Mużyckaja prauda

Mużyckaja prauda (укр. Мужицька правда) — перша білоруськомовна газета на території сучасної Білорусі.

Mużyckaja prauda
укр. Мужицька правда

Перший номер газети
Тип	суспільно-політична газета
Мова	білоруська (латинка)
Видавець	Кастусь Каліновський
Формат	аркуш паперу
Засновано	1862
Припинення публікацій	1863 (К: (0)←)
Головний офіс	Гродно, Російська імперія
Mużyckaja prauda у Вікісховищі

Друкувалася латиницею з застосуванням польського алфавіту. Нелегально видавалася в 1862—1863 роках в Гродненській області (останній номер, очевидно, був надрукований у Вільно) К. Калиновським разом з Феліксом Рожанським, Станиславом Сангінимі і Валерієм Врублевським .

Мала невеликий формат у вигляді листків і значний тираж. Вийшли 7 номерів: № 1-6 (липень-грудень 1862), № 7 (червень 1863). Кожен номер підписувався псевдонімом «Ясько — господар з-під Вільно». Збереглися окремі номери-передруки (№ 5, 7), про що свідчать певні відмінності в тексті та інший шрифт. Поширювалася по всій Білорусі, в Польщі, Литві, Латвії, а також у північно-західних регіонах Росії.

Газета відзначалася гострою соціальною пропагандистсько-агітаційною спрямованістю. Статті були побудовані у формі бесіди, своїм змістом нагадували твори тодішньої російської літератури революційно-демократичного напряму. Розглядала переважно питання землі і волі, політичної та соціально-економічної нерівності, національної самостійності. Проводила ідею загальної збройної боротьби за краще життя, стверджувала, що «… ми дізналися, де сила і правда, і будемо знати, як робити треба, щоб дістати землю і свободу. Візьмемося, хлопці, за руки і тримаємося разом!»(№ 1). Послідовно виступала з критикою антинародного царського маніфесту 1861, відзначала, що «ніякої в ньому немає правди, немає з нього для нас ніякої користі» (№ 1). Викриваючи характер селянської реформи 1861, відзначала, що народу потрібні не маніфест, а реальна свобода, і не та, «яку цар захоче дати, але яку ми самі, мужики, між собою зробимо» (№ 3). Відстоювала право білоруського народу самостійно вирішувати свою долю, здобувати освіту, видавати підручники рідною мовою. Зачіпала питання існування різних конфесій, більш прихильно ставилася до уніатства, з засудженням — до православ'я, яке виражало інтереси царської влади (№ 6). Висловлювала негативне ставлення до тодішньої системи рекрутських повинностей терміном в 25 років. Окремі питання (походження кріпосного права, існування конфесій) трактувалися в газеті спрощено, однобічно.

Мова «Мужицкої правди» є народною, емоційно-образною, насиченою фольклорною символікою, літературними тропами (епітетами, метафорами, порівняннями), збагачена новими лексемами і поняттями; в ній з'явилися витоки публіцистичного жанру, що починав розвиватися в новій білоруській літературі.

Публікації

• Беларуская літаратура XIX ст.: Хрэстаматыя. 2 выд. Мн., 1988; (біл.)
• Жыві ў свабодзе: Кн. пра Каліноўскага. Мн., 1996; (біл.)
• Каліноўскі К. За нашую вольнасць Тв., дак. Мн., 1999. (біл.)

Див. також

• Gazeta Grodzieńska
• Wiadomości Grodzieńskie

Література

• Баршчэўскі А. Агляд публіцыстычна-літаратурнай спадчыны Кастуся Каліноўскага // Навукова-літаратурны эборнік і беларускі каляндар 1961. Беласток, 1960; (біл.)
• Говін С. «Мужыцкая праўда» // БелЭн у 18 т. Т. 11. Мн., 2000; (біл.)
• Кісялёў Г. 3 думай пра Беларусь. Мн., 1966; (біл.)
• Лойка А. Гісторыя беларускай літаратуры. Дакастрычніцкі перыяд. Ч. 1—2. 2 выд. Мн., 1989; (біл.)
• Лушчыцкі І. Нарысы па гісторыі грамадска-палітычнай і філасофскай думкі ў Беларусі ў другой палавіне XIX ст. Мн., 1958; (біл.)
• Маляўка М. Аб ідэйна-тэмапычным і структурным адзінстве «Мужыцкай праўды» // Беларуская літаратура. Мн., 1979. Вып. 7; (біл.)
• Паўстанне на Беларусі 1863 года: «Мужыцкая Праўда» і лісты «з-пад шыбеніцы» / тэксты і каментарыі: Я. Запруднік і Т. Э. Бэрд. — Нью-Ёрк: Фундацыя імя П. Крэчэўскага, 1980. — (Дакументы беларускай гісторыі). (біл.)
• Станкевіч А. Кастусь Каліноўскі: «Мужыцкая праўда» і ідэя незалежнасці Беларусі. Вільня, 1933; (біл.)
• Цікоцкі М. 3 гісторыі беларускай журналістыкі XIX ст. Мн., 1960. (біл.)