www.wikidata.uk-ua.nina.az

Облога Сараєва стала найдовшою облогою столиці Боснії і Герцеговини в історії сучасної війни 3 Спочатку вона була обложе

Облога Сараєва

Облога Сараєва стала найдовшою облогою столиці Боснії і Герцеговини в історії сучасної війни. Спочатку вона була обложена силами Югославської народної армії, а потім збройними силами Республіки Сербської і так званими російськими добровольцями, вихідцями з колишніх радянських республік, в основному з Росії. Облога тривала під час Боснійської війни від 5 квітня 1992 року по 29 лютого 1996 року (1.425 днів), це втричі довше, ніж час облоги Сталінграда і на рік довше, ніж час блокади Ленінграда.

Облога Сараєва
Боснійська війна

Координати: 43°50′51″ пн. ш. 18°21′23″ сх. д. / 43.84750000002777170° пн. ш. 18.35638888891666909° сх. д. / 43.84750000002777170; 18.35638888891666909
Дата: 5 квітня 1992 — 29 лютого 1996
(3 роки, 10 місяців, 3 тижні та 3 дні)
Місце: Сараєво, Боснія і Герцеговина
Результат: Дейтонські угоди
  • Закінчення війни та зняття облоги
  • Численні жертви серед цивільного населення
Сторони
Боснія і Герцеговина (1992—96)

Хорватська республіка Герцег-Босна (1992—96)

 НАТО (1994—96)

СФРЮ (1992)

Республіка Сербська (1992—96)

Командувачі
Алія Ізетбегович

Сефер Халілович
Расім Делич
Йован Дівяк[en]
Енвер Хаджихасанович[en]
Мустафа Хайрулахович[en]
Вахід Каравелич
Неджад Айнаджич
Мушан Топалович[en] †
Владимир Шаф

Лейтон У. Сміт[en]

 СФРЮ Мілутін Куканяц (березень — липень 1992)

Радован Караджич
Ратко Младич
Томіслав Шипчич (липень — вересень 1992)
Станіслав Галич (вересень 1992 — серпень 1994)
Драгомир Мілошевич (серпень 1994 — лютий 1996)

Військові сили
70 тис. військових 13 тис. військових
Втрати
6 137 убитих військових 2 241 убитий військовий
5 434 вбитих цивільних

Після того, як Боснія і Герцеговина проголосила свою незалежність від Югославії, боснійські серби, чиєю стратегічною метою було створення нової Республіки Сербської, яка мала включати частини боснійської території, оточили Сараєво силами чисельністю близько 13.000 осіб і взяли його в облогу. На довколишніх пагорбах були розміщені артилерія, міномети, танки, зенітні установки, важкі кулемети, реактивні системи залпового вогню, звідки проводилися обстріли і атаки на місто. Починаючи з 2 травня 1992 року, серби блокували місто. Боснійські урядові збройні сили всередині обложеного міста, що налічували 70.000 війська, були погано озброєні і не мали змоги прорвати блокаду.

Підраховано, що 9.502−14.011 осіб загинули під час облоги, у тому числі 4.548−8.407 солдатів і 4.954−5.604 цивільних осіб. Військові втрати боснійських сербів становили 2.229 солдатів, загиблих або зниклих безвісти. Перепис 1991 року показує, що до облоги в місті та прилеглих до нього районах проживало 525 980 осіб. Існують оцінки, що до початку облоги населення в самому місті становило 435.000. Нинішні оцінки числа мешканців, що проживають у Сараєві, коливаються від 300.000 до 380.000 осіб.

Після війни Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії (МТКЮ) засудив двох сербських чиновників за численними пунктами звинувачення у злочинах проти людяності, скоєних під час облоги. Станіслав Галич і Драгомир Мілошевич були засуджені на довічне ув'язнення і 29 років позбавлення волі відповідно, а Момчило Перишич отримав 27-річний вирок, перш ніж бути звільненим після апеляції в лютому 2013 року. Один з 11 обвинувальних вироків щодо Радована Караджича, колишнього президента Республіки Сербської, якого також було засуджено до довічного ув'язнення, стосувався облоги.

Передісторія Редагувати

З моменту свого створення після Другої світової війни уряд Югославії пильно спостерігав за націоналістичними настроями серед багатьох етнічних і релігійних груп, що складали країну, оскільки їх безконтрольний розвиток міг призвести до хаосу і розпаду держави. Коли лідер Югославії маршал Тіто помер у 1980 році, дана політика стримування припинилася.

Націоналізм почав відроджуватися в 1980-х роках, після спалаху насильства в Косово. Метою сербських націоналістів була централізація Югославії, інші ж національності прагнули до федералізації та децентралізації держави.

18 листопада 1990 року в Боснії і Герцеговині були проведені перші багатопартійні парламентські вибори (з 2-м туром 25 листопада), що призвело до створення національної асамблеї з домінуванням трьох партій за етнічною ознакою, які сформували вільну коаліцію, аби відтіснити комуністів від влади. Подальші заяви Хорватії та Словенії щодо проголошення незалежності та війна, яка згодом розпочалася, поставили Боснію і Герцеговину та її три державотворчі народи у небезпечне становище. Незабаром поширився значний розкол у питаннях щодо самовизначення народів. Серби у переважній більшості виступали за збереження югославської федерації, у той час як боснійці і хорвати виступали за незалежність.

Сербські парламентарі, що складалися в основному з членів Сербської демократичної партії, покинули центральний парламент у Сараєві і 24 жовтня 1991 року сформували Народну скупщину Республіки Сербської, яка ознаменувала кінець триетнічної коаліції, що керувала державою після виборів 1990 року. Народна скупщина 9 січня 1992 року заснувала Республіку Сербську Боснії і Герцеговини, яка стала йменуватися Республікою Сербською в серпні 1992 року.

15 жовтня 1991 року була затверджена декларація про боснійський суверенітет, а згодом 29 лютого і 1 березня 1992 року проведено референдум за незалежність від Югославії, який у переважній більшості бойкотували серби. Явка референдуму становила 63,4 %, із яких 99,7 % виборців проголосували за незалежність. Боснія і Герцеговина проголосила свою незалежність 3 березня 1992 року. Після цього розпочався період ескалації конфлікту і підвищення напруженості.

Початок війни Редагувати

Смайлович грає на віолончелі у зруйнованій бібліотеці, 1992

1 березня 1992 року, в останній день референдуму за незалежність республіки, в центрі Сараєва група озброєних мусульман розстріляла сербське весілля, убивши батька нареченого Ніколу Гардовича і поранивши священника Раденка Міковича. Існує версія, згідно з якою напад було спровоковано наявністю у весільній процесії сербського прапора, коли весільний кортеж переїжджав через стару мусульманську місцевість Башчаршия. Наступного дня сербські воєнізовані формування поставили біля будівлі парламенту і по місту ряд барикад. Дану подію вони сприйняли як початок антисербських дій. Боснійські мусульмани також поставили барикади в місті.

5 квітня етнічні сербські поліцейські здійснили напад на поліцейські дільниці, а потім і на тренувальну школу МВС. У результаті нападу було вбито двох офіцерів і одного цивільного. Наступного дня Президія Боснії і Герцеговини заявила про введення надзвичайного стану. Того ж дня сербські воєнізовані формування в Сараєві повторили свої дії попереднього місяця. На мирний протест зібрався натовп чисельністю від 50.000 до 100.000 осіб, який включав усі етнічні групи. Коли протестувальники рушили до будівлі парламенту, озброєні люди застрелили двох молодих жінок у натовпі — Суаду Дильберович і Ольгу Сучич, які стали називатися першими жертвами облоги. Міст Врбаня (босн. Vrbanja most), де вони були вбиті, з тих пір було перейменовано на їхню честь.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. 5 квітня 1992 відбулася перша атака на Сараєво ЮНА і сербських воєнізованих формувань, вважається початком облоги. Проте вже з 1 березня 1992 на вулицях Сараєва почали з'являтися барикади і озброєні люди.
  2. 29 лютого 1996 відповідно до вказівки боснійського уряду було офіційно припинено облогу. Війна закінчилася підписанням Дейтонських угод 21 листопада 1995 року і Паризького протоколу 14 грудня 1995. Причиною затягування облоги стало те, що серби не виконували Дейтонську угоду, яка вимагала покинути зайняті ними території на північ і на захід від Сараєва, а також в інших частинах міста. 9 січня 1996 серби також порушили Дейтонський мир, відкривши вогонь із гранатомета по трамваю в Сараєві, внаслідок чого 1 людина загинула і 19 отримали поранення.
  3. Connelly, Charlie (8 жовтня 2005). The new siege of Sarajevo. The Times (UK). Процитовано 10 травня 2010. 
  4. Dr N Thomas, K Mikulan (2006). The Yugoslav Wars (2). Bosnia, Kosovo and Macedonia 1992—2001 (англійська). Osprey Publishing. с. 48. ISBN 1841769649. 
  5. . Архів оригіналу за 3 грудня 2014. Процитовано 3 червня 2014. 
  6. Hartmann, Florence (July 2007). A statement at the seventh biennial meeting of the International Association of Genocide Scholars. Helsinki. Процитовано 11 травня 2010. 
  7. ↑ Bassiouni, Cherif (27 травня 1994). . United Nations. Архів оригіналу за 22 лютого 2001. Процитовано 10 травня 2010. 
  8. Srećko Latal (25 червня 1995). Bosnian Army Says Battle for Sarajevo Will Last Months. Associated Press. Процитовано 9 February 2013. 
  9. Strange, Hannah (12 грудня 2007). Serb general Dragomir Milosevic convicted over Sarajevo siege. The Times (UK). Процитовано 10 травня 2010. 
  10. John Kifner (6 December 1993). Stalemate Like a Victory for Sarajevo. The New York Times. Процитовано 15 квітня 2013. 
  11. Čekić, Smail (2009). Research of Genocide Victims with a Special Emphasis on Bosnia and Herzegovina: Problems and Issues in Scientific Theory and Methodology. Institute for the Research of Crimes against Humanity and International Law of the University of Sarajevo. с. 161. ISBN 978-9958-740-56-5. 
  12. Ljudski gubici u Bosni i Hercegovini 91–95 – Sarajevo. The Research and Documentation Center (RDC). с. 16. Процитовано 11 травня 2010. [недоступне посилання з квітня 2019]
  13. ICTY: Stanislav Galić judgement. ICTY. 30 листопада 2006. Процитовано 3 березня 2010. 
  14. ICTY: Dragomir Milošević judgement. ICTY. 12 листопада 2009. Процитовано 3 березня 2010. 
  15. Summary of the Judgement in the Case of Prosecutor v. Momčilo Perišić. The Hague: International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia. 6 вересня 2011. Процитовано 7 вересня 2011. 
  16. Momcilo Perisic: Yugoslav army chief conviction overturned. BBC. 28 лютого 2013. Процитовано 28 лютого 2013. 
  17. Tran, Mark (2 березня 2010). Radovan Karadzic claims Bosnian Muslims 'killed own people' in Sarajevo. The Guardian. UK. Процитовано 3 березня 2010. 
  18. Pavkovic, Aleksandar (1997). The fragmentation of Yugoslavia: nationalism and war in the Balkans. MacMillan Press. с. 85. ISBN 0-312-23084-2. 
  19. Krieger, Joel (2001). The Oxford Companion to Politics of the World 2nd ed. Oxford University Press. с. 476. 
  20. Crnobrnja, Mihailo (1994). The Yugoslav drama. I. B. Tauris & Co. с. 107. ISBN 1-86064-126-1. 
  21. (PDF). Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 14 червня 2006. 
  22. . Commission on Security and Cooperation in Europe. 1992. с. 19. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 28 грудня 2009. 
  23. Judah, Tim (2000). The Serbs: History, Myth, and the Destruction of Yugoslavia. Yale University Press. с. 202. ISBN 978-0-300-08507-5. 
  24. Kumar, Radha (1999). Divide and Fall? Bosnia in the Annals of Partition. Verso. с. 38. ISBN 978-1-85984-183-9. 
  25. ↑ Malcolm, Noel (1996). Bosnia: A Short History. New York University Press. с. 231. ISBN 0-8147-5561-5. 
  26. Гуськова Е.Ю. История югославского кризиса (1990-2000). — М.: Русское право/Русский Национальный Фонд, 2001. — С. 233. — ISBN 5941910037
  27. Nizich, Ivana (1992). War Crimes in Bosnia-Hercegovina. Helsinki Watch. с. 18–20. ISBN 1-56432-083-9. (англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  28. Dictionary of Genocide: A-L – Google Books. Google Books. 23 листопада 2004. Процитовано 5 серпня 2010. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Siege of Sarajevo
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Obloga Sarayeva stala najdovshoyu oblogoyu stolici Bosniyi i Gercegovini v istoriyi suchasnoyi vijni 3 Spochatku vona bula oblozhena silami Yugoslavskoyi narodnoyi armiyi a potim zbrojnimi silami Respubliki Serbskoyi i tak zvanimi rosijskimi dobrovolcyami 4 vihidcyami z kolishnih radyanskih respublik v osnovnomu z Rosiyi Obloga trivala pid chas Bosnijskoyi vijni vid 5 kvitnya 1992 roku po 29 lyutogo 1996 roku 1 425 dniv ce vtrichi dovshe nizh chas oblogi Stalingrada i na rik dovshe nizh chas blokadi Leningrada 5 Obloga SarayevaBosnijska vijnaKoordinati 43 50 51 pn sh 18 21 23 sh d 43 84750000002777170 pn sh 18 35638888891666909 sh d 43 84750000002777170 18 35638888891666909Data 5 kvitnya 1992 1 29 lyutogo 1996 2 3 roki 10 misyaciv 3 tizhni ta 3 dni Misce Sarayevo Bosniya i GercegovinaRezultat Dejtonski ugodi Zakinchennya vijni ta znyattya oblogi Chislenni zhertvi sered civilnogo naselennyaStoroniBosniya i Gercegovina 1992 96 Horvatska respublika Gerceg Bosna 1992 96 NATO 1994 96 SFRYu 1992 Respublika Serbska 1992 96 KomanduvachiAliya IzetbegovichSefer Halilovich Rasim Delich Jovan Divyak en Enver Hadzhihasanovich en Mustafa Hajrulahovich en Vahid Karavelich Nedzhad Ajnadzhich Mushan Topalovich en Vladimir Shaf Lejton U Smit en SFRYu Milutin Kukanyac berezen lipen 1992 Radovan Karadzhich Ratko Mladich Tomislav Shipchich lipen veresen 1992 Stanislav Galich veresen 1992 serpen 1994 Dragomir Miloshevich serpen 1994 lyutij 1996 Vijskovi sili70 tis vijskovih 13 tis vijskovihVtrati6 137 ubitih vijskovih 2 241 ubitij vijskovij5 434 vbitih civilnihPislya togo yak Bosniya i Gercegovina progolosila svoyu nezalezhnist vid Yugoslaviyi bosnijski serbi chiyeyu strategichnoyu metoyu bulo stvorennya novoyi Respubliki Serbskoyi yaka mala vklyuchati chastini bosnijskoyi teritoriyi 6 otochili Sarayevo silami chiselnistyu blizko 13 000 osib i vzyali jogo v oblogu 7 8 Na dovkolishnih pagorbah buli rozmisheni artileriya minometi tanki zenitni ustanovki vazhki kulemeti reaktivni sistemi zalpovogo vognyu zvidki provodilisya obstrili i ataki na misto 9 Pochinayuchi z 2 travnya 1992 roku serbi blokuvali misto Bosnijski uryadovi zbrojni sili vseredini oblozhenogo mista sho nalichuvali 70 000 vijska 10 buli pogano ozbroyeni i ne mali zmogi prorvati blokadu Pidrahovano sho 9 502 14 011 osib zaginuli pid chas oblogi u tomu chisli 4 548 8 407 soldativ i 4 954 5 604 civilnih osib 11 Vijskovi vtrati bosnijskih serbiv stanovili 2 229 soldativ zagiblih abo zniklih bezvisti 12 Perepis 1991 roku pokazuye sho do oblogi v misti ta prileglih do nogo rajonah prozhivalo 525 980 osib Isnuyut ocinki sho do pochatku oblogi naselennya v samomu misti stanovilo 435 000 Ninishni ocinki chisla meshkanciv sho prozhivayut u Sarayevi kolivayutsya vid 300 000 do 380 000 osib 7 Pislya vijni Mizhnarodnij tribunal shodo kolishnoyi Yugoslaviyi MTKYu zasudiv dvoh serbskih chinovnikiv za chislennimi punktami zvinuvachennya u zlochinah proti lyudyanosti skoyenih pid chas oblogi Stanislav Galich 13 i Dragomir Miloshevich 14 buli zasudzheni na dovichne uv yaznennya i 29 rokiv pozbavlennya voli vidpovidno a Momchilo Perishich otrimav 27 richnij virok 15 persh nizh buti zvilnenim pislya apelyaciyi v lyutomu 2013 roku 16 Odin z 11 obvinuvalnih virokiv shodo Radovana Karadzhicha kolishnogo prezidenta Respubliki Serbskoyi yakogo takozh bulo zasudzheno do dovichnogo uv yaznennya stosuvavsya oblogi 17 Zmist 1 Peredistoriya 2 Pochatok vijni 3 Div takozh 4 Primitki 5 PosilannyaPeredistoriya RedaguvatiZ momentu svogo stvorennya pislya Drugoyi svitovoyi vijni uryad Yugoslaviyi pilno sposterigav za nacionalistichnimi nastroyami sered bagatoh etnichnih i religijnih grup sho skladali krayinu oskilki yih bezkontrolnij rozvitok mig prizvesti do haosu i rozpadu derzhavi Koli lider Yugoslaviyi marshal Tito pomer u 1980 roci dana politika strimuvannya pripinilasya Nacionalizm pochav vidrodzhuvatisya v 1980 h rokah pislya spalahu nasilstva v Kosovo 18 Metoyu serbskih nacionalistiv bula centralizaciya Yugoslaviyi inshi zh nacionalnosti pragnuli do federalizaciyi ta decentralizaciyi derzhavi 19 20 18 listopada 1990 roku v Bosniyi i Gercegovini buli provedeni pershi bagatopartijni parlamentski vibori z 2 m turom 25 listopada sho prizvelo do stvorennya nacionalnoyi asambleyi z dominuvannyam troh partij za etnichnoyu oznakoyu yaki sformuvali vilnu koaliciyu abi vidtisniti komunistiv vid vladi 21 Podalshi zayavi Horvatiyi ta Sloveniyi shodo progoloshennya nezalezhnosti ta vijna yaka zgodom rozpochalasya postavili Bosniyu i Gercegovinu ta yiyi tri derzhavotvorchi narodi u nebezpechne stanovishe Nezabarom poshirivsya znachnij rozkol u pitannyah shodo samoviznachennya narodiv Serbi u perevazhnij bilshosti vistupali za zberezhennya yugoslavskoyi federaciyi u toj chas yak bosnijci i horvati vistupali za nezalezhnist Serbski parlamentari sho skladalisya v osnovnomu z chleniv Serbskoyi demokratichnoyi partiyi pokinuli centralnij parlament u Sarayevi i 24 zhovtnya 1991 roku sformuvali Narodnu skupshinu Respubliki Serbskoyi yaka oznamenuvala kinec trietnichnoyi koaliciyi sho keruvala derzhavoyu pislya viboriv 1990 roku Narodna skupshina 9 sichnya 1992 roku zasnuvala Respubliku Serbsku Bosniyi i Gercegovini yaka stala jmenuvatisya Respublikoyu Serbskoyu v serpni 1992 roku 15 zhovtnya 1991 roku bula zatverdzhena deklaraciya pro bosnijskij suverenitet a zgodom 29 lyutogo i 1 bereznya 1992 roku provedeno referendum za nezalezhnist vid Yugoslaviyi yakij u perevazhnij bilshosti bojkotuvali serbi Yavka referendumu stanovila 63 4 iz yakih 99 7 viborciv progolosuvali za nezalezhnist 22 Bosniya i Gercegovina progolosila svoyu nezalezhnist 3 bereznya 1992 roku Pislya cogo rozpochavsya period eskalaciyi konfliktu i pidvishennya napruzhenosti Pochatok vijni Redaguvati nbsp Smajlovich graye na violoncheli u zrujnovanij biblioteci 19921 bereznya 1992 roku v ostannij den referendumu za nezalezhnist respubliki v centri Sarayeva grupa ozbroyenih musulman rozstrilyala serbske vesillya ubivshi batka narechenogo Nikolu Gardovicha i poranivshi svyashennika Radenka Mikovicha 23 Isnuye versiya zgidno z yakoyu napad bulo sprovokovano nayavnistyu u vesilnij procesiyi serbskogo prapora koli vesilnij kortezh pereyizhdzhav cherez staru musulmansku miscevist Bashcharshiya 24 Nastupnogo dnya serbski voyenizovani formuvannya postavili bilya budivli parlamentu i po mistu ryad barikad 25 Danu podiyu voni sprijnyali yak pochatok antiserbskih dij 26 Bosnijski musulmani takozh postavili barikadi v misti 5 kvitnya etnichni serbski policejski zdijsnili napad na policejski dilnici a potim i na trenuvalnu shkolu MVS U rezultati napadu bulo vbito dvoh oficeriv i odnogo civilnogo Nastupnogo dnya Prezidiya Bosniyi i Gercegovini zayavila pro vvedennya nadzvichajnogo stanu 27 Togo zh dnya serbski voyenizovani formuvannya v Sarayevi povtorili svoyi diyi poperednogo misyacya Na mirnij protest zibravsya natovp chiselnistyu vid 50 000 do 100 000 osib yakij vklyuchav usi etnichni grupi 25 Koli protestuvalniki rushili do budivli parlamentu ozbroyeni lyudi zastrelili dvoh molodih zhinok u natovpi Suadu Dilberovich i Olgu Suchich yaki stali nazivatisya pershimi zhertvami oblogi 28 Mist Vrbanya bosn Vrbanja most de voni buli vbiti z tih pir bulo perejmenovano na yihnyu chest Div takozh RedaguvatiAleya SnajperivPrimitki Redaguvati 5 kvitnya 1992 vidbulasya persha ataka na Sarayevo YuNA i serbskih voyenizovanih formuvan vvazhayetsya pochatkom oblogi Prote vzhe z 1 bereznya 1992 na vulicyah Sarayeva pochali z yavlyatisya barikadi i ozbroyeni lyudi 29 lyutogo 1996 vidpovidno do vkazivki bosnijskogo uryadu bulo oficijno pripineno oblogu Vijna zakinchilasya pidpisannyam Dejtonskih ugod 21 listopada 1995 roku i Parizkogo protokolu 14 grudnya 1995 Prichinoyu zatyaguvannya oblogi stalo te sho serbi ne vikonuvali Dejtonsku ugodu yaka vimagala pokinuti zajnyati nimi teritoriyi na pivnich i na zahid vid Sarayeva a takozh v inshih chastinah mista 9 sichnya 1996 serbi takozh porushili Dejtonskij mir vidkrivshi vogon iz granatometa po tramvayu v Sarayevi vnaslidok chogo 1 lyudina zaginula i 19 otrimali poranennya Connelly Charlie 8 zhovtnya 2005 The new siege of Sarajevo The Times UK Procitovano 10 travnya 2010 Dr N Thomas K Mikulan 2006 The Yugoslav Wars 2 Bosnia Kosovo and Macedonia 1992 2001 anglijska Osprey Publishing s 48 ISBN 1841769649 Spencer Burke Sarajevo Rose Arhiv originalu za 3 grudnya 2014 Procitovano 3 chervnya 2014 Hartmann Florence July 2007 A statement at the seventh biennial meeting of the International Association of Genocide Scholars Helsinki Procitovano 11 travnya 2010 a b Bassiouni Cherif 27 travnya 1994 Final report of the United Nations Commission of Experts established pursuant to security council resolution 780 United Nations Arhiv originalu za 22 lyutogo 2001 Procitovano 10 travnya 2010 Srecko Latal 25 chervnya 1995 Bosnian Army Says Battle for Sarajevo Will Last Months Associated Press Procitovano 9 February 2013 Strange Hannah 12 grudnya 2007 Serb general Dragomir Milosevic convicted over Sarajevo siege The Times UK Procitovano 10 travnya 2010 John Kifner 6 December 1993 Stalemate Like a Victory for Sarajevo The New York Times Procitovano 15 kvitnya 2013 Cekic Smail 2009 Research of Genocide Victims with a Special Emphasis on Bosnia and Herzegovina Problems and Issues in Scientific Theory and Methodology Institute for the Research of Crimes against Humanity and International Law of the University of Sarajevo s 161 ISBN 978 9958 740 56 5 Ljudski gubici u Bosni i Hercegovini 91 95 Sarajevo The Research and Documentation Center RDC s 16 Procitovano 11 travnya 2010 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ICTY Stanislav Galic judgement ICTY 30 listopada 2006 Procitovano 3 bereznya 2010 ICTY Dragomir Milosevic judgement ICTY 12 listopada 2009 Procitovano 3 bereznya 2010 Summary of the Judgement in the Case of Prosecutor v Momcilo Perisic The Hague International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia 6 veresnya 2011 Procitovano 7 veresnya 2011 Momcilo Perisic Yugoslav army chief conviction overturned BBC 28 lyutogo 2013 Procitovano 28 lyutogo 2013 Tran Mark 2 bereznya 2010 Radovan Karadzic claims Bosnian Muslims killed own people in Sarajevo The Guardian UK Procitovano 3 bereznya 2010 Pavkovic Aleksandar 1997 The fragmentation of Yugoslavia nationalism and war in the Balkans MacMillan Press s 85 ISBN 0 312 23084 2 Krieger Joel 2001 The Oxford Companion to Politics of the World 2nd ed Oxford University Press s 476 Crnobrnja Mihailo 1994 The Yugoslav drama I B Tauris amp Co s 107 ISBN 1 86064 126 1 The Balkans A post Communist History PDF Arhiv originalu za 1 lipnya 2014 Procitovano 14 chervnya 2006 The Referendum on Independence in Bosnia Herzegovina February 29 March 1 1992 Commission on Security and Cooperation in Europe 1992 s 19 Arhiv originalu za 22 travnya 2011 Procitovano 28 grudnya 2009 Judah Tim 2000 The Serbs History Myth and the Destruction of Yugoslavia Yale University Press s 202 ISBN 978 0 300 08507 5 Kumar Radha 1999 Divide and Fall Bosnia in the Annals of Partition Verso s 38 ISBN 978 1 85984 183 9 a b Malcolm Noel 1996 Bosnia A Short History New York University Press s 231 ISBN 0 8147 5561 5 Guskova E Yu Istoriya yugoslavskogo krizisa 1990 2000 M Russkoe pravo Russkij Nacionalnyj Fond 2001 S 233 ISBN 5941910037 Nizich Ivana 1992 War Crimes in Bosnia Hercegovina Helsinki Watch s 18 20 ISBN 1 56432 083 9 angl Navedeno za anglijskoyu vikipediyeyu Dictionary of Genocide A L Google Books Google Books 23 listopada 2004 Procitovano 5 serpnya 2010 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Siege of SarajevoSA92 BA Sarayevo 1992 1996 fotogalereya Ostatochnij zvit komisiyi ekspertiv OON shodo oblogi Sarayeva angl Remember Sarajevo by Roger M Richards elektronna kniga z fotografiyami i tekstom pro oblogu Sarayeva Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Obloga Sarayeva amp oldid 39924937