«The March of the Black Queen» (укр. «Марш Чорної королеви») — дев'ята (четверта на «Чорній стороні») пісня британського рок-гурту «Queen» з другого студійного альбому «Queen II» 1974 року, написана вокалістом Фредді Мерк'юрі.
«The March of the Black Queen» | |
---|---|
Пісня Queen | |
з альбому 'Queen II' | |
Випущено | 8 березня 1974 |
Номер треку | 9 |
Записано | 1973 |
Жанр | хард-рок прогресивний рок хеві-метал |
Мова | англійська |
Тривалість | 6:33 |
Лейбл | EMI |
Автор слів | Фредді Мерк'юрі |
Продюсер | «Queen» Рой Томас Бейкер |
|
Про пісню ред.
Пісня являє собою складний гібрид опери, хеві-метала, хард-року і прогресивного року: композиція складається з безлічі мінливих мелодій, виконаних в оперній манері, з використанням типових для року музичних інструментів — рояля, електрогітари, ударних та бас-гітари. Оперна атмосфера створюється шляхом численних накладень вокальних та інструментальних партій, що згодом використовувалося в «Богемській рапсодії» і «Somebody to Love». Особливістю композиції також є її такт: що змінюється від 8/8 до 12/8, що вкрай рідко зустрічається в сучасній музиці.
У пісні співається про підступну Чорну королеву, в яку закохується герой. Йому належить вибрати: йти з нею або залишитися. В результаті він вирішує йти з Чорною королевою, яка відносить його в інший світ. Це може служити протиставленням композиції «White Queen (As It Began)» — третій на «Білій стороні» альбому: герой тієї композиції закоханий в Білу королеву, але вона його не помічає.
При написанні саме цієї пісні у Фредді Мерк'юрі виникла ідея, що альбом «Queen II» слід розділити на дві різні сторони, так звані «Білу» і «Чорну», що він пояснував в інтерв'ю 1974 року:
В альбомі «The March of the Black Queen» — перша композиція в циклі з двох пісень, другою є «Funny How Love Is»: де фінальна вокальна партія «The March of the Black Queen» нашаровується зі своєрідними «бренчущими» звуками, які супроводжують всю «Funny How Love Is».
Відомо, що на четвертій сесії для «BBC» від 4 квітня 1974 року «Queen» не записали нову версію пісні, а по радіо пустили звичайну альбомну версію, що закінчується на початку «Funny How Love Is». Ймовірно, це було зроблено через крайню складність виконання і брак часу на опрацювання.
На концертах пісня виконувалася як частина попурі з різних композицій. Виконувалася не вся композиція, а лише її невелика частина, також через особливості живого виконання пісня отримала нове треш-металеве звучання.
Музиканти ред.
- Фредді Мерк'юрі — головний вокал, рояль, бек-вокал
- Браян Мей — електрогітара, акустична гітара, дзвони, бек-вокал
- Роджер Тейлор — ударні, бек-вокал
- Джон Дікон — бас-гітара
Примітки ред.
- The Story of “The March Of The Black Queen” - Fan Feature by Nathan Hodges [ 15 серпня 2019 у Wayback Machine.] queenonline.com Процитовано 3 серпня 2019
- «The March of the Black Queen» [ 6 травня 2019 у Wayback Machine.] queensongs.info Процитовано 3 серпня 2019
- Facts: Queen II [ 14 травня 2019 у Wayback Machine.] queenmusichall.cz Процитовано 3 серпня 2019
- Demos of Released Tracks на UltimateQueen.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 3 лютого 2010.
Посилання ред.
- «The March of the Black Queen» на сайті «songfacts.com» [ 29 січня 2019 у Wayback Machine.]