Тібесті-Камерунського жолоба, що проходить з північного сходу на південний захід. Ці жолоби є продовженням жолоба Бенуе, який тягнеться від Гвінейської затоки на північний схід до краю Чадського басейну. Ще одне розширення цього жолоба йде від нинішнього озера Чад до рифтової структури Тенере, розташованої на схід від масиву Аїр. Основу південної частини басейну складає інша витягнута западина, яка проходить від рукава Йола (частини жолоба Бенуе) на схід/північний схід.

Східна частина Чадського басейну. Показане голоценове озеро Мега-Чад у його максимальному розмірі, а також річкові системи Шарі (на півдні) та Бенуе (на південному заході) Сучасне озеро Чад позначене зеленим кольором.

В минулому Чадський басейн неодноразово опускався нижче рівня моря. У північно-східній частині жолоба Бенуе, де він входить у басейн Чад, знайдені пізньокрейдові морські відклади віком 100,5–66 млн. років. Здається, що шар цих відкладів значно товщий на північному сході. У свердловинах під Майдугурі на глибині 400 м були виявлені морські відклади, які перекривають континентальні відклади, що залягають на глибині 600 м. Здається, море відступило із західної частини басейну в туроні (93,5–89,3 млн. років тому). У маастрихті (72,1–66 млн. років тому) захід Чадського басейну вже був не-морським, але південний схід, ймовірно, все ще був заповнений водами моря. Жодних морських відкладів з палеоцену (66–56 млн. років тому) та пізніших періодів у Чадському басейні не було знайдено.

Протягом більшої частини четвертинного періоду (від 2,6 мільйонів років тому до сьогодення), Чадський басейн був величезною, добре зволоженою рівниною з численними річками та іншими водоймами, багатою флорою і фауною. Ближче до кінця цього періоду клімат став більш сухим. Приблизно 20-40 тисяч років тому на півночі басейну почали формувалися еоліантові[en] піщані дюни. Під час голоцену, близько 11 000 років тому, значну частину Чадської западини охоплювало велетенське озеро Мега-Чад площею понад 350 000 км². Води цього озера стікали в Атлантичний океан через річку Бенуе. Стратиграфічні дослідження показали, що площа Мега-Чаду коливалася зі змінами клімату, і свою максимальну площу воно мало приблизно 6000 років тому. Рештки риб та молюсків цього періоду знаходять у теперішніх пустельних регіонах.

Географія водозбірного басейну ред.

Водозбірний басейн озера Чад охоплює близько 8 % африканського континенту, його площа становить приблизно 2 434 000 км². Плоскогір'я Аїр та масив Терміт[en] в Нігері є його західною межею. На північний схід від басейну Чаду, в Алжирі, знаходиться плато Тассілі-н'Адджер, найвищою вершиною якого є Джебель-Азао висотою 2158 м. На північ від басейну розташовані гори Тібесті, які включають Емі-Куссі, найвищу гору Сахари висотою 3415 м. На північний схід від басейну розташоване плато Еннеді висотою 1450 м, а на схід — нагір'я Вадаї та гора Марра в Дарфурі заввишки 3088 м. На південь від басейну Чаду розташовані плоскогір'я Амадава, плато Джос, плато Біу та гори Мандара.

На заході басейн Чаду відділений вододілом від басейну річки Нігер, а на півдні він відділений куполом фундаменту від басейну Бенуе. Далі на схід вододіли відділяють його від басейнів Конго та Нілу.

Найнижчою частиною басейну є не озеро Чад, а западина Боделе, розташована за 480 км на північний схід від озера. Найглибша частина западини Боделе лежить на висоті 155 м над рівнем моря, а поверхня озера Чад — на висоті 275 м над рівнем моря.

Кліматична мапа басейну Чаду

Басейн Чаду охоплює території восьми країн:

Країна Незалежна з Площа в межах басейну (км²) % від загальної площі басейну % від країни в межах басейну
 Алжир 1962 93,451 3.9% 3.9%
 Камерун 1960 50,775 2.1% 10.7%
 Центральноафриканська Республіка 1960 219,410 9.2% 35.2%
 Чад 1960 1,046,196 43.9% 81.5%
 Лівія 1947 - <1% <1%
 Нігер 1960 691,473 29.0% 54.6%
 Нігерія 1960 179,282 7.5% 19.4%
 Судан 1956 101,048 4.2% 4.0%
Всього 2,381,635 100%

Клімат і екологія ред.

Піщані дюни в пустелі Білма
Мапа басейну Комадугу-Йобе
Мапа басйену Шарі

Північна половина басейну лежить в межах Сахари і включає піщані пустелі Тенере, Білма[en] та Джураб. На південь від них простягається пояс сухих саван та чагарників Сахелю і Судану. Вздовж річок тут зустрічаються галерейні ліси, затоплювані савани та водно-болотні угіддя. На крайньому півдні басейну поширені сухі ліси. Середньорічна кількість опадів на півночі басейну дуже невелика, а на півдні вона збільшується до 1200 мм. Більшість опадів випадають влітку, під час сезону дощів.

Аж до початку XXI століття басейн Чаду залишався домом для великих популяцій диких тварин. У саванах Сахелю зустрічаються пустельні адакси (Addax nasomaculatus) та сахарські газелі (Gazella dama), в суданських саванах — коррігуми[en] (Damaliscus lunatus korrigum) та рудолобі газелі (Eudorcas rufifrons), а у водно-болотних угіддях — північні журавлі-вінценоси (Balearica pavonina) та інші водоплавні й коловодні птахи. В басейні Чаду зустрічаються великі популяції саванних слонів (Loxodonta africana), північних жирафів (Giraffa camelopardalis) та левів (Panthera leo). Раніше тут також мешкали західні чорні носороги[en] (Diceros bicornis longipes), однак наразі вони вимерли. Слони також майже вимерли до кінця XIX століття через європейський та американський попит на слонову кістку, однак з тих пір їхні популяції відновилися.

Водні ресурси ред.

Річки ред.

На півдні Нігеру протікає сезонна річка Корама[de], однак її води наразі не досягають озера Чад, а губляться в пісках Сахелю. На північному сході Нігерії розташовані два суббасейни, річки яких живлять озеро Чад. Північний суббасейн Хадеджіа-Джамааре-Йобе включає річки Хадеджіа[en] та Джамааре[en], які живлять водно-болотні угіддя Хадеджіа-Нгуру[en], що замайють площу близько 6000 км². У цих водно-болотних угіддях річки зливаються, утворюючи річку Комадугу-Йобе[en], яка тече 300 км вздовж нігеро-нігерійського кордону та впадає у озеро Чад, забезпечуючи щороку притік близько 0,5 км³ води. Будівництво дамб вище за течією та розвиток зрошувального землеробства зменшили потік води і заплави почали висихати. Південніше розташований суббасейн Єдсерам-Нгадда, який включає річки Єдсерам[de] і Нгадда[en], які зливаються, утворюючи болото площею 80 км² на південний захід від озера Чад. Значного стоку води з болота в озеро немає.

Через територію Центральноафриканської Республіки протікають річки Шарі та Логон, які впадають в Чад з південно-східного боку. Обсяг води, що надходить з ЦАР до Чаду щорічно, зменшився з приблизно 33 км³ у 1970-х роках до 17 км³ у 1980-х роках. Ще від 3 км³ до 7 км³ через річку Логон щороку надходить з Камеруну. На річки Шарі та Логон припадає близько 95 % притоку води в озеро Чад.

Підземні води ред.

У нігерійській частині Чадського басейну верхній водоносний горизонт представлений шаром ранньоплейстоценових алювіальних відкладів, перекритих молодими піщаними дюнами завтовшки 15-100 м. Цей водоносний горизонт складається з прошарків пісків, глин і алевритів, серед яких трапляються глиняні лінзи. Він живиться за рахунок стоку та опадів. Місцеве населення отримує доступ до води за допомогою викопаних вручну колодязів і неглибоких свердловин та використовує її для домашніх потреб, вирощування овочів і напування худоби. Нижче цього водоносного горизонту, під товщею сірих або блакитно-сірих занклійських глин, знаходиться другий водоносний горизонт, що залягає на глибині від 240 до 380 метрів. Через інтенсивне відкачування води з початку 1980-х років рівень води в обох водоносних горизонтах знизився, а деякі свердловини більше не функціонують. Існує третій, значно глибший водоносний горизонт, складений бімськими пісковиками, що залягають на глибині від 2700 до 4600 метрів.

Управління ресурсами ред.

У 1964 році Камеруном, Чадом, Нігером та Нігерією була створена Комісія з басейну озера Чад[en]. Комісія регулює користування водними та іншими ресурсами в басейні озера Чад. Хоча розміри озера значно коливаються з року в рік, загальна тенденція полягає в тому, що рівень води в озері зменшується. Була висловлена пропозиція постачати воду з басейну Конго через канал довжиною 2400 км, але для того, щоб втілити цей проект, необхідно подолати серйозні політичні, технічні та економічні проблеми.

Населення ред.

Історія ред.

Країни Сахелю та Судану у 1750 році
Абеше, столиця Вадаї, у 1918 році під французьким пануванням
Люди в Чаді (2005 рік)

Люди живуть у внутрішній частині басейну Чаду вже принаймні вісім тисяч років. У 1000-х роках до н.е. навколо озера Чад люди займалися землеробством і тваринництвом, а приблизно у 500-х роках до н.е., на початку залізної доби, на південь від озера Чад вони почали засновувати постійні поселення. Через басейн Чаду проходили важливі торговельні шляхи, що вели на схід і північ через Сахару. З V століття н.е. каравани верблюдів почали використовуватися у транссахарській торгівлі через Феццан або Дарфур. Рабів і слонову кістку обмінювали на сіль, коней, скляне намисто, а пізніше — на вогнепальну зброю. Після того, як у VII-VIII століттях араби завоювали Північну Африку[en], зв'язки між басейном Чаду та мусульманським світом почали ставати все більш тісними.

Торгівля та вдосконалені методи сільського господарства дозволили створити більш складні суспільства. У середньовіччі в регіоні були засновані королівства Канем, Вадаї та Багірмі. Наймогутнішим з них був Канем, який у VIII столітті поширив свою владу на території на північ і схід від озера Чад. Королі Канему з династії Сайфава[en] прийняли іслам до початку XII століття. У XIV столітті імперія Канем прийшла в занепад, скоротилася в розмірах і була розбита загарбниками білала[en], що прийшли з регіону навколо озера Фітрі. Канурі під проводом Сайвафідів мігрували на захід і південь від озера Чад, де заснували імперію Борну. До кінця XVI століття імперія Борну розширилася і відбила частину колишньої імперії Канем у білала. Султанати Дамагарам і Багірмі, що лежали на захід і південний схід від Чаду відповідно, були державами-сателітами імперії Борну.

У XVI столітті тунджурці[en] заснували імперію Вадаї на схід від Борну. У XVII столітті народ маба[en] повстав і заснував мусульманську династію. Спочатку вадайці платили данину Борну та Дарфуру, але до початку XVIII століття султанат Вадаї став повністю незалежним і почав вести агресивні війни проти своїх сусідів. На захід від Борну до початку XV століття наймогутнішим з хауських держав стало королівство Кано[en], яке встановило нестабільне перемир'я з королівством Кацина на півночі. Обидва королівства прийняли іслам у XV-XVI століттях і були поглинені халіфатом Сокото під час війни Фулані у 1805 році, яка загрожувала самому Борну.

Під час Берлінської конференції 1884-1885 років Африку було поділено між європейськими колоніальними державами. Вони встановили кордони між колоніями, які у майже незмінному вигляді стали кордонами нинішніх постколоніальних держав. 5 серпня 1890 року британці та французи уклали угоду про встановлення кордону між Французькою Західною Африкою та колоніями, які в майбутньому стануть Нігерією. Кордон був проведений вздовж лінії від Се[en] на річці Нігер до Барви[de] на озері Чад, залишаючи халіфат Сокото в британській сфері. Парфе-Луї Монтейль[en] очолив експедицію, щоб з'ясувати, де насправді пролягає ця лінія. 9 квітня 1892 року він досяг Кукави[en] на березі озера Чад. Протягом наступних двадцяти років велика частина басейну Чаду була шляхом договорів або силою включена до складу Французької Західної Африки. 2 червня 1909 року столиця Вадаї Абеше була окупована французами. Решта басейну (Нігерія та Камерун) була захоплена британцями, які розбили армію халіфату Сокото під столицею Кано у 1903 році, та німцями. Країни басейну відновили свою незалежність між 1956 і 1962 роками, зберігаючи колоніальні адміністративні кордони.

У 2009 році в штаті Борно на північному сході Нігерії почалося повстання Боко-Харам, яке призвело до значних руйнувань в регіоні.

Населення регіону стрімко зростає. Станом на 2011 рік у басейні Чаду проживало понад 30 мільйонів людей. Серед етнічних груп, що населяють регіон, слід відзначити народи канурі, маба[en], будума[en], хауса, канембу[en], котоко[en], баггара[en], хаддад[en], фульбе та манга[de]. Найбільшими містами є Кано та Майдугурі в Нігерії, Маруа в Камеруні, Нджамена в Чаді та Діффа в Нігері.

Економіка ред.

Основними видами економічної діяльності в регіоні є землеробство, скотарство та рибальство. Щонайменше 40 % сільського населення басейну є бідним і відчуває хронічну нестачу їжі. Достатня для ведення землеробства кількість дощів випадає лише на півдні басейну Чаду. Навколо самого озера землеробство ведеться переважно в заплавах річок. Кочові скотарі мігрують зі своєю худобою на луки у північній частині басейну на кілька тижнів під час кожного короткого сезону дощів, де тварини пасуться на поживній траві. Коли починається сухий сезон, вони повертаються на пасовища навколо озер і заплав, або кочують в савани далі на південь.

У період 2000-2001 рр. рибальство в басейні озера Чад забезпечувало їжею та доходом понад 10 мільйонів людей. В цей час в регіоні було виловлено 70 000 тон риби. Рибальство традиційно керується системою, де кожне село має права на певну частину річки, водно-болотних угідь або озера, а рибалки з інших місцевостей повинні отримати дозвіл і заплатити за ловлю риби у водоймі. Уряди лише в обмеженій мірі запровадили правила та норми, які регулюють традиційну систему. Методи управління рибальством в різних частинах регіону відрізняються. Наприклад, на річці Катагум в нігерійському штаті Джигава, село проводить раду, на якій забирають частину улову у кожного рибалки та перерозподіляють її між селянами, або продають її та використовують виручені кошти на комунальні проекти. Місцева та традиційна влада шукають можливості збільшити ренту, збираючи ліцензійні збори за допомогою поліції чи армії.

Примітки ред.

  1. Centre, UNESCO World Heritage. Lake Chad Cultural Landscape (Nigeria). UNESCO World Heritage Centre. Процитовано 12 липня 2023.
  2. ↑ Obaje, 2009, с. 69.
  3. ↑ Wright, 1985, с. 94.
  4. ↑ Wright, 1985, с. 95.
  5. Schuster та ін., 2005, с. 1821.
  6. Chad Basin: Britannica.
  7. ↑ Geography: Lake Chad Basin Commission.
  8. Haruna та ін., 2012, с. 3.
  9. ↑ The Lake Chad basin: FAO.
  10. ↑ Rangeley та ін., 1994, с. 49.
  11. Kenmore, 2004, с. 228.
  12. Obaje, 2009, с. 71.
  13. Obaje, 2009, с. 70.
  14. Lake Chad Basin Commission (LCBC) | UNDP Climate Change Adaptation. www.adaptation-undp.org (англ.). Процитовано 12 липня 2023.
  15. ↑ Decorse, 2001, с. 103.
  16. ↑ Appiah та Gates, 2010, с. 254.
  17. Falola, 2008, с. 26.
  18. Falola, 2008, с. 27.
  19. Falola, 2008, с. 47.
  20. Udo, 1970, с. 178.
  21. Harlow, 2003, с. 139.
  22. Hirshfield, 1979, с. 26.
  23. Lengyel, 2007, с. 170.
  24. Mazenot, 2005, с. 352.
  25. Falola, 2008, с. 105.
  26. ↑ Kenmore, 2004, с. 220.
  27. Kenmore, 2004, с. 230.
  28. Kenmore, 2004, с. 215.
  29. Kenmore, 2004, с. 217.
  30. Kenmore, 2004, с. 218.

Джерела ред.

  • Appiah, Kwame Anthony; Gates, Henry Louis Jr. (2010). Encyclopaedia of Africa. Oxford University Press. с. 254. ISBN 978-0-19-533770-9. Процитовано 6 травня 2013.
  • Chad Basin. Encyclopædia Britannica. Процитовано 5 травня 2013.
  • Decorse, Christopher R. (2001). West Africa During the Atlantic Slave Trade: Archaeological Perspectives. Continuum International Publishing Group. ISBN 978-0-7185-0247-8. Процитовано 6 травня 2013.
  • Falola, Toyin (24 квітня 2008). A History of Nigeria. Cambridge University Press. ISBN 978-1-139-47203-6. Процитовано 6 травня 2013.
  • . Lake Chad Basin Commission. Архів оригіналу за 6 January 2019. Процитовано 5 травня 2013.
  • Harlow, Barbara (2003). Conference of Berlin (1884–1885). Colonialism. ABC-CLIO. ISBN 978-1-57607-335-3. Процитовано 6 травня 2013.
  • Haruna, Ahmed Isah; Maigari, A. S.; Tahir, M. L.; Mamman, Y. D.; Gusikit, R. B. (21 грудня 2012). Detrital Gypsum Forms in the Nigerian (Southern) Sector of Chad Basin: A Criteria for interpretation in Nigeria's inland basins: Implication of Detrital Gypsum Forms in Sedimentary Basins. GRIN Verlag. ISBN 978-3-656-33912-0. Процитовано 6 травня 2013.
  • Hirshfield, Claire (1979). The diplomacy of partition: Britain, France, and the creation of Nigeria, 1890–1898. Springer. ISBN 978-90-247-2099-6. Процитовано 10 жовтня 2010.
  • Kenmore, Peter Ervin (2004). The Future is an Ancient Lake: Traditional Knowledge, Biodiversity and Genetic Resources for Food and Agriculture in Lake Chad Basin Ecosystems. Food & Agriculture Org. с. 215. ISBN 978-92-5-105064-4. Процитовано 6 травня 2013.
  • Lengyel, Emil (1 березня 2007). Dakar - Outpost of Two Hemispheres. Simon & Schuster. ISBN 978-1-4067-6146-7. Процитовано 6 травня 2013.
  • Mazenot, Georges (2005). Sur le passé de l'Afrique Noire. Editions L'Harmattan. с. 352. ISBN 978-2-296-59232-2. Процитовано 6 травня 2013.
  • Obaje, Nuhu George (12 серпня 2009). Geology and Mineral Resources of Nigeria. Springer. с. 69. ISBN 978-3-540-92684-9. Процитовано 6 травня 2013.
  • Rangeley, Robert; Thiam, Bocar M.; Anderson, Randolph A.; Lyle, Colin A. (1994). International river basin organizations in Sub-Saharan Africa. World Bank Publications. ISBN 978-0-8213-2871-2. Процитовано 6 травня 2013.
  • Schuster, Mathieu; Roquin, Claude; Duringer, Philippe; Brunet, Michel; Caugy, Matthieu; Fontugne, Michel; Mackaye, Hassan Taïsso; Vignaud, Patrick; Ghienne, Jean-François (September 2005). Holocene Lake Mega-Chad palaeoshorelines from space. Quaternary Science Reviews. 24 (16–17): 1821—1827. Bibcode:2005QSRv...24.1821S. doi:10.1016/j.quascirev.2005.02.001.
  • The Lake Chad basin. FAO. Процитовано 5 травня 2013.
  • Udo, Reuben K. (1970). Geographical regions of Nigeria. University of California Press. с. 178. GGKEY:7F4FLYR0FS5. Процитовано 6 травня 2013.
  • Wright, J.B. (30 листопада 1985). Geology and Mineral Resources of West Africa. Springer. с. 94. ISBN 978-0-04-556001-1. Процитовано 6 травня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Basejn Chadu najbilsha bezstichna oblast Afriki priblizno v centri yakoyi znahoditsya ozero Chad Cej region ne maye vihodu do morya i vklyuchaye veliki teritoriyi napivpustel ta savan Vodozbirnij basejn ozera Chad priblizno zbigayetsya z odnojmennim osadovim basejnom ale prostyagayetsya dali na pivnichnij shid i shid Mezhi basejnu Chadu Basejn ohoplyuye teritoriyi kilkoh suchasnih dzherzhav zokrema bilshu chastinu Chadu ta znachni teritoriyi Nigeru Nigeriyi ta Kamerunu 1 Pobudova damb intensivnij rozvitok zroshuvalnogo zemlerobstva zmini klimatu ta zmenshennya kilkosti opadiv sprichinyayut deficit vodnih resursiv v regioni Zmist 1 Geologiya 2 Geografiya vodozbirnogo basejnu 3 Klimat i ekologiya 4 Vodni resursi 4 1 Richki 4 2 Pidzemni vodi 5 Upravlinnya resursami 6 Naselennya 6 1 Istoriya 6 2 Ekonomika 7 Primitki 8 DzherelaGeologiya red nbsp Zholob Benue Pivnichno zahidne ta shidne prodovzhennya zholoba lezhit pid basejnom Chadu Z geologichnoyi tochki zoru Chadskij basejn plosha yakogo mensha za ploshu vodozbirnogo basejnu ozera Chad ye fanerozojskim osadovim basejnom yakij utvorivsya pid chas rozhodzhennya plit ta vidkrittya Pivdennoyi Atlantiki Basejn lezhit mizh Zahidno Afrikanskim ta Kongolezkim kratonami i zajmaye ploshu blizko 2 335 000 km 2 Vin utvorivsya priblizno v toj zhe chas sho j zholob Benue en Na zahodi vin spoluchayetsya z Yullemmedenskim basejnom en cherez rozriv Damergu sho lezhit mizh masivom Ayir ta Zinderom 3 Osnovu osadovogo basejnu stanovlyat dokembrijski porodi fundamentu perekriti sharom osadovih porid zavtovshki ponad 3600 m 2 Basejn mig utvoritisya v rezultati peretinu Ayir Chadskogo zholoba sho prohodit z pivnichnogo zahodu na pivdennij zahid i Tibesti Kamerunskogo zholoba sho prohodit z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid 2 Ci zholobi ye prodovzhennyam zholoba Benue yakij tyagnetsya vid Gvinejskoyi zatoki na pivnichnij shid do krayu Chadskogo basejnu She odne rozshirennya cogo zholoba jde vid ninishnogo ozera Chad do riftovoyi strukturi Tenere roztashovanoyi na shid vid masivu Ayir Osnovu pivdennoyi chastini basejnu skladaye insha vityagnuta zapadina 3 yaka prohodit vid rukava Jola chastini zholoba Benue na shid pivnichnij shid 4 nbsp Shidna chastina Chadskogo basejnu Pokazane golocenove ozero Mega Chad u jogo maksimalnomu rozmiri a takozh richkovi sistemi Shari na pivdni ta Benue na pivdennomu zahodi Suchasne ozero Chad poznachene zelenim kolorom V minulomu Chadskij basejn neodnorazovo opuskavsya nizhche rivnya morya U pivnichno shidnij chastini zholoba Benue de vin vhodit u basejn Chad znajdeni piznokrejdovi morski vidkladi vikom 100 5 66 mln rokiv Zdayetsya sho shar cih vidkladiv znachno tovshij na pivnichnomu shodi U sverdlovinah pid Majduguri na glibini 400 m buli viyavleni morski vidkladi yaki perekrivayut kontinentalni vidkladi sho zalyagayut na glibini 600 m 4 Zdayetsya more vidstupilo iz zahidnoyi chastini basejnu v turoni 93 5 89 3 mln rokiv tomu U maastrihti 72 1 66 mln rokiv tomu zahid Chadskogo basejnu vzhe buv ne morskim ale pivdennij shid jmovirno vse she buv zapovnenij vodami morya Zhodnih morskih vidkladiv z paleocenu 66 56 mln rokiv tomu ta piznishih periodiv u Chadskomu basejni ne bulo znajdeno 4 Protyagom bilshoyi chastini chetvertinnogo periodu vid 2 6 miljoniv rokiv tomu do sogodennya Chadskij basejn buv velicheznoyu dobre zvolozhenoyu rivninoyu z chislennimi richkami ta inshimi vodojmami bagatoyu floroyu i faunoyu Blizhche do kincya cogo periodu klimat stav bilsh suhim Priblizno 20 40 tisyach rokiv tomu na pivnochi basejnu pochali formuvalisya eoliantovi en pishani dyuni 4 Pid chas golocenu blizko 11 000 rokiv tomu znachnu chastinu Chadskoyi zapadini ohoplyuvalo veletenske ozero Mega Chad plosheyu ponad 350 000 km 5 Vodi cogo ozera stikali v Atlantichnij okean cherez richku Benue Stratigrafichni doslidzhennya pokazali sho plosha Mega Chadu kolivalasya zi zminami klimatu i svoyu maksimalnu ploshu vono malo priblizno 6000 rokiv tomu Reshtki rib ta molyuskiv cogo periodu znahodyat u teperishnih pustelnih regionah 6 Geografiya vodozbirnogo basejnu red Vodozbirnij basejn ozera Chad ohoplyuye blizko 8 afrikanskogo kontinentu jogo plosha stanovit priblizno 2 434 000 km Ploskogir ya Ayir ta masiv Termit en v Nigeri ye jogo zahidnoyu mezheyu Na pivnichnij shid vid basejnu Chadu v Alzhiri znahoditsya plato Tassili n Addzher najvishoyu vershinoyu yakogo ye Dzhebel Azao visotoyu 2158 m Na pivnich vid basejnu roztashovani gori Tibesti yaki vklyuchayut Emi Kussi najvishu goru Sahari visotoyu 3415 m Na pivnichnij shid vid basejnu roztashovane plato Ennedi visotoyu 1450 m a na shid nagir ya Vadayi ta gora Marra v Darfuri zavvishki 3088 m Na pivden vid basejnu Chadu roztashovani ploskogir ya Amadava plato Dzhos plato Biu ta gori Mandara 7 Na zahodi basejn Chadu viddilenij vododilom vid basejnu richki Niger a na pivdni vin viddilenij kupolom fundamentu vid basejnu Benue 8 Dali na shid vododili viddilyayut jogo vid basejniv Kongo ta Nilu Najnizhchoyu chastinoyu basejnu ye ne ozero Chad a zapadina Bodele roztashovana za 480 km na pivnichnij shid vid ozera Najglibsha chastina zapadini Bodele lezhit na visoti 155 m nad rivnem morya a poverhnya ozera Chad na visoti 275 m nad rivnem morya 7 nbsp Klimatichna mapa basejnu Chadu Basejn Chadu ohoplyuye teritoriyi vosmi krayin 9 Krayina Nezalezhna z Plosha v mezhah basejnu km vid zagalnoyi ploshi basejnu vid krayini v mezhah basejnu nbsp Alzhir 1962 93 451 3 9 3 9 nbsp Kamerun 1960 50 775 2 1 10 7 nbsp Centralnoafrikanska Respublika 1960 219 410 9 2 35 2 nbsp Chad 1960 1 046 196 43 9 81 5 nbsp Liviya 1947 lt 1 lt 1 nbsp Niger 1960 691 473 29 0 54 6 nbsp Nigeriya 1960 179 282 7 5 19 4 nbsp Sudan 1956 101 048 4 2 4 0 Vsogo 2 381 635 100 Klimat i ekologiya red nbsp Pishani dyuni v pusteli Bilma nbsp Mapa basejnu Komadugu Jobe nbsp Mapa basjenu Shari Pivnichna polovina basejnu lezhit v mezhah Sahari i vklyuchaye pishani pusteli Tenere Bilma en ta Dzhurab Na pivden vid nih prostyagayetsya poyas suhih savan ta chagarnikiv Sahelyu i Sudanu Vzdovzh richok tut zustrichayutsya galerejni lisi zatoplyuvani savani ta vodno bolotni ugiddya Na krajnomu pivdni basejnu poshireni suhi lisi 7 Serednorichna kilkist opadiv na pivnochi basejnu duzhe nevelika a na pivdni vona zbilshuyetsya do 1200 mm Bilshist opadiv vipadayut vlitku pid chas sezonu doshiv 10 Azh do pochatku XXI stolittya basejn Chadu zalishavsya domom dlya velikih populyacij dikih tvarin U savanah Sahelyu zustrichayutsya pustelni adaksi Addax nasomaculatus ta saharski gazeli Gazella dama v sudanskih savanah korrigumi en Damaliscus lunatus korrigum ta rudolobi gazeli Eudorcas rufifrons a u vodno bolotnih ugiddyah pivnichni zhuravli vincenosi Balearica pavonina ta inshi vodoplavni j kolovodni ptahi V basejni Chadu zustrichayutsya veliki populyaciyi savannih sloniv Loxodonta africana pivnichnih zhirafiv Giraffa camelopardalis ta leviv Panthera leo Ranishe tut takozh meshkali zahidni chorni nosorogi en Diceros bicornis longipes odnak narazi voni vimerli Sloni takozh majzhe vimerli do kincya XIX stolittya cherez yevropejskij ta amerikanskij popit na slonovu kistku odnak z tih pir yihni populyaciyi vidnovilisya 11 Vodni resursi red Richki red Na pivdni Nigeru protikaye sezonna richka Korama de odnak yiyi vodi narazi ne dosyagayut ozera Chad a gublyatsya v piskah Sahelyu Na pivnichnomu shodi Nigeriyi roztashovani dva subbasejni richki yakih zhivlyat ozero Chad Pivnichnij subbasejn Hadedzhia Dzhamaare Jobe vklyuchaye richki Hadedzhia en ta Dzhamaare en yaki zhivlyat vodno bolotni ugiddya Hadedzhia Nguru en sho zamajyut ploshu blizko 6000 km U cih vodno bolotnih ugiddyah richki zlivayutsya utvoryuyuchi richku Komadugu Jobe en yaka teche 300 km vzdovzh nigero nigerijskogo kordonu ta vpadaye u ozero Chad zabezpechuyuchi shoroku pritik blizko 0 5 km vodi Budivnictvo damb vishe za techiyeyu ta rozvitok zroshuvalnogo zemlerobstva zmenshili potik vodi i zaplavi pochali visihati Pivdennishe roztashovanij subbasejn Yedseram Ngadda yakij vklyuchaye richki Yedseram de i Ngadda en yaki zlivayutsya utvoryuyuchi boloto plosheyu 80 km na pivdennij zahid vid ozera Chad Znachnogo stoku vodi z bolota v ozero nemaye 9 Cherez teritoriyu Centralnoafrikanskoyi Respubliki protikayut richki Shari ta Logon yaki vpadayut v Chad z pivdenno shidnogo boku Obsyag vodi sho nadhodit z CAR do Chadu shorichno zmenshivsya z priblizno 33 km u 1970 h rokah do 17 km u 1980 h rokah She vid 3 km do 7 km cherez richku Logon shoroku nadhodit z Kamerunu Na richki Shari ta Logon pripadaye blizko 95 pritoku vodi v ozero Chad 9 Pidzemni vodi red U nigerijskij chastini Chadskogo basejnu verhnij vodonosnij gorizont predstavlenij sharom rannoplejstocenovih alyuvialnih vidkladiv perekritih molodimi pishanimi dyunami zavtovshki 15 100 m Cej vodonosnij gorizont skladayetsya z prosharkiv piskiv glin i alevritiv sered yakih traplyayutsya glinyani linzi Vin zhivitsya za rahunok stoku ta opadiv Misceve naselennya otrimuye dostup do vodi za dopomogoyu vikopanih vruchnu kolodyaziv i neglibokih sverdlovin ta vikoristovuye yiyi dlya domashnih potreb viroshuvannya ovochiv i napuvannya hudobi Nizhche cogo vodonosnogo gorizontu pid tovsheyu sirih abo blakitno sirih zanklijskih glin znahoditsya drugij vodonosnij gorizont sho zalyagaye na glibini vid 240 do 380 metriv Cherez intensivne vidkachuvannya vodi z pochatku 1980 h rokiv riven vodi v oboh vodonosnih gorizontah znizivsya a deyaki sverdlovini bilshe ne funkcionuyut 12 Isnuye tretij znachno glibshij vodonosnij gorizont skladenij bimskimi piskovikami sho zalyagayut na glibini vid 2700 do 4600 metriv 13 Upravlinnya resursami red U 1964 roci Kamerunom Chadom Nigerom ta Nigeriyeyu bula stvorena Komisiya z basejnu ozera Chad en 10 14 Komisiya regulyuye koristuvannya vodnimi ta inshimi resursami v basejni ozera Chad 9 Hocha rozmiri ozera znachno kolivayutsya z roku v rik zagalna tendenciya polyagaye v tomu sho riven vodi v ozeri zmenshuyetsya Bula vislovlena propoziciya postachati vodu z basejnu Kongo cherez kanal dovzhinoyu 2400 km ale dlya togo shob vtiliti cej proekt neobhidno podolati serjozni politichni tehnichni ta ekonomichni problemi 9 Naselennya red Istoriya red nbsp Krayini Sahelyu ta Sudanu u 1750 roci nbsp Abeshe stolicya Vadayi u 1918 roci pid francuzkim panuvannyam nbsp Lyudi v Chadi 2005 rik Lyudi zhivut u vnutrishnij chastini basejnu Chadu vzhe prinajmni visim tisyach rokiv U 1000 h rokah do n e navkolo ozera Chad lyudi zajmalisya zemlerobstvom i tvarinnictvom a priblizno u 500 h rokah do n e na pochatku zaliznoyi dobi na pivden vid ozera Chad voni pochali zasnovuvati postijni poselennya 15 Cherez basejn Chadu prohodili vazhlivi torgovelni shlyahi sho veli na shid i pivnich cherez Saharu Z V stolittya n e karavani verblyudiv pochali vikoristovuvatisya u transsaharskij torgivli cherez Feccan abo Darfur 9 Rabiv i slonovu kistku obminyuvali na sil konej sklyane namisto a piznishe na vognepalnu zbroyu 16 Pislya togo yak u VII VIII stolittyah arabi zavoyuvali Pivnichnu Afriku en zv yazki mizh basejnom Chadu ta musulmanskim svitom pochali stavati vse bilsh tisnimi 15 Torgivlya ta vdoskonaleni metodi silskogo gospodarstva dozvolili stvoriti bilsh skladni suspilstva U serednovichchi v regioni buli zasnovani korolivstva Kanem Vadayi ta Bagirmi 16 Najmogutnishim z nih buv Kanem yakij u VIII stolitti poshiriv svoyu vladu na teritoriyi na pivnich i shid vid ozera Chad Koroli Kanemu z dinastiyi Sajfava en prijnyali islam do pochatku XII stolittya 15 U XIV stolitti imperiya Kanem prijshla v zanepad skorotilasya v rozmirah i bula rozbita zagarbnikami bilala en sho prijshli z regionu navkolo ozera Fitri 17 Kanuri pid provodom Sajvafidiv migruvali na zahid i pivden vid ozera Chad de zasnuvali imperiyu Bornu Do kincya XVI stolittya imperiya Bornu rozshirilasya i vidbila chastinu kolishnoyi imperiyi Kanem u bilala 18 Sultanati Damagaram i Bagirmi sho lezhali na zahid i pivdennij shid vid Chadu vidpovidno buli derzhavami satelitami imperiyi Bornu U XVI stolitti tundzhurci en zasnuvali imperiyu Vadayi na shid vid Bornu U XVII stolitti narod maba en povstav i zasnuvav musulmansku dinastiyu Spochatku vadajci platili daninu Bornu ta Darfuru ale do pochatku XVIII stolittya sultanat Vadayi stav povnistyu nezalezhnim i pochav vesti agresivni vijni proti svoyih susidiv 16 Na zahid vid Bornu do pochatku XV stolittya najmogutnishim z hauskih derzhav stalo korolivstvo Kano en yake vstanovilo nestabilne peremir ya z korolivstvom Kacina na pivnochi 19 Obidva korolivstva prijnyali islam u XV XVI stolittyah i buli poglineni halifatom Sokoto pid chas vijni Fulani u 1805 roci yaka zagrozhuvala samomu Bornu 20 Pid chas Berlinskoyi konferenciyi 1884 1885 rokiv Afriku bulo podileno mizh yevropejskimi kolonialnimi derzhavami Voni vstanovili kordoni mizh koloniyami yaki u majzhe nezminnomu viglyadi stali kordonami ninishnih postkolonialnih derzhav 21 5 serpnya 1890 roku britanci ta francuzi uklali ugodu pro vstanovlennya kordonu mizh Francuzkoyu Zahidnoyu Afrikoyu ta koloniyami yaki v majbutnomu stanut Nigeriyeyu Kordon buv provedenij vzdovzh liniyi vid Se en na richci Niger do Barvi de na ozeri Chad zalishayuchi halifat Sokoto v britanskij sferi 22 Parfe Luyi Montejl en ocholiv ekspediciyu shob z yasuvati de naspravdi prolyagaye cya liniya 9 kvitnya 1892 roku vin dosyag Kukavi en na berezi ozera Chad 23 Protyagom nastupnih dvadcyati rokiv velika chastina basejnu Chadu bula shlyahom dogovoriv abo siloyu vklyuchena do skladu Francuzkoyi Zahidnoyi Afriki 2 chervnya 1909 roku stolicya Vadayi Abeshe bula okupovana francuzami 24 Reshta basejnu Nigeriya ta Kamerun bula zahoplena britancyami yaki rozbili armiyu halifatu Sokoto pid stoliceyu Kano u 1903 roci ta nimcyami 25 Krayini basejnu vidnovili svoyu nezalezhnist mizh 1956 i 1962 rokami zberigayuchi kolonialni administrativni kordoni U 2009 roci v shtati Borno na pivnichnomu shodi Nigeriyi pochalosya povstannya Boko Haram yake prizvelo do znachnih rujnuvan v regioni Naselennya regionu strimko zrostaye Stanom na 2011 rik u basejni Chadu prozhivalo ponad 30 miljoniv lyudej Sered etnichnih grup sho naselyayut region slid vidznachiti narodi kanuri maba en buduma en hausa kanembu en kotoko en baggara en haddad en fulbe ta manga de Najbilshimi mistami ye Kano ta Majduguri v Nigeriyi Marua v Kameruni Ndzhamena v Chadi ta Diffa v Nigeri 7 Ekonomika red Osnovnimi vidami ekonomichnoyi diyalnosti v regioni ye zemlerobstvo skotarstvo ta ribalstvo 9 Shonajmenshe 40 silskogo naselennya basejnu ye bidnim i vidchuvaye hronichnu nestachu yizhi 26 Dostatnya dlya vedennya zemlerobstva kilkist doshiv vipadaye lishe na pivdni basejnu Chadu Navkolo samogo ozera zemlerobstvo vedetsya perevazhno v zaplavah richok 10 Kochovi skotari migruyut zi svoyeyu hudoboyu na luki u pivnichnij chastini basejnu na kilka tizhniv pid chas kozhnogo korotkogo sezonu doshiv de tvarini pasutsya na pozhivnij travi Koli pochinayetsya suhij sezon voni povertayutsya na pasovisha navkolo ozer i zaplav abo kochuyut v savani dali na pivden 27 U period 2000 2001 rr ribalstvo v basejni ozera Chad zabezpechuvalo yizheyu ta dohodom ponad 10 miljoniv lyudej V cej chas v regioni bulo vilovleno 70 000 ton ribi 26 Ribalstvo tradicijno keruyetsya sistemoyu de kozhne selo maye prava na pevnu chastinu richki vodno bolotnih ugid abo ozera a ribalki z inshih miscevostej povinni otrimati dozvil i zaplatiti za lovlyu ribi u vodojmi Uryadi lishe v obmezhenij miri zaprovadili pravila ta normi yaki regulyuyut tradicijnu sistemu 28 Metodi upravlinnya ribalstvom v riznih chastinah regionu vidriznyayutsya Napriklad na richci Katagum v nigerijskomu shtati Dzhigava selo provodit radu na yakij zabirayut chastinu ulovu u kozhnogo ribalki ta pererozpodilyayut yiyi mizh selyanami abo prodayut yiyi ta vikoristovuyut virucheni koshti na komunalni proekti 29 Misceva ta tradicijna vlada shukayut mozhlivosti zbilshiti rentu zbirayuchi licenzijni zbori za dopomogoyu policiyi chi armiyi 30 Primitki red Centre UNESCO World Heritage Lake Chad Cultural Landscape Nigeria UNESCO World Heritage Centre Procitovano 12 lipnya 2023 a b v Obaje 2009 s 69 a b Wright 1985 s 94 a b v g Wright 1985 s 95 Schuster ta in 2005 s 1821 Chad Basin Britannica a b v g Geography Lake Chad Basin Commission Haruna ta in 2012 s 3 a b v g d e zh The Lake Chad basin FAO a b v Rangeley ta in 1994 s 49 Kenmore 2004 s 228 Obaje 2009 s 71 Obaje 2009 s 70 Lake Chad Basin Commission LCBC UNDP Climate Change Adaptation www adaptation undp org angl Procitovano 12 lipnya 2023 a b v Decorse 2001 s 103 a b v Appiah ta Gates 2010 s 254 Falola 2008 s 26 Falola 2008 s 27 Falola 2008 s 47 Udo 1970 s 178 Harlow 2003 s 139 Hirshfield 1979 s 26 Lengyel 2007 s 170 Mazenot 2005 s 352 Falola 2008 s 105 a b Kenmore 2004 s 220 Kenmore 2004 s 230 Kenmore 2004 s 215 Kenmore 2004 s 217 Kenmore 2004 s 218 Dzherela red Appiah Kwame Anthony Gates Henry Louis Jr 2010 Encyclopaedia of Africa Oxford University Press s 254 ISBN 978 0 19 533770 9 Procitovano 6 travnya 2013 Chad Basin Encyclopaedia Britannica Procitovano 5 travnya 2013 Decorse Christopher R 2001 West Africa During the Atlantic Slave Trade Archaeological Perspectives Continuum International Publishing Group ISBN 978 0 7185 0247 8 Procitovano 6 travnya 2013 Falola Toyin 24 kvitnya 2008 A History of Nigeria Cambridge University Press ISBN 978 1 139 47203 6 Procitovano 6 travnya 2013 Geography Lake Chad Basin Commission Arhiv originalu za 6 January 2019 Procitovano 5 travnya 2013 Harlow Barbara 2003 Conference of Berlin 1884 1885 Colonialism ABC CLIO ISBN 978 1 57607 335 3 Procitovano 6 travnya 2013 Haruna Ahmed Isah Maigari A S Tahir M L Mamman Y D Gusikit R B 21 grudnya 2012 Detrital Gypsum Forms in the Nigerian Southern Sector of Chad Basin A Criteria for interpretation in Nigeria s inland basins Implication of Detrital Gypsum Forms in Sedimentary Basins GRIN Verlag ISBN 978 3 656 33912 0 Procitovano 6 travnya 2013 Hirshfield Claire 1979 The diplomacy of partition Britain France and the creation of Nigeria 1890 1898 Springer ISBN 978 90 247 2099 6 Procitovano 10 zhovtnya 2010 Kenmore Peter Ervin 2004 The Future is an Ancient Lake Traditional Knowledge Biodiversity and Genetic Resources for Food and Agriculture in Lake Chad Basin Ecosystems Food amp Agriculture Org s 215 ISBN 978 92 5 105064 4 Procitovano 6 travnya 2013 Lengyel Emil 1 bereznya 2007 Dakar Outpost of Two Hemispheres Simon amp Schuster ISBN 978 1 4067 6146 7 Procitovano 6 travnya 2013 Mazenot Georges 2005 Sur le passe de l Afrique Noire Editions L Harmattan s 352 ISBN 978 2 296 59232 2 Procitovano 6 travnya 2013 Obaje Nuhu George 12 serpnya 2009 Geology and Mineral Resources of Nigeria Springer s 69 ISBN 978 3 540 92684 9 Procitovano 6 travnya 2013 Rangeley Robert Thiam Bocar M Anderson Randolph A Lyle Colin A 1994 International river basin organizations in Sub Saharan Africa World Bank Publications ISBN 978 0 8213 2871 2 Procitovano 6 travnya 2013 Schuster Mathieu Roquin Claude Duringer Philippe Brunet Michel Caugy Matthieu Fontugne Michel Mackaye Hassan Taisso Vignaud Patrick Ghienne Jean Francois September 2005 Holocene Lake Mega Chad palaeoshorelines from space Quaternary Science Reviews 24 16 17 1821 1827 Bibcode 2005QSRv 24 1821S doi 10 1016 j quascirev 2005 02 001 The Lake Chad basin FAO Procitovano 5 travnya 2013 Udo Reuben K 1970 Geographical regions of Nigeria University of California Press s 178 GGKEY 7F4FLYR0FS5 Procitovano 6 travnya 2013 Wright J B 30 listopada 1985 Geology and Mineral Resources of West Africa Springer s 94 ISBN 978 0 04 556001 1 Procitovano 6 travnya 2013 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Basejn Chadu amp oldid 42439670