ATACMS

ATACMS (англ. Army TACtical Missile System — Армійська тактична ракетна система) — сімейство американських балістичних ракет малої дальності, які виробляє компанія Lockheed Martin. Створена в часи Холодної війни вперше застосована в 1991 році під час війни в Перській затоці.

ATACMS
Запуск ракети ATACMS з пускової установки M270 MLRS
Тип	Балістична ракета малої дальності
Походження	Сполучені Штати
Історія виробництва
Розробник	Lockheed Martin
Розроблено	1988
Виробник	Lockheed Martin
Вартість одиниці	~1,476 млн USD (на 2022 рік)
Варіанти	MGM-140A ATACMS Block I, MGM-140A MGM-140B MGM-164A MGM-164B MGM-168A
Характеристики
Швидкість	1500 м/с
ATACMS у Вікісховищі

Ракета ATACMS поруч з транспортно-пусковим контейнером

Різні варіанти оснащення балістичної ракети мають індекси МО США MGM-140, MGM-164 і MGM-168. Ракети ATACMS у капсулі мають індекси М39, М48, М57 та інші.^{[джерело?]}

Опис

ATACMS є окремим сімейством подібних за зовнішнім виглядом ракет із приблизним діаметром 610 міліметрів (24 дюйми) та 4 метри завдовжки (13 футів), що станом на 2007 рік вже мало такі різновиди ракет, як Block I, Block IA, Block IA QRU та Block IA Unitary PIP (англ. Predicted impact point, з унітарною бойовою частиною та можливістю прогнозування точки ураження).

Кожна ракета запакована до пускової капсули, зовні ідентичної до капсул типу MFOM. В одній капсулі знаходиться одна ракета. Її запуск відбувається з пускових установок сімейства MLRS: M270 та M142.

Ракети ATACMS різних модифікацій утворюють сімейство AFOM (англ. ATACMS family of munitions). Разом із сімействами озброєнь MFOM та PrSM вони є боєприпасами для систем M142 та M270. Розвиток цих серій боєприпасів здійснюється в рамках проєкту PFRMS (Precision Fires Rocket & Missile Systems Project) під егідою департаменту PEO MS — USAASC (Program Executive Office Missiles and Space Organization — U.S. Army Acquisition Support Center) американської армії.

Історія створення

Наприкінці 1970-х — початку 1980-х років була розроблена та прийнята американськими військовими доктрина Повітряно-наземної операції на випадок можливої війни з Радянським блоком на теренах Європи. Ця доктрина передбачала можливість сухопутних військ проводити глибокі операції: завдавати удари вглиб ворожих порядків, уражати другий-третій ешелон, руйнувати логістику, пункти зв'язку та управління, і тим самим створювати передумови для ефективної боротьби та маневру проти першого ешелону.

З урахуванням потреб нової доктрини були розпочаті роботи над створенням тактичної ракетної системи ATACMS та ударного гелікоптера AH-64 Apache.

Розроблення почали в 1982 році, коли МО США створило програму JTACMS (англ. Joint TACMS — Єдиний тактичний ракетний комплекс), об'єднавши програму Армії США CSWS (англ. Corps Support Weapon System — Система озброєнь корпусної підтримки, розпочату в 1980 році як наступника MGM-52 Lance) і програму ВПС США CSW (англ. Conventional Standoff Weapon — Зброя конвенційного протистояння).

У 1985 році після укладення попередніх контрактів на розробку з декількома компаніями ВПС США вийшли з програми, після чого її перейменували на ATACMS.

У травні 1986 року укладено головний контракт на розробку ATACMS з фірмою Ling-Temco-Vought (LTV) (розробник MGM-52 Lance), незабаром після цього, ракеті надали індекс MGM-140. Перший випробувальний пуск ракети XMGM-140A провели 26 квітня 1988 року, а в грудні того ж року почалося виготовлення невеликої серії.

Експлуатацію MGM-140A ATACMS розпочали в січні 1991 року, тоді ж — заміну ОТРК MGM-52 «Lance».

У 1992 році компанію LTV придбала Loral Corporation^[en], утворивши Loral Vought Systems, яку своєю чергою в 1996 році придбала Lockheed Martin. Сьогодні головним підрядником з ATACMS є підрозділ Missiles and Fire Control компанії Lockheed Martin.

Повніший список підрядників має такий вигляд:

• Ракета — Lockheed Martin Vought Systems Corporation (Vought Systems), Даллас, Техас; Харайзон-Сіті, Техас.
• Ракетний двигун — Atlantic Research, Камден, Арканзас.
• Блок керування вектором тяги — B. F. Goodrich Aerospace, Сідар-Ноллс, Нью-Джерсі.
• Інерційна навігаційна система — Honeywell, Inc., Кліруотер, Флорида; Міннеаполіс, Міннесота.
• Ракетна капсула — Talley Defense Systems, Меса, Аризона (Block II/IIA).
• Антенний пристрій — Ball Aerospace, Брумфілд, Колорадо (Block II/IIA); Ball Telecommunications, Вестмінстер, Колорадо (Block II/IIA).
• Комутаційний блок — TRAK Microvawe Co., Тампа, Флорида (Block II/IIA).

Модифікації

Існують або перебувають у стадії розроблення та випробувань такі варіанти ракет AFOM (англ. Army TACMS Family of Munitions — сімейство боєприпасів ATACMS):

• MGM-140A ATACMS Block 1 (M39): Базовий варіант ракети з інерційною системою управління і касетною головною частиною, що містить 950 бойових елементів типу M74. Дальність стрільби до 165 км.
• MGM-140B ATACMS Block 1A (M39A1): Модернізована модифікація, в якій інерціальна система управління комплексована з приймачем американської супутникової системи навігації NAVSTAR, касетна БЧ містить 275 бойових елементів M74. Дальність до 300 км.
• MGM-140 NTACMS: Корабельна модифікація ракети. Ініціатором НДДКР по створенню цього варіанту системи, отримав позначення NTACMS (англ. Navy TACMS) були ВМС США. Передбачалося використовувати ракети NTACMS для вогневої підтримки морських десантних операцій. В цей час роботи за цим напрямом припинені, однак, поява нових модифікацій ракет ATACMS з ширшими бойовими можливостями, буде сприяти їхньому відновленню. Для пуску ракет NTACMS передбачається використовувати модифіковані установки вертикального пуску Mk41, якими зараз оснащені крейсери УРО типу «Тікондерога» і есмінці ОРО типу «Арлі Берк». Технічна реалізація проєкту підтверджена в ході випробувань на полігоні Уайт-Сендз в кінці 1996 року.
• MGM-140C / MGM-164A ATACMS Block 2: Оснащена касетною БЧ з 13 самонавідними бойовими елементами BAT («БЕТ»), розробленими фірмою Northrop Grumman Corporation. Дальність стрільби до 140 км.
• MGM-164B ATACMS Block 2A: Передбачалося оснащення касетної БЧ з 6 самонавідними інтелектуальними бойовими елементами P3I I-BAT («вдосконалений БЕТ») з новою комбінованою ДБН, яка здійснює пошук цілі в міліметровому діапазоні довжин хвиль і двох ІЧ діапазонах. Дальність стрільби до 220 км. Роботи припинені.
• MGM-140E ATACMS Block 1A Unitary (QRU) / MGM-168A ATACMS Block 4A (M48): Модифікація з унітарною уламково-фугасною бойовою частиною WDU-18 вагою 227 кг і дальністю стрільби до 270 км.

Характеристики

Огляд

Основною відмінністю ракет різних модифікацій є маса бойової частини, її тип, та система наведення.

Аби завадити контрбатарейним РЛС точно визначати координати пускової установки ракета може рухатись за квазібалістичною траєкторією. Однак, в такому випадку, скорочується максимальна відстань до цілі.

Попри те, що ракети Block IA мають меншу бойову частину в порівнянні з Block I (275 проти 950 бойових елементів) за рахунок вищої точності їм вдалось зберегти ефективність ураження на рівні попередньої моделі.

Номенклатура боєприпасів

Модифікація	MGM-140A ATACMS Block 1	MGM-140B ATACMS Block 1A	MGM-164A ATACMS Block 2	MGM-164B ATACMS Block 2A	MGM-168A ATACMS Block 4A
Рік початку експлуатації	1991	1998	2003	Роботи припинені 2003	2003
Кількість ступенів	1	1	1	1	1
Довжина	3,96 м	3,96 м	3,96 м	4,00 м	4,00 м
Діаметр	0,61 м	0,61 м	0,61 м	0,61 м	0,61 м
Розмах крил	1,4 м	1,4 м	1,4 м	1,4 м	1,4 м
Маса	1670 кг	1320 кг	1480 кг	немає даних	немає даних
Маса ГЧ	560 кг	160 кг	268 кг	немає даних	227 кг
Тип ГЧ	Касетна 950 БЕ M74	Касетна 275 БЕ M74	Касетна 13 самонавідних БЕ BAT	Касетна 6 самонавідних БЕ P3I I-BAT	Осколково-фугасна WDU-18/B
Дальність стрільби	165 км	300 км	140 км	220 км	270 км
Тип системи управління	ІНС	ІНС + GPS	ІНС + GPS	ІНС + GPS	ІНС + GPS
Точність (КІВ)	225—250 м	менш як 100 м	200 м	менш як 100 м	10—20 м

Касетний бойовий елемент M74

Уламково-фугасний касетний бойовий елемент М74 (APAM — англ. Anti Personnel, Anti Material) призначений для ураження живої сили та неброньованої техніки. Також має певною мірою запалювальну дію завдяки вмісту спеціальних речовин.

В 1978 році був створений варіант касетних бойових частини для тактичних ракет MGM-52 Lance з бойовими елементами цього типу. Бойова частина M251A1 містила 580, а M251A2 — 300 бойових елементів M74.

Бойова частина ракет ATACMS Block I містить 950, а Block IA — 275 бойових елементів цього типу.

Має асиметричну сферичну форму з виразними, закрученими у спіраль ребрами. Корпус сталевий, до нього точковим зварюванням приварена вольфрам-нікель-залізна підкладка, яка і утворює при детонації уламки. Вибухова речовина — композиція В.

Після розкидання з контейнера, завдяки асиметричній формі та ребрам, касетний бойовий елемент набуває обертального руху й при досягненні 2400 обертів на хвилину відбувається зведення контактного підривача в бойове положення.

Ззовні подібний на бойові елементи BLU-63 та BLU-86 та на радянський-російський ШОАБ-0.5, якими споряджені авіаційні касетні контейнери РБК-500.

Ракета (наприклад M39A1) в термінальній ділянці траєкторії польоту починає обертатись навколо осі та після підриву вишибного заряду та підриву оболонки з контейнера відцентровою силою починають розкидатись касетні бойові елементи. Площа та щільність ураження касетними бойовими елементами залежить від встановленої перед пуском висоти розкриття контейнера (визначається затримкою електронного підривача M219A2).

Касетний бойовий елемент BAT

Тандемний кумулятивний розумний касетний бойовий елемент BAT (англ. Brilliant Anti-Armor — буквально «розумний протитанковий») створено в межах програми досліджень Assault Breaker^[en] DARPA. Призначені для ураження важкої та легкої бронетехніки у русі. Зокрема, основних бойових танків, бойових машин піхоти, самохідної та причіпної артилерії.

Після розкидання з контейнера бойовий елемент розкриває хвостовий стабілізатор і розправляє чотири крила, на кінчиках яких розміщено акустичні сенсори. Акустичні сенсори призначені для виявлення бронетехніки в русі за її звуком. Надалі боєприпас наводиться бортовим тепловим датчиком, відкріпляє стабілізатор і вмикає ракетний двигун.

Подальша модифікація P3P BAT (англ. Preplanned Product Improvement) отримала РЛС міліметрового діапазону та можливість уражати стаціонарну техніку. Таким чином діапазон можливих цілей розширився за рахунок систем протиповітряної оборони, РЛС, пускових тактичних ракетних систем та РСЗВ.

Обидві модифікації проводять пошук цілей у колі радіусом 4 км (тобто на площі майже 50 км²).

Роботи над створенням бойових елементів цього типу зупинені в 2003 році.

Закупівлі

Закупівлі ракет
Рік	Кількість	Витрати (млн дол.)	Джерело
1991	373	236,9 млн $
1992	300	170,9 млн $
1993	340	188,2 млн $

Бойове застосування

Уперше ATACMS використали у 1991 році під час операції «Буря в пустелі», всього по іракських цілях використано 32 ракети MGM-140A з ПУ M270 MLRS.

Під час операції «Іракська свобода» використали понад 450 ракет.

Війна в Перській затоці

Ракети ATACMS Block I (як і установки M270 MLRS) отримали бойове хрещення під час операції «Буря в пустелі» куди потрапили одразу з випробувань з ракетного полігону «Вайт Сендс». Тут їх застосували для придушення іракської протиповітряної оборони, ударів по високопріоритетних об'єктах та контрбатарейної боротьби. Із перекинутих Сполученими Штатами 189 установок M270 (іще 12 одиниць були наявні у британських військових) дві батареї — 18 одиниць, були окремо модернізовані та виділені під застосування ATACMS.

Першим випадком застосування стало успішне ураження позиції зенітної ракетної системи С-75 для убезпечення запланованих місій для бомбардувальників B-52. Батарея M270 MLRS 6-го батальйону 27-го полку польової артилерії отримала координати цілі, коли перебувала на марші дорогою вздовж Трансаравійського нафтогону та після нетривалої зупинки терміново підготувалась для пуску ракет. Та узгодження повітряного простору забрало кілька годин і лише об 00:42 18 січня 1991 року були успішно запущені перші дві ракети. Дещо згодом того ж дня було використано іще 6 ракет для ураження іракських позицій протиповітряної оборони.

Основним засобом виявлення цілей слугували системи JSTARS — повітряні РЛС інтегровані в модифіковані літаки Boeing 707—300.

Всього протягом війни було використано 32 ракети (із відправлених до Саудівської Аравії 105 ракет) ATACMS Block I для виконання 24 бойових задач. Зокрема, 11 з придушення ворожої протиповітряної оборони, дві з ураження логістичних вузлів, п'ять для ураження РСЗВ, одна для ураження мосту, яким рухалась колона, та п'ять для ураження позицій з ворожими тактичними ракетними комплексами (наприклад, 9К72 «Ельбрус» та 9К52 «Луна-М»).

Під час виконання цих задач система проявила високу готовність та оперативність. Так, на терміновий запит пілота штурмовика A-10 було знищено позицію протиповітряної оборони. А внаслідок удару по колоні, що рухалась мостом, було знищено та пошкоджено до 200 одиниць неброньованої техніки.

Війна в Іраку (2003—2011)

В ході операції «Свобода Іраку» артилерійські підрозділи 5-го армійського корпусу використали 414 ракет сімейства ATACMS. Зокрема, були вперше використані ракети Block IA та ракети з унітарною бойовою частиною.

13 ракет ATACMS були використані під час першого удару по об'єктах в Багдаді 20 березня 2003 року. Ними були уражені пункти управління та інші високопріоритетні цілі.

На основі досвіду операції «Буря в пустелі» були вдосконалені правила і тактика застосування системи. Час на узгодження повітряного простору перед пуском ракети (основна причина затримок під час попередньої війни) був скорочений з понад години до кількох хвилин.

В ході бойових дій система знову підтвердила високу ефективність, доступність, швидкість реакції (від отримання бойового завдання до знищення цілі), та здатність ефективно виконувати задачі за складних погодних умов (відомий випадок успішного застосування під час піщаного шторму).

Російсько-українська війна

Відео пусків ракет М39 під час ракетних ударів по російських авіабазах 17 жовтня 2023 року. Одразу після старту ракети виконують маневр та відхиляються від балістичної траєкторії.

Вночі проти 17 жовтня 2023 року сили оборони України провели операцію «Dragonfly» (укр. бабка), під час якої завдано удару по аеродромах у Бердянську та Луганську. Російські пропагандистські ресурси стали поширювати фотографії залишків касетних бойових елементів M74, якими споряджені бойові частини деяких ракет сімейства ATACMS, зокрема ATACMS MGM-140A Block 1. Згодом поширили фото корпусу використаної для удару по аеродрому в Бердянську ракети M39.

На оприлюднених згодом супутникових знімках було помічено щонайменше 5 Ка-52 та 4 Мі-8 знищених під Бердянськом, іще 3 Мі-8 імовірно були виведені з ладу. На знімках Луганського летовища було помічено 2 знищених та імовірно 4 виведених з ладу гелікоптера. Також серед ушкоджених вертольотів було помітно кратер від вибуху, який не міг бути спричинений безпосередньо касетними елементами M74.

Оператори

• Бахрейн — 9 ПУ і 30 ракет станом на 2010 рік
• Греція — 36 ПУ станом на 2010 рік, 71 ракета та очікується постачання додаткової кількості ракет Block 1A
• Південна Корея — 29 ПУ станом на 2010 рік, 290 ракет і очікується постачання додаткової кількості ракет Block 1A
• Туреччина — 12 ПУ станом на 2010 рік, 120 ракет
• США — 830 ПУ станом на 2010 рік, близько 4430 ракет в арсеналах
•  Україна — ракети отримано в жовтні 2023 року для ударів по об'єктах на окупованій території.

Україна

22 вересня 2023 року американські ЗМІ поширили повідомлення, що Президент Джо Байден начебто пообіцяв Володимиру Зеленському «невелику кількість» ракет ATACMS. 3 жовтня 2023 року Пентагон повідомив про готовність передати Україні невелику кількість ракет споряджених касетною бойовою частиною та дальністю до 300 км після схвалення Президентом Байденом.

Вночі проти 17 жовтня 2023 року вперше зафіксовано застосування ракет ATACMS з касетними бойовими елементами M74. Президент України Володимир Зеленський 17 жовтня 2023 року підтвердив успішне застосування ATACMS по військовому аеродрому в окупованому Бердянську. Цього ж дня стало відомо, що США ухвалили рішення про передачу Україні ракет ATACMS Block I M39 ще в серпні 2023 року. Їх включили до пакета військової допомоги, оголошеного 21 вересня 2023 під виглядом «касетних боєприпасів».

Див. також

• Номенклатура боєприпасів до M270 MLRS та M142 HIMARS
• M142 HIMARS — реактивна система залпового вогню США на колісному шасі, здатна зберігати, транспортувати, здійснювати підготовку й пуск однієї ракети ATACMS
• M270 MLRS — реактивна система залпового вогню США на гусеничному шасі, здатна зберігати, транспортувати, здійснювати підготовку й пуск двох ракет ATACMS

Література

• Carter L. Rogers (2004). Army Tactical Missile System: Revolutionary Impact on Deep Operations. 

Посилання

• MGM-140 ATACMS на сайті Центру міжнародних та стратегічних досліджень

Примітки

1. Абревіатура в чинній системі позначень авіації та ракет містить такі індекси:
   
   • M (mobile) — зброя, змонтована на мобільній наземній платформі
   • G (ground) — ракета проти наземних цілей
   • M (missile) — керована ракета

1. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 2 липня 2018. 
2. Army Tactical Missile System (ATACMS) - Modifi cation (MOD). dote.osd.mil. 
3. ARMY TACTICAL MISSILE SYSTEM (ATACMS) - USAASC. asc.army.mil. 2022. 
4. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2214914713000263
5. https://military-history.fandom.com/wiki/Predicted_impact_point
6. https://www.researchgate.net/publication/224180920_Projectile_Identification_and_Impact_Point_Prediction
7. https://www.researchgate.net/publication/273030806_Impact_Point_Prediction_and_Analysis_of_Lateral_Correction_Analysis_of_Two-Dimensional_Trajectory_Correction_Projectiles
8. . Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 29 вересня 2007. 
10. https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA429075.pdf
11. https://ndiastorage.blob.core.usgovcloudapi.net/ndia/2016/armament/Turner.pdf
12. https://mca-marines.org/wp-content/uploads/0518-Long-Range-Precision-Fires.pdf
13. https://ndiastorage.blob.core.usgovcloudapi.net/ndia/2009/gunmissile/McConnell.pdf
14. http://hamaweb.org/presentations/2018/october2018chrismills.pdf
15. https://www.army.mil/peoms
16. https://asc.army.mil/web/tag/peo-ms/
17. Carter L. Rogers (2004). Army Tactical Missile System: Revolutionary Impact on Deep Operations. с. 2,3. 
18. United States Army Weapon Systems 1999, U.S. Government Printing Office, 1999, p. 313.
19. Contracts [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.]. // Microwave Journal International, June 2007, v. 50, no. 7, p. 44, ISSN 0192-6225.
20. Leonard Moskal (1995). The Role of ATACMS in JFACC Planned Deep Operations. School of Advanced Military Studies. с. 13–15. 
21. M74 Submunition. CAT-UXO. Процитовано 17 жовтня 2023. 
22. M39 Army Tactical Missile System (Army TACMS). FAS. 2016-09-31. 
23. Stephan Gerber: Das Artillerie-Raketensystem Lance. In: Allgemeine Schweizerische Militärzeitschrift (ASMZ). Ausgabe 3/1979. S. 115—119.
24. Ракетная система LANCE. missilery.info (рос.). Missilery Info. Процитовано 7 січня 2022. 
25. Duncan Lenox: Jane's Strategic Weapon Systems, Edition 2001. 2001. S. 204.
26. Christopher Chant: A Compendium of Armaments and Military Hardware. 2014. S. 501—502.
27. Christopher Foss & David Miller: Moderne Gefechtswaffen. 2001. S. 131.
28. Carter L. Rogers (2004). Army Tactical Missile System: Revolutionary Impact on Deep Operations. с. 15. 
29. Дійсно ATACMS: нові фото з двигуном ракети, якою завдали удар по аеродрому у Бердянську. Defense Express. 17 жовтня 2023. 
30. Joseph Trevithick, Tyler Rogoway (27 вересня 2023). Ukraine Getting ATACMS Cluster Variant Would Be A Big Problem For Russia. The War Zone. The Drive. 
31. Assault Breaker. Defense Advanced Research Projects Agency. Процитовано 31 серпня 2023. 
32. Hsu, Emily. Following Termination of ATACMS Block II/BAT Program // Inside the Army. — 2003. — Т. 15, вип. 2. — С. pp. 1–13.
33. . 29 січня 1992. с. 40. Архів оригіналу за 25 лютого 2017. 
34. Lockheed Martin (LTV) MGM-140 ATACMS. Designation-Systems.net. 19 сентября 2006. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 22 листопада 2009. 
35. Lockheed Martin - Army Tactical Missile System Архивированная копия. оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 27 лютого 2009. PDF (1.14 МБ)PDF (1.14 МБ)
36. CARTER L. ROGERS (2004). Operation Desert Storm. ARMY TACTICAL MISSILE SYSTEM: REVOLUTIONARY IMPACT ON DEEP OPERATIONS. 
37. Steven J. Zaloga. M2/M3 Bradley Infantry Fighting Vehicle 1983-1995. New Vanguard 18. Osprey. с. 44,45. 
38. The Multiple Launch Rocket System [ 2018-10-31 у Wayback Machine.]. Warfare History Network. 30 October 2018.
39. Conduct of the Persian Gulf War Final Report to Congress. Department of Defense. квітень 1992. «ATACMS was a highly responsive system. A- 10 pilots requested a short notice ATACMS strike on an air defense site and ATACMS responded within minutes, completely destroying the target. During one ATACMS strike, more than 200 unarmored vehicles were destroyed as they attempted to cross-a bridge.»  
40. Carter L. Rogers (2004). Operation Iraqi Freedom. Army Tactical Missile System: Revolutionary Impact on Deep Operations. 
41. Сили спеціальних операцій провели успішну операцію DRAGONFLY. Мілітарний. 17 жовтня 2023. 
42. Стали відомі наслідки операції «Dragonfly». Мілітарний. 19 жовтня 2023. 
43. Скільки вертольотів уразив ATACMS на аеродромі у Луганську (супутникові знімки). Defense Express. 19 жовтня 2023. 
44. From Impact to Assessment: The Luhansk Airport ATACMS Strike. Frontelligence Insight. 19 жовтня 2023. 
45. The Military Balance 2010 / International Institute for Strategic Studies. — Abingdon : Routledge. — 492 p. — ISBN 978-1857435573.
46. Стало відомо, де Україна може застосовувати ATACMS. Мілітарний. 20 жовтня 2023. 
47. Biden tells Zelenskyy U.S. will send Ukraine ATACMS long-range missiles. NBC News (англ.). 22 вересня 2023. Процитовано 26 вересня 2023. 
48. Elsa Court (3 October 2023). Bloomberg: US military 'ready to deliver' cluster-armed ATACMS. The Kyiv Independent (амер.). Процитовано 4 October 2023. 
49. Зеленський підтвердив використання ракет ATACMS. Мілітарний (укр.). Процитовано 17 жовтня 2023. 
50. Рішення про передачу Україні ATACMS ухвалили ще в серпні - POLITICO. Мілітарний (укр.). Процитовано 17 жовтня 2023.