www.wikidata.uk-ua.nina.az

Oslobođenje bs oslobod ʑěːɲe визволення найстаріша щоденна газета Боснії та Герцеговини Виходить у столиці Сараєво Засно

Oslobođenje

Oslobođenje (bs [oslobod͡ʑěːɲe]; «визволення») — найстаріша щоденна газета Боснії та Герцеговини. Виходить у столиці Сараєво. Заснована 30 серпня 1943 року, в розпал Другої світової війни, на клаптику визволеної партизанами території окупованої держави. Упродовж багатьох років здобувала визнання за високі журналістські стандарти. Володарка численних національних відзнак і міжнародних галузевих нагород.

Oslobođenje
Логотип газети


Країна  Боснія і Герцеговина
Тип щоденна газета
Мова боснійська
Політична належність ліберальна
Формат Berliner
Засновано 30 серпня, 1943; 80 років тому (1943-08-30)
Власник Сараєвська тютюнова фабрика і Сараєвська півара (мажоритарні власники)
Головний редактор Вілдана Селімбегович
Головний офіс Bistrik 9, Сараєво 71000,
 Боснія і Герцеговина
Наклад 2.657 (31 грудня 2020)
ISSN 0350-4352
Офіційний сайт
Нагороди

премія Сахарова за свободу думки (1993)

International Award Alfonso Comínd

World Association of Newspapers' Golden Pen of Freedom Awardd (1997)

 Oslobođenje у Вікісховищі
Місце перебування редакцій сараєвських щоденних газет Oslobođenje і Dnevni avaz, 2011 рік

Історія та профіль ред.

Редакційна будівля Oslobođenje від початку війни стала мішенню сербських військ під командуванням Ратка Младича

Газету заснував Родолюб Чолакович. Перше число вийшло друком 30 серпня 1943 року в селі Доня Трнова біля Углєвика як офіційний орган Народно-визвольного фронту Боснії та Герцеговини. Другий (вересневий) номер теж випустили у Доній Трнові без позначення місця видання і друку через небезпеку нападу ворога. За часів Народно-визвольної війни Югославії газета друкувалася в Тузлі (третє, жовтневе число), селі Бусіє біля Рибника (четвертий, п'ятий, шостий і сьомий номери), у поселенні Меджедже-Брдо біля Саниці, що в нинішній громаді Ключ (від 8-го по 12-те число), і в Яйці (з 13-го по 29-й номер). 12 квітня 1945 року вийшло 30-те число часопису — останнє у Другій світовій війні, що вже друкувалося в Сараєві, яке відтоді стало осідком цієї газети.

Під час Другої світової війни газета виходила двічі на місяць, 12 квітня 1945 р. почала видаватися в Сараєві як тижневик, а з 1 січня 1947 р. — щоденно.

30 серпня 1973 року Йосип Броз Тіто надіслав газеті привітання з нагоди 30-річчя видання. Саме тоді було встановлено свято газети  — День «Ослободженя» (30 серпня).

Золотий час газети настав у лютому 1984 року. Часопис був причетний до висунення кандидатури Сараєва на проведення Олімпіади, її підготовки та самого проведення. Для цієї історичної і не тільки спортивної події були залучені всі потужності газетного підприємства, яке 1984 року налічувало близько 2500 працівників. У дні XIV Зимових Олімпійських ігор «Ослободженє» досягло найбільших тиражів, переживши великий комерційний успіх.

Під час Боснійської війни та облоги Сараєва 10-поверховий редакційний будинок зруйнували та спалили сербські війська. Обстріляна будівля вперше горіла 29 травня 1992 року. Через три місяці будинок запалав удруге. Після цього обстрілу обидва хмарочоси цієї будівлі було зруйновано остаточно і назавжди. Таким чином вороги місяцями прагнули перешкодити роботі цього поважного видання. Ще після першої пожежі ніхто не очікував виходу нового номера наступного ранку, проте вже о 6-й ранку газета вийшла, а на її першій сторінці містилася новина з фотографією пожежі та повідомленням: «Визволення продовжується». Відтоді співробітники видання діяли з імпровізованої редакції в бомбосховищі. Війна забрала життя п'ятьох співробітників редакції та поранила 25.

Газета стала першою в історії журналістики за тривалістю виходу на самій лінії фронту та в умовах обложеного міста (з квітня 1992 по листопад 1995). Мужність людей, які створювали видання в ті роки, та спільна робота багатонаціональної редакції вселили в громадян Боснії і Герцеговини надію на те, що незабаром настане свобода, та викликали захоплення і солідарність у світі. 16 вересня 1993 року, коли ця газета була надрукована як додаток 40 мовами у найповажніших часописах планети, її наклад склав 21 800 000 примірників.

9 квітня 1993 року в числі багатьох гостей з усього світу редакцію відвідав тодішній американський сенатор Джо Байден, де його приймав головний редактор видання Кемаль Курспахич.

1993 року часопис удостоївся Премії імені Сахарова за свободу думки. World Press Review у Нью-Йорку назвала редакторів газети Кемаля Курспахича і Гордану Кнежевич Міжнародними редакторами року 1993 за їхню «мужність, наполегливість і відданість принципам журналістики». Обоє також отримали Премію за мужність у журналістиці у 1992 році від Міжнародної жіночої медіа-фундації у Вашингтоні. 1994 року Курспахич, серед інших відзнак, також став одержувачем стипендії Німана за журналістику Гарвардського університету. Відразу після закінчення війни у 1995 році головний редактор Мехмед Халілович здобув Почесну медаль Міссурійського університету від Школи журналістики в Колумбії (штат Міссурі) за безперебійний випуск щоденної газети протягом облоги Сараєва в 1992—1995 роках. Під час війни її штат, який складався з босняків, боснійських сербів і боснійських хорватів, зумів видавати газету щодня, лише за одним винятком.

2006 року газету через Сараєвську фондову біржу придбали два провідні підприємства міста: Сараєвська тютюнова фабрика і Сараєвська півара.

Газета близька до Соціал-демократичної партії Боснії і Герцеговини.

Нагороди та визнання ред.

  • Премія Шостого квітня міста Сараєво (1984)
  • Орден югославського Трудового Червоного Прапора (1983)
  • Премія ЗАВНОБіГ (1976)
  • Премія «Золотий Меркурій», присуджена Міжнародним комітетом розвитку та міжнародного співробітництва в Римі (1977)
  • Орден братерства і єдності із золотим вінком (1963)
  • Газета року 1989 за визнанням газети Slobodna Dalmacija (Соціалістична Федеративна Республіка Югославія)
  • Премія «Газета року» 1992 року (BBC і Granada TV — Велика Британія)
  • Премія Свободи в 1993 році (Dagens nyheter (Стокгольм) і Politiken (Копенгаген))
  • Премія ім. Оскара Ромеро 1993 (Каплиця Ротко – Г'юстон)
  • Премія імені Луїса М. Лайонса Фонду Німана за сумління та чесність у журналістиці в 1993 році (Гарвардський університет)
  • Премія за досягнення в журналістиці 1993 року (Прес-служба «Інтеру» (Рим) — раніше «Міжнародна журналістська премія»)
  • Почесну медаль Міссурійського університету від Школи журналістики 1995 за безперебійний випуск щоденної газети протягом облоги Сараєва в 1992—1995 рр.
  • Премія ім. Андрія Сахарова за права людини 1993 (Європейський парламент, Страсбург)
  • Нагорода Клубу європейських ректорів за боротьбу з ксенофобією

Примітки ред.

  1. ↑ The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0351-3904
    d:Track:Q12131129d:Track:Q90d:Track:Q70460099
  2. Kadri Ackarbasic. International Journal of Rule of Law, Transitional Justice And Human Rights. Association Pravnik Sarajevo. с. 90. GGKEY:B0XLC3UWS4H. Процитовано 25 січня 2014. 
  3. ↑ 78. rođendan Oslobođenja / Danas smo jedina integrisana redakcija u regiji: novine, portali i O kanal. oslobodjenje.ba. 5 серпня 2017. Процитовано 30 грудня 2020. 
  4. Historija Sarajeva / Na današnji dan zapaljena je zgrada "Oslobođenja". oslobodjenje.ba. 5 серпня 2017. Процитовано 30 грудня 2020. 
  5. . AJR. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 26 листопада 2012. 
  6. .oslobodjenje.ba/ files/columns/75-years-of-liberation-388281 75 років визволення. oslobodjenje.ba. 5 серпня 2017. Процитовано 30 грудня 2020. 
  7. Kemal Kurspahic, Gordana Knezevic | 1992 Courage in Journalism Award - IWMF. www.iwmf.org. Процитовано 8 січня 2019. 
  8. Kemal Kurspahic, journalist for the Bosnian independent daily Oslobodjenje, to speak at Cornell Thursday, April 1. Cornell Chronicle (англ.). 29 березня 1999. Процитовано 8 січня 2019. 
  9. Davor Marko (2012). (Working papers). European Research Council. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 20 вересня 2014. 
  10. . Inter Press Service. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 8 січня 2019. 
  11. [1] [ 18 липня 2006 у Wayback Machine.]

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Oslobođenje bs oslobod ʑeːɲe vizvolennya najstarisha shodenna gazeta Bosniyi ta Gercegovini Vihodit u stolici Sarayevo Zasnovana 30 serpnya 1943 roku v rozpal Drugoyi svitovoyi vijni na klaptiku vizvolenoyi partizanami teritoriyi okupovanoyi derzhavi Uprodovzh bagatoh rokiv zdobuvala viznannya za visoki zhurnalistski standarti Volodarka chislennih nacionalnih vidznak i mizhnarodnih galuzevih nagorod 2 Oslobođenje image deviz caption Logotip gazetiKrayina Bosniya i GercegovinaTip shodenna gazetaMova bosnijskaPolitichna nalezhnist liberalnaFormat BerlinerZasnovano 30 serpnya 1943 80 rokiv tomu 1943 08 30 Vlasnik Sarayevska tyutyunova fabrika i Sarayevska pivara mazhoritarni vlasniki Golovnij redaktor Vildana SelimbegovichGolovnij ofis Bistrik 9 Sarayevo 71000 Bosniya i GercegovinaNaklad 2 657 31 grudnya 2020 ISSN 0350 4352Oficijnij sajtNagorodipremiya Saharova za svobodu dumki 1993 International Award Alfonso Comind World Association of Newspapers Golden Pen of Freedom Awardd 1997 Oslobođenje u VikishovishiMisce perebuvannya redakcij sarayevskih shodennih gazet Oslobođenje i Dnevni avaz 2011 rik Zmist 1 Istoriya ta profil 2 Nagorodi ta viznannya 3 Primitki 4 PosilannyaIstoriya ta profil red nbsp Redakcijna budivlya Oslobođenje vid pochatku vijni stala mishennyu serbskih vijsk pid komanduvannyam Ratka MladichaGazetu zasnuvav Rodolyub Cholakovich Pershe chislo vijshlo drukom 30 serpnya 1943 roku v seli Donya Trnova bilya Uglyevika yak oficijnij organ Narodno vizvolnogo frontu Bosniyi ta Gercegovini Drugij veresnevij nomer tezh vipustili u Donij Trnovi bez poznachennya miscya vidannya i druku cherez nebezpeku napadu voroga Za chasiv Narodno vizvolnoyi vijni Yugoslaviyi gazeta drukuvalasya v Tuzli tretye zhovtneve chislo seli Busiye bilya Ribnika chetvertij p yatij shostij i somij nomeri u poselenni Medzhedzhe Brdo bilya Sanici sho v ninishnij gromadi Klyuch vid 8 go po 12 te chislo i v Yajci z 13 go po 29 j nomer 12 kvitnya 1945 roku vijshlo 30 te chislo chasopisu ostannye u Drugij svitovij vijni sho vzhe drukuvalosya v Sarayevi yake vidtodi stalo osidkom ciyeyi gazeti Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni gazeta vihodila dvichi na misyac 12 kvitnya 1945 r pochala vidavatisya v Sarayevi yak tizhnevik a z 1 sichnya 1947 r shodenno 30 serpnya 1973 roku Josip Broz Tito nadislav gazeti privitannya z nagodi 30 richchya vidannya Same todi bulo vstanovleno svyato gazeti Den Oslobodzhenya 30 serpnya 3 Zolotij chas gazeti nastav u lyutomu 1984 roku Chasopis buv prichetnij do visunennya kandidaturi Sarayeva na provedennya Olimpiadi yiyi pidgotovki ta samogo provedennya Dlya ciyeyi istorichnoyi i ne tilki sportivnoyi podiyi buli zalucheni vsi potuzhnosti gazetnogo pidpriyemstva yake 1984 roku nalichuvalo blizko 2500 pracivnikiv U dni XIV Zimovih Olimpijskih igor Oslobodzhenye dosyaglo najbilshih tirazhiv perezhivshi velikij komercijnij uspih 3 Pid chas Bosnijskoyi vijni ta oblogi Sarayeva 10 poverhovij redakcijnij budinok zrujnuvali ta spalili serbski vijska Obstrilyana budivlya vpershe gorila 29 travnya 1992 roku Cherez tri misyaci budinok zapalav udruge Pislya cogo obstrilu obidva hmarochosi ciyeyi budivli bulo zrujnovano ostatochno i nazavzhdi 4 Takim chinom vorogi misyacyami pragnuli pereshkoditi roboti cogo povazhnogo vidannya She pislya pershoyi pozhezhi nihto ne ochikuvav vihodu novogo nomera nastupnogo ranku prote vzhe o 6 j ranku gazeta vijshla a na yiyi pershij storinci mistilasya novina z fotografiyeyu pozhezhi ta povidomlennyam Vizvolennya prodovzhuyetsya Vidtodi spivrobitniki vidannya diyali z improvizovanoyi redakciyi v bomboshovishi Vijna zabrala zhittya p yatoh spivrobitnikiv redakciyi ta poranila 25 5 Gazeta stala pershoyu v istoriyi zhurnalistiki za trivalistyu vihodu na samij liniyi frontu ta v umovah oblozhenogo mista z kvitnya 1992 po listopad 1995 Muzhnist lyudej yaki stvoryuvali vidannya v ti roki ta spilna robota bagatonacionalnoyi redakciyi vselili v gromadyan Bosniyi i Gercegovini nadiyu na te sho nezabarom nastane svoboda ta viklikali zahoplennya i solidarnist u sviti 16 veresnya 1993 roku koli cya gazeta bula nadrukovana yak dodatok 40 movami u najpovazhnishih chasopisah planeti yiyi naklad sklav 21 800 000 primirnikiv 6 9 kvitnya 1993 roku v chisli bagatoh gostej z usogo svitu redakciyu vidvidav todishnij amerikanskij senator Dzho Bajden de jogo prijmav golovnij redaktor vidannya Kemal Kurspahich 1993 roku chasopis udostoyivsya Premiyi imeni Saharova za svobodu dumki World Press Review u Nyu Jorku nazvala redaktoriv gazeti Kemalya Kurspahicha i Gordanu Knezhevich Mizhnarodnimi redaktorami roku 1993 za yihnyu muzhnist napoleglivist i viddanist principam zhurnalistiki Oboye takozh otrimali Premiyu za muzhnist u zhurnalistici u 1992 roci vid Mizhnarodnoyi zhinochoyi media fundaciyi u Vashingtoni 1994 roku Kurspahich sered inshih vidznak takozh stav oderzhuvachem stipendiyi Nimana za zhurnalistiku Garvardskogo universitetu 7 8 Vidrazu pislya zakinchennya vijni u 1995 roci golovnij redaktor Mehmed Halilovich zdobuv Pochesnu medal Missurijskogo universitetu vid Shkoli zhurnalistiki v Kolumbiyi shtat Missuri za bezperebijnij vipusk shodennoyi gazeti protyagom oblogi Sarayeva v 1992 1995 rokah Pid chas vijni yiyi shtat yakij skladavsya z bosnyakiv bosnijskih serbiv i bosnijskih horvativ zumiv vidavati gazetu shodnya lishe za odnim vinyatkom 2006 roku gazetu cherez Sarayevsku fondovu birzhu pridbali dva providni pidpriyemstva mista Sarayevska tyutyunova fabrika i Sarayevska pivara Gazeta blizka do Social demokratichnoyi partiyi Bosniyi i Gercegovini 9 Nagorodi ta viznannya red Premiya Shostogo kvitnya mista Sarayevo 1984 Orden yugoslavskogo Trudovogo Chervonogo Prapora 1983 Premiya ZAVNOBiG 1976 Premiya Zolotij Merkurij prisudzhena Mizhnarodnim komitetom rozvitku ta mizhnarodnogo spivrobitnictva v Rimi 1977 Orden braterstva i yednosti iz zolotim vinkom 1963 Gazeta roku 1989 za viznannyam gazeti Slobodna Dalmacija Socialistichna Federativna Respublika Yugoslaviya Premiya Gazeta roku 1992 roku BBC i Granada TV Velika Britaniya Premiya Svobodi v 1993 roci Dagens nyheter Stokgolm i Politiken Kopengagen Premiya im Oskara Romero 1993 Kaplicya Rotko G yuston Premiya imeni Luyisa M Lajonsa Fondu Nimana za sumlinnya ta chesnist u zhurnalistici v 1993 roci Garvardskij universitet Premiya za dosyagnennya v zhurnalistici 1993 roku Pres sluzhba Interu Rim ranishe Mizhnarodna zhurnalistska premiya 10 Pochesnu medal Missurijskogo universitetu vid Shkoli zhurnalistiki 1995 za bezperebijnij vipusk shodennoyi gazeti protyagom oblogi Sarayeva v 1992 1995 rr Premiya im Andriya Saharova za prava lyudini 1993 Yevropejskij parlament Strasburg 11 Nagoroda Klubu yevropejskih rektoriv za borotbu z ksenofobiyeyuPrimitki red a b The ISSN portal Paris ISSN International Centre 2005 ISSN 0351 3904 d Track Q12131129d Track Q90d Track Q70460099 Kadri Ackarbasic International Journal of Rule of Law Transitional Justice And Human Rights Association Pravnik Sarajevo s 90 GGKEY B0XLC3UWS4H Procitovano 25 sichnya 2014 a b 78 rođendan Oslobođenja Danas smo jedina integrisana redakcija u regiji novine portali i O kanal oslobodjenje ba 5 serpnya 2017 Procitovano 30 grudnya 2020 Historija Sarajeva Na danasnji dan zapaljena je zgrada Oslobođenja oslobodjenje ba 5 serpnya 2017 Procitovano 30 grudnya 2020 AJR From the Battleground To the Suburbs AJR Arhiv originalu za 16 lipnya 2012 Procitovano 26 listopada 2012 oslobodjenje ba files columns 75 years of liberation 388281 75 rokiv vizvolennya oslobodjenje ba 5 serpnya 2017 Procitovano 30 grudnya 2020 Kemal Kurspahic Gordana Knezevic 1992 Courage in Journalism Award IWMF www iwmf org Procitovano 8 sichnya 2019 Kemal Kurspahic journalist for the Bosnian independent daily Oslobodjenje to speak at Cornell Thursday April 1 Cornell Chronicle angl 29 bereznya 1999 Procitovano 8 sichnya 2019 Davor Marko 2012 Citizenship in Media Discourse in Bosnia and Herzegovina Croatia Montenegro and Serbia Working papers European Research Council Arhiv originalu za 24 veresnya 2014 Procitovano 20 veresnya 2014 IPS Inter Press Service News Agency IPS International Achievement Award Inter Press Service Arhiv originalu za 14 lyutogo 2020 Procitovano 8 sichnya 2019 1 Arhivovano 18 lipnya 2006 u Wayback Machine Posilannya red nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Oslobođenje Oficijnij sajt bosn Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Oslobođenje amp oldid 38743968