Somebody to Love (пісня Queen)

«Somebody to Love» (укр. «Когось любити») — пісня британського рок-гурту «Queen» з альбому «A Day at the Races» 1976 року. Вона також була представлена альбомі-збірці гурту «Greatest Hits» 1981 року. Пісню написав фронтмен гурту Фредді Мерк'юрі.

Somebody to Love
Сингл Queen з альбому A Day at the Races
Випущений	12 листопада 1976
Формат	віниловий диск (7")
Сторона Б	«White Man» «Long Away» (Польща)
Записаний	1976
Жанр	рок-балада глем-рок госпел
Мова	англійська
Композитор	Фредді Мерк'юрі
Тривалість	4:57
Лейбл	EMI Elektra Tonpress
Продюсер	Queen
Хронологія синглів Queen
Попередній «You're My Best Friend» (1976) «Tie Your Mother Down» (1977) Наступний
Музичне відео
«Somebody to Love» на YouTube

Пісня має схожість с більш раннім хітом «Queen» — «Bohemian Rhapsody» з його складними гармоніями і гітарними соло, однак замість того, щоб у пісні наслідувати стилю англійському хору, гурт звернувся до госпельного хору. Пісня досягла 2 позиції у Великій Британії і 13 позиції у «Billboard Hot 100» в США. Пісня продемонструвала, що «„Queen“ здатен гойдати так само сильно, як і хитати, пропускаючи назовні дух госпел-музики».

Написана Мерк'юрі на фортепіано «Somebody to Love», тематика пісні є предметом пошуку душі, який ставить під сумнів роль Бога в житті без любові. Завдяки методу нашарування голосу, «Queen» змогли створити емоційне звучання 100-голосого хору з трьох голосів Мерк'юрі, Браяна Мея і Роджера Тейлора. Джон Дікон не виконував бек-вокал в альбомному записі. Захоплення Мерк'юрі Аретою Франклін дуже вплинули на створення цієї пісні.

«Queen» виконували «Somebody to Love» на концертах протягом 1977-85 років, живе виконання пісні було записано на альбом «Queen Rock Montreal». На додаток до живих виступів, після смерті Мерк'юрі у 1991 році, «Somebody to Love» виконувалася у колаборації з іншими виконавцями. Пісня виконувалася гуртом 20 квітня 1992 року на концерті пам'яті Фредді Мерк'юрі з Джорджем Майклом на головному вокалі.

З моменту випуску у 1976 році ця пісня з'являлася на багатьох теле-шоу, таких як «American Idol», «The X Factor» та «Хор», а також у фільмах, включаючи «Роби ноги» та «Зачарована Елла». Крім того, виконувалися кавер-версії до неї багатьма виконавцями.

Створення

Як і «Bohemian Rhapsody», головний хіт з попереднього альбому «Queen» «A Night at the Opera» (1975), «Somebody to Love» має складну мелодію і глибоко-нашарованну вокальну доріжку, на цей раз засновану на госпельному хорі. Це був перший сингл альбому «A Day at the Races», у якому Фредді Мерк'юрі, Браян Мей і Роджер Тейлор багаторазово накладали свої голоси, щоб створити враження 100-голосого госпельного хору. Лірика, особливо в поєднанні з впливом госпелу, створює пісню про віру, розпач і пошук душі; співак задає питання як про відсутність любові, пережиту в його житті, так і про роль та існування Бога. Це посилюється частим використанням «словесного малювання». Залишаючись вірною гітарному стилю «Queen», пісня також була наповнена складними гармоніями і примітним гітарним соло Мея, вона посіла 2 позицію у «UK Singles Chart» і 13 позицію у «Billboard Hot 100» в США. Пісня написана у ключі Ля-бемоль мажорі. Вона містить широке різноманіття нот, варіюючи від Фа великої октави у гармоніях рядку "Чи може мене хто-небудь знайти?" (англ. "Can anybody find me?") і від Соль-дієз великої октави та До другої октави при найвищому вокалі, до Ля-бемоль другої октави при фальцеті провідного вокалу, які всі виконані Мерк'юрі. Гурт розповідав про розділи пісні, які були записані, але так і не потрапили до фінального міксу пісні, деякі з них потрапили в інтернет.

«„Somebody To Love“ створена під впливом Арети Франклін. Фредді взяв багато від неї. Ми намагалися витримати цей трек в розкутому настрої в стилі госпелу. Гадаю, що це найрозкутіший трек, який ми будь-коли робили» — Роджер Тейлор

Було зроблено рекламне музичне відео, в якому гурт поєднав записи студійного виконання у студії «Sarm East» (де був записаний альбом «A Day at the Races») та записи знаменитого концерту на сцені в Гайд-парку у вересні того ж року. Пітер Хінс, голова дорожньої команди «Queen», нагадав журналу «Mojo»: «Естетично, ми повинні були мати всіх чотирьох навколо мікрофону, але Джон (Дікон) не співав у записі. За його власним визнанням у нього не було голосу, він співав на сцені, але команда завжди знала, що фейдер дуже низький». Пісня була включена до першої збірки гурту «Greatest Hits», випущеної у 1981 році.

Живе виконання

«Somebody to Love» також одна з небагатьох пісень, де Джон Дікон виконував бек-вокал, під час концертів. Його голос чітко чути на бутлегах з виступу гурту на майданчику «Ерлс Корт» в червні 1977 року і у «Лейквуд-Черч-сентрал-кампус» в грудні 1977 року. Протягом 1977-78 років пісня виконувалася на кожному концерті. Під час «Jazz Tour» пісня також постійно виконувалася. Під час «The Game Tour» пісня виконувалася тільки на початку туру. Вона також виконвалася у Південній Америці, у Мілтон-Кінз і в Монреалі. Пізніше, під час «The Works Tour» скорочена версія пісня була зіграна як попурі, передуючи «Killer Queen». Версія пісні з туру 1984-85 років була записана і знята для концертного фільму «We Are the Champions: Final Live in Japan» (1985).

Під час концертів Мерк'юрі часто змінював мелодії пісні, але в цілому дотримувався Ля-бемоль першої октави протягом всієї пісні. Пікова частина Ля-бемоль першої октави при словах "Чи може мене хто-небудь знайти?", яка присутня і в студійному записі, первинно не була частиною мелодії Мерк'юрі, проте інші учасники гурту вважали, що такий варіант буде працювати краще. При живому виконані в цих рядках Мерк'юрі використовує свій власний оригінальний вокальний прийом.

Навіть після смерті Мерк'юрі у 1991 році, «Somebody to Love» виконувалася на концертах рештою членів гурту, Меєм і Тейлором, та низкою різних інших виконавців. На концерті пам'яті Фредді Мерк'юрі, який проводився на стадіоні «Вемблі», пісня виконувалася Джорджем Майклом. Виступ Майкла «Somebody to Love» було сприйнято як «один з найкращих виступів концерту пам'яті». Пісня була пізніше перевидана у 1993 році як головний трек міні-альбому Майкла під назвою «Five Live», який посів 1 позицію у Великій Британії. Ця версія також була доступна у збірці «Greatest Hits III», випущеної у 1999 році.

Вона входила до списку пісень протягом виступів проекту «Queen + Адам Ламберт» у 2012, 2014-2015 і 2016 роках за участю Адама Ламберта і на фестивалі «iHeartRadio» 2013 року, де виконувалася у вигляді «Queen + Fun».

Музиканти

• Фредді Мерк'юрі — головний вокал, бек-вокал, піаніно;
• Браян Мей — електрогітара, бек-вокал;
• Роджер Тейлор — ударні, бек-вокал;
• Джон Дікон — бас-гітара.

Кавер-версії

• Міа Мартіні записала італійську версію пісні під назвою «Un uomo per me» у 1977 році
• Енн Гетевей виконала цю пісню в ролі Елли у фільмі «Зачарована Елла».
• Бріттані Мерфі виконала цю пісню у фільмі «Роби ноги» у ролі імператорського-пінгвіна Глорії.
• У фільмі «Остання пізня ніч» персонаж Стівена Вебера співає пісню під час мрійливої сцени з наркотиками.
• У 2008 році фінський гурт «Rajaton» зробила версію з Симфонічним оркестром Лахті у своєму альбомі «Rajaton Sings Queen with Lahti Symphony Orchestra».
• У 2009 році, в першому сезоні телесеріалу «Хор», шоу-хор виконав пісню.
• У 2010 році гурт з 60 студентів з Єврейського університету виконав версію пісні «Lip Dub», яка отримала визнання критиків, у тому числі відгук Браяна Мея, який написав: «У мене… в горлі був великий клубок. Це дуже здорово, з великим серцем і радістю, і я впевнений, що Фредді [Мерк'юрі] сподобається».
• У 2011 році англійський музикант Френк Тернер записав версію пісні на Б-стороні свого синглу «I Still Believe».
• Пісня була коротко представлена ​​у фільмі «Посіпаки» 2015 року, в сцені, де посіпаки відчайдушно співали приспів пісні, після створення всієї імперії.

Інше використання

Пісня була доступна для завантаження 7 грудня 2010 року для використання в музичній відеогрі «Rock Band 3» як в BASIC-ритмі, так і в режимі PRO, який дозволяє використовувати справжню гітару/бас-гітару і MIDI-сумісні електронні набори ударних інструментів/клавішних до вокалу.

Пісня була використана в рекламі австралійського реаліті-шоу «The Bachelorette», в сезоні 2017 року.

Чарти

Тижневі чарти Чарт (1976) Позиція Австралія (Kent Music Report) 15 Бельгія (Ultratop Flanders) 2 Канада (Canadian Hot 100) 5 Данія (Tracklisten) 19 Німеччина (Official German Charts) 21 Ірландія (IRMA) 6 Нідерланди (Mega Single Top 100) 1 Велика Британія (Official Charts Company) 2 США (Billboard Hot 100) 13 США (Billboard) 42 США (Cash Box Top 100) 9 Чарт (2018) Позиція Австралія (ARIA) 47 Канада (Hot Canadian Digital Songs) 20 Угорщина (Single Top 40) 25 Італія (FIMI) 83 Японія (Japan Hot 100) 63 США (Hot Rock Songs) (Billboard) 5

Чарти на кінець року Чарт (1976) Позиція Велика Британія 31 Чарт (1977) Позиція Австралія 100 Канада 63 США (Billboard Hot 100) 88

Сертифікації

Країна	Сертифікація	Продано
Італія (FIMI)	Золото	50 000**
Велика Британія (BPI)	Срібло	250 000**
США (RIAA)	2×Платина	2 000 000**
**продажі + потокове цифрове завантаження на основі сертифікації

Джерела

1. Queen: Somebody to Love [ 28 липня 2011 у Wayback Machine.] Allmusic. 6 липня 2011
2. Whitburn, Joel (2006). The Billboard Book of Top 40 Hits. Billboard Books
3. Roberts, David (2006). British Hit Singles & Albums. London: Guinness World Records Limited
4. Fox, Brian. John Deacon on Queen's ‘Somebody to Love'. Bass Player. Процитовано 27 березня 2012. 
5. Queen Rock Montreal [ 18 жовтня 2019 у Wayback Machine.] Allmusic. 1 вересня 2011
6. . Ultimatequeen.co.uk. Архів оригіналу за 17 липня 2012. Процитовано 11 жовтня 2016. 
7. . YouTube. Архів оригіналу за 14 грудня 2015. Процитовано 5 січня 2011Bot inserted parameter. Either remove it; or change its value to "." for the cite to end in a ".", as necessary. 
8. . queenpedia.com. Архів оригіналу за 28 травня 2018. Процитовано 13 березня 2010. 
9. Queen, official, Freddie Mercury, Brian May, Roger Taylor, John Deacon. . Queenonline.com. Архів оригіналу за 26 вересня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016. 
10. Queen play Hyde Park [ 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] BBC. 1 вересня 2011
11. . Songfacts.com. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 11 жовтня 2016. 
12. Queen live on tour: News Of The World: Setlist [ 15 липня 2011 у Wayback Machine.] Queen Concerts. 2 липня 2011
13. Queen live on tour: Day At The Races (world): Setlist [ 15 липня 2011 у Wayback Machine.] Queen Concerts. 2 липня 2011
14. Queen live on tour: Jazz [ 26 квітня 2011 у Wayback Machine.] Queen Concerts. 1 вересня 2011
15. Queen live on tour: S. America Bites The Dust [ 21 липня 2011 у Wayback Machine.] Queen Concerts. 1 вересня 2011
16. Queen live on tour: The Works 1984 [ 2012-04-19 у Wayback Machine.] Queen Concerts. 1 вересня 2011
17. Final Concert Live In Japan: Somebody To Love [ 28 вересня 2011 у Wayback Machine.] Ultimate Queen. 1 вересня 2011
18. h2g2 - Queen's Greatest Hits 3. Bbc.co.uk. Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 11 жовтня 2016. 
19. . Albumlinernotes.com. 17 січня 1997. Архів оригіналу за 26 липня 2011. Процитовано 21 квітня 2011. 
20. . Queen Online. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 22 жовтня 2014. 
21. . YouTube. 16 жовтня 2012. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 11 жовтня 2016. 
22. Ella Enchanted Original Soundtrack [ 16 травня 2012 у Wayback Machine.] Allmusic. 1 вересня 2011
23. Happy Feet Soundtrack [ 7 жовтня 2012 у Wayback Machine.] Soundtrack Net. 1 вересня 2011
24. [1] [ 20 вересня 2017 у Wayback Machine.] YouTube.com. 18 липня 2017
25. (Video). Hebrew University of Jerusalem campus, Jerusalem, Israel. 10 жовтня 2010. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 11 лютого 2011. 
26. May, Brian (Лютий, 2010). . Архів оригіналу за 30 березня 2015. Процитовано 5 лютого 2011. 
27. Fahey, Mike (3 грудня 2010). A Double Dose Of Queen For Rock Band 3. Kotaku. Gawker Media. Архів оригіналу за 29 травня 2011. Процитовано 20 листопада 2012. 
28. Kent, David (1993). Australian Chart Book 1970-1992. St Ives, N.S.W.: Australian Chart Book. ISBN 0-646-11917-6. 
29. Ultratop.be - Queen - Somebody to Love (нід.). Ultratop 50. ULTRATOP & Hung Medien / hitparade.ch. Перевірено 6 березня 2016.
30. "Queen Chart History (Canadian Hot 100)". Billboard. Процитовано 28 липня 2013.
31. Danishcharts.com — Queen — Somebody to Love. Tracklisten. Hung Medien. Перевірено 6 березня 2016.
32. "Offiziellecharts.de — Queen — Somebody to Love". (нім.) GfK Entertainment Charts. Перевірено 6 березня 2016.
33. "The Irish Charts – Search Results – Somebody to Love". Irish Singles Chart. Перевірено 6 березня 2016.
34. Dutchcharts.nl — Queen — Somebody to Love (нід.). Mega Single Top 100. Hung Medien / hitparade.ch. Перевірено 6 березня 2016.
35. "Official Singles Chart Top 100". Official Charts Company. Процитовано 6 березня 2016.
36. "Queen Chart History (Hot 100)". Billboard. Процитовано 6 березня 2016.
37. Whitburn, Joel (1993). Top Adult Contemporary: 1961–1993. Record Research. с. 194. 
38. . Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 9 червня 2016. 
39. . Australian Recording Industry Association. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 24 листопада 2018. 
40. . Billboard. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 24 листопада 2018. (потрібна підписка). 
41. "Archívum — Slágerlisták — MAHASZ" (угор.). Single (track) Top 40 lista. Magyar Hanglemezkiadók Szövetsége. Перевірено 15 листопада 2018.
42. Top Singoli (Download e streaming) (Italian). Federazione Industria Musicale Italiana. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 12 грудня 2018. 
43. "Queen Chart History (Japan Hot 100)". Billboard. Процитовано 12 грудня 2018.
44. "Queen Chart History (Hot Rock Songs)". Billboard. Процитовано 5 грудня 2018.
45. . Uk-charts.top-source.info. Архів оригіналу за 23 листопада 2011. Процитовано 11 жовтня 2016. 
46. . Austchartbook.com.au. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016. 
47. . Bac-lac.gc.ca. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 11 жовтня 2016. 
48. . Musicoutfitters.com. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 11 жовтня 2016. 

Посилання

• «Somebody to Love» на сайті discogs.com [ 27 травня 2018 у Wayback Machine.]