Фульбе (самоназва — «розсіяні», пьоль, філані, фулані, фула, фуль, фульфульде, фуланке, масіна, фульф. Pullo) — справіку скотарський напівкочовий народ, розсіяний більшими або меншими групами майже у всіх країнах Західної та Центральної Африки в смузі субсахарських саван.
| Фульбе Pullo | |
|---|---|
| жінка фулані (фульбе), Малі | |
| Кількість | понад 18 млн осіб |
| Ареал | Нігерія: Гвінея Сенегал Малі Камерун Нігер Буркіна-Фасо Гамбія |
| Мова | мови фула (фульфульде) |
| Релігія | мусульмани-суніти; традиційні культи (Анімізм); |
Чисельність і території проживання Редагувати
Загальна чисельність — 18,2 млн осіб (оцінка на 1987 рік), з них у Нігерії 11 млн осіб, Гвінеї 2,1 млн осіб, Сенегалі 1,15 млн осіб (1,95 млн осіб — дані 1995 року), Малі 1,1 млн осіб, Камеруні 0,93 млн осіб, Нігері 0,63 млн осіб, Буркіна-Фасо 0,55 млн осіб, Гвінея-Бісау 0,18 млн осіб, Беніні 0,15 млн осіб, Мавританії 0,15 млн осіб, Гамбії 0,214 млн осіб та інших країнах регіону.
Мова і релігія Редагувати
Розмовляють мовою фульфульде, що належить до західно-атлантичної мовної родини (або за ін. класифікацією до західно-атлантичної підгрупи нігеро-конголезької групи конго-кордофанської сім'ї) і має сильне діалектне членування.
У релігійному відношенні фульбе переважно мусульмани-сунніти. Рівень писемності (90-і р. р. 20 ст.) — 15-25 %.
Історія Редагувати
Дослідники влучно називають фульбе «циганами Західного Судану». Щодо походження народу єдиної думки не існує; версії, що є, однозначно хибують на ряд аспектів. Згідно з гіпотезою пращури фульбе переселилися в Західний Судан не пізніше кінця першого тис. з Сахари (?) і найближчими століттями (вже до 15 ст.) стали провідною силою в регіоні, впливаючи на ранньодержавні утворення Гана, Малі, Сонгаї, міста-держави народу хауса. У 19 ст. створили власні феодальні ісламські держави.
Традиційні заняття Редагувати
Основне заняття — кочове скотарство (велика рогата худоба). Зараз невеликі групи фульбе осілі й займаються землеробством (сорго, рис, кукурудза, ямс).
Ремесла — чинбарство, ковальство, гончарство, ткацтво, фарбування тканин тощо.
Культура Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Фульбе прислів'я |
Розвинутий фольклор — епос, легенди та перекази, казки, прислів'я та приказки.
Віра в амулети. Багата танцювальна культура, зокрема чоловічі танці. Традиційне свято — геревол.
Примітки Редагувати
- див. напр. Онучко В. Г. Малийские этюды., М.: «Наука» ГРВЛ, 175 с., іл., С. 80 (рос.)
Джерела, посилання та література Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фульбе |
- Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. (стаття «Фульбе»)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Інтернет інфоґід Африкою — фулані
- Мифологический словарь, М.: «Советская Энциклопедия», 1991
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
також слід дивитися фульфульде інших країн Західної Африки - Исмагилова Р. Н. Народы Нигерии. Этнический состав и краткая этнографическая характеристика., М., 1963
- Козлов С. Я. Одиссея народа фульбе // в кн. Глазами этнографов, М.: «Наука», 1982. — с. 76-100
- Берзина С. Я. Материалы к этнической истории фульбе. _ «Советская этнография», 1971, Nr. 4, С. 51
- Фульбе // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.