Аре́та Фра́нклін (повне ім'я: Аре́та Луї́за Фра́нклін, англ. Aretha Louise Franklin; 25 березня 1942, Мемфіс, Теннессі—16 серпня 2018) — американська співачка у стилях ритм-енд-блюз, соул і госпел, феміністка, активістка руху за громадянські права.
Арета Франклін | |
---|---|
англ. Aretha Franklin | |
Франклін у 1968 році | |
Основна інформація | |
Дата народження | 25 березня 1942 |
Місце народження | Мемфіс, Теннессі, США |
Дата смерті | 16 серпня 2018 (76 років) |
Місце смерті | Детройт, Мічиган, США |
Причина смерті | рак підшлункової залози |
Поховання | цвинтар Вудлонd |
Роки активності | 1956 — 2018 |
Громадянство | США |
Національність | афроамериканка |
Віросповідання | англіканство |
Професія | співачка |
Освіта | Джульярдська школа і Northern High Schoold |
Співацький голос | сопрано |
Інструменти | фортепіано і вокал[d] |
Жанр | ритм-енд-блюз, соул, джаз, госпел, поп |
Лейбл | J.V.B., Columbia, Atlantic, Arista, RCA Records |
Нагороди | |
Премії | Grammy Legend Award 1991 |
Автограф | |
www.arethafranklin.net | |
Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі |
Найбільшого успіху досягла у другій половині 1960-х і на початку 1970-х років. Завдяки винятково гнучкому й сильному вокалу Франклін часто називають «Королевою соулу» (англ. The Queen Of Soul) або «Леді Соул» (англ. Lady Soul). У січні 1987 року стала першою жінкою, чиє ім'я було занесено в Зал слави рок-н-ролу. У листопаді 2008 року журнал Rolling Stone оголосив її найвидатнішою вокалісткою епохи рок-н-ролу.
Життєпис Редагувати
Виросла в Детройті (штат Мічиган) у родині священика й разом із сестрами змалку співала в церковному хорі. Уже в 14 років були зроблені перші записи її вокалу. З 1966 року, Франклін записувалася лейблом Columbia Records, проте її пісні рідко потрапляли в чарти, і хоча серед тривіальних комерційно орієнтованих записів цього періоду іноді проступали риси соулу, цей період не вважається успішним.
В кінці 1966 року продюсер Джеррі Векслер відчув талант співачки до соулу і запросив співачку співпрацювати з лейблом Atlantic Records. Він привіз її Алабаму, де був записаний сингл «I Never Loved a Man (The Way I Love You)», що зробив прорив у кар'єрі співачки та історії ритм-енд-блюзу в цілому.
З початку 1967 і до кінця 1968 року 10 пісень Франклін постійно посідають вищі сходинки у поп-чартах, зокрема це пісні «Chain of Fools», «(You Make Me Feel Like) A Natural Woman», а також «Respect», що стала гімном феміністського руху.
Співачка стає обличчям чорної Америки, що усвідомила свою силу в роки боротьби за цивільні права. Її різкий, впевнений вокал у супроводі з новаторськими аранжуваннями було прийнято за еталон класичного соулу. Проблемою співачки залишався репертуар, тому чільне місце в її репертуарі займали вже відомі шлягери інших виконавців — The Drifters («Spanish Harlem»), Діонн Ворвік («I Say a Little Prayer»), The Rolling Stones, The Beatles, Simon & Garfunkel та інших.
Останнім великим успіхом Арети Франклін у чартах став кавер пісні Стіві Вандера «Until You Come Back to Me» (1974). Пізніше зі спадом популярності соулу Франклін записувала традиційні шлягери, нерідко в дуетах з молодими виконавцями.
Дует Франклін з Джорджем Майклом в 1986 році очолив хіт-парад Великої Британії, а її найбільш успішний сингл 1990-х, «A Rose Is Still a Rose» (1998), був записаний разом з Лорін Гілл з The Fugees.
2005 року Арета Франклін була нагороджена найвищою нагородою США — медаллю Свободи.
Записані в різні роки дуети «королеви» Арети Франклін з її хрещеною дочкою Вітні Г'юстон, Мераєю Кері, Енні Леннокс, Мері Джей Блайдж, Френком Сінатрою, Глорією Естефан, Крістіною Агілерою та іншими виконавцями були в 2007 році випущено окремим диском «Jewels in the Crown: All -Star Duets with the Queen».
Померла 16 серпня 2018 року в Детройті на 77-му році життя. Причиною смерті став рак підшлункової залози, з яким виконавиця боролася ще з 2010 року. Похована в Детройті.
Особисте життя Редагувати
Франклін мала чотирьох синів. Вперше завагітніла у 12-річному віці. Свою першу дитину назвала Кларенсом на честь батька, 28 січня 1955 року.
Арета Франклін була двічі одружена. З першим чоловіком, на ім'я Тед Вайт, вона одружилася 1961 року. В шлюбі було домашнє насильство. Пара розлучилася в 1969 році. Другого чоловіка Франклін зустріла в церкві свого батька. З 1978 по 1984 рік співачка була одружена з американським актором Глінном Турманом, але цей шлюб закінчився розлученням.
Франклін та кілька інших американських зірок відмовилися брати участь у інавгурації президента Дональда Трампа 2017 року, що стало масштабним актом музичного протесту.
Була християнкою, зареєстрованою демократкою, рішучо підтримувала боротьбу за права корінних американців.
Дискографія Редагувати
|
|
Фільмографія Редагувати
- 1980 — Брати Блюз — місіс Мерфі
- 1998 — Брати Блюз 2000 — місіс Мерфі
Примітки Редагувати
- Aretha Franklin, music’s ‘Queen of Soul,’ dies at 76 — Washington Post, 2018.
- Aretha Franklin, 'Queen of Soul', dies aged 76 // BBC News Online — BBC, 2018.
- https://books.google.no/books?id=RsMDAAAAMBAJ&lpg=PA56&pg=PA56#v=onepage&q&f=false
- ↑ Montreux Jazz Festival Database
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2008. Процитовано 6 жовтня 2009.
- . BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 6 травня 2020.
- Ritz, David. Respect: The Life of Aretha Franklin (англ.). Little, Brown. ISBN 978-0-316-19682-6.
- Company, Johnson Publishing (15 січня 1970). Jet (англ.). Johnson Publishing Company.
- Rivera, Ursula (2003). Aretha Franklin. New York, NY : Rosen Central.
- . www.christianpost.com (англ.). Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
- Premier. . Premier Christianity (en-GB). Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
- . Digital Music News (амер.). Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
- . IndianCountryToday.com (англ.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
Посилання Редагувати
- Офіційний сайт Арети Франклін [ 17 квітня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- Біографія Арети Франклін [ 9 листопада 2010 у Wayback Machine.] на сайті All Music Guide (англ.)
- Тексти та відеофайли на порталі Tekstovi Pesama [ 5 липня 2012 у Wayback Machine.] (серб.)