Орел-карлик індійський

? Орел-карлик індійський
Охоронний статус
Близький до загрозливого (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Яструбоподібні (Accipitriformes) Родина: Яструбові (Accipitridae) Підродина: Орлині (Aquilinae) Рід: Індійський орел-карлик (Lophotriorchis) Sharpe, 1874 Вид: Орел-карлик індійський
Біноміальна назва
Lophotriorchis kienerii (de Sparre, 1835)
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Astur kienerii Aquila kienerii Hieraaetus kienerii Limnaetus kienerii Kienastur kienerii
Посилання
Вікісховище: Lophotriorchis kienerii Віківиди: Lophotriorchis kienerii EOL: 1048923 ITIS: 824087 МСОП: 22696111 NCBI: 2677971

Орел-карлик індійський (Lophotriorchis kienerii) — вид яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії. Вид названий на честь французького зоолога Луї Шарля Кінера^[fr]. Це єдиний представник монотипового роду Lophotriorchis.

Опис

Індійський орел-карлик

Індійський орел-карлик в польоті

Індійський орел-карлик — хижий птах середнього розміру з довгими, дещо загостерними крилами, відносно довгим, дещо заокругленим хаостом і помітно довгими лапами та пазурями. Довжина птаха становить 46-61 см, розмах крил 105-140 см, середня вага самців становить 733 г, самиць 800 г.

У дорослих птахів верхня частина тіла повністю чорна. Горло і верхня частина грудей контрастно білі, решта нижньої частини тіла рудувато-коричнева, поцятковані широкими чорними смужками. Нижня сторона хвоста сіра, поцяткована темними поперечними смугами. В польоті помітні темні нижні покривні пера крил і світлі махові пера з темними краями, поцятковані тонкими смужками. На тімені є короткий чуб. Райдужки темно-карі, дзьоб чорний, восковиця жовта, лапи жовті, оперені до пальців, кігті чорні. Самиці є в середньому на 81% більші за самців, однак мають подібне забарвлення. У пташенят верхня частина тіла сірувато-коричнева, лоб і голова з боків білі, через очі ідуть широкі темні смуги, нижня частина тіла біла.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

• L. k. kienerii (de Sparre, 1835) — Гімалаї, Західні Гати, острів Шрі-Ланка;
• L. k. formosus (Stresemann, 1924) — М'янма, Таїланд, південний Індокитай, Хайнань, Філіппіни, Великі і Малі Зондські острови.

Поширення і екологія

Індійські орли-карлики мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Таїланді, Китаї, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії, Брунеї, на Філіппінах і Шрі-Ланці. Вони живуть у вічнозелених і широколистяних вологих тропічних лісах. Зустрічаються на висоті до 2000 м над рівнемм моря. Віддають перевагу гірським тропічним лісам. В Індії птахи більш поширені в Західних Гатах, ніж в Гімалаях, іноді зустрічаються в Східних Гатах.

Індійські орли-карлики полюють на дрібних і середнього розміру птахів і ссавців, зокрема на непальських лофур, диких і свійських курей, чагарникових куріпок, куріпок-шпороногів, цейлонських і сизих голубів, вінаго, рибалочок і білок. Їх часто можна побачити в польоті, коли вони ширають високо над кроами дерев. Побачивши здобич, птахи пікіррують до неї, ловлячи її в повітрі, кроні дерева або на землі. Сезон розмноження у індійських орлів-карликів припадає на зиму, а пташенята вилуплляються восени. Ці хижі птахи виконують демронстрційні польоти, які супроводжуються високими криками. Вони гніздяться на виеликому, часто голому дереві висотою 25-30 м. Гніздо індійського орла-карлика являє собою велику платформу з сухих гілок діаметром до 1,2 м і висотою до 60 см, яка встелюється зеленим листям. В кладці одне яйце. Насиджують і доглядають за пташенятами і самиці, і самці.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Індійські орли-карлики є широко поширені на півдні Індії, досить поширенні на Сулавесі, є рідкісними в М'янмі, на Філіппінах та на Ява і є нечисленними в Непалі. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Lophotriorchis kienerii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 29 грудня 2022
2. Dickinson, E.C. (2005). The correct authorship of the name Astur kienerii (Rufous-bellied Hawk Eagle). Bulletin of the British Ornithologists' Club 125: 317–320. 
3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
4. Rasmussen, P.C.; Anderton, J.C. (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide 2. Washington DC and Barcelona: Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 108. ISBN 978-8487334672. 
5. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 214. ISBN 978-1-4081-2501-4. 
6. Lerner, H.R.L.; Mindell, D.P. (2005). Phylogeny of eagles, Old World vultures, and other Accipitridae based on nuclear and mitochondrial DNA. Molecular Phylogenetics and Evolution 37 (37): 327–346. PMID 15925523. doi:10.1016/j.ympev.2005.04.010. 
7. Gjershaug, Jan Ove (2006). Taxonomy and conservation status of hawk-eagles (genus Nisaetus) in South-East Asia. Unpublished thesis. Norwegian University of Science and Technology. 
8. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 грудня 2022. 
9. Mayr, E.; Cottrell, G.W., ред. (1979). Check-list of birds of the world 1 (вид. 2nd). Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 384–385. 
10. Ali, S.; Ripley, S.D. (1978). Handbook of the Birds of India and Pakistan 1 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 270–272. 
11. Taher, Humayun (1992). Rufous bellied Hawk-Eagle Hieraaetus kienerii (E. Geoffroy) in Andhra Pradesh. Journal of the Bombay Natural History Society 89 (3): 368. 
12. Sajan, S.K.; Xaxa, Sanjay; Bakshi, M.K.; Srivastava, D.S. (2016). First Sighting of Rufous-Bellied Eagle Hieraaetus kienerii (E. Geoffroy, 1835) from Jharkhand, India:A Note on its Description and Conservation. Indian Forester 142 (4): 405–406. 
13. Bligh, Samuel (1886). Note on Kiener's Hawk-Eagle. Ibis 28 (3): 299. doi:10.1111/j.1474-919X.1886.tb06291.x. 
14. Kinloch, A.M. (1907). The nesting of the Rufous-bellied Hawk-Eagle (Lophotriorchis kieneri). Journal of the Bombay Natural History Society 17 (4): 1027–1028. 
15. Iqbal, Muhammad; Mulyawati, Dwi; Fujita, Motoko Sugimoto; Hua, Fangyuan; Zetra, Berly (2011). A Breeding Record of the Rufous-bellied Eagle Lophotriorchis (Hieraaetus) kienerii in Sumatra. Kukila 15: 75–79. 
16. Jayaneththi, H. Bandula (2010). Some observations of nesting behavior of endangered Rufous-bellied Hawk Eagle (Hieraaetus kienerii) in Udagama-kegalle mountains of central Sri Lanka. Tigerpaper 33 (2): 1–3.